Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/10332/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано судом: 04.07.2025. Зареєстровано: 05.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2025.
Дата набрання законної сили: 02.09.2025
Результат оскарження 02.09.2025 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: П/420/11101/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/10332/25 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 червня 2025 року м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Бездрабка О.І.,
		при секретарі - Собчук Є.В.,
		за участю:
		позивача - ОСОБА_1 ,
		представника позивача - Кресюна В.А.,
		представника відповідача - Довгонос В.Ю.,
		розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		встановив:
		 
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними податкові повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. № 18586/15-32-24-05 на суму 435036 грн., від 03.05.2024 р. № 18592/15-32-24-05 на суму 45440 грн., від 03.05.2024 р. № 18593/15-32-24-05 на суму 1020 грн., від 03.05.2024 р. № 18599/15-32-24-05 на суму 42750 грн., від 03.05.2024 р. № 18587/15-32-24-05 на суму 340 грн., від 03.05.2024 р. № 18588/15-32-24-05 на суму 680 грн., від 03.05.2024 р. № 18589/15-32-24-05 на суму 663899,50 грн., вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.05.2024 р. № 18597/15-32-24-05 на суму 338594 грн., рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне не нарахування єдиного внеску від 03.05.2024 р. № 18595/15-32-24-05 на суму 338594 грн.
		В обґрунтування позовних вимог зазначає про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивач закрив підприємницьку діяльність 03.07.2020 р., а акт про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 складено 22.03.2024 р., тобто через 3 роки 8 місяців 20 днів з моменту закриття. Таким чином станом на 22.03.2024 р. пройшли всі строки для проведення позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 . Крім того, позивач не отримував акт перевірки від 22.03.2024 р. № 10650/15-32-24-05-09/ НОМЕР_1 , оскільки його було направлено на адресу місця реєстрація ОСОБА_1 , за якою він не знаходився, так як в період з 10.12.2023 р. по 20.06.2024 р. проживав в квартирі ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , в якій проводив ремонтні роботи. 
		Ухвалою від 14.04.2025 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
		У встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 18.04.2025 р. визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк ля звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 19.05.2025 р. на 10:00 год.
		Протокольною ухвалою від 19.05.2025 р. оголошено перерву до 28.05.2025 р. до 12:00 год.
		05.05.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що контролюючим органом не допущено порушень порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яка проведена у визначені ПК України строки з урахуванням дії карантину та воєнного стану в Україні, а податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій, вимога про сплату боргу (недоїмки) прийняті на підставі встановлених перевіркою порушень, які відображені в акті перевірки від 22.03.2024 р. № 10650/15-32-24-05-09/ НОМЕР_1 . 
		12.05.2025 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій наполягає на протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки пройшли всі можливі терміни проведення перевірки. 
		У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з вказаних у позовній заяві та відповіді на відзив підстав.
		Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
		Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви виходячи з наступного. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем 22.07.2009 р. запис № 25390000000000950, дата проведення державної реєстрації припинення 04.03.2020 р., та повторно зареєстрований 16.03.2020 р. запис № 25550000000015845, дата проведення державної реєстрації припинення 02.07.2020 р. 
		Головним управлінням ДПС в Одеській області направлено ОСОБА_1 запит від 02.06.2021 р. № 5361/КПР/15-32-07-12-09, в якому зазначалася, що у зв`язку із надходженням від Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про припинення господарської діяльності від 03.07.2020 р. № 2015190700082, відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України буде проводитися документальна позапланова перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби за період з 01.01.2017 р. по 03.07.2020 р. та дотримання вимог Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за період з 01.01.2011 р. по 03.07.2020 р. Для проведення позапланової документальної перевірки потрібно надати письмові пояснення щодо: отриманого доходу, який відноситься до загального річного оподаткованого доходу у перевіряємий період; про наявність у власності рухомого та нерухомого майна; перелік об`єктів, де здійснюється діяльність суб`єкта, місце розташування виробничих, торгових точок, складських приміщень, транспортних засобів, земельних ділянок (у власності та користуванні, у т.ч. на умовах оренди); транспортування товарно-матеріальних цінностей (навантажувальних та розвантажувальних робіт); та наступні первинні документи: книги обліку доходів та витрат (форма 10); копії дозвільних документів, ліцензій (при наявності); договори на оренду приміщення, де здійснюється діяльність або право власності; перелік постачальників та покупців товарів/послуг, договори постачання послуг/товарів; виписки з банку про рух грошових коштів із зазначенням реквізитів постачальників, покупців, цільового призначення платежів; накладні, товарно-транспортні накладні, товарні чеки, акти виконаних робіт, акти приймання-передачі, розрахункові документи (чеки, квитанції та інші); інщі первинні документи, пов`язані з підприємницькою діяльністю, нарахуванням і сплатою податків та інших платежів до бюджету у перевіряємий період. Про дату початку та терміни проведення перевірки буде повідомлено в копії наказу на проведення перевірки в порядку, передбаченому п.42.2 ст.42 ПК України.
