Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/2822/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано судом: 09.07.2025. Зареєстровано: 10.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2025.
Дата набрання законної сили: 08.07.2025
Номер судового провадження: К/990/20753/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 липня 2025 року 
		 
		м. Київ
		справа №280/2822/23
		адміністративне провадження № К/990/20753/24  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стеценка С.Г.,
		розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024 (колегія суддів у складі: судді-доповідача Прокопчук Т.С., суддів Шлай А.В., Кругового О.О.) у справі №280/2822/23 за позовом ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 до Департаменту соціального та гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Державна казначейська служба України, про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії.
		I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		1. У травні 2023 року ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту соціального та гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Державна казначейська служба України, у якому просила:
		визнати протиправною відмову Міністерства оборони України у призначенні одноразової грошової допомоги дитині загиблого військовослужбовця, ОСОБА_1 , у зв`язку із загибеллю старшого солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби (захист Батьківщини під час воєнних дій);
		зобов`язати Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 , дитині загиблого старшого солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок виконання обов`язків військової служби (захист Батьківщини під час воєнних дій) одноразової грошової допомоги, виходячи з розмірів, визначених Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, чи для проходження служб у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		2. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона з 23.12.2021 є дружиною військовослужбовця, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 і вони мають двох спільних дітей ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ), які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) їх батька військовослужбовця.
		Позивачка 11.04.2022 подала на ім`я керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 письмове звернення (заяву) з усіма необхідними додатками до неї для призначення і виплати їй та дитині (сину ОСОБА_5 ) одноразової грошової допомоги, яка нею була подана у стані вагітності, тому подати відомості про іншу дитину (яка на час подання заяви ще не народилася) вона фізично не могла. 
		Після отримання за запитом адвоката наказу Міністерства оборони України від 27.08.2022 №512 (із внесеними в подальшому до нього змінами наказом від 25.10.2022 №663) про виплату грошової допомоги членам сім`ї загиблого старшого солдата ОСОБА_3 , позивачці стало відомо, що її донька ОСОБА_1 не включена до переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги в зв`язку зі загибеллю її батька ОСОБА_3 як захисника України. 
		Листом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 12.12.2022 №423/к-1094/830 було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю її батька, ОСОБА_3 . Відмовляючи у призначенні одноразової грошової допомоги, відповідач, посилаючись на положення статті 25 Цивільного кодексу України, зазначив, що право на отримання допомоги мають ті члени сім`ї загиблого, які були народжені до смерті військовослужбовця. Також відповідач вказав на те, що вказана допомога призначена та виплачена в повному розмірі, а питання щодо інших осіб, які мають на неї право, і звертаються за перерозподілом суми такої допомоги, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
		Вважаючи оформлену листом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 12.12.2022 №423/к-1094/830 відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги на малолітню дитину ОСОБА_1 протиправною, позивачка звернулась до суду. 
		3. Ураховуючи зміст позовних вимог, спірним питанням у цій справі є наявність у дитини загиблого військовослужбовця, яка народилась після загибелі батька, права на отримання одноразової грошової допомоги.
		ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		4. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2023 позов задоволено: визнано протиправною відмову Міністерства оборони України у призначенні одноразової грошової допомоги дитині загиблого військовослужбовця, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку з загибеллю старшого солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби (захист Батьківщини під час воєнних дій); зобов`язано  Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , дитині загиблого старшого солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок виконання обов`язків військової служби (захист Батьківщини під час воєнних дій) одноразової грошової допомоги, виходячи з розмірів, визначених Порядком №975 та Постанови №168.
		5. Суд першої інстанції дійшов висновку про протиправну відмову Міністерства оборони України у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як дитині загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , виходячи з того, що ця дитина має право на одержання одноразової грошової допомоги у розумінні статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) як дитина загиблого військовослужбовця, яка б за життя батька перебувала на його утриманні. Та обставина, що дитина загиблого військовослужбовця народилася після його смерті, не може бути підставою для висновку про те, що ця дитина не набула прав на отримання частки одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця відповідно до Закону №2011-ХІІ.
		6. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024 задоволено апеляційні скарги Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. 
