Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/10782/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 16.07.2025. Зареєстровано: 16.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/199/375/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024052770000302

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 199/10782/24
		(1-кп/199/375/25) 
		ВИРОК 
		іменем України
		16 липня 2025 року                   місто Дніпро
		       Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі:
		       головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		       секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12024052770000302 від 12.07.2024 відносно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Маріуполь Донецької області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , 
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 111-1 КК України,
		за участю:
		прокурора - ОСОБА_4 
		захисника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченої (in absentia) вказане кримінальне провадження, яке здійснювалося в режимі дистанційного судового провадження
		ВСТАНОВИВ:
		24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН), до складу якої входять Україна, російська федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав і резолюціями: від 16.12.1970 № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 № 2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав і про обмеження їх незалежності і суверенітету від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, визначено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію або втручання у будь-якій формі або з якої б то не було причини у внутрішні і зовнішні справи інших держав. Закріплені обов`язки держав утримуватися від: збройної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; надання сприяння, заохочення або підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на своїй території навчання, фінансування і вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. 
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. 
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
		Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Статтею 73 Конституції України закріплено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН. 
		Всупереч вказаним нормам Президент російської федерації, а також інші представники влади російської федерації, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України.
		З цією метою 22.02.2022 президент російської федерації підписав з керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, які в той же день ратифіковані Державною думою та Радою Федерації Федеральних Зборів російської федерації. 
		В цей же день президент російської федерації з метою надання видимості законності дій по нападу на Україну направив до Ради Федерації Федеральних Зборів російської федерації звернення про використання Збройних Сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
		Керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей 23.02.2022 звернулися до Президента російської федерації з проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними воєнної агресії «українського режиму щодо населення» так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки».
		Президент російської федерації 24.02.2022 оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил російської федерації на територію України.
		24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці Збройних Сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України через лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Київській, Сумській, Чернігівській та інших областях і шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків. 
		Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна і міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		24.02.2022 Указом Президента України ОСОБА_6 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05:30 години 24.02.2022 введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб. В подальшому у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено та він діє і на теперішній час.
		Місто Маріуполь та Маріупольський район Донецької області відповідно до наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23.11.2022» (зі змінами), від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», є тимчасово окупованою територією.
		При цьому представники підконтрольних російській федерації самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави на тимчасово окупованій території м. Маріуполь та Маріупольського району Донецької області, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, у тому числі із числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території. Кінцевою метою окупаційних органів є інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу російської федерації.
		У зв`язку із чим на порушення порядку, встановленого Конституцією України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів, на тимчасово окупованій території Маріупольського району Донецької області, яка є невід`ємною складовою частиною території України, 05.06.2022 Указом глави так званої «ДНР» № 263 було створено місцеву адміністрацію так званої «Донецької Народної Республіки» - адміністрацію Володарського району.
		Законом України від 22.05.2022 № 2265-IX «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму в Україну» російська федерація визнана державою-терористом (державою-агресором).
		З початку військової агресії російської федерації на територіях, які опинилися в окупації, серед яких і м. Маріуполь Донецької області, представники держави-агресора, створили незаконні органи влади, які розпочали впроваджувати політичні та освітні стандарти російської федерації. Не пізніше 28.04.2022 представниками окупаційної адміністрації держави-агресора створено заклад освіти під назвою (мовою оригіналу) «Муниципальное бюджетное общеобразовательное учреждение "Зарянская школа" администрации Новоазовского района», яке 01.09.2022 було перейменоване в (мовою оригіналу) «Муниципальное бюджетное общеобразовательное учреждение "Зарянская школа" администрации Володарского района» та 01.07.2024 було перейменоване в (мовою оригіналу) «Государственное бюджетное общеобразовательное учреждение "Зарянская школа Володарского муниципального округа" Донецкой народной республики» (скорочена назва «ГБОУ "Зарянская школа Володарского м.о."»), розташоване за адресою (мовою оригіналу): Донецкая Народная Республика, муниципальный округ Володарский, с. Заря, ул. Садовая, дом 22А, на основі приміщень та матеріальних цінностей державного навчального закладу «Комунальний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів села Зоря Кальчицької сільської ради Донецької області", розташованого за адресою: Донецька область, Маріупольський район, с. Зоря, вул. Садова, буд. 22А, код ЄДРПОУ 30366910.  
		Згiдно з положеннями ст. 2 Закону України «Про освiту» законодавство України про освiту грунтується на Конституцiї України, Законах України, iнших актах законодавства у сферi освiти i науки та мiжнародних договорiв України, укладених в установленому законом порядку. Засадами державної полiтики у сферi освiти та принципами освiтньої дiяльностi є: верховенство права, нерозривний зв`язок iз свiтовою та нацiональною iсторiєю, культурою, нацiональними традицiями, гуманiзм, демократизм, єднiсть навчання, виховання та розвитку, виховання патрiотизму, поваги до культурних цiнностей українського народу, його iсторико-культурного надбання i традицiй, формування усвiдомленої потреби в дотриманнi Конституції України та законiв України, нетерпимостi до їx порушення, формування поваги до прав i свобод людини, нетерпимостi до приниження її честi та гiдностi, фiзичного або психологiчного насильства, а також до дискримiнацiї за будь-якими ознаками, формування громадянської культури та культури демократiї (ст. 6 Закону). 
		Вiдповiдно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про освiту» мовою освітнього процесу в закладах освiти є державна мова. Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освiти на всiх рiвнях (дошкільної, загальної, середньої, професійної (професiйно-технiчної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та пiслядипломної освiти державною мовою в державних i комунальних закладах освiти.
		Частиною 2 статтi 7 Закону України «Про освiту» передбачено, що заклади освіти забезпечують обов`язкове вивчення державної мови.
		Згiдно зi статтею 5 Закону України «Про освiту» освіта є державним пріоритетом, що забезпечує iнновацiйний, соцiально-економічний і культурний розвиток суспiльства. 
		Статтею 1 Закону України «Про повну загальну середню освiту» визначено, що державнi стандарти повної загальної, середньої освiти - документи, що визначають загальні обсяги навчального навантаження здобувачiв початкової, базової середньої, профiльної середньої освiти, вимоги до їx компетентностей i до згрупованих за вiдповiдними освiтнiми галузями обов`язкових результатiв навчання, яких вони мають досягти на вiдповiдному рiвнi повної загальної середньої освiти. 
		Державним стандартом початкової освiти, затвердженим постановою Кабінету Мiнiстрiв України 21.02.2018 № 87 передбачено, що метою початкової освiти є всебiчний розвиток дитини, її талантiв, здiбностей, компетентностей та наскрiзних умiнь. До ключових компетентностей, серед iншого належать: вільне володiння державною мовою, спроможнiсть дiяти як вiдповiдальний громадянин та брати повноцiнну участь у громадському та суспiльному життi, спираючись на критичне оцiнювання основних подiй нацiональної, європейської та світової історії, а також повагу до прав людини та верховенства права, цiнування культурного розмаїття рiзних народiв та iдентифiкацiю себе як громадянина України. 
		Також Державним стандартом базової середньої освiти, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 30.09.2020 № 898, визначено, що метою базової середньої освiти є розвиток природних здiбностей, iнтересiв, обдарувань учнiв, формування компетентностей, необхiдних для їx соцiалiзацiї та громадянської активностi, виховання вiдповiдального, шанобливого ставлення до родини, суспiлъства, навколишнього природного середовища, нацiональних та культурних цiнностей українського народу. Реалiзацiя мети базової середньої освiти ґрунтується на таких цiннiсних орієнтирах, як формування в учнiв активної громадянської позицiї, патріотизму, поваги до кулътурних цiнностей українського народу, його iсторико-культурного надбання i традицій, державної мови, плекання в учнiв любовi до рідного краю. 
		Крім того, згідно до Наказу Міністерства освіти та науки України від 04.09.2000 №428/48 «Про запровадження 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» в України запроваджено та діє 12-бальна шкала оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.
		Водночас, ОСОБА_3 , в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст.ст. 1, 2, 17, 19 Конституції України, зрадила українській державі та всьому Українському народові, добровільно, будучи громадянкою України, вчинила дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, виходячи з наступного.
		Пункт 6 статтi 2 «Федерального закона от 29.12.2012 N 273-ФЗ (ред. от 08.08.2024) «Об образовании в Российской Федерации»» (мовою оригiналу) (далi - закон) встановлює поняття «федерального государственного образовательного стандарта», а саме - «сукупнiсть обов`язкових вимог до освiти певного рiвня та/або до професiї, спецiальностi i напряму пiдготовки, затверджених в залежностi вiд рiвня освiти федеральним органом виконавчої влади, що здiйснює функцiї з розробки та реалiзацiї державної полiтики та нормативно-правового регулювання у сферi загальної освiти, або федеральним органом виконавчої влади, що здiйснює функцiї з розробки та реалiзацiї державної полiтики та нормативно-правового регулювання у сферi вищої освiти».
		Пунктом 3 ч. 1 ст. 3 закону передбачено, що одним з основних принципів державної політики і правового регулювання відносин в сфері освіти є- гуманістичний характер освіти відповідно до традиційних російських духовно-моральних цінностей, пріоритет життя і здоров`я людини, прав і свобод особистості, вільного розвитку особистості, виховання взаємоповаги, працьовитості, громадянськості, патріотизму, відповідальності, правової культури, дбайливого ставлення до природи та навколишнього середовища, раціонального природокористування; 
		Вiдповiдно до ч. 1 ст. 4 вищезазначеного закону вiдносини у сферi освiти регулюється конституцiєю росiйської федерацiї, цим законом, а також iншими федеральними законами, нормативно-правовими актами суб`єктiв росiйської федерацiї, що регулюють вiдносини у сферi освiти.
		Згiдно ч.ч. 4,5 ст. 4, норми, що регулюють вiдносини у сферi освiти i мiстяться в iнших федеральних законах та iнших нормативно правових актах рф, законах та iнших правових актах суб`єктiв рф, правових актах мiсцевого самоврядування, повиннi вiдповiдати цьому федеральному закону. 
		У випадку невiдповiдностi норм, що регулюють вiдносини у сферi освiти i мiстяться в iнших нормативно-правових актах рф, законах та інших правових актах суб`єктів рф, правових актах місцевого самоврядування застосовуються норми цього федерального закону.
