Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/3007/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Непокора.
Надіслано судом: 15.07.2025. Зареєстровано: 16.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/946/363/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62025150020001217

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Справа № 946/3007/25 
		Провадження № 1-кп/946/363/25 
		 
		У К Р А Ї Н А
		ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		______________________________________________________________________________________________________
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		15 липня 2025 року                             м. Ізмаїл
		 
		Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області 
		у складі: головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого ОСОБА_4 , 
		захисника ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025150020001217 від 05.03.2025, за обвинуваченням 
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Северинівка Ямпільського району Вінницької області, громадянина України, з базовою вищою освітою, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом на посаді інспектора прикордонної служби вищої категорії  начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) у військовому званні «сержант», одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі  КК України) раніше не судимого, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, та проходячи її на посаді інспектора прикордонної служби вищої категорії  начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (далі  ДПС України)) у військовому званні «сержант», у порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 11, 28-32, 35-37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, 05.03.2025 приблизно о 10 год. 50 хв., перебуваючи за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , в умовах воєнного стану, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, отримавши та зрозумівши наказ начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України (військової частини НОМЕР_1 ) ОСОБА_6 від 28.02.2025 № 50-БНдск на здійснення маршу з м. Ізмаїл Одеської області в операційну зону УВ «Курськ» (м. Суми) у категоричній формі усно заявив начальнику відділу морально-психологічного забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону ОСОБА_7 , начальнику служби охорони здоров`я НОМЕР_2 прикордонного загону ОСОБА_8 , старшому офіцеру відділу морально-психологічного забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону ОСОБА_9 , та офіцеру відділу морально-психологічного забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону ОСОБА_10 про відмову виконувати ним наказ від 28.02.2025 № 50-БНдск щодо вибуття 05.03.2025 з м.Ізмаїл Одеської області та переміщення до м. Суми (строк прибуття до 06.03.2025), та у подальшому вказаний наказ не виконав, чим вчинив непокору. 
		Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України  непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану. 
		 
		II. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		«Стаття 402.Непокора
		1. Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу 
		… 
		4. Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, 
		карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.»
		 