		7. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, керувався тим, що донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не була включена до заяви її матері ОСОБА_2 про отримання дитиною належної їй частини одноразової грошової допомоги згідно положень Постанови №168, рішення Комісії Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 30.06.2022 №114, стороною не оскаржено, до відповідача відповідна заява про нарахування допомоги надійшла у жовтні 2022 року під час розгляду в цивільному порядку спору про повернення ОСОБА_2 помилково надмірно отриманої нею суми одноразової грошової допомоги. Міністерством оборони України сума одноразової грошової допомоги призначена відомим йому станом на 30.06.2022 переліченим утриманцям загиблого ОСОБА_3 , перерахована цим особам на відповідні карткові рахунки в повному обсязі, і отримана ними. Суд дійшов висновку, що у цьому спорі підлягають застосуванню положення абзацу 4 пункту 2 Постанови №168, якими передбачено, що після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі питання перерозподілу суми такої допомоги на осіб, які мають право на таку допомогу, та звернулися пізніше, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
		ІІІ. ВИМОГИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
		8. Позивачка з постановою суду апеляційної інстанції не погодилася та звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нову постанову з виходом за межі позовних вимог, якою: 
		- визнати частково нечинним та скасувати дію рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.06.2022 №114 (оформленого протоколом комісії), на підставі висновку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.06.2022 №1124/427, яким на підставі наданих відомостей та документів визнано право на отримання одноразової грошової допомоги саме на дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь отримувача зі статусом "донька" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 );
		- скасувати повністю дію Висновку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.06.2022 №1124/427 про надіслання копій документів для призначення сум одноразової грошової допомоги після смерті ОСОБА_3 дитині як отримувачу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , законному представнику ОСОБА_7 як колишній дружині загиблого;
		- визнати частково нечинним та скасувати дію наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.08.2022 №512 (з адміністративно-господарської діяльності) "Про виплату грошової допомоги членам сім`ї загиблого старшого солдата ОСОБА_3 " від 27.08.2022 №512 в частині права на одноразову грошову допомогу доньки ОСОБА_6 у рівних частках з іншими особами та перерахування коштів доньці ОСОБА_6 (пункти 1-2 наказу) відносно отримувача коштів ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 у повному розмірі визначеної на цю особу суми частки (3750000,00 грн на користь іншого отримувача зі статусом донька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
		- визнати частково нечинним та скасувати дію наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.10.2022 №663 (з адміністративно-господарської діяльності) "Про внесення змін до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 27.08.2022 №512 в частині права на одноразову грошову допомогу у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , доньки загиблого від іншого шлюбу, у рівних частках з іншими особами та перерахування коштів на доньку колишній дружині ОСОБА_7 в сумі 3750000,00 грн (вступна частина наказу та абзац 2 пункту 1.2 наказу) відносно отримувача коштів ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 , у повному розмірі визначеної на цю особу суми частки (3750000,00 грн) на користь іншого отримувача зі статусом донька, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
		- зобов`язати відповідачів як уповноважених Державою Україна спеціальних суб`єктів на підставі рішення суду прийняти рішення про визнання за дитиною/призначення дитині загиблого військовослужбовця старшого солдата ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про смерть від 07.04.2022 та листа Кадрового центру Збройних Сил України від 13.06.2022 №321/КЦ/5624 ОСОБА_8 одноразової грошової допомоги, виходячи з розмірів, встановлених Порядком №975 та Постановою №168, у розмірі частки 3750000,00 грн та з урахуванням обставин фактичного перерахунку суми цієї частки на користь законного представника (матері) ОСОБА_2 , залишити у розпорядженні ОСОБА_2 як законного представника дитини ОСОБА_1 суми коштів 3750000,00 грн як частку одноразової грошової допомоги на підставі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
		- здійснити перерозподіл частки суми одноразової грошової допомоги (у розмірі 3750000,00 грн, конституційне право на яку має дитина (донька) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 як член сім`ї загиблого Захисника внаслідок смерті, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби старшим солдатом ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про смерть від 07.04.2022 НОМЕР_2 та листа Кадрового центру Збройних Сил України від 13.06.2022 №321/КЦ/5624 на доньку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 (з урахуванням факту її виплати законному представнику дитині ОСОБА_2 як дружині у повному обсязі, згідно з фінансовими документами шляхом заліку цієї виплаченої суми частки), здійснивши погашення права на отримання сум одноразової грошової допомоги дитині ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 , законним представником якої є колишня дружина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
		- зобов`язати Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву від 10.10.2022 адвоката Баришнікова Андрія Григоровича (з додатками та іншими документами) в інтересах дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в інтересах якої діяла матір ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_9 , про призначення їй суми частки одноразової грошової допомоги у розмірі 3750000,00 грн як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_3 , пов`язаної із захистом Батьківщини, в порядку перерозподілу цієї суми від отримувача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , законним представником якої є колишня дружина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 , із зарахуванням раніше виплаченої суми цієї частки (залишенням у власності та розпорядженні її матері ОСОБА_2 , у повному розмірі цієї суми, з урахуванням висновків суду. 
