Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/11117/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано судом: 11.07.2025. Зареєстровано: 12.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2025.
Дата набрання законної сили: 11.07.2025
Номер судового провадження: 854/24840/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/11117/24
		Перша інстанція: суддя Мельник О.М.,
		повний текст судового рішення
		складено 17.04.2025, м. Миколаїв
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,  розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року по справі за позовом Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» до Міністерства освіти та науки України про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В листопаді 2024 року Вищий навчальний заклад «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»» (далі  позивач, навчальний заклад ) звернувся з позовом до Міністерства освіти та науки України (далі  відповідач, МОН) з наступними позовними вимогами: 
		- визнати незаконними дії Міністерства освіти і науки України щодо здійснення позапланової перевірки у період з 29.10.2024 по 30.10.2024 на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 25.10.2024 №634-л «Про позапланову перевірку Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»»;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 25.10.2024 №634-л «Про позапланову перевірку Вищого навчального закладу Міжнародний технологічний університет Миколаївська політехніка»»;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України «Про результати позапланової перевірки Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»» від 05.11.2024 №646-л.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проведена на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 25.10.2024 №634л позапланова перевірка навчального закладу є незаконною, оскільки відсутні визначені законодавством підстави для її проведення. Також позивач вказує на те, що анулювання спірним наказом МОН від 05.11.2024 №646-л «Про результати позапланової перевірки Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»» виданих позивачу ліцензій на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти для підготовки здобувачів освіти на підставі пункту 10 частини 12 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» є неправомірним, оскільки не узгоджується з положеннями частини 4 статті 24 Закону України «Про вищу освіту», яка є спеціальною нормою у спірних правовідносинах, і яка визначає підстави для припинення дії таких ліцензій. 
		Ухвалами Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 позовну заяву в частині позовних вимог про визнання незаконними дій Міністерства освіти і науки України щодо здійснення позапланової перевірки у період з 29.10.2024 по 30.10.2024 на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 25.10.2024 №634 -л Про позапланову перевірку Вищого навчального закладу Міжнародний технологічний університет Миколаївська політехніка та про визнання протиправним та скасування цього наказу - повернуто позивачу на підставі п.5 ч.4 ст.169 КАС України, а в решті позовних вимог відкрито провадження у справі. 
		Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 прийнято до розгляду збільшені позивачем позовні вимоги за заявою від 15.01.2025 у наступному вигляді:
		- визнати незаконними дії Міністерства освіти і науки України щодо здійснення позапланової перевірки у період з 29.10.2024 по 30.10.2024 на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 25.10.2024 №634л «Про позапланову перевірку Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»»;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 25.10.2024 №634 л «Про позапланову перевірку Вищого навчального закладу Міжнародний технологічний університет Миколаївська політехніка»»;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України «Про результати позапланової перевірки Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»» від 05.11.2024 р. №646-л.
		Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. 
		Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі:
		1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю;
		2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;
		3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
		Оскільки учасники справи не просили здійснювати апеляційний перегляд справи за їх участю, колегія суддів на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2024 за вх.№ 42183/0/1-24 на адресу відповідача надійшов лист Миколаївської обласної військової адміністрації від 25.10.2024 № 2570/0-05-35/4-24, в якому військова адміністрація просила провести перевірку навчального закладу на відповідність ліцензійним умовам та, у разі підтвердження наведених у листі фактів, ухвалити рішення про анулювання ліцензії на провадження освітньої діяльності. 
		У вказаному листі Миколаївська обласна військова адміністрації посилалась на наступне:
		- наявність кримінального провадження відносно посадових осіб, які нібито організували злочинну схему з вимагання та отримання неправомірної вигоди від військовозобов`язаних за вступ до навчального закладу, з метою ухилення від призову до ЗСУ шляхом фіктивного зарахування на навчання, в тому числі на підставі фіктивних довідок про наявність академічної заборгованості у інших закладах освіти; 
		- за наявною інформацією протягом 2022-2024 років посадові особи зазначеного закладу освіти безпідставно надали довідки про наявність відстрочки більше ніж 1 тис. особам призовного віку; 
		- попередньо встановлено, що протягом 2022-23 років здійснювалось дистанційне навчання, при цьому не маючи програмного забезпечення та платформи, на якій повинно таке навчання проводитись; 
		- відповідно до наявної матеріальної частини закладу, на даний час немає можливості проводити навчання 1800 студентів, що перебувають у закладі.
		25.10.2024 заступник міністра Михайло Винницький склав доповідну записку№1/207- дз-24, в якій зазначив, що на підставі аналізу державних інформаційних ресурсів (Єдиній державній електронній базі з питань освіти) виявлено інформацію, що свідчить про порушення ліцензіатом Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності» (зі змінами), а саме - невідповідність наявної матеріально-технічної бази Університету кількісним показникам наявного контингенту здобувачів освіти, неактуальність інформації щодо кадрового забезпечення освітнього процесу, невідповідність інформації на офіційному сайті Університету Закону України «Про вищу освіту» тощо.
		Також в доповідній записці вказано, що ці порушення мають негативний вплив як на якість освіти, так й на права, законні інтереси здобувачів вищої освіти та забезпечення безпеки держави, а також викладена пропозиція щодо підготовки наказу про проведення позапланової перевірки Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» щодо дотримання вимог ліцензійних умов.
