Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/3016/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 15.07.2025. Зареєстровано: 15.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/642/431/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024221210000356

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 642/3016/25
		Провадження № 1-кп/642/431/25
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       14 липня 2025 року                                                                м. Харків
		       Колегія суддів Холодногірського районного суду м. Харкова у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю: секретаря ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221210000356 від 10.04.2024 відносно:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України, уродженця с. Козача Лопань Харківської області, розлученого, який дітей на утриманні немає, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 258 КК України, 
		встановив:
		Встановлено громадянина України - представника іноземної держави, розвідника Головного управління Генерального штабу Збройних Сил РФ, особу-1, досудове розслідування щодо якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні (далі по тексту - представник держави-агресора РФ особа-1), у якого, будучи прихильником політичного курсу Російської Федерації та перебуваючи під впливом її ідеології, не маючи патріотичних переконань та будучи налаштованим проти української влади, перебуваючи на тимчасово окупованій території України у м. Донецьк, діючи виключно в інтересах РФ, у невстановлений період часу, але не пізніше початку грудня 2022 року, виник злочинний умисел щодо надання допомоги представникам держави-агресора РФ у проведенні підривної діяльності проти України.
		З метою реалізації свого злочинного умислу, представник держави-агресора РФ особа-1, розуміючи неможливість вчинення даного злочину самостійно, оскільки останній знаходиться на тимчасово окупованій території у м. Донецьк, вирішив залучити співучасників вчинення кримінального правопорушення для реалізації підривної діяльності громадян України, які мешкають на території м. Харкова та Харківської області, одним з яких є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого представник держави-агресора РФ особа-1 знає з дитинства.
		Так, у період з листопада 2023 року по березень 2024 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, представник держави-агресора РФ особа-1, з метою залучення ОСОБА_7 до вчинення підривної діяльності проти України на території м. Харкова та Харківської області, запропонував останньому розвісити в публічних місцях листівки з прапором РФ, а також зробити фотографії прапору РФ на фоні публічних місць м. Харкова.
		Отримавши вказане завдання від представника держави-агресора РФ 
		особи-1, ОСОБА_7 , будучи прихильником політичного курсу Російської Федерації та перебуваючи під впливом її ідеології, не маючи патріотичних переконань та будучи налаштованим проти української влади, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, добровільно погодився на його виконання, у зв`язку із чим у ОСОБА_7 виник кримінальний протиправний умисел, направлений на надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
		Далі, у період часу з листопада 2023 року по березень 2024 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , з метою реалізації свого протиправного умислу, здійснював розклеювання листівок з прапором РФ, а також робив фотографії прапору РФ на фоні публічних місць м. Харкова, які в подальшому надсилав представнику держави-агресора РФ особі-1.
		Крім того, у період з 01.03.2024 по 31.03.2024, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, представник держави-агресора РФ особа-1, з метою проведення підривної діяльності на об`єктах залізничної інфраструктури Харківській області, надав вказівку ОСОБА_7 здійснити підпал релейної шафи неподалік залізничної платформи «Карачівка», надіслав останньому на банківську картку грошові кошти загальною сумою 4000 грн. для закупівлі необхідних засобів для вчинення злочину, після чого ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, придбав два літри бензину та сірники з метою їх використання для підпалу релейної шафи.
		Реалізовуючи спільний злочинний умисел, 10.04.2024 о 05 год. 00 хв., ОСОБА_7 з метою виконання злочинного завдання представника держави-агресора РФ особи-1, спрямованого на підпал релейної шафи, розуміючи протиправність та суспільну небезпечність своїх дій, усвідомлюючи наслідки вчинення таких підпалів, а саме неможливість використання залізничної колії «Укрзалізниця» на окремих ділянках, бажаючи довести злочин до кінця, взяв дволітрову ємність з бензином, сірники та свій мобільний телефон, прибув до місця знаходження релейної шафи, яка розташована поряд з залізничною платформою «Карачівка» у смт. Покотилівка Харківського району Харківської області, за координатами: НОМЕР_16, після чого, діючи умисно, з корисливих мотивів, облив релейну шафу бензином та використовуючи сірники - підпалив її.
		Після цього, ОСОБА_7 , відійшов від даної релейної шафи, зафіксував на відео процес горіння та надіслав відеозапис представнику держави-агресора РФ особі-1.
		Разом із цим, у період з 10.04.2024 по 30.04.2024, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, представник держави-агресора РФ особа-1, надав вказівку ОСОБА_7 отримати у невідомої ОСОБА_7 особи спеціальний пристрій «металевий трамплін», який призначений для спричинення аварії поїзда, пошкодження та скидання його рухомого складу з рейок.
		Так, у період з 10.04.2024 по 30.04.2024, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи на залізничній платформі «Карачівка» у смт. Покотилівка Харківського району Харківської області, за вказівкою представника держави-агресора РФ особи-1, отримав від невідомого ОСОБА_7 чоловіка спеціальний пристрій «металевий трамплін», після чого приховав його для унеможливлення відшукування сторонніми особами у лісопосадці за координатами НОМЕР_17, очікуючи на подальші вказівки представника держави-агресора РФ особи-1.
