Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 990/239/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з них:; рішень, ухвалених за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 05.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2025.
Дата набрання законної сили: 19.06.2025
Номер судового провадження: 11-69заі25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		19 червня 2025 року
		м. Київ
		справа № 990/239/24
		провадження № 11-69заі25
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі
		головуючого судді Уркевича В. Ю.,
		судді-доповідачки Губської О. А.,
		суддів Булейко О. Л., Воробйової І. А., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стрелець Т. Г., Стефанів Н. С., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
		за участю:
		секретаря судового засідання Олеярника М. І.,
		позивачки ОСОБА_1 ,
		представника позивачки - Гелхвіідзе Д. Р.,
		представника відповідача - Леошка Д. Д.,
		розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом адвоката Гелхвіідзе Джондо Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення
		за апеляційною скаргою адвоката Гелхвіідзе Джондо Романовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року (судді Загороднюк А. Г., Білак М. В., Кашпур О. В., Мацедонська В. Е., Соколов В. М.),
		УСТАНОВИЛА
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1.           25 липня 2024 року адвокат Гелхвіідзе Д. Р. в інтересах ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправним і скасування рішення ВККС від 25 червня 2024 року № 108/ко-24 в частині визначення, що суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення набрала 322 бали, а також у частині щодо визнання судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
		2.           Позов мотивував тим, що під час співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання Комісія свідомо занизила виставлені нею бали з метою неподолання позивачкою мінімального бар`єру для успішного проходження цього оцінювання.
		3.           Ствердив, що, оцінюючи ОСОБА_1 за критеріями особистої і соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики, Комісія перевищила надані їй повноваження, позаяк намагалася отримати від позивачки інформацію, яку вона згідно із законом не могла надавати.
		4.           Зауважив, що закон визначає зміст співбесіди, тож обговорення під час її проведення відомостей, які не випливають з дослідження досьє, є порушенням вимог частини дев`ятої статті 85 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII, тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо змісту співбесіди.
		5.           Не заперечив того, що перелік відомостей і даних суддівського досьє не є вичерпним, проте наполіг на тому, що необхідність включення тієї чи іншої інформації до суддівського досьє має бути визначена рішенням ВККС.
		6.           Послався на те, що оскаржене рішення Комісії є невмотивованим за відсутності обґрунтування оцінок за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності. 
		7.           Доводив, що ВККС не зазначила, яку кількість балів позивачка отримала за тими критеріями, максимальний бал за якими передбачений Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженим рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 у редакції її рішення від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18 (зі змінами станом на момент проведення кваліфікаційного оцінювання судді, далі - Положення № 143/зп-16), зокрема: рівень здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність; діяльність щодо підвищення фахового рівня; морально-психологічні якості, інтегративність та інші показники за критеріями професійної етики та доброчесності.
		8.           Звернув увагу на те, що в основу оскарженого рішення ВККС поклала відомості про погашені дисциплінарні стягнення позивачки та висновки Громадської ради доброчесності, що, на його переконання, негативно вплинуло на оцінювання ОСОБА_1 .
		9.           Підсумовуючи наведене, адвокат зауважив, що в оскарженому рішенні ВККС немає пояснення, за яким конкретно критерієм кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 не підтвердила здатності здійснювати правосуддя і чому Комісія обмежилася лише стислим загальним посиланням на засоби встановлення здатності судді здійснювати правосуддя та кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання, що, на його (адвоката) думку, жодним чином не дає змоги встановити дійсні підстави, з яких виходила Комісія під час ухвалення рішення.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		10.        Рішенням від 20 січня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у позові.
		11.        Рішення мотивував тим, що оцінка критеріїв компетентності, професійності та доброчесності, яка має на меті визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, покладена на членів ВККС і ґрунтується на засадах рівноправності та співпричетності у прийнятті рішення. Повноваження Комісії щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) є дискреційними та виключною компетенцією ВККС як уповноваженого колегіального органу, що постійно діє у вітчизняній системі судоустрою.
		12.        Суд врахував, що в позовній заяві представник позивачки не заперечує обставин, оцінка яких Комісією лягла в основу рішення щодо результатів кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення, натомість фактично обґрунтовує позов незгодою з оцінкою цих обставин Комісією, тобто просить суд здійснити переоцінку фактів, які стали підставою для визнання її (позивачки) такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
		13.        Дійшов висновку, що оскаржене рішення Комісія ухвалила на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд не знайшов підстав констатувати невідповідність цього рішення вимогам, передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
		14.        18 лютого 2025 року адвокат Гелхвіідзе Д. Р. в інтересах ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) апеляційну скаргу на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року, в якій просить скасувати оскаржене судове рішення і задовольнити позов.
		15.        Зазначив, що суд першої інстанції не врахував особливостей правового регулювання процедури кваліфікаційного оцінювання судді, яке проводиться після накладення дисциплінарного стягнення, зокрема не звернув уваги на те, що ВККС зобов`язана з`ясувати, чи відбулося суттєве вдосконалення професійного рівня, чи усунуто раніше виявлені недоліки, які стали підставою дисциплінарної відповідальності судді, та чи відповідає суддя критеріям, визначеним Законом №1402-VIII.
		16.        Підкреслив, що після накладення дисциплінарного стягнення метою кваліфікаційного оцінювання є встановити, чи відбулися якісні зміни в роботі судді та чи забезпечено гарантії недопущення повторення аналогічних порушень у майбутньому. У контексті статей 85-86 Закону № 1402-VIII, а також пункту 3 розділу IV Положення № 143/зп-16 ВККС мала перевірити, наскільки успішним і дієвим було додаткове навчання судді в Національній школі суддів України (далі - НШСУ) та чи дійсно це сприяло виправленню недоліків, що стали приводом для дисциплінарної відповідальності.
		17.        Наголосив, що ВККС не мала права виходити за межі дослідженого суддівського досьє й зобов`язана здійснити оцінювання лише на підставі перевіреної інформації, що стосується компетентності та професійного рівня судді після проходження дисциплінарного стягнення й відповідного навчання.
