Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/20375/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано судом: 15.07.2025. Зареєстровано: 15.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/766/85/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024230000000472

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №766/20375/24
		н/п 1-кп/766/85/25
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15.07.2025                                        м. Херсон
		 
		Херсонський міський суд Херсонської області у складі
		головуючого ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 ,
		обвинуваченої ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22024230000000472, за обвинуваченням
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Любимівка Нововоронцовського району Херсонської області, громадянки України, зареєстроване місце проживання та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28 ч.2 ст.436-2 КК України,
		ВСТАНОВИВ
		І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
		    ОСОБА_8 , достовірно усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення її території, достеменно знаючи та розуміючи факт захоплення та подальшого незаконного утримання окупаційною адміністрацією РФ та ЗС РФ території м.Херсон та Херсонської області, влітку 2022 року, знаходячись на тимчасово окупованій території м.Херсон Херсонської області, більш точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, керуючись ідеологічними мотивами, підтримуючи дії держави агресора у проведенні агресивної війни проти України, діючи з прямим умислом, вступила у злочинну змову з невстановленими особами, спрямовану на поширення матеріалів у яких міститься заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також доведення цих відомостей до мешканців м.Херсон Херсонської області, отримала від невстановлених в ході досудового розслідування представників окупаційної влади, яка діяла на території м.Херсон Херсонської області, матеріали, а саме друковані видання газети «Надднепрянская правда Издание военно-гражданской администрации Херсонской области» за №1 від 29.07.2022; №3 від 14.07.2022; №4 від 21.07.2022; №7 від 11.08.2022 та газету «Комсомольська правда» за №9 від липня 2022 року, у яких містяться текстові публікації з висловлюваннями, вираженими у формі виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, які влітку 2022 року, знаходячись на тимчасово окупованій території м.Херсон Херсонської області, більш точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, здійснила їх поширення серед робочого колективу «Виборниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Херсон» .
		   Таким чином, ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.28 ч.2 ст.436-2 КК України, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, вчинена за попередньою змовою групою осіб. 
		 
		ІІ. Позиції сторін
		   Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні не визнала, дала показання, що працює в міському комунальному підприємстві «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсон» (далі МКП «ВУВКГ м.Херсон») заступником начальника управління. Під час окупації м.Херсона продовжувала виконувати свої обов`язки, перебувала у місті. Газети про які зазначено в пред`явленому обвинуваченні вона не розповсюджувала. Вважає свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 упередженими до неї. Зазначила, що ще до повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, у неї зі свідком ОСОБА_9 , яка була начальником лабораторії МКП «ВУВКГ м.Херсон», був конфлікт, остання заборонила їй заходити до лабораторії. Свідок ОСОБА_11 виконувала вказівки ОСОБА_9 , а свідка ОСОБА_10 хотіла зайняти її посаду в МКП «ВУВКГ м.Херсон». Якісь газети на території підприємства під час окупації м.Херсона дійсно були, але звідки вони взялися та їх зміст вона не знає. Диспетчерська відкрита цілодобово. На підприємстві є інформаційний відділ по зв`язкам з громадськістю.
		   Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, просив призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна.
		Захисник вважав недоведеною винуватість ОСОБА_8 у пред`явленому обвинуваченні. Просив суд ухвалити виправдувальний вирок.
		   
		ІІІ. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчинених кримінальних правопорушень.
		   Винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, за обставин встановлених судом, підтверджується сукупністю наступних доказів:
		-показаннями свідка ОСОБА_11 , з яких вбачається, що вона працює в МКП «ВУВГКГ м.Херсон». Влітку 2022 року ОСОБА_8 особисто приносила газети «Наддніпрянська правда» №1, поклала їх на вікно та сказала: «читайте». Хто приніс газету «Комсомольську правду» не бачила. 
		-показаннями свідка ОСОБА_10 , згідно до яких, під час окупації м.Херсон вона працювала разом з обвинуваченою, на даний час з МКП «ВУВГКГ м.Херсон» звільнилася. Вона була однією з старших змін, іншими старшими змін були ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . Графік роботи був два дні на тиждень. Влітку 2022 року, в диспетчерській МКП «ВУВГКГ м.Херсон» з`явилися газети «Наддніпрянська правда» та «Комсомольська правда». Хто їх приніс вона не знає. Обвинувачена декілька разів просила її роздати вказані газети працівникам підприємства, але вона відмовилась. Зміст газет їй невідомий, але на її думку вони були видані окупаційною владою оскілки на першій сторінці однієї з газет був зображений ОСОБА_14 .. Працівникам підприємства вона їх не роздавала. 
