Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2640/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:.
Надіслано судом: 10.07.2025. Зареєстровано: 11.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2025.
Дата набрання законної сили: 08.07.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 липня 2025 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  922/2640/23 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я., 
		 
		за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
		 
		розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С" 
		на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 (якою переглянуто прийняті Господарським судом Харківської області ухвалу від 25.07.2024 за результатами розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С" та ухвалу попереднього засідання від 29.08.2024)
		у справі за заявою Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рефілл"
		про банкрутство 
		 
		Учасники справи: 
		ТОВ "Рефілл": не з`явився; 
		АТ "Укртатнафта": Синяк Д. О.;
		ТОВ "Борей-С": Цуканов В. В.;
		 
		ВСТАНОВИВ:  
		1. Короткий зміст заявлених вимог
		1.1.          Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 за заявою Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - АТ "Укртатнафта") відкрито провадження у справі №922/2640/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Рефілл", введено процедуру розпорядження майном боржника.
		1.2.           05.09.2023 ТОВ "Борей-С"  звернулося до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника - ТОВ "Рефілл", в якій заявник просив визнати грошові вимоги у розмірі 34 977 096,46 грн.
		1.3.          Заявлені вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості ТОВ "Рефілл" перед ТОВ "Борей-С" у розмірі 34 977 096,46 грн за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021 №ЛТ21-102, право вимоги на яку ТОВ "Борей-С" набуло відповідно до договору про відступлення права вимоги від 03.12.2021 №ДВПВ21-203/ЛТ, договору    надання послуг з факторингу від 16.12.2021 № 17-12/21-Ф та договору про відступлення права вимоги № У-01/09-22/2 від 01.09.2022. 
		 
		2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		2.1.          Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 грошові вимоги ТОВ "Борей-С" до боржника відхилено у повному обсязі, що в подальшому було відображено в ухвалі попереднього засідання від 29.08.2024. 
		2.2.          За висновком місцевого господарського суду, ТОВ "Борей-С" не підтверджено належними доказами наявність заборгованості ТОВ "Рефілл" на суму 34 977 096,46 грн.
		2.3.          Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2024  апеляційну скаргу ТОВ "Борей-С" залишено без задоволення, а ухвали Господарського суду Харківської області щодо розгляду грошових вимог ТОВ "Борей-С" залишено без змін.
		2.4.          Постановою Верховного Суду від 16.01.2025 касаційну скаргу ТОВ "Борей-С" задоволено. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 щодо грошових вимог ТОВ "Борей-С" скасовано, а справу у скасованій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому Верховний Суд зазначив про те, що в порушення статті 282 ГПК України суд апеляційної інстанції не розглянув та не надав оцінки наведених в апеляційній скарзі причин неподання ТОВ "Борей-С" доказу до суду першої інстанції.
		2.5.          За результатами нового розгляду постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 залишено без змін ухвали Господарського суду Харківської області щодо грошових вимог ТОВ "Борей-С".
		 
		3. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		3.1.          ТОВ "Борей-С" подано в установлений законом строк заяву з грошовими вимогами до боржника. Заявлені вимоги ґрунтуються на договорі від 30.06.2021 №ЛТ21-102, право вимоги за яким, як зазначає ТОВ "Борей-С", отримано ним за договором про відступлення права вимоги.
		3.2.          Розпорядником майна боржника, арбітражним керуючим Борових І.А., у повідомленнях від 23.10.2023 та 16.11.2023 "Про розгляд вимог кредитора ТОВ "Борей-С" вимоги кредитора повністю не визнані у зв`язку з тим, що ці вимоги документально не підтверджені. 
		3.3.          30.06.2021 між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл" укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102, за умовами якого:
		- ТОВ "Лівайн Торг" надає ТОВ "Рефілл" фінансову допомогу в сумі, що не перевищує 100 000 000 грн, а останній зобов`язується повернути фінансову допомогу у визначений договором термін (пункт 1.1);
		- фінансова допомога надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок користувача (ТОВ "Рефілл") (пункт 2.2);
		- термін користування фінансовою допомогою визначений сторонами до 29.06.2022 (пункт 3.1);
		- після закінчення терміну, визначеного у пункті 3.1 цього договору, ТОВ "Рефілл" зобов`язується повернути суму фінансової допомоги протягом 14 календарних днів підприємству (пункт 4.1).
		3.4.           01.07.2021 ТОВ "Лівайн Торг" згідно з платіжним дорученням №64818 на рахунок ТОВ "Рефілл" перераховані грошові кошти у сумі 41 500 000 грн з призначенням платежу: "оплата за ГСМ согл. дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 у т.ч. ПДВ 20%- 6916666,67 грн".