		18.        Виходив з того, що суд першої інстанції у своєму рішенні належним чином не проаналізував, чи не перевищила Комісія меж своїх повноважень під час збирання та оцінювання відомостей, що не входили до суддівського досьє (або були отримані з порушенням визначеної процедури). Крім того, не перевірив, чи фактично Комісія обмежилася «формальною» оцінкою, оминувши детальне дослідження аргументів судді щодо позитивних змін у її професійній діяльності. 
		19.        Зауважив, що Комісія використала відомості про дисциплінарні стягнення, накладені на суддю у попередніх роках, як єдину підставу для «обнулення» балів за критеріями професійної етики та доброчесності (попри те, що дисциплінарна відповідальність уже реалізована), натомість знехтувала конкретними доказами вдосконалення рівня професійної діяльності позивачки після успішного проходження нею курсу навчання.
		20.        Переконує у невмотивованості оскарженого рішення ВККС за відсутності належного мотивування, чому саме було виставлено мінімальну кількість балів та яким чином конкретні фактичні обставини вплинули на загальний негативний результат оцінювання.
		21.        Висловив занепокоєння, що суд лише переказав зміст рішення ВККС, не давши оцінки тому, що: у самих рішеннях дисциплінарного органу йшлося про необхідність «подальшого кваліфікаційного оцінювання», що мало підтвердити чи спростувати поліпшення професійного рівня судді; позивачка успішно пройшла курс підвищення кваліфікації в НШСУ, що встановлено відповідними документами (зокрема, звітом НШСУ); немає належним чином доведених фактів повторного допущення аналогічних процесуальних порушень позивачкою після проходження нею курсу навчання.
		Позиція ВККС щодо доводів апеляційної скарги
		22.        У відзиві на апеляційну скаргу Комісія зазначила, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року - без змін.
		23.        Покликаючись на висновки оскарженого рішення, ВККС зосередила увагу суду на змісті повноважень цього органу щодо кваліфікаційного оцінювання, які є дискреційними.
		24.        Погодилася з висновками суду першої інстанції про вмотивованість оскарженого рішення ВККС та відсутність підстав для його скасування з причин, наведених позивачкою, яка спонукає суд до здійснення переоцінки фактів, які послугували визнанню її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
		Установлені обставини справи
		25.        Указом Президента України від 23 травня 2013 року № 302/2013 «Про призначення суддів» ОСОБА_3. призначена на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області строком на п`ять років. Строк її повноважень закінчився 22 травня 2018 року.
		26.        Рішенням від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 ВККС призначила кваліфікаційне оцінювання окремих суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема й судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4.
		27.        Рішенням від 02 березня 2018 року № 33/зп-18 Комісія призначила проведення іспиту для суддів місцевих судів (цивільна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді на 16 травня 2018 року, зокрема й позивачки, однак вона не з`явилася для складення іспиту.
		28.        Рішенням від 14 лютого 2018 року № 464/3дп/15-18, яке залишила без змін Вища рада правосуддя (далі - ВРП) рішенням від 10 травня 2018 року 
		№ 1365/0/15-18, Третя Дисциплінарна палата ВРП притягнула суддю ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на три місяці з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді, направленням судді до НШСУ для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань застосування процесуального законодавства щодо розгляду справ позовного провадження та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
		ВРП виснувала про пропорційність обраного виду відповідальності з огляду на зміст допущених позивачкою порушень та її позитивну характеристику.
		29.        Рішенням від 05 липня 2018 року № 2143/0/15-18 ВРП за поданням її Третьої Дисциплінарної палати тимчасово, строком на три місяці, відсторонила суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді, направленням судді до НШСУ для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань застосування процесуального законодавства щодо розгляду справ позовного провадження та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. 
		Доручила НШСУ забезпечити проходження позивачкою курсу підвищення кваліфікації з метою подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
		30.        Рішенням від 27 липня 2018 року № 181/зп-18 Комісія припинила проведення кваліфікаційного оцінювання судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 на відповідність судді займаній посаді, яке призначила своїм рішенням від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18.
		31.        За звітом НШСУ, суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 з 20 серпня до 28 вересня 2018 року пройшла повний курс навчання та успішно виконала індивідуальну навчальну програму для підвищення кваліфікації суддів, які тимчасово відсторонені від здійснення правосуддя.
		32.        Рішенням від 26 березня 2019 року № 37/зп-19 Комісія призначила кваліфікаційне оцінювання суддів для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідних судах у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення, зокрема й позивачки.
		33.        Рішенням від 27 вересня 2019 року № 173/зп-19 Комісія затвердила та оприлюднила декодовані результати першого етапу «Іспит» у межах кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення, а також допустила суддів, зокрема й позивачку, до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» в межах кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення.
		34.        Положення Закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» припинили повноваження членів ВККС, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді ОСОБА_4.
		35.        Повноважний склад ВККС сформований 01 червня 2023 року.
		36.        З метою вирішення питання продовження процедур оцінювання, передбачених Законом №1402-VIII, рішенням від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 Комісія здійснила повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії, зокрема, стосовно осіб, призначених (обраних) на посаду судді та на яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
		37.        Кваліфікаційне оцінювання судді ОСОБА_1 продовжене з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Співбесіда призначена на 25 червня 2024 року.
		38.        Рівень знань у сфері права і рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні судді ОСОБА_1 ВККС перевірила на першому етапі кваліфікаційного оцінювання шляхом складення анонімного письмового тестування, за результатами якого позивачка набрала 63 бали, та виконання практичного завдання, за результатами якого позивачка набрала 97 балів.
		39.        Критерій ефективності здійснення правосуддя суддею ОСОБА_1 . Комісія оцінила у 40 балів.
		Визначаючись щодо ефективності здійснення правосуддя, Комісія врахувала: статистичні дані суддівського досьє (загальні показники середньомісячного навантаження судді були вищими за середньомісячні показники навантаження у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області; за весь період здійснення нею правосуддя скасовано 54 судові рішення, що становить 1 % від загальної кількості ухвалених судових рішень; змінено 14 судових рішень, що становить 0,26 % від загальної кількості ухвалених рішень; суддя з порушенням встановлених процесуальним законом строків розглянула 8 цивільних справ, що становить 0,15 % від загальної кількості розглянутих справ); значну кількість судових рішень, виготовлених та оприлюднених у Єдиному державному реєстрі судових рішень з порушенням процесуальних строків; наявність скасованих судових рішень, що мало наслідком притягнення судді до дисціплінарної відповідальності у зв`язку з недотриманням засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом.