		-показаннями свідка ОСОБА_12 , відповідно до яких, вона працює в МКП «ВУВГКГ м.Херсон» з 2021 року, обвинувачена є її начальником. Влітку 2022 року, під час окупації м.Херсон, в диспетчерській, де у неї робоче місце, з`явилися газети «Наддніпрянська правда» та «Комсомольська правда». Обвинувачена один раз попросила роздала їх працівникам своєї бригади для ознайомлення. Вказані газети були російською мовою, вона їх підлеглим не давала.
		-показаннями свідка ОСОБА_15 , згідно до яких, обвинувачена є заступником начальника очисних споруд, а вона працює там же оператором. В серпні-вересні 2022 року, коли вона приходила на роботу, газети вже були на її робочому місці. Хто їх приніс вона не знає. Зміст газет їй невідомий, але вони були російські, бачила заголовок «Росія тут назавжди». Особисто її обвинувачена не просила розповсюджувати вказані газети, також вона не бачила щоб обвинувачена розповсюджувала чи просила це зробити інших осіб, але зі слів ОСОБА_12 знає, що ОСОБА_8 давала їй вказівку здійснювати розповсюдження газет «Наддніпрянська правда» та «Комсомольська правда» серед працівників. Не бачила щоб ці газети хтось розносив по території підприємства. 
		-показаннями свідка ОСОБА_9 , відповідно до яких, під час окупації м Херсон працювала на посаді начальника лабораторії контролю стічних вод Херсонського водоканалу. Лабораторія знаходиться на території очисних споруд. З травня по серпень 2022 року вона перебувала у відпустці. Зі слів ОСОБА_16 , ОСОБА_17 знає, що в період її відпустки ОСОБА_8 приносила в лабораторію газети російської пропаганди, зокрема, « Комсомольська правда». Газету «Комсомольська правда» №9 забрала зі свого столу як доказ. Особисто не бачила, щоб обвинувачена розносила газети. Частину газет які були в лабораторії в подальшому вона передала працівника СБУ.
		-показаннями свідка ОСОБА_18 , яка пояснила, що працює маляром на очисних спорудах водоканалу, бачила газети у приміщенні диспетчерської на підприємстві, хто їх туди приніс вона не знає, щодо неприязних взаємовідносин ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 їй нічого невідомо.
		-показаннями свідка ОСОБА_19 , яка дала аналогічні показання, що на її робочому місці в МКП «ВУВГКГ м.Херсон бачила російські газети, але хто їх приніс не знає.
		-газетами «Надднепрянская правда Издание военно-гражданской администрации Херсонской области» за №4 від 21.07.2022; №7 від 11.08.2022 виданих ОСОБА_20 
		-газетами «Надднепрянская правда Издание военно-гражданской администрации Херсонской области» за №1 від 29.07.2022; №3 від 14.07.2022; та газетою «Комсомольська правда» за №9 від липня 2022 року, виданих ОСОБА_10 
		-висновком експерта №СЕ-19/102-24/17524-ЛД, відповідно до якого у досліджених друкованих виданнях газет:
		а) «Надднепрянская правда Издание администрации Херсонской области» №1 від 29.06.2022, а саме у статтях: «россия пришла в Херсонскую область НАВСЕГДА!» на арк.1; «Обращение к жителям Херсонщины Военно-гражданской администрации Херсонской области ОСОБА_21 » на арк. 1; «Херсонская область в составе россии» на арк 3;
		б) «Надднепрянская правда Издание военно-гражданской администрации Херсонской области» №3 від 14.07.2022, а саме у статтях: «серия украинских терактов захлеснула Херсон. Что делать?» на арк.3, «коварный удар» на арк.4;
		в) «Надднепрянская правда Издание военно-гражданской администрации Херсонской области» за №4 від 21.07.2022, а саме у статті «НАZIональная идея, как путь в бездну» на арк. 4-5;
		г) «Надднепрянская правда Издание военно-гражданской администрации Херсонской области» за №7 від 11.08.2022, а саме у статтях: «Русские люди с украинскими паспортами» на арк.3; «Власти Херсонской области планируют административную реформу» на арк.11;
		д) «Комсомольська правда» за №9 від липня 2022 року, а саме, у статтях «Выбор сделают жители: Херсонщина готовится к референдуму » на арк.2; «Мы живем в одной стране» на арк.3; «Украине пора прощаться с освобождёнными от Киева территориями, а не мечтать об их возврате» на арк.7
		містяться текстові публікації з висловлюваннями вираженими у формі виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році;
		 
		ІV. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
		Аналізуючи вказані докази, надані стороною обвинувачення та захисту, суд дійшов висновку, що вони є належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України.
