Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/9892/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння, боєприпасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до ЗУ військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Надіслано судом: 04.07.2025. Зареєстровано: 04.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/712/376/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023250000000357

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 712/9892/24
		Провадження 1-кп/712/376/25
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 липня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
		головуючий суддя                                         ОСОБА_1 
		секретар                                                         ОСОБА_2         
		за участю: 
		прокурора                                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		обвинуваченого                                                 ОСОБА_5 
		захисників                                                 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22023250000000357 від 11.10.2023 по обвинуваченню:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Копєйськ Челябінської області російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого директором ТОВ «Вакуумнова» (м. Черкаси), розлученого, маючого на утриманні неповнолітнього сина, інвалідом, депутатом, не являється, раніше не судимого,        
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114- 2, ч. 1 ст. 436- 2, ч. 3 ст. 436 - 2 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Черкаси, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, діючи з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора, у період з 08 год. 18 хв. 16 березня 2022 року по 12 год. 49 хв. 15 вересня 2022 року, використовуючи месенджер «Telegram», що зареєстрований за абонентським номером НОМЕР_1 , у переписці з абонентом ОСОБА_8 (IDНОМЕР_15) виправдовував, визнав правомірною, заперечував збройну агресію російської федерації (далі - рф) проти України, розпочату у 2014 році.
		Так, ОСОБА_5 у вищевказаній переписці вживав лексему «освободить» («Второе освобождение. Херсонская область очищена от нацистов»), заперечував факт збройної агресії рф проти України, яке реалізоване вживанням типового маркера пропаганди рф «спецоперация»: («…Посмотри и я тебе скажу главную истину и цель войны вернее спецоперации россии в Украине», «россия своих не бросает. И это операция военная операция за русских людей во всем мире на примере Украины!»), звинувачення США («Дело вообще не в россии, весь конфликт был придуман американцами»), ствердженням, що Україна сама влаштувала трагедію, аби потім просити зброю: («Момент прилета по жилому дому в Днепре: за пару секунд до взрыва видна вспышка в небе - момент сбития ракетой ПВО», «Я не исключаю, что в доме вообще была взрывчатка. Ее и привели в действие подставить рф а потом сразу орать дайте танки, много дайте оружия много, россия зло и бла бла бла…»), транслювання впевненості, що зараз йде «Великая Вечная Война», що в кінці-кінці перемога буде за росією: «Это ВВВ. Великая Вечная Война . Все. Конца не будет. Будет бла бла бла и тд и тп; В итоге через 200 лет россия победит».
		У вищезазначених фрагментах переписки ОСОБА_5 виправдовував, визнавав правомірною, заперечував збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
		Окрім того, ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Черкаси, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, діючи з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора, 08 липня 2022 року, у ході спілкування в Інтернет-месенджері «Viber» виправдовував, визнавав правомірною збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
		Так, ОСОБА_5 повторно, використовуючи месенджер «Viber», що зареєстрований за абонентським номером НОМЕР_1 , у переписці з абонентом « ОСОБА_10 », зареєстрованим за абонентським номером НОМЕР_2 , о 14 год. 13 хв., 08 липня 2022 року висловлює переконання, що для нападу рф на Україну були певні умови, і якби не вони, росія б не вторглася; причиною збройної агресії рф проти країни є нібито дії Заходу, який «втягнув» Україну за собою, а саме: («…россия бы не напала, если бы не запад, который утянул Украину в 2014 году за собой»), якими виправдовується збройна агресія рф проти України; розповідає, що Україна 8 років обстрілює Донбас і Крим: («Потом Украина начала «типа» решать за нас кому и как жить, я про Донбасс и Крым. Обстреливают 8 лет. Понятно, что рф надоело это, там много русских, тем более истинно и русских территорий»), що є ознакою виправдування, визнання правомірною збройної агресії рф проти України.
