Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/533/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 14.07.2025. Зареєстровано: 15.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2025.
Дата набрання законної сили: 08.07.2025
Номер судового провадження: К/990/26151/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 липня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 300/533/23
		адміністративне провадження № К/990/26151/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
		суддів - Жука А. В., Мацедонської В. Е.,
		за участі:
		секретаря судового засідання - Ключник А. Ю.,
		позивача - ОСОБА_1 ,
		представника позивача - Маринчака О. С.,
		представника відповідача - Чугаєвої І. В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 (суддя - Боршовський Т. І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 (колегія суддів у складі: Бєлової  Л.  В., Безименної Н. В., Кучми А. Ю.),
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
		У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - Департамент, відповідач), у якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту від 24.01.2023 № 30 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого 4-го відділу УРС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 »;
		- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту від 14.02.2023 № 82 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби у поліції;
		- поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого 4-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідування в Івано-Франківській області;
		- стягнути з Департаменту на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Департамент безпідставно притягнув його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказ від 24.01.2023 № 30 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого 4-го відділу УРС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 » прийнятий на підставі висновків службового розслідування, відповідно до яких позивач вчинив дисциплінарні проступки, які виразилися у неналежному виконанні своїх службових обов`язків, недоліках оперативно-розшукової роботи та неналежному виконанні покладених завдань і функцій з протидії організованій злочинності. Проте позивач зазначив, що не вчинив жодних порушень, а неухильно дотримувався вимог нормативних актів під час несення служби та виконував доручені йому завдання. Так, на думку позивача, усупереч приписів частини другої статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут), службове розслідування відносно нього було проведено не повно та не об`єктивно, зокрема, без належного з`ясування та установлення всіх обставин, дійсних причин і умов ймовірного вчинення ним дисциплінарного проступку, що, як наслідок, призвело до помилкових висновків стосовно наявності в його діях складу дисциплінарного проступку. Також позивач уважає, що проведення службового розслідування щодо нього та притягнення до його дисциплінарної відповідальності пов`язане із упередженим та необ`єктивним стягненням керівництва. Щодо неналежного виконання завдань, наданих на оперативних нарадах 30.08.2022, 24.10.2022 та 21.11.2022, то позивач указав на неврахування начальником УСР в Івано-Франківській області об`єктивних обставин, які не давали можливість їх реалізувати вчасно, про що він повідомляв керівництво.
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		ОСОБА_1 з серпня 2006 року по листопад 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ; з листопада 2015 року проходив службу в Національній поліції України; з жовтня 2022 року на посаді оперуповноваженого 4-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідування в Івано-Франківській області.
		14.05.2022 Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області (далі - УСР в Івано-Франківській області) прийняло наказ № 19 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області», згідно якого за неналежне виконання своїх службових обов`язків, що виразилося у недоліках оперативно-розшукової роботи та неналежному виконанні покладених завдань і функцій з протидії організованій злочинності кримінальним правопорушенням, пов`язаним із вимаганням та отриманням неправомірної вигоди, ОСОБА_1 оголошено догану.
		15.07.2022 на оперативній нараді 4-го відділу УСР в Івано-Франківській області проведено заслуховування стану оперативного супроводження кримінальних проваджень, за результатами яких ОСОБА_1 поставлено конкретні завдання з установленими термінами їх виконання щодо активізації роботи з виявлення та документування злочинної діяльності згідно напрямів, визначених посадовою інструкцією, забезпечення збору та аналізу оперативно значимої інформації для заведення справ оперативного обліку, що підтверджується витягом з протоколу оперативної наради від 15.07.2022 № 27.
		19.07.2022 УСР в Івано-Франківській області прийняло наказ № 38 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області», згідно якого за неналежне виконання своїх службових обов`язків, що виразилося у недоліках оперативно-розшукової роботи та неналежному виконанні покладених завдань і функцій з протидії організованій злочинності кримінальним правопорушенням, пов`язаним із вимаганням та отриманням неправомірної вигоди, а також невиконанні протокольного рішення оперативної наради від 15.07.2022 № 27, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.
		21.07.2022 на оперативній нараді УСР в Івано-Франківській області ОСОБА_1 надано протокольні вказівки щодо підготовки матеріалів на реєстрацію та скерування їх до слідчого підрозділу для відкриття кримінального провадження та підготовки матеріалів для погодження заведення справи оперативного обліку на групу осіб, з обміном виконання до 08.08.2022, що підтверджується витягом з протоколу оперативної наради від 21.07.2022 № 4.
		09.08.2022 на оперативній нараді УСР в Івано-Франківській області заслухано результати виконання ОСОБА_1 протокольних завдань наданих 21.07.2022, що підтверджується витягом з протоколу оперативної наради від 09.08.2022 № 5.