		Відповідно до ч. 7 ст. 4 закону дiя законодавства розповсюджується на yci організації, якi здiйснюють освітню дiяльність на територiї рф.
		Частина 1 статті 10 закону встановлює, що система освіти включає в себе федеральні державні освітні стандарти та федеральні державні вимоги, освітні стандарти та самостійно встановлювані вимоги, освітні програми різних видів, рівня та (або) спрямованості.
		       Положеннями ст. 11 даного закону встановлено, що (мовою оригіналу) «федеральные государственные образовательные стандарты» мiстять в собi вимоги щодо структури, умов реалiзацiї та результатiв засвоєння основних освiтнiх програм. Федеральні державні освітні стандарти дошкільної, початкової загальної та основної загальної освіти забезпечують можливість здобуття освіти рідними мовами з числа мов народів російської федерації, вивчення державних мов республік російської федерації, рідних мов з числа мов народів російської федерації, у тому числі російської мови як рідної мови. 
		Положеннями ст. 11 цього закону також встановлено, що до основних освітніх програм вiдносяться основнi загальноосвiтнi програми - освiтнi програми дошкільної освiти, освiтнi програми початкової загальної освiти, освiтнi програми основної загальної освiти, освiтнi програми середньої загальної освiти. Організації, що здійснюють освiтню дiяльнiсть по маючим державну акредитацію освітнім програмам початкової загальної, основної загальної, середньої загальної освіти розробляють освiтнi програми у вiдповiдностi до «федеральных государственных образовательных стандартов» i вiдповiдних федеральних основних загальноосвітніх програм. 
		Статтею 12 закону передбачено, що освітні програми визначають зміст освіти. Зміст освіти має сприяти взаєморозумінню та співробітництву між людьми, народами незалежно від расової, національної, етнічної, релігійної та соціальної приналежності, враховувати різноманітність світоглядних підходів, сприяти реалізації права учнів на вільний вибір думок та переконань, забезпечувати розвиток здібностей кожної людини, формування та розвиток її особистості відповідно до прийнятими в сім`ї та суспільстві традиційними російськими духовно-моральними та соціокультурними цінностями.
		Організації, які здійснюють освітню діяльність за освітніми програмами початкової загальної, основної загальної, середньої загальної освіти, що мають державну акредитацію, розробляють освітні програми відповідно до федеральних державних освітніх стандартів і відповідних федеральних основних загальноосвітніх програм. Зміст та заплановані результати розроблених освітніми організаціями освітніх програм повинні бути не нижчими за відповідні змісти та заплановані результати федеральних основних загальноосвітніх програм.
		При розробці основної загальноосвітньої програми організації, які здійснюють освітню діяльність з освітніх програм початкової загальної, основної загальної, середньої загальної освіти, що мають державну акредитацію, передбачають безпосереднє застосування при реалізації обов`язкової частини освітньої програми початкової загальної освіти федеральних робочих програм з навчальних предметів "Російська мова", "Літературне читання", "Навколишній світ" та "Праця (технологія)", при реалізації обов`язкової частини освітньої програми основної загальної освіти федеральних робочих програм з навчальних предметів "Російська мова", "Література", "Історія", "Суспільствознавство", "Географія ", "Основи безпеки та захисту Батьківщини" та "Праця (технологія)", а при реалізації обов`язкової частини освітньої програми середньої загальної освіти федеральних робочих програм з навчальних предметів "Російська мова", "Література", "Історія", "Суспільствознавство", "Географія" та "Основи безпеки та захисту Батьківщини".
		Статтею 14 закону встановлено, що в освітніх організаціях освітня діяльність здійснюється державною мовою російської федерації. Викладання та вивчення державної мови Російської Федерації в рамках освітніх програм, що мають державну акредитацію, здійснюються відповідно до федеральних державних освітніх стандартів, освітніх стандартів.
		Згiдно ст. 26 закону управлiння освiтньою органiзацiєю здійснюються у вiдповiдностi з законодавством рф, з урахуванням особливостей, встановлених цим законом.
		Одноособовим виконавчим органом освiтньої opгaнiзaцiї є керiвник освiтньої opгaнiзaцiї (ректор, директор, завiдувач, начальник чи iнший керiвник), який здiйснює поточне керiвництво дiяльнiстю освiтньої opгaнiзaцiї.
		Відповідно до (мовою оригіналу) «Федеральной образовательной программы начального общего образования» (утвержденной приказом Минпросвещения России от 18.05.2023 № 372 «Об утверждении федеральной образовательной программе начального общего образования» (мовою оригіналу) - далі ФОП НОО - п. 17.1. - ФОП НОО є основним документом, що визначає зміст загальної освіти, а також регламентує освітню діяльність організації в єдності урочної та позаурочної діяльності при обліку встановленого ФГОС НОО співвідношення обов`язкової частини програми та частини, що формується учасниками освітнього процесу.
		Згідно до п. 17.2. Цілями реалізації ФОП НОО є: забезпечення реалізації конституційного права кожного громадянина російської федерації на здобуття якісної освіти, що включає навчання, розвиток та виховання кожного учня; розвиток єдиного освітнього простору російської федерації на основі загальних принципів формування змісту навчання та виховання, організації освітнього процесу.
		Відповідно до «Федеральной образовательной программы основного общего образования (утвержденной приказом Минпросвещения россии от 18.05.2023 № 370 «Об утверждении федеральной образовательной программе основного общего образования» (мовою оригіналу) - далі ФОП ООО- п.16.1. ФОП ООО є основним документом, що визначає зміст загальної освіти, а також регламентує освітню діяльність організації в єдності урочної та позаурочної діяльності при обліку встановленого ФГОС ТОВ співвідношення обов`язкової частини програми та частини, що формується учасниками освітніх відносин.
		Згідно з п. 16.3. досягнення поставленої мети реалізації ФОП ООО передбачає вирішення наступних основних завдань: формування у осіб, що навчаються моральних переконань, естетичного смаку та здорового способу життя, високої культури міжособистісного та міжетнічного спілкування, оволодіння основами наук, державною мовою Російської Федерації, навичками розумової та фізичної праці, розвиток нахилів, інтересів, здібностей до соціального самовизначення.
		Відповідно до «Федерального государственного образовательного стандарта начального общего образования», затвердженого Приказом Министерства просвещения российской федерации от 31.05.2021 № 286 «Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта начального общего образования» (далі «ФГОС НОО») - Федеральний державний освітній стандарт початкової загальної освіти забезпечує: єдність освітнього простору російської федерації, у тому числі єдність навчальної та виховної діяльності, що реалізується спільно з сім`єю та іншими інститутами виховання, з метою реалізації рівних можливостей здобуття якісної початкової загальної освіти; формування у осіб, що навчаються, системних знань про місце російської федерації у світі, її історичну роль, територіальну цілісність, культурний і технологічний розвиток, вклад країни у світову наукову спадщину та формування уявлень про сучасну росію, спрямовану в майбутнє; ФГОС розроблений з урахуванням регіональних, національних та етнокультурних особливостей народів російської федерації, орієнтований на ознайомлення учнів з доступними для них сторонами різноманітної цивілізаційної спадщини росії, на розширення уявлень про історичний та соціальний досвід різних поколінь росіян, про основи загальноросійської світської етики та духовно-моральних культур народів російської федерації (ч.ч. 1, 3 ФГОС НОО).
		Згідно до ч. 15 «ФГОС НОО» - програма початкової загальної освіти реалізується державною мовою російської федерації.
		Відповідно до «Федерального государственного образовательного стандарта основного общего образования», затвердженого (мовою оригіналу) «Приказом Министерства просвещения российской федерации от 31.05.2021 № 287» далі «ФГОС ООО» - федеральний державний освітній стандарт основної загальної освіти забезпечує: єдність освітнього простору російської федерації у тому числі єдність навчальної та виховної діяльності, що реалізується спільно з сім`єю та іншими інститутами виховання, з метою реалізації рівних можливостей здобуття якісної основної загальної освіти; формування російської громадянської ідентичності учнів як складової їх соціальної ідентичності, що є усвідомлення індивідом приналежності до спільності громадян російської федерації, здібності, готовності та відповідальності виконання ним своїх цивільних обов`язків, користування прав та активної участі в житті держави, розвитку громадянського суспільства з урахуванням прийнятих у суспільстві правил та норм поведінки; збереження та розвиток культурної різноманітності та мовної спадщини багатонаціонального народу російської федерації, реалізацію права на вивчення рідної мови, можливість отримання основної загальної освіти рідною мовою, оволодіння духовними цінностями та культурою багатонаціонального народу російської федерації; формування у учнів системних знань, про місце російської федерації у світі, її історичну роль, територіальну цілісність, культурний і технологічний розвиток, вклад країни у світову наукову спадщину та формування уявлень про сучасну росію, спрямовану в майбутнє.
		Згідно з (мовою оригіналу) «Федеральным государственным образовательным стандартом среднего общего образования», затвердженого (мовою оригіналу) «приказом Министерства образования и науки рф от 17.05.2012 № 413 с изменениями от 12.08.2022, 27.12.2023» - федеральний державний освітній стандарт середньої загальної освіти є сукупністю вимог, обов`язкових при реалізації основної освітньої програми середньої загальної освіти. Стандарт розроблено з урахуванням регіональних, національних та етнокультурних потреб народів Російської Федерації та спрямований на забезпечення: формування російської громадянської ідентичності учнів; єдності освітнього простору російської федерації за допомогою встановлення єдиних вимог до результатів, структури та умов реалізації основної освітньої програми; збереження та розвитку культурної різноманітності та мовної спадщини багатонаціонального народу російської федерації, реалізації права на вивчення рідної мови, оволодіння духовними цінностями та культурою багатонаціонального народу росії. Стандарт орієнтований становлення особистісних характеристик випускника ("портрет випускника школи "): той, хто любить свій край і свою Батьківщину, поважає свій народ, його культуру та духовні традиції; усвідомлює і приймає традиційні цінності сім`ї, російського громадянського суспільства, багатонаціонального російського народу, людства, усвідомлює свою причетність долі Батьківщини. Особистісні результати освоєння основної освітньої програми досягаються в єдності навчальної та виховної діяльності організації, що здійснює освітню діяльність, відповідно до традиційних російських соціокультурних, історичних і духовно-моральних цінностей, прийнятих у суспільстві правил і норм поведінки, і сприяють процесам самопізнання, самовиховання та саморозвитку, розвитку внутрішньої позиції особистості, патріотизму, громадянськості, поваги до пам`яті захисників Вітчизни та подвигів Героїв Вітчизни та старшого покоління, закону та правопорядку, праці, взаємної поваги, дбайливого ставлення до культурної спадщини та традицій багатонаціонального народу Російської Федерації, природи та навколишнього середовища. Особистісні результати освоєння основної освітньої програми учнями повинні відображати готовність і здатність учнів керуватися сформованою внутрішньою позицією особистості, системою ціннісних орієнтацій, позитивних внутрішніх переконань, що відповідають традиційним цінностям російського суспільства, розширення життєвого досвіду та досвіду діяльності у процесі реалізації основних напрямків у частині: громадянського виховання: сформованість громадянської позиції учня як активного та відповідального члена російського суспільства; усвідомлення своїх конституційних прав та обов`язків, повага до закону та правопорядку; патріотичного виховання: сформованість російської громадянської ідентичності, патріотизму, поваги до свого народу, почуття відповідальності перед Батьківщиною, гордості за свій край, свою Батьківщину, свою мову та культуру, минуле та сьогодення багатонаціонального народу росії; ціннісне ставлення до державних символів, історичної та природної спадщини, пам`ятників, традицій народів росії, здобутків росії в науці, мистецтві, спорті, технологіях та праці; ідейна переконаність, готовність до служіння та захисту Вітчизни, відповідальність за його долю; духовно-морального виховання: усвідомлення духовних цінностей російського народу.
		 
