Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 650/1563/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 13.07.2025. Зареєстровано: 13.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/650/143/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024230000000138

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 650/1563/24
		провадження № 1-кп/650/143/25
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		10 липня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		із секретарем  ОСОБА_2 ,
		за участю: прокурора  ОСОБА_3 ,
		захисника  ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в спеціальному судовому провадженні кримінальне провадження № 22024230000000138 за обвинуваченням  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Шевченко Скадовського району Херсонської області, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 111-1 КК України,
		 
		встановив:
		 
		Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		У порушення вимог п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) президент, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме  віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил рф (далі  зс рф) на територію України.
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі  ООН).
		До складу ООН входять Україна, рф та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX), серед іншого визначено, що ознаками агресії є:
		застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;
		застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
		Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
		вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;
		бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
		блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави:
		напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
		застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
		дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
		засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
		Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав закріплені у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року, який визнається рф та Україною.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі  Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і рф.
		Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.
		22 лютого 2022 року президент рф направив до ради федерації звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року приблизно о 5 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		У подальшому збройні сили рф, які діяли за наказом керівництва рф і зс рф, вторглись на територію Україну шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно увійшли на територію Україну через державні кордони України в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією при цьому нанесли ракетно-бомбові удари по військовим і цивільним об`єктам України, а також ввели на територію суверенної держави війська країни-агресора. 
		Таким чином, з 24.02.2022 і по цей день дії рф проти України підпадають під всі пункти, передбачені ст. 3 Резолюції 3314, а тому такі дії слід кваліфікувати саме як акт агресії рф проти України.
		У зв`язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан, який на цей час відповідно до чинного законодавства триває.
		Законом України від 22.05.2022 № 2265-ІХ «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» російська федерація визнана державою - терористом (державою - агресором).
		Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, ратифікованої Україною 24.08.1991, територія визнається окупованою якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.
		Відповідно до п.п. 6, 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
		Окупаційна адміністрація російської федерації  сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг. 
		У період з 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області, у тому числі село Благодатне Скадовського району, захоплено військовослужбовцями зс рф і воно знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025.
		Так, у травні 2022 року представниками збройних формувань російської федерації всупереч законного порядку установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими діючими нормативно-правовими актами, на тимчасово окупованій території села Благодатне Скадовського району Херсонської області цілеспрямовано створено підпорядковану, керовану та фінансовану російською федерацією окупаційну адміністрацію т.зв. «Благодатненську сільську раду Скадовського муніципального округу Херсонської області», до складу якої входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України, з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території та реалізації всіх узурпованих владних повноважень.
		Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, громадянка України ОСОБА_5 , фактично проживаючи на території села Благодатне Скадовського району Херсонської області, будучи проросійські налаштованою, достеменно проінформованою та розуміючи факт захоплення села Благодатне збройними силами російської федерації, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаною про те, що Херсонська область є невід`ємною складовою частиною України, що порядок утворення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування регулюється виключно Конституцією України та законами України, в травні 2022 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в селі Благодатне Скадовського району Херсонської області, прийняла пропозицію від невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників держави-агресора  російської федерації та добровільно, зайняла посаду т.зв. «виконуючої обов`язки голови «Благодатненської сільської ради Скадовського муніципального округу Херсонської області», пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора, т.зв. «Благодатненській сільській раді Скадовського муніципального округу Херсонської області», за місцем фактичного розташування в адміністративній будівлі Благодатненського старостинського округу Скадовської міської територіальної громади за адресою: Херсонська область, Скадовський район, селище Благодатне, вул. Терешкової, 57.