		В подальшому, у період з 10.04.2024 по 30.04.2024, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , на вимогу представника держави-агресора РФ особи-1, використовуючи інструменти та матеріали за місцем своєї роботи в м. Харкові (назву підприємства та більш точне місце його знаходження досудовим розслідуванням не встановлено), самостійно виготовив спеціальний пристрій «металевий трамплін» аналогічний раніше отриманому, який призначений для спричинення аварії поїзда, пошкодження та скидання його рухомого складу з рейок, після чого, за вказівкою представника держави-агресора РФ особи-1, перевіз даний самостійно виготовлений «металевий трамплін» до ділянки місцевості поблизу залізничної колії, яка проходить між м. Мерефа та с. Тимченки Харківської області та приховав його для унеможливлення відшукування сторонніми особами у лісопосадці за координатами: НОМЕР_18.
		Далі, у період з 01.05.2024 по 31.05.2024, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, представник держави-агресора РФ особа-1, з метою продовження проведення підривної діяльності на залізничній дорозі Харківської області, надав вказівку ОСОБА_7 здійснити спостереження та відслідкувати поїзд, який буде рухатися залізничною колією, що проходить між м. Мерефа та с. Тимченки Харківської області, після чого встановити на колію самостійно виготовлений спеціальний пристрій «металевий трамплін», з метою спричинення аварії поїзда, пошкодження та скидання його рухомого складу з рейок.
		Крім того, у період з 01.06.2024 по 10.06.2024, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, представник держави-агресора РФ особа-1 розуміючи, що ОСОБА_7 самостійно не зможе виконати злочинне завдання, пов`язане із спричиненням аварії поїзда, вирішив залучити до вчинення вказаного злочину громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який надає допомогу в проведенні підривної діяльності на території Харківської області, після чого звернувся з пропозицією здійснити разом з ОСОБА_7 спостереження та відслідкувати поїзд, який буде рухатися залізничною колією, що проходить між м. Мерефа та с. Тимченки Харківської області, після чого встановити на залізничну колію металевий пристрій «металевий трамплін», з метою спричинення аварії поїзда, пошкодження та скидання його рухомого складу з рейок, на що ОСОБА_8 надав добровільну згоду.
		Далі, у період з початку червня 2024 року по середину серпня 2024 року, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 разом із 
		ОСОБА_8 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на надання допомоги представнику держави агресора РФ у вчиненні підривної діяльності проти України, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, неодноразово виїжджали до залізничної колії, яка проходить між м. Мерефа та с.Тимченки Харківської області, після чого здійснювали заходи, спрямовані на виявлення поїзду та підготовку спричинення аварії поїзда, пошкодження та скидання його рухомого складу з рейок, а саме: ОСОБА_8 здійснював спостереження та виявлення поїзду в м. Мерефа Харківської області, а ОСОБА_7 знаходячись в лісосмузі за координатами: НОМЕР_19, очікував сигналу ОСОБА_8 (у разі виявлення руху поїзду) на встановлення спеціального пристрою «металевого трампліну» на залізничну колію.
		Разом з цим, у серпні 2024 року, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , на виконання вказівки представника держави-агресора РФ особи-1, з метою подальшого використання в організації аварії поїзда, здійснив переміщення прихованого раніше за координатами НОМЕР_17 спеціального пристрою «металевого трампліну», отриманого від невідомої ОСОБА_7 особи до ділянки місцевості поблизу залізничної колії, яка проходить між м. Мерефа та с. Тимченки Харківської області, у місце де був прихований раніше самостійно виготовлений ОСОБА_7 металевий пристрій «металевий трамплін» за координатами: НОМЕР_18.
		Також, у період часу з 10.06.2024 по 14.06.2024, більш точну дату та час досудовим розслідування не встановлено, представник держави-агресора РФ особа-1, реалізовуючи проведення підривної діяльності на території м. Харкова, запропонував раніше залученому до надання допомоги в проведенні підривної діяльності ОСОБА_7 , здійснити разом з ОСОБА_8 закладання вибухового пристрою з метою подальшого підриву транспортного засобу та військовослужбовця Збройних Сил України, на що ОСОБА_7 погодився.
		Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, у період часу з 10.06.2024 по 20.06.2024, більш точну дату та час досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 , неодноразово виїжджали за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд.197, з метою спостереження та вчинення підготовчих дій, пов`язаних з підривом транспортного засобу «Hyundai Tucson», з номерним знаком іноземної реєстрації « НОМЕР_1 » військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Далі, 20.06.2024 о 21 год. 30 хв., провівши всі необхідні підготовчі дії, 
		ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 , об`єднані єдиною метою та злочинним умислом з представником держави-агресора РФ особою-1, направленим на надання допомоги у вчинення підривної діяльності проти України, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, прибули на транспортному засобі ОСОБА_8 «ЗАЗ 1103 1999 року», номерний знак НОМЕР_2 до будинку за адресою: 
		АДРЕСА_2 , після чого відійшли на протилежний бік будинку (ближче до під`їзду №1) для приведення в готовність саморобного вибухового пристрою (з механізмом відкладеного вибуху, який спрацьовує після початку руху транспортного засобу), а також здійснення спостереження за місцем знаходження транспортного засобу «Hyundai Tucson», з номерним знаком іноземної реєстрації « НОМЕР_1 » військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_9 .
		У подальшому, 20.06.2024, в період з 21 год. 30 хв. по 22 год. 17 хв., більш точний час досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_7 пішов оглядати місцевість біля під`їзду № 2, після чого перевіривши та впевнившись в наявності припаркованого транспортного засобу військовослужбовця ЗСУ Hyundai Tucson, з номерним знаком іноземної реєстрації: « НОМЕР_1 », а також у відсутності людей поряд з будинком за адресою: АДРЕСА_2 , які можуть викрити їх злочинну діяльність та будь-яких інших загроз, повернувся до ОСОБА_8 та повідомив йому про відсутність перешкод для закладення вибухового пристрою під вищевказаний транспортний засіб. 
		Після цього, 20.06.2024, в період з 21 год. 30 хв. по 22 год. 17 хв., більш точний час досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , розуміючи злочинність своїх дій, бажаючи довести злочин до кінця, діючи умисно, запопередньою змовою групою осіб, привів саморобний вибуховий пристрій у стан готовності, підійшов до припаркованого транспортного засобу «Hyundai Tucson», з номерним знаком іноземної реєстрації « НОМЕР_1 » військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_9 , який знаходився біля під`їзду №2, будинку за адресою: АДРЕСА_2 , заклав саморобний вибуховий пристрій (з механізмом відкладеного вибуху, який спрацьовує після початку руху транспортного засобу), на нижню частину кузова автомобіля під переднім пасажирським сидінням, про що в подальшому повідомив представника держави-агресора РФ особу-1.
		У подальшому, 21.06.2024 о 07 год. 30 хв., більш точний час досудовим розслідування не встановлено, військовослужбовець ЗСУ ОСОБА_9 , сів в автомобіль Hyundai Tucson, з номерним знаком іноземної реєстрації: « НОМЕР_1 » та почав рух, після чого відбулось спрацювання закладеного ОСОБА_8 та ОСОБА_7 саморобного вибухового пристрою та пролунав вибух.
		Разом з цим, 01.09.2024, більш точний час досудовим розслідування не встановлено, в представник держави-агресора РФ особа-1 надав ОСОБА_7 завдання щодо пошуку транспортних засобів, які використовуються військовослужбовцями Збройних Сил України та можуть бути об`єктами подальших кримінально-протиправних дій. 
		Реалізуючи злочинний умисел, 02.09.2024, більш точний час досудовим розслідування не встановлено, перебуваючи в с. Покотилівка Харківського району Харківської області, діючи умисно на виконання завдання представника держави-агресора РФ особи-1, ОСОБА_7 підшукав військовий автомобіль УАЗ «Патріот», який знаходився поряд з перехрестям вулиці Піонерська та провулку Червоний с. Покотилівка Харківського району Харківської області, після чого зафіксував його місцезнаходження на відео та надіслав представнику держави-агресора РФ особи-1.
		Того ж дня, з метою уточнення раніше наданої інформації, ОСОБА_7 надіслав представнику держави-агресора РФ особі-1 геолокацію місцезнаходження вищевказаного транспортного засобу, після чого, представник держави-агресора РФ особа-1, надав вказівку ОСОБА_7 зняти більш детальне відео з даним автомобілем.
		       Наступного дня, 03.09.2024, більш точний час досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , виконуючи вказівку представника держави-агресора РФ особи-1, розуміючи протиправність та суспільну небезпечність своїх дій, бажаючи надати допомогу представнику іноземної держави у проведені підривної діяльності проти України, прийшов за місцем розташування автомобіля УАЗ «Патріот», який знаходився поряд з перехрестям вулиці Піонерська та провулку Червоний с. Покотилівка Харківського району Харківської області та використовуючи свій мобільний телефон, записав відеозапис, на якому детально зафіксував місцезнаходження та зовнішній вигляд даного транспортного засобу. 
		Того ж дня, злочинна діяльність ОСОБА_7 була викрита та припинена співробітниками УСБУ в Харківській області, за результатом чого, останній не встиг довести свої злочинні дії до кінця і надіслати підготовлений відеозапис представнику держави-агресора РФ особі-1.