		3.5.          12.07.2021 ТОВ "Лівайн Торг" згідно з платіжним дорученням №65421 на рахунок ТОВ "Рефілл" перераховані грошові кошти в сумі 40 700 000 грн з призначенням платежу: "оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч.ПДВ 20%- 6783333,33 грн".
		3.6.          10.11.2021 ТОВ "Лівайн Торг" згідно з платіжним дорученням №71627 на рахунок ТОВ "Рефілл" перераховані грошові кошти в сумі 5 300 000 грн з призначенням платежу: "оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч.ПДВ 20%- 883333,33 грн".
		3.7.           01.07.2021 листом за вих.№659/01 ТОВ "Лівайн Торг" просило ТОВ "Рефілл" вважати вірним призначення платежу в платіжному дорученні №64818 від 01.07.2021 на суму 41 500 000 грн "надання фінансової допомоги згідно дог.№ЛТ21-102 від 30.06.21р., без ПДВ".
		3.8.           12.07.2021 листом за вих.№659/03 ТОВ "Лівайн Торг" просило ТОВ "Рефілл" вважати вірним призначення платежу в платіжному дорученні №65421 від 12.07.2021 на суму 40 700 000 грн "надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-102 від 30.06.21р., без ПДВ".
		3.9.           10.11.2021 листом за вих.№882/04 ТОВ "Лівайн Торг" просило ТОВ "Рефілл" вважати вірним призначення платежу в платіжному дорученні №71627 від 10.11.2021 на суму 5 300 000 грн "надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-102 від 30.06.21р., без ПДВ".
		3.10.          При цьому, матеріали справи не містять доказів направлення таких листів на адресу боржника та отримання боржником таких листів.
		3.11.          У подальшому боржник повернув ТОВ "Лівайн Торг" кошти в сумі 13 330 300 грн за договором поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021.
		3.12.           03.12.2021 між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Юнайтед Енерджі" укладено договір про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ, відповідно до умов якого ТОВ "Лівайн Торг" відступає право вимоги по низці договорів, серед яких, і договір про надання фінансової допомоги № ЛТ21-102 від 30.06.2021 на суму 74 169 700 грн (пункт 1.1 договору).
		3.13           16.12.2021 між ТОВ "Юнайтед Енерджі" та ТОВ "Альтафінанс" укладено договір надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф, за умовами якого ТОВ "Альтафінанс" отримало право грошової вимоги від ТОВ "Рефілл", зокрема, за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021 №ЛТ21-102 на суму 74 169 700 грн (пункт 1.1 договору).
		3.14.           01.09.2022 між ТОВ "Альтафінанс" та ТОВ "Борей-С" укладено договір про відступлення права вимоги №У-01/09-22/2, згідно з яким ТОВ "Альтафінанс" передало ТОВ "Борей-С" право грошової вимоги на отримання від ТОВ "Рефілл" частини заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021 №ЛТ21-102 у сумі 35 756 740 грн.
		3.15.          На виконання пункту 2.1 вказаного договору ТОВ "Борей-С" сплатило ТОВ "Альтафінанс" за передане право вимоги грошову суму у розмірі 19 086 000 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №89 від 26.09.2022 на суму 17 500 000 грн, №102 від 07.11.2022 на суму 1 586 000 грн.
		3.16.           30.04.2023 між ТОВ "Борей-С" та ТОВ "Рефілл" укладений договір про відступлення права вимоги №ВПВ2808-10, за яким ТОВ "Рефілл" як первісний кредитор відступив право вимоги ТОВ "Борей-С" до ТОВ "Стіл-Профіт" за договором №47-ФД про надання поворотної фінансової допомоги на суму 318 405,83 грн та договором про переведення боргу від 01.11.2019 на суму 7400 грн, всього, на суму 325 805,53 грн.
		3.17.          ТОВ "Рефілл" частково сплатив заборгованість на користь ТОВ "Борей-С" за договором про відступлення права вимоги від 01.09.2022 №У-01/09-22/2 у сумі 453 838,01 грн, що підтверджується банківською випискою, а також сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 325 805,53 грн згідно з заявою ТОВ "Рефілл" від 30.04.2023 №3004-10.
		3.18.          За твердженням ТОВ "Борей-С", внаслідок вказаних фінансово-господарських відносин заборгованість ТОВ "Рефілл" перед ТОВ "Борей-С" становить 34 977 096,46 грн, що підтверджується, у тому числі актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.2023.