		30.08.2022 проведено оперативну нараду УСР в Івано-Франківській області, на якій ОСОБА_1 надано протокольне завдання: забезпечити належний оперативний супровід кримінального провадження, відкритого 26.08.2022 за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України), ЄРДР № 42022091780000069, з документування факту вимагання неправомірної вигоди службовими особами суб`єкта господарювання публічного права, вжити заходів щодо проведення повного комплексу негласних слідчих (розшукових) дій та необхідних оперативних комбінацій під час документування (пп. 7.1), а також вжити заходів з отримання оперативної інформації щодо діяльності організованих груп, пов`язаної із вимаганням та отриманням неправомірної вигоди, де за результатами перевірки такої інформації підготовити матеріали для погодження в Департаменті та подальшого заведення справи оперативного обліку на групу осіб за ознаками статті 368 КК України (пп. 7.2), що підтверджується витягом з протоколу оперативної наради від 30.08.2022 № 6.
		31.08.2022 Департамент прийняв наказ № 233 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника 4-го відділу УСР в Івано-Франківській області ОСОБА_1 », на підставі якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
		21.11.2022 проведено оперативну нараду УСР в Івано-Франківській області, на якій ОСОБА_1 надано протокольні завдання, а саме: до 14.12.2022 активізувати оперативний супровід кримінального провадження ЄРДР № 42022091780000069, відкритого 26.08.2022 за частиною третьою статті 368 КК України, з документування факту вимагання неправомірної вигоди службовими особами суб`єкта господарювання публічного права (підпункт 8.1 пункту 8 питання 1); до 14.12.2022 вжити заходів з отримання оперативної інформації щодо діяльності організованих груп, пов`язаної із вимаганням та отриманням неправомірної вигоди, де за результатами перевірки такої інформації необхідно підготувати матеріали для погодження в Департаменті та подальшого заведення справи оперативного обліку на групу осіб за ознаками статті 368 КК України (підпункту 8.2 пункту 8 питання 1); забезпечити збір та перевірку оперативної інформації щодо фактів вимагання неправомірної вигоди, у разі підтвердження якої, підготувати матеріали для реєстрації в ITC ІПНП (журналі ЄО) та скерувати їх до слідчого підрозділу для відкриття кримінального провадження (підпункт 8.3 пункту 8 питання 1), що підтверджується витягом з протоколу оперативної наради від 21.11.2022 № 17  дск.
		23.11.2022 Департаментом за результатами проведеного службового розслідування складено висновок службового розслідування за відомостями, викладеними в доповідній записці начальника УСР в Івано-Франківській області від 28.10.2022 № 2450/55/108/01-2022, та прийнято наказ № 319 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого 4-го відділу УСР в Івано-Франківській області ОСОБА_1 », згідно з яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь.
		30.11.2022 Департамент прийняв наказ № 553 о/с, на підставі якого ОСОБА_1 понижено в спеціальному званні на один ступінь до спеціального звання капітан поліції.
		20.12.2022 відбулася оперативна нарада УСР в Івано-Франківській області, на якій ОСОБА_1 указано на невиконання підпунктів 8.1-8.3 пункту 8 питання 1 завдань керівництва УСР в Івано-Франківській області згідно протоколу оперативної наради від 21.11.2022 № 17  дск, що підтверджується витягом з протоколу оперативної наради від 20.12.2022 № 22  дск.
		28.12.2022 начальник УСР в Івано-Франківській області направив до Департаменту доповідну записку за № 3182/55/108/01-2022 «Про порушення викання виконавської дисципліни працівником УСР в Івано-Франківській області ДСР НП України», в якій зазначив: про систематичне порушення службової та виконавської дисципліни оперуповноваженим 4-го відділу УСР в Івано-Франківській області капітаном поліції ОСОБА_1., за що останній неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності (догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність, пониження в спеціальному званні), однак указані стягнення не вплинули на підвищення якості та результативності в його оперативно-службовій діяльності та дисципліни, крім того зазначено про відсутність роботи з негласним апаратом. Додатково указано, що ОСОБА_1 151 день перебував на лікарняному, на підставі чого УСР в Івано-Франківській області було надано ОСОБА_1 направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи від 12.07.2022 № 1407, проте ОСОБА_1 до ВЛК не звернувся і комісію не проходив, чим порушив вимоги Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 № 285, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2017 за № 559/30427.
		10.01.2023 Департамент прийняв наказ № 5-П «Про призначення та проведення службового розслідування».