		Крім того, встановлено громадянина України - представника іноземної держави, розвідника Головного управління Генерального штабу Збройних Сил РФ, особу-1, досудове розслідування щодо якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні (далі по тексту - представник держави-агресора РФ особа-1), у якого, будучи прихильником політичного курсу Російської Федерації та перебуваючи під впливом її ідеології, не маючи патріотичних переконань та будучи налаштованим проти української влади, перебуваючи на тимчасово окупованій території України у м. Донецьк, діючи виключно в інтересах РФ, перейшовши на бік ворога та надаючи допомогу представникам держави-агресора РФ у проведенні підривної діяльності проти України, у невстановлений слідством час, але не пізніше квітня 2024 року, виник злочинний умисел на вчинення терористичного акту в м. Харкові шляхом здійснення вибуху транспортного засобу, який використовують військовослужбовці Збройних Сил України, який створить небезпеку для життя чи здоров`я людей та зможе заподіяти майнову шкоду, з метою залякування населення, у тому числі військовослужбовців Збройних Сил України та порушення громадської безпеки, як складової національної безпеки України.
		Відповідно до Закону України «Про національну безпеку України», громадська безпека і порядок являє собою захищеність життєво важливих для суспільства та особи інтересів, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення яких є пріоритетним завданням діяльності сил безпеки, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та громадськості, які здійснюють узгоджені заходи щодо реалізації і захисту національних інтересів від впливу загроз.
		З метою реалізації свого злочинного умислу на вчинення терористичного акту, представник держави-агресора РФ особа-1, розуміючи неможливість вчинення даного злочину самостійно, оскільки останній знаходиться на тимчасово окупованій території у м. Донецьк, вирішив залучити для реалізації терористичного акту своїх спільників - громадян України, які мешкають на території м. Харкова та Харківського регіону.
		Так, у період часу з 15.04.2024 по 01.05.2024, більш точну дату та час досудовим розслідування не встановлено, представник держави-агресора РФ особа-1, підшукуючи засоби та знаряддя для вчинення вибуху автомобіля військовослужбовця ЗСУ, продовжуючи свої злочинні дії щодо готування вчинення терористичного акту, вирішив залучити до його вчинення громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який надавав йому допомогу у проведенні підривної діяльності на території Харківської області, мав спеціальні знання щодо виготовлення саморобних вибухових пристроїв, після чого звернувся з пропозицією виготовити саморобний вибуховий пристрій та спільно вчинити терористичний акт у вигляді підриву автомобіля військовослужбовця ЗСУ, тим самим створивши небезпеку для життя та здоров`я людини, з метою залякування населення, у тому числі військовослужбовців Збройних Сил України та порушення громадської безпеки, як складової національної безпеки України, на що ОСОБА_8 надав добровільну згоду.
		Реалізуючи спільний злочинний умисел, у період часу з 01.05.2024 по 09.05.2024, більш точну дату та час досудовим розслідування не встановлено, представник держави-агресора РФ особа-1, повідомив ОСОБА_8 про те, що об`єктом терористичного акту буде транспортний засіб марки «Hyundai Tucson», з номерним знаком іноземної реєстрації « НОМЕР_1 », яким володіє військовослужбовець Збройних Сил України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (раніше підшуканий ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на виконання завдання представника держави-агресора РФ особи-1) та надіслав ОСОБА_8 у месенджері «Телеграм» фотографії вказаного транспортного засобу, а також місце його знаходження за адресою: АДРЕСА_2.
		У подальшому, у період часу з 01.05.2024 по 09.05.2024, більш точну дату та час досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_8 усвідомлюючи протиправність своїх дій, які спрямовані на виготовлення за вказівкою представника держави-агресора РФ особи-1 саморобного вибухового пристрою, який буде використаний для вчинення підриву автомобіля військовослужбовця ЗСУ та створить небезпеку для життя та здоров`я людини, переслідуючи мету залякування населення, у тому числі військовослужбовців Збройних Сил України та порушення громадської безпеки, як складової національної безпеки України, діючи умисно, виготовив саморобний вибуховий пристрій, який спрацьовує від часового механізму та складається з основної вибухової речовини на основі аміачної селітри та алюмінієвої пудри, а також детонатора ГМТД (Гексаметилентрипероксиддіамін), який був виготовлений ОСОБА_8 з сухого спирту, перекису водню та лимонної кислоти.
		Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_8 , у період з 10.05.2024 по 10.06.2024, більш точну дату та час досудовим розслідування не встановлено, неодноразово виїжджав за адресою: АДРЕСА_2 , з метою підтвердження знаходження поряд з вказаним будинком транспортного засобу Hyundai Tucson, з номерним знаком іноземної реєстрації: « НОМЕР_1 » військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_9 , а також огляду місцевості для підготовки спільного з представником держави-агресора РФ особою-1 плану реалізації терористичного акту, після чого повідомив представнику держави-агресора РФ особі-1, що вказаний транспортний засіб знаходиться поряд з під`їздом № 2, будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
		Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, у період часу з 01.06.2024 по 10.06.2024, приблизно о 22 год. 00 хв., більш точну дату та час досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , приїхав до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , переконавшись у відсутності людей поблизу, встановив виготовлений останнім саморобний вибуховий пристрій під заднє праве колесо транспортного засобу «Hyundai Tucson», з номерним знаком іноземної реєстрації « НОМЕР_1 » військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_9 , встановивши таймер спрацювання на 23 год. 15 хв., однак вказаний саморобний вибуховий пристрій не спрацював.