		На виконання запиту ОСОБА_1 09.08.2021 р. надано до контролюючого органу відповідь з копіями первинних документів.
		 29.01.2024 р. заступником начальника Головного управління ДПС в Одеській області прийнято наказ № 695-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ", згідно якого на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79, п.82.2 ст.82 ПК України, у зв`язку з надходженням від Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця від 02.07.2020 р. № 25550050001015845 наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_2 , з 11 березня тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести за період з 01.01.2017 р. по 04.03.2020 р. та з 16.03.2020 р. по 02.07.2020 р. з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 р. по 04.03.2020 р. та з 16.03.2020 р. по 02.07.2020 р. з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		 29.01.2024 р. контролюючим органом сформовано повідомлення № 72/15-32-24-05-14, в якому зазначено про те, що з 11 березня 2024 року Головне управління ДПС в Одеській області буде проводити документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 р. по 04.03.2020 р. та з 16.03.2020 р. по 02.07.2020 р., з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 р. по 04.03.2020 р. та з 16.03.2020 р. по 02.07.2020 р.
		 02.02.2024 р. за № 1401/КПР/15-32-24-05-06 відповідачем направлено запит платнику податків ОСОБА_1 щодо надання первинних документів: книги обліку доходів та витрат; книги обліку розрахункових операцій; ліцензії (дозволи тощо) на право здійснення діяльності за перевіряємий період; виписки банків по розрахунковим рахункам; трудові, цивільно-правові договори, табелі обліку робочого часу, відомості нарахування та виплати заробітної плати, заяви про застосування податкової соціальної пільги; накладні на придбання ТМЦ, товарно-транспортні накладні, рахунки, рахунки-фактури, товарні чеки, акти купівлі-продажу, кошториси на виконані роботи, акти виконаних робіт, акти прийому-передачі та документи, що підтверджують сплату за товари, роботи, послуги; транспортування товарів (послуг), вказати посередників у транспортуванні, оформлення довіреностей на отримання ТМЦ (посадові та/або службові особи, що отримували (відпускали) ТМЦ); договори оренди приміщення, де здійснюється діяльність або право власності; договори з постачальниками та/або покупцями товару, робіт та послуг; залишки товарно-матеріальних цінностей по початок та кінець перевіряємого періоду; дебіторська та кредиторська заборгованість по постачальникам та покупцям на початок та кінець перевіряємого періоду; та інші оригінали первинних документів (завірені копії документів), пов`язаних із провадженням господарської діяльності, нарахуванням і сплатою податків та інших платежів до бюджету за адресою Головного управління ДПС в Одеській області (м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5).
		Вказані наказ, повідомлення та запит направлено на податкову адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 та отримано ним 16.02.2024 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
		 15.03.2024 р. складено акт № 1371/15-32-24-05 "Про ненадання документів до перевірки фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ". 
		В період з 11.03.2024 р. по 125.03.2024 р. посадовою особою Головного управління ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 р. по 04.03.2020 р. та за період з 16.03.2020 р. по 02.07.2020 р., з питань правильності нарахування, обчислення та плати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 р. по 04.03.2020 р. та за період з 16.03.2020 р. по 02.07.2020 р., за результатами якої складено акт від 22.03.2024 р. № 10650/15-32-24-05-09/ НОМЕР_1 .
		У висновку акту перевірки зазначено, що встановлено порушення:
		- п.291.4 ст.291, пп.293.4.4 п.293.4 ст.293, пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України та донараховано єдиного податку в сумі 34200 грн., в тому числі за І квартал 2018 року - 34200 грн.;
		- п.44.1, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України, п.1.2, п.2.1, п.2.2, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV - не надання до перевірки первинних документів в повному обсязі та забезпечення їх зберігання;
		- п.177.2, п.177.4 ст.177, п.167.1 ст.167 ПК України занижено податок на доходи фізичних осіб, який сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за перевіряємий період у загальній сумі 545284 грн., в т.ч. 2018 р. -ь 206713, 2019 р. - 267749 грн., 2020 р. - 70822 грн.;
		- пп.49.18.5 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176 ПК України не надано до органу ДПС декларації про майновий стан і доходи за 2018, 2019, 2020 роки;
		- п.177.2, п.177.4 ст.177, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України донараховано військового збору в сумі 45440 грн., в т.ч. за 2018 р. - 17226 грн., 2019 р. - 22312 грн., 2020 р. - 5902 грн.;
		- пп.162.1.3 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп."а" п.176.2 ст.176 ПК України ФОПП ОСОБА_1 не перераховано до бюджету утриманий податок на доходи фізичних осіб у сумі 182,81 грн.;
		- п.181.1 ст.181, п.183.4 ст.183, пп."б" п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.202.1 ст.202 ПК України донараховано податок на додану вартість в сумі 435036 грн., в тому числі за 2018 рік - 55603 грн., за 2019 рік - 299703 грн., за 2020 рік - 79730 грн.;
		- п.2 ч.1 п.7 ст.7, п.5 ст.8, п.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" занижена сума єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу на суму 338594 грн., у т.ч. за 2018 рік - 137602 грн., за 2019 рік - 154234 грн., за 2020 рік - 46758 грн.;
		- пп.16.1.7 п.16.1 ст.16, абз.4 п.63.3 ст.63 ПК України ФОПП ОСОБА_1 не надав до податкового органу за місцем реєстрації повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.