		18.01.2023 ОСОБА_1 надав письмові пояснення щодо обставин, які слугували підставами для призначення службового розслідування. ОСОБА_1 повідомив про упереджене ставлення до нього з боку керівництва управління, а саме: начальника управління Борданова С. В. , який на оперативних нарадах давав завдання, які неможливо будь-ким виконати у встановлений час, оскільки по цих завданнях є обставини, які не залежать від нього як виконавця, та ніхто не може впливати на їх виконання. Позивач зазначив, що ці завдання носять провокаційний характер та не відповідають тим, які записані у протоколі. На оперативній нараді він отримав завдання від керівника про реєстрацію кримінального провадження по статті 368 КК України, проте жодний орган досудового розслідування на території області по неофіційній вказівці своїх керівників не реєструє провадження. Щодо реалізації матеріалів, які знаходилися у нього в супроводі, то заявник на той час перебував за кордоном та час його повернення початок лютого місяця 2023 року, а час виїзду 20.11.2022. Таким чином, не було можливим реалізувати матеріали без заявника. Також йому було надано вказівку завести ОРС, матеріали для якої він зібрав, однак керівником вони спеціально не були погоджені, що підтверджує упереджене ставлення до нього з боку керівника, який спеціально своїми діями унеможливлював виконання ним поставлених завдань. Позивач просив дисциплінарну комісію об`єктивно та неупереджено вивчити всі обставини і доводи та прийняти законне рішення, яке відповідає вимогам Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарному статуту та іншим нормативним документам, які регламентують проходження служби в органах МВС України та Національної поліції України.
		Під час проведення службового розслідування також відібрано пояснення у заступника начальника управління - начальника 3-го відділу (протидії організованим злочинним групам в органах державної влади) УСР в Івано-Франківській області Нетудихатки А. В. , начальника 4-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) УСР в Івано-Франківській області Грузинського В. В. 
		24.01.2023 дисциплінарна комісія склала висновок службового розслідування за відомостями, викладеними в доповідній записці начальника УСР в Івано-Франківській області Національної поліції України від 28.12.2022, в якому зазначено, що відомості, викладені в доповідній записці колишнього начальника управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області ДСР Національної поліції України полковника поліції Борданова С. В. від 28.12.2022 №  3182/55/108/01-2022 щодо систематичного порушення службової та виконавської дисципліни оперуповноваженим 4-го відділу УСР в Івано-Франківській області капітаном поліції ОСОБА_1 , підтвердилися. За неналежне виконання своїх службових обов`язків, що виразилося у недоліках оперативно-розшукової роботи, неналежному виконанні покладених завдань і функцій з протидії організованій злочинності, а саме: невиконанні підпунктів 8.1-8.3 пункту 8 питання 1 протоколу оперативної наради УСР в Івано-Франківській області від 21.11.2022 № 17  дск, оперуповноваженого 4-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) УСР в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_1 рекомендовано притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		24.01.2023 начальник Департаменту прийняв наказ № 30 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого 4-го відділу УРС в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_1 », згідно з яким за вчинення дисциплінарних проступків, установлених під час службового розслідування, які виразилися в неналежному виконанні своїх службових обов`язків, недоліках оперативно-розшукової роботи та неналежному виконанні покладених завдань і функцій з протидії організованій злочинності, а саме: невиконанні підпунктів 8.1-8.3 пункту 8 питання 1 протоколу оперативної наради УСР в Івано-Франківській області від 21.11.2022 №  17  дск, оперуповноваженого 4-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) УСР в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції. З наказом від 24.01.2023 № 30 позивач ознайомлений 13.02.2023.
		14.02.2023 начальник Департаменту прийняв наказ № 82 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, відповідно до якого позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). З наказом від 14.02.2023 № 82 о/с позивач ознайомлений 14.02.2023.
		Позивач, уважаючи протиправними накази від 24.01.2023 № 30 та від 14.02.2023 № 82 о/с, звернувся з цим позовом до суду. 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.08.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024, у задоволенні позову відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з Національної поліції України, а оскаржувані позивачем накази прийняті з дотриманням критеріїв правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, передбачених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Крім того, Верховний Суд зазначає, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі №  300/533/23.
		У подальшому, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 справу №  300/533/23 передано голові Восьмого апеляційного адміністративного суду для прийняття розпорядження про передачу цієї адміністративної справи на розгляд іншого суду в порядку, встановленому частиною сьомою статті 29 КАС України.
		Розпорядженням голови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 справу №  300/533/23 передано до Шостого апеляційного адміністративного суду.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 справу № 300/533/23 прийнято до провадження.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг
		Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення.
		Підставою касаційного оскарження зазначає пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України).
		На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини дванадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту у подібних правовідносинах.
		Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 4 частини другої статті 353 КАС України, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції установив систематичність допущених з його сторони дисциплінарних порушень на підставі доказів, які є недопустимими (наказ від 23.11.2022 № 319 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого 4-го відділу УСР в Івано-Франківській області ОСОБА_1 », на підставі якого 30.11.2022 прийнято наказ №  553  о/с).