		Наступного дня, приблизно о 05 год. 00 хв., більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_10 , на виконання завдання представника держави-агресора РФ особи-1, забрав пакет, який знаходився під вказаним транспортним засобом «Hyundai Tucson», переніс його у свій під`їзд де його зберігав.
		Приблизно через день о 15 год. 00 хв., більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_10 на виконання завдання представника держави-агресора РФ особи-1, під час особистої зустрічі організованої представником держави-агресора РФ особою-1 з раніше йому не знайомою особою - громадянином України ОСОБА_8 , яка відбувалась поряд з під`їздом № 2, будинку за адресою: АДРЕСА_2 , передав ОСОБА_8 пакет, який раніше забрав з під транспортного засобу «Hyundai Tucson», з номерним знаком іноземної реєстрації « НОМЕР_1 » військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_9 .
		У подальшому, у період часу з 10.06.2024 по 14.06.2024, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, представник держави-агресора РФ особа-1, не відмовляючись від спільного з ОСОБА_8 умислу на вчинення терористичного акту, бажаючи довести злочин до кінця, надав вказівку ОСОБА_8 переробити складові частини вибухового пристрою, добавивши фіксуючий елемент у вигляді магніту (для закріплення на нижній частині кузова автомобіля) та змінивши метод спрацювання з часового механізму на механізм, який активується під час початку руху автомобіля, тим самим збільшуючи небезпеку для життя та здоров`я людей, через створення не контрольованого спрацювання вибухового пристрою в часі, а також невідворотність ураження вибуховою дією пристрою водія транспортного засобу. 
		Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_8 , у період з 10.06.2024 по 14.06.2024, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_3 , переробив вибуховий пристрій, добавив фіксуючий елемент у вигляді магніту та встановив механізм, який активується під час початку руху автомобіля, про що повідомив представника держави-агресора РФ особи-1.
		Крім того, у період часу з 10.06.2024 по 14.06.2024, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, представник держави-агресора РФ особа-1, вирішив що для реалізації спільного з ОСОБА_8 злочинного умислу, необхідно залучити громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надає допомогу в проведенні підривної діяльності на території Харківської області, після чого звернувся до ОСОБА_7 з пропозицією спільно вчинити терористичний акт шляхом здійснення вибуху транспортного засобу військовослужбовця Збройних Сил України, який створить небезпеку для життя чи здоров`я людей та зможе заподіяти майнову шкоду, з метою залякування населення, у тому числі військовослужбовців Збройних Сил України та порушення громадської безпеки, як складової національної безпеки України, на що ОСОБА_7 надав добровільну згоду.
		В подальшому, у період часу з 10.06.2024 по 16.06.2024, більш точну дату та час слідством не встановлено, представник держави-агресора РФ особа-1, повідомив ОСОБА_8 про те, що знайшов спільника - ОСОБА_7 , який буде допомагати ОСОБА_8 реалізувати їх спільний умисел, спрямований на вчинення терористичного акту у вигляді підриву автомобіля військовослужбовця ЗСУ, шляхом розвідування та спостереження за місцевістю, з метою забезпечення безпеки дій ОСОБА_8 , унеможливлення їх виявлення сторонніми особами та правоохоронними органами, а також конспірації їх злочинних дій.
		Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, у період часу з 10.06.2024 по 20.06.2024, більш точну дату та час досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 , неодноразово виїжджали за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд.197, з метою спостереження та вчинення підготовчих дій, пов`язаних з підривом транспортного засобу «Hyundai Tucson», з номерним знаком іноземної реєстрації « НОМЕР_1 » військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Далі, 20.06.2024 о 21 год. 30 хв., провівши всі необхідні підготовчі дії, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 , об`єднані єдиною метою та злочинним умислом з представником держави-агресора РФ особою-1, направленим на спільне вчинення терористичного акту у вигляді підриву транспортного засобу «Hyundai Tucson», з номерним знаком іноземної реєстрації « НОМЕР_1 » військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_9 , розуміючи що вказані дії створять небезпеку для життя та здоров`я людини, а також заподіють майнову шкоду, переслідуючи мету залякування населення, у тому числі військовослужбовців Збройних Сил України та порушення громадської безпеки, як складової національної безпеки України, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, прибули на транспортному засобі ОСОБА_8 «ЗАЗ 1103 1999 року», номерний знак НОМЕР_2 до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , після чого відійшли на протилежний бік будинку (ближче до під`їзду №1) для приведення в готовність саморобного вибухового пристрою (з механізмом відкладеного вибуху, який спрацьовує після початку руху транспортного засобу), а також здійснення спостереження за місцем знаходження вищевказаного транспортного засобу.
