Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/17668/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 10.07.2025. Зареєстровано: 11.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2025.

Номер судового провадження: 2/754/1977/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/1977/25
		Справа №754/17668/24
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		10 липня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів,
		В С Т А Н О В И В:
		Зміст позовних вимог
		ОСОБА_1 , через представника - адвоката Цимбал Альону Анатоліївну, за допомогою системи «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», в якому просить:
		- застосувати наслідки нікчемності до договору SAMDN52000091810258, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»;
		- зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» здійснити новий перерахунок заборгованості ОСОБА_1 шляхом двосторонньої реституції з 10.06.2013.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до відповіді на адвокатський запит від 28.10.2024 АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-241023/87310 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано договір SAMDN52000091810258 / 10-06-2024 / НОМЕР_5 / GOLD 55+ / пролонговано 70 000,00 / UAH - 69608,13 / 0,00. Договір SAMDN52000091810258. Особовий рахунок НОМЕР_1 . Валюта договору UAH. Дата старту договору 10.06.2013. Тип договору - Карта універсальна Голд.
		Разом із відповіддю було надано пакет документів:
		1. Довіреність № 5924-К-О;
		2. Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг;
		3. Копія анкети-заяви по ідентифікації клієнта;
		4. Довідка про наявність заборгованості в Банку №9LDM-FVL5-2KP6-GL25 від 30.10.2024;
		5. Виписка по рахунку №K1MJ-OJBE-28NG-V6FS 30.10.2024;
		6. Довідка за реквізитами №S9GN-FVBA-2NIR-7H5C від 30.10.2024.
		Представниця позивачки вказує, що позивачці нараховуються відсотки за користування кредитом, відповідно, сума заборгованості стрімко збільшується. При цьому, сторона позивача вважає, що вищезазначений договір SAMDN52000091810258 є нікчемним.
		Так, у позовній заяві йдеться про те, що:
		-так звані Умови та Правила змінюються кожного місяця і документи, які опубліковані Банком, не містять взагалі дат затвердження;
		-відповідно до Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 18.04.2023 умови визначені для карток «Універсальна» та «Універсальна Gold». Незрозумілим є, які саме умови стосуються позивачки, адже в Заяві не зазначені номери карток та рахунків та не конкретизовані умови;
		-в розділі 1.3 Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 18.04.2023 визначено, що «Застереження: наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконують свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Застереження: використання інших способів надання кредиту та/або зміна інших вищезазначених умов кредитування можуть мати наслідком застосування іншої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача». Отже, підписуючи Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 18.04.2023, відповідач керується виключно припущенням. Вказана заява не є кредитним договором, оскільки відповідно до ЦК України договір не може містити в собі припущення;
		-Анкета-заява клієнта-фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 10.06.2013 містить умови про анкетні дані ОСОБА_1 . При заповненні Анкети-заяви позивачка не підписувала кредитного договору та додатків до нього, в т.ч. графіка погашення тощо. Вищезазначена Анкета-заява не містить жодних відміток щодо послуг, які позивачка бажала отримувати, не зазначена також сума кредитного ліміту. Також в Анкеті-заяві відсутня відмітка, яка б підтверджувала те, що позивачка була ознайомлена з Тарифами і основними умовами обслуговування та кредитування;
		-ОСОБА_1 не підписувала Умови та Правила надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», на підставі яких банк самостійно може встановлювати та змінювати кредитний ліміт та умови кредитування;
		-відсутні підстави вважати, що при підписанні заяви-анкети з позивачкою АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимоги, передбачені частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк;
		-відповідно до ч. 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним;
		-кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та скріплений підписами сторін та печаткою відповідача (банку), в т.ч. додатки до договору, а саме і Умови та правила надання банківських послуг та Правила користування платіжною карткою, також мають відповідати вимогам письмового правочину, тобто скріплені підписами сторін та печаткою банку (юридичної особи);