		Згідно з (мовою оригіналу) «Уставом государственного бюджетного общеобразовательного учреждения "Зарянская школа Володарского муниципального округа" донецкой народной республики» освітня установа у своїй діяльності керується конституцією російської федерації та донецької народної республіки, Цивільним кодексом російської федерації, федеральним законом від 29.12.2012 № 273-ФЗ «Про освіту в російській федерації», Законом донецької народної республіки від 06.10.2023 № 12-РЗ Про освіту в донецькій народній республіці» (далі - Закон) та іншими федеральними законами, указами та розпорядженнями президента російської федерації, постановами та розпорядженнями уряду російської федерації, нормативно-правовими актами федерального органу виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулюванню у сфері освіти, законами донецької народної республіки, указами та розпорядженнями голови донецької народної республіки, постановами та іншими нормативними правовими актами донецької народної республіки, Засновника, а також цим Статутом, локальними актами Освітньої установи.        
		Освітня діяльність в освітній установі здійснюється відповідно до основних загальноосвітніх програм відповідного рівня освіти відповідно до федеральних державних освітніх стандартів, федеральних основних освітніх програм, федеральної робочої програми виховання та федерального календарного плану виховної роботи: освітньої програми початкової загальної, основної загальної та середньої загальної освіти; додаткових загальнорозвиваючих програм, адаптованих загальнорозвиваючих програм; програм індивідуального навчання; програми психолого-педагогічної спрямованості для профільних класів.
		ОСОБА_3 , будучи громадянкою України, не пізніше 17.07.2023, усвідомлюючи, що в Україні введено воєнний стан, керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою російської федерації, добровільно обійняла посаду заступника директора з виховної роботи (мовою оригіналу) «Муниципального бюджетного общеобразовательного учреждения "Зарянская школа" администрации Володарского района», яке 01.07.2024 було перейменоване в (мовою оригіналу) «Государственное бюджетное общеобразовательное учреждение "Зарянская школа Володарского муниципального округа" Донецкой народной республики» та впроваджує стандарти освіти держави-агресора у даному закладі освіти, що розташований за адресою: (мовою оригіналу) Донецкая Народная Республика, муниципальный округ Володарский, село Заря, ул. Садовая, дом 22А, на основі приміщень та матеріальних цінностей державного навчального закладу «Комунальний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів села Зоря Кальчицької сільської ради Донецької області", розташованого за адресою: Донецька область, Маріупольський район, село Зоря, вул. Садова, буд. 22А, код ЄДРПОУ 30366910.
		Згідно до положень (мовою оригіналу) «Должностной инструкции заместителя директора по воспитательной работе муниципального бюджетного общеобразовательного учреждения "Зарянская школа" администрации Володарского района» (далі Інструкція) до обов`язків ОСОБА_3 як заступника директора з навчально-виховної роботи між іншого входить:
		- організація поточного та перспективного планування діяльності школи;
		- координація роботи педагогічних та інших працівників, а також розробка навчально-методичної та іншої документації, необхідної для діяльності школи;
		- здійснення контролю за якістю освітнього процесу, об`єктивністю оцінки результатів освітньої діяльності учнів, вихованців, роботою гуртків, забезпечення рівня підготовки учнів, вихованців, що відповідає вимогам федерального державного освітнього стандарту, федеральним державним вимогам;
		- координація взаємодії між представниками педагогічної науки та практики;
		- організація просвітницької роботи серед батьків (осіб, які їх замінюють);
		- допомога педагогічним працівникам в освоєнні та розробки інноваційних програм та технологій; 
		- організація методичної, культурно-масової роботи;
		- здійснення контролю за навчальним навантаженням учнів, вихованців;
		- складання розкладу навчальних занять та інших видів навчальної, виховної (в тому числі культурно-дозвільної) діяльності;
		- забезпечення своєчасного складання, затвердження, подання звітної документації;
		- участь у підборі та розстановці педагогічних кадрів, організація підвищення їх кваліфікації та професійної майстерності;
		- внесення пропозицій щодо вдосконалення освітнього процесу та управління школи;
		- участь у підготовці та проведенні атестації педагогічних та інших працівників школи відповідно до перспективного плану проходження атестації та щорічного наказу по атестації;
		- координація роботи підпорядкованих їй служб і структурних підрозділів.
		Використовуючи отримані повноваження заступника директора з виховної роботи (мовою оригіналу) «Муниципального бюджетного общеобразовательного учреждения "Зарянская школа" администрации Володарского района», ОСОБА_3 з метою організації освітнього процесу у вказаній школі, не пізніше ніж з 17.07.2023, діючи на підставі законодавства рф та вказаної Інструкції приймає участь у розгляді та прийнятті робочих програм позаурочної діяльності для учнів (мовою оригіналу) «Муниципального бюджетного общеобразовательного учреждения "Зарянская школа" администрации Володарского района», проведення яких входить до «Основной образовательной программы основного общего образования», «Основной образовательной программы начального общего образования», «Основной образовательной программы среднего общего образования» вказаної школи, та які спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора, а саме: вивчення навчальних програм та предметів, що формують в учнях російську громадянську ідентичність, ціннісне ставлення до державних символів, історичної спадщини, здобутків росії в науці, мистецтві, спорті, технологіях та праці, ідейну переконаність, готовність до служіння та захисту вітчизни, відповідальність за його долю, впроваджує духовно-моральне виховання щодо усвідомлення духовних цінностей російського народу, тобто забезпечує впровадження стандартів освіти держави - агресора у вищевказаному закладі освіти, без врахування освітніх програм за національним законодавством України.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч.1 ст.7 КПК України).
		Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Згідно до ч. 1 ст. 10 КПК України суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
		ОСОБА_3 в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України була сповіщена про час та місце розгляду кримінального провадження шляхом надсилання судових викликів (повісток) за останнім відомим місцем її реєстрації та проживання з публікацією змісту таких повісток у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті суду та на офіційному Офісу Генерального прокурора, однак ОСОБА_3 в судові засідання не з`явилася.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, знає про розпочате щодо неї кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим постановою прокурора Маріупольської окружної прокуратури Донецької області від 06.11.2024 підозрювану ОСОБА_3 було оголошено у регіональний державний, міждержавний та міжнародний розшук, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.02.2025 призначено до спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченої (in absentia), та відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченої.
		ОСОБА_3 в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України була сповіщена про час та місце розгляду справи шляхом надсилання судових викликів (повісток) за останнім відомим місцем її реєстрації та проживання з публікацією змісту таких повісток у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті суду та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, однак в судове засідання не з`явилася.
		 