		У подальшому, 20.06.2024, в період з 21 год. 30 хв. по 22 год. 17 хв., більш точний час досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_7 пішов оглядати місцевість біля під`їзду № 2, після чого, перевіривши та впевнившись в наявності припаркованого транспортного засобу Hyundai Tucson, з номерним знаком іноземної реєстрації: « НОМЕР_1 », а також у відсутності людей поряд з будинком за адресою: АДРЕСА_2, які можуть викрити їх злочинну діяльність та будь-яких інших загроз, повернувся до ОСОБА_8 та повідомив йому про відсутність перешкод для закладення вибухового пристрою під вищевказаний транспортний засіб.
		Після цього, 20.06.2024, в період з 21 год. 30 хв. по 22 год. 17 хв., більш точний час досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , реалізовуючи спільний з представником держави-агресора РФ особою-1 та ОСОБА_7 злочинний умисел на вчинення терористичного акту, діючи умисно, розуміючи що вказані дії створять небезпеку для життя та здоров`я людини, а також заподіють майнову шкоду, переслідуючи мету залякування населення, у тому числі військовослужбовців Збройних Сил України та порушення громадської безпеки, як складової національної безпеки України, привів саморобний вибуховий пристрій у стан готовність, підійшов до припаркованого транспортного засобу «Hyundai Tucson», з номерним знаком іноземної реєстрації « НОМЕР_1 » військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_9 , який знаходився біля під`їзду № 2, будинку за адресою: АДРЕСА_2 , заклав саморобний вибуховий пристрій (з механізмом відкладеного вибуху, який спрацьовує після початку руху транспортного засобу), на нижню частину кузова автомобіля під переднім пасажирським сидінням, про що в повідомив представника держави-агресора РФ особу-1.
		У подальшому, 21.06.2024 о 07 год. 30 хв., більш точний час досудовим розслідування не встановлено, військовослужбовець ЗСУ ОСОБА_9 , сів за кермо транспортного засобу Hyundai Tucson, з номерним знаком іноземної реєстрації: « НОМЕР_1 » та почав рух, після чого відбулось спрацювання закладеного саморобного вибухового пристрою та вчинено вибух.
		Відповідно до висновку експерта за результатом проведення судово-медичної експертизи № 09-2068/2024, за наслідками вчиненого вибуху ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження у вигляді акустичної баротравми правого та лівого вуха з розривом барабанної перетинки правого вуха, що призвело до розвитку двобічної нейросенсорної приглуховатості (ушкодження середнього ступеня тяжкості). 
		Згідно висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчної експертизи № СЕ-19/121-24/35036-АВ, за наслідками вчиненого вибуху транспортний засіб Hyundai Tucson, з номерним знаком іноземної реєстрації « НОМЕР_1 », зазнав пошкоджень, що унеможливлюють його подальшу експлуатацію, з нанесенням матеріального збитку на загальну суму 117719,98 грн.
		Згідно висновку експертів за результатом проведення судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/121-24/31791-ВТХ, транспортний засіб Hyundai Tucson, з номерним знаком іноземної реєстрації: « НОМЕР_1 », був підірваний внаслідок дії вибухового пристрою, спорядженого бризантною вибуховою речовиною.
		Розглядаючи кримінальне провадження № 12024221210000356 від 10.04.2024 в межах пред`явленого обвинувачення, суд кваліфікує дії  ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб.
		Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 258 КК України, як терористичний акт, тобто вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя та здоров`я людини та був вчинений з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
		Обвинувачений  ОСОБА_7  у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 та ч. 2 ст. 258 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті. Надав суду покази, які в повній мірі відповідають фабулі обвинувачення та встановленим судом обставинам. Вказав, що у обвинувальному акті вірно відображено те, що він вчиняв вищевказані протиправні дії із антидержавним мотивом, та надавав представнику держави-агресора РФ допомогу у проведенні підривної діяльності проти України з посиланням на час, місце і дати, зазначені в обвинувальному акті, за що отримував грошові кошти.
		Крім цього, підтвердив, що мотиви і мета вчинення ним кримінальних правопорушень-злочинів, а також спосіб їх вчинення в обвинувальному акті відображені вірно. Зазначив, що у кається у скоєному, засуджує свою поведінку, покази суду надає добровільно, у частині покарання поклався на розсуд суду, однак просив суворо не карати, оскільки він розуміє протиправність своїх вчинків, за які готовий нести відповідне покарання.
		Показання  ОСОБА_7 , не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
		Приймаючи до уваги, що обвинувачений  ОСОБА_7  винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб і інші обставини скоєння правопорушень обвинуваченим, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив правопорушень, їх наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; інші обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України обмежившись допитом обвинувачуваного та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого.
		Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, суд з`ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
		В ході судового розгляду кримінального провадження обвинувачений свою вину у вчиненні вказаних вище кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі, щиро розкаявся. Не заперечував фактичні обставини справи, викладені вище. Підтвердив вчинення ним вищезазначеного злочину за обставин, вказаних вище, надавши відповідні пояснення. Зазначив, що в обвинувальному акті правильно вказані час, спосіб, місце та інші обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Показав, що не заперечує висновки експертиз та інші докази, зібрані в ході досудового розслідування.
		Також пояснив, що показання надає добровільно, будь-яке фізичне або психологічне насильство до нього не застосовувалось. Зазначив, що розуміє наслідки розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Захисник обвинуваченого на уточнююче запитання суду пояснив, що в нього відсутні підстави ставити під сумнів щирість та добровільність вказаної вище позиції свого підзахисного. Зазначив, що обвинувачений протягом всього часу кримінального провадження послідовно визнавав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за вказаних вище обставин, при цьому не повідомляв йому про будь-які факти фізичного або психологічного тиску на нього з метою спонукання його до надання викривальних показань відносно себе.
		Як зазначено Європейським судом з прав людини, ані текст, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі за вільним власним його або її бажанням відмовлятися, прямо або автоматично, від права на гарантії справедливого судового розгляду. Проте така відмова повинна, якщо вона є, бути ефективною для цілей Конвенції, бути встановлена однозначно і повинні бути застосовані мінімальні гарантії, які відповідають її важливості (Pfeifer та Plankl проти Австрії, § 37). Крім того, вона не повинна суперечити жодному важливому інтересу суспільства (Ермі проти Італії [ВП], § 73; Сейдович проти Італії [ВП], § 86; Дворскі проти Хорватії [ВП], § 100). «Право на судовий розгляд» не є абсолютним ані у кримінальному, ані у цивільному процесі. Воно має встановлені обмеження (Девеєр проти Бельгії, § 49; Карт проти Туреччини [ВП], § 67).
		Ураховуючи обставини даного кримінального провадження, позицію обвинуваченого та участь у кримінальному провадженні його захисника, суд приходить до висновку, що у цій справі дотримані необхідні та достатні гарантії справедливого судового розгляду і відмова обвинуваченого від дослідження доказів у повному обсязі не суперечить завданням кримінального провадження та жодним важливим інтересам суспільства.
		Зважаючи на наведене, визнання обвинуваченим своєї вини, неоспорення ним фактичних обставин справи, суд зі згоди всіх присутніх учасників судового розгляду вирішив не досліджувати всі докази щодо обставин скоєння обвинуваченим вказаних вище кримінальних правопорушень-злочинів та розглянув справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особистість. Наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам судового провадження роз`яснено.
		Суд доходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, безпеці України : надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб; та ч. 2 ст. 258 КК України, у терористичному акті, тобто вчиненні вибуху, який створював небезпеку для життя та здоров`я людини та був вчинений з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, - доведена у повному обсязі.
		Судом не встановлено будь-яких обставин для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 , а так само обставин, які б виключали злочинність його діяння, або були б підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності.
		З вивчення даних про особу ОСОБА_7 , вбачається, що він є громадянином України, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має повну середню освіту, постійне місце проживання, розлучений, який не має на утриманні дітей, тяжких захворювань чи інвалідності не має, не працює, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, колегія суддів визнає щире каяття, яке полягає у фактичному визнанні своєї вини обвинуваченим, осуду своїх дій, розуміння наслідків своїх дій, та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, про що зазначено стороною обвинувачення в ході судового розгляду, виходячи з поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування.
		Обставинами, що обтяжують покарання відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб та вчинення злочину загальнонебезпечним способом.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , колегія суддів виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, зокрема: ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, ч. 2 ст. 258 КК України, відноситься до особливо тяжкого кримінального правопорушення проти громадської безпеки, конкретні обставини та наслідки, відсутність шкоди внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, наявність визнаних судом обставин, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві власності, та у виді позбавлення волі у межах встановлених санкцією ч. 2 ст. 258 КК України, з конфіскацією майна, належного йому на праві власності. На думку колегії суддів, саме таке покарання ОСОБА_7 буде необхідним і достатнім для можливого виправлення і перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає меті покарання, тяжкості вчинених злочинів та особі обвинуваченого.