		   Суд приймає та кладе в основу свого висновку про винуватість ОСОБА_8 висновок експерта №СЕ-19/102-24/17524-ЛД, яким підтверджено, що публікації зазначених газет містять виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, а також показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , які прямо вказали, що обвинувачена приносила такі газети, видані окупаційною владою, та просила їх роздати для ознайомлення працівникам підприємства. Суд констатує, що такі дії обвинуваченої є способом поширення зазначених друкованих матеріалів.
		Вказані докази узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , в частині, що влітку 2022 року на території МКП «ВУВГКГ м.Херсон» були газети з «пропагандою», видані окупаційною владою.
		   Суд визнає допустимими доказами показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , в частині, що влітку 2022 року ОСОБА_8 здійснювала поширення на території МКП «ВУВГКГ м.Херсон» газет з російською пропагандою, і про вказаний факт вони дізналися від інших працівників підприємства, тобто з чужих слів, оскільки показання свідків в цій частині підтверджуються іншими допустимим доказами - показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , які безпосередньо підтвердили факт вчинення обвинуваченою протиправних дій, які їй інкримінуються. 
		   Суд відхиляє доводи сторони захисника, що до показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 необхідно поставитись критично та не приймати їх, у зв`язку з наявністю неприязних відносин у вказаних свідків з обвинуваченою. 
		   Зі змісту статті 94 КПК України вбачається, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, а його допустимість та достовірність оцінюється судом в сукупності з іншими доказами .
		   Посилання сторони захисту на необхідність критичного ставлення до показань свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 виключно на тій підставі, що між ними та обвинуваченою існують неприязні відносини, не є достатньою підставою для визнання їх показань недостовірними чи такими, що викликають сумнів, оскільки суд оцінював їх показання в сукупності з іншими доказами у справі, зокрема, показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , з якими обвинувачена не мала конфліктів. Також, твердження ОСОБА_8 , що ОСОБА_10 дає неправдиві показання, так-як хоче обійняти її посаду в МКП «ВУВГКГ м.Херсон», суд вважає голослівним та необґрунтованим, як зазначила в судовому засіданні свідок, в МКП «ВУВГКГ м.Херсон» вона більше не працює.
		   Крім того,вказані свідки,були попередженніпро кримінальнувідповідальність за ст.ст.384,385КК України. Будучи приведеними до присяги зазначили, що не мають підстав обмовляти обвинувачену. 
		   Показання цих свідків є достовірними, оскільки не є єдиними доказами винуватості ОСОБА_8 і ці докази стороною захисту не спростовані.
		   Твердження захисника, що для кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч.2 ст.436-2 КК України необхідна наявність в її діях всіх визначених диспозицією елементів, таких як «виготовлення» та «поширення», суд вважає помилковим, оскільки кожна вказана дія вчинена щодо матеріалів, які є предметом кримінального правопорушення, сама по собі вже є кримінально-караною та містить склад злочину, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України. 
		   Суд також відхиляє доводи захисника, що в судовому засіданні не доведено умисел обвинуваченої на виготовлення та поширення матеріалів. Суд зауважує, що ОСОБА_8 не ставиться у провину виготовлення друкованих матеріалів (газет). Щодо наявності прямого умислу на поширення матеріалів, то він доведений сукупністю вищезазначених доказів, зокрема, показаннями свідків, відповідно до яких, обвинувачена, яка обіймала керівну посаду на підприємстві, приносила «пропагандистські» газети та вимагала їх поширити серед робітників підприємства. Такі дії ОСОБА_8 вказують, що вона усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала суспільно небезпечні наслідки та бажала їх настання, а отже вчинила їх з прямим умислом.
		   Таким чином, сукупність вищевикладених досліджених судом доказів, які є достовірними, належними та допустимими у своєму взаємозв`язку поза розумним сумнівом доводять, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України, і обвинувачена винна у вчиненні цього кримінального правопорушення. Невизнання ОСОБА_8 своєї винуватості, суд розцінює як обраний спосіб захисту. 