		Акт перевірки від 22.03.2024 р. № 10650/15-32-24-05-09/ НОМЕР_1 направлено на податкову адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 та отримано ним 26.03.2024 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. 
		На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято: 
		- податкове повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. № 18586/15-32-24-05, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість на 543795 грн., з яких за основним платежем на 435036 грн., за штрафними санкціями на 108759 грн.;
		- податкове повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. № 18592/15-32-24-05, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з військового збору на 55324,50 грн., з яких за основним платежем на 45440 грн., за штрафними санкціями на 9884,50 грн.;
		- податкове повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. № 18599/15-32-24-05, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з єдиного податку на 48750 грн., з яких за основним платежем на 34200 грн., за штрафними санкціями на 8550 грн.;
		- податкове повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. № 18589/15-32-24-05, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб на 663899,50 грн., з яких за основним платежем на 545284 грн., за штрафними санкціями на 118615,50 грн.;
		- податкове повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. № 18593/15-32-24-05, яким до позивача застосовано штрафні санкції за ненадання документів у розмірі 1020 грн.;
		- податкове повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. № 18587/15-32-24-05, яким до позивача застосовано штрафні санкції за ненадання документів у розмірі 340 грн.;
		- податкове повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. № 18588/15-32-24-05, яким до позивача застосовано штрафні санкції за ненадання декларацій про майновий стан і доходи за 2018, 2019, 2020 роки у розмірі 680 грн.;
		- рішення від 03.05.2024 р. № 18595/15-32-24-05 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким позивачу донараховано 338594 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;
		- вимогу про сплату боргу (недоїмки від 03.05.2024 р. № 18597/15-32-24-05, згідно якої повідомлено позивача про наявність заборгованості в сумі 338594 грн. 
		Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій, вимогу протиправними, позивач звернувся до суду з позовною заявою про їх скасування.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
		Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
		Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
		Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
		Приписами пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
		Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
		З матеріалів справи слідує, що 29.01.2024 Головним управлінням ДПС в Одеській області було прийнято наказ № 695-п, яким вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з 11 березня 2024 року тривалістю 5 робочих днів.
		Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (далі - Порядок № 1588).
		У відповідності до підпункту 1 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи-підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.
		Дата зняття з обліку фізичної особи-підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
		За підпунктом 4 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588 державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
		Згідно з підпунктом 6 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
		Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
		Аналіз наведених норм свідчить про те, що розпочата процедура припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є підставою для проведення документальної позапланової перевірки такої особи, а нормами ПК України не передбачено обмежень щодо призначення такої перевірки після проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Більш того, положення Порядку № 1588 вказують на те, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, адже після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності і така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та подати декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.
		Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.04.2021 р. у справі № 480/2004/19, від 04.11.2021 р. у справі № 320/1375/19.
		Встановлені судом обставини свідчать про те, що прийняття контролюючим органом оскаржуваного наказу від 29.01.2024 р. № 695-п зумовлено отриманням інформації від державного реєстратора щодо припинення 02.07.2020 р. підприємницької діяльності платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 , у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного наказу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки діяв у межах та у відповідності до положень податкового законодавства, зокрема, п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України.
		Згідно з п.78.5 ст.78 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
		Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
		У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу. 
		Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
		Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21.02.2020 р. у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.
		Обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору, й підлягають першочерговому дослідженню.
		За правилами п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
		Відповідно до п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
		Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього (постанови Верховного Суду від 10.05.2022 р. у справі № 804/2455/18, від 11.02.2021 р. у справі № 802/549/16-а).
		Як підтверджується матеріалами справи, відповідачем засобами поштового зв`язку направлено позивачу на його податкову адресу (Одеська область, Подільський район, с.Куяльник, вул.Львівська, буд.21) примірник наказу та повідомлення про проведення перевірки, запиту про надання документів, які згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вручено ОСОБА_1 16.02.2024 р., про що свідчить підпис працівника Укрпошти. 
		Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності врегульований ст.44 ПК України.
		Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п.44.3 ст.44 ПК України).
		Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст.1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9).
		З огляду на вказані норми права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.
		Таким чином, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку платник податків повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.
		Згідно вимог п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
		При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п.85.4 ст.85 ПК України).