		40.        Діяльність щодо підвищення фахового рівня судді ВККС оцінила в 1 бал.
		Оцінюючи діяльність судді щодо підвищення фахового рівня, Комісія врахувала, що матеріали досьє містять відомості про регулярне підвищення суддею професійного рівня. Суддя ОСОБА_3. неодноразово відвідувала семінари НШСУ та брала участь у інших професійних заходах. 
		Водночас Комісія зауважила, що суддя ОСОБА_3 не має наукового ступеня та вченого звання, не здійснювала наукової та викладацької діяльності, не брала участі в законопроєктній роботі; у неї відсутні наукові публікації у сфері права.
		41.        За критеріями особистої та соціальної компетентності суддя ОСОБА_1 набрала 59 та 62 бали відповідно.
		Комісія зазначила, що здійснила оцінку за цими критеріями за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.
		42.        Показники відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, Комісія оцінила в 0 балів кожний.
		43.        За результатами дослідження суддівського досьє, висновку за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, висновку Громадської ради доброчесності, з урахуванням аргументів, наведених суддею ОСОБА_1 в письмових поясненнях, та за результатами проведеної співбесіди Комісія у складі колегії встановила, що суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 набрала сумарно 322 бали, що становить менше 50 відсотків від суми максимально можливих балів та є недостатнім для прийняття рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
		44.        Тож спірним рішенням (від 25 червня 2024 року № 108/ко-24) Комісія у складі колегії визначила, що суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення набрала 322 бали, та визнала її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
		Рух апеляційної скарги
		45.        Ухвалою від 19 лютого 2025 року Велика Палата відкрила апеляційне провадження в цій справі, а ухвалою від 12 березня 2025 року призначила її до апеляційного розгляду в судовому засіданні на 24 квітня 2025 року.
		46.        У судовому засіданні 24 квітня 2025 року Велика Палата вирішила відкласти розгляд справи на 12 годину 19 червня 2025 року.
		ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
		47.        За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		48.        Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.
		49.        З огляду на частину першу статті 92 цього Закону ВККС є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
		50.        До повноважень Комісії входить, зокрема, проведення кваліфікаційного оцінювання (пункт 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII).
		51.        Згідно із частинами першою - п`ятою статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. 
		Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. 
		Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. 
		Підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання є: рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.
		Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
		52.        Відповідно до частини першої статті 84 цього Закону ВККС протягом трьох місяців з дня надходження відповідної письмової заяви ухвалює рішення про призначення кваліфікаційного оцінювання, крім випадку проведення кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення чи інших випадків, визначених законом.
		53.        Частина друга цієї ж статті передбачає, що за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання ВККС ухвалює одне з рішень, визначених цим Законом.
		54.        Згідно із частиною першою статті 85 цього ж Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
		Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС.
		55.        Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення визначені розділом IV Положення № 143/зп-16.
		56.        Згідно з пунктами 1 та 2 розділу IV цього Положення кваліфікаційне оцінювання судді у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення проводиться у разі застосування до судді дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 109 Закону № 1402-VIII.
		Організація та проведення кваліфікаційного оцінювання судді у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення здійснюється за правилами, встановленими цим Положенням, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
		57.        Метою проведення кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення є підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді після проходження ним курсу підвищення кваліфікації у НШСУ, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів (пункт 3 розділу IV Положення № 143/зп-16).
		58.        Підставою для призначення кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення є рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів (пункт 4 розділу IV Положення № 143/зп-16).
		59.        Пунктом 7 розділу IV Положення № 143/зп-16 установлено, що кваліфікаційне оцінювання суддів у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення проводиться відповідно до спеціалізації суду, здатність здійснювати правосуддя у якому підтверджується.
		60.        Мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення - 55 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту. 
		Під час кваліфікаційного оцінювання суддів у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення мінімально допустимий бал анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання не встановлюється (пункт 8 розділу IV Положення № 143/зп-16).
		61.        За правилами підпунктів 9.1 та 9.2 пункту 9 розділу IV Положення 
		№ 143/зп-16 за результатами кваліфікаційного оцінювання судді у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення Комісія ухвалює одне з таких рішень:
		- про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;
		- про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
		62.        За пунктом 10 цього ж розділу Положення рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 50 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання критеріїв на етапі дослідження досьє та проведення співбесіди за умови отримання за кожен з критеріїв бала більшого за 0.
		63.        Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення № 143/зп-16 встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
		64.        Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу II Положення № 143/зп-16 критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
		65.        Вага критеріїв і показників під час кваліфікаційного оцінювання визначена пунктом 5 глави 6 розділу II зазначеного Положення.
		Так, за критеріями компетентності учасник кваліфікаційного оцінювання може отримати:
		- за професійну компетентність - 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права - 90 балів; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні - 120 балів; ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді - 80 балів; діяльність щодо підвищення фахового рівня - 10 балів;
		- за особисту компетентність - 100 балів;
		- за соціальну компетентність - 100 балів.
		Максимальна кількість балів за критерієм професійної етики - 250 балів, з яких:
		- морально-психологічні якості - 100 балів;
		- інші показники - 150 балів.
		Максимальна кількість балів за критерієм доброчесності - 250 балів, з яких:
		- інтегративність - 100 балів;
		- інші показники - 150 балів.
		66.        Відповідно до частини першої статті 88 Закону № 1402-VIII ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (абзац перший названої частини).
		67.        Згідно із частиною другою статті 88 Закону № 1402-VIII суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС України.
		68.        Частина третя статті 88 Закону № 1402-VIII передбачає, що рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
		1) склад членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
		2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання;
		3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
		4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
		69.        За правилами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		70.        Тобто судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями.
