Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1224/17 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; банкрутство юридичної особи.
Надіслано судом: 14.07.2025. Зареєстровано: 14.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2025.
Дата набрання законної сили: 03.07.2025
Номер судового провадження: 1234 Д

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 липня 2025 року м. Харків Справа № 905/1224/17 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Крестьянінов О.О.;
		за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№1234Д/2) позивача - Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк», на ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.05.2025 у справі №905/1224/17 про затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора та стягнення з кредиторів (повний текст ухвали складено та підписано 15.05.2025 суддею Лейбою М.О. у приміщенні Господарського суду Донецької області) та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.05.2025 про закриття провадження у справі №905/1224/17 (повний текст ухвали складено та підписано 15.05.2025 суддею Лейбою М.О. у приміщенні Господарського суду Донецької області)
		за заявою Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк», м.Київ,
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс», м.Донецьк,
		про банкрутство,-
		ВСТАНОВИВ:
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.05.2025 у справі №905/1224/17 задоволено частково клопотання ліквідатора  арбітражного керуючого Петросяна А.С., (вих.№02-14/76 від 04.04.2025) про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс» та стягнення пропорційно з кредиторів на користь ліквідатора грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора. Затверджено звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Петросяна А.С. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс» з 21.11.2023 по 04.04.2025 у загальній сумі 381900,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» на користь арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича частину основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №905/1224/17 про банкрутство ТОВ «Хлібсервіс» у сумі 22333,92 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована резервна компанія» на користь арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича частину основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №905/1224/17 про банкрутство ТОВ «Хлібсервіс» у сумі 2251,85 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» на користь арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича частину основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №905/1224/17 про банкрутство ТОВ «Хлібсервіс» у сумі 357267,01 грн. Зобов`язано Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку внести до кошторису витрат безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури банку виплату частини основної грошової винагороди арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича за виконання повноважень ліквідатора у справі №905/1224/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс» у розмірі 357267,01 грн та подати на затвердження кошторис витрат до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В іншій частині клопотання  відмовлено.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.05.2025 про закриття провадження у справі №905/1224/17, закрито провадження у справі №905/1224/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс» (код ЄДРПОУ: 31832393). Припинено повноваження арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича в якості ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс» (код ЄДРПОУ: 31832393). Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс» (код ЄДРПОУ: 31832393).
		Кредитор - Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк», подав на зазначені ухвали до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ці ухвали скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання (вих.№02-14/76 від 04.04.2025) про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс», стягнення пропорційно з кредиторів на користь ліквідатора грошових коштів (з додатками); відмовити у задоволенні клопотання вих.№02-14/75 від 04.04.2025 про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження у справі №905/1224/17 про банкрутство ТОВ «Хлібсервіс» (з додатками).
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає таке:
		-господарським судом не ураховано та не надано жодної правової оцінки доводам АТ «МР Банк», що зазначені у запереченнях представника АТ «МР Банк» та у судовому засіданні, в якому винесено ухвалу щодо затвердження клопотання ліквідатора про затвердження звітів про грошову винагороду та відшкодування витрат;
		-звіти ліквідатора про здійснення ліквідаційної процедури не відображають даних про вчинені ліквідаторами заходів щоденно. Зокрема, звіт про здійснення ліквідаційної процедури не відображає даних про фактично вчинені ліквідатором заходи у період з 14.04.2024 по 10.02.2025, а у деякі місяці у зазначений період ліквідатор вчиняв лише одну дію на місяць. Дії, які проводились у процедурі банкрутства стосувалися направлення запитів та передачі на торги частки у статутному капіталі інших юридичних осіб. Такі дії вчинялися ліквідатором Петросяном А.С. протягом декількох місяців, тоді як ліквідаційна процедура за звітний період тривала більше 1,5 років. Протягом ліквідаційної процедури за виключенням періоду вчинення ліквідатором дій по реалізації вищезазначеного активу боржника, жодні фактичні дій в ліквідаційній процедурі не здійснювались (крім направлення декількох запитів на адресу кредиторів). Інформацію про проведені дії в розрізі дат не наведено, тому відсутні підстави для затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат та як наслідок пропорційного стягнення з кредиторів зазначених сум за період з 21.11.2023 по 04.04.2025 у повному обсязі;
		- господарський суд всупереч приписам ст.61, 62, 65 Кодексу України з процедур банкрутства безпідставно та незаконно закрив провадження у справі;
		-поданий на затвердження звіт ліквідатора з додатками має включати обґрунтовані висновки щодо наявності/відсутності підстав покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства, підтверджені як аналізом фінансового становища боржника, так і безпосереднім дослідженням підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство та сукупності правочинів, інших юридичних дій, здійснених під впливом винних осіб, а також їх бездіяльності, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу до стадії банкрутства боржника. Господарський суд не надав вмотивованої оцінки обґрунтованості висновків ліквідатора за результатами дослідження у цьому аспекті повноти здійснення арбітражним керуючим аналізу фінансового становища банкрута, підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство та сукупності правочинів, інших юридичних дій, здійснених під впливом його засновників (учасників), керівника або інших осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку та переходу в стадію банкрутства боржника;
		- до ліквідаційної маси боржника входило нерухоме майно, а саме, нежитлові будинки (комплекс будівель та споруд, 67812,8 кв.м, будівля торгового центру, заг.площею 124, 6 кв.м) за відповідними адресами у м.Горлівка Донецької області), однак ліквідатор до АТ «МР Банк», як кредитора, вимоги якого є також частково забезпечені заставою, не звертався. На думку заявника апеляційної скарги, ліквідатор після визначення вартості іпотечного майна не був позбавлений можливості звернутись до АТ «МР Банк» з листом щодо погодження умов продажу заставного майна. І навіть у випадку отримання відмови від погодження умов продажу банком як заставним кредитором звернутись до суду з клопотанням про визначення умов продажу судом у порядку, передбаченому частиною 7 ст.75 Кодексу України з процедур банкрутства. Однак суд, незважаючи на наявність майна, що входить до ліквідаційної маси, закрив провадження у справі, чим порушив права заставного кредитора на часткове задоволення своїх вимог за рахунок реалізації заставного майна.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2025 витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1224/17, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №905/1224/17.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 у складі колегії суддів: головуючого судді Тарасової І.В., судді Білоусової Я.О., судді Гребенюк Н.В., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.05.2025 у справі №905/1224/17 про затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора та стягнення з кредиторів та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.05.2025 про закриття провадження у справі №905/1224/17. Розгляд апеляційної скарги призначено на 03.07.2025 об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду. 
		13.06.2025 через підсистему «Електронний суд» ліквідатор боржника, арбітражний керуючий Петросян А.С., подав відзив (вх.№7341) на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що відповідно до статтей 12, 30 Кодексу України з процедур банкрутства, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Матеріалами справи підтверджується та скаржником не оспорюється, що про всі вчинені дії ліквідатора в ліквідаційній процедурі ТОВ «Хлібсервіс» Господарський суд Донецької області та комітет кредиторів повідомлялись ліквідатором щомісячними поточними звітами, які в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, направлялись один раз на місяць до відома з дати призначення (21.11.2023) по дату проведення останнього засідання комітету кредиторів (04.04.2025). Стверджуючи про тривалість ліквідаційної процедури, не вчинення ліквідатором усіх необхідних заходів, ініціюючий кредитор  АТ «МР Банк», у порядку частини 4 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства не звертався до суду з клопотаннями про відсторонення ліквідатора від його повноважень та призначення нового ліквідатора протягом ліквідаційної процедури ТОВ «Хлібсервіс». Щодо закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Хлібсервіс» арбітражний керуючий зауважує, що закриття провадження у справі не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню боржником в примусовому або добровільному порядку своїх наявних грошових зобов`язань, не позбавляє як фізичних, так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником, та у разі порушення підприємством відповідних зобов`язань, на судовий захист. Подальше затягування процедури банкрутства ТОВ «Хлібсервіс» з діючим мораторієм на задоволення вимог кредиторів за відсутності реальної можливості завершення ліквідаційної процедури призведе лише до порушення прав та інтересів учасників справи про банкрутство, зокрема, забезпеченого кредитора  АТ «МР Банк» та матиме наслідком збільшення додаткових витрат, пов`язаних з провадженням у справі, тому закриття провадження у даній справі є доцільним та обґрунтованим. Відповідні дії суду не призвели до порушення прав кредиторів або банкрута, оскільки законодавцем відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства та висновків Верховного Суду, запроваджено ефективний механізм уникнення таких негативних наслідків - після деокупації відповідних територій та виникнення можливості виявити наявне у банкрута майно, будь-хто з учасників справи наділений повноваженнями звернутись до Господарського суду Донецької області з клопотанням про поновлення провадження у справі про банкрутство. Заперечуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі, з урахуванням положень частини 6 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, АТ «МР Банк» (скаржник) має довести, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце та призвели до недотримання порядку здійснення ліквідаційної процедури, тим самим вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, відтак, на результати ліквідаційної процедури боржника, а подальше провадження у справі про банкрутство у контексті збільшення судових витрат у справі та застосування додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів, є виправданим.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 клопотання арбітражного керуючого Петросяна А.С. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено. Ухвалено судове засідання 03.07.2025 об 11:00 год. та усі подальші судові засідання у справі №905/1224/17 проводити за участі арбітражного керуючого Петросяна А.С., в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 заяву представника АТ «Міжнародний резервний банк», адвоката Разумова М.А., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено. Ухвалено судове засідання 03.07.2025 об 11:00 год. та усі подальші судові засідання у справі №917/1224/17 проводити за участі представника АТ «Міжнародний резервний банк», адвоката Разумова М.А., в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2025 у зв`язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. для розгляду даної справи сформовано такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Крестьянінов О.О.