		В іншій частині щодо визнання протиправною відмови Міністерства оборони України у призначенні одноразової грошової допомоги дитині загиблого військовослужбовця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку із загибеллю старшого солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби (захист Батьківщини під час воєнних дій) судове рішення суду першої інстанції залишити без змін. 
		9. Від Міністерства оборони України надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.
		ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		10. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 23.12.2021 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 .
		11. ОСОБА_3 проходив військову службу у Збройних Силах України та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час дії воєнного стану, його смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.
		12. ОСОБА_2 11.04.2022 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги їй як дружині загиблого, в якій зазначила інших відомих їй утриманців: матір ОСОБА_9 , сина ОСОБА_4 . Також повідомила відповідача про свою вагітність. 
		ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася дочка ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 20.04.2022 НОМЕР_4 , в якому батьками зазначені ОСОБА_3 і ОСОБА_2 .
		13. Рішенням Комісії Міністерства оборони України, оформленим протоколом від 30.06.2022 №114 призначено одноразову грошову допомогу утриманцям загиблого ОСОБА_3 , матері, дружині, сину та доньці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 у сумі 15000000   грн рівними частками кожному.
		14. Відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.08.2022 №512 (з адміністративно-господарської діяльності) "Про виплату грошової допомоги членам сім`ї загиблого старшого солдата ОСОБА_3 ", кошти, отримані для виплати одноразової грошової допомоги, перераховані матері ОСОБА_9 в сумі 3750000 грн, дружині ОСОБА_2 , сину ОСОБА_4 та доньці ОСОБА_6 (донці від шлюбу із ОСОБА_10 ) - в сумі 11250000 грн.
		15. До ІНФОРМАЦІЯ_1 10.10.2022 надійшла заява представника адвоката Баришнікова Андрія Григоровича про долучення до опрацьованого пакету документів щодо здійснення виплати як членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 підтверджуючих документів щодо виникнення та законності реалізації малолітньою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.10.2022 №663 внесені зміни до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.08.2022 №512. В цьому наказі зазначено, що внаслідок арифметичної помилки невірно зазначено частку одноразової грошової допомоги, що належала для виплати ОСОБА_2 та її сину ОСОБА_4 , в загальному розмірі 11250000 гривень, замість належної в розмірі 7500000 гривень. В цьому ж абзаці наказу у частині щодо здійснення перерахування коштів допомоги на відповідний картковий рахунок ОСОБА_2 помилково зазначено доньку загиблого від іншого шлюбу   ОСОБА_6 , а також невірно зазначене її ім`я: " ОСОБА_11 ", замість належного " ОСОБА_12 ". Зазначена належна до виплати ОСОБА_2 та її сина, ОСОБА_4 , сума допомоги по 7500000 грн кожному, та належна до виплати сума одноразової грошової допомоги колишній дружині ОСОБА_7 на доньку ОСОБА_6 в сумі 3750000 грн.
		Отже, фактично кошти отримала ОСОБА_9 в сумі 3750000 грн та ОСОБА_2 у розмірі 11250000 гривень (на себе, свого сина ОСОБА_4 та доньку ОСОБА_6 від іншого шлюбу з ОСОБА_7 ). 
