Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/13101/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 03.07.2025. Зареєстровано: 05.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2025.
Дата набрання законної сили: 03.07.2025
Номер судового провадження: К/990/11091/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 липня 2025 року 
		м. Київ
		справа №380/13101/24
		адміністративне провадження № К/990/11091/25  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
		суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року (колегія у складі суддів Кузьмича С.М., Гудима Л.Я., Качмара В.Я.) у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
		УСТАНОВИВ:
		Історія справи
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
		Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 29 жовтня 2024 року позов задовольнив частково:
		- визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 27 червня 2017 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078);
		- зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 27 червня 2017 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку №1078, з урахуванням раніше проведених виплат;
		- визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації-різниці в період з 01 березня 2018 року до 12 серпня 2019 року;
		- зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з з 01 березня 2018 року до 12 серпня 2019 року у розмірі 71  111,66 грн, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше проведених виплат.
		У задоволенні інших позовних вимог суд відмовив.
		11 листопада 2024 року військова частина НОМЕР_1 оскаржила це рішення до суду апеляційної інстанції.
		Ухвалою від 15 листопада 2024 року Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив скаржникові у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, залишив апеляційну скаргу без руху та установив військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк для усунення недоліків шляхом надання суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн.
		У зв`язку з неусуненням зазначених недоліків в установлений судом строк Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 грудня 2024 року повернув апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року скаржнику.
		18 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 через систему "Електронний суд" знову подала апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року.
		Ухвалою від 02 січня 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 без руху, та установив відповідачеві десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
		Іншою ухвалою від 02 січня 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив цю ж апеляційну скаргу без руху з мотивів ненадання документа про сплату судового збору за її подання та встановив скаржникові десятиденний строк для усунення недоліків шляхом надіслання суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2906,88 грн.
		На виконання вимог суду, скаржник подав до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
		Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду
		Ухвалою від 20 січня 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 , відмовив у задоволенні заяви відповідача про поновлення цього строку та, керуючись пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі № 380/13101/24.
		Суд апеляційної інстанції керувався тим, що відсутність фінансування відповідача, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги і як наслідок, не є поважною підставою для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.
		Суд апеляційної інстанції також зауважив, що двічі звертаючись з апеляційною скаргою відповідач обидва рази не сплатив судовий збір.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року та направити справу №380/13101/24 до суду апеляційної інстанції для  продовження розгляду.
		На переконання скаржника неприйняття судом апеляційної скарги наведених заявником апеляційної скарги підстав пропуску строку на апеляційне оскарження є непропорційним і нівелює конституційний принцип апеляційного оскарження.
		Скаржник зазначає, що судом не враховано того, що військова частина НОМЕР_1 є авіаційною частиною, яка виконує відповідні завдання та призначена для своєчасного реагування на загрози та збройні конфлікти. Вказує, що бойова готовність (готовність до дій за призначенням) авіаційної техніки - стан авіаційної техніки, який визначає ступінь її готовності до виконання бойових завдань (завдань за призначенням). Зауважує, що хоч військова частина розташована у Львівській області, проте виконувала і виконує відповідні завдання з відсічі та стримування збройної агресії рф. Як підсумок, вважає висновки апеляційного суду надмірно формальними.
		Позиція інших учасників справи
		Відзиву на касаційну скаргу в установлений Верховним Судом строк не надходило.
		Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		Рух касаційної скарги. 
		28 січня 2025 року військовою частиною НОМЕР_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року, справу направити на продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у цій справі залишено без руху.
		Ухвалою Верховного Суду від  10 березня 2025 року касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто особі, яка її подала.
		17 березня 2025 року військовою частиною НОМЕР_1 вдруге подано касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року в справі №380/13101/24.
		Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2025 року касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до суду заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
		09 квітня 2025 року від військової частини НОМЕР_1  на виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху надано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
		Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2025 року визнано поважними причини пропуску строку військової частини НОМЕР_1 на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі №380/13101/24 та відкрито касаційне провадження за поданою відповідачем касаційною скаргою.
		Ухвалою від 02 липня 2025 року справу призначено до розгляду.
		Позиція інших учасників справи
		Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
		За правилами частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Джерела права та акти їхнього застосування
		Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
		Згідно із частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		Відповідно до частини першої статті 295 КАС України Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
		При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Згідно із частиною п`ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Відповідно частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
		1) день вручення судового рішення під розписку;
		2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
		3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
		4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
		5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
		Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
		За змістом наведених правових норм однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
		Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску указаного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).
		Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).
		Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, що були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
		Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
		При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, що слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
		Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
		Як убачається з матеріалів справи, 29 жовтня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у цій справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення та виклику сторін, повний текст цього рішення 31 жовтня 2024 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою відповідного змісту.
		11 листопада 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу на це судове рішення за допомогою електронної системи "Електронний суд". Просила відстрочити сплату судового збору.
		Ухвалою від 15 листопада 2024 року Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив відповідачеві у відстроченні сплати судового збору, залишив цю апеляційну скаргу без руху, встановивши десятиденний строк для усунення недоліків.
		Ухвалою від 11 грудня 2024 року Восьмий апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу скаржникові у зв`язку з неусуненням недоліків, про які йшлося в ухвалі від 15 листопада 2024 року.
		18 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 вдруге звернулася за допомогою електронної системи "Електронний суд" з апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року.
		Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 січня 2025 року залишив апеляційну скаргу відповідача без руху надавши йому десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку. Іншою ухвалою від 02 січня 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив цю ж апеляційну скаргу без руху з мотивів ненадання документа про сплату судового збору за її подання та встановив скаржникові десятиденний строк для усунення недоліків шляхом надіслання суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2906,88 грн.
		07 січня 2025 року відповідач подав заяву, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження. Наведені скаржником мотиви зводилися до того, що військова частина НОМЕР_1 не є розпорядником коштів для сплати судового збору, тож отримання цих коштів потребує часу, що не повинно бути підставою для позбавлення військової частини права на захист своїх прав. Також скаржника зауважив, що повернення апеляційної скарги не позбавляло права на повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року, при цьому відповідач не допустив невиправданих зволікань і подав скаргу у найкоротший час.
		Суд апеляційної інстанції відхилив зазначені доводи та відмовив у відкритті апеляційного провадження за поданою відповідачем апеляційною скаргою, зауваживши, що відсутність бюджетного фінансування не є поважною підставою для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.
		Надаючи оцінку висновкам апеляційного суду та доводам скаржника, Верховний Суд зауважує про таке.
		Конструкція пункту 4 частини першої статті 299 КАС України встановлює дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Такий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі №420/5137/18, від 22 грудня 2022 року у справі № 380/19423/21.
		Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Отже, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
		Скаржник в  касаційній скарзі зазначає, що первісну апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції військова частина НОМЕР_2 подала з дотриманням процесуального строку, однак відсутність бюджетного фінансування на оплату судового збору, що не залежало від волі скаржника, призвело до того, що повторна апеляційна скарга була подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
		Колегія суддів ураховує, що Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 сформував висновок, згідно з яким строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
		Суд зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про порушення ним норм процесуального права.
		Разом із тим, після первинного повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги відповідача (11 грудня 2024 року), скаржник повторно звернувся з апеляційною скаргою рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року (яке відповідач отримав 31 жовтня 2024 року) лише 18 грудня 2024 року.
		Отже, військова частина НОМЕР_2 подала цю апеляційну скарга поза межами встановленого КАС України строку.
		За змістом заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, поважність підставою його пропуску відповідач мотивував  необхідністю вчинення дій з отримання фінансування для сплати судового збору.
		Із цього приводу Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19, від 21 вересня 2023 року у справі №160/15387/22, від 09 листопада 2023 року у справі №560/11237/22, від 20 листопада 2023 року у справі №120/18501/21-а тощо, акцентував увагу на тому, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
		У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватися принципів належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, установлених нею ж.
		Отже, наведені скаржником обставини не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
		Колегія суддів критично оцінює доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що військова частина НОМЕР_1 є авіаційною частиною, яка виконує відповідні завдання та призначена для своєчасного реагування на загрози та збройні конфлікти, а також виконувала і виконує відповідні завдання з відсічі та стримування збройної агресії рф, оскільки, як убачається зі змісту поданої відповідачем заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідач таких мотивів у ній не наводив.
		Крім цього, Верховний Суд зауважує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Указані ж доводи скаржника є необґрунтованими, адже не містять жодного підтвердження доказами й не доводять того, що саме виконання завдань з відсічі та стримування збройної агресії рф вплинули на пропуск строку звернення з апеляційною скаргою. Саме лише посилання на виконання таких завдань не може свідчити про неможливість виконувати процесуальні права та обов`язки вчасно.
		Зважаючи на те, що наведені у касаційній скарзі доводи не виправдовують безпідставність порушення процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку, Верховний Суд констатує, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
		Отже, Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу від 20 січня 2025 року з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З урахуванням викладеного, Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
		Судові витрати
		З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року в справі №380/13101/24 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		А.Г. Загороднюк
		Л.О. Єресько 
		В.М. Соколов
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...