Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 511/2792/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 07.07.2025. Зареєстровано: 08.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/511/104/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023150020000675

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		               Роздільнянський районний суд Одеської області
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа 511/2792/24 
		Номер провадження: 1-кп/511/104/25
		07 липня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі: 
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		за участю:
		прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (дистанційно)
		обвинуваченого - ОСОБА_5 
		захисника  ОСОБА_6 (дистанційно)
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62023150020000675 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13вересня 2023року за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Буценівка Роздільнянського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за мобілізацією на посаді навідника зенітно артилерійського відділення зенітно ракетно - артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ введено воєнний стан на всій території України.
		В подальшому Указами Президента України та відповідними законами воєнний стан неодноразово продовжувався.
		Згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 р. № 2500-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 21.11.2022 року.
		Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час безперервно діє воєнний стан.
		Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.02.2022 № 44 ОСОБА_5 направлений з 25.02.2022 для проходження військової служби під час проведення загальної мобілізації до складу військової частини НОМЕР_1 .
		Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного і підрозділу Служби зовнішньої розвідки України.
		Відтак, з 25.02.2022 тобто з дня відправлення до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання свого військового обов`язку - проходження військової служби за призовом під час мобілізації.
		Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 19 від 25.02.2022 солдата ОСОБА_5 зараховано до складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду кухаря господарського відділення військової частини НОМЕР_1 .
		В подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 8-РС від 05.12.2022 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду навідника зенітно артилерійського відділення зенітно ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 .
		Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 290 від 05.12.2022 солдат ОСОБА_5 справи та посаду навідника зенітно артилерійського відділення зенітно ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 прийняв.
		Згідно вимог п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
		Проходячи військову службу, ОСОБА_5 як військовослужбовець, відповідно до вимог ст.ст. 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
		Проте, ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях.
		Так, ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації та проходячи її на посаді навідника зенітно артилерійського відділення зенітно ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, 20.01.2023 о 09:00 самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться на території АДРЕСА_1 (більш точне місце дислокації зазначити неможливо у зв`язку із введенням на території України воєнного стану) в умовах воєнного стану, та ухилявся від проходження військової служби до 18.04.2024, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з обов`язками військової служби.
		Позиція обвинуваченого в суді.
		Обвинувачений ОСОБА_5 будучі допитаним в судовому засіданні свою вину визнав повністю, покаявся та суду надав наступні покази.
		Він, 25 лютого 2022 року пішов добровольцем до складу Територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , штаб якої розташований в АДРЕСА_1 , де і проходив військову службу будучи кухарем приблизно 2 місяці. Потім, у квітні 2022 року їх частину перевели в інший населений пункт. Якийсь час він проходив лікування у військовому шпиталі. Після лікування, у січні 2023 року він прибув до штабу військової частини, що розташована в АДРЕСА_1 , хоча достоменно знав, що після шпиталю він повинен повернутися до місця дислокації своєї військової частини, про що йому також повідомили в штабі. Однак він не бажав повертатися до військової частини, яка на той час була дислокована за межі Одеської області в іншу місцевість, а тому він повернувся до дому, де проводив час на власний розсуд, до часу поки, 08.04.2024 року до нього не прибув слідчий, та повідомив, що він вважається таким, що самовільно залишив військову частину. Він вважав, що має право не повертатися до військової частини за станом здоров`я, однак наразі розуміє, що повинен був самостійно пройти військово-лікарську комісію, однак таку він не проходив, а тому розуміє що залишив військову частину самовільно не маючи на то поважних причин.
		Таким чином показання обвинуваченого ОСОБА_5 повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не оспорює.
		Враховуючи дані обставини, за погодженням всіх інших учасників процесу, суд визнав не доцільним дослідження доказів та тих обставин справи, які ніким не оспорюються та роз`яснивши положення ст.349 ч.3 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу обвинуваченого, оскільки істинність, добровільність та правдивість його позиції у суду сумнівів не викликає.
		Кваліфікація дій обвинуваченого.
		Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення, а його дії правильно кваліфіковані за ч.5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