		Так, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції на обґрунтування законності рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 посилався на наявність застосованих до позивача дисциплінарних стягнень, зокрема, пониження в спеціальному званні на один ступінь, а у подальшому констатував, що наказ, на підставі якого відносно нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь, був скасований рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі № 300/5326/22, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023, тобто указане рішення суду набрало чинності. На думку скаржника, така позиція суду апеляційної інстанції є взаємовиключною, адже не дивлячись на те, що позивач підтвердив факт скасування такого наказу, на обґрунтування відсутності підстав для задоволення вимог позивача суд посилався на дисциплінарне стягнення, яке було застосовано до позивача на підставі цього наказу.
		Крім того, скаржник уважає, що службове розслідування було проведено необ`єктивно та упереджено, а його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише на підставі змісту доповідної записки начальника УСР в Івано-Франківській області ДСР НП України від 28.12.2022, його пояснення та наведені у них доводи жодним чином під час проведення службового розслідування не перевірялися, та їм не було надано жодної оцінки. 
		Також зазначає, що констатуючи невиконання указаного завдання дисциплінарна комісія та, серед іншого, Шостий апеляційний адміністративний суд, жодним чином не урахували пояснення позивача, які були ним надані як керівництву при отриманні даного завдання, так і дисциплінарній комісії та суду про те, що заявниця по указаному кримінальному провадженні перебувала за кордоном і без її участі реалізувати дане кримінальне провадження не можливо. Також, ані дисциплінарною комісією, ані судами попередніх інстанцій не було взято до уваги те, що, відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативні підрозділи Національної поліції проводять слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні за дорученням слідчого, дізнавача, прокурора у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України). Письмові доручення щодо проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, надані слідчим, дізнавачем, прокурором у межах компетенції та в установленому порядку, є обов`язковими до виконання оперативним підрозділом, у той же час жодних зауважень від слідчого чи прокурора до якості роботи ОСОБА_1 не було.
		Окрім цього скаржник зазначає, що не було також ураховано, зокрема, судом апеляційної інстанції, що позивачем на виконання пункту 8.3 оперативної наради проводилася робота по перевірці інформації з приводу вимагання неправомірної вигоди посадовими особами Косівської ТГ, а також не ураховувався той факт, що позивачем була надана інформація про факти виготовлення фальсифікованих підакцизних товарів групою осіб, яка у подальшому була внесена до ЄРДР, але у зв`язку із упередженим, на думку скаржника, ставленням керівництва матеріали у орган дізнання слідчий відділ були скеровані не від його імені, а від імені іншого оперативника. Поза увагою залишилося те, що дисциплінарною комісією не було ураховано, що на виконання п. 8.2 оперативної наради позивачем було складено схеми та підготовлено інші матеріали, які були передані безпосередньо керівнику відділу Грузинському В. В. для подальшого погодження в ДСР.
		Також, на думку скаржника, суд першої інстанції не урахував, а Шостий апеляційний адміністративний суд безпідставно погодився із його висновками про те, що досягнення таких «практичних результатів», зокрема, в такі обмежені строки (21.11.2022-14.12.2022) є вкрай сумнівним, ураховуючи положення кримінально-процесуального законодавства України, та не залежить виключно від позивача як від оперативного співробітника.
		Крім того, відповідно до висновку службового розслідування від 24.01.2023, основною причиною допущених позивачем недоліків є його особиста безвідповідальність та неналежне ставлення до виконання своїх службових обов`язків. Проте скаржник наголошує, що такий висновок спростовується показаннями свідка Грузинського В. В. , який був його безпосереднім керівником, відповідно до яких позивач виконував свої службові обов`язки як і всі інші працівники відділу, жодних зауважень до нього, його службової дисципліни та якості роботи у свідка не було.
		Крім того, до Верховного Суду від позивача надійшли доповнення до касаційної скарги, в яких він, зокрема, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		У цих доповненнях до касаційної скарги позивач зазначає, що матеріали службового розслідування не спростовують його доводи про те, що підпункти 8.1-8.3 протоколу наради були ним виконані в межах об`єктивних можливостей. У ході службового розслідування позивач повідомив дисциплінарній комісії про об`єктивні перешкоди для подальшого документування факту вимагання неправомірної вигоди - перебування заявника за кордоном, а тому, на його думку, ця обставина виключає вину, а отже - об`єктивну і суб`єктивну сторони дисциплінарного проступку, його склад, як єдиної законної підстави притягнення його до дисциплінарної відповідальності за «невиконання підпунктів 8.1-8.3 протоколу наради». Зазначає, що у матеріалах службового розслідування відсутні будь-які докази на спростування цієї обставини. Крім того, зазначає, що на виконання підпунктів 8.2, 8.3 протоколу наради з його пояснень відповідач отримав інформацію про те, що ним було зібрано матеріали для ОРС. Однак, матеріали службового розслідування також не містять доказів, які б це спростували, а у висновку службового розслідування аналогічно не обґрунтовано, чому за таких обставин позивача все одно визнано винним у невиконанні вимог наради і вчиненні дисциплінарного проступку.