		Попри неявку обвинуваченої ОСОБА_3 до суду, вина останньої у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена наданими стороною обвинувачення доказами, які були досліджені судом з дотриманням умов змагальності.
		 
		Допитаний судом свідок ОСОБА_7  пояснив, що з 2020 року він був призначений на посаду заступника голови ОТГ Донецької області. Обвинувачену ОСОБА_3 він знав особисто упродовж тривалого часу, оскільки вони проживали в сусідніх населених пунктах з невеликою чисельністю жителів. ОСОБА_3 до початку повномасштабного вторгнення працювала у школі викладачем, а після окупації с. Зоря Кальчицької сільської ради Донецької області російськими військами добровільно перейшла на бік ворога. Він знає, що з перших днів окупації с. Зоря обвинувачена ОСОБА_3 проігнорувала наказ керівника військово-цивільної адміністрації Донецької обласної та не евакуювалася із села. Вона залишилася на непідконтрольній Україна території, де почала співпрацювати із ворогом. Він знає, що російською владою ОСОБА_3 було призначено на посаду заступника директора з виховної роботи муніципального бюджетного загальноосвітнього закладу «Зорянська» школа. Також він бачив її на фотознімках в засобах масової інформації, котрі були розміщені на сайті школі с. Зоря, де вказано, що ОСОБА_3 займає посаду вчителя під окупаційним режимом. Останній раз він бачив ОСОБА_3 у березні 2022 року. Він знає, що крім педагогічної роботи, ОСОБА_3 балотувалася в депутати від партії «єдина росія», вона розповідала мешканцям села про хороше життя, агітувала людей за російську владу, внаслідок чого перемогла на виборах. Він стверджує, що ОСОБА_3 відкрито та привселюдно висловлювала свої думки та позицію ворога (рф), це був позив її серця, хоча могла і промовчати.
		 
		Допитаний судом свідок ОСОБА_8  пояснив, що до 2022 року він працював на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 1 Маріупольського РУП в Донецькій області, де під час служби обслуговував територію Кальчицької ОТМ, в яку входило і с. Зоря. Він знає, що ОСОБА_3 до повномасштабного вторгнення російської федерації працювала вчителем географії та була класним керівником старших класів у навчальному закладі «Комунальний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів села Зоря Кальчицької сільської ради Донецької області». По роботі, тобто враховуючи свої повноваження, він приходив до школи, де проводив профілактичні бесіди з учнями ОСОБА_3 . Він знає, що після вторгнення російських військ на територію села Зоря, ОСОБА_3 залишилася вдома та продовжила працювати у цій же школі, займаючи посаду заступника директора та викладача географії, інформатики, однак під окупаційною владою. У березні 2022 року без перешкод шляхом евакуації він виїхав з окупованої території, а ОСОБА_3 залишилася в селі, де продовжила працювати у школі. З часом у засобах масової інформації, а саме на сайті школи, яка знаходилася під окупаційним режимом, він побачив план роботи школи, змагань, затверджених за підписом ОСОБА_3 . Також він бачив і інтерв`ю за участю ОСОБА_3 , в якому вона вихваляла та дякувала керівництву Липецької області за допомогу у відновленні шкільного стадіону. Він переконаний, що ОСОБА_3 добровільно перейшла на бік ворога, зайнявши посаду заступника директора з виховної роботи у школі. Нічого не перешкоджало виїхати із села, чим він і скористався, а ОСОБА_3 залишилися співпрацювати з російською владою.
		 
		Відповідно до акту огляду від 11.05.2024 оглянутий текст публікації з пошукової системи "Google" за координатами: (htpp://t.me/uzvinkevich_sv/1491). На зазначеному веб-ресурсі за вищевказаними координатами міститься текстова публікації з чотирма фотографіями до неї (мовою оригіналу) «Сегодня, вместе с главой Зарянской сельской администрации ОСОБА_9 и ОСОБА_14 провел встречу с жителями села Заря». Дана публікація опублікована в мережі Інтернет у Телеграм-каналі: (мовою оригіналу) « ОСОБА_10 , глава Володарского муниципального округа». На фотографії зображено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Маріуполь, Донецької області, яка добровільно перейшла на бік окупаційної влади та зайняла посаду заступника директора з виховної роботи муніципального бюджетного загальноосвітнього закладу «Зорянська» школа, що знаходиться за адресою: Донецька область, Володарський район, с. Зоря, вул.Садова, 22а (Кальчикська ОТГ) на тимчасово окупованій території с. Зоря Донецької області. На фото, ОСОБА_3 проводить пропагандистський захід спільно з головою (мовою оригіналу) «Володарского муниципального округа» ОСОБА_10 (т. 2 а.к.п. 5-6).
		 
		Згідно з актом огляду від 11.05.2024 оглянутий текст публікації з пошукової системи "Google" за координатами: (htpp://t.me/volodinfo/8446). На зазначеному веб-ресурсі за вищевказаними координатами розміщена текстова публікація із наявним одним відеозаписом та фотографією, відповідно до яких заступник директора з виховної роботи Зарянської школи - ОСОБА_3 , котра перейшла під окупаційну владу надає коментар (мовою оригіналу) «О важности благоустройства в рамках федерального проекта территории вокруг спортивной площадки…», в с. Заря, Володарський район, Донецька область. Крім того ОСОБА_3 висловлює щиру подяку окупаційній владі, агітує місцеве населення підтримувати режим країни агресора. Відеозапис опублікований в мережі Інтернет у Телеграм-каналі (мовою оригіналу) «Администрация Володарского муниципального округа» (т. 2 а.к.п. 7-11).
		 
