Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/13058/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 08.07.2025. Зареєстровано: 09.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/947/929/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025162480000409

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		cправа №947/13058/25
		провадження №1-кп/947/929/25
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К РА Ї Н И
		08 липня 2025 року м.Одеса
		Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді         ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025162480000409 від 31.03.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кірсово Камрадського району, Республіка Молдова, громадянина Республіки Молдова, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,
		за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 ,
		 
		 В С Т А Н О В И В :
		 
		І. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі.
		1. Відповідно до обвинувального акту від 28.04.2025 року по кримінальному провадженню №12025162480000409 від 31.03.2025 року, ОСОБА_5 за двома епізодами обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.
		 
		ІІ. Цивільний позов у кримінальному провадженні.
		2. TOB «Епіцентр К» до обвинуваченого пред`явлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		3. В обґрунтування позову, зокрема зазначили, що внаслідок кримінального правопорушення діями обвинуваченого, ТОВ «Епіцентр К» завдано матеріальну шкоду в сумі 3960,00 грн. Посилаючись зокрема на ст.ст.1166 ЦК України, ст.61, 128 КПК України, просили стягнути з ОСОБА_5 на їх користь матеріальну шкоду у розмірі 3960,00 грн.
		 
		ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження.
		4. Під час судового розгляду, прокурор підтримав пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України. Запропонував не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, стосуються речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.
		5. Представник потерпілого ТОВ «Епіцентр К» в судове засідання не з`явився, про причину своєї неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
		6. Представник потерпілого ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» в судове засідання також не з`явився, подав до суду заяву про проведення судового розгляду за його відсутності. Цивільний позов до обвинуваченого під час судового розгляду не пред`являв.
		7. Обвинувачений ОСОБА_5 , під час судового розгляду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України визнав повністю, погодився не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Показання давати погодився.
		8. Захисник, не заперечувала проти розгляду кримінального провадження в спрощеному порядку.
		9. На стадії судових дебатів, прокурор зокрема зазначив, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України під час судового розгляду, з урахуванням позиції обвинуваченого, доведена повністю.
		10. Просив визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі, вирішити питання щодо речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.
		11. На стадії судових дебатів, обвинувачений просив призначити йому покарання з іспитовим строком. Зазначив, що йому потрібно робити операцію.
		12. Захисник, на стадії судових дебатів, просила врахувати, що обвинувачений бажає стати на шлях виправлення, раніше не судимий, потребує лікування. Вважала, що можливе призначити обвинуваченому покарання у виді п`яти років позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання, з іспитовим строком два роки на підставі ст.75 КК України.
		13. Під час останнього слова, обвинувачений просив призначити йому іспитовий строк та надати можливість довести, що він може виправитися.
		 
