Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/10130/25 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Справи про порушення митних правил, які підлягають розгляду в судовому порядку; Митний кодекс 2012 р.; Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем.
Надіслано судом: 09.07.2025. Зареєстровано: 10.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2025.

Номер судового провадження: 3/760/3700/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №760/10130/25
		3/760/3700/25
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		07 липня 2025 року                                                         місто Київ
		Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Верещінська I.В., за участю представника Київської митниці Короля Л.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Криворучко Л.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Київської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 482 МК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		До Солом`янського районного суду м. Києва від Київської митниці надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 482 МК України.
		У протоколі № 0407/UA10000/2025 про порушення митних правил від 07.04.2025 року, зазначається, що 26.03.2025 Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань до Київської митниці скеровано окремі матеріали кримінального провадження №62021000000000702 від 20.08.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 426-1, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438, ч. 1 ст. 438 КК України для опрацювання митним органом у межах компетенції, а саме:
		- постанова про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування від 24.03.2025 на 2 арк.;
		- копії окремих матеріалів кримінального провадження №62021000000000702 від 20.08.2021 в 1 томі на 283 арк.
		З матеріалів вказаного кримінального провадження вбачається, що 28.03.2019 приблизно о 23:00 год., до міжнародного аеропорту «Київ» імені Ігоря Сікорського (аеропорт «Київ» (Жуляни) із Мінська прибуло повітряне судно CL-600-2B19 (реєстраційний знак D-ALIK) рейсом НОМЕР_2 та цього ж дня, 28.03.2019 о 23:44 год., рейсом JTI262 вибуло до Мінська.
		Повітряне судно CL-600-2В19 переміщувалося із міжнародного аеропорту «Шереметьєво» (РФ) до Національного аеропорту «Мінськ» (м. Мінськ, Республіка Білорусь) рейсом JTI260, та в подальшому - із аеропорту «Мінськ» до Міжнародного аеропорту «Київ» імені Ігоря Сікорського (Аеропорт «Київ» (Жуляни) рейсом НОМЕР_2 .
		Згідно із запитом на виконання польотів до дозволу DAT/27-167 від 28.03.2019, на борту вказаного повітряного судна в якості пасажира слідував громадянин РФ ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_3 .
		Відповідно до матеріалів кримінального провадження, на вказаному повітряному судні з аеропорту «Шереметьєво» (рф) переміщувалися 10 валіз із готівковими коштами - банкноти номіналом 200 євро, скріплені банківськими стрічками у поліетиленових пакунках. Після прибуття до міжнародного аеропорту «Київ» імені Ігоря Сікорського (аеропорт «Київ» (Жуляни) приблизно о 23:00 год. 28.03.2019, повітряне судно CL-600-2B19 перемістилося із злітно-посадкової смуги до місця стоянки повітряних суден на території аеропорту, що є охоронюваною зоною прикордонного контролю з обмеженим доступом.
		Заступник начальника Служби безпеки Президента України Управління державної охорони України - полковник ОСОБА_1 , використовуючи свої службові повноваження для безперешкодного потрапляння до охоронюваної зони прикордонного контролю з обмеженим доступом міжнародного аеропорту «Київ» імені Ігоря Сікорського (аеропорт «Київ» (Жуляни), піднявся на борт повітряного судна CL-600-2B19.
		За даними матеріалів кримінального провадження №62021000000000702, ОСОБА_1 разом із громадянином ОСОБА_2 на борту вищевказаного повітряного судна перерахували готівкові кошти, які містилися у 7 валізах. Після перерахування, вказані 7 валіз із готівковими коштами в іноземній валюті на загальну суму 38 612 000,00 євро (що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 28.03.2019 становила 1 177 541 592,136 грн.) були передані ОСОБА_5 . 
		Приблизно о 23:24 год. 28.03.2019, ОСОБА_1 виніс з літака та завантажив до службового транспорту 7 валіз з валютними цінностями на загальну суму 38 612 000,00 євро, після чого з використанням своїх повноважень, як військовослужбовця Управління державної охорони України, безперешкодно залишив на службовому транспорті охоронювану зону прикордонного контролю аеропорту «Київ» імені Ігоря Сікорського (аеропорт «Київ» (Жуляни), тим самим здійснив переміщення валютних цінностей через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу і без виконання митних формальностей.
		Відповідно до інформації баз даних Держмитслужби, в період з 28.03.2019 по 29.03.2019 в зоні діяльності Київської митниці транскордонне переміщення валютних цінностей на суму 38 612 000,00 євро не здійснювалося.
