Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 367/5031/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 11.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2025.
Дата набрання законної сили: 07.07.2025
Номер судового провадження: 51-1085км25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022111040000804

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 липня 2025 року
		м. Київ
		Справа № 367/5031/22
		Провадження № 51 - 1085км 25
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:                                           
		головуючого                                                          ОСОБА_1 ,
		суддів:                                                                     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання                         ОСОБА_4 , 
		прокурора                                                             ОСОБА_5 ,
		захисника                                                               ОСОБА_6 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному  до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111040000804 за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця                            м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 26 жовтня 2023 року ОСОБА_7 було засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за те, що він 04.09.2022, близько 00:20, у період воєнного стану, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , умисно таємно викрав велосипед марки «Бергамонт» зеленого кольору, вартістю             5 500 грн, який належить ОСОБА_8 , чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 було скасовано, а кримінальне провадження на підставі п. 3 ч.1 ст. 284 КПК України закрито у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведеності винуватості особи в суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку                     з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		Вказує, що апеляційний суд безпідставно дійшов висновку про визнання частини доказів недопустимими у зв`язку з тим, що слідчі дії здійсненні неуповноваженою особою капралом поліції ОСОБА_9 , оскільки доручення на здійснення досудового розслідування 05.09.2022 було надано лише слідчому ОСОБА_10 , а постанова про створення слідчої групи в складі слідчих СВ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 та ОСОБА_11 датована лише 23.09.2022.
		Вважає, що апеляційний суд безпідставно поставив під сумнів висновок судово-товарознавчої експертизи № 2624/22 від 24.09.2022 у зв`язку з відсутністю в матеріалах кримінального провадження постанов слідчого про проведення судово-товарознавчої експертизи від 12.09.2022 та від 24.09.2022 й визнав цей доказ недопустимим, не вмотивувавши свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, про що зазначено у змісті постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17.  
		Окрім того, апеляційний суд необґрунтовано визнав цей доказ недопустимим також через те, що проведення експертизи здійснювалося без надання на огляд об`єкту дослідження, а саме велосипеда, що суперечить позиції, викладеній у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.02.2022 у справі                                  № 372/868/20.
		Вважає,  що експертиза була призначена та проведена з дотриманням вимог статей 242, 243 КПК України, висновок експерта відповідає вимогам статей 101, 102 КПК України, а тому апеляційний суд необґрунтовано визнав цей доказ недопустимим.
		Вважає, що всі докази, які були надані стороною обвинувачення доводять вину        ОСОБА_7 у вчинені ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, однак  апеляційний суд безпідставно їх не взяв до уваги, скасував вирок щодо               ОСОБА_7 та закрив кримінальне провадження, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом закону, який підлягав застосуванню.
		У запереченні захисник ОСОБА_6 просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 - без зміни.
		Позиції учасників судового провадження 
		Прокурор підтримала подану касаційну скаргу.
		Захисник заперечила проти задоволення касаційної скарги прокурора.
		Іншим учасникам судового провадження були належним чином направлені повідомлення про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
		Мотиви Суду 
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційних скарг.
		Суд касаційної інстанції не перевіряє судові рішення на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, натомість при перегляді судових рішень виходить з фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 цього Кодексу. 
		Згідно зі змістом ст. 62 Конституції України, положеннями ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вину обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді,  а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
		Перевіряючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою сторони захисту, у якій заперечувалася доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину, апеляційний суд установив відсутність достатніх доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_7  у таємному викрадені чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану.
		При цьому апеляційний суд, дослідивши їх, визнав недопустимими доказами:
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.09.2022 з довідкою до нього, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_8 на фотокартці під                  № 2 впізнала особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, а саме                ОСОБА_7 ; 
		- протокол пред`явлення предмету для впізнання за фотознімками від 06.09.2022 з довідкою до нього, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_8 впізнала велосипед на фотознімку під № 3; 
		- протокол пред`явлення предмету для впізнання за фотознімками від 09.09.2022 з додатком до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 впізнав велосипед на фотокартці під № 3; 
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.09.2022, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 впізнав особу, яка 04.09.2022 приблизно о 18:00 передала йому велосипед зеленого кольору та попросила відвести велосипед до дому ОСОБА_8 (т. 1 а.п. 69-74; 92-97).
		Вказані слідчі дії були вчинені капралом поліції ОСОБА_9 .
		Із матеріалів провадження вбачається, що 05.09.2022 до ЄРДР за                                                    № 12022111040000804 за заявою ОСОБА_8 були внесені відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
		Із реєстру матеріалів досудового розслідування кримінального провадження                          № 12022111040000804 від 05.09.2022 вбачається, що постанова про створення слідчої групи була ухвалена заступником начальника ВП начальником СВ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_13 лише 23.09.2022 року. Однак вказана постанова про створення групи слідчих до матеріалів кримінального провадження не долучена. Не була вона надана і в ході касаційного провадження. 
		Під час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції  прокурором у судовому засіданні на підтвердження повноважень слідчих було долучено протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 25.11.2022, а також доручення про проведення досудового розслідування від 05.09.2022.
		З цього доручення вбачається, що т.в.о заступника начальника ВП начальником СВ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_13 відповідно до вимог ст. 39 та ст. 214 КПК України було доручено слідчому СВ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанту поліції ОСОБА_14 провести досудове розслідування кримінального провадження за № 12022111040000804 від 05.09.2022  за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (т. 1 а.п. 218).
