Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/13087/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано судом: 14.07.2025. Зареєстровано: 15.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/161/1157/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62025140130000915

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/13087/25 
		Провадження № 1-кп/161/1157/25
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   м. Луцьк                             14 липня 2025 року 
		   
		Луцький міськрайоннийсудВолинськоїобласті в складі:
		головуючого        судді ОСОБА_1 , 
		з участю секретаря    
		судового засідання     ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140130000915 від 27.06.2025, про обвинувачення  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , громадянин України, освіта вища, не працює, одружений, несудимий,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора             ОСОБА_4 ,
		захисника             ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого         ОСОБА_3 ,
		В С Т А Н О В И В
		Відповідно до наказу №135о/с від 11.03.2025 ОСОБА_3 призначено на посаду інспектора з дотримання прав людини ізолятора тимчасового тримання № 1 ГУНП у Волинській області.
		Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівники Національної поліції відносяться до правоохоронних органів. 
		Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) є центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» основними повноваженнями поліції є, зокрема: вжиття заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення, виявлення кримінальних та адміністративних правопорушень; здійснення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, тощо.
		Відповідно до п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейський є суб`єктом відповідальним за корупційні правопорушення. 
		Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейським забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
		Згідно ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейським забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави.
		Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язана невідкладно вжити заходів щодо: відмови від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.
		Відповідно до вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України ОСОБА_3 зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також неухильно їх додержуватись.
		Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому Указами Президента України неодноразово продовжувався, востаннє 16.04.2025 строком на 90 діб.
		Також, Указами Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, від 17.05.2022 №342/2022, від 12.08.2022 № 574 та від 07.11.2022 № 758 в Україні оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, з урахуванням чого запроваджено обмеження виїзду за межі України громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
		На підставі вищевказаних Указів Президента України тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30  34, 38, 39, 41  44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема, виїзд за межі території України.
		Так, ОСОБА_3 , як працівник правоохоронного органу, був обізнаний із введенням воєнного стану в Україні згідно Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX про затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Крім цього, останньому відомо про оголошення мобілізації в державі та запровадження обмеження виїзду за межі України громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
		Також, ОСОБА_3 відомо, що окремі громадяни намагаються неофіційно перетнути державний кордон, при цьому, знаючи про складнощі у перетині державного кордону та дію обмежень щодо виїзду військовозобов`язаних громадян, переслідуючи корисливий мотив, вирішив цим скористатись, та незаконно переправити військовозобов`язану особу через державний кордон за грошову винагороду.
		Всупереч вищевказаним положенням законодавства ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаної особи через державний кордон України та розуміючи порядок перетину державного кордону України, в порушення вимог Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009, Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» від 26.03.1994, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, вступивши у попередню змову з ОСОБА_6 сприяв у незаконному переправленні через державний кордон України ОСОБА_7 , порадами, вказівками та наданням засобів за наступних обставин.
		Так, у 2025 році, але не пізніше 10.04.2025, ОСОБА_3 , будучи працівником правоохоронного органу, з корисливих мотивів, домовився з ОСОБА_6 здійснювати незаконну діяльність щодо організації та сприяння у незаконному переправленні через державний кордон України військовозобов`язаних громадян.
		В подальшому, на початку квітня 2025 року ОСОБА_3 , діючи умисно, реалізувауючи спільний з ОСОБА_6 злочинний намір, перебуваючи в м. Луцьку поблизу магазину «Поляниця» у житловому комплексі Яровиця у невстановлений досудовим розслідуванням час, запропонував громадянину України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , організувати незаконне його переправлення через державний кордон України за грошову винагороду.
		В період часу з 10.04.2025 по 15.06.2025 на виконання спільного для ОСОБА_3 та ОСОБА_6 злочинного умислу, спрямованого на незаконне переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , вчинив дії по організації незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, а саме: дізнавшись від ОСОБА_6 схему незаконного переправлення особи через державний кордон України, довів її ОСОБА_7 , домовився про оплату його незаконного переправлення шляхом переміщення невстановленими в ході досудового розслідування особами через Хмельницьку область на державний кордон України з подальшим перетином державного кордону в Республіку Молдова, уточнив та вказав вартість незаконного перетину в сумі 8000 доларів США., керував діями по організації незаконного перетину державного кордону, сприяв вчиненню вказаних дій порадами та вказівками (щодо переліку та виду речей першої необхідності та інших, які необхідно взяти з собою, їх обсягу, суми грошових коштів, які необхідно мати при собі на поточні витрати та при незаконному перетині державного кордону), а також надав свій власний автомобіль та особисто мав намір доставити ОСОБА_7 до м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, тобто до місця, звідки ОСОБА_7 повинен був слідувати до державного кордону із невстановленою на даний час слідством особою.