		25.10.2024 Міністерством освіти і науки України винесено Наказ №634-Л Про позапланову перевірку Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка», в якому нормативними підставами для проведення такої перевірки визначені: пункти 2 та 7 абзацу 4 частини 3 статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», стаття 42 Закону України Про державну службу, пункт 2 постанови КМУ від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», підпункт 442 пункту 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 №630, з врахуванням доповідної записки заступника міністра від 25.10.2024 №1/207-дз-24.
		Зазначеним наказом утворено склад комісії для проведення перевірки та визначено строк проведення перевірки  з 29.10.2024 по 30.10.2024 та завдання на перевірку  перевірка додержання навчальним закладом вимог частини першої статті 24 Закону України «Про вищу освіту», частини першої статті 43 Закону України «Про освіту», абзацу другого пункту 6, абзацу першого пункту 11, пунктів 7, 16, 17, 18, 19, 23, 25, 26, 27, 28, абзацу першого пункту 29, абзацу другого пункту 30, пунктів 35, 36, 37, 38, 39 Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1187 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року № 365), в частині підготовки здобувачів вищої освіти.
		25.10.2024 Міністерством освіти і науки України оформлене Посвідчення (направлення) на проведення перевірки навчального закладу №10.3-11-66 з датами початку та закінчення перевірки  з 29 жовтня по 30 жовтня 2024 року.
		Позивач допустив комісію до перевірки, за результатами якої складений Акт від 30.10.2024 №10.3-12-75 (надалі  Акт перевірки).
		В Акті перевірки на сторінках 14-21 відображені виявлені порушення навчальним закладом Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності.
		Акт перевірки підписаний в.о. ректора навчального закладу без заперечень.
		Також 30.10.2024 відповідачем видано Розпорядження про усунення суб`єктом господарювання порушень вимог ліцензійних умов провадження освітньої діяльності №9/9-р, яким навчальний заклад було зобов`язано усунути виявлені порушення, зазначені в Акті перевірки, протягом 21 календарного дня до 20 листопада 2024 року та подати інформацію про усунення порушень до 21 листопада 2024 року.
		В цьому ж розпорядженні зазначено, що невиконання цього розпорядження є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії згідно пункту 2 частини дванадцятої статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності.
		Крім того, 30.10.24 також складено і Акт №10.3-12-78 про ненадання органу ліцензування навчальним закладом документів, інформації про предмет перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування під час перевірки від 29.10.24 (надалі  Акт про ненадання документів), в якому зафіксовано ненадання на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування документів, які стосуються предмету перевірки, та наведений перелік ненаданих документів з п`яти пунктів. 
		В матеріалах справи міститься пояснення в.о. ректора Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» від 30.10.2024, в яких зазначено про неможливість надання навчальним закладом документів, визначених в пунктах 8 та 9 вимоги про надання документів від 29.30.10.24, зокрема, особових справ науково-педагогічних працівників, які забезпечують освітній процес, та особових справ здобувачів вищої освіти, внаслідок вилучення цих документів в ході обшуку в приміщеннях навчального закладу, проведеного на підставі ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва у справі №490/6084/24.
		До матеріалів справи долучений протокол обшуку від 17.10.2024 з описом речей та документів, які були вилучені.
		05.11.2024 відповідачем прийнято Наказ «Про результати позапланової перевірки» №646-Л, яким анульовано ліцензії Вищому навчальному закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» на провадження освітньої діяльності: 
		- на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти з ліцензованим обсягом 210 осіб (наказ МОН від 01.07.2021 №81-л); 
		- за освітньою програмою Фізична терапія, ерготерапія спеціальності 227 Фізична терапія, ерготерапія на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти з ліцензованим обсягом 50 осіб (наказ МОН від 18.05.2021 №59-л);
		- за рівнем освіти Молодший спеціаліст спеціальність 274 Автомобільний транспорт з ліцензованим обсягом 60 осіб (наказ МОН від 19.12.2016 №1565); 
		- за рівнем освіти Молодший спеціаліст спеціальність 072 Фінанси, банківська справа та страхування з ліцензованим обсягом 10 осіб (наказ МОН від 19.12.2016 №1565);
		- за рівнем освіти Молодший спеціаліст спеціальність 071 Облік і оподаткування з ліцензованим обсягом 15 осіб (наказ МОН від 19.12.2016 №1565); 
		- за рівнем освіти Молодший спеціаліст спеціальність 5.07010602 Обслуговування та ремонт автомобілів та двигунів з ліцензованим обсягом 30 осіб денна форма та 30 осіб заочна форма (наказ МОН молодьспорту від 01.07.2011 №2487- л);
		- за рівнем освіти Молодший спеціаліст спеціальність 5.03050901 Бухгалтерський облік з ліцензованим обсягом 25 осіб денна форма (наказ МОН молодьспорт від 01.07.2011 №2487-л); - за рівнем освіти Спеціаліст спеціальність 274 Автомобільний транспорт з ліцензованим обсягом 60 осіб (наказ МОН від 19.12.2016 №1565); 