		3.19.          Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що ТОВ "Борей-С" не доведено наявності у боржника заборгованості за договором про надання фінансової допомоги у розмірі 34 977 096,46 грн, оскільки:
		- платежі проводились неодноразово, в різний період часу (тобто не в один момент, а саме 01.07, 12.07.2021 та 10.11.2021) та відсутні належні, допустимі та переконливі докази узгодження між сторонами зміни призначення платежу (направлення та отримання листів про зміну призначення платежу, укладення цивільно правової угоди), що дає підстави для обґрунтованих сумнівів відносно того, що ці кошти мали призначення "надання фінансової допомоги";
		- після перерахування грошових коштів платником на рахунок отримувача (незалежно від призначення платежу у платіжному дорученні) доручення платника вважається банком виконаним, і подальша зміна волевиявлення у розпорядженні коштами між кредитором та боржником, без участі банку, є господарськими правовідносинами та повинно визначатись цивільно-правовими угодами, укладеними між сторонами договору №ЛТ21-102 про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021 (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.06.2024 за №910/15023/21).
		3.20.          В обґрунтування заявлених вимог ТОВ "Борей-С" також посилався на те, що 02.10.2019 між ТОВ "Рефілл" (позикодавець) та ТОВ "Стіл-Профіт" (позичальник) укладено договір №47-ФД про надання поворотної фінансової допомоги, за умовами якого ТОВ "Рефілл" надає ТОВ "Стілл-Профіт" поворотну фінансову допомогу в сумі 320 000 грн, а ТОВ "Стіл-Профіт" зобов`язується повернути надані грошові кошти у порядку та на умовах, передбачених цим договором.
		3.21.          Відповідно до пункту 3.1 договору поворотна фінансова допомога підлягала поверненню до 02.10.2020.
		3.22.           30.04.2023 між ТОВ "Борей-С" та ТОВ "Рефілл" укладений договір про відступлення права вимоги №ВПВ2808-10, за умовами якого ТОВ "Рефілл" як первісний кредитор відступив право вимоги ТОВ "Борей-С" до ТОВ "Стіл -Профіт" за договором №47-ФД про надання поворотної фінансової допомоги на суму 318 405,83 грн та договору про переведення боргу від 01.11.2019 на суму 7400 грн, всього на суму 325 805,53 грн.
		3.23.          Водночас, матеріали справи не містять платіжних документів щодо надання фінансової допомоги ТОВ "Рефілл" за договором №47-ФД про надання поворотної фінансової допомоги на суму 318 405,83грн.
		3.24.          Відповідно до банківських виписок про рух грошових коштів за період з 29.10.2019 по 11.02.2020 розрахунків за договором №47-ФД від 02.10.2019 в АТ "Ощадбанк", АТ "АКБ "Конкорд", АБ "Укргазбанк", АБ "Південний", АБ "Банк Кредит Дніпро", ПАТ "Айбокс Банк", АТ "Перший інвестиційний банк" платежі відсутні, баланс платежів між ТОВ "Рефілл" та ТОВ "Стіл-Профіт" складає 302,96грн на користь ТОВ "Рефілл".
		3.25.          Крім того, матеріали поданої заяви про визнання грошових вимог не містять договору про переведення боргу від 01.11.2019 на суму 7400 грн, укладеного між ТОВ "Рефілл" та ТОВ "Стіл-Профіт" та відповідних доказів в його обґрунтування.
		3.26.          Відтак, ТОВ "Борей-С" не надано належних доказів на підтвердження господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за договором №ЛТ21-102 від 30.06.2021, що була предметом договору про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ від 03.12.2021, укладеного між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Юнайтед Енерджі", договору про надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф від 16.12.2021, укладеного між ТОВ "Юнайтед Енерджі" та ТОВ "Альтафінанс", договору про відступлення права вимоги №У-01/09-22/2 від 01.09.2022, укладеного між ТОВ "Альтафінанс" та ТОВ "Борей-С".
		3.27.          Відносно посилання ТОВ "Борей-С" на визнання заявлених грошових вимог боржником, апеляційний суд зазначив про те, що сам по собі факт визнання заявлених у справі про банкрутство вимог боржником не позбавляє заявника таких вимог обов`язку довести належними допустимими та установленими законом доказами свої вимоги. Визнання боржником необґрунтованих та недоведених вимог має наслідком порушення прав інших кредиторів. Саме тому, лише визнання заявлених вимог боржником є недостатнім доказом наявності та правомірності таких вимог за відсутності інших доказів, яких ТОВ "Борей-С" не надано.
