Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 734/1156/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 04.07.2025. Зареєстровано: 04.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2025.
Дата набрання законної сили: 02.07.2025
Номер судового провадження: 11-кп/4823/444/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020270130000236

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 734/1156/20 Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1  Провадження № 11-кп/4823/444/25  Категорія - ч. 1 ст. 122 КК України Доповідач         ОСОБА_2  
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		02 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розглядукримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
		 
		Головуючого-суддіОСОБА_2  
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі  ОСОБА_5 ,
		З участю учасників судового провадження: 
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		потерпілої  ОСОБА_7 ,
		представника потерпілої  адвоката ОСОБА_8 ,
		захисника-адвоката ОСОБА_9 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_10 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного 7 квітня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020270130000236, за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 березня 2025 року щодо 
		 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олексіївщина, Козелецького району, Чернігівської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, тимчасового безробітного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
		 
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
		 
		 В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 березня 2025 року ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
		 
		Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 150 000 гривень 00 копійок завданої кримінальним правопорушенням моральної (немайнової) шкоди і 21 934 гривні 80 копійок витрат, пов`язаних із наданням медичних послуг і проведенням комісійної судово-медичної експертизи.
		 
		Не погоджуючись з рішенням суду адвокатом ОСОБА_9 в інтересах обвиунваеного ОСОБА_10 була продана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати вирок суду та закрити кримінальне провадження відносно його підзахисного за відсутності події кримінального правопорушення та повністю відмовити у задоволенні цивільного позову потерпілої.
		 
		Як встановлено судом першої інстанції близько 14.00 години 06 квітня 2020 року ОСОБА_10 , перебуваючи на земельній ділянці неподалік домоволодіння за адресою в АДРЕСА_3 , з мотивів особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , один удар ногою з розмаху в область лівого коліна, чим спричинив останній тілесне ушкодження у вигляді перелому шийки лівої малогомілкової кістки, яке відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесного ушкодження за ознакою тривалості розладу здоров`я на строк більше ніж 21 добу.
		 
		Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_10  подав заяву про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.
		 
		Заслухавши доповідача, позицію захисника та обвинуваченого, думку прокурора, потерпілої та її представника, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги та поданого клопотання, колегія суддів приходить до наступного висновку.
		 
		Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
		 
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що інкриміноване ОСОБА_10 кримінальне правопорушення вчинено 6 квітня 2020 року. Судом першої інстанції його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України.
		 
		Санкція ч. 1 ст. 122 КК України передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
		 
		У відповідності до положень ст. 12 КК України в редакції, чинній на час розгляду клопотання, вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких кримінальних правопорушень.
		 
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
		 
		Колегія суддів вважає, що оскільки з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_10 кримінального правопорушення минуло понад п`ять років, останній протягом цього періоду не ухилявся від досудового розслідування або суду, не вчинив нового кримінального правопорушення - він може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
		 
		Оскільки закон не пов`язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов`язковою передумовою для закриття кримінального провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
		 
		В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_10 підтримав подану ним заяву та просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрити.
		 
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		 
		Відповідно до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
		 
		На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності задоволення заяви обвинуваченого ОСОБА_10  та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження щодо нього.
		 
		При цьому звільнення від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України є безумовним, оскільки підставою для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих стороні обвинувачення для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.
		 
		Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.
		 
		Крім того, за змістом ст.129 КПК України суд наділений правом вирішення цивільних позовів у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру та позбавлений можливості вирішити цивільний позов у разі постановлення ухвали про звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності й закриття провадження. 
		 
		Враховуючи те, що обвинувальний вирок суду першої інстанції підлягає до скасування, цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 слід залишити без розгляду.
		 
		Керуючись ст. ст. 49, 284, 404,417, 419 КПК України, колегія суддів, - 
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Заяву ОСОБА_10  про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити. 
		 
		Вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 березня 2025 року щодо ОСОБА_10 - скасувати.
		 
		Звільнити ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
		 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7  залишити без розгляду.
		 
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення. 
		 
		СУДДІ:
		 
		ОСОБА_3  ОСОБА_2  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...