		16. Спори з питань оспорювання батьківства ОСОБА_6 (доньки від іншого шлюбу із ОСОБА_10 ) та повернення ОСОБА_2 дружині від іншого шлюбу ОСОБА_7 неправомірно отриманих коштів на доньку ОСОБА_6 (від шлюбу із ОСОБА_10 ) розглядаються в порядку цивільного судочинства.
		17. У відповідь на звернення адвоката про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 Міністерством оборони України листом від 12.12.2022 №432/К-1094/830 відмовлено в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою №168, з тих підстав, що право на отримання допомоги мають ті члени сім`ї загиблого, які були народжені до смерті військовослужбовця, відповідна допомога у зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 вже призначена і виплачена в повному обсязі членам його сім`ї.
		Цим листом повідомлено ОСОБА_2 , що відповідно до абзацу 2 пункту 2 Постанови №168 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.  ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , і на цю дату визначається право на одержання одноразової грошової допомоги у членів сім`ї. Згідно зі статтею 25 Цивільного кодексу України, здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Враховуючи положення статті 25 Цивільного кодексу України право на отримання одноразової грошової допомоги мають ті члени загиблого, які народжені до смерті військовослужбовця.
		18. Предметом цього позову є питання наявності у доньки ОСОБА_8 права на отримання одноразової грошової допомоги дитині загиблого військовослужбовця. Питання оспорювання батьківства ОСОБА_6 (доньки від іншого шлюбу із ОСОБА_10 ) та повернення ОСОБА_2 дружині від іншого шлюбу ОСОБА_7 неправомірно отриманих коштів на доньку ОСОБА_6 (від шлюбу із ОСОБА_10 ), як було зазначено раніше, розглядаються в порядку цивільного судочинства. 
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
		19. Підставами подання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції скаржниця визначає положення частини першої, пункту 3 частини четвертої, підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Позивачка зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики. Посилаючись на положення підпункту 8 пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, скаржниця зауважує, що ця справа має для учасника справи, малолітньої дитини, виняткове значення.
		Заявниця мотивує вимоги своєї касаційної скарги тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: статті 16-1 Закону №2011-ХІІ, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" від 09.12.2023 №3515-ІХ, пунктів 3, 5 Порядку №975 та пункту 2 Постанови №168 та порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку скаржниці,  наведене є підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та часткової зміни постанови суду першої інстанції, з ухваленням нового рішення з виходом за межі позовних вимог.
		Скаржниця зазначає про неврахування судами висновків Верховного Суду, сформульованих у постанові від 10.05.2024 у справі №440/6725/23, в якій суд дійшов висновку, що та обставина, що дитина загиблого військовослужбовця народилася після його смерті, не може бути підставою для висновку про те, що ця дитина не набула прав на отримання частки одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця.
		Також скаржниця покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування наведених вище норм права у подібних правовідносинах, зокрема у правовідносинах щодо перерозподілу суми одноразової грошової допомоги між дітьми-отримувачами. 
		20. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважав висновки суду апеляційної інстанції законними і обґрунтованими, стверджував про те, що право на отримання одноразової грошової допомоги мають ті члени сім`ї загиблого військовослужбовця, які народжені до його загибелі. Відповідач зазначив про правильність висновків суду апеляційної інстанції, що питання перерозподілу такої суми після її виплати має вирішуватися з урахуванням положень абзацу 4 пункту 2 Постанови №168 за взаємною згодою осіб або в судовому порядку. 
		VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		ЩОДО ВИХОДУ ЗА МЕЖІ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		21. Статтею 341 КАС України визначено межі перегляду судом касаційної інстанції судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, якою встановлено що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
		22. За правилами частини першої статті 41 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
		Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява. Такий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 24.09.2019 у справі №819/1420/15.
		23. Установлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, ця норма встановлює виняток у вигляді можливості у суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 05.05.2020 у справі №1340/4044/18, від 23.06.2020 у справі №820/1545/16, від 06.08.2020 у справі №805/3147/16-а.
		24. Повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.02.2020 у справі №826/11086/18.