		3.28.          Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду про відхилення грошових вимог ТОВ "Борей-С" та ухвалу попереднього засідання, ТОВ "Борей-С" посилалося на новий доказ - угоду про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл", в якій узгоджено порядок змін у призначенні платежів з таких, що здійснені на виконання договору поставки нафтопродуктів на такі, що здійснені на виконання договору про фінансову допомогу.
		3.29.          На виконання вказівок Верховного Суду апеляційним судом досліджені підстави прийняття як доказів посилання апелянта на угоду про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ та встановлено наступне:
		- посилаючись в апеляційній скарзі на угоду про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ, як на новий доказ, що не був поданий до суду першої інстанції, ТОВ "Борей-С" не надав такого доказу до апеляційної скарги;
		- не заявлено клопотання про витребування такого доказу (у разі його відсутності у ТОВ "Борей-С");
		- ТОВ "Борей-С" не навів конкретної дати, з якого саме моменту товариство довідалося про таку угоду;
		- апелянт не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку для подання додаткових доказів, що не були подані в установлений процесуальним законом строк, в якому б обґрунтував причини пропуску такого строку та до якого мав надати докази причин пропуску строку;
		- протягом установленого судом строку для подання заяв (клопотань) будь яких клопотань, в тому числі, щодо оглядів документів від ТОВ "Борей-С" не надходило. Апелянт не надав жодних пояснень щодо неможливості подати відповідну угоду протягом строків, установлених процесуальним законом та судом.
		3.30.          Врахувавши наведене, апеляційний господарський суд залишив без розгляду прохання ТОВ "Борей-С" в апеляційній скарзі прийняти до уваги під час апеляційного провадження угоду від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ, укладеної між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл", через нехтування та недотримання ТОВ "Борей-С" вимог процесуального закону щодо подання доказів.
		 
		4. Короткий зміст касаційної скарги
		4.1.          ТОВ "Борей-С" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		5. Узагальнені доводи касаційної скарги
		5.1.          Апеляційним судом не виконано вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 16.01.2025, якою скасовано попередню постанову суду апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ТОВ "Борей-С" на ухвалені місцевим господарським судом рішення за результатами розгляду грошових вимог скаржника.
		5.2.          Судом апеляційної інстанції відхилено доказ, наданий скаржником, без наведення мотивів такого відхилення. При цьому суд допустив підміну поняття "надання мотивів відхилення доказу" та "надання мотивів не прийняття доказу до розгляду взагалі".
		5.3.          Наразі відсутній висновок Верховного суду у подібних правовідносинах, а саме щодо значення даних ЕСІТС та Електронного суду при розгляді судом вимог кредитора в провадженнях у справах про банкрутство. 
		 
		6. Касаційне провадження
		6.1.          Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2025 відкрито касаційне провадження     за касаційною скаргою ТОВ "Борей-С" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 08.07.2025 -   15:30. Крім того, витребувано у Господарського суду Харківської області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 922/2640/23, зокрема ті, що стосуються розгляду грошових вимог ТОВ "Борей-С".
		6.2.           30.06.2025 до Верховного Суду на запит зі Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 922/2640/23.
		6.3.           30.06.2025 до Верховного Суду від АТ "Укртатнафта" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
		6.4.          Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2025 вказану заяву було задоволено та вирішено проводити судові засідання у даній справі за участю представника АТ "Укртатнафта" Синяк Д. О. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.
		6.5.           08.07.2025 до Верховного Суду від ТОВ "Борей-С" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
		6.6.          Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2025 вказану заяву задоволено та вирішено проводити судові засідання у даній справі за участю представника  "Борей-С" в особі ліквідатора Удовенка Р. П.  - Цуканова В. В. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.
		6.7.          В судовому засіданні 08.07.2025 представник ТОВ "Борей-С" підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив Суд скаргу задовольнити. Представник АТ "Укртатнафта" заперечувала проти наведених у касаційній скарзі доводів та просила Суд залишити скаргу без задоволення.
		6.8.          Решта учасників у судове засідання 08.07.2025 не з`явилися, явку своїх представників не забезпечили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до Суду не надходило.
		6.9.          Відзиви на касаційну скаргу до Суду не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних у цій справі судових рішень.
		6.10.                    Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників справи, які не забезпечили явку своїх представників.