		Як слідує з протоколу огляду оптичного диску від 15.07.2024, переглянутого в судовому засіданні, слідчим оглянута одна публікація відеозапису з телеграм-каналу (мовою оригіналу) «Администрация Володарского муниципального округа», який розміщений за посиланням htpp://t.me/volodinfo/8446. Відповідно до посилання «Telegram WEB» розміщена назва (мовою оригіналу) «Администрация Володарского муниципального округа», де під назвою публікації (мовою оригіналу) «Продолжается голосование за объекты благоустройства в рамках федерального проекта… в 2025 году», і ОСОБА_3 , котра перейшла під окупаційний режим, вказує свою посаду - заступник директора з виховної роботи Зарянської школи, та надає коментар (мовою оригіналу) «О важности благоустройства в рамках федерального проекта территории вокруг спортивной площадки…», в с. Заря, Володарський район, Донецька область. Крім того ОСОБА_3 розповідає, що за допомогою підтримки місцевої адміністрації було збудовано спортивний майданчик та футбольне поле (т. 2 а.к.п. 15-19).
		 
		Відповідно до протоколу огляду оптичного диску від 11.10.2024, переглянутого в судовому засіданні, прокурорами був проведений огляд ВЕБ-сайту за посиланням htpp://www.nalog.gov.ru/rn77/. (мовою оригіналу) «Федеральная налоговая служба». У вікні під назвою «Сервіси та послуги» виявлено запис (мовою оригіналу) «Сведения из реестров», «Предоставление сведений из ЕГРЮЛ/ЕГРИП» з подальшим посилання не веб-сторінку: htpp://egrul.nalog.ru/index.html, яка містить інформацію про керівництво муніципального бюджетного загальноосвітнього закладу «Зорянська» школа, що знаходиться за адресою: Донецька область, Володарський район, с. Зоря, вул. Садова, 22а, котрий очолює директор, однак вже під окупаційним режимом із назвою (мовою оригіналу) «Государственное бюджетное общеобразовательное учреждение "Зарянская школа Володарского муниципального округа" Донецкой народной республики» (т. 2 а.к.п. 27-42).
		 
		Згідно з протоколом огляду оптичного диску від 11.10.2024, переглянутого в судовому засіданні, прокурорами був проведений огляд ВЕБ-сайту за посиланням (мовою оригіналу) «Солнечный свет» під назвою (мовою оригіналу) «Природно-ресурсный потенциал новых регионов России | Фогт ОСОБА_11 . Работа № 338811», де міститься публікація від 16.07.2024. Автор вказаної публікації - ОСОБА_3 , котра перебуває на посаді вчителя географії в «Зорянській школі», однак під окупаційним режимом. Остання аналізує природньо-ресурсний потенціал нових регіонів росії та його роль в економічному розвитку країни; зазначає про основні види природних ресурсів, їх розподіл та потенціал використання, а також наводить приклади успішного освоєння та перспективи подальшого розвитку (т. 2 а.к.п. 43-54).
		 
		Як слідує з протоколу огляду оптичного диску від 17.10.2024, переглянутого в судовому засіданні, прокурорами був проведений огляд ВЕБ-сайту за посиланням htpp://sh-zaryanskaya-r897.gosweb.gosuslugi.ru із назвою (мовою оригіналу) «ГБОУ «Зарянская школа Володарского М.О.» с. Заря», відповідно до якого є фотокартки із зображенням фасаду будівлі навчального закладу «Зорянська» школа, що знаходиться за адресою: Донецька область, Володарський район, с. Зоря, вул. Садова, 22а, однак під окупаційним режимом з наступною назвою (мовою оригінала) «Зарянская школа Володарского Муниципального Округа» за вищевказаною адресою та режимом роботи, а також відповідного статуту, котрий затверджений т.зв указом міністерства освіти та науки днр від 01.07.2024 № 1023, відповідно до якого навчальний заклад керується конституцією росії та низкою законів, указів, розпоряджень т.зв днр. Крім того дане посилання із мережі Інтернет має фотозображення керівництва навчального закладу, серед якого є ОСОБА_3 , яка обіймає посаду завуча з навчальної роботи та викладає предмети: інформатика, географія із відображенням того, що остання як особа, котра займає керуючу посаду має на сайті школи контактні зв`язки, серед яких: номер телефону російського оператора, електронну пошту та годин прийому, як заступника навчального закладу з відповідної посадовою інструкцією з назвою (мовою оригіналу) «Должностная Инструкция заместителя директора школы по воспитательной работе», яка затверджена т.зв в.о. начальника відділу освіту Володарського району згідно до наказу відділу освіти від 17.07.2023 № 57. Відповідно до огляду вищевказаного сайту та посилання, розміщена інформація про те, що ОСОБА_3 проводить позашкільні програми з учнями 8-11 класів, серед яких теми (мовою оригіналу) «Россия - мои горизонты», «Рабочая программа внеурочной деятельности «Разговоры о важном» та з учнями 5-11 класів, котрі затверджені із посиланням на численні документи, серед яких: федеральний закон про освіту в рф, стратегія національної безпеки рф, указ президента рф від 02.07.2021 № 400 про стратегію національної безпеки рф та програм розроблених відповідно до вимог, які вимагає країна агрессор (рф). Крім вказаного огляд ВЕБ-сайту за посиланням htpp://sh-zaryanskaya-r897.gosweb.gosuslugi.ru має документ під назвою (мовою оригіналу) «Основная образовательная программа основного общего образования на 2023-2024 учебный год». З метою збереження цих документів, здійснено повну та часткову роздруківку, які долучені до протоколу (т. 2 а.к.п. 52-241, т. 3 а.к.п. 1-93).
		 
		Відповідно до додаткового протоколу огляду оптичного диску від 09.12.2024, переглянутого в судовому засіданні, прокурорами був проведений огляд ВЕБ-сайту під назвою (мовою оригіналу) ГБОУ «ЗАРЯНСКАЯ ШКОЛА ВОЛОДАРСКОГО М.О » за посиланням https:/sh-zaryanskaya-r897.gosweb.gosuslugi.ru. При відкритті послання є фотокартка із зображенням фасаду будівлі навчального закладу на якій є напис (мовою оригіналу) «Государственное бюджетное общеобразовательное учреждение «Зарянская школа Володарского муниципального округа»…, адреса розташування (мовою оригіналу) 287042 донецкая народная республика, м.о. Володарский, с. Заря, ул. Садовая, 22а. З позначенням на російській мові режиму та графіку роботи та того, що початок занять о 08:30 годині. Нижче наводиться перелік осіб керівного складу школи з описом займаної посади, діяльності та фотокартками. Серед переліку інших осіб міститься запис про те, що ОСОБА_3 є заступником директора з виховної роботи, наводиться телефон: НОМЕР_1, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , години прийому: 9:00 - 15:00, а також міститься відповідна фотокартка особи. Далі при натисканні на текст (мовою оригіналу) « ОСОБА_13 », що є посиланням, відкривається веб-сторінка на якій є фотокартка із пояснювальним написом, згідно до якого ОСОБА_3 є завучем з ВР, навчальні предмети, що викладаються: інформатика, географія. З метою збереження отриманих даних та недопущення видалення інформації з мережі Інтернет, здійснено повне збереження Web-сторінки. Вказані файли записані на оптичний диск (т. 3 а.к.п. 94-99).
		 
		Згідно з протоколом огляду оптичного диску від 03.12.2024, переглянутого в судовому засіданні, прокурорами був проведений огляд в мережі Інтернет офіційний сайт президента російської федерації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4. В ході проведення огляду за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено документ під назвою (мовою оригіналу) «Федеральный закон от 29.12.2012 г. № 273-ФЗ «Об образовании в Российской Федерации» (в ред. от 08.08.2024), котрий прийнято держ. думою 21.12.2012 та схвалений сонетом федерації від 26.12.2012. Вказаний документ у форматі PDF файлу під назвою «0001201212300007» містить в собі 404 аркуші, де зазначено статті закону рф про освіту, а саме: основні засади державної політики та правового регулювання відносин у сфері освіти, структуру системи освіти, її стандарти, федеральні та державні вимоги до освіти. Також є інформація про те, що федеральні державні освітні стандарти дошкільної, початкової загальної та основної освіти забезпечують можливість здобуття освіти рідними мовами з числа мов народів російської федерації, вивчення державних мов республік рф, у тому числі російської мови як рідної мови. Організації, які здійснюють освітню діяльність за освітніми програмами початкової загальної, основної загальної, середньої загальної освіти, що мають державну акредитацію, розробляють освітні програми відповідно до федеральних державних освітніх стандартів та відповідних федеральних основних загальноосвітніх програм, де освітня діяльність здійснюється держаною мовою рф. З метою збереження отриманих даних та недопущення видалення інформації з мережі Інтернет, здійснено повне збереження Web-сторінки. Вказані файли записані на оптичний диск (т. 3 а.к.п. 100-120).
		 