		Так, ОСОБА_5 , добровільно зайнявши у травні 2022 року (точну дату органом досудового розслідування не встановлено) вищевказану посаду, на виконання завдання держави-агресора (рф), у якості керівника незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, а саме окупаційної адміністрації держави-агресора, погодилась організовувати роботу із: 
		забезпечення співробітництва з представниками влади та збройних формувань держави-агресора (рф);
		підбору кадрів та призначення осіб на керівні посади в незаконному органі влади  «Благодатненській селищній раді Скадовського муніципального округу Скадовського району Херсонської області», закладах освіти;
		надання матеріальної допомоги та інших виплат у грошовій одиниці рф (рублях) жителям тимчасово окупованої території села Благодатне Скадовського району Херсонської області;
		проведення масових заходів на території села Благодатне метою популяризації та підтримки рішень і дій держави-агресора (рф), її збройних формувань та окупаційної адміністрації, створеної на території населеного пункту.
		На судовому засіданні прокурор підтримав обвинувачення, вказав про доведеність вини обвинуваченої зібраними в ході досудового розслідування доказами, які були досліджені судом у відкритому судовому засіданні, а також показаннями свідків, та просив суд призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі строком на десять років з позбавленням права обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, строком на п`ятнадцять років та з конфіскацією всього належного їй майна. Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін. Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання. Судові витрати стягнути з обвинуваченої на користь держави.
		Захисник у судовому засіданні просив призначити обвинуваченій найменш суворий вид покарання, посилаючись на неможливість достеменно встановити, чи вчиняла вона інкриміновані дії добровільно.
		Обвинувачена на судове засідання не з`явилася, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 19 березня 2024 року у справі № 490/1477/24 проведено у спеціальному порядку, а судовий розгляд справи здійснений у спеціальному судовому провадженні, за її відсутності, відповідно до ухвали Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04 липня 2024 року, у зв`язку з чим суд констатує, що як стороною обвинувачення в ході здійснення спеціального досудового розслідування, так і судом в ході здійснення спеціального судового провадження (in absentia), були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя.
		Так, участь захисника у даному кримінальному провадженні, залученого для здійснення захисту за призначенням, була забезпечена із самого початку кримінального переслідування обвинуваченої та здійснювалася до ухвалення вироку у справі. Захисник брав участь у кожній слідчій (розшуковій) дії, яка передбачала його обов`язкову участь, отримував усі процесуальні документи, що підлягали врученню обвинуваченій, брав участь у кожному судовому засіданні, в якому здійснювався розгляд справи по суті. Жодних зауважень, клопотань чи заперечень з цього приводу від захисника протягом здійснення кримінального провадження не надходило.
		Впродовж усього судового розгляду справи інформація про відповідні процесуальні документи та повістки про виклик обвинуваченої до суду завчасно публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5КПК України (газета «Урядовий кур`єр») та на офіційному веб-сайті суду, в порядку передбаченому абз. 6 частини третьої статті 323 КПК України, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, у зв`язку з чим обвинувачена вважається належним чином ознайомленою з їх змістом.
		Після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження та до ухвалення вироку у справі обвинувачена до суду не з`являлася та не була до нього доставлена, що свідчило про відсутність підстав для переходу суду до судового розгляду згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.
		З матеріалів справи суд також встановив, що обвинувачена мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримала чи мала би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мала можливість бути обізнаною із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати захисника самостійно; в) бути судженою в її присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного нею захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного їй захисника безплатно для неї. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6Європейської Конвенціїз правлюдини та статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. 
		Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову обвинуваченої, яка повинна знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченої від правосуддя суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» пункту 3 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статті 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (частина третя статті 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинувачених була застосована належна правова процедура в контексті приписів статті 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Отже, зважаючи на виконання судом усіх передбачених наведеними положеннями кримінального процесуального законодавства вимог щодо проведення спеціального судового провадження, кримінальне провадження здійснено за відсутності обвинуваченої, а обставини причетності останньої до інкримінованого їй кримінального правопорушення, перевірені у відкритому судовому засіданні, із дотриманням засад кримінального провадження та за активної участі захисника. 
		Вина обвинуваченої у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується такими наданими стороною обвинувачення та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
		Відповідно до Протоколу огляду від 29 березня 2023 року під час огляду відкритого ресурсу мережі Інтернет (Telegram-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено факт публікації, яка містить відомості про реалізацію на тимчасово окупованій території Херсонської області так званого всеросійського проєкту «Тренер».