		71.        Так, предметом судового розгляду є рішення ВККС, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання судді у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення, яким визначено, що позивачка - суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області набрала 322 бали та, як наслідок, не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
		72.        Для скасування рішення ВККС позивачка не посилалася на існування підстав, передбачених пунктами 1-3 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII, і суд першої інстанції наявності таких не установив.
		73.        Натомість позивачка акцентувала увагу на невмотивованості оскарженого рішення Комісії, що охоплюється підставою, визначеною пунктом 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII, однак не переконала суд першої інстанції в істотності своїх доводів.
		74.        В апеляційній скарзі представник позивачки основний акцент зробив на невідповідності проведеного оцінювання його істинній меті.
		75.        Переконує, що проведення кваліфікаційного оцінювання щодо позивачки обумовлене необхідністю перевірки того, чи вдалося їй - судді, яку ВРП притягнула до дисциплінарної відповідальності за виявлені у її професійній діяльності недоліки, усунути такі недоліки шляхом навчання і підвищення кваліфікації в НШСУ, тобто способом, який власне сам дисциплінарний орган визначив таким, що може призвести до погашення застосованого до неї дисциплінарного стягнення.
		76.        Наголошує на успішності такого навчання та ігноруванні цього факту Комісією, яка натомість в основу оскарженого рішення поклала обставини, за які ВРП притягнула позивачку до дисциплінарної відповідальності.
		77.        Велика Палата вважає такі доводи цілком раціональними з огляду на те, що ВККС у Положенні № 143/зп-16 сама виокремила, що метою проведення кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення є підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді після проходження ним курсу підвищення кваліфікації у НШСУ, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів (пункт 3 розділу IV цього Положення).
		78.        ВККС, висновуючи про невідповідність позивачки критеріям професійної етики і доброчесності, в оскарженому рішенні зазначила, що позивачку чотири рази притягнули до дисциплінарної відповідальності за істотне порушення норм процесуального та матеріального права під час здійснення правосуддя. Навела такі обставини:
		- Третя Дисциплінарна палата ВРП рішенням від 14 лютого 2018 року 
		№ 464/3дп/15-18 (залишеним без змін рішенням ВРП від 10 травня 2018 року № 1365/0/15-18) встановила у діях судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1, пункту 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків), у зв`язку із чим притягнула її до дисциплінарної відповідальності та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на три місяці з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді, направленням до НШСУ для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань застосування процесуального законодавства щодо розгляду справ позовного провадження та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;
		- рішенням від 06 червня 2018 року № 1744/3дп/15-18 Третя Дисциплінарна палата ВРП встановила у діях судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII [незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; умисне допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод (права на справедливий суд)], у зв`язку із чим притягнула її до дисциплінарної відповідальності та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;
		- рішенням від 23 грудня 2019 року № 3600/3дп/15-19 Третя Дисциплінарна палата ВРП встановила у діях судді ОСОБА_4 ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пункту 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (умисне істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків), у зв`язку із чим притягнула її до дисциплінарної відповідальності та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця;
		- рішенням від 17 липня 2020 року № 2182/1дп/15-20 Перша Дисциплінарна палата ВРП встановила у діях судді ОСОБА_4 наявність ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод), у зв`язку із чим притягнула її до дисциплінарної відповідальності та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
		79.        Надалі ВККС коротко процитувала мотиви наведених рішень, з яких ВРП дійшла висновку про необхідність притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.
		80.        Також Комісія зауважила, що під час співбесіди суддя продемонструвала відсутність розуміння базових вимог процесуального закону щодо основних положень інституту забезпечення позову, умов проведення заочного розгляду справи, критеріїв мотивованості судового рішення, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини, висновках Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЄС), практиці вищих судових інстанцій України.
		81.        Водночас мотивувала цей висновок встановленими Третьою дисциплінарною палатою ВРП обставинами і наданою нею оцінкою цих обставин у рішенні від 23 грудня 2019 року № 3600/3дп/15-19, додавши, що такий факт є показовим.
		82.        Зі змісту спірного рішення вбачається, що ВККС запитувала суддю, чи остання аналізувала підстави скасування ухвалених нею судових рішень і чи враховувала це в подальшій роботі, на що позивачка дала ствердну відповідь, однак водночас пояснила мотиви ухваленого нею рішення, які Комісія розцінила як нерозуміння базових вимог процесуального закону щодо основних положень інституту забезпечення позову.
		83.        Стосовно навчання (підвищення кваліфікації) позивачки в НШСУ з питань застосування процесуального законодавства щодо розгляду справ позовного провадження Комісія в оскарженому рішенні обмежилася лише констатацією цього факту.
		84.        За пунктом 8 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/зп-16 відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
		- відповідність витрат і майна судді та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам;
		- відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
		- політична нейтральність;
		- дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитету правосуддя;
		- дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5-8, 13 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII;
		- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики.
		85.        В оскарженому рішенні Комісія оцінила позивачку за критерієм професійної етики в 0 балів через невідповідність останньої такому показнику цього критерію, як дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитету правосуддя.
		86.        Відповідно до пункту 9 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/зп-16 відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
		- відповідність витрат і майна судді та членів його сім`ї задекларованим доходам;
		- відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім`ї задекларованим доходам;
		- відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
		- наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9-12, 15-19 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII;
		- наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді;
		- наявність незабезпечених зобов`язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею;
		- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
		87.        В оскарженому рішенні Комісія оцінила позивачку за критерієм доброчесності в 0 балів через невідповідність останньої такому показнику цього критерію, як наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9-12, 15-19 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
		88.        Насамперед Велика Палата зауважує, що наявність у спірних правовідносинах обставин, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, власне й стала передумовою для проведення щодо позивачки кваліфікаційного оцінювання після проходження нею в НШСУ курсу підвищення кваліфікації з питань застосування процесуального законодавства щодо розгляду справ позовного провадження.
		89.        Отже ВРП, яка, як зазначила сама ВККС, провела чотири дисциплінарні провадження стосовно позивачки і встановила недоліки (прогалини) у професійних знаннях, проте не звільнила позивачку із займаної посади, а вважала, що усунення таких недоліків (прогалин) шляхом навчання (підвищення кваліфікації) за напрямом, який вона ж визначила з аналізу допущених позивачкою порушень, дасть змогу зберегти професійного суддю в судовій системі.