		-«Договір» укладено з порушенням вимог Закону України «Про споживче кредитування», в частині недотримання істотних умов, які обов`язкові для кредитних договорів, чим були порушені права позивачки як споживача фінансових послуг, зокрема, умови цього договору не містять відомості щодо загального розміру наданого кредиту, як цього вимагає ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», а графік повернення кредиту та сплати процентів за договором кредиту, який є його невід`ємною частиною, не було укладено взагалі;
		-до кредитного договору № SAMDN52000091810258 необхідно застосувати наслідки недійсності шляхом застосування двосторонньої реституції;
		-всі документи, надані відповідачем, містять лише перераховані залишки заборгованості за кредитом, суми відсотків, комісії, штрафу тощо. Початкова заборгованість, нараховані відсотки, комісії, неустойка, так само як і суми сплачених тіла кредиту, відсотків, комісії та дати їх сплати у розрахунку, наданому банком, не вказані. Відсутність в розрахунку початкової інформації, від якої проводиться весь розрахунок, а також дат проведення погашень тіла та відсотків і їх розмірів, унеможливлює встановлення самих формул розрахунків, вірності їх результатів, повноти та безпомилковості. За відсутності додаткових угод про збільшення кредитного ліміту, за відсутності даних про виникнення несанкціонованого овердрафту, за відсутності розрахунку заборгованості, неможливо встановити розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом.
		Відзив на позовну заяву
		У відзиві на позовну заяву представниця відповідача просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову повністю, зазначаючи, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету - заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 10.06.2013. Вказана Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, яка підписана клієнтом Банку, та Умови і Правила надання банківських послуг, які розміщені на сайті ПриватБанку, є формою Договору про надання банківських послуг у ПриватБанку.
		За своєю правовою природою Договір про надання банківських послуг є змішаним договором, оскільки містить в собі умови як договору банківського рахунку, так і умови кредитування рахунку, оскільки після підписання Анкети-заяви клієнтам Банку відкривається картковий/кредитний рахунок, видається до нього картка та може встановлюватися кредитний ліміт. Тому, згідно з вказаною Анкетою-заявою від 10.06.2013 ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок та видано до нього, зокрема, кредитні картки, які при цьому в подальшому ще й перевипускались.
		Отже, позивач як клієнт Банку і Банк перебувають у цивільних (приватно-правових) відносинах щодо відкриття, ведення та обслуговування банківського рахунку та його кредитування, користування електронним платіжним засобом, які регулюються договором, укладеним між ними, та чинним законодавством України (загальним і спеціальним) на підставі підписаної сторонами Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 10.06.2013.
		Позивачка протягом тривалого періоду користувалась послугами Банку, та не заперечує сам факт користування платіжними картками. Активація нею карток та користування картковим кредитним рахунком також свідчить про укладення сторонами договору на визначених ними умовах.
		Згодом дійсно сторонами підписано Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 18.04.2023, яка є частиною Договору від 10.06.2013. Тобто, підписання Заяви про приєднання в редакції, що містить умови кредитування рахунку як-то: відсоткову ставку, розмір кредитного ліміту, та всі інші істотні умови кредитування рахунку - є частиною правочину, в результаті якого сторони фактично застосували такі умови кредитування до вже існуючих кредитних правовідносин в силу статті 631 ЦК України.
		Наявність в пункті 9.3 Заяви про приєднання від 18.04.2023 «Застережень», які позивач довільно трактує як припущення, є окремими умовами договору, на які звернено особливу увагу сторін, оскільки вони встановлені на момент його укладення і є репрезентативними для споживача (типовими), а при настанні певних юридичних подій - обрання самим споживачем інших типів кредитування можуть бути іншими. Відповідно, це стосується саме розрахунків реальної річної відсоткової ставки за договором та орієнтовної сукупної вартості кредиту. Також застережено, що всі розрахунки правильні за умови дійсності договору та відсутності його змін (типів кредитування) протягом його дії.