		   Разом з цим, суд відхиляє надані сторонами наступні докази: показання свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , висновок експерта №458/23 від 22.07.2024 року, протоколи огляду від 01.10.2024, 02.10.2024, протокол обшуку від 01.10.2024 року, протоколи допиту свідка ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , речові докази, вилучені 01.10.2024 року під час проведення огляду адміністративної будівлі МКП «ВУВКГ», протокол огляду приміщення ПрАТ «Херсонська міська друкарня», висновок експерта №21584/23-36 від 05.06.2024 року.
		   Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		   Згідно з положеннями статті 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. (ст.86 КПК України)
		За змістом ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Згідно з вимогами цієї статті доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		   Так, з показань свідка ОСОБА_22 вбачається, що обвинувачена є її керівником. Під час окупації вона працювала двірником на очисних спорудах м.Херсон, на даний час працює там же на посаді машиніста. Не бачила щоб обвинувачена розповсюджувала газети. В кінці серпня на початку вересня ОСОБА_10 дала їй газети в кількості близько 10 шт. на розпалювання, де вона їх взяла не знає. Під час окупації вона в лабораторію не заходила. Знає по чуткам, що між ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 були неприязні відносини.
		   Свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_24 дали аналогічні показання.
		   Суд визнає показання свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , як неналежні докази, оскільки їх показання не містять інформації щодо предмету доказування та не спростовують встановлених судом обставин, що ОСОБА_8 здійснювала поширення зазначених вище матеріалів.
		   Також, суд відхиляє як доказ показання свідка ОСОБА_25 , відповідно до яких, до квітня 2022 року він працював в охороні на підприємстві, в цей період обвинувачена особисто принесла газети на прохідну до території очисних споруд і дала вказівку розповсюдити їх між працівниками охорони, газети були російською мовою він їх не читав, назв не пам`ятає.
		   Згідно ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		   Оскільки, ОСОБА_8 обвинувачується увчиненні дій,які малимісце влітку2022року,обвинувачення заздійснення поширенняматеріалів вквітні 2022року їйне висувалося,суд визнаєпоказання свідканеналежним доказом,так-якне міститьінформації щодопредмету доказування,в періодчасу вчиненнякримінального правопорушення,що інкримінований ОСОБА_8 .. 
		   Згідно до протоколу огляду від 01.10.2024 року, проведено огляд приміщення адміністративної будівлі міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсон», що розташована за адресою: м.Херсон, пл.Ю.Тутушкіна, 9. Під час огляду вилучено ксерокопії протоколу №1 від 25.05.2022 року, №2 від 29.06.2022 року щодо проведення засідання профспілкового комітету МКП «ВУВГКГ м.Херсон» на 1 арк.; ксерокопію листа до директора МКП «ВУВГКГ м.Херсон», ксерокопію заяви ОСОБА_28 від 15.07.2022 щодо прийнята на посаду до МКП «ВУВГКГ м.Херсон».
		   З протоколу огляду від 02.10.2024, вбачається, що предметом огляду є документи, вилучені 01.10.2024 року під час проведення огляду приміщення адміністративної будівлі міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсон», що розташована за адресою: м.Херсон, пл.Ю.Тутушкіна, 9.
		   Згідно протоколу обшуку від 01.10.2024 року, за місцем проживання обвинуваченої  АДРЕСА_1 , проведено вказану слідчу дію, під час якої нічого не виявлено та не вилучалося. 
		   Відомості, які містяться в зазначених протоколах огляду та обшуку не містять інформації щодо предмету доказування, у зв`язку з чим, є неналежними доказами у справі.
		   Суд також відхиляє як неналежні та недопустимі докази показання свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , від 03.11.2023, даних в порядку ст.615 КПК України, висновок експерта №458/23 від 22.07.2024 року, висновок експерта №21584/23-36, протокол огляду приміщення ПрАТ «Херсонська міська друкарня».
		   Так, з вказаних письмових доказів вбачається, що вони зібранні у межах здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень №4202330000000411 та №2202223000000249. 