		90.        Своєю чергою подальше (після навчання) проведення кваліфікаційного оцінювання обумовлене необхідністю встановити, чи виправданим було таке рішення дисциплінарного органу та чи усунула суддя шляхом навчання (підвищення кваліфікації) ті свої недоліки (прогалини) у професійних знаннях, які стали підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності та на основі яких ВРП визначала напрямок для підвищення кваліфікації судді.
		91.        Якщо звернути увагу на оцінювання Комісією критеріїв компетентності (професійної, особистої, соціальної), а саме цих компетенцій стосувався визначений ВРП напрям навчання (підвищення кваліфікації) для позивачки [застосування процесуального законодавства щодо розгляду справ позовного провадження], то практично за всіма показниками позивачка отримала більше 50 % від максимального бала:
		- рівень знань у сфері права - 63 бали при максимальному балі 90, тобто 70 %;
		- рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні - 97 балів при максимальному балі 120, тобто 80,83 %;
		- ефективність здійснення правосуддя - 40 балів при максимальному балі 80, тобто 50 %;
		- діяльність щодо підвищення фахового рівня - 1 бал при максимальному балі 10.
		Водночас Велика Палата акцентує увагу на тому, що такий бал позивачка отримала при констатації Комісією факту регулярного підвищення суддею професійного рівня, неодноразового відвідування семінарів НШСУ та участі судді в інших професійних заходах. 
		На противагу цьому ВККС заявила, що суддя ОСОБА_3 не має наукового ступеня та вченого звання, не здійснювала наукової та викладацької діяльності, не брала участі в законопроєктній роботі; у неї відсутні наукові публікації у сфері права, тобто з обставинами, не пов`язаними ні з кваліфікаційними вимогами до посади судді (частина перша статті 69 Закону № 1402-VIII), ні з підготовкою судді та її регулярним оцінюванням (статті 89, 90 Закону № 1402-VIII).
		Таким чином, за професійну компетентність позивачка отримала 67 % від максимально можливого бала;
		- за критерієм особистої компетентності - 59 балів зі 100 максимально можливих, тобто 59 %;
		- за критерієм соціальної компетентності - 62 бали зі 100 максимально можливих, тобто 62 %.
		Загалом за критеріями компетентності позивачка здобула 64,4 % від максимально можливого бала.
		92.        Повертаючись до обставин, з яких ВККС виснувала про невідповідність позивачки критеріям професійної етики та доброчесності [відсутність розуміння базових вимог процесуального закону щодо основних положень інституту забезпечення позову, умов проведення заочного розгляду справи, критеріїв мотивованості судового рішення, встановлених в рішеннях Європейського суду з прав людини, висновках КРЄС, практиці вищих судових інстанцій України], слід зауважити, що ці обставини згідно з нормами Положення № 143/зп-16 насамперед стосуються оцінки показників критерію професійної компетентності, досліджуючи, які Комісія, як установлено вище, оцінила позивачку балами більшими за 0.
		93.        Так, згідно з пунктом 2 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/зп-16 рівень знань у сфері права оцінюється (встановлюється) шляхом перевірки:
		- Знання матеріального і процесуального права України та міжнародно-правових актів;
		- знання правових позицій Верховного Суду (Верховного Суду України);
		- знання практики Європейського суду з прав людини;
		- знання інших джерел права, правозастосовчої практики.
		94.        До засобів встановлення показника рівня практичних навичок та умінь у правозастосуванні Комісія в пункті 3 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/зп-16 віднесла, зокрема:
		- вміння визначати, застосовувати та наводити норми права, що регулюють відносини, які є предметом модельної справи;
		- вміння аналізувати і застосовувати правові позиції судів вищих інстанцій, зокрема надавати висновки щодо застосування судами попередніх інстанцій правових позицій судів вищих інстанцій за наявності у модельній справі відповідних матеріалів;
		- вміння аналізувати і застосовувати практику Європейського суду з прав людини, рішення міжнародних судових установ та/або міжнародних організацій, які підлягають застосуванню в Україні.
		95.        При дослідженні такого показника, як ефективність здійснення правосуддя (який оцінений у 40 балів з 80 можливих), Комісія згідно з пунктом 4 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/зп-16 враховувала, зокрема, такі дані:
		- підтверджену інформацію щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов`язаннями;
		- інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону № 1402-VIII.
		96.        Натомість, відповідність судді критерію професійної етики згідно з пунктом 8 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/зп-16 оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
		- відповідність витрат і майна судді та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам;
		- відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
		- політична нейтральність;
		- дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя;
		- дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5-8, 13 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII;
		- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики.
		97.        В оскарженому рішенні ВККС зазначила: «Комісією не встановлено інформації щодо невідповідності витрат, майна, способу (рівня) життя судді ОСОБА_1 та членів її сім`ї, а також близьких родичів задекларованим доходам, невідповідності поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, а також вимозі політичної нейтральності, а також наявності обставин, передбачених підпунктами 5-19 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII. Відомості про наявність незабезпечених зобов`язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, відсутні».
		98.        Тобто Комісія встановила відповідність позивачки всім, крім одного, показникам [дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя] критерію професійної етики, проте оцінила позивачку загалом за цим критерієм в 0 балів.
		Прикметно, що цей єдиний негативно оцінений показник Комісія визначила на підставі обставин, за які позивачка вже понесла дисциплінарну відповідальність, і дисциплінарний орган, здійснюючи дисциплінарне провадження, не віднайшов підстав для звільнення позивачки із займаної посади.
		Ба більше, всі чотири дисциплінарні провадження щодо позивачки не стосувалися обставин, які свідчили б про порушення суддею правил професійної етики.