		- за рівнем освіти Спеціаліст спеціальність 227 Фізична реабілітація з ліцензованим обсягом 50 осіб (наказ МОН від 19.12.2016 №1565);
		- за рівнем освіти Спеціаліст спеціальність 123 Комп`ютерна інженерія з ліцензованим обсягом 75 осіб (наказ МОН від 19.12.2016 №1565); 
		- за рівнем освіти Спеціаліст спеціальність 072 Фінанси, банківська справа та страхування з ліцензованим обсягом 50 осіб (наказ МОН від 19.12.2016 №1565); 
		- за рівнем освіти Спеціаліст спеціальність 071 Облік і оподаткування з ліцензованим обсягом 50 осіб (наказ МОН від 19.12.2016 №1565); 
		- за рівнем освіти Спеціаліст спеціальність 7.07010601 Автомобілі та автомобільне господарство з ліцензованим обсягом 30 осіб денна форма та 30 осіб заочна форма (наказ МОН від 03.07.2015 №1683-л); 
		- за рівнем освіти Спеціаліст спеціальність 7.05010201 Комп`ютерні системи та мережі з ліцензованим обсягом 50 осіб денна форма та 25 осіб заочна форма Документ сформований в системі Електронний суд 25.11.2024 4 (наказ МОН від 08.01.2014 №1-л); 
		- за рівнем освіти Спеціаліст спеціальність 7.03050901 Облік і аудит з ліцензованим обсягом 25 осіб денна форма та 25 осіб заочна форма (наказ МОН від 11.06.2014 №2323-л); 
		- за рівнем освіти Спеціаліст спеціальність 7.03050802 Банківська справа з ліцензованим обсягом 25 осіб денна форма та 25 осіб заочна форма (наказ МОН від 11.06.2014 №2323-л); 
		- за рівнем освіти Спеціаліст спеціальність 7.01020302 Фізична реабілітація з ліцензованим обсягом 25 осіб денна форма та 25 осіб заочна форма (наказ МОН від 03.07.2015 №1683-л); 
		- за рівнем освіти Бакалавр спеціальність 227 Фізична реабілітація з ліцензованим обсягом 50 осіб (наказ МОН від 19.12.2016 №1565);
		- за рівнем освіти Бакалавр спеціальність 6.030509 Облік і аудит з ліцензованим обсягом 25 осіб денна форма та 25 осіб заочна форма (наказ МОН від 11.06.2014 №2323-л); 
		- за рівнем освіти Бакалавр спеціальність 6.030508 Фінанси і кредит з ліцензованим обсягом 25 осіб денна форма та 25 осіб заочна форма (наказ МОН від 11.06.2014 №2323-л); 
		- за рівнем освіти Бакалавр спеціальність 6.070106 Автомобільний транспорт з ліцензованим обсягом 30 осіб денна форма та 30 осіб заочна форма (наказ МОН від 03.07.2015 №1683-л);
		- за рівнем освіти Бакалавр спеціальність 6.050102 Комп`ютерна інженерія з ліцензованим обсягом 25 осіб денна форма та 25 осіб заочна форма (наказ МОН молодьспорту від 01.03.2011 №2487-л); 
		- за рівнем освіти Бакалавр спеціальність 6.010203 Здоров`я людини з ліцензованим обсягом 25 осіб денна форма та 25 осіб заочна форма (наказ МОН від 03.07.2015 №1683-л).
		Як вже зазначено вище, позовні вимоги обґрунтовуються неправомірністю проведеної позапланової перевірки навчального закладу та невідповідністю наведених у спірному наказі від 05.11.2024 підстав для анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності вимогам Закону України «Про вищу освіту».
		Щодо викладених в Акті перевірки порушень навчальним закладом вимог ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, то позовна заява, інші заяви позивача по суті справи та апеляційна скарга не містять доводів на спростування таких порушень.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції навів такі узагальнені доводи та висновки:
		- позивач допустив посадових осіб Відповідача до перевірки, тим самим погодився з правомірністю такої перевірки та надавав до перевірки матеріали та доступ до приміщень навчального закладу, а тому дії відповідача по проведенню позапланової перевірки навчального закладу є правомірними та також є правомірним і наказ відповідача від 25.10.2024 р. №634-л «Про позапланову перевірку Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»», які вчинені та прийнято на підставі у межах повноважень та у спосіб, що відповідають вимогам законодавства України;
		- оскільки відповідачем було складено Акт про ненадання документів, в якому є підпис про вручення виконуючому обов`язки ректора навчального закладу, і заперечень з боку позивача, щодо встановленого факту ненадання документів, даний акт не містить, то відповідач правомірно прийняв спірний наказ від 05.11.2024 р. №646-л, яким анульовано ліцензії навчальному закладу на провадження освітньої діяльності, так як відповідно до пункту 10 частини 12 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» підставою для прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії повністю або частково є акт про ненадання органу ліцензування ліцензіатом документів, інформації про предмет перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування під час перевірки.
		В апеляційній скарзі навчальний заклад наполягає на своїх доводах щодо неправомірності проведеної позапланової перевірки та спірного наказу від 05.11.2024 про анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, які викладені в позовній заяві та в заявах по суті справи.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Щодо правомірності призначення та проведеної перевірки позапланової навчального закладу, то обсяг нормативно-правого регулювання цього питання полягає в наступному.
		Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
		Стаття 1 цього Закону визначає наступні поняття:
		-державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;
		-заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
		Згідно зі статтею 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
		Порядок нагляду і контролю у сфері ліцензування визначений статтею 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», яка містить наступні положення:
		« 1. Державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування може проводити позапланові перевірки додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування на підставах:
		1) наявності обґрунтованого повідомлення в письмовій формі про порушення органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування;
		2) видання розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування з метою перевірки його виконання органом ліцензування;
		3) виявлення інформації, що вказує на порушення органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування (зокрема, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, листах, щорічних звітах та на офіційних інформаційних ресурсах органів ліцензування);
		4) за дорученням Прем`єр-міністра України.
		Керівник органу ліцензування зобов`язаний забезпечити надання посадовим особам спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування під час проведення ними перевірки додержання органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування ліцензійних справ, інших документів та інформації з питань ліцензування, а також необхідні умови для проведення перевірки.
		Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування складає акт перевірки у двох примірниках в останній день перевірки.
		Один примірник акта видається керівнику органу ліцензування, діяльність якого перевірялася, а другий примірник - зберігається спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
		У разі виявлення порушення органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування протягом п`яти робочих днів з дня складення акта перевірки видає розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.
		Орган ліцензування, що одержав розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, зобов`язаний у визначений у розпорядженні строк усунути зазначені порушення та повідомити спеціально уповноважений орган з питань ліцензування про виконання вимог такого розпорядження.
		Положення цієї частини не застосовуються до органів ліцензування, що здійснюють ліцензування відповідно до пунктів 1, 2, 4-10 частини другої статті 2 цього Закону.
		2. Контроль за наявністю у суб`єктів господарювання ліцензій здійснюють державні органи, на які згідно із законом покладено функції контролю за наявністю ліцензій.
		3. Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування, крім Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка здійснює контроль відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		Для проведення перевірки органом ліцензування створюється комісія, до складу якої можуть входити виключно працівники такого органу та працівники його територіальних органів. У разі наявності загрози життю чи здоров`ю людей, яка безпосередньо пов`язана з провадженням ліцензіатом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, орган ліцензування має право залучати до перевірки фахівців центрів контролю та профілактики хвороб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
		Під час проведення органом ліцензування перевірки ліцензіат зобов`язаний забезпечити присутність керівника чи його заступника або іншої уповноваженої особи.
		Позапланові перевірки додержання ліцензіатами ліцензійних умов проводяться на підставах:
		1) виявлення в документах, що подаються ліцензіатом до органу ліцензування згідно із цим Законом, інформації, що вказує на недотримання ним ліцензійних умов, - з метою перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов у відповідній частині;
		2) виявлення у державних інформаційних ресурсах (паперових або електронних) інформації, що свідчить про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або не узгоджується з інформацією, що подається ліцензіатом органу ліцензування відповідно до вимог цього Закону, - з метою перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов у відповідній частині або перевірки достовірності відповідної інформації;
		3) розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, виданого за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю), - з метою перевірки його виконання;
		4) обґрунтованого звернення фізичної особи, фізичної особи - підприємця, юридичної особи про те, що внаслідок порушення ліцензіатом ліцензійних умов такій особі (особам) було завдано матеріальної шкоди або порушено її (їхні) законні права чи інтереси, - з метою перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов у відповідній частині;
		5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю) про виявлені під час виконання контрольних повноважень порушення ліцензіатом ліцензійних умов - з метою перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов у відповідній частині;
		6) неподання ліцензіатом в установлений строк органу ліцензування звітності, подання якої передбачено ліцензійними умовами, - з метою перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов у відповідній частині;
		7) наявності загрози життю чи здоров`ю людей, навколишньому природному середовищу або державній безпеці, що безпосередньо пов`язана з провадженням ліцензіатом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та документально підтверджена органом державної влади, уповноваженим у відповідній сфері, - з метою перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов, пов`язаних відповідним випадком;
		8) подання ліцензіатом письмової заяви до органу ліцензування про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням. Заява повинна містити найменування органу ліцензування, найменування та ідентифікаційний код ліцензіата - юридичної особи або прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків ліцензіата - фізичної особи - підприємця чи серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) згідно з відомостями з ліцензійного реєстру, суть заяви, дату складення.
		Позапланова перевірка додержання ліцензіатом ліцензійних умов на підставах, передбачених пунктами 2, 4 і 5 частини третьої цієї статті, здійснюється лише за наявності погодження із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування, що надається на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування за зверненням органу ліцензування.
		Звернення органу ліцензування має містити документальне підтвердження виявлення інформації, передбаченої пунктом 2 частини третьої цієї статті, або завірену ним копію відповідного звернення чи повідомлення, передбаченого пунктом 4 або 5 частини третьої цієї статті.
		Анонімні звернення не є підставою для проведення позапланових перевірок.
		4. Перевірка додержання ліцензіатом ліцензійних умов проводиться органом ліцензування залежно від предмета перевірки:
		1) за місцезнаходженням ліцензіата;
		2) за місцями провадження ліцензіатом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
		5. Про проведення позапланової перевірки ліцензіат повідомляється у день перевірки.
