Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/511/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 16.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2025.
Дата набрання законної сили: 25.06.2025
Номер судового провадження: 14-63цс25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		25 червня 2025 року        
		м. Київ
		справа № 754/511/23
		провадження № 14-63цс25
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Воробйової І. А.,
		суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
		перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Судуцивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних 
		за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 серпня 2023 року під головуванням судді Лісовської О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у складі колегії суддів Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
		УСТАНОВИЛА:
		1.           У січні 2023 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ «АБ «Укргазбанк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних.
		2.           Позовну заяву мотивовано тим, що 21 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ «АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 50-Ф/08-38, за умовами якого відповідачка отримала від банку кредитні кошти в розмірі 132 000,00 дол. США на строк до 20 серпня 2038 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 13,8 % річних.
		У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за цим кредитним договором банк звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за ним.
		Банк зазначав, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 05 липня 2011 року з неї на користь позивача було стягнуто заборгованість за кредитом у сумі 153 216,56 дол. США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 05 липня 2011 року становило 1 221 365,80 грн, пеню в розмірі 64 133,49 грн, штраф за невиконання умов договору іпотеки щодо обов`язку страхування предмета іпотеки в розмірі 38 100,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 
		Проте фактично заборгованість за кредитним договором не погашена, а рішення суду не виконано.
		3.           Ураховуючи зазначене, ПАТ «АБ «Укргазбанк», посилаючись на вимоги статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просило суд стягнути з ОСОБА_1 3 % річних від простроченої суми за період з 12 березня 2017 року до 23 лютого 2022 року в розмірі 22 780,99 дол. США.
		4.           17 серпня 2023 року рішенням Деснянського районного суду міста Києва, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року, в задоволенні позову ПАТ «АБ «Укргазбанк» відмовлено.
		5.           Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ «АБ «Укргазбанк», суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з відсутності обов`язку відповідача перед позивачем у грошовому зобов`язанні за договором позики від 20 червня 2008 року у зв`язку зі спливом часового проміжку, наданого законом для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Тому вважав, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача можливого похідного зобов`язання, передбаченого статтею 625 ЦК України.
		6.           У січні 2024 року представник ПАТ «АБ «Укргазбанк» Семенченко Р. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду місто Києва від 17 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
		7.           Касаційну скаргу мотивовано тим, що у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 757/44680/15-ц Верховний Суд здійснив тлумачення частини першої статті 509, частини першої статті 267, статті 626 ЦК України та дійшов висновку про те, що: 1) натуральним є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном; 2) конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку; 3) кредитор в натуральному зобов`язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку.
		Зазначає, в цій справі основна вимога кредитора вже захищена судом у рішенні Деснянського районного суду міста Києва від 05 липня 2011 року у справі          № 2-144/2011, за яким з відповідачки стягнено суму заборгованості, а тому зобов`язання не можна вважати натуральним.
		При цьому та обставина, що виконавчий лист не перебуває на виконанні, не має правового значення, оскільки чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18.
		Можливість нарахування боржникові кредитором наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України, після реалізації права на дострокове стягнення усієї суми кредиту, встановлена також постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц.
		Вважає, що в цій справі зобов`язання не трансформувалось у натуральне, а тому відсутність виконавчого провадження не є підставою для відмови у задоволенні позову.
		8.           Ухвалою від 19 лютого 2024 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відкрила касаційне провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а ухвалою від 03 квітня 2025 року призначила справу до судового розгляду.
		9.           30 квітня 2025 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановила ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною третьою статті 403 ЦПК України, зокрема, для відступу від висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 серпня 2024 року у справі № 916/735/23, про відсутність підстав для стягнення з боржника сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, у зв'язку з тим, що можливість примусового стягнення кредитором вказаної заборгованості вичерпана.
		10.        Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.
		11.        Тому колегія суддів вважає, що якщо кредитор вже скористався судовим захистом та з боржника рішенням суду стягнуто суму основного боргу, то таке зобов`язання вже не є натуральним, а тому кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України. Таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання, підтвердженого судовим рішенням, до моменту його повного виконання і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (див. постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі № 759/4755/19 та від 29 листопада 2023 року у справі № 753/1527/22).
		12.        Натомість колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2024 року у справі № 916/735/23 сформулювала інший правовий висновок щодо застосування приписів частини другої статті 625 ЦК України.
		13.        У цій справі колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказала на відсутність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, передбаченого частиною другою статті 625 ЦК України, за обставин підтвердження такого боргу відповідним судовим рішенням, яке не може бути виконаним без вирішення питання щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.
		14.        Тобто колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що у випадку, якщо судовим рішенням вже стягнуто з боржника суму боргу, проте стягувач вичерпав можливість пред`явлення виконавчого документа до виконання і такий документ на виконанні не перебуває, зобов`язання вважається натуральним, а отже, стягнення з боржника сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, неможливе.
		15.        Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, викладені в ухвалі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 квітня 2025 року, обґрунтованими й такими, що містять підстави для прийняття справи до провадження Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України, оскільки існує необхідність формування єдиної правозастосовної практики щодо вирішення питання про стягнення сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, за обставин наявності судового рішення, яке не може бути звернене до виконання.
		16.        Констатуючи наявність підстав для прийняття справи до розгляду, Велика Палата Верховного Суду врахувала, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.
		17.        Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
		18.        Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
		19.        Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності. 
		20.        У частині першій статті 402 ЦПК України передбачено, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Такий розгляд відбувається з урахуванням статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
		21.        Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		22.        Виходячи з викладеного справу необхідно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у порядку письмового провадження).
		23.        Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
		24.        Керуючись частиною першою статті 402, частиною третьою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		1.           Прийняти до розгляду справу № 754/511/23 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних.
		2.           Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 24 вересня 2025 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: місто Київ, вулиця Пилипа Орлика, 8.
		3.           Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.
		4.           Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                                      І. А. Воробйова
		Судді:                        О. О. Банасько                                                    К. М. Пільков
		                            О. Л. Булейко                                                         С. О. Погрібний
		                                    О. А. Губська                                                          Н. С. Стефанів
		А. А. Ємець                                                            Т. Г. Стрелець
		                                    В. В. Король                                                            О. В. Ступак
		                                    С. І. Кравченко                                                      І. В. Ткач
		                                    О. В. Кривенда                                                       В. Ю. Уркевич
		                                    М. В. Мазур                                                            Є. А. Усенко
		                                    С. Ю. Мартєв                                                          Н. В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...