		 
		7. Позиція Верховного Суду
		7.1.          Об`єктом касаційного перегляду у даній справі є постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін прийняті місцевим господарським судом ухвалу від 25.07.2024 за результатами розгляду грошових вимог ТОВ "Борей-С" та ухвалу попереднього засідання від 29.08.2024  в частині не включення вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Рефілл".
		7.2.          За змістом наведеного в касаційній скарзі обґрунтування слідує, що скаржник доводить порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема невиконання вимог суду касаційної інстанції при новому розгляді справи, внаслідок чого апеляційний господарський суд при ухваленні оскаржуваної постанови безпідставно не дослідив зібрані у справі докази, а саме новий доказ, який в апеляційній скарзі просив врахувати скаржник.
		7.3.          Переглянувши оскаржуване судове рішення у касаційному порядку, враховуючи визначені ГПК України межі перегляду, суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків.
		7.4.          Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Борей-С" подало до місцевого господарського суду заяву з грошовими вимогами до боржника на суму                                    34 977 096,46 грн, посилаючись на наявність заборгованості ТОВ "Рефілл" перед ТОВ "Борей-С" у заявленому розмірі за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021 №ЛТ21-102. Право вимоги до ТОВ "Рефілл" щодо вказаної заборгованості ТОВ "Борей-С" набуло в результаті укладення договору про відступлення права вимоги від 03.12.2021 №ДВПВ21-203/ЛТ, договору    надання послуг з факторингу від 16.12.2021 № 17-12/21-Ф та договору про відступлення права вимоги № У-01/09-22/2 від 01.09.2022. 
		7.5.          Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 грошові вимоги ТОВ "Борей-С" до боржника ТОВ "Рефілл" відхилено у повному обсязі і про не включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Рефілл" зазначено в ухвалі попереднього засідання від 29.08.2024.
		7.6.          Не погоджуючись з вищевказаними ухвалами суду першої інстанції, ТОВ "Борей-С" звернулося з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати ухвали Господарського суду Харківської області в частині відмови у задоволенні грошових вимог ТОВ "Борей-С" та ухвалити нове рішення про визнання цих вимог.
		7.7.          Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2024  апеляційну скаргу ТОВ "Борей-С" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.07.2024, винесену за результатами розгляду заяви ТОВ "Борей-С" з грошовими вимогами, та ухвалу попереднього засідання від 29.08.2024 у відповідній частині залишено без змін.
		7.8.          ТОВ "Борей-С" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 та передати справу № 922/2640/23 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		7.9.          Постановою Верховного Суду від 16.01.2025 касаційну скаргу ТОВ "Борей-С" задоволено. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 щодо грошових вимог ТОВ "Борей-С" скасовано, а справу у скасованій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 
		7.10.          При цьому Верховний Суд зазначив про те, що в апеляційній скарзі ТОВ "Борей-С" послалося на угоду від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів № ПО21-79/ЛТ від 18.06.2021, укладену між ТОВ "Рефілл" та ТОВ "Лівайн Торг", як доказ погодження між сторонами зміни призначення платежу, і наводило обставини, які, на його думку, свідчать про поважність причин неподання цієї угоди до суду першої інстанції. В оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції не взяв до уваги посилання апелянта на вказану угоду, як належний доказ погодження призначення платежу та підтвердження узгодження сторонами призначення платежу за договором поворотної фінансової допомоги з тих підстав, що заявник, звертаючись до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог, взагалі не посилався на цей доказ та не подав його до господарського суду. Відтак, він не був предметом розгляду, тому в силу приписів статті 269 ГПК така підстава не може бути розглянута апеляційним судом. В порушення статті 282 ГПК України суд апеляційної інстанції не розглянув та не надав оцінки наведених в апеляційній скарзі причин неподання ТОВ "Борей-С" доказу до суду першої інстанції.
		7.11.          Згідно з частиною першою статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
		7.12.          Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду, після надходження матеріалів даної справи Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.03.2025, серед іншого, призначив справу до розгляду 22.04.2025 та установив строк для подання заяв та клопотань до 16.04.2025.
		7.13.          В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 22.04.2025 представник ТОВ "Борей-С" підтримав апеляційну скаргу і пояснив, що на момент подання заяви ТОВ "Борей-С" з грошовими вимогами до боржника скаржнику не були відомі обставини укладення угоди про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ, укладеної між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл". Про зазначену угоду товариство довідалось пізніше та в апеляційній скарзі товариство вже послалось на цю угоду, як на новий доказ. Тому, апелянт вважає, що апеляційний господарський суд має врахувати цю угоду як новий доказ під час розгляду його апеляційної скарги.