		У публікації зазначено, що в межах цього проєкту здійснюється передача спортивного інвентарю, організовуються заняття з дітьми, проводяться заходи соціального та патріотичного спрямування. Такі дії позиціонуються як реалізація гуманітарної ініціативи, підтриманої Президентом Російської Федерації.
		У тексті публікації прямо вказано на участь особи під іменем ОСОБА_6 , яка зазначена як виконувач обов`язків голови села Благодатне Херсонської області. Її зображення з відповідним підписом міститься у додатку до протоколу (скріншот № 2).
		Зазначені відомості свідчать про публічну участь ОСОБА_7 у заходах, організованих окупаційною адміністрацією. Вона представлена як особа, що виконує функції представника органу місцевого самоврядування на території, яка перебуває під контролем збройних сил держави-агресора.
		Відповідно до висновку експерта від 31.07.2023 № СЕ-19/112-23/7076-ФП, складеного судовим експертом Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, у межах досудового розслідування в кримінальному провадженні № 22022330000000108 від 24.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, зроблено такий висновок: на отриманих стоп-кадрах з відеозаписів під назвами: ГУМ (1).шр4; (на відеозаписі має підпис: ОСОБА_8 Начальник ТУ г. Скадовск) Субботник (2).шр4 (на відеозаписі має підпис: ОСОБА_8 Начальник ТУ г. Скадовск), на фотозображені під 8dfba5e4-52ce-41af-a52a-0c43blcf2032.jpeg (на фотозображенні ліворуч особа жіночої статі одягнена у чорну кепку, рубашку у клітинку, сині джинси та білі кросівки) та на зображенні, що міститься у файлі під назвою: «мащенко. ВМР», ймовірно, зображена одна й та сама особа. На отриманому стоп-кадрі з відеозапису під назвою: IMG_8197.mp4. (на відеозаписі має підпис: ОСОБА_9 главы с. Благодатное, Херсонская область) та на зображенні, що міститься у файлі під назвою: « ОСОБА_10 », зображена одна і та ж сама особа. Вартість експертизи згідно з довідкою становить 1912 грн.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 02 травня 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, свідок ОСОБА_11 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнав ОСОБА_5 як особу, яка добровільно зайняла посаду голови с. Благодатне Скадовського району Херсонської області.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 26 січня 2024 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці, свідок ОСОБА_12 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнала ОСОБА_5 як особу, яка добровільно зайняла посаду виконуючої обов`язки голови села Благодатне, яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та адміністративно господарських функцій у незаконно створеному органу влади на тимчасово-окупованій території.
		Під час дослідження вказаних доказів жодна із сторін не заявила про недотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства при їх отриманні на стадії досудового розслідування, про їх недопустимість чи неналежність.
		Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки, зі змісту показів яких вбачається причетність обвинуваченої до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.
		На судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що після початку повномасштабного вторгнення залишався в селі Благодатному Скадовського району, де проживав. У березні 2022 року ОСОБА_5 була представлена окупаційними військовими як голова сільської ради. Вона особисто повідомила свідку про зайняття цієї посади та пропонувала йому працевлаштування в умовах окупації.
		Свідок вказав, що ОСОБА_5 виконувала адміністративні функції: видавала гуманітарну допомогу, організовувала роботу сільської ради, підшукувала кадри, звільняла попередніх працівників. З її участю, зокрема, було виселено з посад його родичів, а також передано житлові приміщення, включно з будинком свідка, для проживання російських військових.
		За словами свідка, ОСОБА_5 відкрито підтримувала дії окупантів, агітувала отримувати паспорти рф, заявляючи, що «росія тут назавжди». Свідок припускає, що саме вона могла повідомити окупантів про його місцезнаходження перед затриманням.
		Свідок наголосив, що ОСОБА_5 добровільно співпрацювала з окупаційною владою і жодних перешкод для виїзду з окупованої території в неї не було.