		Після цього, ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Черкаси, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, діючи з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора, 09 липня 2022 року, у ході спілкування в Інтернет-месенджері «Viber» виправдовував, визнавав правомірною збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
		Так, ОСОБА_5 повторно, використовуючи месенджер «Viber», що зареєстрований за абонентським номером НОМЕР_1 , у переписці з абонентом « ОСОБА_10 », зареєстрованим за абонентським номером НОМЕР_2 , о 22 год. 43 хв., 09 липня 2022 року заперечував збройну агресію рф проти України шляхом вживання типового маркера пропаганди рф «спецоперация» на позначення повномасштабного вторгнення на територію України а саме: («…Это фильм про Афганскую войну вернее спецоперацию СССР. Это конец фильма. Посмотри и я тебе скажу главную истину и цель войны вернее спецоперации россии в Украине»); виправдовує збройну агресію рф проти України як таку, що має нібито справедливу ціль - повернути території для «русских», де вони жили віками, тобто історично території, які належать рф, аби там жив «русский» народ - « Цель , чтобы жила сама россия и жил русский мир на тех территориях где он жил веками. И эта операция, военная операция за русских людей во всеи мире на примере Украины!».
		Окрім того, ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Черкаси, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, діючи з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора, 13 січня 2024 року, у ході спілкування у режимі телефонії повторно виправдовував, визнавав правомірною, заперечував збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році.
		Так, ОСОБА_5 , повторно, використовуючи абонентський номер НОМЕР_3 у ході розмови 13 січня 2024 року об 22 год. 55 хв. 04 сек., з абонентом на ім`я « ОСОБА_12 », що користувався абонентським номером НОМЕР_4 , вживає щодо збройної агресії рф проти України термін «спецоперация» на позначення повномасштабного вторгнення на територію України 24.02.2022 та подальшого ходу його розгортання: «Ааа, он еще сказал типо в стране война, а вы так себя ведете. Я говорю ну для кого война, а для кого спецоперация. А он такой, ааа так вы сепар?...».
		У подальшому, 16 січня 2024 року з 20 год. 15 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою свого фактичного проживання: АДРЕСА_2 , повторно, у ході розмови з невстановленою особою жіночої статі вживав щодо збройної агресії рф проти України термін «спецоперация» на позначення повномасштабного вторгнення на територію України 24.02.2022 та подальшого ходу його розгортання, висловлюючи наступне: «Да пофиг, какая разница, да? Все равно через 2 дня уже обнулиться. Я закрою сейчас, угу. Да ты больше слушай вот эти вот манипуляции. СВО идет», «Ну если ты скажешь что это не война, а только военное противостояние двух стран, я еще пойму. Если ты скажешь, что это война…».
		Після цього, ОСОБА_5 , повторно, перебуваючи у м. Черкаси, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, використовуючи абонентський номер НОМЕР_1 у ході розмови 19 січня 2024 року об 16 год. 23 хв. 11 сек., з абонентом на ім`я ОСОБА_12 , що користувався абонентським номером НОМЕР_5 , висловлює думку, що в Україні не війна, транслює типовий наратив пропаганди рф щодо «нацизму» в Україні, підтримує дії, рішення путіна, а саме: «Мне с Жовтых Вод этот придурошный же ж, мы с ним ругались. Он говорит в стране война, а вы себя так ведете. Я говорю, а как я себя веду, я с вами договорился и вообще кому война, а кому не война. При чем тут война. Вообще-то специальная военная операция. Ааа, так вы сепар, я говорю сам ты сепар, говорю. Надо правильно вещи сво…Ааа, ну тебе короче типо капец, там начал угрожать знаешь типо сразу нацыка включил. Ну…», «Начинают сразу материться, ругаться, на заборах гадости писать типо…ОСОБА_22 та не х*й, ОСОБА_22 Бог украинцев. Забей вон в интернете, кто Бог Украинцев, и ты увидишь».
		Крім того, ОСОБА_5 , повторно, перебуваючи у м. Черкаси, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, використовуючи абонентський номер НОМЕР_1 у ході розмови 31 січня 2024 року об 20:12:45 з абонентом на ім`я ОСОБА_12 , що користувався абонентським номером НОМЕР_5 , говорить наступне: «…Что просто россия проводит спецоперацию по зачистке неонацистских, ну этих настроений в Украине, и все. Ну короче, это не по телефону тема», «Вот ОСОБА_22 заявил, что этот ИЛ-76 сбили из петриота, а петриотом управляют американцы, то есть можешь себе представить, могут куда пулять. Могут, могут в здание, могут…»
		Крім того, досудовим розслідування встановлено, що 24.02.2022 о 04 год. 30 хв. президент рф володимир путін оголосив початок так званої «спеціальної військової операції» проти України з метою проведення «демілітаризації та денацифікації України». Із вказаного часу зс рф, діючи з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, застосовують засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, вчиняють військову агресію відносно народу України, безпосередні акти насильства щодо цивільного населення поєднані з вбивствами цивільних осіб з метою його тероризування, а також здійснюють обстріли об`єктів військової та критичної інфраструктури, чим фактично ведуть повномасштабну війну проти України та українського народу.