		Інших документів, якими б визначилися повноваження слідчих у цьому кримінальному провадженні, у матеріалах провадження немає, й в ході касаційного розгляду надано не було. 
		Тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що указані вище слідчі дії, які були вчинені капралом поліції ОСОБА_9 , є недопустимими доказами, оскільки  здійснені неуповноваженою особою.
		У зв`язку з цим колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги прокурора щодо безпідставного визнання апеляційним судом зазначених вище доказів недопустимими.
		Також не вбачаються слушними й доводи прокурора про безпідставність визнання недопустимим доказом висновку судово-товарознавчої експертизи № 2624/22 від 24.09.2022.
		Як вбачається зі змісту долученого до матеріалів кримінального провадження висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи від 24.09.2022 року № 2624/22, судово-товарознавча експертиза проведена судовим експертом на підставі постанови слідчого СВ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_11 від 24.09.2022 року (т. 1 а.п.99-102).
		При цьому згідно з даними реєстру матеріалів досудового розслідування постанова про призначення судово-товарознавчої експертизи була ухвалена слідчим СВ ВП             № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_11 12 вересня 2022 року (т. 1 а.с. 9) 
		Однак, даних про те, що слідчий ОСОБА_11 є уповноваженою особою на проведення слідчих дій в цьому кримінальному провадженні відсутні, не були вони надані і в ході касаційного провадження. 
		При цьому жодної постанови слідчого про призначення судово-товарознавчої експертизи (чи то від 12 вересня 2022 року, чи то від 24 вересня 2022 року) у матеріалах провадження також немає, й стороною обвинувачення надано не було. Таким чином, на питання: хто і коли призначав указану вище експертизу, не має у матеріалах справи жодного об`єктивної відповіді. 
		Також щодо посилання прокурора у скарзі на висновки з постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17 в аспекті призначення судово-товарознавчої експертизи неуповноваженим слідчим, колегія судді вбачає необхідним вказати таке.  
		Критеріями допустимості доказів є належні суб`єкт, джерело, процесуальна форма, фіксація та належна процедура та вид способу формування доказової основи, що за відповідними процесуальними приводами суд перевіряє додержання передбаченого кримінальним процесуальним законом порядку їх отримання. При цьому в аспекті належного суб`єкта доказування необхідно розглядати наявність повноважень у слідчих і прокурорів, котрі здійснювали досудове розслідування та процесуальне керівництво.
		КПК встановлює критерії допустимості доказів, які в разі їх належного застосування є  дієвим засобом втілення такої засади кримінального провадження, як законність, у  контексті дотримання вимог ст.  6  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначені критерії підлягають застосуванню з урахуванням положень ч. 1 ст. 412 КПК України. Суд зобов`язаний перевіряти законність, повноту і правильність порядку отримання доказів і відхиляти ті з них, які були одержані зі значними непоправними порушеннями встановленого порядку. 
		У частині 1 ст. 86 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом, що є процесуальною гарантією забезпечення конституційних прав, свобод та законних інтересів кожного учасника кримінального провадження, їх захисту від неправомірних дій і зловживання владою особами, які здійснюють кримінальне провадження, та ухвалення судом законного, обґрунтованого і справедливого рішення.
		У контексті приписів ст. 86 КПК України збирання доказів неуповноваженою особою призводить до порушення прав і свобод людини і громадянина, вимог статей 19, 62 Конституції України, зокрема про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. 
		Фактично, виходячи саме з таких мотивів, суд апеляційної інстанції й визнав зазначений доказ недопустимим, з чим погоджується й колегія суддів Верховного Суду.
		Разом із цим,  Верховний Суд не погоджується із висновком апеляційного суду про визнання недопустимим доказом висновку судово-товарознавчої експертизи                    № 2624/22 від 24.09.2022 у зв`язку з тим, що проведення експертизи здійснювалося без надання на огляд об`єкту дослідження, а саме велосипеда, й у зв`язку з недостовірністю поданих слідчим вихідних даних експерту.
		Згідно з п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам для проведення відповідних експертиз. 
		Дослідження проводилося за результатами співставлення інформаційних даних, отриманих з мережі «Інтернет». При проведенні дослідження визначалися найменування, технічні характеристики, середня ринкова вартість аналогічних об`єктів на ринку України і залишкова вартість об`єкта на 04.09.2022.
		Тому позиція апеляційного суду про визнання вказаного доказу недопустимим з указаної підстави не вбачається належно вмотивованою. Викладене узгоджується із позицією у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.02.2022 у справі № 372/868/20, провадження 51-5231км21.
		Однак, незважаючи на це, обгрунтовано відкинувши як недопустимі певні докази, на підставі інших досліджених доказів апеляційний суд дійшов цілком вмотивованого висновку, що цими доказами не доведено винуватості                    ОСОБА_7  у вчиненні інкримінованого злочину, що є внутрішнім переконанням колегія суддів апеляційного суду.
		На думку колегії суддів касаційного суду, у цьому провадженні апеляційний суд дотримався стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом, оскільки стороною обвинувачення не було доведено поза розумним сумнівом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів винуватість особи, зокрема в аспекті наявності в його діях складу інкримінованого йому кримінального правопорушення. 
		Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які можуть бути підставою для скасування ухвали апеляційного суду, про що йдеться у касаційній скарзі прокурора, не встановлено. 
		Тому, керуючись положеннями статей 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни. 
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                 ОСОБА_2                                          ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...