		Як слідує з протоколу огляду оптичного диску від 04.12.2024 переглянутого в судовому засіданні, прокурорами був проведений огляд ВЕБ-сайту (мовою оригіналу) федерального ггосударственного бюджетного научного учреждения «Институт стратегии развития образования» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5. В ході обрання назви документу (мовою оригіналу) «Начальное общее образование», відкривається сторінка за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5, де виявлено документ під назвою (мовою оригіналу) «Федеральная образовательная программа начального общего образования», затверджений (мовою оригіналу) Приказом Министерства просвещения Российской Федерации от 18.05.2023 № 372 «Об утверждении федеральной образовательной программы начального общего образования» від 12.07.2023 № 74229. Вказаний документ містить 4040 аркушів, зміст документа вказує, що ФОП ПЗО є основним документом, що визначає зміст загальної освіти, а також регламентує освітню діяльність організацій в єдиному урочному та позаурочному секторі діяльності при врахуванні встановленого ФГОС ПЗО відповідності обов`язкових частин програми та частин, що формується учасниками освітнього процесу. 
		Далі, відповідно до п. 17.2. цілями реалізації ФОП НОО є: забезпечення реалізації конституційного права кожного громадянина російської федерації на здобуття якісної освіти, що включає навчання, розвиток та виховання кожного учня; розвиток єдиного освітнього простору російської федерації на основі загальних принципів формування змісту навчання та виховання, організації освітнього процесу.
		Як слідує з посилання ІНФОРМАЦІЯ_6, виявлено документ під назвою (мовою оригіналу) «Федеральная образовательная программа основного общего образования» котрий затвержено (мовою оригіналу) «Приказом Минпросвещения России от 18.05.2023 № 370 «Об утверждении федеральной образовательной программе основного общего образования» (мовою оригіналу), де згідно п.16.1. ФОП ООО є основним документом, що визначає зміст загальної освіти, а також регламентує освітню діяльність організації в єдності урочної та позаурочної діяльності при обліку встановленого ФГОС ТОВ співвідношення обов`язкової частини програми та частини, що формується учасниками освітніх відносин. Згідно з п. 16.3. досягнення поставленої мети реалізації ФОП ООО передбачає вирішення основних завдань: формування у осіб, що навчаються моральних переконань, естетичного смаку та здорового способу життя, високої культури міжособистісного та міжетнічного спілкування, оволодіння основами наук, державною мовою російської федерації, навичками розумової та фізичної праці, розвиток нахилів, інтересів, здібностей до соціального самовизначення.
		В ході проведення огляду за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 виявлено документ під назвою (мовою оригіналу) «Приказ Министерства просвещения Российской Федерации от 31.05.2021 № 286 «Об утверждении … образовательного стандарта начального образования». Відповідно до якого федеральний державний освітній стандарт початкової загальної освіти забезпечує: єдність освітнього простору російської федерації, у тому числі єдність навчальної та виховної діяльності, що реалізується спільно з сім`єю та іншими інститутами виховання, з метою реалізації рівних можливостей здобуття якісної початкової загальної освіти; формування у осіб, що навчаються, системних знань про місце російської федерації у світі, її історичну роль, територіальну цілісність, культурний і технологічний розвиток, вклад країни у світову наукову спадщину та формування уявлень про сучасну росію, спрямовану в майбутнє; ФГОС розроблений з урахуванням регіональних, національних та етнокультурних особливостей народів російської федерації, орієнтований на ознайомлення учнів з доступними для них сторонами різноманітної цивілізаційної спадщини росії, на розширення уявлень про історичний та соціальний досвід різних поколінь росіян, про основи загальноросійської світської етики та духовно-моральних культур народів Російської Федерації. З метою збереження отриманих даних та недопущення видалення інформації з мережі Інтернет, здійснено повне збереження Web-сторінки. Вказані файли записані на оптичний диск.
		За  посиланням  ІНФОРМАЦІЯ_8 виявлено документ під назвою (мовою оригіналу) «Федеральный государственный образовательный стандарт среднего общего образования» з його змінами згідно до якого федеральний державний освітній стандарт середньої загальної освіти є сукупністю вимог, обов`язкових при реалізації основної освітньої програми середньої загальної освіти. Стандарт розроблено з урахуванням регіональних, національних та етнокультурних потреб народів російської федерації та спрямований на забезпечення: формування російської громадянської ідентичності учнів; єдності освітнього простору російської федерації за допомогою встановлення єдиних вимог до результатів, структури та умов реалізації основної освітньої програми; збереження та розвитку культурної різноманітності та мовної спадщини багатонаціонального народу російської федерації, реалізації права на вивчення рідної мови, оволодіння духовними цінностями та культурою багатонаціонального народу росії… З метою збереження отриманих даних та недопущення видалення інформації з мережі Інтернет, здійснено повне збереження Web-сторінки. Вказані файли записані на оптичний диск (т. 3 а.к.п. 121-148).
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з фототаблицею до нього від 25.11.2024, свідок ОСОБА_7 у присутності двох понятих, впізнав на фото № 1 зображену жінку, а саме: за зовнішніми рисами обличчя, зачіскою, розрізом очей, формою носа та рота. На фото № 1 зображена ОСОБА_3 (т. 3 а.к.п. 159-162).
		 
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з фототаблицею до нього від 23.11.2024, свідок ОСОБА_8 у присутності двох понятих, впізнав на фото № 1 зображену жінку, а саме: за зовнішніми рисами обличчя, зачіскою, розрізом очей, формою носа та рота. На фото № 1 зображена ОСОБА_3 (т. 3 а.к.п. 169-172).
		 
		Відповідно до висновку судової портретної експертизи № CE-19/105-24/8856-ФП від 09.01.2025, зображення особи у файлі під назвою «фотокартка  ОСОБА_3  із сайту школи» та у файлі під назвою «анкета ОСОБА_3 », що надана в якості порівняльного зразка,є однією і тією ж особою (т. 3 а.к.п. 284-290).
		 
		Як слідує з постанови прокурора Маріупольської окружної прокуратури від 06.11.2024, ОСОБА_3 оголошено у регіональний, державний (міждержавний), міжнародний розшук (т. 1 а.к.п. 207-210).
		 
		Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України) - це злочин проти основ національної безпеки України. Суб`єктивна сторона кримінальних правопорушень характеризується прямим або непрямим умислом.
		Державою-агресором за загальним визначенням є країна, яка першою застосовує збройну силу проти іншої країни, тобто тим самим вчиняє агресію. Державою-агресором може бути визнана не лише одна країна, а група країн, в тому числі пов`язаних між собою угодами про військову допомогу.
		При кваліфікації злочинів за ст.111-1 КК державою-агресором наразі вважається рф. При цьому враховуються, зокрема, постанова Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022.
		Судом встановлено, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_3 , яка, будучи громадянкою України, перебуваючи на території с. Зоря Маріупольського району Донецької області (Кальчицька сільська рада Донецької області), добровільно зайняла посаду заступника директора з виховної роботи, та, перебуваючи на вказаній посаді, вчиняла дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти,складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, доведеності вини у її вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
		Обвинувачена ОСОБА_3 усвідомлювала факт збройної агресії з боку рф та окупації території України, яка розпочалась приблизно о 04:00 годині 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, з огляду на це, реалізуючи свій злочинний умисел, пішла на співпрацю з окупаційними військами рф та представниками так званої «днр». При цьому характер її дій, їх послідовність та тривалість свідчить про невимушеність поведінки ОСОБА_3 , відсутності будь-якого примусу щодо неї, а відтак, і цілковитої добровільності її дій та відповідно добровільності зайняття нею посади в шкільному закладі освіти окупаційної влади в тимчасово окупованому с. Зоря Маріупольського району Донецької області.
		Судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження. 
		Оцінюючи доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбеса, Месече і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський суд вирішив, що при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п.253).
		Аналіз вищенаведених показів свідків та досліджених письмових доказів у їх сукупності, які суд визнає належними та допустимими, дозволяє суду поза розумним сумнівом дійти до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 в суді у скоєнні злочинних дій, зазначених у вироку, доведена повністю. 
		 
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_3  і правильної кваліфікації її дій за ч. 3 ст. 111-1 КК України, як таких, що виразилися у вчиненні дій громадянином України, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти. 
		 