		Із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 днів, тобто до 05 год. 30 хв. 26.03.2022.
		Того ж дня, тобто 24.02.2022 представники зс рф та російських спецслужб на території рф, використовуючи засоби масової інформації, соціальні мережі та інтернет-месенджери, через українофобів та прихильників військового вторгнення зс рф на територію України розпочали активний збір інформації про місця постійної дислокації підрозділів Збройних Сил України (далі - ЗСУ), Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також їх укомплектованість, обороноздатність та передислокацію, з метою їх подальшого знищення та реалізації вказаної підривної діяльності проти України.
		У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024) із затвердженням відповідними Законами України та на сьогоднішній день продовжений на 90 діб з 5 год. 30 хв. 12.08.2024, тобто до 09.11.2024.
		Також ОСОБА_5 , у період вересня 2022 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану у ході переписки з використанням месенджеру «Telegram» поширив інформацію про розташування ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
		Зокрема, 14 вересня 2022 року о 15 год. 02 хв. 26 сек., ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи месенджер «Telegram», що зареєстрований за абонентським номером НОМЕР_1 , у переписці з абонентом « ОСОБА_8 » (IDНОМЕР_15), переслав останньому фотографію із зображенням військової техніки ЗСУ, та у повідомлення від 15 вересня 2022 року об 10:20:05 зазначив наступне: «Мы ушли вдоль пляжа в сторону Санжейки», чим надав можливість ідентифікувати розташування підрозділів ЗСУ у період 14-15 вересня 2022 року у Одеській області.
		Інформація про розташування ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань в Одеській області, яка 14-15 вересня 2022 року була передана ОСОБА_5 з використанням месенджеру «Telegram» за вищевказаних обставин, не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав частково, а саме: визнав за ч.1, ч.3 ст.436-2 КК України, за ч.2 ст. 114-2 КК України вину не визнав та пояснив, що на початку вторгнення рф на територію України він не розібрався в ситуації, яка склалася, намагався в цьому розібратися та користувався різними пошуковими каналами, переважно інформаційними каналами агресора, іноді каналами «Радио Свобода», «News BBC». В нього не було єдиної думки стосовно позиції збройного конфлікту, тому для всебічного бачення переглядав новини окупантів. ОСОБА_5 вказує, що мав інше політичне бачення та сприймав та підтримував політику, яка була в СССР. Про своє бачення розповідав рідним та ділився з ними думками. Він визнає, що виправдовував дії рф та на даний щиро кається, жалкує що займався вихвалянням окупантів, на даний час змінив свою позицію щодо війни в Україні і добровільно перерахував на рахунок ЗСУ 100 000 грн. Стосовно зробленого в м. Чорноморську фото військової установки, пересилки на телефон свого сина фото з зображенням установки та висловлювання в месенджері: « в сторону Санжейки», він вказав наступне. В 2022 році був з сином та жінкою на відпочинку в м. Чорноморськ, вони часто прогулювалися по місцевості та бачили якусь установку, яка була огороджена парканом. Він дійсно зробив фото установки, без будь якої мети, із цікавості, щоб потім обговорити, та переслав фото сину по телефону. На наступний день, він з жінкою вийшов на прогулянку, а син залишився вдома, оскільки учився онлайн. Вони повинні були пізніше зустрітися, тому він написав сину напрямок та зазначив, що вони ідуть в сторону «Санжейки». Це висловлювання використовував виключно для орієнтування сина на пляжі та фотозображення установки надіслав сину з необережності, оскільки кожен день надсилав йому велику кількість різних фотозображень. Обвинувачений в скоєному щиро розкаюється, просив призначити покарання, яке не пов`язане з позбавленням волі.
		Захисник просив виправдати обвинуваченого за недоведеності вини. Вважає, що докази, зібрані з порушенням вимог КПК, є недопустимими та спростовують вину обвинуваченого.
		Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, його вина підтверджена в ході судового розгляду доказами, дослідженими в судовому засіданні, які суд вважає належними, допустимими та достатніми та узгоджуються між собою, а саме:
		- показами свідка (зі зміненими анкетними даними) ОСОБА_13 , яка показала, що вона тісно спілкувалась з обвинуваченим ОСОБА_5 . Вони були знайомі близько трьох років та мали тісний зв`язок. Свідок зазначає, що ОСОБА_5 мав проросійську політику. З його вуст можна було постійні чути виловлювання на підтримку країни агресора, а саме: «Україну скоро візьмуть», «Він підтримує СВО», «Такої країни, як України немає». Як зазначає свідок, така проросійська поведінка була постійна, обвинувачений підтримував країну агресора, звинувачував народ України в збройній агресії. ОСОБА_14 був ініціатором розмов, де вихваляв політику рф;
		- показами свідка ОСОБА_15 , який показав, що обвинувачений є його батьком та має з ним хороші стосунки. Батьки розлучені і на даний момент він проживає разом з мамою. Разом з батьком кожного літа вони їздили відпочивати на море. Того року, приїздили на відпочинок до міста Чорноморська. Під час відпочинку в першій половині дня він відвідував онлайн навчання, в другій половині приєднувався до батька на пляж. Батько дуже часто надсилав йому фото в соцмережах та одного разу надіслав фото військової установки. Оскільки він не зрозумів, що зображено на фото, тому одразу його видалив. Установку, яка була зображена на фото, він неодноразово бачив, оскільки часто проходив біля пляжу, де була установка. Біля цієї установки не було військових, вона була огороджена та в роботі її не бачив. Населені пункти, які знаходяться поряд з містом Чорноморськ він не знає, але в якому боці Санжейка міг зорієнтуватись. Фразу : «в сторону Санжейки», батько використовував в цілях орієнтування його на пляжі. Під час спілкування з батьком, останній вчив його перевіряти інформацію в незалежних джерелах, тому він частіше використовував джерела американських агентств. 
		- показами свідка ОСОБА_16 який повідомив, що більше 25 років служить в радіотехнічних військах на посаді начальника радіолокаційного вузла військової частини, вже 30 років є військовим. Закінчував Вінницький коледж радіотехніки. Свідок зазначає, що такий тип установки, який зображений на фото, яке йому було пред`явлено, використовують для виявлення ракет, шахедів та балістичних ракет в повітряному просторі. З таким типом установки свідок працював, її характерність в тому , що розташовують її на підвищеній поверхні, (або це насип, або гора). Дана техніка не може бути без охорони, оскільки має істотне значення для оборо здатності нашої держави. Свідок зазначає, що рухома частина установки встановлюється лише на автомобіль, вони не є стаціонарні. Згідно фотозображення свідок не може точно встановити місцевість та місцезнаходження населеного пункту, однак зазначив, що йому ставилися питання лише щодо характеристики установки, оскільки він знає всі зразки техніки, які наявні на території України і вказана установка входить в їх число;
		- показами експерта ОСОБА_17 , яка в судовому засіданні зазначила, що має середню філологічну освіту та має свідоцтво про дослідження російської мови. Під час експертизи були надані скріншоти переписок та записи аудіо файлів. Стенограми з аудіо записами звірялись російською та українською мовами. Експерт зазначила, що самостійно перекладала записи, оскільки має свідоцтво про дослідження російської мови, все їй було зрозуміло, тому перекладачів не залучала. Експертиза виконувалась згідно наказу про експертизу та методичних рекомендацій. Також додала, що експерти самостійно використовують різну методику та літературу, яка зазначена в рекомендаціях. Серед зазначеної літератури є російські автори та використовувались словники російської мови з електронних ресурсів для тлумачення слів в повному обсязі. Заборони для виростання даної літератури немає. В експертизі було допущено помилку замість слова : «переступний», вірно вважати «доступний»;
		- протоколом за результатами проведення НСРД № 2/426т від 02.02.2024 з оптичними дисками DVD-R від 01.02.2024, відповідно до якого ОСОБА_5 неодноразово, у ході розмов з цивільною дружиною заперечував збройну агресію російської федерації проти України;
		- протоколом за результатами проведення НСРД № 2/427т від 02.02.2024 з додатком (диск DVD-R № 2/2283т від 01.02.2024), за яким у період з 07.12.2023 по 02.02.2024, проводилась негласна слідча (розшукова) дія - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем, відповідно до якого ОСОБА_5 в ході розмов з ОСОБА_8 заперечував збройну агресію російської федерації проти України, виправдовував та визнавав правомірним збройну агресію рф проти України ;