		Також, на думку скаржника, твердження «за невиконання підпунктів 8.1-8.3» є загальним і формальним. Завдання «активізувати» не передбачає досягнення жодних конкретних результатів у кримінальному провадженні, воно має формальний і неконкретний характер. Формулювання «вжити заходів» також не передбачало досягнення жодних конкретних результатів у кримінальному провадженні. Вжиття заходів вичерпується фактом їх вжиття. Це формальне, неконкретне завдання, як і попереднє. Кожна сторона може розуміти хід і результати його виконання на власний розсуд, однак це не повинно давати можливість роботодавцю як суб`єкту владних повноважень зловживати своїм правом на застосування безпідставного, на його думку, покарання та звільнення.
		Крім того, скаржник посилається на те, що в порушення абзацу 2 пункту 4 розділу 6 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, у висновку службового розслідування відсутні дані про час, місце, спосіб, мотив вчинення дисциплінарного проступку позивача та його наслідки і їх тяжкість.
		Позиція інших учасників справи
		Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		Рух касаційної скарги
		05.07.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Мацедонську В. Е., Прокопенка О. Б. для розгляду судової справи № 300/533/23.
		Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024.
		15.08.2024 до Верховного Суду від позивача надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких він просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		15.08.2024 до Верховного Суду від позивача надійшло клопотання про доповнення до касаційної скарги, у якому він просить визнати причини пропуску процесуального строку для подання доповнень до касаційної скарги поважними та поновити цей строк; урахувати ці доповнення разом з доводами касаційної скарги; рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		23.09.2024 на адресу Верховного Суду від позивача надійшли доповнення до касаційної скарги, які є аналогічними по змісту попередньо поданому клопотанню про доповнення до касаційної скарги.
		23.09.2024 до Верховного Суду від позивача надійшли пояснення до касаційної скарги, в яких він просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 скасувати та прийняти нове рішення.
		Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2025 задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання доповнень до касаційної скарги. Визнано причини пропуску строку на подання доповнень до касаційної скарги поважними та поновлено процесуальний строк. Доповнення до касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі № 300/533/23 прийнято до розгляду.
		Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2025 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у судовому засіданні на 01.07.2025 о 16 год 00 хв.
		Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19.06.2025 № 583 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 300/533/23 у зв`язку з звільненням судді Прокопенка О. Б. , який входять до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.06.2025 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко  Ж.  М., суддів Жука А. В., Мацедонську В. Е. для розгляду судової справи № 300/533/23.
		Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2025 задоволено клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні, призначеному на 01.07.2025 о 16 год 00 хв, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Забезпечено участь ОСОБА_1 та його представника - адвоката Маринчак О. С. у розгляді справи № 300/533/23, засідання у якій призначено на 01.07.2025 о 16 год 00 хв, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, відповідно до вимог розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
		01.07.2025 судове засідання в режиме відеоконференції відкладено на 15 год 00 хв 08.07.2025, оскільки зі стороною позивача відсутній якісний зв`язок.
		Позиція Верховного Суду
		Релевантні джерела права та акти їхнього застосування
		Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
		Статтею 3 Закону № 580-VIII визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
		За приписами частини першої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
		Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII1 поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Статтею 64 Закону № 580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки». Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
		Частиною першою статті 19 Закону № 580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		Згідно з частиною другою статті 19 Закону № 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
		Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		Відповідно до частин першої, другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
		Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського: 1)  бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.
		Обов`язки керівника щодо підлеглих регламентовані статтею 3 Дисциплінарного статуту.
		Порядок віддання (видання) наказу визначено статтею 4 Дисциплінарного статуту.
		Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
		Згідно з частиною п`ятою статті 5 Дисциплінарного статуту виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
		Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
		Частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
		Згідно з частиною другою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
		Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
		Частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
		Згідно з частинами другою, третьою, четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2)  підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9)  причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
		Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.
		Відповідно до частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
		Згідно з частиною сьомою статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
		Частиною восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
		Відповідно до частини дванадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
		Згідно з абзацом 1 частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
		Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
		Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		Спірні правовідносини склалися у зв`язку із звільненням поліцейського зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII через реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
		Підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало вчинення ним дисциплінарних проступків, установлених під час службового розслідування, які виразилися в неналежному виконанні своїх службових обов`язків, недоліках оперативно-розшукової роботи та неналежному виконанні покладених завдань і функцій з протидії організованій злочинності, а саме невиконанні підпунктів 8.1-8.3 пункту 8 питання 1 протоколу оперативної наради УСР в Івано-Франківській області від 21.11.2022 № 17  дск.
		Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з Національної поліції України, а оспорені позивачем накази прийняті з дотриманням критеріїв правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.
		Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів і вимог касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
		У подібних правовідносинах Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував (зокрема, у постановах від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22, від 04.04.2025 у справі № 380/546/23), що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
		Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
		Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
		Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
		Водночас адміністративний суд, у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України, в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
		У постанові від 26.01.2022 у справі № 620/39721 Верховний Суд указав, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
		Повертаючись до обставин справи, Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді оперуповноваженого 4-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідування в Івано-Франківській області.
		Відповідно до витягу з посадової інструкції оперуповноваженого 4-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідування в Івано-Франківській області, позивач був зобов`язаний: за напрямом оперативно-службової діяльності виконувати вказівки та доручення керівництва відділу чи працівника, який на період тимчасової відсутності виконує його обов`язки, а також старших за посадою працівників відділу; брати участь у проведенні заходів, спрямованих на своєчасне та якісне виконання рішень керівництва відділу; нести персональну відповідальність за виконання поставлених на нього обов`язків
		Наказом Департаменту від 10.01.2023 № 5-П «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено службове розслідування, яке доручено провести дисциплінарній комісії.
		24.01.2023 дисциплінарна комісія склала висновок службового розслідування, призначеного на підставі доповідної записки від 28.12.2022 № 3182/55/108/01-2022 начальника УСР в Івано-Франківській області ДСР НП України Борданова С. В., яким підтверджено відомості, викладені у вказаній доповідній записці щодо систематичного порушення службової та виконавської дисципліни оперуповноваженим 4-го відділу УСР в Івано-Франківській області поліції ОСОБА_1 . За неналежне виконання своїх службових обов`язків, що виразилося у недоліках оперативно-розшукової роботи, неналежному виконанні покладених завдань і функцій з протидії організованій злочинності, а саме: невиконанні підпунктів 8.1-8.3 пункту 8 питання 1 протоколу оперативної наради УСР в Івано-Франківській області від 21.11.2022 № 17  дск, ОСОБА_1 рекомендовано притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		Так, судами попередніх інстанцій установлено, що 21.11.2022 в УСР в Івано-Франківській області проведено оперативну нараду, на якій позивачу надано протокольні завдання, а саме:
		до 14.12.2022 активізувати оперативний супровід кримінального провадження СРДР №  42022091780000069, відкритого 26.08.2022 за частиною третьою статті 368 КК України, з документування факту вимагання неправомірної вигоди службовими особами суб`єкта господарювання публічного права (підпункт 8.1 пункту 8 питання 1);
		до 14.12.2022 вжити заходів з отримання оперативної інформації щодо діяльності організованих груп, пов`язаної із вимаганням та отриманням неправомірної вигоди, де за результатами перевірки такої інформації необхідно підготувати матеріали для погодження в Департаменті та подальшого заведення справи оперативного обліку на групу осіб за ознаками статті 368 КК України (підпункту 8.2 пункту 8 питання 1);
		доручено збір та перевірку оперативної інформації щодо фактів вимагання неправомірної вигоди, у разі підтвердження якої, підготувати матеріали для реєстрації в ITC ІПНП (журналі ЄО) та скерувати їх до слідчого підрозділу для відкриття кримінального провадження (підпункт 8.3 пункту 8 питання 1), що підтверджується витягом з протоколу оперативної наради від 21.11.2022 №  17  дск.
		20.12.2022 відбулась оперативна нарада УСР в Івано-Франківській області, на якій ОСОБА_1 указано на невиконання підпунктів 8.1-8.3 пункту 8 питання 1 завдань керівництва УСР в Івано-Франківській області, згідно з протоколом оперативної наради від 21.11.2022 № 17  дск, що підтверджується витягом з протоколу оперативної наради від 20.12.2022 № 22  дск.
		На підтвердження невиконання позивачем підпунктів 8.1-8.3 пункту 8 питання 1 завдань керівництва УСР в Івано-Франківській області, Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області приєднало до матеріалів цієї адміністративної справи лист від 12.06.2023 №  2294/55/108/01-2023 про надання інформації щодо документів, які підготовлені ОСОБА_1 та переліку процесуальних дій, які ним не проведені у кримінальному провадженні та лист від 27.07.2023 № 3125/55/108/01-2023 про надання інформації щодо виконання ОСОБА_1 протокольних завдань відповідно до наявних облікових форм.
		Так, щодо підпункту 8.1 пункту 8 питання 1 завдань керівництва УСР в Івано-Франківській області, то справа оперативного супроводу кримінального провадження СРДР №  42022091780000069, відкритого ОСОБА_1 не заводилася, рапорти за результатами виконання доручень не складалися. Протоколи та додатки за результатами проведених НС(Р)Д, після закінчення терміну їх проведення, складалися іншим працівником 4-го відділу УСР в Івано-Франківській області.
		Щодо виконання підпункту 8.2 пункту 8 питання 1 завдань керівництва УСР в Івано-Франківській області, то відповідно до облікових форм РСС УСР в Івано-Франківській області відсутня зібрана позивачем оперативна інформація про намір вчинення групою осіб кримінального правопорушення, матеріали для погодження заведених ОРС до Департаменту не скеровувалися.