		Отже, за переконанням митного органу, ОСОБА_1 , використавши свої службові повноваження безперешкодно вивіз на службовому транспорті із охоронюваної зони прикордонного контролю аеропорту «Київ» імені Ігоря Сікорського (аеропорт «Київ» (Жуляни) поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу і без виконання митних формальностей готівкові кошти в іноземній валюті на суму 38 612 000,00 євро (що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 28.03.2019 становило 1 177 542 441,60 грн.), чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 482 Митного кодексу України.
		Представник Київської митниці Держмитслужби в судовому засіданні підтримав позицію щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 482 МК України, посилаючись на наявність в матеріалах справи достатніх доказів, які свідчать про порушення останнім митних правил. 
		У судовому засіданні представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності просила або відправити протокол про порушення митних правил на доопрацювання, або закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Посилається на неналежність та недопустимість доказів, які надані Держмитслужбою. Також адвокатом Криворучко Л.С. на адресу суду скеровано письмові пояснення від 12.05.2025 в обґрунтування доводів щодо відсутності правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 482 МК України.
		Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні відмовився надавати пояснення у справі, зазначив що підтримує позицію свого адвоката.
		Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
		Відповідно до вимог ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
		Згідно ст. 495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта, висновком правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
		Суддя вважає, що матеріалами справи підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 1 ст. 482 МК України, виходячи з наступного.
		Як зазначено в протоколі про порушення митних правил № 0407/UA10000/2025 від 07.04.2025 року, 26.03.2025 Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань до Київської митниці скеровано окремі матеріали кримінального провадження №62021000000000702 від 20.08.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 426-1, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438, ч. 1 ст. 438 КК України для опрацювання митним органом у межах компетенції, а саме: постанова про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування від 24.03.2025 на 2 арк.; копії окремих матеріалів кримінального провадження №62021000000000702 від 20.08.2021 в 1 томі на 283 арк.
		Так, з протоколів огляду відеозапису від 19.02.2025 та 10.03.2025 вбачається, що ОСОБА_1 разом з громадянином ОСОБА_2 на борту повітряного судна перерахували готівкові кошти, які містились у 7 валізах на загальну суму 38 612 000 євро, які були передані ОСОБА_1 ОСОБА_2 , після чого ОСОБА_1 залишив повітряне судно у міжнародному аеропорту «Київ» імені Ігоря Сікорського (аеропорт «Київ» Жуляни).
		З Листа Державної авіаційної служби України до ДБР №1.19-752-25 від 20.02.2025 з додатками, вбачається інформація щодо повітряного судна CL-600-2В19 (державний та реєстраційний знак D-ALIK) про час вильоту/посадки за UTC в іноземних аеропортах, згідно якої вбачається прибуття повітряного судна CL-600-2В19 (реєстраційний знак D-ALIK) 28.03.2019 о 21:04 до міжнародного аеропорту «Київ» імені Ігоря Сікорського (аеропорт «Київ» (Жуляни) із Мінська рейсом JTI261 з ОСОБА_2 в якості пасажира, та цього ж дня, 28.03.2019 о 22:44 год., рейсом JTI262 вибуття його до Мінська. Також матеріалами ГОУ ДБР №36/10-3-02/19/25 від 24.02.2025 щодо виконання доручення слідчого, підтверджуються відомості щодо часу прибуття/вибуття 28.03.2019 до міжнародного аеропорту «Київ» імені Ігоря Сікорського (аеропорту «Київ» (Жуляни) повітряного судна CL-600-2B19 (реєстраційний знак D-ALIK).
		Згідно запиту на виконання польотів до дозволу DAT/27-167 під час рейсів JTI261, НОМЕР_4 на борту повітряного судна з реєстр. №D-ALIK типу CRJ2 був присутній лише один пасажир - громадянин ОСОБА_10 . Однак, як підтверджується матеріалами справи, пасажири рейсу JTI261 митний контроль не проходили, транскордонне переміщення валютних цінностей на суму 38 612 000,00 євро не здійснювалося.
		Згідно Висновку експерта за результатами проведення судової портретної експертизи №1911/25-35 від 24.02.2025, на відеозаписі фрагменту у форматі «MP4» файлом з назвою «Т1/mp4 2025-02-18 19-57-29» (згідно субтитрів особа вказана як «Михаил», який у ході огляду відеофайлу «Т1» формату «MP4», який зберігається на флеш-накопичувачі синього кольору з металевими вставками WIBRAND 32 GB згідно протоколу огляду від 18.02.2025, збережено на оптичний носій інформації - DVD-R диск MyMedia, на поверхні якого чорнилами чорного кольору рукописним текстом написано «Додаток 1 протокол огляду від 18.02.2025», та фотознімках (відеозапису) особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фотокартки (відеозапис) якого надано як порівняльні зразки, зображена одна й та сама особа.
