Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/671/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Умисне знищення або пошкодження майна.
Надіслано судом: 03.07.2025. Зареєстровано: 03.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/638/1292/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024221200002082

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 638/671/25
		                                Провадження №1-кп/638/1292/25
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		02 липня 2025 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
		Головуючого судді              ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря              ОСОБА_2 ,
		прокурора                  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого             ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого        адвоката ОСОБА_5 ,
		представника потерпілого         ОСОБА_6 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні залисудових засіданьШевченківського районногосуду містаХаркова кримінальнепровадження №12024221200002082від 05.10.2024року стосовно: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працевлаштований, із вищою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, -
		встановив:
		 
		05 жовтня 2024 року близько 18 години 50 хвилин ОСОБА_4 перебував у приміщенні АЗС «Socar» належного ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» (ЄДРПОУ 38305367), розташованого за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 1, де в нього раптово виник злочинний умисел, направлений на умисне знищення чужим майном шляхом підпалу.
		ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на знищення шляхом підпалу майна належного ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ», однак не передбачаючиможливості настаннясуспільно небезпечнихнаслідків свогодіяння увигляді знищенняабо пошкодженнямайна,хоча повиненбув іміг їхпередбачити, ОСОБА_4 діючи умисно,з хуліганськихмотивів,перебуваючи устані алкогольногосп`яніння,взяв зістелажу вказаногоАЗС пляшкуз легкозаймистоюречовиною,якою обливкасову зонуоператора АЗСз наявнимна нійобладнанням таздійснив їїпідпал шляхомзанесення відкритоговогню. Післячого, ОСОБА_4 , упевнившись у тому, що виконав всі дії для доведення свого злочинного умислу до кінця, покинув місце вчинення злочину. Виниклу в результаті протиправних дій ОСОБА_4 пожежу, вдалося вчасно загасити присутньому на місці касиру АЗС ОСОБА_7 за допомогою вогнегасника.
		Урезультаті протиправнихдій ОСОБА_4 було пошкодженомайно,належне ТОВ«СОКАР ПЕТРОЛЕУМ»,а саме:сенсорний моніторiiyamaT2454MSC-B1AG,ЖК-моніторNECMultiSyncE221N(M225AY),сканер штрих-кодаDatalogicQuickscanQW25002DUSBBlack(QW2520-BKK1S),Батончик шок.KinderBuenoТ243г,Жув.цукеркаMentosМентол 37г, у кількості3одиниць,Жув.цукеркаMentosФруктовий 37г,у кількості3одиниць,Жувальна гумкаDirolWhiteполуниця 14г,у кількості9одиниць,Жувальна гумкаDirolкавун-динякоктейль14г, у кількості10одиниць,Шоколад KinderCountryТ1зі злаками23.5г, у кількості5одиниць,Яйцeшоколадне KinderJoyХлопчики 20г, у кількості4одиниць,Яйце KinderSurprisеT1Хлопчики 20г,у кількості5одиниць,Яйце KinderSurpriseT1Ліцензія 20г,у кількості13одиниць,Шоколад KinderМаксі Т121г, у кількості13одиниць,Шоколад KinderТ450г,у кількості6одиниць,Шоколад KinderТ8100г,у кількості2одиниць,Жувальна гумкаDirolморозна м`ята14г, у кількості7одиниць,Пластир Medrullдитячий 25мм х57мм,№10, у кількості2одиниць,Пластир Medrull"AquaResist"10шт., у кількості3одиниць,Пластир Medrullпрозорий,5.7х2.5см(6шт.в уп.),Жув.цукеркаFruit-tellaАСОРТІ 41г, у кількості5одиниць,Жув.цукеркаFruit-tellaВЕСЕЛКА 41г, у кількості3одиниць,Пластир Medrullмозольний ,(6шт вуп.), Жувальна гумкаDirolльодяна м`ята14г, у кількості8одиниць,Жувальна гумкаDirolкласична мята14г, у кількості6одиниць,Пластир ASForansEesti"NaturalCare"10шт, у кількості3одиниць,Цукерка KinderШоко-Бонс46г, у кількості2одиниць,Пластир Medrull"Sensitive"10шт., у кількості3одиниць,Вафлі Milkaз какао,мол.шоколад 30г, у кількості10одиниць,Вафлі MilkaВаффеліні Чокомакс31г, у кількості15одиниць,Жувальна гумкаMentosRollТутті-Фрутті15,75г, у кількості6одиниць,Жувальна гумкаMentosPUREFRESHRollМ`ята15,75г, у кількості8одиниць,Жувальна гумкаDirolбабл фреш14г, у кількості12одиниць,Вафлі MilkaНуссіні зфундуком ікакао 31г, у кількості12одиниць,Жувальна гумкаDirolІкс-Фрешморозна м`ята13,5г, у кількості2одиниць,Жув.цукеркаMentosКола 37,5г, у кількості2одиниць,Жувальна гумкаDirolІкс-Фрешсвіжість м`яти19,5г, у кількості6одиниць,Жувальна гумкаDirolІкс-Фрешсвіж.м`яти,ван.19,5г, у кількості6одиниць,Жувальна гумкаDirolІкс-Фрешсвіж.полун.,лайм19,5, у кількості 6 одиниць, Жувальна гумка Dirol Ікс-Фреш свіж.троп.фрукт.13,5, у кількості 6 одиниць, Вафлі Milka Ваффеліні з начинкою з кокосом 31г, у кількості 7 одиниць, чим вказаному товариству було спричинено матеріальну шкоду на суму 29 821 грн. 55 коп..
