Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/28088/25-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано судом: 04.07.2025. Зареєстровано: 04.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2025.
Дата набрання законної сили: 27.06.2025
Номер судового провадження: 1-кс-24749/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022000000000640

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/28088/25-к
		пр. 1-кс-24749/25
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 червня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2024 року у справі № 757/4664/24-к, у кримінальному провадженні № 12022000000000640 від 14.07.2023,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		06.06.2025 в провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № № 757/4664/24-к від 01.02.2024 року у кримінальному провадженні №12022000000000640 від 14.07.2023 року, на майно.
		Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, також посилається на те, що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна.
		До суду представник заявника подав заяву про розгляд клопотання за його відстуності, вимоги підтримує, просить задовольнити. 
		Прокурор не з`явився у судове засідання, заяви та клопотання не подавав, був належно повідомлений про розгляд справи.
		Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
		Судовим розглядом встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12022000000000640 від 14.07.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. ч. 2,3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України. Досудове розслідування у згаданому кримінальному провадженні здійснюється Головним слідчим управлінням Національної поліції України.
		01.02.2024 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва було розглянуто клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022000000000640 від 14.07.2023 року. За результатами розгляду справи № 757/4664/24-к слідчим суддею Печерського районного суду України було задоволено вищезазначене клопотання прокурора та накладено арешт на майно, в тому числі на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480401:01:013:0135 розміром 0,93 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), земельну ділянку з кадастровим номером 3222480401:01:013:0136 розміром 0,93 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), із забороною державним органам та органам нотаріату вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням, зміною цільового призначення, поділом, заставою або іншого виду зміни власників. 
		У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Таким чином, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, приходить до висновку про наявність у ОСОБА_4 права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
		Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
		Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
		Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2024 року, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що арешт є необхідним з метою збереження речових доказів.
		Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Стаття 98 КПК України в свою чергу підкреслює, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним. Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном.
		Згідно ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.
		Статтею 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
		Проте, сторона обвинувачення з перебігом часу не надала суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності власника земельних ділянок.
		Під час дослідження матеріалів клопотання про скасування арешту слідчим суддею встановлено, що сторона обвинувачення не спростовувала доводів, того, що ОСОБА_4 являється добросовісним набувачем арештованої земельної ділянки.
		Слідчому судді не надано доказів того, що арештоване майно є речовим доказом та відповідає ознакам, визначеним ст. 98 КПК України, а відтак, не надано доказів, які відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 170 КПК України дають підстави для застосування арешту майна. Виходячи з фактичних даних не вбачається достатніх підстав вважати, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222480401:01:013:0135 розміром 0,93 га та земельна ділянка з кадастровим номером 3222480401:01:013:0136 розміром 0,93 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , була набуто ним або попередніми власниками в результаті вчинення кримінального правопорушення, тобто є доказом злочину і відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
		Незважаючи на те, що прокурором було надано відповідному майну процесуального статусу доказу у виді оформлення відповідної постанови, оскаржувана ухвала слідчого судді не містить конкретних посилань на таку постанову.
		Слід зазначити, що формальне посилання на ст. 98 КПК України не свідчить про вмотивованість винесеної прокурором постанови, адже з такої незрозуміло, за якою ознакою такі об`єкти нерухомості визначені речовими доказами. За відсутності цих даних таке процесуальне рішення органу досудового розслідування є передчасним, належним чином необгрунтованим та немотивованим, винесеним без належного врахування обставин вчинення кримінального правопорушення.
		За вказаних обставин, версія органу досудового розслідування, арешт необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, теж належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.
		Враховуючи, вказане підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження.
		Разом з тим, приймаючи принцип диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, так як кримінальне провадження закрито, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
		Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.174, 309 КК України, 
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2024 року у справі № 757/4664/24-к, у кримінальному провадженні № 12022000000000640 від 14.07.2023 - задовольнити.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01.02.2024 року у справі № 757/4664/24-к, на земельні ділянки з такими кадастровими номерами, зокрема на:
		- 3222480401:01:013:0135 - 0.93 га, що належить на праві власності ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
		- 3222480401:01:013:0136 - 0.93 га, що належить на праві власності ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
		Скасувати заборону державним органам та органам нотаріату вчиняти будь які дії пов`язані з відчуженням, зміною цільового призначення, поділом, заставою або іншого виду зміни власників щодо земельних ділянок:
		- 3222480401:01:013:0135 - 0.93 га, що належить на праві власності ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
		- 3222480401:01:013:0136 - 0.93 га, що належить на праві власності ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...