		З протоколу допиту від 06.03.2025 свідка ОСОБА_11 , старшого офіцера НОМЕР_5 мобільного прикордонного загону ДПСУ, та Протоколу пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 06.03.2025 вбачається, що у ніч з 28 на 29 березня 2019 року до аеропорту «Жуляни» прибуло повітряне судно з Мінська , до якого на автомобілі підїхало декілька чоловіків УДО, серед яких працівник Управління державної охорони України ОСОБА_1 , останній піднявся на борт, забрав приблизно 7-8 валіз темного кольору, які працівники УДО завантажили до службового авто та залишили межі аеропорту.
		Згідно Листа Київської митниці ДМС України про надання інформації на запит від 10.03.2025 №10-2-02-01-6207 до ДБР №7.8-1/25/8.14/4349 від 10.03.2025 з додатками, відповідно до яких в зоні діяльності Київської митниці міжнародного аеропорту «Київ» імені Ігоря Сікорського (аеропорт «Київ» (Жуляни) 28-29.03.2019 транскордонне переміщення валютних цінностей на суму 38 612 000,00 євро не здійснювалося .
		Як вбачається з Порядку проходження прикордонного контролю особами, зустріч та супровід яких забезпечується співробітниками УДО в міжнародному пункті пропуску для повітряного сполучення «Київ» (Жуляни), затвердженими наказом Окремого контрольного пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України 01.02.2018 №2-ОД та Положення про додаткові режимні правила у зонах прикордонного контролю пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю на ділянці відповідальності ОКПП «Київ», затвердженим наказом Окремого контрольного пропускного пункту «Київ» від 11.07.2016 № 35-ОД, чинними на час вчинення правопорушення, у відповідності до обсягів виконання службових обов`язків в зону прикордонного контролю пункту пропуску «Київ» (Жуляни) встановленим порядком допускаються, зокрема, співробітники Управління Державної охорони.
		Управління Державної охорони України в своєму листі про надання інформації до ГСУ ДБР №14-727-2025 від 13.03.2025 інформують, що службові обов?язки військовослужбовців УДО України не визначають їх повноважень щодо перевезення товарів та валютних цінностей осіб, щодо яких здійснюється державна охорона.
		Протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіоконтролю особи від 17.03.2025, в своїй сукупності з іншими доказами підтверджують факт перебування ОСОБА_1 в аеропорту Жуляни 28.03.2019, отримання готівкових грошових коштів та їх вивезення з території аеропорту.
		Висновком експерта за результатами проведення судової криміналістичної експертизи відео-, звукозапису №2585/25-35 від 07.04.2025 підтверджено фоноскопічним дослідженням наявність на відеозаписі голосу саме ОСОБА_1 .
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 426-1 Кримінального кодексу України, а саме, в перевищенні військовою службовою особою службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
		Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань постановами від 24.03.2025 та 05.05.2025 надано дозвіл на розголошення інформації, що міститься в матеріалах кримінального провадження №62021000000000702 від 20.08.2021, шляхом використання наданих матеріалів кримінального провадження та посилання на них у документах при порушенні справи про порушення митних правил та її розгляді у встановленому законом порядку.
		Судом враховано, що окремі матеріали кримінального провадження №62021000000000702 від 20.08.2021, які отримані органом митного контролю від ГСУ ДБР в порядку встановленому п. 2 ч. 1 ст. 491 МК України, містять фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та у відповідності до ст. 251 КУпАП, ст. 495 МК України можуть бути доказами у справі про порушення митних правил.
		З наявних у справі матеріалів досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 безперешкодно вивіз на службовому транспорті із охоронюваної зони прикордонного контролю аеропорту «Київ» імені Ігоря Сікорського (аеропорт «Київ» (Жуляни) поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу і без виконання митних формальностей готівкові кошти в іноземній валюті на суму 38 612 000,00 євро.
		Таким чином, надані органом досудового розслідування матеріали в розумінні ст. 495 МК України містять фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		З урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 491 МК України відомості та копії документів, які стали підставами для порушення справи про порушення митних правил, отримано Київською митницею Державної митної служби від ГУ ДБР у встановленому законом порядку.