		- протоколом за результатами проведення НСРД № 2/429т від 02.02.2024 з додатком (диск DVD-R № 2/2281т від 01.02.2024) за яким у період з 07.12.2023 по 01.02.2024, проводилась негласна слідча (розшукова) дія - зняття інформації з електронних інформаційних систем - Інтернет - месенджера «Тelegram», відповідно до якого встановлено переписку за номером мобільного телефону НОМЕР_1 під псевдонімом (іменем) « ОСОБА_18 » та абонентом « ОСОБА_12 »;
		- протоколом за результатами проведення НСРД № 2/143т від 02.02.2024 з додатком (диск DVD-R № 2/2503т від 10.04.2024) за яким у період з 15.02.2024 по 10.04.2024, проводилась негласна слідча (розшукова) дія - зняття інформації з електронних інформаційних систем - Інтернет - месенджера «Viber», відповідно до якого встановлено переписку за номером мобільного телефону НОМЕР_1 (належить ОСОБА_5 ) та абонентом з номером мобільного телефону НОМЕР_6 ;
		- висновком експерта Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертизи СБУ №18/2 від 27.03.2024, відповідно до якого семантико-текстуальним аналізом висловлювань ОСОБА_5 в (писемномовленнєвій) комунікації ОСОБА_5 з абонентом месенджеру «Telegram» під іменем « ОСОБА_12 », яка зафіксована у протоколі №2/429т від 02.02.2024 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій-зняття інформації з електронних інформаційних систем, встановлено: 1)наявність: виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України; заперечення збройної агресії РФ проти України; 2) відсутність: глорифікації осіб, що здійснюють збройну агресію РФ проти України. Семантико-текстуальним аналізом висловлювань ОСОБА_5 в комунікації з його цивільною дружиною, які зафіксовані у протоколі №2/426т від 02.02.2024 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтроль особи ОСОБА_5 , встановлено: 1)наявність: заперечення збройної агресії РФ проти України; 2)відсутність: виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України; глорифікації осіб, що здійснюють збройну агресію РФ проти України. У результаті семантико-текстуального аналізу наданих на дослідження текстових матеріалів - згідно фабули справи розмови, яка відбулася між абонентом ОСОБА_5 та абонентом на ім`я ОСОБА_12 , що зафіксовані у протоколі №2/427т від 02.02.2024 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем стосовно ОСОБА_5 , встановлено: 1)наявність: виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України; заперечення збройної агресії РФ проти України;2)відсутність: глорифікації осіб, що здійснюють збройну агресію РФ проти України. У результаті семантико-текстуального аналізу наданих на дослідження текстових матеріалів - згідно фабули справи розмови, яка відбулася між абонентом ОСОБА_5 та абонентом на ім`я ОСОБА_12 , що зафіксовані у протоколі №2/427т від 02.02.2024 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем стосовно ОСОБА_5 , встановлено: наявність виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України; заперечення збройної агресії РФ проти України; відсутність: глорифікації осіб, що здійснюють збройну агресію РФ проти України. У результаті семантико-текстуального аналізу наданих на дослідження текстових матеріалів - згідно фабули справи розмови, яка відбулася між абонентом ОСОБА_5 та абонентом на ім`я ОСОБА_12 , що зафіксовані у протоколі №2/427т від 02.02.2024 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем стосовно ОСОБА_5 , встановлено: наявність заперечення збройної агресії РФ проти України; відсутність: виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України; глорифікації осіб, що здійснюють збройну агресію РФ проти України;
		- протоколом огляду від 06.05.2024 відповідно до якого було оглянуто мобільні термінали та об`єктом був мобільний термінал марки «SAMSUNG GALAXY M51», з встановленими сім -картками з абонентськими номерами телефону НОМЕР_3 , НОМЕР_7 . Під час огляду мобільного терміналу стало відому, що власник телефону є користувачем спеціальної мережі «Facebook» та Інтернет -месенджерів «Viber», «WhatsApp», «Telegram», «Messenger». При запуску мобільного додатку «Viber» виявлено наявні у ньому чати з перепискою ОСОБА_5 з користувачем Інтернет -месенджеру «Viber» « ОСОБА_19 » ( НОМЕР_8 ). Виявлено переписку ОСОБА_5 з користувачем Інтернет - месенджеру «Viber» « ОСОБА_10 »( НОМЕР_2 ); виявлено фото з зображенням, (використовуючи месенджер «Telegram», що зареєстрований за абонентським номером НОМЕР_1 , у переписці з абонентом « ОСОБА_8 » (IDНОМЕР_15), військової техніки ЗСУ, та у повідомлення від 15 вересня 2022 року об 10:20:05 зазначив наступне: «Мы ушли вдоль пляжа в сторону Санжейки»;
		- даними висновку експерта Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертизи СБУ №18/13 від 17.06.2024, відповідно до якого семантико-текстуальним аналізом висловлювань ОСОБА_5 в (писемномовленнєвій) комунікації з особою під іменем « ОСОБА_10 », що зафіксовано у протоколі огляду від 06.05.2024 встановлено: наявність: виправдовування, визнання правомірною, збройної агресії РФ проти України; заперечення збройної агресії РФ проти України. Відсутність: виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України; глорифікації осіб, що здійснювали збройну агресію РФ проти України.
		Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Суд сприймає як належні та достатні докази показання свідків, оскільки їх покази були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, а саме щодо часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка їх вчинила, були логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. 
		Судом також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого. 
		Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114- 2, ч. 1 ст. 436- 2, ч. 3 ст. 436 - 2 КК України, наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: витягами з ЄРДР у кримінальному провадженні № 22023250000000357; повідомлення про початок досудового розслідування №6/2323 від 11.10.2023; постанови про визначення групи слідчих та доручення здійснення досудового розслідування; постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні; доручення в порядку ст. 40 КПК України; запити та відповіді з додатками; клопотання про проведення обшук; ухвали про дозвіл на проведення обшуку; ухвала про арешт майна; витяг з Державного реєстру речових прав; клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій; ухвали про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій; доручення та повідомлення про проведення негласних (слідчих) розшукових дій, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами.
		Під час судового розгляду стороною захисту було заявлено клопотання щодо визнання двох семантико-текстуальних експертиз недопустимими.
		Проаналізувавши досліджені докази у справі в сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об`єктивно та послідовно підтверджуючими встановлені судом обставини та винність ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень. 
		Так, судова лінгвістична експертиза - це дослідження тексту, за результатом якого експерт надає письмовий висновок з питань, вирішення яких вимагає застосування спеціальних лінгвістичних знань. Семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання з установлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у тих або інших текстах, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішуються питання мовленнєвого характеру. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.
		Отже, під час експертизи на підставі спеціальних знань експерт за встановленою методикою досліджує об`єкт експертизи, який стосуються обставин кримінального провадження. Натомість суд установлює фактичні обставини кримінального провадження, наявність у діях обвинуваченого обов`язкових ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення та здійснює їх юридичний аналіз за кримінально-правовими правилами оцінки, спираючись на досліджені докази, серед яких можуть бути й висновки експерта.
		Відповідно до змісту ч. 1 ст. 68 КПК України, у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
		Відповідно до змісту ч. 1 ст. 69 КПК України, експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
		З огляду на це, положеннями КПК України дійсно передбачено, що перекладач і експерт є різними учасниками кримінального провадження, кожен з яких має свої окремі процесуальні завдання і функції.
		При цьому саме на експерта покладається обов`язок провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема й оцінити зміст вихідних даних, які надані експерту для проведення експертизи.
		Відповідно до положень п. 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу МЮУ від 26.12.2012 № 1950/5), експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків, а витребувані додаткові матеріали не надані або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань.
		З огляду на це, оскільки експертом не ставилося питання про необхідність попереднього залучення суб`єктом призначення експертизи перекладача для попереднього перекладу на державну мову наданих на експертизу документів, доводи захисника, про те, що за таких умов експертиза не могла бути проведена експертом самостійно, не вбачаються обґрунтованими.
		Суд також відхиляє як безпідставні доводи сторони захисту щодо недопустимості як доказу протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій -зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме: мережі «Facebook», Інтернет -месенджерів «Viber», «WhatsApp», «Telegram», «Messenger».