		Отже платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.
		Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
		Таким чином, ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами п.44.6 ст.44 ПК України до їх відсутності.
		Аналогічне правозастосування викладено у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 р. у справі № 160/8441/18, від 28.10.2021 р. у справі № 802/880/18-а, від 06.09.2022 р. у праві № 640/772/21, від 14.12.2022 р. у справі № 640/637/19, від 07.02.2023 р. у справі № 640/9880/19.
		З матеріалів справи слідує, що 05.02.2024 р. відповідачем направлено позивачу запит від 02.02.2024 р. № 1401/КПР/15-32-24-05-06 щодо надання первинних документів: книги обліку доходів та витрат; книги обліку розрахункових операцій; ліцензії (дозволи тощо) на право здійснення діяльності за перевіряємий період; виписки банків по разрахунковим рахункам; трудові, цивільно-правові договори, табелі обліку робочого часу, відомості нарахування та виплати заробітної плати, заяви про застосування податкової соціальної пільги; накладні на придбання ТМЦ, товарно-транспортні накладні, рахунки, рахунки-фактури, товарні чеки, акти купівлі-продажу, кошториси на виконані роботи, акти виконаних робіт, акти прийому-передачі та документи, що підтверджують сплату за товари, роботи, послуги; транспортування товарів (послуг), вказати посередників у транспортуванні, оформлення довіреностей на отримання ТМЦ (посадові та/або службові особи, що отримували (відпускали) ТМЦ); договори оренди приміщення, де здійснюється діяльність або право власності; договори з постачальниками та/або покупцями товару, робіт та послуг; залишки товарно-матеріальних цінностей по початок та кінець перевіряємого періоду; дебіторська та кредиторська заборгованість по постачальникам та покупцям на початок та кінець перевіряємого періоду; та інші оригінали первинних документів (завірені копії документів), пов`язаних із провадженням господарської діяльності, нарахуванням і сплатою податків та інших платежів до бюджету за адресою Головного управління ДПС в Одеській області (м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5).
		Як вже зазначалося, вказаний запит отримано позивачем 16.02.2024 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. 
		Разом з тим, позивач, усупереч вимогам п.85.2 ст.85 ПК України, не надав документів, пов`язаних із предметом перевірки, про що складено акт від 15.03.2024 р. № 1371/15-32-24-05 про ненадання документів.
		Відповідно до п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
		Пунктом 44.4 статті 44 ПК України передбачено, що якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.
		Згідно п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
		Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
		За змістом п.44.7 ст.44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків-фізичної особи або посадової особи платника податків-юридичної особи).
		Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.
		У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.
		У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
		Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
		Цьому обов`язку кореспондує право посадових осіб органу державної податкової служби при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов`язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Таке право закріплене нормою п.85.4 ст.85 ПК України.
		Отже, надання платником фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих ним показників податкового обліку. Обов`язок платника зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами п.44.6 ст.44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим та четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
		Аналогічного висновку щодо тлумачення наведених законодавчих норм дійшов і Верховний Суд у в постановах від 06.08.2019 р. у справі № 160/8441/18, від 29.05.2020 р. у справі № 826/27811/15.
		В той же час позивачем не надано доказів надання (направлення) контролюючому органу документів бухгалтерського обліку до прийняття рішення за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, враховуючи те, що акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 22.03.2024 р. № 10650/15-32-24-05-09/2431710654 ОСОБА_1 отримано 26.03.2024 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. 
		При цьому, суд зауважує, що контролюючим органом при перевірці використано первинні документи, які надано самим позивачем на запит Головного управління ДПС в Одеській області від 02.06.2021 р. № 5361/КПР/15-32-07-12-09, що підтвердив у судовому засіданні ОСОБА_1 .
		Крім того, позивачем не надано до суду інших первинних документів і в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив їх відсутність.
		За приписами п.44.3 ст.44 ПК України строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - з дня завершення строку їх дії).
		У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.
		Передбачені цим пунктом строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.
		Згідно п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених ПК України, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
		У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
		У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 цього Кодексу, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
		З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 цього Кодексу, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
		До завершення карантину, який постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 р. № 651 відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України, Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введений воєнний стан.
		Статтю 102 ПК України доповнено пунктом 102.9 згідно із Законом України від 15.03.2022 р. № 2120-ІХ (із змінами, внесеними Законами України від 24.03.2022 р. № 2142-ІХ, від 12.05.2022 р. № 2260-ІХ) такого змісту: "На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом».
		Законом України від 30.06.2023 р. № 3219-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" (набрав чинності з 01.08.2023 р.) п.102.9 ст.102 ПК України виключено.
		Тобто, з 01.08.2023 р. для платників податків та контролюючого органу відновлено перебіг строків, визначених ПК України та іншими законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.