		Так, з досліджених матеріалів справи про порушення митних правил встановлено, що згідно протоколів огляду відеозапису від 19.02.2025 та 10.03.2025 ОСОБА_1 після огляду семи валіз, перерахунку готівкових грошових коштів підтвердив суму 38 612 000 євро у банківських пакунках, записав її на аркуш паперу, не піддавши сумніву їх справжність.
		Згідно протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіоконтролю особи від 17.03.2025 ОСОБА_1 , підтверджуючи факт свого перебування 28.03.2019 на борту повітряного судна в аеропорту Жуляни та отримання з подальшим транспортуванням готівкових грошових коштів, не спростовує їх суму та справжність, навпаки, зазначає, що якби знав що буде така ситуація, то вдягнув би маску чи балаклаву і не говорив би нічого.
		Як вбачається з протоколів огляду відеозапису від 19.02.2025 та 10.03.2025 слідчим оглянуто відеофайл у форматі .МР4 під назвою «T1» у тому вигляді, який містився на флеш-накопичувачі синього кольору з металевими вставками WIBRAND 32GB, використано стандартний графічний редактор Paint 3D виключно для запису екрану з відеозаписом, вставляння у протокол зображень та редагування їх без зміни змісту (визначення розміру, додавання рамки тощо). Висновком експерта №911/25-35 від 24.02.2025 належним чином підтверджено зображення на відеозаписі з борта літака саме ОСОБА_1 . 
		Для суду у провадженні у справі про порушення митних правил вказані копії документів кримінального провадження №62021000000000702 від 20.08.2021, які надано ГСУ ДБР у встановленому порядку, є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, ст. 495 МК України. А тому доводи представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо їх неналежності та недопустимості суд вважає недоведеними.
		Доводи захисника про недопустимість такого доказу як протокол пред?явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_11 від 06.03.2025, через те, що проведено пред`явлення особи для впізнання саме за фотознімками, а не безпосередньо самої особи, є необґрунтованими з огляду на наступне. 
		Так, постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №742/2200/19 (провадження №51-2565км20) закріплено, що жодних імперативних вимог щодо пред`явлення для впізнання виключно безпосередньо самої особи, а не її фотознімків законодавством не передбачено. Так само не передбачено й обов`язковості обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками.
		У судовому засіданні під час розгляду адміністративної справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не спростовував вищевказані обставини, не оспорював сам факт перебування на місці події (в літаку та на території аеропорту «Київ» (Жуляни) та вчинення дій, про які йдеться в протоколі про порушення митних правил.
		Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред?явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
		Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Частина 1 статті 482 МК України (в редакції на час вчинення правопорушення) передбачала відповідальність за переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування органу доходів і зборів або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей, або з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами органу доходів і зборів
		Об`єктивною стороною даного правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи, яка полягає в незаявлені за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, що підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
		Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів і предметів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
		Згідно зі статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Відповідно до п. 57 частини першої статті 4 МК України, товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
		Згідно ч.1 ст. 4 МК, до валютних цінностей належить, зокрема, іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;
		Ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України передбачає сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку (п.4 ч.1 ст. 4 МК).
		Згідно п. 23 ч.1 ст. 4 МК, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
		Відповідно до частини першої статті 247 МК України митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом робочого часу, встановленого для цих органів.
		Статтею 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. 
		У відповідності до статті 258 МК України, під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. 
		Згідно з пунктом 5 частиною другою статті 265 МК України, чинній станом на 28.03.2019, декларант може здійснювати декларування товарів самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
		Стаття 266 МК України визначає, що декларант зобов`язаний, зокрема: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; забезпечити пред`явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату.
		Підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
		Згідно зі статтею 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Оцінюючи в сукупності надані докази, суд знаходить їх належними та допустимими, у зв`язку з чим приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу без дозволу митного органу і без виконання митних формальностей, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 482 МК України, знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи.
		Разом з цим, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 усвідомлював свої дії як протиправні, передбачав або повинен був, і міг передбачити порушення своїми діями встановленого порядку переміщення грошових коштів через митний кордон України поза митним контролем або можливість такого порушення, бажав, свідомо допускав його.
		Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Відповідно до вимог статті 245 КУпАП України завданням судді при розгляді справ про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Обираючи вид стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, а також обставини, за яких було вчинено правопорушення.
		Згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на дату порушення митних правил, тобто 28.03.2019, 38 612 000 євро становило 1 177 542 441,60 грн.
