Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/11609/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 16.07.2025. Зареєстровано: 17.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/766/456/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023230000000516

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №766/11609/23
		н/п 1-кп/766/456/25
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15.07.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		обвинуваченої (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під№22023230000000516 від 22.11.2023за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, неодруженої, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , прож. за адресою: АДРЕСА_2 , яка депутатом рад будь-якого рівня не обиралася, раніше несудимої, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		I.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		У невстановлені дату та час, але не пізніше 23 вересня 2022 року, ОСОБА_5 , будучи проросійсько налаштованою, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, добровільно погодилась щодо участі у проведенні на території тимчасово окупованого с. Миколаївка Тягинської сільської громади Бериславського району Херсонської області незаконного референдуму про вихід Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу РФ на правах суб?єкта РФ, та була включена до складу ДВК, яка діяла на території с. Миколаївка Тягинської сільської громади Бериславського району Херсонської області.
		Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 23 по
		27 вересня 2022 року, за попередньою змовою з так званою головою ДВК, що
		діяла на території с. Миколаївка Тягинської сільської громади Бериславського району Херсонської області та іншими невстановленими на даний час особами (щодо яких здійснюється досудове розслідування), діючи із прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», прийняла участь у проведенні незаконного референдуму, а саме будучи членом виборчої комісії с. Миколаївка, зі списками виборців, наданими їй бюлетенями та скринькою для голосування здійснила по-дворовий обхід жителів с. Миколаївка Тягинської сільської громади Бериславського району Херсонської області з метою їх залучення до голосування щодо виходу Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу Російської Федерації на правах суб`єкта Російської Федерації. Під час проведення референдуму ОСОБА_5 активно пропонувала мешканцям с. Миколаївка проголосувати шляхом проставлення відповідних відміток у бюлетені, вела облік громадян по списку, які проголосували під час проведення незаконного референдуму. 
		В подальшому, 27 вересня 2022 року так звана «Центральна виборча
		комісія Херсонської області» за результатами підрахунку всіх бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів було задекларовано 497051 громадян, що становить 87.05 % від загальної кількості виборців, які прийняли участь у голосуванні, виявили бажання за входження Херсонської області у склад РФ.
		Таким чином, наслідком вищевказаних незаконних та неправомірних дій
		ОСОБА_5 та інших осіб, щодо яких здійснюється розслідування у даному провадженні, стало визнання Російською Федерацією незаконного референдуму на тимчасово окупованій території України таким, що відбувся та незаконного приєднання Херсонської області до складу РФ.
		II.Позиція сторін кримінального провадження.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину у пред`явленому обвинуваченні визнала частково, пояснила, що на момент окупації Херсонської області вона проживала в с.Миколаївка Бериславського району, працювала на полях. Одного дня до неї приїхав голова села із пропозицією прийняти участь у проведенні референдуму, як особі, яка раніше приймала участь у проведенні виборів. Пояснила, що як представник села вона здійснювала обхід села, запитувала людей про намір проголосувати, нікого не примушуючи при цьому. З нею обхід мешканців здійснювали раніше невідомі чоловік і жінка. ОСОБА_5 також розповіла, що не знала конкретне формулювання питання, яке ставилось для обговорення на референдумі, однак їй було відомо, що суть зводилась до того, чи хочуть мешканці, щоб територія Херсонської області приєдналась до Росії або залишилась в складі України. Також ОСОБА_5 зазначила, що погодилась на пропозицію прийняти участь у проведенні референдуму, оскільки боялась погрози голови села про те, що він вижене її із села за відмову. В судових дебатах обвинувачена ОСОБА_5 зазначила про визнання нею вини в частині її участі в проведеному референдумі протягом двох днів. Просила взяти до уваги, що вона залишилась без роботи та нікуди не приховувалась від слідства.
		Прокурор в ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину. Просив визнати обвинувачену ОСОБА_5 винною та призначити відповідне покарання в межах санкції ч.2 ст.28, ч. 5 ст.111-1 ККУкраїни у виді 6 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом строком на 15 (п`ятнадцять) років без конфіскації майна.
		Захисник в судових дебатах зазначив, що через вторгнення Російської Федерації на територію України ОСОБА_5 втратила роботу й доходи, просив врахувати наявність у неї неповнолітньої дитини, міцних соціальних зв`язків, відсутність судимостей. Просив призначити покарання із застосуванням статті 75 КК України з випробуванням, звільнивши обвинувачену з-під варти.