		У судовому засіданні 03.07.2025, яке проходило в режимі відеоконференції, представник АТ «МР Банк» вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити апеляційну скаргу. 
		Ліквідатор боржника, арбітражний керуючий Петросян А.С., заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою. 
		Інші сторони та учасники справи про банкрутство у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
		За змістом частини 12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ураховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
		Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвал суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.07.2017 за результатами підготовчого засідання порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс» (далі  ТОВ «Хлібсервіс»); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та розпорядником майна призначений Янчук О.М. 
		05.07.2017 за номером 44233 на офіційному веб-сайті «Судової влади» у мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про порушення справи про банкрутство ТОВ «Хлібсервіс».
		Ухвалою Господарського суду Донецької області за результатами попереднього засідання від 21.03.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.06.2018 (залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2018) відмовлено ТОВ «Ларго Трейд Компані» у задоволенні клопотання та заяви про участь у санації боржника.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 задоволено клопотання розпорядника майна Янчук О.М. №02-32/52 від 09.08.2018 про затвердження нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат за результатами процедури розпорядження майном боржника за період з 04.06.2017 по 14.08.2018 частково на суму 93265,35 грн грошової винагороди та 1988,92 грн витрат; в іншій частині клопотання - відмовлено. Затверджено основну грошову винагороду розпорядника майна ТОВ «Хлібсервіс», арбітражного керуючого Янчука О.М., за період з 04.07.2017 по 14.08.2018 у сумі 93265,35 грн та 1988,92 грн витрат. Стягнуто з ПАТ «Сбербанк» на користь арбітражного керуючого Янчука О.М. основну грошову винагороду за повноваження розпорядника майна ТОВ «Хлібсервіс» у розмірі 93265,35грн. Видано відповідний судовий наказ.
		Постановою Господарського суду Донецької області від 23.01.2019 боржника - ТОВ «Хлібсервіс», визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Костюка І.В.
		24.01.2019 на офіційному веб-сайті «Судової влади» у мережі Інтернет за №57020 оприлюднене повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.06.2020 відсторонено арбітражного керуючого Костюка І.В. від виконання повноважень ліквідатора за його заявою; ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Іванюка О.М. 
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.03.2021 відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Костюка І.В. про виплату та стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс» за період з 23.01.2019 по 30.03.2020.
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.03.2021 у справі №905/1224/17 скасовано частково. Клопотання арбітражного керуючого Костюка І.В. про виплату та стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого задоволено частково. Затверджено звіт арбітражного керуючого Костюка І.В. про нарахування і виплату грошової винагороди у справі про банкрутство ТОВ «Хлібсервіс» за період з 23.01.2019 по 30.11.2019 на загальну суму 87633,00грн. Стягнуто з АТ «Сбербанк» на користь арбітражного керуючого Костюка І.В. грошову винагороду в сумі 81761,59 грн. Стягнуто з ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» на користь арбітражного керуючого Костюка І.В. грошову винагороду в сумі 5328,09 грн. Стягнуто з ТОВ «Централізована резервна компанія» на користь арбітражного керуючого Костюк І.В. грошову винагороду в сумі 534,56 грн. В іншій частині ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.03.2021 залишено без змін. Видано відповідні накази. 
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.12.2021 замінено кредитора Головне управління ДФС у Донецькій області на правонаступника Головне управління ДПС у Донецькій області.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 здійснено зміну найменування кредитора АТ «Сбербанк» на АТ «Міжнародний резервний банк»; відмовлено АТ «Міжнародний резервний банк» у визнанні додаткових грошових вимог до ТОВ «Хлібсервіс» на суму 61441290,28 грн та 4540,00 грн судового збору.
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 залишено без змін.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.03.2023 справу №905/1224/17 прийнято до провадження новим складом суду.
		Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 18.05.2023 постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 у справі №905/1224/17 залишено без змін.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.11.2023 відсторонено арбітражного керуючого Іванюка О.М. за його заявою від виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс». Ліквідатором ТОВ «Хлібсервіс» призначено арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича. Встановлено ліквідатору, арбітражному керуючому Петросяну А.С., основну грошову винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 задоволено клопотання ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс» - арбітражного керуючого Петросяна А.С., про визначення умов продажу майна ТОВ «Хлібсервіс» на другому повторному аукціоні.
		16.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від ліквідатора - арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича, надійшло клопотання (вих.№02-14/76 від 04.04.2025) про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс», стягнення пропорційно з кредиторів на користь ліквідатора грошових коштів (з додатками).
		Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.05.2025 у справі №905/1224/17 затверджено звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Петросяна А.С., про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс» з 21.11.2023 по 04.04.2025 у загальній сумі 381900,00 грн. Стягнуто пропорційно з кредиторів, зокрема, з Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» на користь арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича частину основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №905/1224/17 про банкрутство ТОВ «Хлібсервіс» в сумі 357267,01грн. Зобов`язано Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку внести до кошторису витрат безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури банку виплату частини основної грошової винагороди арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича за виконання повноважень ліквідатора у справі №905/1224/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс» у розмірі 357267,01 грн та подати на затвердження кошторис витрат до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		Господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу суду, мотивував її тим, що кредитори не створювали фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, ліквідатора в цій справі. У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. Оскільки у боржника відсутні майнові активи, у зв`язку із чим неможливе здійснення оплати послуг ліквідатора за рахунок майна боржника, господарський суд визнав за можливе здійснити оплату грошової винагороди арбітражного керуючого Петросяна А.С. за рахунок кредиторів у пропорційному відношенні до заявлених та визнаних вимог кредиторів. Ураховуючи викладене, господарський суд задовольнив клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Петросяна А.С. у частині стягнення коштів з невиплаченої грошової винагороди у розмірі 381900,00 грн за рахунок кредиторів у пропорційному відношенні до заявлених та визнаних вимог кредиторів.
		Перевіривши повноту з`ясування та доведеність усіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
		Частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Частиною 1 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до частини 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
		Згідно з абзацами 1, 5, 6 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
		Відповідно до абзаців 2, 3 частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
		Частиною 3 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. У першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.
		Тобто, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо Кодексом встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора, а також встановлені спеціальні джерела оплати послуг арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
		Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі «Броньовський проти Польщі») зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.
		Кодексом України з процедур банкрутства передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого/розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора, разом з тим Кодекс не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.
		При цьому відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 р. ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
		Таким чином, законодавством закріплено безумовне право арбітражного керуючого (ліквідатора) на оплату грошової винагороди та відшкодування витрат в межах здійсненних повноважень ліквідатора у справі про банкрутство. Надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.07.2020 у справі №918/454/18.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.11.2023 ліквідатором ТОВ «Хлібсервіс» призначено арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича. Встановлено ліквідатору  арбітражному керуючому Петросяну А.С., основну грошову винагороду у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень.
		Частиною 4 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
		Як правильно встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс» - з 21.11.2023 (день призначення ліквідатором у даній справі ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.11.2023) до суду надані: поточні звіти ліквідатора за грудень 2023 року, за періоди: січень - грудень 2024 року (окремо за кожний місяць), за січень та лютий 2025 року, та звіт за підсумками ліквідаційної процедури, в яких ліквідатором викладено інформацію про направлення ним запитів до державних органів, контролюючих органів, органів реєстрації та інших установ з метою виявлення активів банкрута; щодо кредиторської заборгованості, дебіторської заборгованості, банківських рахунків, показники виявлення ліквідаційної маси, тощо.
		У клопотанні ліквідатора про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора за період з 21.11.2023 (з моменту призначення ліквідатором у даній справі) по 04.04.2025, зазначено розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за вказаний період, який становить 381900,00 грн. Основна грошова винагорода у вказаному розмірі є несплаченою.