		Такою банківською послугою, як кредитування рахунку позивачка користувалась, починаючи з 10.06.2013, доки заборгованість за такою формою кредиту не стала простроченою. На підставі договору позивачка користувалась такими картками типу «Універсальна Голд»: НОМЕР_5, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_4, НОМЕР_8.
		На підтвердження користування ОСОБА_1 кредитними коштами, отримання кредитних карток Банком надано Виписку по рахунку ОСОБА_1 за договором б/н станом на 10.01.2025, Довідку про розміри встановлених на рахунок ОСОБА_1 кредитних лімітів та Довідку про видані ОСОБА_1 кредитні картки із зазначенням їх номерів.
		Надана Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Позивача - баланс станом на дату отримання картки (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції).
		З Виписки також чітко прослідковується, якими картками користувалась ОСОБА_1 , їхні номери та періоди, в які діяли відповідні картки. Таким чином, надана Банком Виписка за картковим рахунком Позивача, підтверджує обставини видачі кредиту, його розміру, а також заборгованість за кредитом, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано позивачкою.
		Укладення Договору у формі Анкети-заяви не суперечить ст. 207 ЦК України щодо його письмової форми, а також внутрішній волі ані позивачки, ані відповідача, які після укладення договору вчиняли дії щодо його схвалення.
		Відсотки за кредитом за своєю природою є ціною кредитного договору. У такому разі щодо оплатності отриманих позивачкою кредитних послуг, представниця звертає увагу, що з прийняттям пропозиції Банку кредитування карткового рахунку, позивачка прийняла й обов`язок зі сплати відсотків в розмірі і на умовах, які відображено у Виписці по її картковому рахунку. Сплата самостійно ОСОБА_1 також відсотків протягом тривалого часу в обсязі і на умовах запропонованих Банком, за відсутності зі сторони позивача дій, які б свідчили про непогодження ним розміру такої відсоткової ставки, як-то: звернення до Банку, ініціювання розірвання кредитного договору, визнання його недійсним тощо, свідчить про акцептування оплатності кредитного зобов`язання, в силу ч. 2 ст. 642 ЦК України у зв`язку з використанням коштів, наданих Банком.
		Крім того, відповідно до п. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Проте, цим правом позичальниця не скористалась, тобто оцінивши всі фінансові ризики, вона не відмовилась від отримання кредитних коштів та порядку їх повернення, які були запропоновані на умовах Банку.
		Щодо витрат позивачки на правничу допомогу, то відповідач зазначає, що вказаний позивачкою розмір витрат у формі гонорару адвоката в сумі 12000,00 грн є об`єктивно завищеним, необґрунтованим та недоведеним. На підтвердження отримання оплати адвокатом надано квитанцію, але вона створена самостійно адвокатом, відсутні підписи з боку банку, докази зарахування коштів на рахунок адвоката. Тому, відсутні підстави вважати, що позивачка взагалі понесла витрати на правничу допомогу у заявленому розмірі.
		Окрім того, АТ КБ «ПриватБанк» також заявляє і про необхідність застосування наслідків спливу позовної давності до заявлених вимог, вказуючи, що договір між сторонами у справі був укладений 10 червня 2013 року; позивачка звернулася до суду з позовними вимогами в 2024 році, тобто після спливу вже 11 років з моменту укладення договору. Тим самим позивачкою порушено трирічний строк звернення до суду (позовну давність).
		Повідомлення учасників про розгляд справи
		Сторони повідомлялися про розгляд справи шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі до електронних кабінетів, що підтверджується відповідними довідками.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		10 червня 2013 року між ПАТ КБ « ПриватБанк», яке змінило назву на АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (без номера) шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил, за яким позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
		В анкеті-заяві відсутні умови договору про встановлення розміру процентної ставки та відповідальності у виді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання, проте зазначено, що відповідачка погоджується з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його укладення та згодна з його умовами.
		Окрім того, 18 квітня 2023 року о 14:32:01  ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та погодила такі умови:
		- тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія;
		- строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією;
		- процентна ставка, відсотків річних: 42,0 % - для карток Універсальна; 40,8 % - для карток Універсальна Gold.
		Згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 10.01.2025 позивачці були видані картки: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 .
		Відповідно до довідки про розміри встановлених кредитних лімітів позивачці встановлені такі кредитні ліміти на карткові рахунки та дати їх зміни: 10.06.2013 - 300,00 грн, 10.06.2013 - 6000,00 грн, 23.05.2017 - 11000,00 грн, 19.10.2017 - 13000,00 грн, 22.06.2019 - 18000,00 грн, 29.10.2019 - 20000,00 грн, 20.02.2020 - 23000,00 грн, 25.01.2022 - 26000,00 грн, 25.07.2023 - 50000,00 грн, 09.10.2024 - 70000,00 грн.
		З виписки за договором за період з 10.06.2013 - 01.01.2025 вбачається, що позивачка користувалася наданими відповідачем кредитними коштами: знімала готівку в банкоматі та на касі магазину, оплачувала товари та послуги, здійснювала перекази коштів. Окрім того, позивачка здійснювала поповнення картки. Усього здійснено витрат на суму 266 291,60 грн, усього надходжень на суму 191 473,52 грн, баланс на кінець періоду: -74 818,08 грн.
		Норми права та мотиви суду
		Щодо нікчемності правочину
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
		Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
		Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові, про що зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).
		Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
		У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.
		Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватноправова категорія, покликана не допускати або присікти порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим, що погоджується з висновком Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18).
		Недійсність договору як приватноправова категорія, покликана не допускати або присікти порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі).
		Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 21 грудня 2021 року в справі № 148/2112/19 (провадження № 61-18061св20).
		Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21).
		В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.
		Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).
		Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.
		Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
		Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватноправових нормах.
		Тлумачення частини першої статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в статті 4 ЦК України. Втім більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із приватноправовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватноправовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватноправових нормах (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20).
		У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
		Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
		Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України).
		Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
		Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
		Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
		У цій справі судом встановлено, що 10 червня 2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», яке змінило назву на АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (без номера) шляхом підписання відповідачкою Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил, а 18 квітня 2023 року ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка є Генеральним кредитним договором, визначає істотні умови кредитування «Оплата частинами» та «Миттєва розстрочка» для максимально можливого розміру кредитного ліміту.
		З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що кредитний договір між сторонами укладено у письмовій формі, тому доводи позивачки про нікчемність кредитного договору спростовано.
		Щодо зобов`язання здійснити перерахунок
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18) та в постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 712/9613/15-ц (провадження № 61-46733св18) вказано, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми, які підлягають стягненню. Нарахування позивачу пені (штрафу тощо) є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов`язань, яка безпосередньо не впливає на права позивача. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами повинен оцінюватися судом відповідно до вимог процесуального законодавства. Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов`язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини другої статті 16 ЦК України. Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта. Тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги. Нарахування позивачу пені (штрафу тощо) є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов`язань, яка безпосередньо не впливає на права позивача. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами повинен оцінюватися судом відповідно до вимог процесуального законодавства.
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21 (провадження № 61-9565св22) йдеться про те, що позов про визнання дій неправомірними та зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок і зарахувати раніше сплачені та стягнуті кошти за користування кредитом в суму заборгованості за тілом кредиту не підлягає задоволенню, оскільки позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту, застосування якого не призводить до поновлення його порушених прав.
		Отже, позовна вимога про зобов`язання Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» здійснити новий перерахунок заборгованості ОСОБА_1 шляхом двосторонньої реституції з 10.06.2013 не підлягає задоволенню, оскільки є неефективним способом захисту, застосування якого не призводить до поновлення прав позивачки.
		Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів відмовити.
		Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач -  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 .
		Відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01601, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.
		Повний текст рішення складено та підписано 10.07.2025.
		Суддя Деснянського районного
		суду міста Києва                                                                      Оксана ГРИНЧАК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...