Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/5425/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 15.07.2025. Зареєстровано: 15.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/463/438/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62025140110000358

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №463/5425/25
		Провадження №1-кп/463/438/25
		 
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		15 липня 2025 року            Личаківський районний суд м.Львова 
		в складі: головуючого судді             ОСОБА_1 
		з участю секретаря судових засідань         ОСОБА_2 
		прокурора                         ОСОБА_3 
		обвинуваченого                     ОСОБА_4 
		захисника                         ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140110000358 від 29.01.2025 року про обвинувачення:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Жовква Жовківського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз: 25.10.2023 Яворівським районним судом Львівської області за ч. 4 ст. 407, ч. 4 ст. 408, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років 01 місяця позбавлення волі, 24.05.2024 звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат».
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-
		встановив:
		 
		 
		 
		Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2024 №140 солдата ОСОБА_4 , умовно достроково звільненого, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2024 №161-РС на посаду стрільця-помічника гранатометника 1 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ), який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 05.06.2024 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
		Солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 у порушення вимог ст.17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст.11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не маючи наміру назавжди ухилитись від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, 06.12.2024 не з`явився вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, до місця розташування підрозділу стрілецької спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокувалася в АДРЕСА_2 , та перебував поза межами розташування території військової частини НОМЕР_1 до 23.04.2025, коли самостійно прибув до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що за адресою: вул. М. Кривоноса, 6, м.Львів, Львівська область, та повідомив про вчинене ним кримінальне правопорушення.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю і в порядку ст.63 Конституції України відмовився від надання пояснень.У вчиненому обвинувачений розкаявся та просив суворо його не карати. 
		Оскільки учасники судового провадження визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому, судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
		Дії ОСОБА_4 за ч.5 ст.407 КК України  нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану - кваліфіковано правильно.
		При призначенні покарання суд керується наступним. 
		Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України, суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. 
		Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		Тому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів. 
		Особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який є особою молодого віку, який раніше неодноразово судимий, обставини, що пом`якшують покарання  щире каяття у вчиненому, посередньо характеризується за місцем проживання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.5 ст.407 КК України і визначити остаточне покарання за правилами ст.ст.70, 71, 72 КК України.
		Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд,     
		 
		       ухвалив:
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України і призначити йому покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі. 
		На підставі ст.71 КК України до даного покарання, частково приєднати не відбутий строк покарання за вироком Яворівського районного суду Львівської області від 25.10.2023 і остаточно призначити покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 рахувати з часу його фактичного затримання  23 квітня 2025.
		Запобіжний захід ОСОБА_4  тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.        
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...