		Матеріалами справи підтверджується, що питання про схвалення звіту ліквідатора за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ «Хлібсервіс» виносилось ліквідатором на розгляд комітету кредиторів.
		Так, рішенням зборів комітету кредиторів, оформленим протоколом №2 від 04.04.2025 засідання комітету кредиторів, погоджено звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за час виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс» за період: з 21.11.2023 по 04.04.2025, у розмірі 381900,00 грн  основна грошова винагорода ліквідатора з мінімального розрахунку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства. Також згідно з другим питанням порядку денного зборів схвалено звіт ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс» у справі №905/1224/17 та погоджено дії арбітражного керуючого щодо подання до Господарського суду Донецької області звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ «Хлібсервіс», а також клопотання про їх затвердження та закриття провадження у справі про банкрутство №905/1224/17 (а.с.65-71, том 15). 
		Неприйняття зборами кредиторів (комітетом кредиторів) рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно (постанови Верховного Суду від 24.07.2018 у справі №5019/2862/11, від 04.06.2019 у справі №Б-24/172-09).
		Кодекс України з процедур банкрутства не містить положень про обов`язкове схвалення комітетом/зборами кредиторів звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (постанова Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №923/1418/15).
		Отже, неприйняття зборами кредиторів (комітетом кредиторів) рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно.
		Згідно з положеннями законодавства про банкрутство комітет кредиторів є представницьким органом усіх кредиторів, однак оцінку діяльності учасників справи, доказам у судовій процедурі банкрутства у будь-якому випадку надає суд, на якого законодавець покладає повноваження щодо затвердження як звіту за наслідками ліквідаційної процедури, так і звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди і здійснення та відшкодування витрат.
		З матеріалів справи убачається, що ліквідатор виконував обов`язки, покладені на нього Кодексом України з процедур банкрутства, у тому числі здійснював заходи, спрямовані на наповнення ліквідаційної маси, скликав та проводив збори комітету кредиторів, вчиняв інші дії, спрямовані на виконання своїх обов`язків, та з метою досягнення мети ліквідаційної процедури.
		Обов`язок подання до господарського суду звіту арбітражного керуючого про нараховану грошову винагороду за підсумками відповідної судової процедури передбачений положеннями статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства. Однак вказана норма встановлює лише відповідний обов`язок арбітражного керуючого щодо подання звіту на затвердження суду та не забороняє арбітражному керуючому заявляти до стягнення ті суми коштів, які він нарахував, з одночасним покладенням обов`язку сплати цих коштів, зокрема, на кредиторів боржника.
		Законодавство про банкрутство пов`язує дії суду не з наявністю або відсутністю схвалення звіту, а із тим, яких висновків дійде суд за результатом його розгляду. Наявність різного роду схвалень та погоджень (в тому числі звітів арбітражного керуючого, тощо) є лише додатковими гарантіями дотримання прав учасників провадження у справі про банкрутство. Господарський суд не зв`язаний такими погодженнями (або їх відсутністю) у своїх правових позиціях та у своїх процесуальних діях. Тобто, правомірність покладення обов`язку з оплати грошової винагороди ліквідатора боржника на кредиторів, буде вирішуватись саме господарським судом при розгляді відповідного клопотання арбітражного керуючого.
		Кредитори за умови непогодження з роботою ліквідатора, з належним виконанням покладених на нього функцій, вправі подати до суду скарги на його дії або бездіяльність, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що звіти ліквідатора про здійснення ліквідаційної процедури не відображають даних про вчинені ліквідаторами заходів щоденно. Зокрема, звіт про здійснення ліквідаційної процедури не відображає даних про фактично вчинені ліквідатором заходи у період з 14.04.2024 по 10.02.2025, а у деякі місяці у зазначений період ліквідатор вчиняв лише одну дію на місяць. Дії, які проводились у процедурі банкрутства стосувалися направлення запитів та передачі на торги частки у статутному капіталі інших юридичних осіб. Такі дії вчинялися ліквідатором Петросяном А.С. протягом декількох місяців, тоді як ліквідаційна процедура за звітний період тривала більше 1,5 років. Протягом ліквідаційної процедури за виключенням періоду вчинення ліквідатором дій по реалізації вищезазначеного активу боржника, жодні фактичні дій в ліквідаційній процедурі не здійснювались (крім направлення декількох запитів на адресу кредиторів). Інформацію про проведені дії в розрізі дат не наведено, тому відсутні підстави для затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат та як наслідок пропорційного стягнення з кредиторів зазначених сум за період з 21.11.2023 по 04.04.2025 у повному обсязі.
		Колегія суддів зазначає, що наведені твердження АТ «Міжнародний резервний банк» свідчать про незгоду з діями ліквідатора боржника під час проведення ліквідаційної процедури, водночас, як свідчать матеріали справи, за час ліквідаційної процедури дії чи бездіяльність ліквідатора боржника, арбітражного керуючого Петросяна А.С., кредиторами, у тому числі і заявником апеляційної скарги, не оскаржувалися, жодних заперечень чи зауважень про його діяльність від кредиторів не надходило.
		Також суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи скаржника про відсутність підстав для задоволення вимог ліквідатора щодо пропорційного стягнення з кредиторів зазначених сум за період з 21.11.2023 по 04.04.2025 у повному обсязі через недоведення ліквідатором у розрізі дат, вчинених ним окремих дій у ліквідаційній процедурі боржника, оскільки положення статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства імперативно закріплюють щомісячний характер нарахування основної грошової винагороди за весь період виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень з оплатою цієї винагороди у межах розміру, встановленого законом (частина 2 стаття 30 Кодексу України з процедур банкрутства). 
		Таким чином, факту невиконання чи неналежного виконання ліквідатором своїх прямих обов`язків, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства, протягом розгляду справи, як господарським судом, так і судом апеляційної інстанції, не встановлено.
		Ініціюючи провадження у справі про банкрутство, кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що, надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
		Керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог, господарський суд вправі застосувати такий принцип пропорційності до розподілу між кредиторами витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, зокрема, витрат на оплату праці арбітражного керуючого. Крім цього, отримання оплати за виконання повноважень є гарантією незалежності арбітражного керуючого під час провадження діяльності у справі про банкрутство.
		Перевіривши розрахунок грошової винагороди ліквідатора Петросяна А.С. за період з 21.11.2023 по 04.04.2025 у загальній сумі 381900,00 грн, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що він є правильним та відповідає приписам Кодексу України з процедур банкрутства.
		Урахувавши, що арбітражний керуючий Петросян А.С. виконує покладені на нього судом обов`язки ліквідатора та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс» за період: з 21.11.2023 по 04.04.2025 у розмірі 381900,00 грн.
		У питанні щодо покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого на кредиторів боржника слід урахувати висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011, згідно з якими діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі (частина 14 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства). Тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.
		Кредитори боржника на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство можуть відмовитися від своїх вимог до боржника, заявлених у порядку статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, припинивши свою участь у процедурі банкрутства як учасники провадження (сторони у справі).
		Беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема, на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого.
		Законодавством визначено декілька джерел для здійснення оплати послуг ліквідатора, у тому числі і за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
		За приписами частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді задовольняються в першу чергу.
		У зв`язку із відсутністю у боржника коштів та будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредиторів за реєстром, пропорційно сумам визнаних вимог, є правомірним, оскільки вказане положення закріплене законодавством як одне із джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого. При цьому відмова від здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за відсутності майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату послуг арбітражному керуючому можна розцінювати як відмову в можливості отримання гарантованої Законом та Кодексом оплати послуг і тим самим примушення його виконувати повноваження за відсутності оплати праці, що суперечить статті 43 Конституції України та статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №Б-14/040-07/15-08.
		Законодавець не ставить визначення джерела оплати послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора.
		Кредитори не створювали фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, ліквідатора у даній справі.
		Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема, ліквідатора, має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
		Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/32824/15.
		Така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до положень статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.
		Викладене узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №909/1036/17 від 25.04.2025.
		Порядок вирішення питання щодо винагороди арбітражного керуючого - ліквідатора боржника у справі про банкрутство визначений спеціальними нормами Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з яким (абзац 3 частини 6 статті 30) розгляд звіту про нарахування та виплату арбітражному керуючому грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, а відповідно і вирішення питання щодо покладення на кредиторів боржника тягаря оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі через відсутність у боржника будь-яких майнових активів здійснюється у межах відповідної справи про банкрутство.
		При цьому відповідна норма абзацу 3 частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства не встановлює винятків з наведеного правила в залежності від особи кредитора (установа банку, товариство/підприємство державної форми власності, державний/фіскальний орган тощо), на якого покладається обов`язок з оплати вказаних грошової винагороди та витрат у справі про банкрутство.
		Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07.03.2023 у справі №908/1946/15-г.
		Суд апеляційної інстанції ураховує встановлені господарським судом обставини, що у боржника відсутні майнові активи, у зв`язку з чим неможливе здійснення оплати послуг ліквідатора за рахунок майна боржника, тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав за можливе здійснити оплату грошової винагороди арбітражного керуючого Петросяна А.С. за рахунок кредиторів у пропорційному відношенні до заявлених та визнаних вимог кредиторів.
		Загальна сума кредиторської заборгованості ТОВ «Хлібсервіс», включеної до реєстру вимог кредиторів, становить 759421353,04 грн.
		Включення до загальної суми заявлених вимог конкурсних кредиторів вимог окремо внесених до реєстру (пеня, забезпечені вимоги) не суперечить положенням Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки норма статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства не містить такої вказівки. 
		Крім того, Верховний Суд у постановах від 30.01.2019 у справі №910/32824/15, від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, від 04.10.2018 у справі №916/1503/17 також не вказує на таку позицію.
		Згідно з затвердженим господарським судом реєстром вимог кредиторів, кредиторами у справі є: - ТОВ «ТК «Урожай», сума кредиторських вимог, визнаних судом 44411774,01 грн, що становить 5,85% від загальної суми кредиторських вимог, - Головне управління ДПС в Донецькій області, сума кредиторських вимог, визнаних судом 93890,14 грн, що становить 0,01% від загальної суми кредиторських вимог, - ТОВ «Централізована резервна компанія», сума кредиторських вимог, визнаних судом 4477890,00 грн, що становить 0,59% від загальної суми кредиторських вимог, - АТ «Міжнародний резервний банк», загальна сума кредиторських вимог, визнаних судом 710437798,89 грн, що становить 93,55% від загальної суми кредиторських вимог.
		Колегія суддів зазначає, що арбітражним керуючим неправильно визначено суми частин основної грошової винагороди арбітражного керуючого, однак, господарський суд, здійснивши розрахунок у пропорційному відношенні до заявлених та визнаних вимог кредиторів, правильно визначив, що суми частин основної грошової винагороди арбітражного керуючого, загальна сума якої є 381900,00 грн (100%), становлять: -ТОВ «ТК «Урожай» у сумі 22341,15 грн, -Головного управління ДПС в Донецькій області в сумі 38,19 грн, -ТОВ «Централізована резервна компанія» в сумі 2253,21 грн, -АТ «Міжнародний резервний банк» у сумі 357267,45 грн; водночас обґрунтовано узяв до уваги межі заявлених вимог, адже ліквідатор просив стягнути на його користь грошову винагороду з кредиторів - ТОВ «ТК «Урожай», ТОВ «Централізована резервна компанія» та АТ «Міжнародний резервний банк». 
		Разом з цим, колегія суддів зазначає, що суд не може виходити за межі заявлених вимог, тому господарським судом правильно встановлено, що суми, які підлягають стягненню з кредиторів, як частина основної грошової винагороди арбітражного керуючого, загальна сума якої становить 381900,00 грн (100%) становлять: - з ТОВ «ТК «Урожай» у сумі 22333,92 грн, - з ТОВ «Централізована резервна компанія» у сумі 2251,85 грн, -з АТ «Міжнародний резервний банк» у сумі 357267,01 грн.
		Щодо вимоги ліквідатора про зобов`язання АТ «Міжнародний резервний банк» з оплати грошової винагороди арбітражному керуючому, господарським судом правомірно встановлено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України №91-рш/БТ від 25.02.2022 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №131 від 25.02.2022 «Про початок процедури ліквідації АТ «МР Банк» та делегування повноважень ліквідатора Луньо Іллі Вікторовичу.
		Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (№4452-VI) у ході ліквідаційної процедури здійснюється фінансування витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури банку, а компенсація оплати праці ліквідатора, внаслідок якої банк отримав надходження до його ліквідаційної процедури, певні активи від боржника може бути віднесена ліквідатором банку до витрат, пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури з метою одержання активів банку.
		Вказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №902/1188/13, посилання на яку містяться у постанові Верховного Суду від 25.02.2025 у справі №761/38862/20.
		Також, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2024 у справі №908/1946/15-г зазначено, зокрема, про те, що звернення і банку, і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (у разі застосування до банку процедури ліквідації) у справу про банкрутство позичальника банку з метою стягнення з нього заборгованості перед банком є одним з заходів щодо повернення дебіторської заборгованості банку, оскільки поза межами процедури банкрутства позичальника повернення такої заборгованості є неможливим.
		Частиною 4 статті 38 Закону №4452-VI Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надано право залучати до своєї роботи інших осіб, оплата праці яких здійснюється за рахунок банку, що ліквідується, у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		Відповідно до частини 3 статті 46 Закону №4452-VI допускається можливість виникнення в банку, який перебуває в ліквідаційній процедурі, додаткових зобов`язань, пов`язаних з витратами в ліквідаційній процедурі неплатоспроможного банку.
		За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками господарського суду про покладання на АТ «Міжнародний резервний банк» зобов`язання щодо оплати частини послуг ліквідатора позичальника як таких, що є витратами, пов`язаними з проведенням ліквідаційної процедури самого банку, з огляду на обов`язок вживати заходів щодо повернення своїх активів, тоді як поза межами участі банку, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (у разі застосування до банку процедури ліквідації) у справі про банкрутство позичальника, стягнення таких активів, є неможливим.
		Правовий висновок про можливість стягнення такої заборгованості з банківської установи, яка перебуває в ліквідації, також викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду, від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011, посилання на який міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2024 у справі №908/1946/15-г.
		Апелянт зазначає, що господарським судом не ураховано та не надано жодної правової оцінки доводам АТ «МР Банк», що зазначені у запереченнях представника АТ «МР Банк» та у судовому засіданні, в якому винесено ухвалу щодо затвердження клопотання ліквідатора про затвердження звітів про грошову винагороду та відшкодування витрат.
		Такі аргументи заявника є безпідставними, оскільки господарський суд надав належну правову оцінку доводам кредитора  АТ «МР Банк», однак не взяв до уваги заперечення представника кредитора - АТ «МР Банк» про те, що ліквідатор не вчинив усіх дій, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, для реалізації заставного майна АТ «МР Банк», яке перебуває на окупованій території, оскільки вказані твердження спростовуються матеріалами справи. 
		Крім того, у матеріалах справи міститься лист (за вих.№1676 від 20.06.2024) АТ «МР Банк», в якому останнє повідомило ліквідатора, що територія, на якій знаходиться заставне майно АТ «МР Банк»: Донецька обл., м.Горлівка, вул.Мініна і Пожарського, буд.121 «г» та Донецька обл., м.Горлівка, вул.Мініна і Пожарського, буд.151, є тимчасово окупованою територією. Ураховуючи, що місто Горлівка (територія, на якій знаходиться заставне майно АТ «МР Банк») перебуває в окупації, тому на сьогоднішній момент немає можливості провести відповідно до процедур, встановлених Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, кваліфікований огляд заставного майна з метою визначення його реальної вартості. З огляду на зазначене, відсутня можливість реалізації іпотечного майна в конкурентних умовах задля отримання справедливої ринкової вартості. Після зміни ситуації в країні, яка сприятиме проведенню огляду заставного майна, банком будуть здійснені заходи щодо закупівлі послуг з оцінки зазначеного майна в акредитованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суб`єктів оціночної діяльності. Ураховуючи зазначене, просить ліквідатора відкласти розгляд питання щодо проведення дій, направлених на визначення вартості та реалізацію майна ТОВ «Хлібсервіс», що перебуває в іпотеці АТ «МР Банк» (а.с.96-97, том 14).
		Інші заперечення, викладені представником кредитора АТ «МР Банк» також не знайшли свого підтвердження матеріалами справи під час розгляду клопотання ліквідатора, тому підставно відхилені господарським судом, як необґрунтовані.
		Щодо вимог ліквідатора про зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити кошторис витрат з внесеною основною грошовою винагородою арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича за виконання повноважень ліквідатора у справі №905/1224/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс» в розмірі 357267,45 грн, а також про зобов`язання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» перерахувати з ліквідаційного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» на користь арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича частину основної грошової винагороди в сумі 22341,15 грн, заявник в апеляційній скарзі не наводить доводів в обґрунтування підстав апеляційного оскарження ухвали Господарського суду від 14.05.2025 у справі №905/1224/17 у цій частині. 
		Ураховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірним висновком господарського суду в оскаржуваній ухвалі про задоволення клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Петросяна А.С., у частині стягнення коштів з невиплаченої грошової винагороди у розмірі 381900,00 грн за рахунок кредиторів у пропорційному відношенні до заявлених та визнаних вимог кредиторів.