		7.14.          На виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від  16.01.2025, Східний апеляційний господарський суд надав оцінку посиланням заявника апеляційної скарги на новий доказ - угоду про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ, укладеної між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл", яка не подавалася до суду першої інстанції під час розгляду заяви ТОВ "Борей-С" з грошовими вимогами до боржника та про яку скаржник довідався пізніше.
		7.15.          Згідно з встановленими судом апеляційної інстанції обставинами:
		- до апеляційної скарги ТОВ "Борей-С" не додано копії або оригіналу угоди про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл", на яку апелянт посилається як на додатковий новий доказ, що не був ним поданий до суду першої інстанції;
		- апеляційна скарга не містить відомостей про те, де та у кого знаходиться вищезгадана угода про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ. ТОВ "Борей-С" обмежився лише посиланням на таку угоду в апеляційній скарзі;
		- в апеляційній скарзі не містяться вимоги про витребування такої угоди (у разі її відсутності у ТОВ "Борей-С") та про її долучення до матеріалів справи;
		- на запитання головуючого судді у судовому засіданні 22.04.2025 про те, чи надавав апелянт копію угоди про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ для долучення до матеріалів справи, представник ТОВ "Борей-С" не зміг визначитись із точною відповіддю та відповів, що можливо не подавав;
		- в додатках до апеляційної скарги відсутня угода, на яку посилається апелянт, як і відсутнє клопотання про її долучення та/або клопотання про поновлення строку для подання нових доказів;
		- пославшись на угоду, як на новий доказ, в апеляційній скарзі, ТОВ "Борей-С" не зазначило, з якої дати йому стало відомо про таку угоду та, що така дата є пізнішою, аніж дата ухвали суду першої інстанції за результатами розгляду його вимог. Отже, апелянт не навів та не довів обставин, що він об`єктивно не міг подати цей доказ до суду першої інстанції протягом більш ніж 10 місяців, у які розглядались його вимоги до боржника;
		- в судовому засіданні 22.04.2025 представник ТОВ "Борей-С" заявив усне клопотання про огляд в засіданні угоди від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ, укладеної між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл", але вказане клопотання заявлено поза межами встановленого судом в ухвалі від 13.03.2025 строку для подання заяв і клопотань (тобто до 16.04.2025). Пояснень щодо неможливості подати відповідну угоду протягом строків, установлених процесуальним законом та судом, не надано.
		7.16.          З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення ТОВ "Борей-С" вимог процесуального закону, у зв`язку з чим залишив без розгляду клопотання про прийняття до уваги під час апеляційного провадження угоди від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ, укладеної між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл", а також залишив без розгляду усне клопотання апелянта про огляд в засіданні угоди від 10.11.2021 про розірвання  договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ.
		7.17. Колегія суддів вважає правильними такі висновки суду апеляційної інстанції, оскільки відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		7.18.          За змістом частини восьмої статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
		7.19.          Водночас питання щодо встановлення поважності чи неповажності причин пропуску процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду.
		7.20.          Згідно зі статтею 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
		7.21.          В частині першій статті 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		7.22.          Відтак, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.
		7.23.          Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
		7.24.          Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
		7.25.           Такі висновки сформульовані у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 (пункт 23), які були вірно враховані судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови .
		7.26.          Наслідки пропуску процесуальних строків визначені статтею 118 ГПК України, відповідно до якої право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		7.27.          Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом (частина друга статті 207 ГПК України).
		7.28.          За змістом наведеного в касаційній скарзі обґрунтування не спростовано встановлені судом апеляційної інстанції обставини, зокрема, щодо: не надання нового доказу, який просив врахувати скаржник, до апеляційної скарги; не подання (заявлення) клопотання про витребування такого доказу у разі, якщо він (доказ) відсутній у скаржника; не заявлення клопотання про поновлення строку на подання доказу разом з апеляційною скаргою. 
		7.29.          Положення частини четвертої статті 13 ГПК України визначають, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		7.30.          По суті доводи скаржника зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції за результатами вирішення питання щодо прийняття та врахування нового доказу, який не подавався скаржником до місцевого господарського суду та спрямовані на доведення необхідності здійснення переоцінки відповідного доказу, встановлення інших обставин.
		7.31.          Однак такі доводи скаржника не можуть бути прийняті до уваги Верховним Судом, оскільки переоцінка доказів, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені статтею 300 ГПК України.
		7.32.          Посилання в касаційній скарзі на невиконання апеляційним судом вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 16.01.2025, а також щодо мотивів не врахування наданого скаржником доказу спростовуються змістом оскаржуваної постанови суду.