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся у скоєному злочині та щодо обставин вчинення кримінального правопорушення пояснив, що 05.10.2024 року був випивший та вирішив прогулятись на АЗС, щоб купити розпалювач для дров. В пориві поганого настрою та ситуації у країні розлив на касову зону розпалювальну речовину та підпалив її. В подальшому покинув приміщення АЗС та побачив, що працівники загасили вогонь. Зазначив додатково, що розумів, що знаходиться на АЗС, однак не мав на меті завдання шкоди. 
		Захисник обвинуваченого в судовому засіданні просив звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
		Представник потерпілого в судовому засіданні при призначенні міри покарання поклався на розсуд суду, просив застосувати мінімальну міру покарання.
		Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочині ніким не оспорюється. Інші докази згідно ч.3 ст.349 КПК України було визнано недоцільним досліджувати в судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
		Суд вважає доведеною винність ОСОБА_4 в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу та кваліфікує його дії за ч.2 ст.194 КК України.
		Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України  є тяжким злочином, відомості про особу винного, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є щире каяття та повне відшкодування матеріальної шкоди.
		При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого в даній ситуації ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, бажанням виправити ситуацію, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.
		Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.
		З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на диспансерному (профілактичному) обліку в КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» не перебуває; впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КНП ХОР «Обласний психоневрологічний диспансер №3» не звертався, за місцем роботи характеризується позитивно, згідно досудової доповіді Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Обвинуваченому суд призначає покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого злочину, суб`єктивне ставлення обвинуваченого до скоєного та його поведінку після вчинення злочину, соціальну характеристику особи: її вік, стан здоров`я, соціальне становище, наявність обставини, що пом`якшує покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують, та зваживши на всі фактори в їх сукупності і взаємозв`язку, приходить до висновку про призначення покарання у межах санкції інкримінованої статті у виді позбавлення волі.
		Однак суд вважає, що обвинувачений не потребує ізоляції від суспільства, його виправлення можливе без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконання покладених на нього обов`язків, та приймає рішення про звільнення його у відповідності зі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
		Об`єктивні обставини, які б давали підстави для висновку про неможливість виправлення обвинуваченого при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням з іспитовим строком відсутні.
		Застосування інституту звільнення від відбування покарання, має бути індивідуальним щодо кожної особи та на думку суду не зашкодить реалізації цілей покарання, сприятиме виправленню обвинуваченого без ізоляції від суспільства та попередженню скоєння нею нових кримінальних правопорушень.
		У той же час, з метою контролю за поведінкою засудженого, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов`язки передбачені п.п.1, 2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України.
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися, як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
		Дане ж покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).
		Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається, як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
		Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його, як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають, як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.
		Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
		При цьому також суд враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		При призначенні покарання суд керується також положенням п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23.10.2003 року, згідно якого суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Відповідно до ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
		Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування  підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		Щодо клопотання сторони захисту про розстрочення виплати судових витрат суд зазначає наступне.
		За змістом ч.1 ст.119 КПК України суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.
		Згідно довідки про доходи обвинуваченого, наданої АТ «ФЕД», в період з січня 2024 року по грудень 2024 року загальна сума доходу ОСОБА_8 становить 289845 гривень 09 копійок.
		З огляду на викладене, приймаючи до уваги майновий стан обвинуваченого, перебування у нього на утриманні малолітньої дитини, а також з урахуванням думки прокурора, який не заперечував проти розстрочення обвинуваченому виплати судових витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався.
		У відповідності до положення ч.4 ст.174 КПК України та для можливості вирішення питання по речовим доказам, скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді.
		Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд - 
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку  2 (два) роки не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.
		Відповідно доп.п.1,2ч.1,п.2ч.3 ст.76КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення у період з 05.10.2024 року по 14.10.2024 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 90 840 гривень, сплачену згідно ухвали Дзержинського районного суду м.Харкова від 07.10.2024 року за ОСОБА_4 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області 11.10.2024 року.
		Стягнути з  ОСОБА_4  на користь держави на відшкодування процесуальних витрат за проведення судових експертиз кошти у загальному розмірі 60203 гривні 76 копійок.
		Розстрочити  ОСОБА_4 сплату судових витрат на десять місяців наступними платежами: у серпні 2025 року - у розмірі 6 203 гривні 76 копійок, а в подальшому - рівними частинами по 6000 гривень щомісячно не пізніше 25 числа кожного місяця до повної виплати.
		Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 07.10.2024 року.
		Речові докази  силіконову присоску зі слідами термічної дії з касової зони; м`яку іграшку зі слідами термічного впливу; пляшку пластикову з написом «розпалювач» з поверхні якої вилучено два змиви; змив на ватну палицю саму займисту речовину; паперовий стаканчик зі слідами термічної дії; пластмасову пробку для пляшки з-під розпалювача з поверхні якої вилучено два змиви  знищити.
		Речові докази  куртку чорного кольору з маркуванням «GO Carpisa» розміром «XXL»; запальничку червоного кольору «Cricket», чек про оплату товару на 354 грн. о 18:47 станом на 05 жовтня 2024 року  повернути законному володільцю.
		Головному управлінню Державної міграційної служби України в Харківській області повернути ОСОБА_4 паспорт для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 11.03.2016 року.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...