		99.        Аналогічна ситуація з оцінюванням позивачки в 0 балів за критерієм доброчесності, показниками якого відповідно до пункту 9 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/зп-16 є:
		- відповідність витрат і майна судді та членів його сім`ї задекларованим доходам;
		- відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім`ї задекларованим доходам;
		- відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
		- наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9-12, 15 - 19 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII;
		- наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді;
		- наявність незабезпечених зобов`язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею;
		- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
		100.     Знову ж таки, не встановивши невідповідності позивачки всім, крім одного, показникам критерію доброчесності, ВККС визнала позивачку недоброчесною за тією обставиною, у зв`язку з якою дисциплінарний орган і направив її на кваліфікаційне оцінювання після проходження курсу підвищення кваліфікації в НШСУ.
		101.     Якщо, за позицією ВККС, сам факт притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків, передбачених підпунктами 1, 2, 9-12, 15-19 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, є підставою для оцінювання судді в 0 балів за критеріями професійної етики та доброчесності, а за обставин цієї справи є причини так стверджувати, тому що обґрунтування оскарженого рішення є переважно цитуванням встановлених ВРП обставин та їх оцінки в дисциплінарних провадженнях щодо позивачки, за результатами яких її притягнуто до дисциплінарної відповідальності, то в такому разі кваліфікаційне оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення втрачає будь-який раціональний сенс.
		102.     Фактично таке оцінювання призводить до звільнення судді з посади за ті проступки, за які дисциплінарний орган не віднайшов підстав для звільнення судді в межах дисциплінарної процедури.
		103.     Варто розуміти, що ВРП застосовує дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов`язковим направленням судді до НШСУ для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді - у випадках, коли проступок, вчинений суддею, є достатньо серйозним, тому ВККС, коли проводитиме кваліфікаційне оцінювання, базуватиме своє рішення лише на обставинах дисциплінарного провадження, в переважній більшості випадків зможе констатувати, що такі обставини свідчать про систематичне грубе нехтування обов`язками судді, і якщо це створюватиме безумовну підставу для оцінювання судді в 0 балів за критеріями професійної етики та доброчесності, то застосування дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 109 Закону № 1402-VIII, буде нічим іншим як відтермінованим у часі звільненням судді.
		104.     У своїх висновках міжнародні організації неодноразово підкреслювали, що оцінювання суддів має бути об`єктивним і спрямованим на оцінку та підвищення їхньої професійної компетентності, а не використовуватися як каральний інструмент.
		105.     У пунктах 24, 29 Висновку № 17 (2014) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи про оцінювання роботи суддів, якості правосуддя та повагу до незалежності судової влади (Страсбург, 24 жовтня 2014 року) визначено, що усі процедури оцінювання повинні проводитися з метою підтримання та вдосконалення якості роботи суддів і, як наслідок, усієї судової системи.
		Незадовільні результати оцінювання не повинні (окрім виняткових обставин) мати можливість призвести до звільнення з посади. Це може відбутися лише в разі серйозного порушення дисциплінарних правил або кримінального законодавства, або якщо об`єктивний висновок, отриманий в результаті оцінювання, однозначно підтверджує нездатність чи небажання судді виконувати свої обов`язки на мінімально прийнятному рівні. Ці об`єктивні висновки повинні надаватися за належною процедурою і ґрунтуватися на достовірних доказах.
		106.     У пункті 42 цього Висновку КРЄС застеріг від оформлення результатів оцінювання лише у вигляді балів, чисел, процентних співвідношень або кількості винесених рішень. Усі ці методи, за умови застосування їх без подальшого пояснення чи оцінки, можуть створити хибне враження об`єктивності та достовірності. КРЄС також вважає небажаним створення детальних постійних рейтингів суддів залежно від результатів їх оцінювання.
		107.     В оскарженому рішенні ВККС не пояснила, чому вона оцінила позивачку за критеріями професійної етики та доброчесності в 0 балів, у розрізі мети проведеного оцінювання та констатації нею ж самою факту відповідності позивачки переважній більшості показників цих критеріїв.
		108.     Повертаючись до мети кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення - оцінки ефективності проведеного навчання (підвищення кваліфікації) судді в НШСУ за напрямом, визначеним дисциплінарним органом, щодо усунення недоліків (прогалин) у професійній діяльності судді, що стали підставою для притягнення судді до відповідальності з можливістю погашення дисциплінарного стягнення шляхом підтвердження суддею здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, Велика Палата звертає увагу, що Комісія фактично проігнорувала обставину успішного завершення позивачкою визначеного їй курсу підвищення кваліфікації.
		109.     Ба більше, ВККС не звернула увагу, що призначене позивачці навчання стосувалося недоліків (прогалин) у професійній компетентності судді. У жодному з чотирьох дисциплінарних проваджень щодо позивачки ВРП не встановила обставин, які свідчили б про невідповідність позивачки критеріям професійної етики та доброчесності, тому й не визначила у програмі навчання (підвищення кваліфікації) тем для покращення цих характеристик.
		110.     Частина перша статті 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		111.     З огляду на наведене вище оскаржене рішення ВККС не може бути визнане мотивованим, бо не відповідає таким принципам, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, як прийняття рішення: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому таке рішення підлягає скасуванню.
		112.     Формуючи такі висновки, Велика Палата враховує свої правові позиції щодо меж судового розсуду при наданні юридичної оцінки діям та рішенням ВККС під час вирішення цим органом питання відповідності судді визначеним у законі критеріям у ході кваліфікаційного оцінювання, проте наголошує, що свобода розсуду реалізації дискреційних повноважень безпосередньо пов`язана з використанням таких повноважень на підставі, в межах та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, обґрунтовано та пропорційно.
		113.     Однак у спірних правовідносинах ВККС зосередилася не на об`єктивному оцінюванні та виставленні балів позивачці у процедурі кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення, не на суті (не на професійних, моральних якостях, характеристиках спроможності позивачки бути суддею з урахуванням набутих знань в НШСУ), що, справді, може охоплюватися поняттям «дискреційні повноваження», а на обставинах дисциплінарних проваджень щодо позивачки (конкретних проступках, помилках), за які остання вже понесла відповідальність (та які не стосувалися порушення нею правил професійної етики та доброчесності), і дисциплінарний орган не вважав такі обставини достатньою підставою для звільнення судді з посади. 
		Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначене та дійшов помилкового висновку про ухвалення Комісією спірного рішення на підставі, в межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		Щодо можливості оскарження рішення ВККС за результатами кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення
		114.     В оскарженому рішенні суд першої інстанції висловив свої міркування щодо того, чи може рішення ВККС за результатами кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення бути самостійним предметом судового розгляду поза зв`язком з вирішенням ВРП на підставі такого рішення питань щодо суддівської кар`єри.
		115.     Суд надав ствердну відповідь на зазначене питання, пославшись на висновки, викладені у постанові від 13 червня 2024 року у справі № 9901/198/20 (провадження № 11-5заі24), де, на переконання суду, Велика Палата досить детально висвітлила відмінності у процедурах та наслідках оцінювання судді на відповідність займаній посаді згідно з пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII та кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді, передбаченого главою 1 розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону 
		№ 1402-VIII, а також у постанові від 11 липня 2024 року у справі № 990/51/24 (провадження № 11-118/24), де, попри нетотожний предмет спору, проаналізовано сутність впливу останніх законодавчих змін на процедуру кваліфікаційного оцінювання.
		116.     Велика Палата погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення ВККС за результатами кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення може бути самостійним предметом судового розгляду поза зв`язком з вирішенням ВРП на підставі такого рішення питань щодо суддівської кар`єри, однак не може повною мірою погодитися з мотивами, з яких суд першої інстанції дійшов такого висновку.
		117.     Надання відповіді на окреслене питання потребує дослідження процедур оцінювання, які здійснює ВККС на виконання своїх повноважень.
		118.     Так, загальновідомим є факт, що в ухваленому 02 червня 2016 року Законі 
		№ 1402-VIII законодавець впровадив новий елемент у розділі «Кваліфікаційний рівень судді» - «Кваліфікаційне оцінювання суддів» та поширив застосування цього універсального механізму на процедури, обумовлені різними завданнями, однак єдиною метою - оцінкою кваліфікаційного рівня судді.
		119.     Такими процедурами є:
		1) кваліфікаційне оцінювання з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді;
		2) оцінювання на відповідність займаній посаді.
		120.     Попри єдиний інструментарій, наслідки ухвалених ВККС рішень за результатами цих процедур є різними, що впливає на порядок їх [рішень] оскарження.
		121.     Так, кваліфікаційне оцінювання з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді [стаття 83 Закону № 1402-VIII] застосовується: 
		1) у конкурсних процедурах на зайняття посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду;
		2) у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення.
		122.     Оцінювання на відповідність займаній посаді [підпункт 4 пункту 161 Перехідних положень Конституції України] - разова, екстраординарна, тимчасова і виняткова процедура, запроваджена з метою очищення судової системи від суддів, які не відповідають встановленим законом критеріям, та відновлення довіри до судової влади.
		123.     Велика Палата вже неодноразово висловила свою позицію у справах щодо оскарження рішень ВККС за результатами оцінювання судді на відповідність займаній посаді та послідовно її застосовувала.
		124.     Частина третя статті 88 Закону № 1402-VIII визначає, що рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
		1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 
		2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання;
		3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
		4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
		125.     Водночас частини сьома, восьма статті 101 Закону № 1402-VIII містять застереження про те, що рішення ВККС можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом. Рішення ВККС щодо надання рекомендацій можуть бути оскаржені тільки разом із рішенням, ухваленим за відповідною рекомендацією.
		126.     Так, зокрема, у постановах від 07 березня 2024 року у справі № 9901/541/18 та від 07 листопада 2024 року у справі № 990/115/24 Велика Палата висновувала, що рішення ВККС про визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, саме по собі не має наслідком звільнення судді, а є на цьому етапі кваліфікаційного оцінювання підставою для такого звільнення. 
		За змістом частини восьмої статті 101 Законом № 1402-VIII рішення ВККС, яке містить рекомендацію з пропозицією до здійснення певних дій та ухвалення певного рішення, може бути оскаржене, але за обов`язкових умов - тоді, коли буде ухвалене рішення за відповідною рекомендацією та разом з таким рішенням. 
		Передбачене частиною другою статті 88 Закону № 1402-VIII оскарження рішення ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання судді можливе лише після того, як таке рішення було предметом розгляду у ВРП. У протилежному випадку дублюються функції щодо його перегляду Верховним Судом та ВРП.
		127.     Велика Палата зауважує, що установлення законом такої умови не обмежує право кожного, хто його має, на оскарження рішень ВККС до адміністративного суду, однак запроваджує, оптимізує чи робить раціональною можливість звернення до суду за захистом своїх прав, коли рішення Комісії з рекомендацією буде актуалізоване через рішення органу, який за законом уповноважений розглядати рішення з рекомендацією й ухвалювати за ним відповідне рішення.
		128.     Зазначені висновки Велика Палата сформувала на основі особливостей процедури такого оцінювання, коли ВККС ухвалює негативне рішення за результатами оцінювання судді на відповідність займаній посаді, то вона вносить до ВРП подання про звільнення судді з посади, яке здійснюється за рішенням ВРП, яка своєю чергою може погодитися з виявленою за результатами такого оцінювання невідповідністю судді займаній посаді або відмовити в задоволенні подання ВККС. 
		У цьому (другому) випадку суддя вважається таким, чию відповідність займаній посаді не оцінено, а ВККС продовжить процедуру оцінювання із стадії, що визначена ВРП у рішенні про відмову в задоволенні подання про звільнення такого судді.
		129.     Процедура кваліфікаційного оцінювання, підбиття її підсумків (у ВККС) і застосування наслідків (рішенням ВРП) є стадіями єдиного провадження, тому рішення ВККС про непідтвердження відповідності займаній посаді не має самостійних правових наслідків, а є фактично частиною кваліфікаційного провадження.
		130.     Повноваження ВРП у зазначеній процедурі не є формальними, вона як колегіальний, незалежний конституційний орган державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів, наділена свободою розсуду та виключними повноваженнями щодо розгляду адресованого їй подання. Її оцінка установленим у процесі оцінювання Комісією обставинам, а не власне рішення цього органу, визначає подальшу кар`єру судді.