		Враховуючи, що строк давності, передбачений ст.102 ПК України, був зупинений з 18.03.2020 р. і відновився з 01.08.2023 р., а припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 відбулося 02.07.2020 р., тобто в період зупинення строків давності, то на дату проведення перевірки (11.03.2024 р.) строк зберігання документів не закінчився і позивач зобов`язаний був їх надати під час перевірки. 
		Щодо тверджень позивача про проведення перевірки поза строками давності, суд зазначає наступне.
		Підпунктом 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 ПК України визначено, що відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків
		Законом України від 15.03.2022 р. № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2120-ІХ) внесено зміни до ПК України щодо визначення особливостей з регулювання податкових правовідносин в умовах воєнного або надзвичайного стану.
		Пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
		Відповідно до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:
		камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням товарів (продукції), визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.2-1 та 215.3.3-1 пункту 215.3 статті 215 Кодексу. Така камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання;
		фактичних перевірок.
		Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 р. № 2260-IX (далі - Закон № 2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022 р., підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України викладено в такій редакції, згідно якого податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:
		а) камеральних перевірок;
		б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
		в) фактичних перевірок.
		Документальні позапланові перевірки за зверненням платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються та закінчуються протягом 60 днів з дня, наступного за днем набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану". Такі перевірки поновлюються на невикористаний строк.
		Документальні позапланові перевірки, які були розпочаті на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 статті 78 цього Кодексу, та/або за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, але не можуть бути завершені у зв`язку з виникненням обставин, наведених у цьому підпункті, можуть бути зупинені до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо їх проведення за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Таке зупинення перериває перебіг строку проведення перевірки.
		Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу" від 03.11.2022 р. № 2719-IX (далі - Закон № 2719-ІХ), який набрав чинності 25.11.2022 р., у підпункті 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України абзац третій викладено в такій редакції:
		"б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів)".
		На дату прийняття наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 29.01.2024 р. № 695-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 " в Україні діяв правовий режим воєнного стану, введений Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 р. "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, який продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними законами.
		А відтак, відповідно до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України станом на день видання наказу документальна позапланова перевірка з підстав, передбачених підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, могла бути розпочата.
		Суд зауважує, що ПК України не встановлює конкретного строку задля реалізації контролюючим органом права на проведення документальної позапланової перевірки на підставі пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України після виникнення відповідної підстави, а лише у п.102.1 ст.102 ПК України визначено, що контролюючий орган може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
		У період виникнення спірних правовідносин застосування статті 102 ПК України мало свої особливості, а саме: пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
		Дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно з пунктом 2 розділу II Закону від 15.03.2022 р. № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022 р. Цим же Законом в ПК України були внесені певні зміни, зокрема, статтю 102 доповнено пунктом 102.9 такого змісту: "На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".
		Водночас 07.03.2022 р. набрав чинності Закон України від 03.03.2022 р. № 2118-IX, яким підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 69, зокрема, підпункт 69.9 якого встановив, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Положення ПК України щодо зупинення усіх строків були чинними до 27.05.2022 р. (дата набрання чинності Законом України від 12.05.2022 р. № 2260-ІХ). З цього дня у податковому законодавстві з`явились винятки, на які зупинення строків не поширювалося, зокрема, щодо строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок.
		Також суд звертає увагу на те, що Закон України від 03.03.2022 р. № 2118-IX шляхом доповнення підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 69, зокрема, підпунктом 69.2 встановив мораторій на проведення будь-яких видів перевірок. Такий "суцільний" мораторій діяв до 17.03.2022 р., водночас мораторій на проведення документальних позапланових перевірок, що проводяться на підставі пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України остаточно був скасований з 27.05.2022 р.
		Таким чином, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України встановлює декілька самостійних підстав для проведення документальної позапланової перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Виникнення такого права є достатньою підставою для призначення і проведення перевірки, яке має бути реалізоване з обов`язковим дотриманням інших умов, встановлених ПК України (зокрема, дотриманням вимог ст.ст.81, 82 ПК України), і обмежене виключно граничним строком, про який йдеться у ст.102 ПК України (з урахуванням особливостей у її застосуванні, встановлених у зв`язку із "ковідними" і "воєнними" змінами).
		Висновки суд узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05.06.2024 р. у справі № 520/4882/23, від 17.04.2025 р. у справі № 160/18691/23, від 19.05.2025 р. у справі № 160/9787/23.
		З огляду на викладене, оскільки підстави для призначення перевірки ОСОБА_1 виникли під час дії ковідних обмежень, у зв`язку з чим строки давності, визначені ст.102 ПК України, були зупинені з 18.03.2020 р. і відновилися з 01.08.2023 р., мораторій на проведення документальних позапланових перевірок, що призначаються на підставі пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України, скасовано з 27.05.2022 р., а документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 проведена з 11.03.2024 р. по 15.03.2024 р., суд вважає помилковим доводи позивача про проведення перевірки поза визначеними строками давності. 