		6. Акт перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки.
		В акті відображаються питання, що перевірялися, та встановлений стан додержання ліцензіатом ліцензійних умов.
		У разі встановлення під час перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для припинення дії ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки.
		7. Розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування протягом п`яти робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом ліцензійних умов.
		У разі складення за результатом проведення перевірки акта, що є підставою для зупинення дії ліцензії повністю або частково, розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов не видається.
		8. Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, зобов`язаний в установлений у розпорядженні строк усунути зазначені порушення та подати до органу ліцензування інформацію про виконання вимог такого розпорядження.»
		Як вже зазначено вище, відповідач у наказі від 25.10.2024 №634-Л про призначення позапланової перевірки навчального закладу в якості підстав для такої перевірки зазначив пункти 2 та 7 абзацу 4 частини 3 статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
		Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (надалі - Положення № 630), МОН України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОН України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
		Підпунктами 44, 44-1 та 44-2 пункту 4 Положення № 630 передбачено, що МОН України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: 44) здійснює ліцензування освітньої діяльності закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти, а також перевірку дотримання ними ліцензійних умов та атестацію закладів професійної (професійно-технічної) освіти незалежно від їх підпорядкування і форми власності; 44-1) розробляє ліцензійні умови провадження освітньої діяльності та подає їх Кабінетові Міністрів України для затвердження; 44-2) здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов та за результатами перевірки приймає рішення.
		Зі змісту наведених положень законодавства слідує, що діяльність у сфері вищої освіти підлягає обов`язковому ліцензуванню. Органом ліцензування у цій сфері є МОН України, яке, зокрема, здійснює контроль за дотриманням ліцензійних вимог у сфері вищої освіти, а також перевірку достовірності документів, поданих разом із заявою на отримання ліцензії. Така перевірка проводиться з дотриманням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності». У разі виявлення порушення ліцензійних вимог МОН України видає розпорядження, в якому визначає строк усунення таких порушень, крім випадків, якщо за результатом перевірки було складено акт, що є підставою для зупинення дії ліцензії.
		Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», в редакції на час виникнення спірних відносин (далі  Постанова №303), припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».
		Згідно пункту 2 Постанови №303 за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. 
		Таким чином, станом на час призначення та проведення позапланової перевірки навчального закладу Постанова №303 на період воєнного стану припиняла проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю), в тому числі і в сфері освіти, за виключенням тих випадків, якщо наявні загрози, що мають негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України, і в цих випадках рішення щодо здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану віднесено Урядом до компетенції центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
		Слід зазначити, що Постановою КМУ №428 від 14.04.2025 Постанову №303 доповнено пунктом 4-4 наступного змісту: 
		«Установити, що дія пунктів 1 і 2 цієї постанови не поширюється на планові, позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері освіти.»
		Колегія суддів зазначає, що такі зміни до Постанови №303 не впливають на оцінку судом спірних правовідносин, оскільки вони ще не існували на час виникнення спірних правовідносин, а тому не підлягають застосуванню в силу вимог статті 58 Конституції України та статті 57 Закону України «Про нормотворчу діяльність», відповідно до яких закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
		Як вже зазначено вище, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій відповідача по проведенню позапланової перевірки навчального закладу та наказу відповідача від 25.10.2024 №634-л «Про позапланову перевірку Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»» лише з тих підстав, що позивач допустив посадових осіб відповідача до перевірки, тим самим погодився з правомірністю призначеної перевірки та надавав до перевірки матеріали та доступ до приміщень навчального закладу.
		Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитися не може з наступних підстав. 
		Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» надає суб`єкту господарювання право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) виключно в наступних випадках:
		- державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;
		- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
		- суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;
		- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання);
		- тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;
		- орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);
		- органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;
		- у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
		Отже, право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) може бути реалізовано суб`єктом господарювання виключно за наявності об`єктивних існуючих причин, зокрема, таких як порушення періодичності проведення заходів контролю, не одержання повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду, ненадання посадовими особами органу державного нагляду визначених законом документів, а власна оцінка суб`єктом господарювання таких документів на предмет їх правомірності чи неправомірності не вливає на реалізацію такого права.
		З цього витікає, що сам факт допуску суб`єктом господарювання посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу державного нагляду (контролю) не є безумовним та достатнім доказом того, що такий захід контролю здійснюється правомірно, а тому суб`єкт господарювання має право заперечувати проти правомірності такого заходу під час оскарження в судовому порядку рішень, прийнятих за наслідками заходу контролю.
		Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеної у постанові від 08.09.2021 р. по справі № 816/228/17, в якій зазначено наступне:
		«Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
		Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
		При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.»
		Враховуючи, що наведені судом першої інстанції доводи в обґрунтування правомірності позапланової перевірки навчального закладу є помилковими, колегія суддів вважає за необхідне надати власну оцінку правомірності такої перевірки.
		Як вже зазначено, вище спірним наказом від 25.10.2024 №634-Л позапланова перевірка навчального закладу була призначена для перевірки фактів, викладених в листі Миколаївської обласної військової адміністрації від 25.10.2024 №2570/0-05-35/4-24, що узгоджується положеннями наведених вище пунктів 1 та 3 абзацу другого частини 1 статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», якими визначені документальні підстави для призначення позапланових перевірок.