		25. Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2018 у справі №800/341/17, від 12.11.2019 у справі №9901/21/19 зазначила, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин, про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		26. Верховний Суд у постановах від 15.07.2019 у справі №235/499/17, від 30.10.2019 у справі №390/131/18, від 01.04.2020 у справі №686/24003/18 дійшов висновку, що суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
		Принцип стабільності є визначальним щодо можливості виходу за межі позовних вимог.
		Принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Тобто суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог. Це узгоджується з висновками, сформульованими у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №824/399/17-а.
		27. Зі змісту вимог касаційної скарги щодо виходу за межі позовних вимог вбачається, що скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на необхідність виходу за межі позовних вимог, фактично змінює предмет і підстави позову, що не допускається у суді касаційної інстанції відповідно до положень частини четвертої статті 341 КАС України.
		ЩОДО НАЯВНОСТІ ПРАВА НА ОДНОРАЗОВУ ГРОШОВУ ДОПОМОГУ ДИТИНІ ЗАГИБЛОГО ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ, ЯКА НАРОДИЛАСЬ ПІСЛЯ ЗАГИБЕЛІ ЇЇ БАТЬКА.
		28. Розглядаючи вимоги скаржника про скасування рішення суду першої інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, виходить з такого.
		29. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Статтею 41 Закону №2232-ХІІ передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		30. Закон №2011-XII (в редакції на дату загибелі військовослужбовця) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
		31. Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.
		32. За правилами частин першої, другої статті 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
		Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
		Частиною 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України (статтю 16-2 доповнено пунктом 3 згідно із Законом №2489-IX від 29.07.2022, застосовується з 24.02.2022).
		33. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по цей час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.
		34. Згідно з частинами шостою, восьмою, дев`ятою статті 16-3 Закону №2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
		35. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначається Порядком №975. 
		36. За приписами пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
		Відповідно до пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.
		Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
		Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
		37. Як передбачено пунктом 10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
		До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
		У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому згаданого пункту, та копію відповідного рішення суду.
		38. Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів (стаття 1 Сімейного кодексу України).
		39. Статтею 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
		40. Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		41. Згідно з частиною першою статті 122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
		Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.
		42. У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
		43. Статтею 2 Конвенції ООН про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин.
		44. Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		45. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про охорону дитинства», яка закріплює основні принципи охорони дитинства, визначено, що всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		46. Відповідно до частин першої, другої статті 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. 
		У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.
		47. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що сім`ям загиблих військовослужбовців Збройних Сил, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.
		48. Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
		49. Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, визначене статтею 16-1 Закону №2011-XII, а саме: члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (в редакції статті 16-1, чинній на дату смерті військовослужбовця ОСОБА_3 ) та батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого) (в редакції статті 16-1, чинній на момент звернення позивачки із заявою та прийняття спірного рішення відповідача).
		50. Держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов`язків військової служби.
		51. За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника), а тому виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону.
		52. Підхід Міністерства оборони України щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови №168 дитині, зачатій за життя загиблої (померлої) особи та народженій після її смерті, є дискримінаційним.
		53. Твердження відповідача про те, що дитина загиблого військовослужбовця народилася після його смерті, а тому ця дитина не набула прав на отримання частки одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, є помилковим, оскільки такий підхід до тлумачення законодавства не відповідатиме положенням Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також основним принципам охорони дитинства, а саме, рівності прав і свобод дітей, які визначені нормативно-правовими актами, незалежно від народження, або будь-яких інших обставин, а також міжнародним зобов`язанням держави згідно зі статтею 2 Конвенції про права дитини поважати і забезпечувати всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, без будь-якої дискримінації.
		Наведена правова позиція узгоджуються із висновками, сформульованими Верховним Судом у постанові від 10.05.2024 у справі №440/6725/23.
		Також, слід зазначити, що у подальшому законодавець врегулював це питання, виклав статтю   16-1 у новій редакції, пунктом 4 якої передбачив, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, зокрема, діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав.
		54. Як зазначалось раніше, спірним питанням у цій справі є відмова Міністерства оборони України у призначенні одноразової грошової допомоги дитині загиблого військовослужбовця,  ОСОБА_1 , у зв`язку із загибеллю її батька, старшого солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби (захист Батьківщини під час воєнних дій), яка викладена у листі Міністерства оборони України від 12.12.2022 №432/К-1094/830.