		Подібні висновки викладено в постановах П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025 р. у справі № 420/6989/24, від 14.11.2024 р. у справі № 400/4880/24.
		Твердження позивача про те, що він не отримував акт перевірки від 22.03.2024 р. № 10650/15-32-24-05-09/2431710654 суд відхиляє, так як згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію акту перевірки вручено особисто ОСОБА_1 26.03.2024 р., про що свідчить підпис працівника Укрпошти. 
		Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано вимоги податкового законодавства щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 .
		Що стосується правомірності винесених за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки) суд зазначає наступне.
		Пунктом 291.2 статті 291 ПК України передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
		Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п.291.3 ст.293 ПК України).
		Згідно п.291.4 ст.291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		Відповідно до п.291.6 ст.296 ПК України платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
		За приписами п.292.1 ст.292 ПК України доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи-підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
		Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п.292.6 ст.292 ПК України). 
		Згідно п.292.13 ст.292 ПК України дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу.
		Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб`єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п.292.14 ст.292 ПК України).
		Пунктом 293.1 статті 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
		Положеннями п.293.2 ст.293 ПК України передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
		Відповідно до пп.5 п.293.4 ст.293 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи-підприємці) у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно.
		Згідно п.296.1 ст.296 ПК України фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
		За приписами п.296.2 ст.296 ПК України платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
		Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
		За змістом пп.9 пп.298.2.3 п.298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.
		Отже, з аналізу даних правових норм слідує, що ПК України встановлено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, порушення яких зобов`язує платника податків перейти на сплату інших податків та зборів. Зокрема, для платників єдиного податку другої групи однією з таких умов є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню. У разі ж надання послуг цих послуг не платникам єдиного податку, такий платник податку повинен перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.
		Під час перевірки відповідачем встановлено, що ОСОБА_1 мав господарські відносини (надання розважальних послуг) з Управлінням культури Подільської міської ради (код ЄДРПОУ 33909918), яке перебуває на обліку в Подільській ЛПІ Головного управління ДПС в Одеській області з 26.01.2008 р. як неприбуткова організація, з Одеською дорожньою організацією профспілки залізничників і транспортних будівельників України (код ЄДРПОУ 02659507), яка перебуває на обліку в Приморській ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області з 29.03.2000 р. як неприбуткова установа, з Об`єднаною профспілковою організацією Одеської дирекції залізничних перевезень (код ЄДРПОУ 25828160), яка перебуває на обліку в Приморській ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області з 24.03.2000 р. як неприбуткова установа. 
		Так, відповідно банківських виписок у І кварталі 2018 року на розрахунковий рахунок позивача надійшли кошти в сумі 228000 грн. за надання розважальних послуг від підприємств, які не є платниками єдиного податку: 
		- 15.02.2018 р. від Одеської дорожньої організації профспілки залізничників і транспортних будівельників України в сумі 27000 грн. за організацію та проведення святкового заходу до дня 8 березня; 
		- 19.02.2018 р. від Одеської дорожньої організації профспілки залізничників і транспортних будівельників України в сумі 6000 грн. за організацію та проведення святкового заходу до дня 8 березня; 
		- 19.02.2018 р. від Одеської дорожньої організації профспілки залізничників і транспортних будівельників України в сумі 46000 грн. за організацію та проведення святкового заходу до дня 8 березня; 
		- 19.02.2018 р. від Одеської дорожньої організації профспілки залізничників і транспортних будівельників України в сумі 78000 грн. за організацію та проведення святкового вогника до дня 8 березня;
		- 20.02.2018 р. від Одеської дорожньої організації профспілки залізничників і транспортних будівельників України в сумі 19000 грн. за організацію та проведення святкового вечора до дня 8 березня; 
		- 20.02.2018 р. від Одеської дорожньої організації профспілки залізничників і транспортних будівельників України в сумі 28000 грн. за організацію та проведення святкового вечора до дня 8 березня;
		- 22.02.2018 р. від Об`єднаної профспілкової організації Одеської дирекції залізничних перевезень в сумі 17000 грн. за організацію та проведення святкового вечора;
		- 13.03.2018 р. від Управління культури та туризму Подільської міської ради Подільського району Одеської області в сумі 3000 грн. за організацію та проведення салюту та конфетті;
		- 13.03.2018 р. від Управління культури та туризму Подільської міської ради Подільського району Одеської області в сумі 4000 грн. за організацію та проведення салюту та конфетті.
		Таким чином, ОСОБА_1 порушив норми чинного законодавства в частині здійснення господарської діяльності з надання послуг юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, не перейшов на сплату інших податків і зборів (загальна система оподаткування), не відмовився від застосування спрощеної системи оподаткування у строки, визначені діючим законодавством та до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, не застосував ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, внаслідок чого контролюючим органом правомірно донараховано єдиний податок в сумі 34200 грн. (228000 грн. х 15 %) та на підставі п.123.1 ст.123 ПК України застосовано штрафні санкції у розмірі 8550 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. № 18599/15-32-24-05.