		За твердженням захисника вказана НСРД була проведена поза межами строку, визначеного ухвалами Черкаського апеляційного суду від 07.12.2003 та від 15.02.2024, якими надано дозвіл на проведення таких дій з 07.12.2003 по 01.02.2924 та з 15.02.2024 по 10.04.2024 без попереднього дозволу суду.
		Указане твердження захисника суд вважає безпідставним, оскільки у цьому випадку проводилася негласна слідча (розшукова) дія - зняття інформації з електронних інформаційних систем, а не зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, яке проводиться в режимі реального часу. Позиція захисту в цьому питанні спростовується тим, що після постановлення ухвал, орган досудового дослідування використовуючи власні методи та засоби, отримав доступ до всієї інформації мережі «Facebook», Інтернет -месенджерів «Viber», «WhatsApp», «Telegram», «Messenger» користувача ОСОБА_5 . 
		Зазначена НСРД проведена у межах строку, визначеного ухвалою слідчого судді, хоча інформація, яка була отримана за результатами її проведення, отримана частково і за період до постановлення ухвали, що не заборонено під час проведення такого виду негласних слідчих (розшукових) дій.
		При вирішенні заявленого клопотання суд керується нормами, закріпленими у статтях 84, 86, 87, 89 КПК України.
		Відповідно до цих норм доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно ч.1 ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості У відповідності до ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
		Кримінальне процесуальне законодавство містить критерії, за якими порушення встановленого КПК України порядку проведення окремих слідчих дій є істотним і призводить до визнання доказів недопустимими (частини 2 і 3 ст.87 КПК України). Визнаючи той чи інший доказ недопустимим, суд має зазначати конкретну норму процесуального закону, порушення якої з урахуванням наслідків такого порушення та можливості (неможливості) їх усунення дає підстави дійти висновку щодо недопустимості того чи іншого доказу.
		Згідно ч.1 ст.257 КПК України якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.
		Судом встановлено, що у межах цього кримінального провадження у встановленому законом порядку на підставі ухвал слідчого судді було проведено негласні слідчі (розшукові) дії - аудіо-, відеоконтроль місця перебування ОСОБА_5 , за результатами яких складено відповідні протоколи.
		На підставі наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання вказаних у клопотаннях захисників доказів очевидно недопустимими та виключення їх з переліку доказів, що підлягають дослідженню.
		Посилання захисника на недоведеність об`єктивної сторони за ч. 2 ст. 114-2 КК України не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, виходячи з наступного.
		Відповідальність за ч. 2 ст. 114-2 КК України, передбачена за поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
		Об`єктивна сторона полягає у поширенні відповідної інформації та можливості за цією інформацією ідентифікація на місцевості переміщення, руху або розташування ЗСУ.
		Виходячи з правових висновків Верховного суду поширення інформації полягає у доведенні її змісту до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб.
		При цьому, під час судового розгляду справи, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_5 усвідомлював, що пересилання абоненту «Іван» фотографії із зображенням військової техніки ЗСУ в особливий період є неправомірними та такими, що можуть зашкодити обороноздатності України. 
		Вказане підтверджується інформацією з повідомлення від 15.09.2022, у якому ОСОБА_5 конкретизував місце перебування, чим надав можливість ідентифікувати розташування підрозділів ЗСУ у період 14-15 вересня 2022 року в Одеській області.
		Розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 . 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_20 суд кваліфікує за:
		- ч. 2 ст. 114-2 КК України, як поширення інформації про розташування Збройних Сил України за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, вчинене в умовах воєнного стану;
		- ч. 1 ст. 436-2 КК України, як виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році;
		- ч. 3 ст. 436-2 КК України, як виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, вчинене повторно.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд керується положеннями ст.ст. 65-67 КК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
		Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Обираючи вид та міру покарання суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Суд приймає до уваги, що скоєні кримінальні правопорушення, відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії нетяжких та тяжких злочинів.
		Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 66 КК України є щире каяття, оскільки останній змінив позицію щодо війни в Україні та засуджує незаконне вторгнення рф в Україну, крім того добровільно перерахував на потреби ЗСУ грошові кошти у розмірі 100 000 грн
		Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		При призначені покарання , суд бере до уваги покази свідка ОСОБА_21 , яка зазначила, що вона є колишньою дружиною обвинуваченого. Разом з ним виховують сина ОСОБА_15 . Кожного року обвинувачений забирав сина на відпочинок з серпня - по вересень місяць. З сином він мав тісний психологічний зв`язок. Від сина ніколи не чула, що батько розповідав йому про проросійську політику, дізналась про це лише з матеріалів кримінального провадження. З ОСОБА_5 почали тісно спілкуватись незадовго до взяття його під варту. Після ув`язнення має українську позицію та попросив її задонатити на користь ЗСУ грошові кошти в сумі 100 тисяч гривень.