		ІV. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		14. Враховуючи позицію учасників кримінального провадження щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд визнає, що під час судового розгляду було доведено, що:
		15. 26.03.2025 року, у ОСОБА_5 , який перебував у приміщенні магазину «Інтерспорт», що належний ТОВ «Епіцентр К», що розташований за адресою: м.Одеса, пр.Небесної Сотні, 2, виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення майна, що належить ТОВ «Епіцентр К».
		16. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав зі стелажу у торгівельній залі магазину «Інтерспорт» майно, що належний ТОВ «Епіцентр К», а саме: спортивний костюм чорного кольору бренду «Puma», моделі «Poly Tape Suit», SS25, розміру S, штрих-код 406798324288, вартістю 3300 грн., які склав до пакету, що приніс із собою.
		17. Після чого, ОСОБА_5 не розрахувавшись за вищевказаний товар, пройшов торгівельну залу та лінію контролю магазину «Інтерспорт», та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, тим самим спричинивши ТОВ «Епіцентр К» майнову шкоду на загальну суму 3300 грн., без ПДВ.
		18. Крім того, 31.03.2025 року, у ОСОБА_7 , який перебував у приміщенні магазину «Сгорр», що належний ДП «ЛПП Україна» AT «ЛПП», що розташований за адресою: м.Одеса, пр.Небесної Сотні, 2, виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення майна, що належить ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП».
		19. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав зі стелажу у торгівельній залі магазину «Сгорр» майно, що належний ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», а саме футболку чоловічу розмір L, артикул 004DF- 00X-L, вартістю 499,17 грн., футболку чоловічу розмір М, артикул 004DF-00X-M, вартістю 499,17 грн., футболку чоловічу розмір S, артикул 004DF-00X-S, вартістю 499,17 грн., футболку чоловічу розмір XS, артикул 004DF-00X-XS, вартістю 499,17 грн., чоловічі шорти, розміру 28, артикул 8208Y-55J_28, вартістю 832,50 грн., чоловічі шорти чоловічі, 30, артикул 8208Y-55J_30, у кількості 2 шт., загальною вартістю 1665 гривень, які склав до пакету, що приніс із собою.
		20. Після чого, ОСОБА_5 , не розрахувавшись за вищевказаний товар, пройшов торгівельну залу та лінію контролю магазину «Сгорр», та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, тим самим, спричинивши ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» майнову шкоду на загальну суму 4494,18 гривень.
		21. Згідно з ч.2 ст.24 КК України, прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
		22. Відповідно до ч.4 ст.185 КК України, кримінальна відповідальність настає за крадіжку (таємне викрадення чужого майна), вчинену у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.
		23. Згідно з п.1. примітки до ст.185 КК України, у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.
		24. Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який станом на 26.03.2025 року та 31.03.2025 року продовжував діяти на території України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.01.2025 року №4220-ІХ.
		25. Водночас, суд вважає, що стороною обвинувачення за епізодом від 26.03.2025 року невірно кваліфіковано дії обвинуваченого за ознакою повторності та ця ознака підлягає виключенню з обвинувачення, оскільки відповідно до ухвали Малиновського районного суду від 05.03.2025 року ОСОБА_5 було звільнено від призначеного покарання за вироком Київського районного суду міста Одеси від 22.07.2022 року, а відповідно до ухвали Червонозаводського районного суду м.Харкова від 17.02.2025 року, ОСОБА_5 було звільнено від покарання за вироком Приморського районного суду міста Одеси від 24.04.2023 року на підставі ч.2 ст.74 КК України.
		26. Таким чином, суд робить висновок, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України доведена поза розумним сумнівом, а його дії в цілому кваліфіковано правильно, оскільки він, 26.03.2025 року вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, та 31.03.2025 року вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану.
		 
		V. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		27. Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши ОСОБА_5 та його захиснику положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме: в частині події кримінальних правопорушень, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми його вини та вирішив обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів і заходів забезпечення кримінального провадження.
		28. Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 суду підтвердив, що 26.03.2025 року та 31.03.2025 року вчинив крадіжки при обставинах, які викладені в обвинувальному акті, оголошені прокурором в судовому засіданні та надалі з`ясовані у нього судом. Пояснив, що викрадені речі залишив собі та готовий їх повернути.
		 
		VІ. Призначення покарання.
		29. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		30. Так, ОСОБА_5 відповідно до ч.5 ст.12 КК України, вчинив кримінальні правопорушення, які класифікується як тяжкі злочини, раніше не судимий, на обліках у медичних установах не перебуває, стан здоров`я задовільний, не працює, не одружений, утриманців не має.
		31. Згідно з досудовою доповіддю від 09.06.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, оцінюється як високий; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється, як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 , без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним крім обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч.3 ст.76 КК України, зокрема: виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».
		32. Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.66 КК України, судом не встановлені.
		33. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.67 КК України судом також не встановлені.
		34. Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		35. З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та їх наслідків, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за домірне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі у мінімального розміру, яке на думку суду є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		36. Водночас, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, їх корисливий вид та кількість вчинення протягом короткого проміжку часу, особу винного та обставини, які його характеризують, суд не знаходить підстав для застосування ст.75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання є неможливим.
		 