		Як убачається з матеріалів справи, 16.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від ліквідатора - арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича, надійшло клопотання (вих.№02-14/75 від 04.04.2025) про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження у справі №905/1224/17 про банкрутство ТОВ «Хлібсервіс» (з додатками).
		Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.05.2025 закрито провадження у справі №905/1224/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс»; припинено повноваження арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича в якості ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс»; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс» відповідно до загальних процесуальних норм (пункт 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України) та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), зокрема, з мотивів неможливості провести огляд та визначення вартості заставного майна кредитора АТ «МР Банк» на окупованій території, відсутності можливості реалізації заставного майна в конкурентних умовах та недоцільності наразі, за думкою кредитора - АТ «МР Банк», здійснювати реалізацію заставного майна, а також, ураховуючи тривалість ліквідаційної процедури упродовж більше ніж 5 років (23.01.2019 боржника визнано банкрутом), взявши до уваги настання негативних наслідків у результаті довгої тривалості ліквідаційної процедури, з метою недопущення порушення прав та інтересів учасників справи про банкрутство, зокрема, забезпеченого кредитора -АТ «МР Банк».
		Надаючи правову кваліфікацію обставинам закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Хлібсервіс», Східний апеляційний господарський суд зазначає таке.
		Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.
		За змістом статей 61, 62, 63, 64 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.
		Отже, Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій у ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника
		Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи, спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. 
		На виконання вимог статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою встановлення належних банкруту всіх видів майнових активів (майна та майнових прав), які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та, які в подальшому підлягають реалізації з метою задоволення вимог кредиторів та витрат, пов`язаних з процедурою ліквідації, ліквідатором вжито усіх можливих та необхідних заходів з пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, формування ліквідаційної маси, тощо, ліквідатором банкрута проводились заходи у відповідності до Кодексу України з процедур банкрутства, про що був складений відповідний звіт ліквідатора.
		Доказами належного виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора є поточні звіти, що містяться в матеріалах справи (а.с.21-118, том 13) та ліквідаційний звіт (а.с.123-141, том 13), прийнятий та схвалений комітетом кредиторів згідно з протоколом засідання комітету кредиторів №2 від 04.04.2025 (а.с.65-71, том 15).
		Як установлено господарським судом, під час апеляційного провадження та убачається зі звіту ліквідатора та доданих до нього доказів, ліквідатором вчинені такі дії.
		Під час виконання функцій ліквідатора боржника арбітражний керуючий Петросян А.С. від колишнього директора товариства ТОВ «Хлібсервіс» ОСОБА_1 не отримував жодних матеріальних цінностей та не підписував жодних актів приймання-передачі. Колишнім директором товариства-банкрута бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей ТОВ «Хлібсервіс» ліквідатору Петросяну А.С. не передавались.
		Як зазначає у поточних звітах ліквідатора боржника арбітражний керуючий Петросян А.С., направлення запитів на адресу реєстрації колишнього керівника ТОВ «Хлібсервіс» ОСОБА_1 у м.Авдіївка Донецької області, з метою встановлення відомостей - чи передавались ним будь-якому з попередніх ліквідаторів бухгалтерська та інша документація, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ «Хлібсервіс» є неможливим, у зв`язку із тим, що оператор поштового зв`язку (МВПЗ Авдіївка 2, поштовий індекс 86062) тимчасово не функціонує. У той же час, як убачається з матеріалів справи, ТОВ «Хлібсервіс» направлено розпоряднику майна Янчуку О.М. лист від 18.05.2018 №05-18, яким повідомлено, що з часу початку антитерористичної операції у боржника немає доступу до бухгалтерської та іншої виробничо-технічної документації. Станом на сьогоднішній день, обставини, що перешкоджають у доступі до бухгалтерської та іншої виробничо-технічної документації банкрута, не зникли.
		Ліквідатором ТОВ «Хлібсервіс», арбітражним керуючим Петросяном А.С., видано наказ №1 від 24.11.2023 про скасування усіх без виключень довіреностей на представництво інтересів ТОВ «Хлібсервіс», що видані до 21.11.2023.
		24.11.2023 ліквідатором ТОВ «Хлібсервіс» направлено запит до попереднього ліквідатора, арбітражного керуючого Іванюка О.М. про передачу бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей ТОВ «Хлібсервіс», у термін до 11.12.2023.
		27.11.2023 від арбітражного керуючого Іванюка О.М. відповідно до акту приймання-передачі документації банкрута - ТОВ «Хлібсервіс», передано всю наявну документацію, яка отримана ним у ході виконання повноважень ліквідатора. Інша документація, печатки та активи ТОВ «Хлібсервіс» ліквідатору не передавалися.
		З метою виявлення майна боржника, перевірки складу такого майна, ліквідатором, арбітражним керуючим Петросяном А.С., здійснено перевірку відомостей, розміщених в інформаційно-довідкових системах та направлено запити до відповідних державних органів та установ, що здійснюють реєстрацію та облік рухомого і нерухомого майна, зокрема, до: ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, ГУ ДПС у Донецькій області, ГУ ПФУ в Донецькій області, Державної служби статистики України, Державної митної служби України, Державної інспекції архітектури та містобудування України, Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Державного космічного агентства України, Донецької митниці Держмитслужби, Донецького обласного центру зайнятості, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку, ДП «Держреєстри України», ДП «Український державний центр радіочастот», ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин», ПАТ «Укрзалізниця», РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, АРК та м.Севастополі, Фонду державного майна України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, ГУ ДСНС України у Донецькій області та Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
		За наслідком вказаних запитів отримано інформацію, за результатами якої з`ясовано, що зареєстровані за боржником на праві власності транспортні засоби, судна, інші механізми та об`єкти, відсутні.
		Згідно з інформацією (лист від 08.12.2023 №01-03/1141-21) ГУ статистики у Донецькій області в ЄДРПОУ по Донецькій області відокремлені підрозділи, філії, дочірні підприємства та інші юридичні особи, для яких ТОВ «Хлібсервіс» є головним, не зафіксовані. ТОВ «Хлібсервіс» востаннє подавало до ГУС у Донецькій області річну фінансову звітність за 2013 рік. Звітність подана підприємством на паперових носіях у лютому місяці 2014 року. Усі архівні документи залишились на тимчасово окупованій території у місті Донецьку, тому надати копії річної фінансової звітності за 2013 рік неможливо. ТОВ «Хлібсервіс» статистичну і фінансову звітність за 2014-2022 роки до органів державної статистики не подавало.
		Листом (за вих.№15.1.2-16/637-23 від 20.12.2023) Державна служба статистики України повідомила ліквідатора, що ТОВ «Хлібсервіс» подавало на адресу органів державної статистики фінансову звітність за 2011-2013 роки. Подана звітність зберігається в ГУ статистики в Донецькій області. Через активні бойові дії ознайомитись зі звітністю можна буде після закінчення дії воєнного стану.
		Аналіз фінансового стану банкрута та вжиття заходів з виявлення економічних ознак фіктивного, прихованого чи доведення до банкрутства ліквідатором не проводилися, внаслідок неможливості отримання фінансової звітності банкрута за три роки до відкриття провадження у справі.
		Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. 
		Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.
		Отже, на даний час функціонує єдина автоматизована система виконавчих проваджень, в якій зберігається вся інформація по виконавчим провадженням щодо боржника. Інформація, яка надається посадовими особами органу державної виконавчої служби, формується на підставі відомостей, внесених до автоматизованої системи виконавчих проваджень, направлення запитів до кожного відділення органу державної виконавчої служби не вимагається.
		Шляхом опрацювання відомостей з АСВП ліквідатором встановлено, що станом на 24.11.2023 в АСВП відсутня інформація про завершені/відкриті виконавчі провадження, де стягувачем значиться ТОВ «Хлібсервіс».
		Водночас в АСВП міститься інформація про виконавчі провадження №54990348 (відмовлено у відкритті), де боржником є ТОВ «Хлібсервіс», а стягувачем - АТ «ПУМБ», а також виконавче провадження №51786223 від 28.07.2016 (завершене), де боржником є ТОВ «Хлібсервіс» (код 31832393), а стягувачем - АТ «МР Банк» (код 25959784).
		На запит ліквідатора про надання інформації та копій документів щодо ТОВ «Хлібсервіс» листом від 09.01.2024 №4148/196423-33-23/20.1 ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України повідомило ліквідатора, що згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №51786223 з примусового виконання наказу №910/28706/15 від 23.02.2016, виданого Господарським судом м.Києва, про стягнення з ТОВ «Хлібсервіс» на користь ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 06.03.2012 №26-Н/12/24/ЮО-KL. Державним виконавцем 28.07.2016 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження. З метою забезпечення виконання рішення суду, того ж дня прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 
		Також ліквідатором направлено запити до відповідних установ для встановлення зареєстрованого майна. 