		Вирішуючи питання про те, чи була інформація, викладена в листі Миколаївської обласної військової адміністрації від 25.10.2024 №2570/0-05-35/4-24, достатньою підставою для призначення позапланової перевірки навчального закладу, колегія суддів виходить з того, що в цьому листі є посилання на такі обставини, як безпідставне надання навчальним закладом довідок про наявність відстрочки більше ніж 1 тис. особам призовного віку; здійснення дистанційного навчання без наявності відповідного програмного забезпечення та платформи для такого навчання; недостатність матеріальної бази та можливості для проведення навчання 1800 студентів, що перебувають у закладі.
		В наказі від 25.10.2024 №634-Л про призначення позапланової перевірки навчального закладу відповідач в якості нормативних підстав для такої перевірки зазначив пункти 2 та 7 абзацу 4 частини 3 статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», які передбачають такі підстави для позапланової перевірки додержання ліцензіатами ліцензійних умов:
		- виявлення у державних інформаційних ресурсах (паперових або електронних) інформації, що свідчить про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або не узгоджується з інформацією, що подається ліцензіатом органу ліцензування відповідно до вимог цього Закону, - з метою перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов у відповідній частині або перевірки достовірності відповідної інформації (п.2);
		- наявності загрози життю чи здоров`ю людей, навколишньому природному середовищу або державній безпеці, що безпосередньо пов`язана з провадженням ліцензіатом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та документально підтверджена органом державної влади, уповноваженим у відповідній сфері, - з метою перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов, пов`язаних відповідним випадком (п.7).
		Колегія суддів вважає, що наведена в листі Миколаївської обласної військової адміністрації від 25.10.2024 № 2570/0-05-35/4-24 інформація може свідчити про наявність загроз, що мають негативний вплив на права, законні інтереси людини та забезпечення безпеки держави, що в свою чергу є підставою для проведення позапланової перевірки згідно пункту 7 абзацу 4 частини 3 статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та пункту 2 Постанови № 303, в редакції на час виникнення спірних відносин.
		При цьому, проведення позапланової перевірки на таких підставах не потребує передбаченого абзацом 5 частини 3 статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» погодження із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування, що надається на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування за зверненням органу ліцензування, на відсутність якого посилається апелянт.
		Що стосується доводів апелянта про безпідставність посилання в наказі від 25.10.2024 №634-Л про призначення позапланової перевірки навчального закладу на пункт 2 абзацу 4 частини 3 статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», то колегія суддів зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин редакція Постанови №303 взагалі виключала можливість проведення такої перевірки на підставі цього пункту Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», а тому правомірність такого наказу колегія суддів оцінює лише в частині доведеності підстав для проведення такої перевірки, які визначені пунктом 2 Постанови №303, з якими узгоджуються підстави, визначені пунктом 7 абзацу 4 частини 3 статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
		Враховуючи з`ясовані обставини справи, які стосуються проведення позапланової перевірки навчального закладу, а також наведені норми законодавства та висновки Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що в діях та рішеннях відповідача не вбачає таких порушень процедури призначення та проведення позапланової перевірки навчального закладу, які б могли бути достатньою та безумовною підставою для задоволення позовних вимог в частині оскарження дій та рішень відповідача щодо проведення такої перевірки. 
		Надаючи оцінку правомірності спірного наказу МОН від 05.11.2024 №646-л «Про результати позапланової перевірки Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»», яким позивачу анульовано ліцензії на провадження освітньої діяльності, колегія суддів виходить з наступного.
		Зі змісту цього наказу слідує, що нормативними підставами для його прийняття є пункт 10 частини 12 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», пункт 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №630 (зі змінами), а фактичними підставами є наказ Міністерства освіти і науки України від 25.10.2024 №634 -л «Про позапланову перевірку Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»», результати позапланової перевірки, що зазначені в Акті перевірки, та Акт про ненадання органу ліцензування Вищим навчальним закладом «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» документів, інформації про предмет перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування під час перевірки від 30.10.2024 року №10.3-12-78.
		Позиція позивача щодо неправомірності спірного наказу МОН від 05.11.2024 №646-л, яка викладені в позовній заяві та в апеляційній скарзі, полягає в тому, що анулювання цим наказом виданих позивачу ліцензій на провадження освітньої діяльності на підставі пункту 10 частини 12 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Акту перевірки та Акту про ненадання документів від 30.10.2024 року №10.3-12-78, суперечить приписам частини 4 статті 24 Закону України «Про вищу освіту», яка є спеціальною нормою, що визначає підстави для прийняття рішення про припинення дії ліцензії на саме провадження освітньої діяльності. 
		Позиція відповідача, з якою погодився і суд першої інстанції, полягає в тому, що сам факт ненадання навчальним закладом під час перевірки певних документів на письмову вимогу посадових осіб відповідача від 29.10.24, який зафіксований Актом від 30.10.2024 №10.3-12-78 про ненадання документів, є належною підставою для анулювання спірним наказом МОН від 05.11.2024 №646-л виданих позивачу ліцензій на провадження освітньої діяльності на підставі пункту 10 частини 12 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
		Надаючи оцінку позиціям сторін щодо цього питання, колегія суддів зазначає наступне.