		На судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , директор Благодатненського ліцею, пояснила, що на момент вторгнення перебувала у селі Благодатному, організовувала евакуацію архівів школи та технічного оснащення. 13 серпня 2022 року виїхала на підконтрольну територію через переслідування з боку окупаційної влади.
		Свідок підтвердила, що ОСОБА_14 , дружина її односельця, зайняла посаду голови сільської ради 25 липня 2022 року. За її словами, ОСОБА_15 особисто приїздила до неї додому, представлялась «старостою села», надалі очолила сільську адміністрацію, активно співпрацювала з окупаційною владою та здійснювала пошук кандидатів на посади, у тому числі в заклади освіти. Свідок зазначила, що ОСОБА_15 проводила збори, підбирала кадри, пропонувала їй та її працівникам працевлаштування, зокрема із високою заробітною платою в рублях.
		Також свідок повідомила, що ОСОБА_15 організовувала видачу гуманітарної допомоги, брала участь у підготовці до запуску навчального процесу, супроводжувала військових при обшуках, погрожувала вчителям і свідку особисто у разі відмови від співпраці. Після її відмови на наступний день свідка було вивезено до адміністрації, де допитували військові. Окрім того, ОСОБА_15 особисто забирала ключі від школи, здійснювала перевірки закладу та вивезла частину його майна.
		Свідок зазначила, що ОСОБА_15 брала участь у підготовці та проведенні незаконного референдуму, супроводжувала військових під час обходу мешканців та агітувала голосувати за «приєднання до росії». Вона також здійснювала призначення осіб на посади, видавала гуманітарну допомогу, брала участь у впровадженні рубля як грошової одиниці та сприяла запровадженню розрахунків у російських рублях у місцевих крамницях.
		Свідок вказала, що ОСОБА_5 діяла добровільно, відкрито підтримувала окупаційну владу, зокрема заявляла про бажання відновити діяльність шкіл і дитсадків за сприяння рф, мала дружні стосунки з іншими колаборантами, зокрема ОСОБА_16 .
		На судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що до повномасштабного вторгнення рф перебувала за місцем свого постійного проживання у селищі Благодатне Скадовського району Херсонської області. Після початку окупації, з міркувань безпеки для себе та своєї родини, вона змушена була залишити тимчасово окуповану територію 30 серпня 2022 року та виїхати до Тернопільської області.
		Свідок підтвердила своє знайомство з ОСОБА_5 ще з 2020 року, коли остання стала хрещеною матір`ю племінниці Баліцької. За словами свідка, ОСОБА_5 після початку окупації добровільно пішла на співпрацю з окупаційною адміністрацією рф, була призначена на посаду в незаконному органі влади та підтримувала діяльність окупантів. Вона проводила підбір кадрів, організовувала роботу, координувала дії представників окупаційних сил та залучала місцевих мешканців до співпраці, зокрема шляхом пропозицій зайняти посади, підкріплених високими зарплатами у рублях, перспективами кар`єрного росту тощо.
		ОСОБА_12 наголосила, що ОСОБА_5 пропонувала їй особисто обійняти посаду директора школи в селищі Благодатне, однак вона відмовилася від цієї пропозиції. За її словами, ОСОБА_5 також координувала роботу інших місцевих осіб, зокрема ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які погодилися зайняти керівні посади в структурах окупаційної адміністрації.
		Свідок вказала, що ОСОБА_5 проводила підбір членів виборчих комісій для участі в псевдореферендумі, організовувала підготовку та проведення голосування, зокрема у вигляді виїзного голосування у супроводі озброєних військових рф. Також свідку відомо, що ОСОБА_5 брала участь в агітаційних заходах на користь рф, агітувала за отримання паспортів рф, а також проявляла відверту прихильність до політики держави-агресора.