		Відповідно до інформації ДФС України у боржника наявні рахунки в АТ «ОТП Банк», АТ «ПУМБ». 
		Постановою державного виконавця від 10.08.2016 арештовано рахунки боржника. Згідно з листами з банківських установ, кошти на рахунках відсутні. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником зареєстровано нерухоме майно, що є предметом іпотеки та перебуває у м.Горлівка Донецької області. На запити державного виконавця, органи уповноважені на реєстрацію майна повідомили, що іншого майна за боржником зареєстроване майно не значиться. Здійснити заходи щодо опису, арешту та реалізації іпотечного майна боржника не виявилось можливим. 16.02.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». Надати детальнішу інформацію, а також ознайомитись з матеріалами ВП не убачається за можливе, у зв`язку з їх знищенням.
		На запит ліквідатора про надання інформації та копій документів щодо ТОВ «Хлібсервіс» листом від 19.12.2023 №149457/27.1-23 Голосіївський ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) повідомив ліквідатора, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №55004358 з примусового виконання ухвали №904/8886/17, виданої 12.10.2017 Господарським судом Дніпропетровської області, про накладення арешту у межах ціни позову 6564915,73 грн на грошові кошти, які належать: ТОВ «Хлібсервіс» та обліковуються на рахунках, які відкриті в АТ «ОТП Банк» та АТ «ПУМБ». 26.10.2017 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 26.10.2017 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. 28.11.2017 державним виконавцем, на підставі пункту 9 частини 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом), винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Надати більш детальну інформацію є неможливим, оскільки виконавче провадження знищено за закінченням терміну зберігання.
		На запит ліквідатора про надання інформації та копій документів щодо ТОВ «Хлібсервіс» листом від 21.12.2023 №22.7-46539 Донецький ВДВС у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) повідомив ліквідатора, що у Відділі перебувало виконавче провадження №63655027 з примусового виконання судового наказу №904/8886/17, виданого 15.12.2017 Господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ТОВ «Хлібсервіс» на користь АТ «ПУМБ» боргу у розмірі 6564915,73 грн. 30.11.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Державним виконавцем направлено запити до реєстраційно-облікових установ для перевірки майнового стану боржника, а саме, до ДФС та Центру МВС. Згідно з даними МВС боржник не має транспортних засобів. Державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. Відповідно до відповіді ДФС боржник має відкриті рахунки в банківських установах, у зв`язку із цим державним виконавцем винесено постанову про арешт кошів боржника. 17.11.2023 державним виконавцем на підставі пункту 2 частини 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку із тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними), винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Часткове чи повне виконання боржником по виконавчому провадженню не здійснювалось, кошти на рахунок стягувача не надходили. До листа долучено копії постанов про відкриття виконавчого провадження та про повернення виконавчого документа стягувачу.
		Ліквідатором визначено перелік майна, що входить до ліквідаційної маси ТОВ «Хлібсервіс» у справі №905/1224/17, зокрема, до складу якої включено належні на праві власності банкруту такі активи, як частки у статутному капіталі юридичних осіб - ТОВ «Флауертрейд», м.Донецьк (частка у статутному капіталі 50%, що становить 37200,00 грн), ТОВ «Грейнтрейд», м.Донецьк (частка у статутному капіталі 50%, що становить 37200,00 грн), ТОВ «Фарінатрейд» (частка у статутному капіталі 50%, що становить 442,00 грн).
		Протягом тривалого часу ліквідатором вживалися заходи з реалізації (продажу) майна ТОВ «Хлібсервіс», а саме, часток у статутному капіталі вищевказаних юридичних осіб, однак аукціони та повторні аукціони неодноразово не відбувалися у зв`язку з відсутністю учасників (потенційних покупців), про що сформовані відповідні протоколи. Другі повторні аукціони проводилися з можливістю зниження початкової ціни. Узгодження умов продажу відбувалось з погодженням вказаних дій ліквідатора з комітетом кредиторів та згідно з ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.02.2024. Вказані дії ліквідатора підтверджуються матеріалами справи.
		З огляду на низьку ліквідність вказаних активів ТOB «Хлібсервіс», з метою вирішення питання щодо подальших дій з нереалізованими активами боржника (зокрема, списання активів, як неліквідних або визначення нових умов продажу майна, що може призвести до затягування ліквідаційної процедури у разі відсутності потенційних учасників торгів у подальшому), ліквідатор звертався до кредиторів із запитами щодо нереалізованого майна банкрута на аукціонах.
		Ураховуючи той факт, що запити ліквідатора залишені без належного реагування, у зв`язку із тим, що реалізувати активи (частки у статутних капіталах підприємств) у ліквідаційній процедурі не вдалося через відсутність інтересу зі сторони потенційних покупців, з огляду на те, що активи є неліквідним, реалізувати права банкрута на отримання коштів від використання активів - неможливо, керуючись принципом процесуальної економії, розумністю та раціональністю, із метою уникнення затягування строків ліквідаційної процедури, 24.03.2025 ліквідатором видано наказ про здійснення списання активів банкрута та складено акт списання корпоративних прав, а саме:
		частка розміром 50% у статутному капіталі ТОВ «Флауертрейд», м.Донецьк. Розмір статутного капіталу: 74400,00 грн. Розмір частки, запропонованої до продажу: 50%. Номінальна вартість частки: 37200,00 грн;
		частка розміром 50% у статутному капіталі ТОВ «Грейнтрейд», м.Донецьк. Розмір статутного капіталу: 74400,00 грн. Розмір частки, запропонованої до продажу: 50%. Номінальна вартість частки: 37200,00 грн;
		частка розміром 50% у статутному капіталі ТОВ «Фарінатрейд», м.Донецьк. Розмір статутного капіталу: 884,00 грн. Розмір частки, запропонованої до продажу: 50%. Номінальна вартість частки: 442,00 грн.
		Вказані дії ліквідатора не суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.12.2021 у справі №46/126-6.
		Також у ході виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс», арбітражним керуючим Петросяном А.С. встановлено, що банкрутом відкрито банківські рахунки в АТ «ОТП Банк» та АТ «ПУМБ».
		Листом від 08.01.2024 АТ «ПУМБ» повідомлено ліквідатора про залишок грошових коштів на рахунку банкрута станом на 27.12.2023 у сумі 50,51 грн. Рух коштів за рахунками в АТ «ПУМБ» за період 01.01.2014-27.12.2023 відсутній. Договори про зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа у банку з клієнтом, відсутні. Грошові кошти в сумі 50,51 грн, при закритті рахунку в АТ «ПУМБ», перераховані банком на ліквідаційний рахунок ТОВ «Хлібсервіс» в АТ «Полтава-Банк». 
		За інформацією АТ «ОТП Банк» (лист від 10.01.2024) у банкрута наявний відкритий рахунок, залишок коштів на якому відсутній, рух коштів по рахунку за період 01.01.2014-09.01.2024 відсутній.
		Грошові кошти у сумі 335,22 грн, які надійшли на ліквідаційний рахунок банкрута в якості повернення переплат по страховим внескам (284,71грн) та залишку коштів при закритті рахунку в АТ «ПУМБ» (50,51 грн) спрямовані на оплату витрат у вигляді банківської комісії за розрахункове обслуговування ліквідаційного рахунка.
		Документи банкрута, які підлягають обов`язковому зберіганню, відповідно до нормативно-правових актів, окрім отриманих відповідей від реєстраційно-облікових установ з перевірки майнового стану банкрута, заяв про грошові вимоги кредиторів до банкрута, процесуальних документів ліквідатора у справі про банкрутство у ліквідатора відсутні.
		Також ліквідатором здійснено опрацювання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та встановлено, що згідно з Інформаційною довідкою №355720745 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за ТОВ «Хлібсервіс» зареєстровано таке нерухоме майно: 
		- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 232536014106, об`єкт нерухомого майна: будинок насосної з підвалом, об`єкт житлової нерухомості: ні, опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 170,9, адреса: Донецька обл., м.Горлівка, вулиця Мініна і Пожарського, буд.151, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 1306, виданий 04.04.2008, видавник: Трубнікова І.О., приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу, номер запису про право власності / довірчої власності: 3697956. 
		За поясненнями ліквідатора отримати з реєстраційної справи №232536014106, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, електронну копію договору купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений 04.04.2008 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. та зареєстрований в реєстрі за №1306 не убачається за можливе.
		-реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 232399014106, об`єкт нерухомого майна: будинки, об`єкт житлової нерухомості: ні, опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 124,6, адреса: Донецька обл., м.Горлівка, вулиця Мініна і Пожарського, буд.121г, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 1303, виданий 02.04.2008, видавник: Трубнікова І.О., приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу, номер запису про право власності / довірчої власності: 3695746. Вказане нерухоме майно перебуває в іпотеці АТ «МР Банк», на підставі іпотечного договору, серія та номер: за реєстровим №266, виданий 06.03.2012, видавник: Трубнікова І.О., приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу.