		VІІ. Цивільний позов та заходи забезпечення кримінального провадження.
		37. Відповідно до ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.
		38. Частина 5 ст.128 КПК України передбачає, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		39. Частина 1 ст.1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		40. Згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України передбачає, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
		41. Таким чином, суд вважає, що оскільки ТОВ «Епіцентр К» внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_5 зазнало матеріальної шкоди, а обвинувачений у повному обсязі визнав цивільний позов, то позовні вимоги про відшкодування матеріального збитку у розмірі 3960 грн. з урахуванням ПДВ, підлягають задоволенню, оскільки відповідно до пп.«г» п.198.5 Податкового кодексу України, платник податку у тому звітному періоді, в якому був встановлений факт викрадення, повинен нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення цінностей, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.
		42. Відповідно до ч.3 ст.377 КПК України, якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.
		43. Під час судового розгляду, стороною обвинувачення подано клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, через наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а стороною захисту суду не надано будь  яких належних та достатніх доказів на підтвердження існування виняткового випадку, який є підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу до набрання цим вироком законної сили на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою.
		44. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руслан Яковенко проти України» (Заява № 5425/11), «Суд зауважує, що, починаючи з дати постановлення вироку (навіть якщо лише судом першої інстанції), підсудний перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 (п.31). У своїй практиці Суд постановляв, що у такому випадку судовий контроль за позбавленням свободи, що вимагається згідно з пунктом 4 статті 5 Конвенції, вважається вже інкорпорованим у постановлений вирок та призначене покарання (п.32).
		45. Таким чином, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно продовжити на 60 (шістдесят) днів та до набрання цим вироком законної сили, але не довше 05.09.2025 року включно, залишити без змін.
		 
		VІІІ. Речові докази.
		46. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		 
		ІХ. Процесуальні витрати.
		47. Процесуальні витрати під час судового розгляду не заявлені.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд
		 
		 У Х В А Л И В :
		 
		1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять (5) років.
		2. Строк відбування покарання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 08 липня 2025 року, зарахувавши у строк покарання, відповідно до ч.5 ст.72 КК України, попереднє ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі строк з 31 березня 2025 року по день набрання цим вироком законної сили включно.
		3. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «Епіцентр К» (код ЄДРПОУ 32490244) на відшкодування майнової шкоди суму у розмірі 3960 (три тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень.
		4. Речові докази: 1) футболку чоловічу розмір L, артикул 004DF- 00X-L; футболку чоловічу розмір М, артикул 004DF-00X-M; футболку чоловічу розмір S, артикул 004DF-00X-S; футболку чоловічу розмір XS, артикул 004DF-00X-XS; чоловічі шорти, розміру 28, артикул 8208Y-55J_28; чоловічі шорти чоловічі, 30, артикул 8208Y-55J_30  повернути ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП»; 2) мобільний телефон марки «Xiaomi», IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_1  повернути обвинуваченому.
		5. Арешт накладений на майно та речі відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 01.04.2025 року (справа №947/12104/25, провадження №1-кс/947/4730/25), а саме: футболку чоловічу розмір L, артикул 004DF-00X-L; футболку чоловічу розмір M, артикул 004DF-00X-M; футболку чоловічу розмір S, артикул 004DF-00X-S; футболку чоловічу розмір XS, артикул 004DF-00X-XS; чоловічі шорти розміру 28, артикул 8208Y-55J_28; чоловічі шорти чоловічі розміру 30, артикул 8208Y-55J_30 у кількості 2 шт.; мобільний телефон марки «Xiaomi» ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_1 , з сім-картою НОМЕР_2 ; кусачки; паперовий пакет обгорнутий фольгою та скетчем; поліетиленовий пакет чорного кольору - скасувати.
		6. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання цим вироком законної сили, але не довше 05 вересня 2025 року включно,  залишити без змін.
		7. Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		8. Цей вирок не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
		9. Цей вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...