		III. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		Обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченомуст. 349 Кримінального процесуального кодексу України(далі КПК України), відповідно до засад кримінального провадження, передбачених ст.22,26 КПК України, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		При цьому, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, судом були створені необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у тому числі сторонам кримінального провадження була забезпечена реалізація права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також реалізація інших процесуальних прав, передбаченихКПК України.
		Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 вину у висунутому обвинуваченні визнав у повному обсязі, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини кримінального правопорушення, та щиро розкаявся в його вчиненні. Зазначив, що відмовився виконувати наказ у зв`язку з тим, що він хоче жити і ростити своїх дітей, щоб вони не прожили своє життя як він  напівсиротою. При цьому, він не вважає свої дії правомірними, коли відмовлявся виконувати наказ. Розумів, що його потрібно виконувати, але хотів жити, і коли відмовлявся, думав про свою сім`ю і про своє життя. Також повідомив, що майже за три роки служби, жодного разу не служив в зоні бойових дій, однак завжди виконував накази, і бажає продовжити службу. 
		Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінального правопорушення, його вина повністю підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказами.
		Свідок ОСОБА_7 , який є начальником відділу морально-психологічного забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), під час судового розгляду пояснив, що до його службових обов`язків входить: проведення виховних заходів, спрямованих на недопущення порушення військової дисципліни, правопорядку, вчинення злочинів та адміністративних правопорушень серед особового складу; проведення заходів національно-патріотичного виховання; підтримання на належному рівні морально-психологічного стану особового складу тощо. Під час проходження служби в прикордонній комендатурі швидкого реагування, ОСОБА_4 доводились положення про настання кримінальної відповідальності за вчинення військових злочинів. 05.03.2025 о 10 год. 50 хв., у присутності посадових осіб прикордонного загону, під час постановки наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону про переміщення до НОМЕР_3 прикордонного загону у АДРЕСА_1 для виконання бойових завдань, сержант ОСОБА_4 відмовився від його виконання. Також свідок пояснив, що перший наказ був першого березня, ставив його начальник штабу прикордонного загону, військовослужбовець відмовився, після чого його було направлено на проходження ВЛК, рішенням ВЛК від 04.03.2025 сержант ОСОБА_4 був визнаний придатним до військової служби, і п`ятого березня був поставлений повторний наказ (той самий наказ), і він відмовився. Під час проведення службового розслідування, сержант ОСОБА_4 пояснював свою відмову тим, що він не готовий загинути, та залишити своїх двох дітей напівсиротами. З боку військовослужбовця  сержанта ОСОБА_4 більше не було порушень військової дисципліни. 
		Свідок ОСОБА_9 , старший офіцер відділу морально-психологічного забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону, під час судового розгляду пояснила, що вона була присутньою 05.03.2025 під час того, як ставився наказ сержанту ОСОБА_4 і як він відмовився від виконання службових обов`язків  виїзду для виконання бойових завдань в інший загін. Зі слів сержанта ОСОБА_4 їй відомо, що він не бажав вибувати для проходження служби в НОМЕР_3 прикордонний загін, оскільки боїться залишити сиротами малолітніх дітей. Також свідок ОСОБА_9 повідомила, що у прикордонному загоні проводяться профілактичні заходи щодо недопущення невиконання службових обов`язків, а також непокори, доводяться під підпис відомості статей про адміністративну та кримінальну відповідальність, і кожен військовослужбовець підписує відомість. Тобто сержант ОСОБА_4 був обізнаний про кримінальну відповідальність за відмову виконувати наказ командира. Свідок підтвердила, що це вже було повторне доведення наказу, однак причини повторного доведення наказу їй невідомі. 
		Також, свідок ОСОБА_11 , старший офіцер відділу морально-психологічного забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону, під час судового розгляду пояснила, що фіксувала на відео факт відмови сержанта ОСОБА_4 від виконання наказу про вибуття до м.Суми для виконання бойових завдань. Причина відмови  те, що він не хоче помирати, і залишити своїх дітей сиротами. Свідок підтвердила, що ОСОБА_4 доводилось про настання кримінальної відповідальності за відмову від виконання наказу, за військові злочини, а також про адміністративну відповідальність.
		Свідок ОСОБА_10 , яка обіймає посаду офіцера відділу зв`язку та інформаційних систем, під час судового розгляду пояснила, що у її присутності сержанту ОСОБА_4 підполковником ОСОБА_7 доводився наказ про вибуття до НОМЕР_3 прикордонного загону, від виконання наказу сержант ОСОБА_4 відмовився. Причини його відмови їй невідомі.
		Свідок ОСОБА_8 , начальник служби охорони здоров`я НОМЕР_2 прикордонного загону, під час судового розгляду пояснила, що сержант ОСОБА_4 направлявся на ВЛК з метою оцінки стану здоров`я та визначення придатності до військової служби. Направлений він був 04.03.2025, та за результатами проходження ВЛК його визнано придатним до військової служби. Підтвердила, що за станом здоров`я, відповідно до рішення ВЛК, підстав для невиконання наказу не було. Також повідомила, що від виконання наказу ОСОБА_4 відмовлявся у зв`язку з тим, що не хотів помирати. При постановці наказу вдруге, йому було доведено, яка відповідальність за це передбачена. Свідок ОСОБА_8 пояснила, що сержант ОСОБА_4 перебуває під наглядом з січня 2025 року, за медичною допомогою звертався 10.02.2025, був направлений на консультацію до терапевта зі скаргами на підвищену температуру, слабкість і нежить, був госпіталізований, і перебував у госпіталі з 10.02.2025 по 19.02.2025, виписаний з госпіталя в задовільному стані, більше звернень не було. В 17 прикордонному загоні ОСОБА_4 проходив ВЛК один раз  04.03.2025, до цього він проходив медичний огляд 10.10.2023, і був визнаний придатним за контрактом. Повторно ВЛК проводилась з метою оцінки стану здоров`я станом на момент вибуття, щоб уникнути неврахування стану його здоров`я. Під час першої постановки наказу вона не була присутньою, другий раз ставили наказ 05.03.2025. ОСОБА_4 був визнаний у 2023 році придатним до військової служби, обмежень щодо стану здоров`я не було, тому до моменту постановки наказу на вибуття не було підстав для направлення його на ВЛК. 
		Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №647-ОС від 12.10.2023, прийнято на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, громадянина ОСОБА_4 , з яким укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України строком на 3 (три) роки, з 12.10.2023 (а.п. 124).
		Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 780-ОС від 15.10.2024, молодшого сержанта ОСОБА_4 призначено інспектором прикордонної служби 1 категорії  водієм групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) (а.п. 125). 
		Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №66-ОС від 23.01.2025, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення сержанта ОСОБА_4 , інспектора прикордонної служби 1 категорії  водія групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б), який вибуває для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (а.п. 126).
		Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 65-ОС від 26.01.2025, з 25.01.2025 зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення сержанта ОСОБА_4 , який прибув для подальшого проходження військової служби з НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, а також призначено сержанта ОСОБА_4 інспектором прикордонної служби вищої категорії  начальником другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування (а.п. 105). 
		Згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 146-ОС від 28.02.2025, сержанта ОСОБА_4 призначено інспектором прикордонної служби вищої категорії  начальником другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування (а.п. 97).
		Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 155-ОС від 03.03.2025, сержант ОСОБА_4 , інспектор прикордонної служби вищої категорії  начальник другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування, з 28.02.2025 вважається таким, що приступив до виконання службових обов`язків (а.п. 98). 
		Згідно з витягом з бойового наказу ІНФОРМАЦІЯ_5 на здійснення маршу в операційну зону УВ «Курськ» № 50-БНдск від 28.02.2025, наказано 01.03.2025 здійснити марш СіЗ приккшр НОМЕР_2 ПРИКЗ  згідно додатку № 1; марш розпочати о 06.00 01.03.2025 (а.п. 100). 
		З витягу з Додатку № 1 до Бойового наказу 17 ПРИКЗ на марш, ОСОБА_4 , ІПС вищої категорії  начальник другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С), входив до особового складу, визначеного для здійснення маршу (а.п. 101). 
		Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковника ОСОБА_6 № 353-АГ від 01.03.2025, у зв`язку з надходженням доповіді, в якій зазначено, що 01.03.2025 о 06:00, під час постановки наказу групі військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 на переміщення до НОМЕР_3 прикордонного загону, сержант ОСОБА_4 відмовився виконати наказ, з метою уточнення причин правопорушення та умов, що сприяли правопорушенню, призначено службове розслідування (а.п. 44-45).
		Відповідно до медичної характеристики з військової частини НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_4 за медичною допомогою до служби охорони здоров`я НОМЕР_2 прикордонного загону імені полковника ОСОБА_12 звертався: 10.02.2025  направлений на консультацію до терапевта; з 10.02.2025 по 19.02.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в госпіталі, виписаний до військової частини в задовільному стані. У зв`язку з відмовою від виконання наказу на переміщення до НОМЕР_3 прикордонного загону, з метою забезпечення відновлення безповоротних, санітарних втрат прикордонної комендатури швидкого реагування, військовослужбовцю проведено медичний огляд ВЛК (а.п. 90-91). 
		Так, згідно з довідкою № 117 постійно діючої військово-лікарської комісії, сержанту ОСОБА_4 , інспектору прикордонної служби вищої категорії  начальнику другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С), проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК при госпіталі Одеського ВМКЦ ДПСУ 04.03.2025, ступінь придатності до військової служби: придатний до військової служби (а.п. 102). 
		У судовомузасіданні буввідтворений відеозаписз DVD-диску,з якоговбачається,що 05.03.2025сержант ОСОБА_4 ,інспектор прикордонноїслужби вищоїкатегорії начальник другоговідділення інспекторівприкордонної службипершої прикордонноїзастави першоговідділу прикордонноїслужби (типС)прикордонної комендатуришвидкого реагування,незважаючи напопередження пронаслідки увиді притягненняйого докримінальної відповідальностіза ч.4ст.402КК України,відмовився виконуватинаказ начальника НОМЕР_2 прикордонного загонуДПС України(військовоїчастини НОМЕР_1 )від 28.02.2025№ 50-БНдск(а.п.108). 
		Відповідно до висновку службового розслідування по факту відмови від виконання наказу інспектором прикордонної служби вищої категорії  начальником другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування сержантом ОСОБА_4 № 03.2/49/25-Вн від 06.03.2025 з додатками, підтверджено факт відмови від виконання наказу 01.03.2025 та повторного наказу 05.03.2025 після проходження ВЛК інспектором прикордонної служби вищої категорії  начальником другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування сержантом ОСОБА_4 (а.п. 46-107). 
		Підставою для внесення 05.03.2025 відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025150020001217 стало те, що до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР у м. Миколаєві надійшов рапорт чергового ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, про те, що 05.03.2025 від Відділу внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_2 прикордонному загону ГВЗВВБ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ДПС України надійшло повідомлення про те, що військовослужбовець НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України ОСОБА_4 відмовився виконувати наказ командира про відрядження до м. Суми, чим вчинив непокору в умовах воєнного стану (а.п. 43).
		З протоколу затримання від 01.04.2025 вбачається, що ОСОБА_4 був затриманий 01.04.2025 об 11 год. 25 хв. старшим слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_13 (а.п. 109-112). 
		Cуд, проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що всі зазначені вище докази є належними, допустимими та достовірними, і в сукупності є достатніми та взаємопов`язаними для постановлення обвинувального вироку. 
		Таким чином, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, і погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 402 КК України  непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану. 
		 