		Щодо виконання підпункту 8.3 пункту 8 питання 1 завдань керівництва УСР в Івано-Франківській області, то відповідно до облікових форм РСС УСР в Івано-Франківській області оперативну інформацію оформлено та зареєстровано у встановленому порядку, однак будь-які офіційні відомості (додаткові рапорти, довідки) щодо вжитих ОСОБА_1 заходів з метою організації її належної подальшої перевірки, в територіальному управлінні Департаменту відсутні.
		Суд першої інстанції правомірно звернув увагу на те, що результати виконання підлеглими наказів, доручень, завдань, може оцінювати лише керівник, який такі накази, доручення, завдання надав, та який відповідає за відданий (виданий) наказ, результати його виконання. Натомість, поліцейський, який отримав наказ від керівника в порядку підпорядкованості, лише зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати.
		При цьому судами попередніх інстанцій установлено, що:
		наказом УСР в Івано-Франківській області від 14.05.2022 № 19 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області», за неналежне виконання своїх службових обов`язків, що виразилося у недоліках оперативно-розшукової роботи та неналежному виконанні покладених завдань і функцій з протидії організованій злочинності, кримінальним правопорушенням, пов`язаним із вимаганням та отриманням неправомірної вигоди, ОСОБА_1 оголошено догану;
		наказом УСР в Івано-Франківській області від 19.07.2022 № 38 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області», за неналежне виконання своїх службових обов`язків, що виразилося у недоліках оперативно-розшукової роботи та неналежному виконанні покладених завдань і функцій з протидії організованій злочинності, кримінальним правопорушенням, пов`язаним із вимаганням та отриманням неправомірної вигоди, а також невиконанні протокольного рішення оперативної наради від 15.07.2022 № 27, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани;
		наказом Департаменту від 31.08.2022 № 233 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника 4-го відділу УСР в Івано-Франківській області ОСОБА_1 », позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
		Також судами попередніх інстанцій установлено, що застосування указаних видів дисциплінарних стягнень позивач у судовому порядку не оскаржував, доказів протилежного суду не надав.
		Крім того, судами попередніх інстанцій установлено, що на час прийняття оскаржуваних наказів від 24.01.2023 № 30 та від 14.02.2023 № 82 о/с, з ОСОБА_1 не зняті указані дисциплінарні стягнення, з урахуванням положень статті 23 Дисциплінарного статуту, які передбачають строки дії дисциплінарних стягнень.
		Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що ОСОБА_1 неодноразово не виконував надані йому завдання, що слугувало підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, зокрема. у вигляді догани, суворої догани, попередження про неповну службову відповідність. Тобто, указані обставини свідчать про систематичне порушення ОСОБА_1 службової та виконавської дисципліни.
		За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у спірному випадку начальник Департаменту правомірно прийняв наказ від 24.01.2023 № 30 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого 4-го відділу УРС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 », у зв`язку з вчиненням позивачем дисциплінарного проступку, встановленого під час службового розслідування, який виразився у неналежному виконанні позивачем своїх службових обов`язків, недоліках оперативно-розшукової роботи та неналежному виконанні покладених на нього завдань і функцій з протидії організованій злочинності, а саме: невиконанні підпунктів 8.1-8.3 пункту 8 питання 1 протоколу оперативної наради УСР в Івано-Франківській області від 21.11.2022 № 17  дск. Як наслідок, законним є наказ начальника Департаменту від 14.02.2023 № 82 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції».
		Щодо посилання скаржника на те, що відповідач у матеріалах та висновку службового розслідування не спростував те, що на виконання п. 8.2 оперативної наради позивачем складено схеми та підготовлено інші матеріали, які були передані безпосередньо керівнику відділу Грузинському В. В. для подальшого погодження в ДСР, а також те, що на виконання п. 8.3 оперативної наради позивачем, зокрема, проводилася робота по перевірці інформації з приводу вимагання неправомірної вигоди посадовими особами Косівської ТГ, то Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що такі не підтверджуються жодними доказами.
		Щодо доводів скаржника про застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи у Національній поліції України за умови визнання протиправним та скасування попереднього дисциплінарного стягнення, Верховний Суд звертає увагу на таке.
		Відповідно до усталеної практики Верховного Суду обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин справи та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №  160/12290/20, від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22).
		Відповідно до частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
		Згідно з частиною другої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
		Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
		Пунктом 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.
		Частиною дванадцятою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
		Верховний Суд звертає увагу на те, що дисциплінарний проступок позивачем було вчинено у період дії воєнного стану.
		Законом України від 15.03.2022 № 2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Указані зміни набрали чинності 01.05.2022.
		Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. 
		Відповідно до частини першої статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
		Згідно з абзацом першим частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
		Указаною нормою установлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
		Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.
		Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
		Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №  420/14443/22, від 29.02.2024 у справі № 260/5566/22.
		Ураховуючи викладене, правильним є висновок судів попередніх інстанцій, що Дисциплінарний статут не визначає чіткої послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це у свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначити вид стягнення в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.
		Верховний Суд також уважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що застосування до позивача такого виду стягнення як звільнення із служби в поліції відповідає вимогам частини дванадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту.
		Щодо наказу Департаменту від 23.11.2022 № 319 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого 4-го відділу УСР в Івано-Франківській області ОСОБА_1 », то суд першої інстанції правильно зазначив, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі № 300/5326/22, яким визнано протиправним та скасовано наказ від 23.11.2022 № 319 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого 4-го відділу УСР в Івано-Франківській області ОСОБА_1 », на підставі якого 30.11.2022 прийнято наказ № 553 о/с, яким ОСОБА_1 понижено у спеціальному званні на один ступінь до спеціального звання капітан поліції, станом на час вирішення справи не набрало законної сили, а тому не має преюдиціального значення під час прийняття 03.08.2023 судом першої інстанції рішення у цій справі.
		У цьому контексті суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що на етапі розгляду справи, яка розглядається у апеляційному порядку, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі № 300/5326/22 залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023, тобто указане рішення суду набрало чинності. Проте скасування у судовому порядку указаного наказу не може спростувати допущені позивачем порушення службової та виконавської дисципліни під час виконання поставлених завдань протоколом оперативної наради УСР в Івано-Франківській області від 21.11.2022 №  17  дск, а також, у цілому, свідчити про дотримання позивачем обов`язків поліцейського, визначених, зокрема, статтею 18 Закону № 580-VІІІ, за наявності інших діючих дисциплінарних стягнень.
		У цьому контексті Верховний Суд також уважає за необхідне зазначити про те, що навіть за умови скасування рішенням суду наказу Департаменту від 23.11.2022 № 319 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого 4-го відділу УСР в Івано-Франківській області ОСОБА_1 », на час прийняття оскаржуваних наказів від 24.01.2023 № 30 та від 14.02.2023 № 82 о/с, попереднє дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, яке накладено на позивача наказом Департаменту від 31.08.2022 № 233 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника 4-го відділу УСР в Івано-Франківській області ОСОБА_1 », як установлено судами попередніх інстанцій, з ОСОБА_1 не знято, а згідно з частиною першою статті 23 Дисциплінарного статуту, строк дії такого дисциплінарного стягнення становить шість місяців, який на момент прийняття оскаржуваних наказів не сплив.
		Щодо посилання позивача на порушення судами попередніх інстанцій, зокрема, Шостим апеляційним адміністративним судом норм процесуального законодавства в частині встановлення обставин справи на підставі недопустимих доказів, суд зазначає таке.
		Статтею 74 КАС України врегульовано питання щодо допустимості доказів, за правилами якої суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Верховний Суд зауважує, що допустимість доказів визначається законністю джерел, умов і способів їх одержання. Тобто допустимість доказів необхідно розглядати крізь призму: 1)  законності джерела доказової інформації; 2) законності способу, за допомогою якого він отриманий і процесуального порядку його одержання; 3) правомочності вповноважених суб`єктів на отримання доказів.
		Доводи касаційної скарги позивача в цій частині обґрунтовуються недопустимістю доказу у справі, а саме: наказу від 23.11.2022 № 319 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого 4-го відділу УСР в Івано-Франківській області ОСОБА_1 », у зв`язку з тим, що він був скасований рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі № 300/5326/22.
		Водночас Верховний Суд ураховує, що судами попередніх інстанцій досліджено та надано оцінку доводам позивача щодо скасування цього наказу, за наслідками чого судом апеляційної інстанції було зауважено, що скасування у судовому порядку указаного наказу не може спростувати допущені позивачем порушення службової та виконавської дисципліни під час виконання поставлених завдань протоколом оперативної наради УСР в Івано-Франківській області від 21.11.2022 № 17 дск, а також, у цілому, свідчити про дотримання позивачем обов`язків поліцейського, визначених, зокрема, статтею 18 Закону № 580-VІІІ, за наявності інших діючих дисциплінарних стягнень.
		На думку колегії суддів, в цій частині доводи та аргументи позивача зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо доведеності відповідачем наявності у діях позивача складу дисциплінарних проступків і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, установлених у процесі її розгляду.
		Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, установлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		З огляду на наведене, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач правомірно застосував до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з Національної поліції України, а оскаржувані позивачем накази прийняті з дотриманням критеріїв правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, передбачених частиною другою статті 2 КАС України, а відтак, підстави для задоволення позову відсутні.
		Доводи касаційної скарги таких висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і зводяться до переоцінки установлених судами обставин справи.
		При цьому Суд також ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, що стосуються предмету спору, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук  В.Е. Мацедонська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...