		Ліквідатором ТОВ «Хлібсервіс» отримано з реєстраційної справи №232399014106, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, електронні копії договору купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений 02.04.2008 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. та зареєстрований в реєстрі за №1303, разом із витягом з ДРП №5710795 від 02.04.2008 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18560426 від 18.04.2008, що виданий КП «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації».
		-реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 232266814106, об`єкт нерухомого майна: нежитлові будинки, об`єкт житлової нерухомості: ні, опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 66240,9, адреса: Донецька обл., м.Горлівка, вулиця Мініна і Пожарського, буд.121, на підставі договору купівлі-продажу, нерухомого майна, серія та номер: 1300, виданий 02.04.2008, видавник: Трубнікова І.О., приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу, номер запису про право власності/довірчої власності: 3693596. Вказане нерухоме майно перебуває в іпотеці АТ «МР Банк», на підставі іпотечного договору, серія та номер: за реєстровим №266, виданий 06.03.2012, видавник: Трубнікова І.О., приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу.
		З реєстраційної справи №232266814106, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ліквідатором ТОВ «Хлібсервіс» отримано електронні копії договору купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений 02.04.2008 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. та зареєстрований в реєстрі за №1300, разом витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18579733 від 21.04.2008, що виданий КП «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації».
		Господарським судом обґрунтовано встановлено, що ліквідатором ТОВ «Хлібсервіс» вживалися заходи, спрямовані на отримання правовстановлюючої та технічної документації на зареєстроване за банкрутом нерухоме майно, яке перебуває в заставі АТ «МР Банк» з метою його подальшої підготовки до продажу в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, у зв`язку із чим, 28.02.2024 ліквідатором направлено запит арбітражного керуючого до АТ «МР Банк» із проханням висловити свою позицію щодо доцільності/можливості реалізації нерухомого майна банкрута, ураховуючи його місцезнаходження та введений в Україні воєнний стан, а також про надання інформації - чи перебуває на даний час в іпотеці (забезпечені) банку нерухоме майно банкрута (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 232536014106) та надання копій документів з кредитної справи щодо нерухомого майна, що перебуває в іпотеці (забезпечені), зокрема, інвентарні справи та правовстановлюючі документи про право власності, звіти про оцінку нерухомого майна, останні акти огляду нерухомого майна, фотозображення нерухомого майна, що були зроблені представниками банку під час прийняття нерухомого майна в іпотеку (забезпечення) або під час проведення останнього огляду цього майна.
		Вищевказаний запит залишився без належного реагування, тому 15.05.2024 ліквідатором направлено до АТ «МР Банк» повторний запит з вказаного питання.
		Листом від 20.06.2024 №1676 АТ «МР Банк» повідомило ліквідатора, що місто Горлівка (територія, на якій знаходиться заставне майно АТ «МР Банк») перебуває в окупації, тому на сьогоднішній момент немає можливості провести у відповідності до процедур, встановлених Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, кваліфікований огляд заставного майна з метою визначення його реальної вартості. З огляду на зазначене, відсутня можливість реалізації іпотечного майна в конкурентних умовах, задля отримання справедливої ринкової вартості. Після зміни ситуації в країні, яка сприятиме проведенню огляду заставного майна, банком будуть здійснені заходи щодо закупівлі послуг з оцінки зазначеного майна в акредитованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суб`єктів оціночної діяльності. Ураховуючи зазначене, просить ліквідатора відкласти розгляд питання щодо проведення дій, спрямованих на визначення вартості та реалізацію майна ТОВ «Хлібсервіс», що перебуває в іпотеці АТ «МР Банк».
		У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
		Згідно з матеріалами справи боржник - ТОВ «Хлібсервіс», зареєстрований у місті Донецьк, та, як правильно встановлено господарським судом, під час розгляду справи майно ТОВ «Хлібсервіс» зареєстровано у місті Горлівка Донецької області. 
		Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309, місто Донецьк та місто Горлівка станом на теперішній час є територіями, які визначені, як окуповані РФ з 2014 року.
		Отже, ліквідатором ТОВ «Хлібсервіс» здійснено всі необхідні заходи із виявлення майна боржника на території України, підконтрольній органам державної влади України, та на території, на якій не ведуться бойові дії. Відтак, майнові активі боржника знаходяться лише на окупованій території. Аналізувати фінансово-майновий стан боржника - актив на окупованій території станом на теперішній час неможливо.
		З вищенаведеного убачається, що ліквідатором не прийнято у своє віддання майно банкрута, що перебуває на території, яка тимчасово окупована збройними силами рф; виконувати ліквідатором функції з управління та розпорядження таким майном банкрута, проведення його інвентаризації не є можливим. 
		Вказані обставини є перешкодою в проведенні подальших ліквідаційних заходів, в тому числі щодо погодження з кредитором умов продажу майна банкрута, яке знаходиться на окупованій території, як це визначено положеннями статей 63, 75, 79, 80 Кодексу України з процедур банкрутства.
		Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
		Водночас Кодексом України з процедур банкрутства закріплено принцип строковості судових процедур у справі про банкрутство, який полягає в тому, що кожна судова процедура у справі може здійснюватися, а дії учасників справи - мають реалізовуватися в межах строку, визначеного цим Кодексом для такої процедури. 
		Згідно зі статтею 58 Кодексу України з процедур банкрутства строк ліквідаційної процедури, у якій боржник перебуває з 23.01.2019, не може перевищувати 12 місяців. Тобто, ліквідаційна процедура у цій справі триває понад 5 років.
		Відповідно до з частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Параграф 1 статті 6 Конвенції зобов`язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Боттацці проти Італії»).
		Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції».
		Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).
		Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сюрмелі проти Німеччини» від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини. 
		Близького за змістом висновку ЄСПЛ дійшов у рішенні від 10.12.2020 у справі «Парінов проти України», в якому суд визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев`ять років такою, що не відповідала вимозі «розумного строку», а, отже, порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
		Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.
		Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу «належного урядування» і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі «Рисовський проти України»).
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 у справі №906/1290/15 зазначила, що «відсутність предмета спору» в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта). 
		Норми статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, які визначають порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для закриття провадження у справі про банкрутство як-то «відсутність предмета спору» (знищення предмета спору), однак протилежний підхід, тобто продовження провадження у справі за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства про банкрутство.
		У рішенні ЄСПЛ у справі «Лейла Шахін проти Туреччини» від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.
		У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі «Кантоні проти Франції» від 11.11.1996; рішення у справі «Вєренцов проти України» від 11.04.2013).
		Поряд із цим слід зауважити, що довготривалість процедури банкрутства з триваючим мораторієм на задоволення вимог кредиторів та безперспективність очікування її завершення, призводить лише до порушення прав як кредиторів та і боржника, матиме наслідком збільшення додаткових витрат, пов`язаних з провадженням у справі, зокрема, витрат на оплату послуг арбітражного керуючого, що не відповідає цілям та завданням господарського судочинства.
		Апелянт вважає, що поданий на затвердження звіт ліквідатора з додатками має включати обґрунтовані висновки щодо наявності/відсутності підстав покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства, підтверджені як аналізом фінансового становища боржника, так і безпосереднім дослідженням підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство та сукупності правочинів, інших юридичних дій, здійснених під впливом винних осіб, а також їх бездіяльності, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу до стадії банкрутства боржника. Господарський суд не надав вмотивованої оцінки обґрунтованості висновків ліквідатора за результатами дослідження у цьому аспекті повноти здійснення арбітражним керуючим аналізу фінансового становища банкрута, підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство та сукупності правочинів, інших юридичних дій, здійснених під впливом його засновників (учасників), керівника або інших осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку та переходу в стадію банкрутства боржника.
		Суд апеляційної інстанції відхиляє такі твердження скаржника, як передчасні, з огляду на таке.
		Частиною 1 ст.619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
		Згідно з частиною 1 ст.215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
		У силу положень частини 3 цієї статті Господарського кодексу України умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
		Субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність осіб, які разом з боржником відповідають за його зобов`язаннями у випадках, передбачених, зокрема, Кодексом України з процедур банкрутства.
		Відповідно до частини 2 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
		У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.
		Визначене нормами Кодексу України з процедур банкрутства правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності, як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.
		Спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності, окрім вини, є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.
		Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17).
		При цьому на ліквідатора відповідно до частини 5 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства покладається обов`язок доведення причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) суб`єкта відповідальності та негативними наслідками (неплатоспроможністю боржника та відсутністю майна для задоволення вимог його кредиторів у процедурі банкрутства).