		Також, на судовому засіданні були досліджені показання свідків отримані не шляхом їх безпосереднього допиту судом під час судового засідання, а у порядку частини одинадцятоїстатті 615КПК України, відповідно до якої показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
		У вказаному порядку досліджені показання свідка ОСОБА_20 , який був допитаний під час досудового розслідування 06 квітня 2023 року, що підтверджується протоколом допиту свідка від цієї дати, а також змістом DVD-R диска, доданого до протоколу допиту, який був розпакований в присутності учасників справи та відтворений в залі суду.
		Так, відповідно до результатів допиту свідка ОСОБА_20 , які зафіксовані за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, встановлено, що він 06 квітня 2023 року надав такі показання. 
		Свідок зазначив, що Благодатненська сільська рада функціонувала до весни 2022 року, але точної дати припинення її роботи він не пам`ятає. За його словами, після встановлення окупаційної влади в селі Благодатному до нього приїхала жінка, яка представилася як ОСОБА_5 . Вона повідомила, що є новою головою від окупаційної влади. Свідок вказав, що ОСОБА_5 була місцевою мешканкою, хоча певний час проживала в Криму.
		Після цього, за словами свідка, ОСОБА_5 запропонувала йому працювати під її керівництвом у структурі окупаційної влади, обіцяючи зарплату в розмірі 10 тисяч рублів. Проте свідок відмовився. Крім того, вона вимагала передати їй автомобіль сільської ради (марки «Таврія»), що він і зробив, без складання будь-яких актів чи документів, лише на підставі її усної вказівки.
		Свідок підтвердив, що саме ОСОБА_5 виконувала функції голови від імені окупаційної адміністрації, і що майно сільської ради, у тому числі автомобіль, було передано їй у користування. Також свідок повідомив, що за її керівництва проводився перепис населення, що розцінювався як підготовка до так званого «референдуму».
		Свідок зауважив, що передача майна, у тому числі комп`ютерної техніки, документів та іншого майна, фактично відбулася за вказівкою ОСОБА_5 . Він також вказав на участь інших осіб, зокрема ОСОБА_21 , яка сприяла збереженню архівних матеріалів, імовірно, з метою подальшої передачі окупаційній владі.
		Крім того, свідок повідомив, що після виїзду з тимчасово окупованої території йому стало відомо, що ОСОБА_5 очолила Скадовську міську раду від імені окупаційної влади. Він також вказав, що, за наявною в нього інформацією, перепис населення, пов`язаний з організацією псевдореферендуму, здійснювала ОСОБА_22 , яка діяла за дорученням ОСОБА_5 .
		У підсумку, свідок підтвердив, що ОСОБА_5 фактично виконувала обов`язки голови окупаційної адміністрації в селі Благодатному, організовувала передачу майна та техніки сільради, а також вела діяльність, спрямовану на підготовку до незаконного «референдуму» на користь держави-агресора.
		Будь-яких зауважень, заперечень чи клопотань з приводу порядку відтворення відеозапису допиту вказаного свідка та його змісту від учасників справи не надійшло.
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Таким чином, суд безсторонньо та неупереджено оцінивши надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, які є належними та допустимими, дійшов висновку, що підтверджені ними обставини виключають будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований обвинуваченій злочин було вчинено і остання є винною у його вчиненні. Стороною обвинувачення, на переконання суду, поза розумним сумнівом доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації вказаного діяння.
		Наявність в діях обвинуваченої прямого умислу на вчинення інкримінованого злочину, а саме на добровільне прийняття посади у незаконному органі влади, створеному окупаційною адміністрацією російської федерації, встановлені судом на підставі сукупності досліджених судом доказів, зокрема, тих, що підтверджують обставини, які свідчать про очевидне розуміння обвинуваченою факту окупації вказаної території, яка мала відкритий характер, факту незаконності створення та роботи окупаційних адміністрацій та підпорядкованих їм органів влади, яка діяла на відповідній території, необхідності вчинення особою активних дій, спрямованих на забезпечення діяльності незаконного органу влади, виконання функцій представницької та виконавчої влади від імені окупаційної адміністрації, покладення на неї у зв`язку з цим відповідних обов`язків та наділення повноваженнями, що не охоплювалися діючим в Україні законодавством, що призвело до фактичного виконання завдань окупаційної адміністрації держави-агресора, не прихованою співпрацею із представниками окупаційної влади від російської федерації, яка офіційно визнана країною-агресором не лише на території України, а й більшістю країн світу та міжнародними організаціями.