		Як вже зазначалося, внаслідок порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, позивач у відповідності до пп.9 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України повинен був з 01.04.2018 р. перейти на загальну систему оподаткування. Однак ОСОБА_1 у період з 01.04.2018 р. по 04.03.2020 р. не перейшов на сплату інших податків та зборів і не відмовився від застосування спрощеної системи оподаткування.
		Особливості оподаткування доходів платника податку на загальній системі оподаткування встановлено ст.177 ПК України.
		Зокрема, згідно п.177.5 ст.177 ПК України фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
		За приписами п.177.11 ст.177 ПК України фізичні особи-підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
		Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
		У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
		Відповідно до пп."в" п.176.1 ст.176 ПК України платники податку зобов`язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Кодексу таке подання є обов`язковим.
		Однак в порушення вищевказаних вимог ОСОБА_1 не було подано до контролюючого органу декларацію про майновий стан і доходи за 2018, 2019, 2020 роки.
		Пунктом 120.1 ст.120 ПК України визначено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
		З огляду на викладене, контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штраф у розмірі 680 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. № 18588/15-32-24-05. 
		Відповідно до п.177.1 ст.177 ПК України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
		Згідно п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
		Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця (п.177.2 ст.177 ПК України).
		За приписами пп.177.4.1-177.4.4 п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:
		витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;
		витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
		обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;
		суми податків, зборів, пов`язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи-підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об`єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов`язаних з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця;
		інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
		Відповідно до пп.177.4.5 ст.177.4 ст.177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця документально не підтверджені витрати.
		Пунктом 177.10 ст.177 ПК України передбачено, що фізичні особи-підприємці зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
		Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Фізичні особи-підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
		Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 р. № 261, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2021 р. за № 865/36487 затверджена Типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами-підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення.
		Пунктами 1, 2, 3, 4 даного Порядку встановлено, що відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов`язані вести облік доходів і витрат.
		На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
		Облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.
		У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов`язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи.
		У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов`язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету.
		Отже, вказаними нормами податкового законодавства на платників податків покладено обов`язок вести облік доходів і витрат, який позивачем не дотримано, так як ОСОБА_1 не надано доказів ведення обліку доходів та витрат. 
		Крім того, до складу витрат у відповідності до пп.177.4.5 ст.177.4 ст.177 ПК України не включаються витрати підприємця, які документально не підтверджені
		При перевірці визначення загального оподатковуваного доходу контролюючим органом встановлено, що за період з 01.04.2018 р. по 31.12.2018 р. валовий дохід складає 1179664 грн., за період з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. - 1498512 грн., за період з 01.01.2020 р. по 04.03.2020 р. - 758000 грн., який мав би бути відображений у графі 4 додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи, яку не було подано позивачем.
		За період з 01.04.2018 р. по 04.03.2020 р. документально підтверджені витрати склали 47472 грн., у т.ч. за 2018 рік - 31260 грн., за 2019 рік - 11017 грн., за 2020 рік - 5195 грн. 
		Отже, відповідачем встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 3029354 грн., в т.ч. у 2018 році на 1148404 грн.. у 2019 році на 1487495 грн., у 2020 році на 393455 грн., внаслідок чого ОСОБА_1 правомірно донараховано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 545284 грн. та застосовано на підставі п.12.1 ст.123 ПК України штрафні санкції у розмірі 118615,50 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. № 18589/15-32-24-05.
		Відповідно до абзацу 1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
		Згідно з підпунктом 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
		Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України визначено, що платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи
		Відповідно до підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
		Статтею 163 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
		Згідно з підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
		Отже, об`єктом оподаткування військовим збором є чистий оподатковуваний дохід.
		За результатами перевірки відповідачем встановлено, що чистий оподатковуваний дохід позивача за 2018 рік становить 1148404 грн., тому розмір військового збору складає 17226 грн. (1,5 %); чистий оподатковуваний дохід позивача за 2019 рік становить 1487495 грн., тому розмір військового збору складає 223120 грн. (1,5 %); чистий оподатковуваний дохід позивача за 2020 рік становить 393455 грн., тому розмір військового збору складає 5902 грн. (1,5 %).
		Загальна сума не нарахованого та не сплаченого військового збору складає 45440 грн.
		Таким чином, суд приходить до висновку про правовірність донарахування відповідачем ОСОБА_1 військового збору в розмірі 45440 грн. та застосування на підставі п.123.1 ст.123 ПК України штрафних санкцій у розмірі 9884,50 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. № 18592/15-32-24-05.
		Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
		У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
		Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок. 
		Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску за 2018 рік становить 55845 грн. щомісяця (3723 х 15), за 2019 рік - 62595 грн. щомісяця (4173 х 15), за 2020 рік (до 31.08.2020 р.) - 70845 грн. щомісяця (4723 х 15).
		Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
		За приписами ч.2, 3 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
		Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
		Згідно ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
		Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
		Позивач у періоді, який перевірявся, відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" був платником єдиного податку на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та надав звітність до органу ДПС. 
		В той же час під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 в порушення п.291.4 ст.291, пп.293.4.4 п.293.4 ст.293, пп.298.2.2 п.298.2 ст.298 ПК України, не перейшов на сплату інших податків та зборів, не відмовився від застосування спрощеної системи оподаткування та звітності з 01.04.2018 р. Однак, з 01.04.2018 р. згідно вимог п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування для фізичних осіб-підприємців базою нарахування єдиного внеску є отриманий дохід від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
		Отже, позивачем в порушення вимог п.2 ст.7, ч.5 ст.8, ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" занижено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу, на загальну суму 338594 грн., у т.ч. за 2018 рік на 137602 грн., за 2019 рік на 154234 грн., за 2020 рік на 46758 грн.
		Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
		Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
		Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
		Пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
		Отже, відповідачем правомірно прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником єдиного своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 03.05.2024 р. № 18595/15-32-24-05, згідно якого на суму донарахованого єдиного внеску у розмірі 338594 грн. до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 130494,60 грн., та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.05.2024 р. № 18597/15-32-24-05. 
		Згідно пп.2 п.180.1 ст.180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
		Відповідно до п.181.1 ст.181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
		Пунктом 183.2 статті 183 ПК України передбачено, що у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
		Згідно п.183.10 ст.183 ПК України будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
		З аналізу даних правових норм слідує, що у разі нарахування (сплати) особі протягом останніх 12 календарних місяців загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, яка сукупно перевищує 1000000 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).
		Обов`язок щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань з ПДВ у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання реєстраційної заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів (послуг) понад 1000000 грн.
		Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2018 р. по 31.10.2018 р. дохід позивача. склав 1134049 грн., тобто перевищив 1000000 грн., у зв`язку з чим позивач повинна була надати до контролюючого органу заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість до 12.11.2018 р. Між тим, ОСОБА_1 заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість не подавав, у зв`язку з чим та відповідно до вимог п.183.10 ст.183 ПК України позивач несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
		Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
		а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
		б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
		За приписами п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
		Згідно пп."а" п.193.1 ст.193 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.
		Відповідно до пп.194.1.1 п.194.1 ст.194 ПК України податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.
		Враховуючи отримання позивачем доходу за 2018-2020 роки, відповідачем визначено податкові зобов`язання з податку на додану вартість у загальній сумі 435036 грн., у тому числі за листопад 2018 року (з 13.11.2018 р. по 31.11.2018 р.) - 2534 грн., за грудень 2018 року - 53069 грн., за січень 2010 року - 7200 грн., за лютий 2019 року - 31500 грн., за березень 2019 року - 8833 грн., за квітень 2019 року - 30100 грн., за травень 2019 року - 8500 грн., за червень 2019 року - 31540 грн., за липень 2019 року - 28060 грн., за серпень 2019 року - 23303 грн., за вересень 2019 року - 14020 грн., за жовтень 2019 року - 34240 грн., за грудень 2019 року - 82407 грн., за січень 2020 року - 9900 грн., за лютий 2020 року - 69830 грн.
		Так як позивачем занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на 435036 грн., то контролюючим органом обґрунтовано на підставі п.123.2 ст.123 ПК України застосовано штрафні санкції у розмірі 108759 грн. (25 %).
		Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. № 18586/15-32-24-05.
		За приписами пп.16.1.7 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством. 
		Відповідно до п.63.3 ст.63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). 
		Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2912.2011 р. за № 1562/20300, затверджено Порядку обліку платників податків і зборів.
		Згідно пункту 8.1 розділу VІІІ Порядку платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.
		Пунктом 8.2 розділу VІІІ Порядку передбачено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.
		Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об`єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов`язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об`єкта у порядку, визначеному розділом VII цього Порядку (пункт 8.3 розділу VІІІ Порядку).
		За приписами пункту 8.4 розділу VІІІ Порядку повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
		Пунктом 117.1 ст.117 ПК України визначено, що неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.
		Перевіркою встановлено, що в порушення пп.16.1.7 п.16.1 ст.16, абз.4 п.63.3 ст.63 ПК України позивач не надав до податкового органу за місцем реєстрації повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, у зв`язку з чим відповідачем правомірно застосовано до ОСОБА_1 на підставі п.117.1 ст.117 ПК України штрафні санкції у розмірі 340 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. № 18587/15-32-24-05.
		Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу (недоїмки), а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
		Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд - 
		 
		вирішив:
		 
		Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 44069166) про виправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
		Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.07.2025 р.
		 
		Суддя О.І. Бездрабко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...