		Положеннями статті 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Критеріями допустимості доказів є: належне процесуальне джерело (ч. 2 ст. 84 КПК України містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає); належний суб`єкт збирання доказів (докази можуть бути зібрані тільки тими суб`єктами, які згідно з нормами КПК мають на це право); належна процесуальна форма (встановлений КПК порядок здійснення кримінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій).
		Отже, допустимість доказів як ознака їх якості визначається нормами кримінального процесуального закону. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.
		Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК України). Такі перераховані в частинах 2 та 3 статті 87 КПК України та не є виключними.
		У своїй постанові у справі № 318/2921/18 від 01.12.2020 Верховний Суд зазначив, що норми ст.87 КПК України не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість, закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
		Крім цього, у постанові від 25.09.2018 у справі № 210/4412/15-к Верховний Суд зазначив, що перелік діянь, які передбачені у ст. 87 КПК України, як підстави для визнання фактичних даних недопустимими, як докази, не є вичерпним і становить собою порушення фундаментальних гарантій, що дає певний орієнтир для визначення змісту поняття «істотне порушення» у випадках, які не підпадають під цей перелік. У кожному конкретному випадку суд, оцінюючи допустимість того чи іншого доказу, повинен враховувати істотність допущених порушень кримінального процесуального закону та важливість кожного доказу для встановлення обставин кримінального провадження. Тому кожний доказ повинен оцінюватися автономно, оскільки його безумовне виключення може призвести до негативних наслідків, що виражатимуться в ухваленні незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.
		 
		Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		На переконання суду, усі слідчі дії проводились в межах кримінального провадження, уповноваженими особами, у відповідності до положень КПК України.
		Порушень КПК України, які б вплинули на правильність висновків суду на підставі безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів під час судового розгляду не встановлено, при цьому стороною захисту не наведено жодних доводів, які б давали підстави для висновків, що такі порушення вплинули на забезпечення прав та основоположних свобод обвинуваченої ОСОБА_3 або ж поставило під сумнів достовірність зібраних доказів.
		Відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.
		Акціонерним Товариством «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації, а також поштових відправлень до тимчасово окупованої території з 24.02.2022.
		Відповідно до ч. 4 ст. 548 КПК України оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, то в умовах припинення Акціонерним Товариством «Укрпошта» приймання всіх видів поштових відправлень призначенням до російської федерації та поштових відправлень до тимчасово окупованої території, виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території російської федерації та тимчасово окупованої території немає можливості.
		Попри неявку обвинуваченої ОСОБА_3 до суду, вина останньої у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена наданими стороною обвинувачення доказами, які були досліджені судом з дотриманням умов змагальності.
		 
		Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 , повідомлення про підозру останній 24.10.2024 були надруковані в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий Кур`єр» № 219, де розміщено наступні відомості: ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ ОСОБА_3 , громадянка Украі?ни ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до вимог ст.ст. 111, 135, 278 КПК Украі?ни Вам повідомляється про підозру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052770000302 від 12 червня 2024 року, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК Украі?ни, у колабораційній діяльності, тобто у здійсненні громадянином Украі?ни дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти. Повний текст повідомлення про підозру розміщено на вебсайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик» за посиланням:ІНФОРМАЦІЯ_9 (т. 1 а.к.п. 206).
		Повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України, а саме: у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий Кур`єр» № 232 (7892), ІНФОРМАЦІЯ_10, розміщено: ПОВІДОМЛЕННЯ про постановлення ухвали про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , Ви повідомляєтесь про те, що стосовно Вас ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2024 року у справі № 201/14135/24 надано дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024052770000302 від 12.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України (т. 1 а.к.п. 241).
		Копії процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_3 , на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України, направлялись захиснику ОСОБА_5 , яка згідно з дорученням центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 06.11.2024 № 003-040011950 на підставі постанови прокурора Маріупольської окружної прокуратури від 07.11.2024 уповноважена у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст.ст. 46, 48, ч. 3 ст. 49, ст. 52 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу підозрюваній ОСОБА_3 (т. 3, а.к.п. 216-218). 
		Будь-яких клопотань від обвинуваченої ОСОБА_3 на адресу суду не надходили.
		Під час досудового розслідування на підставі постанови прокурора Маріупольської окружної прокуратури від 06.11.2024 підозрювану ОСОБА_3 було оголошено у регіональний, державний (міждержавний), міжнародний розшук, оскільки остання переховувалась від органу досудового розслідування (т. 1 а.к.п. 70-73).
		Як слідує з ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України (т. 1 а.к.п. 74-76).
		З вищевказаного слідує, що органом досудового розслідування вживалися всі можливі, передбачені вимогами КПК України заходи для виклику та розшуку ОСОБА_3 , щоб забезпечити останній можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваної на стадії досудового розслідування.
		Захисником ОСОБА_5 після постановлення ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2024 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_3 , відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 КПК України, ст. 42 КПК України, п. 8 ч. 2 ст. 51 КПК України та ч. 2 ст. 297-5 КПК України, були реалізовані права підозрюваної (обвинуваченої), як стороною захисту, котра отримала всі необхідні процесуальні документи, знайомилася з матеріалами кримінального провадження.
		Крім того, відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 07.02.2025 здійснювалось спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , в судовому засіданні приймала участь захисник ОСОБА_5 , яка була ознайомлена з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування (т. 3 а.к.п. 277-280).
		Під час здійснення спеціального судового провадження судом вживалися заходи про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 для забезпечення її доступу до правосуддя, яка у кожне судове засідання викликалася у порядку ст. 323 КПК України шляхом розміщення публікацій оголошень про виклик обвинуваченої у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр», на веб-сайті «Судова влада України», на офіційному веб-сайті «Офісу Генерального прокурора» та шляхом направлення судових повісток про виклик обвинуваченої за останнім відомим місцем її за реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 (т. 1 а.к.п. 39, а.к.п. 46,а.к.п. 47, а.к.п. 51, а.к.п. 57, а.к.п. 97, а.к.п. 105, а.к.п. 108, а.к.п. 110, а.к.п. 112, а.к.п.118, а.к.п. 128, а.к.п. 129, а.к.п. 130, а.к.п. 147, а.к.п. 160, а.к.п. 161, а.к.п. 162).
		Захисник ОСОБА_5 здійснювала активні дії, спрямовані на захист обвинуваченої ОСОБА_3 , приймала участь у допиті свідків та дослідженні доказів, виступала в судових дебатах та заперечувала проти обвинувачення.
		Враховуючи наведене, з урахуванням здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваної та обвинуваченої ОСОБА_3 на захист та доступ до правосуддя.
		У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачена ОСОБА_3 була поінформована належним чином про дати слухання справи, а також дотримані її права на належне представництво у суді.
		За таких обставин, відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд вважає що є всі правові підстави проводити розгляд цього кримінального провадження за правилами спеціального судового провадження.
		Враховуючи порядок, визначений вимогами КПК України, здійснення спеціального судового провадження, яке проводиться за відсутністю обвинуваченої, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої, як учасника кримінального провадження, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду. При цьому судом забезпечено застосування до обвинуваченої ОСОБА_3 належної правової процедури в контексті приписів вимог ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом, які вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, а тому поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.
		Кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).
		 
		Суд зауважує, що долучені стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження свідчать саме про добровільне зайняття ОСОБА_3 посади у закладі освіти, де вчиняла дії на впровадження стандартів освіти держави агресора, виходячи з того, що на свідомий і добровільний характер дій обвинуваченої ОСОБА_3 вказує сам характер таких дій, їх послідовність, тривалість у часі та подальший розвиток.
		Суд вважає, що обвинувачена усвідомлювала факт окупації та агресії з боку російської федерації, створення окупаційною владою незаконних органів, зайняття посади у закладі освіти, створеному на тимчасово окупованій території в умовах війни, де вчиняла дії на впровадження стандартів освіти держави-агресора, що здійснювала свідомо, умисно, добровільно за власним волевиявленням.
		В матеріалах провадження відсутні об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_3 діяла не добровільно, виконувала обов`язки під психічним впливом та фізичним примусом, та такі її дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи іншим особам, або інтересам держави.
		Також суд враховує і те, що обвинувачена ОСОБА_3 заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, не вживала та залишається проживати, працювати до теперішнього часу на окупованій території, балотувалася в депутати від партії «єдина росія», що підтверджується показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
		 