		131.     В іншому випадку, при оскарженні рішення ВККС до суду до прийняття ВРП остаточного рішення, суд перебирав би на себе виключні повноваження органу суддівського врядування, позбавивши останнього можливості реалізувати свої дискреційні повноваження [фактично створюючи для ВРП преюдицію], або теоретично виникла б ситуація, коли суд і орган суддівського врядування одночасно формували власні (не обов`язково одностайні) висновки щодо встановлених у рішенні ВККС обставин.
		132.     Іншою є ситуація, коли суддя оскаржує рішення ВККС через допущення останньою наведених у законі [частині третій статті 88 Закону № 1402-VIII] процесуальних недоліків, перевірка на предмет наявності яких не належить до повноважень ВРП.
		133.     Тобто ВРП уповноважена оцінювати підстави і мотиви ухваленого ВККС рішення з відповідною рекомендацією для прийняття на їх основі свого кінцевого рішення, однак не ревізує рішення ВККС на предмет наявності процесуальних недоліків. 
		Усунути такі недоліки учасник кваліфікаційного оцінювання може в судовому порядку.
		134.     Подібні обставини виникли у справі № 990/62/24, яку Велика Палата розглянула постановою від 20 лютого 2025 року.
		135.     Водночас варто наголосити, що ці висновки стосуються випадків, коли межі ініційованого оскарження рішення ВККС про визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, не торкаються питання надання оцінки мотивам ухваленого рішення, тобто підставу, передбачену пунктом 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII, необхідно розуміти так, що позивач зазначає про цілковиту відсутність у рішенні посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
		136.     Що стосується оскарження рішень ВККС, ухвалених за результатами кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) в межах конкурсних процедур, то негативне рішення ВККС у цих правовідносинах призведе до припинення участі особи у відповідному конкурсі, тобто буде остаточним у цій процедурі та безпосередньо впливатиме на права (чи очікування) учасника кваліфікаційного оцінювання щодо заняття відповідної посади, що надаватиме йому право оскаржити це рішення до суду.
		137.     Оскарження ж рішень ВККС за результатами кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення має іншу специфіку. Проведення такого оцінювання обумовлене притягненням судді до дисциплінарної відповідальності та особливим порядком погашення накладеного стягнення.
		138.     Тобто, здійснюючи дисциплінарне провадження, ВРП визначила ті компетенції судді, рівень яких, на її переконання, є недостатнім для продовження здійснення суддею правосуддя, проте усунення таких недоліків (прогалин) може бути підставою для залишення судді в системі правосуддя, а встановити, чи відбулися такі позитивні зміни, має Комісія як орган суддівського врядування, до повноважень якого входить проведення кваліфікаційного оцінювання - спеціальної процедури, яка дозволяє комплексно встановити здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
		139.     Успішне проходження такого оцінювання матиме наслідком погашення дисциплінарного стягнення протягом двох років з дня ухвалення рішення про його накладення у разі, якщо суддю протягом цього строку не буде піддано новому дисциплінарному стягненню та підстава для нового стягнення не матиме місця протягом зазначеного строку (пункт 11 розділу VI Положення № 143/зп-16).
		140.     Натомість непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання безальтернативно є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження (пункт 14 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII) та накладення дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади (частини восьма, дев`ята статті 109 Закону № 1402-VIII).
		141.     Отже, описані вище процедури хоча використовують єдиний механізм - кваліфікаційне оцінювання, проте мають різні наслідки та свій порядок оскарження, а законодавчі зміни не впливали на розмежування цих процедур, як про це помилково зазначив суд першої інстанції.
		142.     Крім цього, Велика Палата зауважує, що вона вже переглядала та залишила без змін рішення суду першої інстанції у справі № 9901/369/19, предметом розгляду якої по суті було рішення ВККС за результатами кваліфікаційного оцінювання судді у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення (див. постанову Великої Палати від 29 лютого 2024 року у справі № 9901/369/19).
		Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
		143.     Велика Палата вважає, що спірне рішення ВККС не відповідає вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII щодо вмотивованості, а також критеріям обґрунтованості та розсудливості, визначеним статтею 2 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.
		144.     Натомість суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи та доводам позивачки щодо невмотивованості висновків у спірному рішенні ВККС, відтак дійшов передчасних і неправильних висновків про відмову в задоволенні позовних вимог, що є підставою для скасування оскарженого рішення суду за результатами його апеляційного перегляду та ухвалення нового рішення - про задоволення позову.
		145.     За приписами пункту 1 частини четвертої статті 266 КАС України Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених частиною другою цієї статті, може визнати акт, зокрема, ВККС протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині.
		146.     Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		147.     Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		148.     Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина друга статті 317 КАС України).
		149.     Оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують викладені у рішенні суду першої інстанції висновки, то апеляційна скарга адвоката Гелхвіідзе Д. Р. в інтересах ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови - про задоволення позовних вимог.
		Судові витрати
		150.     Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Керуючись статтями 139, 266, 308, 310, 315, 317, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		1.           Апеляційну скаргу адвоката Гелхвіідзе Джондо Романовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
		2.           Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
		3.           Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 25 червня 2024 року № 108/ко-24 щодо судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .
		4.           Зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України продовжити кваліфікаційне оцінювання судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення зі стадії «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
		5.           Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37316378) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору, які складаються із судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, в розмірі 2 664 (дві тисячі шістсот шістдесят чотири) грн 64 коп.
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                                                В. Ю. Уркевич
		Суддя-доповідачка                                                                                               О. А. Губська
		Судді:                                     О. Л. Булейко                                                          К. М. Пільков
		І. А. Воробйова                                                      С. О. Погрібний
		А. А. Ємець                                                             Т. Г. Стрелець
		Л. Ю. Кишакевич                                                   Н. С. Стефанів
		В. В. Король                                                            О. В. Ступак
		С. І. Кравченко                                                       І. В. Ткач
		О. В. Кривенда                                                        О. С. Ткачук
		С. Ю. Мартєв                                                           Є. А. Усенко
		                                                                                    Н. В. Шевцова
		 
		Відповідно до частини третьої статті 321 КАС України постанову оформив суддя Мартєв С. Ю.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...