		IV. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		До обставин, які відповідно дост. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить повне визнання вини та щире каяття.
		Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст.91, ч. 1 ст.92 КПК України підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК Українисуд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися під час судового розгляду, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
		 
		V. Мотиви призначення покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, керуючисьст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, зокрема те, що ОСОБА_4 , в силу ст. 89 КК України, є таким, що не має судимості, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей 7 та 1 років, позитивно характеризується за місцем проходження служби та за місцем проживання, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Також ОСОБА_4 не належить до осіб з інвалідністю.
		Згідно з ч. 1ст. 368 КПК України,ухвалюючи вирок,суд приймаєдо відомадосудову доповідьз інформацієюпро соціально-психологічнухарактеристику обвинуваченого.Так,з досудовоїдоповіді,складеної відносно ОСОБА_4 вбачається,що ризиквчинення нимповторного кримінальногоправопорушення таризик небезпекидля суспільства,у томучислі дляокремих осіб,оцінюються яксередні. 
		З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини, причини та наслідки вчинення кримінального правопорушення, а також відомості, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , дані досудової доповіді, суд, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в нижніх межах санкції ч. 4 ст. 402 КК України. 
		Підстав для застосування ст.69,75 КК Українисудом не встановлено.
		Суд переконаний у тому, що визначена міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, і таке покарання призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять в нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
		 
		VI. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 був затриманий у даному кримінальному провадженні 01.04.2025. Ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 02.04.2025 відносно нього був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, із визначенням застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560 грн, після внесення якої заставодавцем ОСОБА_14 , 03.04.2025 ОСОБА_4 був звільнений з-під варти. Клопотань про зміну чи скасування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не надійшло. 
		Запобіжний західдо набраннявироком законноїсили слідзалишити беззмін. 
		Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України, у разі засудження до позбавлення волі, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання з розрахунку день за день або за правилами, передбаченими у ч. 1 ст. 72 КК України. 
		Процесуальні витрати відсутні.
		 
		Керуючись ст.369-371,373-375, ч. 15 ст.615 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		1.  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення воліна строк 5 (п`ять) років.
		2. Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді застави залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.
		3. З набранням вироком законної сили  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримати та взяти під варту.
		4. Строк покарання  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його затримання та взяття під варту за цим вироком.
		5.Відповідно доч.5ст.72КК України,зарахувати ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк попереднього ув`язнення в строк покарання у виді позбавлення волі з 01.04.2025 до 03.04.2025, виходячи з розрахунку день за день.
		6. Речовий доказ: диск DVD+RW «Verbatim», який знаходяться при матеріалах кримінального провадження, зберігати у матеріалах кримінального провадження.
		7. Заставу в розмірі 60560 грн (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень), внесену за ОСОБА_4 заставодавцем ОСОБА_14 , після набрання вироком законної сили, повернути заставодавцю. 
		8. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		9. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
		10. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		 
		Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду
		Одеської області ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...