		7.33.          Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів відхиляє доводи скаржника в цій частині як такі, що не знайшли свого підтвердження.
		7.34. Відносно визначеної скаржником підстави касаційного оскарження, а саме відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо значення даних ЕСІТС та Електронного суду при розгляді судом вимог кредитора в провадженнях у справах про банкрутство, колегія суддів зазначає наступне.
		7.35.          Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		7.36.          Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтуванням необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
		7.37.          Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
		7.38.          Отже, формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини.
		7.39.           Наведені ж у касаційній скарзі доводи в частині відсутності висновку Верховного Суду фактично зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі, що не може вважатися належним обґрунтуванням доведення необхідності у формуванні відповідного висновку Верховного Суду.
		7.40.          Натомість саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.
		7.41.          До того ж встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
		7.42.          Заявник, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не наводить достатніх доводів та мотивів, які б надали можливість сформувати висновок Верховного Суду.
		7.43.          Водночас, відповідно до приписів статті 300 ГПК України Верховний Суд позбавлений можливості самостійно доповнювати зміст підстави касаційного оскарження.
		7.44.          Щодо висновків суду апеляційної інстанції, які стосуються постановлених місцевим господарським судом ухвал за результатами розгляду заяви ТОВ "Борей-С" з грошовими вимогами, то колегія суддів враховує наступне. 
		7.45.          Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
		7.46.           В силу вказаних вище норм, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
		7.47.          Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
		7.48.           Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18 та від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).
		7.49.          Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
		7.50.          Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій у цій справі обставинами:
		- 30.06.2021 між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл" укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102, за умовами якого передбачено надання ТОВ "Лівайн Торг" на користь ТОВ "Рефілл" фінансової допомоги з терміном користування до 29.06.2022;
		- ТОВ "Лівайн Торг" перерахувало на рахунок ТОВ "Рефілл" грошові кошти на загальну суму 87 500 000 грн згідно з платіжними дорученнями №64818 від 01.07.2021, №65421 від 12.07.2021 та №71627 від 10.11.2021, в яких у графі "призначення платежу" зазначено про здійснення перерахування коштів за договором №ПО21-79/ЛТ от 18.06.2021;
		- в матеріалах справи наявні листи ТОВ "Лівайн Торг", за змістом яких вказане товариство просило ТОВ "Рефілл" вважати іншим призначення платежу у вищезгаданих платіжних дорученнях, а саме ""надання фінансової допомоги згідно дог.№ЛТ21-102 від 30.06.21р., без ПДВ". Однак докази надіслання цих листів або їх отримання ТОВ "Рефілл" відсутні;
		- в подальшому ТОВ "Рефілл" повернув ТОВ "Лівайн Торг" 13 330 300 грн за договором поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021;
		- 03.12.2021 між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Юнайтед Енерджі" укладено договір про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ, за яким ТОВ "Лівайн Торг" відстуило  право вимоги по низці договорів, серед яких, договір фінансової допомоги № ЛТ21-102 від 30.06.2021 на суму 74 169 700 грн;
		- 16.12.2021 між ТОВ "Юнайтед Енерджі" та ТОВ "Альтафінанс" укладено договір надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф, за яким ТОВ "Альтафінанс" отримало право грошової вимоги до ТОВ "Рефілл", зокрема, за договором фінансової допомоги від 30.06.2021 №ЛТ21-102 на суму 74 169 700 грн;
		- 01.09.2022 між ТОВ "Альтафінанс" та ТОВ "Борей-С" укладено договір про відступлення права вимоги №У-01/09-22/2, за яким ТОВ "Альтафінанс" передало ТОВ "Борей-С" право грошової вимоги до ТОВ "Рефілл" щодо частини заборгованості за договором фінансової допомоги від 30.06.2021 №ЛТ21-102 у сумі 35 756 740 грн;
		- на виконання умов вказаного договору ТОВ "Борей-С" сплатило ТОВ "Альтафінанс" за передане право вимоги 19 086 000 грн;
		- 30.04.2023 між ТОВ "Борей-С" та ТОВ "Рефілл" укладено договір про відступлення права вимоги №ВПВ2808-10, за яким ТОВ "Рефілл" відступив право вимоги ТОВ "Борей-С" до ТОВ "Стіл-Профіт" за договором №47-ФД про надання поворотної фінансової допомоги на суму 318 405,83 грн та договором про переведення боргу від 01.11.2019 на суму 7400 грн, всього на суму 325 805,53 грн;
		- ТОВ "Рефілл" частково сплатив заборгованість на користь ТОВ "Борей-С" за договором про відступлення права вимоги від 01.09.2022 №У-01/09-22/2 у сумі     453 838,01 грн, а також сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 325 805,53 грн за заявою ТОВ "Рефілл" від 30.04.2023 №3004-10.