		55. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у позові, виходив з положень абзацу 4 пункту 2 Постанови від 28.02.2022 №168, якими передбачено вирішення питання щодо перерозподілу суми одноразової грошової допомоги після її призначення та виплати у повному розмірі, не надавши при цьому правової оцінки доказам, які містяться у матеріалах справи, зокрема, наявності судових проваджень щодо перерозподілу одноразової грошової допомоги.
		56. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 за №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" 28.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, згідно з пунктом 2 якої сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 згаданої Постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону №2011-XII, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях таких країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
		57. Відповідно до абзаців 2, 3, 4 пункту 2 Постанови №168 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої згаданою постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 згаданої постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. 
		У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої згаданою постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
		Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому згаданого пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
		58. Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що питання щодо перерозподілу виплаченої суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку відповідно до вимог пункту 2 Постанови №168. 
		Однак, станом на 12.12.2022 вже існував спір у справі №336/5775/22 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_7 , про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та як законний представник малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_7 - законний представник малолітньої дитини ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , про визнання права власності на суми виплаченої одноразової грошової допомоги та стягнення моральної шкоди.
		Отже, відносини щодо виплати і перерозподілу виплаченої одноразової грошової допомоги ще тривали, перерозподіл не був здійснений, тому це не є підставою для відмови позивачці у виплаті цієї допомоги.
		У подальшому, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя рішенням від 12.12.2024 у справі №336/5775/22 позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, задовольнив. Стягнув на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_2 безпідставно одержані грошові кошти у розмірі 3750000,00 грн. Відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та як законний представник малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання за дитиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , права власності на грошові кошти в сумі 3750000,00 грн - частки одноразової допомоги як члена сім`ї/утриманця загиблої особи Захисника (рідного батька) старшого солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби, які фактично отримані/виплачені на картковий рахунок матері дитини ОСОБА_2 та стягнення з відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України моральної шкоди в сумі 500000,00 грн. Відмовляючи у цьому позові суди виходили з наявності рішення відповідача про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.
		Тобто, на час звернення позивачки до відповідача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, відмови у її призначенні і вирішення питання щодо її призначення у судовому порядку, питання виплати і перерозподілу цієї грошової допомоги не було остаточно вирішено.
		Заявлені позивачем вимоги у цій справі не стосуються питання перерозподілу отриманої суми одноразової грошової допомоги. Спірним питанням у цій справі, як неодноразово наголошувалось Судом, є правомірність відмови відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із відсутністю права на цю допомогу з підстав того, що дитина народилася після загибелі військовослужбовця.
		59. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив із наявності спору щодо перерозподілу цих витрат, не надаючи оцінку наявності або відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги.
		60. Колегія суддів дійшла висновку, що встановлення права на отримання одноразової грошової допомоги передує перерозподілу суми такої допомоги і встановлення наявності у дитини права на отримання грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її батька, не може ставитись у залежність від перерозподілу цих коштів. 
		61. Дитина військовослужбовця, яка народилась після загибелі батька військовослужбовця та зачата за життя загиблої (померлої) особи, має право на отримання одноразової грошової допомоги і не повинна нести тягар неможливості перерозподілу цієї допомоги уповноваженим органом або наявності спору щодо перерозподілу цих коштів або повернення неправомірно отриманих коштів з інших осіб. 
		62. З огляду на положення Конституції України та правових норм, наведених вище, Держава повинна гарантувати виплату одноразової грошової допомоги  особам, які мають на неї право.  
		63. Ураховуючи, що Міністерство оборони України, відмовляючи позивачці у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги на дитину загиблого військовослужбовця ОСОБА_1 , мотивувало цю відмову тим, що право на отримання допомоги мають лише ті члени сім`ї загиблого, які були народжені до смерті військовослужбовця, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції. Тому рішення суду апеляційної інстанції в цій частині підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції в цій частині.  