		Твердження сторони захисту під час судових дебатів про не конкретизацію обвинувачення (пропаганда у закладах освіти) і недостатність доказів на підтвердження винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 , яка є громадянином України, у вчиненні дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, та ухвалення відносно останньої виправдувального вироку, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу з огляду на ті обставини, що у даному кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування, у подальшому спеціальне судове провадження, що передбачає можливість відповідно до ст. 323 КПК України проведення його за відсутності обвинуваченої ОСОБА_3 . Крім того, під час як досудового розслідування, так і під час судового розгляду захист інтересів підозрюваної, з подальшим її статусом обвинуваченої здійснював захисник ОСОБА_5 , яка була ознайомлена із матеріалами кримінального провадження в повному обсязі, про що є відповідна розписка, а тому порушень прав обвинуваченої ОСОБА_3 не встановлено, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 04.11.2021 (справа № 326/1385/18, провадження № 51-2018 км 21).
		Як зазначено у п. 3) ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
		Обвинувальний акт має містити відомості, зазначені у ч. 2 ст. 291 КПК України.
		Касаційний Кримінальний Суд Верховного Суду у своїй постанові від 29.11.2018 (справа № 662/693/16-к, провадження № 51-5773км18) з цього питання зазначив, що відповідно до п. 13) ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
		Згідно ч. 2 ст. 42 КПКУкраїни обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому ст. 291 цього Кодексу, а обвинувальний акт, згідно з п. 3) ч. 2 ст. 283 КПК України, є однією із форм закінчення досудового розслідування, тобто обвинувальний акт це підсумковий документ, яким визнається достатність доказів, зібраних під час досудового розслідування, засвідчується його завершення й надання доступу до матеріалів стороні захисту. Обвинувальний акт затверджується прокурором й одночасно з його переданням до суду вручається учасникам кримінального провадження під розписку, як це передбачено ст. 293 КПК України. Для суду цей процесуальний документ є правовою підставою для призначення підготовчого судового засідання, судового розгляду, визначення його меж.
		Висунення публічного обвинувачення здійснюється в умовах змагальності у судовому розгляді, коли прокурор оголошує короткий виклад або повний текст обвинувального акту (ч. 2 ст. 347 КПК України), а суд роз`яснює суть обвинувачення і з`ясовує у обвинуваченого, чи зрозуміле воно йому (ч. 1 ст. 348 КПК України).
		Таким чином, суд констатує, що на стадії досудового розслідування обвинувачення особи пов`язується з моментом складання обвинувального акта, що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
		Як убачається зі змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні у ньому містяться усі відомості щодо формулювання обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 111-1 КК України, із зазначенням події кримінального правопорушення (часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення), форми вини, мотивів і мети вчинення злочину, а також правової кваліфікації дій обвинуваченої (т. 1, а.к.п. 1-26). 
		Копію обвинувального акту було вручено стороні захисту під розписку без будь-яких зауважень до форми його складання (т. 1, а.к.п. 33).
		Крім того, суд зазначає, що питання про призначення вказаного кримінального провадження до судового розгляду було вирішено відповідно до ухвали суду 07.02.2025, де сторона захисту не посилалась про незрозуміле та некоректне обвинувачення, яке ставиться у провину ОСОБА_3 та клопотання про повернення обвинувального акту прокурору сторона захисту не заявляла, що і слугувало у подальшому підставою для призначення кримінального провадження до спеціального судового розгляду (т. 1, а.к.п. 92-93).
		Твердження сторони захисту щодо відсутності доказів про наявність в діях ОСОБА_3 здійснення пропаганди у закладах освіти взагалі не заслуговують на увагу, оскільки стороною обвинувачення не пред`являлось ОСОБА_3 обвинувачення у здійсненні пропаганди у закладах освіти. На переконання суду вказане не потребує детального аналізу, оскільки правова оцінка та мотиви суду викладені вище.
		Отже, на переконання суду, обвинувачення, яке ставиться у провину ОСОБА_3 , викладене в обвинувальному акті в своїй сукупності надало суду повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, що, у свою чергу, надало у подальшому суду можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, а наявних в матеріалах кримінального провадження доказів, які були дослідженні в ході судового розгляду справи достатньо для прийняття рішення про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
		З огляду на вищевказане, перевіряючи доводи сторони захисту щодо недоведеності вини обвинуваченої ОСОБА_3 , суд прийшов до висновку, що вони зводяться до особистого тлумачення стороною захисту норм матеріального, процесуального закону та аналізу і переоцінки одиничних непрямих доказів, при цьому захисник оцінює і тлумачить такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.
		Таким чином, суд вважає, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_3 складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, доведеність вини у її вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
		 
		Судом встановлено, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_3 складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, доведеність вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
		Наявна у кримінальному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення кримінального правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають обвинувачену у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення надала суду можливість ухвалити обвинувальний вирок за наслідками розгляду кримінального провадження, а доводи сторони захисту щодо неспроможності обвинувачення, висунутого ОСОБА_3 , суд належним чином перевірив та встановив, що зазначені доводи судом розцінюються лише як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення з метою уникнення відповідальності ОСОБА_3 .
		Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України зроблено з дотриманням вимог КПК України на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до норм Закону.
		При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705\12) згідно з якою ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
		Підсумовуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у скоєні інкримінованого кримінального правопорушення поза всяким розумним сумнівом доведена і підтверджується обсягом досліджених судом в судовому засіданні доказів в їх сукупності та взаємозв`язку та не викликають у суду сумнівів.
		Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 65 КК України, постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
		Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних, соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила кримінальні правопорушення, які мають кримінально-правове значення. 
		Суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		Також, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке скоєно умисно і відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, який вчинено проти основ національної безпеки України, в тяжкий для країни час, в умовах воєнного стану та повномасштабного вторгнення держави агресора, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка раніше не судима.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення з використанням воєнного стану.
		Суд зазначає, що значну роль у формуванні та збереженні ідентичності дитини відіграє саме освіта, через яку здійснюється безпосередній вплив на становлення та розвиток світоглядних уявлень, національної та правової ідентичності, громадянської позиції, ставлення до своєї держави та надбань її народу тощо. А системний підхід російської влади до впровадження власної освіти спрямований, у тому числі, на викоріння української ідентичності дітей, здійснення освітнього процесу передбачається повністю за російським стандартами, російською мовою та включає потужну пропагандистську складову, що має на меті «денацифікувати» українських дітей та сформувати державі-агресору світогляд.
		Також суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, вчинення дій, спрямованих проти основ національної безпеки, в умовах воєнного стану, вчинення дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у навчальному закладі, які спрямовані на викривлення історії, ідентифікації дітей як українців, знищення національної свідомості та ідентичності неповнолітніх та малолітніх, що є вкрай вразливою категорією населення, наслідки для України, що настануть в майбутньому у зв`язку з її незаконною діяльністю на тимчасово окупованій території, які спрямовані на знищення національної ідентичності українських дітей, викривлення фактів про агресивну війну рф проти України, та історичну роль українського народу в цілому.
		Отже суд враховує, що ОСОБА_3 вчинила злочин проти основ національної безпеки України, що становить велику суспільну небезпеку, здійснювала дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти у період воєнного стану, чим спричинила вкрай негативні наслідки для впровадження повноцінного освітнього процесу в Україні.
		З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що основне покарання ОСОБА_3 повинно відповідати загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання й повинно сприяти виправленню засудженої та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
		Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 20.01.2024 по справі № 183/184/23.
		При прийнятті рішення суд також враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 по справі № 753/18479/16-к (провадження № 51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 по справі № 171/869/21 (провадження № 51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.
		Враховуючи вищенаведені обставини, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та у закладах освіти, а також обіймати посади в комунальних установах, органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги у сфері освіти, та займатись освітньою та виховною професійною діяльністю, позицію захисника, особу самої обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання виключно у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та у закладах освіти, а також обіймати посади в комунальних установах, органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги у сфері освіти, та займатись освітньою та виховною професійною діяльністю в межах санкції ч. 3 ст.111-1 КК України.
		Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009).
		При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, суд при призначенні покарання ОСОБА_3 не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України.
		Саме таке покарання буде необхідним та достатнім для її виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушень, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
		Вищевказане призначене покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 у виді тримання під вартою без визначення розміру застави (обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України) до набрання вироком законної слід залишити без змін.
		За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України із ОСОБА_3 належить стягнути витрати, пов`язані із проведенням судової портретної експертизи в сумі 4775,40 гривень.
		На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		Керуючись ст.ст. 368-370, 374, 376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та у закладах освіти, а також обіймати посади в комунальних установах, органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги у сфері освіти, та займатись освітньою та виховною професійною діяльністю на строк 10 (десять) років.
		До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченій ОСОБА_3  раніше обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави. 
		Строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі обвинуваченій ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
		Стягнути із  ОСОБА_3  на користь держави витрати, пов`язані із проведенням судової портретної експертизи в сумі 4775 (чотири тисячі сімсот сімдесят п`ять) гривень 40 (сорок) копійок.
		Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
		На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
		Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		 
		 
		 
		Суддя:                                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...