		Частиною 12 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначені підстави для прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії повністю або частково.
		Відповідно до пункту 10 частини 12 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», на підставі якого відповідач спірним наказом МОН від 05.11.2024 №646-л анулював ліцензії на провадження позивачем освітньої діяльності, підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії повністю або частково є акт про ненадання органу ліцензування ліцензіатом документів, інформації про предмет перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування під час перевірки.
		Відповідно до пункту 6 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, зокрема, освітня діяльність, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.
		Спеціальним Законом, який визначає основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, є Закон України «Про вищу освіту», частина 4 статті 24 якого визначає наступні виключні підстави для прийняття рішення про припинення дії ліцензії (повністю або частково):
		1) заява закладу вищої освіти про припинення дії власної ліцензії повністю або частково;
		2) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
		3) акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти;
		4) акт про повторне порушення закладом вищої освіти ліцензійних умов. Повторним порушенням закладом вищої освіти ліцензійних умов вважається вчинення протягом двох років з дня видання центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов нового порушення хоча б однієї з вимог ліцензійних умов, щодо якої видавалося таке розпорядження;
		5) акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих закладом вищої освіти разом із заявою про отримання ліцензії;
		6) акт про відмову закладу вищої освіти у проведенні органом ліцензування перевірки;
		7) несплата за видачу ліцензії;
		8) відсутність провадження освітньої діяльності ліцензіатом на певному рівні вищої освіти або за певною освітньою програмою, що передбачає присвоєння професійної кваліфікації з професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, протягом 365 днів.
		Аналіз підстав для припинення дії ліцензії, які передбачені частиною 4 статті 24 Закон України «Про вищу освіту» та частиною 12 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» свідчить про те, більшість цих підстав є спільними в обох законах, зокрема, заява про припинення дії власної ліцензії повністю або частково; наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи; акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов; акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих разом із заявою про отримання ліцензії; акт про відмову закладу вищої освіти у проведенні органом ліцензування перевірки. 
		Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що частина 4 статті 24 Закон України «Про вищу освіту» є спеціальною нормою, яка визначає правові підстави для прийняття рішення про припинення дії ліцензії на провадження освітньої діяльності, по відношенню до частини 12 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», яка визначає загальні підстави для припинення дії ліцензії у всіх видах господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню.
		При цьому, Закон України «Про вищу освіту» не передбачає, що інші підстави для припинення дії ліцензії на провадження освітньої діяльності можуть бути передбачені іншими законами, зокрема Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
		Колегія суддів звертає увагу на те, що саме на виконання вимог Закону України «Про вищу освіту» відповідачем за результатами проведеної перевірки навчального закладу, в ході якої були виявлені певні порушення в діяльності навчального закладу, що відображені в Акті перевірки, відповідачем видано Розпорядження про усунення суб`єктом господарювання порушень вимог ліцензійних умов провадження освітньої діяльності від 30.10.2024 №9/9-р, яким навчальний заклад було зобов`язано усунути виявлені порушення до 20.11.2024, надати інформацію про усунення порушень до 21.11.2024 та попереджено, що невиконання цього розпорядження є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії на підставі пункту 2 частини дванадцятої статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
		Отже, як за Законом України «Про вищу освіту» (пункт 3 частина 4 статті 24), так і за Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (пункт 2 частини 12 статті 16), виявлені порушення під час перевірки можуть бути підставою для припинення дії ліцензії лише в тому разі, якщо ці порушення не будуть усунуті протягом встановленого строку.
		В рамках спірних правовідносин відповідач прийняв спірне рішення про анулювання (припинення) ліцензій на провадження освітньої діяльності 05.11.2024 без фіксації факту невиконання навчальним закладом вимог Розпорядження про усунення виявлених порушень від 30.10.2024 №9/9-р та до спливу строку, який надав навчальному закладу сам відповідач для усунення таких порушень.
		Колегія суддів вважає, що прийняття відповідачем у спірних правовідносинах наказу про анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності на підставі пункту 10 частини 12 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Акту від 30.10.2024 №10.3-12-78 про ненадання документів є неправомірним, так як це не відповідає приписам частини 4 статті 24 Закон України «Про вищу освіту», яка є спеціальною нормою, що визначає підстави для припинення ліцензій на провадження освітньої діяльності.
		Така позиція колегії суддів підтримується і Державною регуляторною службою України, яка у своїх Роз`яснення щодо підстав для припинення дії ліцензій від 04.03.2025 зазначає наступне:
		«Отже, за наявності підстав, визначених частиною дванадцятою ст. 16 Закону №222 (Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»), органи ліцензування повинні приймати рішення про припинення дії ліцензії повністю або частково, якщо інші підстави для прийняття таких рішень не визначені законами України у відповідних сферах, з урахуванням особливостей яких здійснюється ліцензування певного виду господарської діяльності.» 
		Також колегія суддів зазначає, що передбачена пунктом 10 частини 12 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» така підстава для прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії як акт про ненадання органу ліцензування ліцензіатом документів, інформації про предмет перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування під час перевірки, може бути застосована в тому випадку, якщо внаслідок такого ненадання проведення перевірки стало неможливим.