		Разом з тим колегія суддів, враховуючи характер і ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який будучи громадянином України, вчинив особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, обставини кримінального провадження в їх сукупності, дійшла висновку про відсутність передбачених законом підстав для застосування до призначеного обвинуваченому покарання положень ст. 69 КК України, які просила застосувати сторона захисту, оскільки, на думку колегії суддів, таке покарання не буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		При визначенні остаточної міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 застосуванню підлягає ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки він засуджується за вчинення сукупності кримінальних правопорушень, тобто принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Строк відбування призначеного ОСОБА_7 покарання слід рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з моменту його фактичного затримання, а саме - з 03.09.2024 до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Колегія суддів, враховуючи положення ст.ст. 131, 177 КПК України, вважає за необхідне залишити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Відповідно до статей 118, 122, 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого судові витрати за проведення експертиз на користь держави 50% від документально підтверджених витрат на залучення експерта, а саме:
		-№ СЕ-19/121-24/25211-ФХВР від 06.09.2024 в розмірі 4543,68 грн.;
		-№ СЕ-19/121-24/31791-ВТХ від 20.01.2025 в розмірі 3183,60 грн;
		-№ СЕ-19/121-24/35036-АВ від 03.12.2024 в розмірі 2387,70 грн.
		       Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч. 4 ст. 174 КПК України).
		Разом з цим, не підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 06.09.2024 у справі №953/8014/24 провадження № 1-кс/953/6676/24, з огляду на те, що майно, яке було вилучено 03.09.2024, за місцем проживання ОСОБА_7 та належить останньому, підлягає конфіскації на виконання вироку суду. 
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, колегія суддів,-
		 
		УХВАЛИЛА:
		ОСОБА_7  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 258 та призначити йому покарання:
		- за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі на строк - 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією майна;
		- за ч. 2 ст. 258 КК України у виді позбавлення волі на строк - 12 (дванадцять) років з конфіскацією майна;
		На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити  ОСОБА_7  покарання у виді позбавлення волі на строк - 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією майна, що є власністю засудженого.
		Початок строку відбування покарання  ОСОБА_7  рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання  ОСОБА_7  строк попереднього ув?язнення з 03.09.2024 до дня набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно  ОСОБА_7 - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Стягнути з обвинуваченого  ОСОБА_7  на користь держави 50% від документально підтверджених витрат на залучення експерта, а саме:
		-проведення судово-вибухотехнічної експертизи (висновок експерта 
		№ СЕ-19/121-24/25211-ФХВР від 06.09.2024) - 9087,36 грн (9087,36 ? 50% ? 4543,68 грн);
		-проведення судово-вибухотехнічної експертизи (висновок експерта 
		№ СЕ-19/121-24/31791-ВТХ від 20.01.2025) - 6367,2 грн (6367,2 ? 50% ? 3183,60 грн);
		-проведення автотоварознавчої експертизи (висновок експерта 
		№ СЕ-19/121-24/35036-АВ від 03.12.2024) - 4775,40 грн (4775,40 ? 50% ? 2387,70 грн). 
		       Арешт майна, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.09.2024 (справа № 953/8014/24, н/п 1-кс/953/6676/24) - залишити без змін до виконання вироку суду в частині конфіскації майна засудженого на користь держави.
		Долю речових доказів та документів, вирішити в порядку ст. 100 
		КПК України, а саме:
		Речові докази вилучені під час проведення обшуку (03.09.2024) за місцем проживання ОСОБА_7 та належать останньому:
		- мобільний телефон Oukitel K15 Plus, IMEI НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 ;
		- мобільний телефон Siemens A52 в корпусі із сірого та білого кольорів. Вказаний мобільний телефон кнопочний із сім-карткою оператора Київстар, з ідентифікатором « НОМЕР_5 »;
		- мобільний телефон Samsung SM-J530FM/DS, IMEI: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 , s/n: НОМЕР_8 , із сім-карткою оператора Водафон, з ідентифікатором « НОМЕР_9 »;
		- мобільний телефон Motorola, із тильною глянцевою пластиковою кришкою темно-синього кольору. Місце для камер виділене окремим квадратом синього кольору із написом: «AI camera»;
		- мобільний телефон Honor, із тильною глянцевою кришкою синього кольору. Під камерами наявний надпис: «AI camera»;
		- мобільний телефон Redmi, Model: М2006С3МNG, IMEI: НОМЕР_10 , IMEI2: НОМЕР_11 , s/n: НОМЕР_12 - конфіскувати в дохід держави;
		- картонна коробка синього кольору з-під мобільного телефону «Motorola Е13» ОСОБА_11 (РАХТОО35RS);
		- запечатаний стартовий пакет оператора Lifecell, з номером: НОМЕР_13 ;
		- сім карта оператора Київстар, з ідентифікатором: НОМЕР_14 , НОМЕР_15 - знищити.
		Речові докази вилучені під час проведення огляду місця події (04.09.2024):
		- спеціальний пристрій - «Трамплін» (металевий предмет із ознаками іржі, маючий трикутну форму, з отворами для вкручення болтів на корпусі, а також зверху приварену залізну балку прямокутної форми, яка йде на відкос), гайковий ключ та 3 болти - знищити. 
		Вирок може бути оскаржений в порядку ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після спливу тридцяти денного строку, встановленого ст. 395 КПК України, для його оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя -                                               ОСОБА_1 
		 
		Судді -                                                               ОСОБА_2 
		 
		                                                                                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...