		Крім того, обвинувачена на момент окупації с. Благодатне Скадовського району та перед вчиненням злочину була місцевою мешканкою, тобто вона була обізнана щодо законної влади від України, яка діяла на відповідній території, а отже очевидно розуміла незаконність вчинених нею дій, які були спрямовані на створення ознак зовнішньої легітимності для громадян рф та забезпечення діяльності окупаційного органу влади, що в свою чергу передбачало чітке розуміння нею наслідків, які вони мали зумовити та правових процедур, які при цьому мали бути застосовані до таких осіб. Крім того, з боку офіційних представників України неодноразово через засоби масової інформації громадянам України, які залишились на тимчасово окупованій території, роз`яснювалось про те, що дії, спрямовані на співпрацю з окупаційною владою, тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
		Зазначене є беззаперечним свідченням невимушеної поведінки обвинуваченої, відсутності будь-якого примусу щодо неї, а відтак, і цілковитої добровільності його дій.
		Крім того, як встановлено із пояснень свідків, ОСОБА_5 не проявляла ознак пригнічення, поганого настрою, виконання покладених на неї обов`язків суто формально. Навпаки, свідки бачили, що ОСОБА_5 активно брала участь у роботі так званої «сільської ради», вчиняла дії, спрямовані на забезпечення функціонування окупаційної адміністрації, організацію місцевого самоврядування та реалізацію політики окупаційної влади, проявляла ініціативність у виконанні своїх обов`язків, активно комунікувала з представниками окупаційної влади, підписувала документи та організовувала заходи від імені так званої окупаційної адміністрації.
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження у межах, передбачених частиною першою статті 337 КПК України, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази у їх сукупності, надавши їм правову оцінку, відповідно до вимог статті 94КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, взявши до уваги показання свідків, як тих, які були допитані безпосередньо під час судового засідання, так і тих, які були допитані під час досудового розслідування у порядку частини одинадцятої статті 615 КПК України,та відтворенів залісуду,які єпослідовними,узгодженими міжсобою таіншими обставинамипідтвердженими письмовимидоказами,які,на думкусуду,є належнимита допустимими,не викликаютьсумнівів уїх достовірності,у зв`язкуз чимїх слідпокласти воснову обвинувальноговироку,суд дійшоввисновку,що намомент вчиненнязлочину територіяс.Благодатне Скадовськогорайону Херсонськоїобласті булатимчасово окупованою,на нійбуло сформованоокупаційний органвлади,підконтрольний державі-агресоруросійській федерації,а обвинувачена,будучи громадянкоюУкраїни табезсумнівно обізнаноюпро вказаніобставини,добровільно вчинилавказані дії,які судкваліфікує за частиною п`ятою статті 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, а саме  добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання суд дійшов таких висновків. 