		ЩОДО ЗОБОВ`ЯЗАННЯ ВЧИНИТИ ПЕВНІ ДІЇ
		64. Стосовно вимоги позивачки про зобов`язання відповідачів прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 , дитині загиблого старшого солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок виконання обов`язків військової служби (захист Батьківщини під час воєнних дій) одноразової грошової допомоги, виходячи з розмірів, визначених Порядком №975 та Постановою №168, колегія суддів зазначає наступне.
		65. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 №2073-IX дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.
		66. Частиною третьою статті 6 цього ж Закону визначено, що здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов: 1) дискреційне повноваження передбачено законом; 2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом; 3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом; 4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.
		67. Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи (далі - КМРЄ) № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень (concerning the exercise of discretionary powers by administrative authorities), прийнятими 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		68. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
		69. У пункті 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження визначаються як сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
		70. Здійснюючи судочинство, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 17.12.2004 у справі «Педерсен і Баадсгаард проти Данії» («Pedersen and Baadsgaard v. Denmark», заява № 49017/99) зазначено, що, здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, відміняти замість нього рішення, яке визнається протиправним, приймати інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.
		71. Водночас у рішенні ЄСПЛ від 02.06.2006 у справі «Волохи проти України» (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».
		72. З огляду на це дискреційними є такі повноваження, у межах яких норма права допускає кілька варіантів поведінки суб`єкта владних повноважень у кожній конкретній ситуації та встановлених обставинах справи, кожна з яких буде правомірною.
		Характерними ознаками адміністративного розсуду є: 1) реалізація дискреційних повноважень має відповідати принципу верховенства права; 2) їх здійснення можливе лише у разі відсутності єдиного можливого варіанту поведінки; 3) суб`єкти владних повноважень мають можливість вибрати оптимальний варіант поведінки з метою врегулювання певного кола суспільних відносин; 4) суб`єкти управлінської діяльності застосовують адміністративний розсуд відповідно до належної мети, без наявності власної вигоди та впливу сторонніх факторів.
		73. Аналогічні висновки щодо тлумачення дискреційних повноважень суб`єкта управлінської діяльності викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.05.2023 у справі №540/913/21, від 16.05.2023  у справі №380/3195/22, від 23.06.2023 у справі №160/6214/21.
		74. Ураховуючи, що позивачка має право на отримання одноразової грошової допомоги на дитину загиблого військовослужбовця ОСОБА_1 , однак цю допомогу вже було розподілено між іншими особами і виплачено, а питання щодо наявності права на цю допомогу у інших осіб і перерозподілу цих сум є предметом розгляду в інших судових провадженнях,  колегія суддів вважає, що питання зобов`язання відповідачів прийняти рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 , дитині загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги є передчасним.
		75. Належним способом захисту права позивачки є зобов`язання відповідачів повторно розглянути заяву ОСОБА_2 як законного представника ОСОБА_1 , доньки загиблого, про призначення ОСОБА_1 , дитині загиблого старшого солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок виконання обов`язків військової служби (захист Батьківщини під час воєнних дій) одноразової грошової допомоги (виходячи з наявності у ОСОБА_1 права на отримання цієї одноразової грошової допомоги).
		76. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		77. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		78. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги позивачки, скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови Міністерства оборони України у призначенні одноразової грошової допомоги дитині загиблого військовослужбовця та залишення в силі рішення суду першої інстанції в цій частині. В іншій частині позову щодо зобов`язання вчинити певні дії слід скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з ухваленням нового рішення в цій частині про зобов`язання відповідачів повторно розглянути заяву позивачки.
		Керуючись статтями 139, 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024 у справі №280/2822/23 скасувати.
		Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2023 у справі №280/2822/23 скасувати в частині вимог про зобов`язання вчинити дії та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково. 
		Зобов`язати Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_2 як законного представника ОСОБА_1 , доньки загиблого, про призначення ОСОБА_1 , дитині загиблого старшого солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок виконання обов`язків військової служби (захист Батьківщини під час воєнних дій) одноразової грошової допомоги, з урахуванням висновків цієї постанови. 
		В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2023 у справі №280/2822/23 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                А.А. Єзеров
		 
		Суддя                                                                                                    В.М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                    С.Г. Стеценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...