		7.51.          За твердженням скаржника, внаслідок вказаних фінансово-господарських відносин заборгованість ТОВ "Рефілл" перед ТОВ "Борей-С" становить 34 977 096,46 грн. 
		7.52.          Однак за висновком судів попередніх інстанцій ТОВ "Борей-С" не надано належних доказів на підтвердження господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за договором №ЛТ21-102 від 30.06.2021, що була предметом договору про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ від 03.12.2021, укладеного між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Юнайтед Енерджі", договору про надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф від 16.12.2021, укладеного між ТОВ "Юнайтед Енерджі" та ТОВ "Альтафінанс", договору про відступлення права вимоги №У-01/09-22/2 від 01.09.2022, укладеного між ТОВ "Альтафінанс" та ТОВ "Борей-С", з огляду на те, що:
		- платежі проводились неодноразово, в різний період часу (тобто не в один момент, а саме 01.07.2021, 12.07.2021 та 10.11.2021) та відсутні докази узгодження між сторонами зміни призначення платежу (направлення та отримання листів про зміну призначення платежу, укладення цивільно правової угоди), що дає підстави для обґрунтованих сумнівів відносно того, що ці кошти мали призначення "надання фінансової допомоги";
		- після перерахування грошових коштів платником на рахунок отримувача (незалежно від призначення платежу у платіжному дорученні) доручення платника вважається банком виконаним, і подальша зміна волевиявлення у розпорядженні коштами між кредитором та боржником, без участі банку, є господарськими правовідносинами та повинно визначатись цивільно-правовими угодами, укладеними між сторонами договору №ЛТ21-102 про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021;
		- ТОВ "Лівайн Торг" після допущеної ним технічної помилки у призначенні платежу в платіжному дорученні №64818 від 01.07.2021 на суму 41 500 000 грн та складеного відповідного листа про зміну призначення платежу № 659/01 від 01.07.2021, свідомо продовжив перерахувати ТОВ "Рефілл" фінансову допомогу з невірним призначенням платежу, що підтверджується платіжними дорученнями № 65421 від 12.07.2021 та № 71627 від 10.11.2021. Такі дії ТОВ "Лівайн Торг" щодо зміни призначення платежів виконаних платіжних доручень є недобросовісною (суперечливою) поведінкою щодо належного виконання зобов`язань за договором фінансової допомоги № ЛТ21-102 від 30.06.2021;
		- платіжні документи про надання фінансової допомоги ТОВ "Рефілл" на користь ТОВ "Стіл-Профіт" за договором №47-ФД на суму 318 405,83 грн в матеріалах справи відсутні, а згідно з наданими банківськими виписками про рух грошових коштів за період з 29.10.2019 по 11.02.2020 розрахунки за договором №47-ФД від 02.10.2019 в АТ "Ощадбанк", АТ "АКБ "Конкорд", АБ "Укргазбанк", АБ "Південний", АБ "Банк Кредит Дніпро", ПАТ "Айбокс Банк", АТ "Перший інвестиційний банк" платежі відсутні, баланс платежів між ТОВ "Рефілл" та ТОВ "Стіл-Профіт" складає 302,96 грн на користь ТОВ "Рефілл";
		- до заяви про визнання грошових вимог не додано договору про переведення боргу від 01.11.2019 на суму 7400 грн, укладеного між ТОВ "Рефілл" та ТОВ "Стіл-Профіт" та відповідних доказів в його обґрунтування.
		7.53.          За змістом наведеного в касаційній скарзі обґрунтування, скаржником не спростовано висновків судів попередніх інстанцій за результатами розгляду кредиторських вимог ТОВ "Борей-С" та не доведено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		7.54.          Підсумовуючи викладене у цій постанові, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції прийнято обґрунтоване рішення, що не спростовано наведеними у касаційній скарзі аргументами.
		7.55.          Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
		 
		8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		8.1.          Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		8.2.          За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		8.3.          Враховуючи наведене у касаційній скарзі, межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції відсутні і касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		8.4.          У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційну скаргу Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "Борей-С"  залишити без задоволення. 
		2.  Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 у справі № 922/2640/23 щодо кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С" залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                            О. В. Васьковський
		 
		Судді                                                                                В. В. Білоус
		 
		                                                                                В. Я. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...