		Відповідно до ч.1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
		Згідно ч. 3 ст. 8 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
		Відповідно, під час розгляду справи про порушення митних правил, суд повинен керуватись законом, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
		Згідно ч. 3 ст. 8 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
		Відповідно, під час розгляду справи про порушення митних правил, суд повинен керуватись законом, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
		Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
		З матеріалів справи вбачається, що хоча порушення митних правил вчинено ОСОБА_1 28.03.2019р., але датою виявлення адміністративного правопорушення є 26.03.2025р., коли відповідні матеріали надійшли до митного органу. До суду матеріали про порушення митних правил надійшли 16.04.2025, тобто, в межах строку накладення адміністративного стягнення.
		Санкція ч.1 ст. 482 МК України, чинна на час вчинення правопорушення, передбачала накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, транспортних засобів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, транспортних засобів і транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митниц кордон України поза митним контролем.
		Втім, чинна на момент розгляду справи редакція ч.1 ст. 482 МК, яка набула чинності 04.07.2025 року, передбачає санкцію - накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів, транспортних засобів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу, або з конфіскацією товарів, транспортних засобів - безпосередніх предметів порушення митних правил і транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.Таким чином, вказана редакція статті пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення та має зворотну силу.
		Водночас санкція ч. 1 ст. 482 МК України передбачає обов?язкову конфіскацію товарів, транспортних засобів - безпосередніх предметів порушення митних правил і транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу. Положення п. 3 ч. 1 ст. 461 МК України закріплює, що за порушення митних правил можуть бути накладене таке адміністративне стягнення, як конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу. 
		Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, може застосовуватися як основне і як додаткове адміністративне стягнення (ч. 2 ст. 462 МК України).
		Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.
		Разом з тим, положення ст. 511 МК України закріплює, що товари - безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатись. Документи які перебувають в електронному вигляді, вилучаються разом з відповідними носіями. 
		У разі виявлення порушень митних правил, передбачених частиною шостою статті 470, частиною третьою статті 471, статтями 481, статтями 482-484 цього Кодексу, тимчасове вилучення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов?язковим.
		3 урахуванням викладеного положення ст. 511 МК України вказує на обов?язковість тимчасового вилучення товарів які підлягають конфіскації у разі виявлення порушень митних правил, передбачених статтею 482 цього Кодексу.
		Проте, судом встановлено, що органами митного контролю виявлено порушення митних правил не під час переміщення ОСОБА_1 валютних цінностей через митний кордон України поза митним контролем, а вже фактично зі спливом майже 5 років з дня вчинення правопорушення, на підставі направлених ГСУ ДБР матеріалів кримінального провадження.
		Дана обставина фактично унеможливлює тимчасове вилучення вищевказаних готівкових грошових коштів органом митного контролю.
		Проте, суд звертає увагу, що статтею 541 МК України передбачено, що постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем в установленому законом порядку.
		У разі неможливості конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, з осіб, які вчинили порушення митних правил, державним виконавцем за рішенням суду в установленому законом порядку може стягуватися вартість цих товарів, транспортних засобів.
		Не дивлячись на те, що вилучення предмету порушення митних правил у вигляді готівкових грошових коштів у розмірі 38 612 000 євро, судове рішення в частині конфіскації підлягає виконанню державним виконавцем в установленому законом порядку, у т.ч з можливістю стягнення вартості товарів, транспортних засобів 
		При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника та ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, у відповідності до вимог ст.ст.23, 33 КУпАП, приходить до висновку, що на гр. України ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 482 МК України у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів на користь держави, що буде достатньою мірою відповідальності для досягнення мети адміністративного стягнення.
		Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір порядок сплати судового збору встановлюється законом.
		Вимогами п. 5 ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Керуючись ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.9, 10, 23, 33, 40-1, 252, 280, 283, 284 КУпАП України, ст.ст.4, 196, 233, 235, 257, 458, 459, 461, 482, 487, 495, 511 МК України, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 482 МК України.
		Накласти на громадянина України ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил - 588 771 220,80 грн., який необхідно сплатити за наступними реквізитами: Отримувач: Київська митниця, реєстраційний рахунок в ГУДКСУ у м. Києві/25010100, МФО: 820172, код ЄДРПОУ Київської митниці: 43997555, р/p №UA738201720313281001201159384; з конфіскацією в дохід держави безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме, грошових коштів 38 612 000,00 євро.
		Стягнути з громадянина ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605 (шістсот п?ять) гривень 60 копійок.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		 
		Суддя І.В. Верещінська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...