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно працює, має на утриманні неповнолітнього сина 2008 р.н., наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, без конфіскації майна та застосувати положення ч. 1 ст. 70 КК України.
		При цьому, суд бере до уваги, що злочини, які вчинив ОСОБА_5 відносяться до розділу в сфері злочинів проти основ національної безпеки України та проти миру та безпеки, людства та міжнародного правопорядку, що набуває особливо-суспільного небезпечності вказаних правопорушень в період воєнного стану в Україні у зв`язку з російською агресією, а тому не вбачає можливості застосувати ст. 75 КК України.
		Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому у виді тримання під вартою, враховуючи вимоги ст. ст. 131-132, 177, 178 КПК України, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України. При вирішенні питання про долю речових доказів, суд враховує наступне.
		Крім того, суд виконуючи вимоги ч. 2 ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування за проведення судової лінгвістичної семантико - текстуальної експертиз на загальну суму 39757,00 грн.
		Відповідно до частини 1 статті 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
		Згідно з частиною 1 статті 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		Санкція статей, за якою кваліфіковано умисні дії обвинуваченого, передбачає покарання у виді позбавлення волі.
		За таких обставин до вказаних речових доказів слід застосувати спеціальну конфіскацію до майна, а саме: мобільний термінал марки «HUAWEI HONOR 9», модель STF-AL00, IMEI1: НОМЕР_9 , ІМЕІ2: НОМЕР_10 , при наборі комбінації цифр «*161#» встановлено, що у вказаному терміналі містяться сім-картки з абонентськими номерами телефону НОМЕР_3 , НОМЕР_11 ; мобільний термінал марки «SAMSUNG GALAXY M51» моделі SM-M515F/DSN, IMEI1: НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 , при наборі комбінації цифр «*161#» встановлено, що у вказаному терміналі містяться сім-картки з абонентськими номерами телефону НОМЕР_1 та НОМЕР_14 ; тримачі для сім-карток оператора мобільного зв`язку «лайфселл» з абонентським № НОМЕР_1 та «Київстар» з абонентським № НОМЕР_3 , які використані ОСОБА_5 як засіб для вчинення кримінального правопорушення. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.
		Арешт, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.04.2024, після набрання вироком законної сили - скасувати.
		Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376, 394 КПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		Визнати  ОСОБА_5  винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.114-2, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
		Призначити ОСОБА_5   покарання за:
		- ч. 2 ст. 114-2 КК України у виді 5 років позбавлення волі;
		- ч. 1 ст. 436-2 КК України у виді 3 років позбавлення волі;
		- ч. 3 ст. 436-2 КК України у виді 5 років 3 місяці позбавлення волі без конфіскації майна.
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_5   покарання у вигляді 5 років 3 місяці позбавлення волі без конфіскації майна.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5   рахувати з 05.07.2025, у строк відбування покарання зарахувати період утримання під вартою з 11.04.2024 по 04.07.2025 включно.
		Запобіжний захід стосовно  ОСОБА_5   у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
		На підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна та конфіскувати у власність держави речові докази, а саме мобільні телефон, мобільний термінал марки «HUAWEI HONOR 9», модель STF-AL00, IMEI1: НОМЕР_9 , ІМЕІ2: НОМЕР_10 ; мобільний термінал марки «SAMSUNG GALAXY M51» моделі SM-M515F/DSN, IMEI1: НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 , тримачі для сім-карток оператора мобільного зв`язку «лайфселл» з абонентським № НОМЕР_1 та «Київстар» з абонентським № НОМЕР_3 , які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів УСБУ в Черкаській області.
		Стягнути з ОСОБА_5   на користь держави процесуальні витрати за проведення судових лінгвістично семантико - текстуальних експертиз на загальну суму 39757,00 грн.
		Скасувати арешт накладений ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.04.2024 на майно ОСОБА_5 , а саме з квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
		Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...