		В подальшому, 15.06.2025 на виконання спільного злочинного умислу ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , спрямованого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, ОСОБА_3 діючи умисно та за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, перебуваючи на території автозаправної станції «UPG», що по вул. Захисників України, 21, м. Луцьк Волинської області, близько 15 год. 20 хв одержав від ОСОБА_7 частину грошових коштів в сумі 4000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 162 200 грн та 10000 гривень, за організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, із яких 3000 доларів США мав передати ОСОБА_6 .
		Надалі, ОСОБА_3 , на виконання заздалегідь обумовленого розподілу грошових коштів, згідно попередньої домовленості з ОСОБА_6 , прибув до м. Нововолинськ, вул. Шухевича, 3А, де під час особистої зустрічі з останнім, близько 21:20 год передав йому частину грошових коштів за організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України у сумі 3 000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 121 650 гривень.
		Отже, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, сприяв незаконному переправленню ОСОБА_7 через державний кордон України, порадами, вказівками, наданням засобів, за що отримав грошову винагороду в сумі 4000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 162200 грн та 10000 гривень, після чого був викритий працівниками правоохоронних органів.
		27 червня 2025 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Волинської обласної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
		Згідно з угодою, ОСОБА_3 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст.332 КК України, не заперечує обставин вчинення інкримінованого йому злочину, що викладені в обвинувальному акті.
		Сторони, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_3 несудимий, щиро розкаявся у вчиненому, повно та беззастережно визнав вину, надав покази на іншого співучасника кримінального правопорушення, активно сприяв викриттю вчинення ним кримінального правопорушення, для викриття протиправної діяльності іншого співучасника ОСОБА_6 надав для проведення контролю за вчиненням злочину у виді спеціального слідчого експерименту власні грошові кошти в сумі 200 доларів США, що є обставинами, які пом`якшують покарання, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер і тяжкість обвинувачення, а тому погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання за ч.3 ст.332 КК України, із застосуванням положень ч.ч. 1, 2 ст.69 КК України у виді пробаційного нагляду строком 3 роки з покладенням обов`язків, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки та з конфіскацією майна.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно п.1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та повністю підтвердив обставини його вчинення, у вчиненому щиро розкаявся, зазначаючи, що погоджується на призначення узгодженого покарання.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		В даному випадку судом роз`яснено обвинуваченому правові наслідки затвердження угоди, перевірено відповідність угоди фактичним обставинам справи, а також добровільність позицій сторін.
		ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженого покарання.
		Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін чи інших осіб, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
		У відповідності до вимог ст.12 КК України, за ступенем тяжкості вчинене ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину.
		У відповідності до ст.66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_8 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		В силу ч.2 ст.66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає надання показів на іншого співучасника кримінального правопорушення, активне сприяння викриттю вчинення ним кримінального правопорушення, надання для проведення контролю за вчиненням злочину у виді спеціального слідчого експерименту власних грошових коштів в сумі 200 доларів США для викриття протиправної діяльності іншого співучасника.
		У відповідності до ст.67 КК України, обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відсутні.
		З врахуванням обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 та, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, враховуючи особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, позитивно характеризується, суд вважає за можливе призначити узгоджене учасниками покарання.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення останньому узгодженого покарання за ч.3 ст.332 КК України із застосуванням положень ч.ч. 1, 2 ст.69 КК України (призначення більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті ч.3 ст.332 КК України) у виді пробаційного нагляду з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та конфіскацією майна як додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.3 ст.332 КК України.
		На думку суду таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення як ним, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 366-368, 371, 374, 376, 468, 473-476 КПК України, суд,
		У Х В А Л И В
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 27 червня 2025 року у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140130000915 від 27.06.2025, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Волинської обласної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 .
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання із застосуванням положень ч.ч. 1, 2 ст.69 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки, з конфіскацією всього майна, яке є власністю ОСОБА_3 .
		На підставі ст.59-1 КК України покласти на обвинуваченого  ОСОБА_3 обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
		3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Початок строку відбування основного покарання рахувати з моменту постановки засудженого на облік органом з питань пробації.
		Речові докази у справі, а саме:
		- 4000 (чотири тисячі) доларів США купюрами номіналом по 100 (сто) доларів США, які визнані речовими доказами постановою слідчого від 16.06.2025, повернути Управлінню СБУ України у Волинській області; 
		- 10000 (десять тисяч) гривень купюрами номіналом по 1000 (одна тисяча) гривень, які визнані речовими доказами постановою слідчого від 16.06.2025, повернути ОСОБА_7 .
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...