Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 609/566/25 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування.
Надіслано судом: 04.07.2025. Зареєстровано: 04.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2025.
Дата набрання законної сили: 15.07.2025
Номер судового провадження: 3/609/278/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 609/566/25
		3/609/278/2025
		04 липня 2025 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП України в Тернопільській області відносно 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , 
		про притягнення до адміністративної відповідальності: 
		- за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
		- за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		17 червня 2025 року до Шумського районного суду Тернопільської області надійшли адміністративні матеріали про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (справа №609/566/25) та ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (справа №609/567/25), вчинені ОСОБА_1 .
		Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №619894 від 06.06.2025 вбачається, що: «11.05.2025 близько 17:00 год за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив відносно свого батька ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме висловлював образи, погрози, приниження, залякування, в наслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю останнього, чим порушив п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
		Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
		Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №619895 від 06.06.2025 вбачається, що: «11.05.2025 біля 17:00 год ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_3 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме висловлював словесні образи, погрози, приниження, залякування, що що викликало у ОСОБА_3 побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю, чим порушив вимоги п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
		Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
		Відповідно до ч. 2ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
		Правила, встановленіст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
		Враховуючи вимоги ч. 2ст. 36 КУпАП, а також те, що вказані справи є однорідними (по них притягується до відповідальності одна і та ж особа), тому слід об`єднати їх в одне провадження для спільного розгляду.
		Особа стосовно якої складено протоколи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить особистий підпис адресата у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у відсутності на адресу суду не скеровував.
		Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з`явились без повідомлення причини неявки.
		Відповідно до вимогст. 129 Конституції України,ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"розгляд справи про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про судовий розгляд справи стосовно неї. В своїх рішеннях у справі "Олександр Шевченко проти України" та "Трух проти України" ЄСПЛ наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вжити всіх заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження.
		Положеннями ст.268КУпАП передбачено,що справапро адміністративнеправопорушення розглядаєтьсяв присутностіособи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності.Під часвідсутності цієїособи справуможе бутирозглянуто лишеу випадках,коли єдані просвоєчасне їїсповіщення промісце ічас розглядусправи іякщо віднеї ненадійшло клопотанняпро відкладеннярозгляду справи. Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не подав письмових заперечень проти протоколів, пояснень та доказів, до суду не з`явився, а відтак його поведінка свідчить про небажання брати участь у розгляді справи.
		Перевіривши матеріали справ, дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення та долучені до них матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд дійшов такого висновку.
		Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		За приписами ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов`язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
		Частина 1ст.173-2 КУпАПпередбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
		Відповідно до п.3 ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
		Пунктом 14статті 1 вказаного Законупередбачено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
		Виходячи з наведеного, слід зазначити, що об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
		Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
		Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КпАП України, можуть бути як члени однієї сім`ї відповідно до визначеного поняття члена сім`ї у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та інші родичі та особи, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання.
		Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
		Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
		Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1ст.173-2 КУпАПнеобхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
		Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.
		Слід також зазначити, що насильство є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. Будь-яка особа, незалежно від статі, віку, стану здоров`я чи будь-яких інших чинників має право на ефективний захист від усіх форм та проявів насильства, особливо, що вчиняється з боку членів сім`ї чи інших близьких осіб. Такі насильницькі дії, що вчиняються серед членів родини отримали назву домашнє насильство. Сім`я як основний осередок суспільства відіграє значиму роль у житті людини. Поняття «сім`я» відразу асоціюється з теплом, затишком та безпекою. Але, нажаль сучасна ситуація в Україні значно загострила проблеми в багатьох сім`ях. При цьому більшість потерпілих від насильства все ще залишаються  діти, особи похилого віку та жінки. Особи похилого віку є окремою категорією осіб, яка потребує особливих заходів їх правового захисту. На жаль, багато осіб похилого віку стикаються із зневагою, бідністю, соціальною ізоляцією та відчуженням. Жертвами жорстокого поводження досить часто стають саме літні люди у зв`язку з тим, що мають такі ознаки вразливості, як фізична слабкість, надмірна довірливість, правова необізнаність та необережність.
		Як вбачається з матеріалів справ, потерпілими від вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є його батьки ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_3 , які є особами похилого віку та в силу свого віку не мають можливості належним чином захистити себе навіть від протиправних дій свого рідного сина. Потерпілі звертались за захистом своїх прав до Шумського районного суду Тернопільської області із письмовим проханням посприяти у вирішенні їх проблеми, пов`язаної із зловживанням їхнім сином спиртними напоями та, як результат, у вчиненні ним систематичного домашнього насильства, що позбавляє самих потерпілих нормального способу життя.
		Суд, дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протоколи та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбаченихч. 1 ст.173-2 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №619894 від 06.06.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №619895 від 06.06.2025; письмовою заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 адресованою Шумському районному суду Тернопільської області 12.05.2025 стосовно вчинення ОСОБА_1 насильницьких дій відносно них; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 05.06.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 05.06.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 15.05.2025; довідкою-характеристикою на гр. ОСОБА_1 , наданою старостою Тилявського старостинського округу Шумської міської ради Тернопільської області.
		За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності за даною статтею.
		Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Разом з тим, відповідно дост. 39-1 КУпАПу разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
		Щодо застосування заходів, передбаченихст. 39-1 КУпАП, то суд враховує, що це право суду, а не обов`язок, оскільки вказана норма, передбачає, що у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченоїЗаконом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
		При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення та обставини вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , що з об`єктивної сторони виразилися у застосуванні порушником психологічного насильства щодо своїх батьків, 1942 та 1947 років народження, тобто стосовно осіб похилого віку, особу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ступінь його вини, відсутність обставин, які пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, характеризуючі дані, а тому суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді адміністративного арешту, без застосування ст. 39-1 КУпАП.
		Водночас, слід роз`яснити кривднику, що якщо він не стане на шлях виправлення, а також у випадку подальших конфліктів із потерпілими, доцільність його направлення на проходження означеної програми буде значно обґрунтованішою і буде із великою часткою ймовірності застосована судом.
		Згідноіз ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до ч.5ст.4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму. 
		Керуючись ст.ст. 23, 36,40-1, ч. 3 ст.173-2, ст.ст. 283,284,287,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Справи про адміністративні правопорушення відносно  ОСОБА_1 №609/566/25 (провадження №3/609/278/2025) та №609/567/25 (провадження 3/609/279/2025) об`єднати в одне провадження та присвоїти об`єднаній справі №609/566/25 (провадження №3/609/278/2025).
		ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб.
		Стягнути із  ОСОБА_1  судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп (шістсот п`ять гривень 60 копійок) в дохід держави.
		Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
		Постанова суддіу справахпро адміністративнеправопорушення набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		Суддя:  Оксана КАТЕРНЯК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...