		   Суд зауважує, що матеріали інших кримінальних проваджень можуть використовуватись як доказ за умови їх належного процесуального оформлення, зокрема, у разі об`єднання кримінальних проваджень, виділення з одного провадження (ст.217 КПК України), отримання окремих документів в порядку тимчасового доступу (ст.159 КПК України), проте, прокурором не надано процесуальних рішень, які б підтверджували зв`язок зазначених кримінальних проваджень №4202330000000411 та №2202223000000249 з даним кримінальним провадженням (№ 22024230000000472) або з кримінальним провадженням №22022230000000265, з якого було виділено кримінальне провадження № 22024230000000472, а отже, зазначені докази не є допустимими в даному кримінальному провадженні. 
		   Крім того, вони також не є належні, оскільки, окрім випуску №3 газети «Надднепрянская правда», предметом експертного дослідження №458/23 від 22.07.2024 року, були випуски газети «Надднепрянская правда» за№№ 2, 5, 6, 8; випуск газети «Комсомольская правда» №10. Предметом експертного дослідження №21584/23-36 були газети «Надднепрянская правда» за№№6, 8,12,13,14, які не відносяться до газет, поширення яких ставиться у провину ОСОБА_8 .. Показання свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , також не пов`язані з обвинувачення ОСОБА_8 ..
		   Разом з цим, ОСОБА_8 обвинувачується, в тому, що вона поширювала газети «Надднепрянская правда» №10 від 02.09.2022 та газету «Комсомольська правда» №12 від серпня 2022 року, у яких містяться текстові публікації з висловлюваннями, вираженими у формі виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
		   Проте, суд не погоджується з пред`явленим обвинуваченням у цій частині, оскільки, як зазначено вище, у відповідності до пред`явленого обвинувачення, протиправні дії ОСОБА_8 вчинила влітку 2022 року, а газета «Надднепрянская правда» №10 була надрукована 02.09.2022, тобто після закінчення періоду часу, що ставиться їй у провину.    Крім того, твердження сторони обвинувачення, що вказані випуски газет містяться текстові публікації з висловлюваннями, вираженими у формі виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, не знайшли свого підтвердження, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів, які б доводили вказані обставини.
		   Отже, обставини обвинувачення в цій частині не знайшли свого підтвердження, про те, зазначене не впливає на доведеність винуватості в іншій частині та кваліфікацію протиправних дій ОСОБА_8 .. 
		 
		V. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання
		Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлені.
		Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		 
		VІ. Мотиви призначення покарання
		Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		При обранні виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, особу винної, яка раніше не судима, на обліку лікарів наркологів не перебуває, відсутність обставин, які пом`якшують покарання та наявність обставини, яка обтяжує покарання, та приходить до висновку, що ОСОБА_8 має бути призначене покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.436-2 КК України. 
		З огляду на вік обвинуваченої, положення ч.3 ст.61 КК України, покарання у виді обмеження волі до неї застосовано бути не може.
		Відповідно до висновку органу пробації, виправлення ОСОБА_8 можливе без позбавлення її волі.
		За вказаних обставин, з урахуванням характеру кримінального правопорушення та віку обвинуваченої, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_8 можливе без відбування покарання, з покладенням на неї обов`язків передбачених ст.76 КК України.
		Оскільки обвинувачена підлягає звільненню від відбування покарання, у відповідності до положень ч.1 ст.77 КК України, суд не застосовує до неї додаткове покарання у виді конфіскації майна.
		 
		VIІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України процесуальні витрати, пов`язані з проведення експертизи №СЕ-19/102-24/17524-ЛД, які становлять 13252 грн. 40 коп., підлягають стягненню з обвинуваченої.
		       Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 27.11.2024 року накладено арешт на частки квартири загальною площею 69,56 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .
		       Відповідно доч.4ст.174КК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Оскільки додаткове покарання у виді конфіскації майна до ОСОБА_8 не застосовується, арешт накладений на її майно підлягає скасуванню після набрання вироком законної сили.
		Речові докази, газети «Надднепрянская правда» за №№ 1, 3, 4, 7, 10; випуск газети «Комсомольская правда» №9, №12., відповідно до положень ст.100 КПК України, необхідно залишити в матеріалах справи. Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд,
		У Х В А Л И В
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
		На підставі ч.1 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку - три роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.
		На підставі п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_8 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати в сумі  13252 (тринадцять тисяч двісті п`ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
		Речові докази: газети «Надднепрянская правда» за №№ 1, 3, 4, 7, 10; випуск газети «Комсомольская правда» №9, №12., залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Арешт накладений на майно обвинуваченої, після набрання вироком законної сили, скасувати.
		   Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Херсонський міський суд Херсонської області, протягом тридцяти днів з дняйого проголошення.
		     Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		    Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...