		Положеннями частин першої,другої статті50КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до частини другоїстатті 65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Пунктом 3частини першоїстатті 65КК України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до положень частини п`ятоїстатті 12КК України та санкції частини п`ятої статті 111-1 КК України встановлено, що інкриміноване обвинуваченій кримінальне правопорушення є тяжким злочином проти основ національної безпеки України, яке передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
		Отже, при визначенні обвинуваченій виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення, наслідки його вчинення, інші обставини, які впливають на покарання, а також дані про її особу, яка раніше не судима, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, на момент окупації проживала в населеному пункті в якому і вчинила дії щодо сприяння функціонуванню окупаційного органу влади та виконання організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, характеризується за місцем проживання посередньо, не притягувалася до кримінальної відповідальності.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 відповідно до статті 66 КК України, суд не встановив.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 суд, відповідно до пункту 11частини першоїстатті 67КК України, визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Зважаючи на те, що обвинувачена, як громадянка України, вчинила тяжкий злочин проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, який у зв`язку з цим становить підвищену суспільну небезпеку, наслідки якого виявились, зокрема, у сприянні своїми діями державі-агресору в утвердженні незаконної окупаційної влади на території України, що порушило незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та конституційний лад України, а також враховуючи вчинення обвинуваченою вказаного злочину із корисливих мотивів, про що свідчить відсутність обставин, які б підтверджували перебування її у тяжкому матеріальному стані, інші обставини, які б об`єктивно давали б підстави для відповідних висновків, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої, її перевиховання та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень можливо досягти шляхом призначення їй основного покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк  десять років, та додаткового покарання, у виді конфіскації всього майна, яке є її власністю, а також враховуючи, положення частини першої статті 55 КК України, висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду висловлені в постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 344/16025/18, правові позиції наведені в пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо застосування стаття 55 КК України, викладений у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 404/2081/22, обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг строком на п`ятнадцять років, що за характером і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинене кримінального правопорушення.
		Доводи захисника щодо недостатності наведених доказів для призначення обвинуваченій максимально суворого покарання суд відхиляє як безпідставні, оскільки обставини кримінального провадження та сукупність досліджених доказів беззаперечно вказують на наявність у діях обвинуваченої прямого умислу на добровільне співробітництво з окупаційною владою держави-агресора та активну участь у функціонуванні незаконних органів влади. 
		Суд бере до уваги, що злочин вчинено у період воєнного стану, в умовах збройної агресії проти України, що значно підвищує його суспільну небезпечність та вимагає суворої реакції держави. Обвинувачена своєю діяльністю фактично сприяла закріпленню та зміцненню влади окупаційної адміністрації на частині території України, тим самим підривала основи державного суверенітету, територіальної цілісності та конституційного ладу України. Будучи громадянкою України та місцевою мешканкою, вона обізнано й добровільно займала керівну посаду у незаконному органі влади та реалізовувала надані їй організаційно-розпорядчі й адміністративно-господарські функції, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки. 
		При цьому судом не встановлено жодних обставин, які б могли пом`якшити її відповідальність чи свідчили б про наявність тяжкого матеріального або іншого виняткового стану, який змусив би її діяти у спосіб, що порушує кримінальне законодавство. Навпаки, обвинувачена діяла свідомо, без примусу, проявляючи ініціативу та сприяючи діяльності окупаційної влади. 
		З огляду на викладене, суд вважає, що призначення покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк - десять років, з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування строком на п`ятнадцять років, відповідає принципам справедливості та загальнонаціональному інтересу захисту безпеки держави, а також є необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 19 березня 2024 року у справі № 490/1477/24 стосовно обвинуваченої, за її відсутності, було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без зазначення строку дії такої ухвали.
		Зважаючи на обставини справи, призначене обвинуваченій покарання, яке пов`язане з позбавленням волі, а також відсутність останньої на проголошенні вироку, суд вважає за необхідне продовжити застосований запобіжний захід до набрання вироком законної сили, з метою забезпечення його виконання.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Речові докази у справі відсутні. Арешти накладені не були.
		Відповідно до частини другоїстатті 124КПК України процесуальні витрати слід відшкодувати шляхом стягнення з обвинуваченої на користь держави документально підтверджених витрат на залучення експерта.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 КПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винноюу вчиненнізлочину,передбаченого частиною п`ятою статті 111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, строком на п`ятнадцять років та з конфіскацією усього належного їй на праві приватної власності майна.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний стосовно ОСОБА_5 ,  залишити до набрання вироком законної сили.
		Строк відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченій ОСОБА_5 , обраховувати з моменту її затримання в порядку виконання вироку суду.
		Строк відбування покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати на проведення судової експертизи в сумі 1912 грн.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику, а інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями частини третьоїстатті 323 і статті 297-5КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя:              ________________                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...