		Щодо призначення покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК Українита роз`ясненнямиПостанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання"враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особливості конкретного кримінального злочину й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції прозахист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що коженпри встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом…
		Так, вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 судом встановлено, що він одружений, утриманців не має, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вважається таким, що не притягався до адміністративної відповідальності, під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , характеризувався негативно, як безініціативний, схильний до вживання алкоголю, схильний до інтриг, схильний до ухилення від поставлених завдань, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за досудовою доповіддю Роздільнянського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, має середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб ( а.к.п.68-72, 76, 90-95).
		Судом також враховується, що обвинувачений ОСОБА_5 за результатом проходження військово-лікарської комісії та свідоцтва про хворобу №1165 від 15.07.2024 року визнаний непридатним до військової служби внаслідок захворювання та станом на теперішній час звільнений з військової служби (а.к.п.150).
		Обставинами пом`якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. 
		Обставин обтяжуючих покарання обвинуваченому судом встановлено не було.
		Відповідно до ч.1, 2ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання судом повинні враховуватись тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.5 ст.12ККУкраїни відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який не є суспільно-небезпечною особою та вперше притягається до кримінальної відповідальності, наявність обставин пом`якшуючих покарання, відсутність обтяжуючих обставин, та доходить висновку про призначення обвинуваченому покарання в мінімальних межах санкціїч.5 ст.407 КК України.
		Метою призначення покарання, виходячи із положень ч.2ст. 50 КК Україниє нелише кара,а йвиправлення засудженогота запобіганнявчиненню новихкримінальних правопорушень. 
		Разом з тим, вирішуючи питання щодо можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 положень ч.1ст. 75 КК України, суд враховує, що у зв`язку із набранням 27.01.2023 року чинностіЗаконом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13 грудня 2022 року № 2839-IX, посилено кримінальну відповідальність за вчинення військових кримінальних правопорушень, та обмежено застосуванняст.75 КК Україниу випадках засудження, зокрема, за кримінальне правопорушення, передбаченест. 407 КК України, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
		Поряд з цим, відповідно до ч.2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
		Відповідно до ч.2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
		Враховуючи вищезазначені положення Закону, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_5 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст. 407 КК України, яке мало місце 20.01.2023 року, у редакції Закону, яка діяла на момент його вчинення, тобто застосувавши положення ч.1ст. 75 КК України, які діяли на момент вчинення вказаного правопорушення.
		Відповідно до ч.1ст. 75 КК України(в редакції, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення) якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосуванняст. 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		Таким чином, вирішення судом питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання ґрунтується на наведених вище вимогах.
		Повною мірою врахувавши вказані обставини, а також зваживши на другорядну роль кари як мети покарання, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 є можливим без відбування покарання у виді позбавлення волі з встановленням іспитового строку, який буде достатнім для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, що на думку суду відповідає меті покарання, є справедливим і достатнім для досягнення, передбачених ч.2ст. 50 КК Україниметі покарання та відповідатиме принципу верховенства права, закріпленогост. 8 КПК України, а також буде співрозмірним характеру вчиненого діяння, його наслідкам та особі винного, який на даний час визнаний непридатним після проходження військової служби.
		Натомість судом не встановлено обставин, які свідчили б про неможливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання у виді позбавлення волі.
		Також суд вважає необхідним по даній справі з метою організації органами виконання покарань належного контролю за поведінкою обвинуваченого покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. 
		Також суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.76 КК України додатково покласти на обвинуваченого обов`язки, а саме: п.2) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		Заходи забезпечення по даному кримінальному провадженні не застосовувались.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Процесуальні витрати та речові докази по справі - відсутні.
		Керуючись ст.ст.349,368,370,374 КПК України, суд,
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК Україниі призначити йому покарання, у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3(трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Згідно п.2, ч.3ст. 76 КК Українипокласти додатково на ОСОБА_5 обов`язок: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід до засудженого ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня отримання копії вироку учасниками судового провадження.
		Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		 
		 
		 
		 
		Суддя:                                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...