		Так, Верховний Суд у постанові від 30.10.2019 року у справі №906/904/16 зазначив, що одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища банкрута.
		Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.12.2020 у справі №922/1067/17, доведення до банкрутства для покладення субсидіарної відповідальності має відбуватись на підставі документів та фактичних даних, здобутих у процедурах банкрутства.
		Верховний Суд також зазначив, що аналіз фінансового стану банкрута має відповідати вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14 (далі - Методичні рекомендації), оскільки ці рекомендації розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.
		Відтак, висновок щодо передумов для субсидіарної відповідальності формується у звіті ліквідатора за результатами здійснення ним аналізу фінансового стану банкрута, а згідно зі змінами, внесеними Законом від 13.07.2023 №3249-IX, у складеному відповідно до Методичних рекомендацій висновку за результатами здійснення аналізу фінансового стану банкрута (про наявність чи відсутність ознак доведення до банкрутства; абзац 5 частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства).
		Як убачається зі звіту ліквідатора боржника, аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища на ринках ТОВ «Хлібсервіс» у порядку, визначеному Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 №14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 №1361) ліквідатором боржника не проводився, у зв`язку з неможливістю отримання фінансової звітності боржника за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство. 
		Відповідно до пункту 3.2 Методичних рекомендацій, визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неплатоспроможності, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити у повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі.
		Як зазначалось вище, ГУ ДПС у Донецькій області надало ліквідатору фінансову звітність (баланс підприємства за формою №1-м та звіт про фінансові результати за формою №2-м) ТОВ «Хлібсервіс» за 2014 рік, а ГУ статистики у Донецькій області та Державна служба статистики України повідомили ліквідатора боржника, що ТОВ «Хлібсервіс» подавало на адресу органів державної статистики фінансову звітність за 2011-2013 роки. Подана звітність зберігається в ГУ статистики в Донецькій області. Через активні бойові дії ознайомитись зі звітністю можна буде після закінчення воєнного стану.
		Верховний Суд у постанові від 19.08.2024 у справі №906/1155/20 (906/1113/21) виклав правові висновки щодо порядку встановлення та доведення передумов для покладення субсидіарної відповідальності, зокрема, зазначивши, що навіть за виявлених арбітражним керуючим фактів доведення боржника до банкрутства достатність майна боржника, що включається до складу ліквідаційної маси і спрямовується на задоволення вимог кредиторів боржника, виключає застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство за правилами частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства. Ураховуючи, що ліквідаційна маса (її вартість) є одним із визначальних показників для обчислення розміру субсидіарної відповідальності, суд з огляду на регламентований Кодексом України з процедур банкрутства порядок та етапи формування ліквідаційної маси, зміни, яких вона зазнає під час ліквідаційної процедури, зазначає, що передумови для покладення субсидіарної відповідальності встановлюються, насамперед, на підставі фінансово-економічних показників боржника, порядок аналізу, дослідження та оцінки яких прямо визначений Кодексом України з процедур банкрутства. Право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше, ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.
		Аналогічний порядок покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника втілено в актуальній правовій позиції, сформульованій Верховним Судом у постановах від 10.06.2020 у справі №911/3513/16, від 17.06.2020 у справі №923/590/18, від 14.07.2020 у справі №904/6379/16, від 24.02.2021 у справі №902/1129/15 (902/579/20) та від 07.11.2023 у cправі №908/3468/13.
		Наведений підхід у покладенні субсидіарної відповідальності та у визначенні ліквідаційної маси для обчислення розміру такої відповідальності є правильним та зумовлює висновок, згідно з яким передчасне звернення з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство - до здійснення задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих за наслідками реалізації всіх виявлених у боржника активів, з встановленням факту недостатності майна, виключає розгляд, дослідження, оцінку та встановлення осіб, винних у правопорушенні з доведення боржника до банкрутства, тобто виключає визначення суб`єктів та суб`єктивної сторони відповідного правопорушення.
		Отже, до завершення погашення визнаних у справі вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих від продажу включених до складу ліквідаційної маси активів боржника, зі встановленням за результатами погашення недостатності майна боржника для задоволення таких вимог заява ліквідатора/кредитора з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності та стягнення з винних осіб суми субсидіарної відповідальності не може бути подана, а в разі її подання відповідні вимоги не підлягають задоволенню судом. 
		Також колегія суддів зауважує, що посилання заявника апеляційної скарги на те, що до ліквідаційної маси боржника входило нерухоме майно, однак ліквідатор до АТ «МР Банк», як заставного кредитора, не звертався, та не вчинив дій, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, для реалізації заставного майна банку, що перебуває на окупованій території, спростовуються матеріалами справи. 
		Як вже зазначалося, матеріали справи містять лист (за вих. №1676 від 20.06.2024) АТ «МР Банк», наданий на запит ліквідатора, яким АТ «МР Банк» повідомило ліквідатора, що місто Горлівка (територія, на якій знаходиться заставне майно АТ «МР Банк») перебуває в окупації, тому на сьогоднішній момент немає можливості провести у відповідності до процедур, встановлених Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, кваліфікований огляд заставного майна з метою визначення його реальної вартості. З огляду на зазначене, відсутня можливість реалізації іпотечного майна в конкурентних умовах, задля отримання справедливої ринкової вартості. Після зміни ситуації в країні, яка сприятиме проведенню огляду заставного майна, банком будуть здійснені заходи щодо закупівлі послуг з оцінки зазначеного майна в акредитованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суб`єктів оціночної діяльності. Ураховуючи зазначене, просить ліквідатора відкласти розгляд питання щодо проведення дій направлених на визначення вартості та реалізацію майна ТОВ «Хлібсервіс», що перебуває в іпотеці АТ «МР Банк».
		Отже, банк (заявник апеляційної скарги) сам зазначає про відсутність можливості реалізації іпотечного майна в конкурентних умовах за відповідних обставин.
		Слід також зазначити, що ліквідатор боржника не може самостійно, без активної участі заставних кредиторів та фінансування з їхнього боку, виконувати заходи щодо повернення та реалізації цього майна. У зв`язку з тим, що об`єкт обтяження розташований на непідконтрольній території у м.Горлівка Донецької області; ліквідатор боржника позбавлений можливості провести його обстеження, інвентаризацію на місці тощо. 
		Верховний Суд у постанові від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012 зазначив, що відсутність встановлення обставин щодо наявності майна боржника, унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання закриття провадження у справі про банкрутство боржника.
		Також, суд касаційної інстанції наголосив на тому, що з метою вирішення у майбутньому проблеми банкрутства боржників, майно яких перебуває наразі на тимчасово окупованій території України, у Кодексі України з процедур банкрутства впроваджено положення, яке передбачає можливість поновлення провадження у справі про банкрутство.
		Зважаючи на неможливість за визначених обставин, провести огляд та визначення вартості заставного майна кредитора - АТ «МР Банк», на окупованій території, відсутність можливості реалізації заставного майна в конкурентних умовах та недоцільність наразі, на думку кредитора - АТ «МР Банк», здійснювати реалізацію заставного майна, а також, ураховуючи тривалість ліквідаційної процедури упродовж більше ніж 5 років (23.01.2019 боржника визнано банкрутом), беручи до уваги настання негативних наслідків в результаті довготривалості ліквідаційної процедури, з метою недопущення порушення прав та інтересів учасників справи про банкрутство, зокрема, забезпеченого кредитора АТ «МР Банк», колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про закриття провадження у справі №905/1224/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс», відповідно до загальних процесуальних норм (пункт 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України) та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеною у постановах від 10.12.2019 у справі №906/1290/15 та від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012. 
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі №905/1224/17 відповідно до загальних процесуальних норм (пункт 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України) та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, разом з цим господарським судом не затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду у зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури.
		Частиною 3 статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що виявлення після закриття провадження у справі про банкрутство майна банкрута, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, є підставою для поновлення господарським судом провадження у справі за клопотанням учасника справи.
		Згідно з частиною 8 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.
		Закриття провадження у цій справі не є підставою для погашення вимог кредиторів та виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань.
		Таким чином, викладені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не спростовують висновків господарського суду, відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвали Господарського суду Донецької області від 14.05.2025 у справі №905/1224/17 відповідають матеріалам справи, ґрунтуються на чинному законодавстві і підстав для їх скасування немає, у зв"язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Понесені апелянтом судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за ним.
		Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» залишити без задоволення.
		Ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.05.2025 у справі №905/1224/17 про затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора та стягнення з кредиторів залишити без змін.
		Ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.05.2025 про закриття провадження у справі №905/1224/17 залишити без змін.
		Дана постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. 
		Повна постанова складена 14.07.2025.
		 
		Головуючий суддя І.В. Тарасова
		 
		 
		Суддя Н.В. Гребенюк 
		 
		 
		Суддя О.О. Крестьянінов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...