		Фактично зміст пункту 10 частини 12 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» доповнює інший пункт цієї норми, а саме пункт 8, відповідно до якого підставою для прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування, оскільки передбачені цими пунктами обставини унеможливлюють проведення перевірки.
		Відповідно, проведення перевірки внаслідок ненадання документів буде неможливим в тому випадку, якщо до перевірки не надано жодного документу стосовно предмету перевірки, або не надано такого обсягу документів, що виключає можливість проведення, та може бути кваліфіковано, як ухилення суб`єкта господарювання від проведення перевірки. 
		Отже, передбачена пунктом 6 частини 4 статті 24 Закон України «Про вищу освіту» така підстава для прийняття рішення про анулювання ліцензії на провадження освітньої діяльності, як відмова закладу вищої освіти у проведенні перевірки, фактично включає в себе і ненадання документів для перевірки, внаслідок чого проведення перевірки стає неможливим. 
		В той же час, ненадання суб`єктом господарювання окремих документів з числа тих, які вимагались для проведення перевірки, не створює автоматично підстав для прийняття рішення про анулювання ліцензії згідно пункту 10 частини 12 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», а інше тлумачення цієї норми надавало б можливість приймати рішення про анулювання ліцензії навіть у випадку ненадання одного документа з переліку тих, що вимагались для проведення перевірки.
		Як слідує з матеріалів справи, Актом від 30.10.2024 №10.3-12-78 про ненадання документів зафіксовано ненадання позивачем лише частини тих документів, які відповідач вимагав надати для проведення перевірки письмовою вимогою від 29.10.24.
		При цьому, ненадання таких документів не перешкодило відповідачу провести відповідну перевірку навчального закладу, виявити певні порушення в діяльності навчального закладу, скласти відповідний Акт перевірки та видати позивачу Розпорядження про усунення виявлених порушень від 30.10.2024 №9/9-р. 
		Отже, ненадання позивачем певних документів з того переліку документів, які відповідач вимагав надати для проведення перевірки письмовою вимогою від 29.10.24, не зробило проведення перевірки неможливою, а тому в рамках спірних правовідносин відсутня передбачена пунктом 10 частини 12 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» підстава для прийняття рішення про анулювання ліцензії.
		Також колегія суддів звертає увагу на непослідовність правозастосовної діяльності відповідача у спірних правовідносинах, яка полягає в тому, що Розпорядженням про усунення виявлених порушень від 30.10.2024 №9/9-р відповідач спочатку вимагає від позивача усунути виявлені перевіркою порушення до 20 листопада 2024 року, не зупиняючи діяльність навчального закладу, а спірним наказом від 05.11.2024 №646-л відповідач анулює видані позивачу ліцензії на провадження освітньої діяльності, тим самим фактично припиняючи діяльність цього навчального закладу ще до спливу строку, який сам відповідач надав позивачу на усунення виявлених порушень.
		Такі дії та рішення відповідача не узгоджуються з принципами правової визначеності та належного урядування, які є складовими елементами принципу верховенства права.
		Відповідно до частин 1 та 2 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особа може розраховувати на "легітимні очікування" якщо вони мають суттєву основу в національному праві (пункт 35 рішення у справі "Н. К. М. проти Угорщини" від 4 листопада 2013 року).
		У Рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 Конституційний Суд України вказав, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).
		Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який, зокрема, у рішенні від 13 грудня 2001 року у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).
		Згідно з пунктом 3.1 рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року №17-рп/2010 одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення вказаних обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
		Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування наказу Міністерства освіти і науки України «Про результати позапланової перевірки Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»» від 05.11.2024 №646-л.
		За таких обставин апеляційна скарга піддягає частковому задоволенню.
		Виходячи з цього, за правилами ст.139 КАС України підлягають новому розподілу судові витрати, понесені позивачем у зв`язку із розглядом справи, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. 
		Так, у зв`язку із розглядом справи позивач поніс судові витрати у вигляді сплати судового збору за подачу позову в сумах 4315,51 грн. (т.1 а.с.1) та 6065 грн. (т.1 а.с.161), а також за подачу апеляційної скарги в сумі 13 626 грн. (т.2 ас.11).
		Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подачу до адміністративного суду позову немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою  підприємцем складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.), а за подачу апеляційної скарги на рішення суду - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Оскільки за результатами апеляційного перегляду задоволено одну позовну вимогу немайнового характеру, то на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді сплати судового збору за подачу позову в сумі 3028 грн. та за подачу апеляційної скарги в сумі 4542 грн. (3028 грн.х150%), а всього 7570 грн. (3028 грн. + 4542 грн.).
		Керуючись ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд,
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»  задовольнити частково.
		Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року по справі №400/11117/24 скасувати.
		Прийняти по справі №400/11117/24 нову постанову, якою позовні вимоги Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»  задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України «Про результати позапланової перевірки Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»» від 05.11.2024 №646-л.
		В іншій частині позовних вимог - відмовити. 
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти та науки України (просп. Берестейський, 10,м. Київ,01135, пр-т Перемоги, 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185) на користь Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» (код ЄДРПОУ 32819640) судові витрати у розмірі 7570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят) гривень.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
		 
		Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді  Н.В. Вербицька   О.В. Джабурія

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...