		IІІ. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.
		Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Вина ОСОБА_5 у вчиненні поставленого їй у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
		- Протокол огляду від 03.12.2022. Об`єктом огляду є відкриті ресурси мережі інтернет, а саме російський офіційний інтернет ресурс «Совет Федерации Федерального Собрания РФ», де у загальному доступі розміщено публікацію ради федерації федеральних сборів РФ щодо ухвалення федерального конституційного закону «про прийняття в РФ Херсонської області та утворення в складі РФ нового суб`єкту  Херсонської області»;
		- Протокол огляду від 03.12.2022. Об`єктом огляду є відкриті ресурси мережі інтернет, а саме російський офіційний інтернет ресурс «Совет Федерации Федерального Собрания РФ», де у загальному доступі розміщено публікацію ради федерації федеральних сборів РФ «Про ухвалення указу президента РФ від 19.10.2022 № 756 «Про введення військового стану на територіях Донецької Народної Республіки, Луганської Народної Республіки, Запорізької та Херсонської областей»;
		- Протокол огляду від 03.12.2022. Об`єктом огляду є відкриті ресурси мережі інтернет, а саме російський офіційний інтернет ресурс «Президент России», де у загальному доступі розміщено публікацію федерального закону №375-фз від 04.10.2022 за підписом ОСОБА_6 «Про ратифікацію Договору між РФ та Херсонською областю про прийняття до РФ Херсонської області та утворення в складі РФ нового суб`єкту»;
		- Протокол огляду від 03.12.2022. Об`єктом огляду є відкриті ресурси мережі інтернет, а саме російський офіційний інтернет ресурс «Президент России», де у загальному доступі розміщено публікацію указу «об исполняющем обязанности губернатора Херсонской области» від 05.10.2022; 
		- Протокол огляду від 05.12.2022. Об`єктом огляду є відкриті ресурси мережі інтернет, а саме російський офіційний інтернет ресурс т.зв.«Администрации Херсонской области», де у загальному доступі розміщено публікацію договору між РФ та Херсонською областю про прийняття до складу рф Херсонської області та утворення в складі РФ нового суб`єкту від 30.09.2022;
		- Протокол огляду від 05.12.2022. Об`єктом огляду є відкриті ресурси мережі інтернет, а саме російський офіційний інтернет ресурс т.зв.«Администрации Херсонской области», де у загальному доступі розміщено статтю щодо звернення голови адміністрації Херсонської області ОСОБА_7 до президента РФ ОСОБА_8 з метою прийняття Херсонської області до складу РФ як нового суб`єкту федерації;
		- Протокол огляду від 05.12.2022. Об`єктом огляду є відкриті ресурси мережі інтернет, а саме російський офіційний інтернет ресурс т.зв.«Администрации Херсонской области», де у загальному доступі розміщено публікацію виборчої комісії Херсонської області щодо рішення за результатами референдуму від 27.09.2022;
		- Протокол огляду від 05.12.2022. Об`єктом огляду є відкриті ресурси мережі інтернет, а саме російський офіційний інтернет ресурс т.зв.«Администрации Херсонской области», де у загальному доступі розміщено статтю від 20.09.2022 щодо звернення громадської ради Херсонської області до голови регіону з ініціативою негайного проведення референдуму;
		- Протокол огляду від 05.12.2022. Об`єктом оглядує відкритіресурси мережіінтернет,а самеросійський офіційнийінтернет ресурст.зв.«АдминистрацииХерсонской области»,де узагальному доступірозміщено статтюіз вмістомуказу від29.09.2022№ 686Президента РФщодо визнанняХерсонської області; 
		- Протокол огляду від 11.02.2023. Об`єктом огляду є відкриті ресурси мережі інтернет, а саме офіційний інтернет ресурс Верховної ради України, де у загальному доступі розміщено статтю щодо ухвалення 21.09.2022 ВРУ Заяви про невизнання псевдореферендумів і заклику світу так само не визнавати їх; 
		Крім того, у судовому засіданні дослідженідокументи, що характеризують особуобвинуваченої ОСОБА_5 .
		Також вина обвинуваченої ОСОБА_5 підтверджуюся наступними показами свідків, допитаних в ході судового засідання.
		Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9  повідомила, що на час окупації Херсонської області проживала в с.Миколаївка Бериславського району Херсонської області, в якому також проживала і ОСОБА_5 . Свідок суду розповіла, як у вересні 2022 року до неї додому прийшла ОСОБА_5 разом із незнайомою жінкою і чоловіком, одягненим у цивільний одяг, однак маючий при собі кобуру. При цьому ОСОБА_5 мала зошит при собі і повідомила про проведення референдуму, чоловік тримав урну в руках, а жінка сказала, що голосувати можна за те, за що вважаєш за потрібне. Також свідок зазначила, що під час описаної зустрічі ОСОБА_5 поводила себе спокійно.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10  суду пояснив, що на час окупації Херсонської області проживав в одному селі із обвинуваченою, в с.Миколаївка Бериславського району Херсонської області. Одного дня, як зазначив свідок, до нього додому прийшла і погукала його ОСОБА_5 , з якою були незнайомі жінка і озброєний чоловік у цивільному одязі. ОСОБА_5 запропонувала прийняти участь у голосуванні під час референдуму, в проведенні якого вона приймала участь, однак він відмовився. 
		Свідок ОСОБА_11  в судовому засіданні пояснив, що під час окупації с.Миколаївка Бериславського району Херсонської області він проживав в селі, де також проживала і ОСОБА_5 . Також свідок зазначив, що під час проведення голосування на підтримку Росії в їхньому селі він у вікно свого будинку бачив, як ОСОБА_5 разом із незнайомими жінкою і озброєним чоловіком приходила до нього за адресою його проживання, однак він не вийшов до них у двір. При цьому ОСОБА_5 тримала якусь папку в руках. 
		Свідок ОСОБА_12 , якого було допитано в судовому засіданні пояснила, що разом із обвинуваченою є мешканками одного села  Миколаївка Бериславського району Херсонської області. На час окупації Херсонської області проживала в своєму селі, де в той час проводився так званий референдум. Під час його проведення на протязі п`яти днів ОСОБА_13 разом із незнайомими жінкою й двома чоловіками ходили селом по мешканцях. До неї дійшли у п`ятий день голосування. Прийшовши до неї, як зазначила свідок, ОСОБА_5 зазначила про необхідність проголосувати, а жінка пояснила, що стоїть питання переходу Херсонської області до складу Росії. Крім цього свідок розповіла, що на її обурення проти проведення референдуму ОСОБА_5 запитала про причини незадоволення та зауважила, що пенсія в Україні складала 2500грн., а в Росії складатиме 10000 рублів. Окрім зазначеного свідок повідомила, що списки для голосування були у ОСОБА_5 , вони мали такий самий вигляд як і про проведенні голосування за українським законодавством, незнайома жінка мала бюлетені, а чоловіки тримали скриньку.
		Зазначені докази та покази свідків, у сукупності та взаємозв`язку між собою, поза розумним сумнівом свідчать, що ОСОБА_5 добровільно прийняла участь у проведенні незаконного референдуму на території Херсонської області.
		ІV.Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Окрім цього, відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_25 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленомуКПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Проаналізувавши досліджені докази у справі в сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об`єктивно та послідовно підтверджуючими встановлені судом обставини та винність ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення. 
		Суд сприймає як належні та достатні докази показання свідків, допитаних в судовому засіданні, оскільки їх покази були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, а саме щодо часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка їх вчинила, були логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. Судом також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинувачену. Крім того, зазначені свідки були у встановленомуКПК Українипорядку приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України. З урахуванням наведеного відсутні підстави вважати про особисту зацікавленість свідків в ході розгляду кримінального провадження, що могла бути викликана їх неприязними стосунками із обвинуваченою. 
		Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду стороною обвинувачення, є вагомими для того, щоб визнати обвинувачену винною у пред`явленому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.
		Таким чином, дослідивши в ході судового розгляду обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 в інкримінованому їй злочині, кваліфікація її дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі.
		Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність винною у вчиненні якої визнається ОСОБА_5 .
		З урахуванням викладеного, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 зач.2 ст.28, ч. 5 ст. 111-1 КК Українияк колабораційна діяльність, а саме участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
		V. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання. Призначення покарання.
		При визначені виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, а також характер, мотиви, обставини вчиненого злочину, та обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.
		Обставини, які відповідно до ст.66 КК Українипом`якшують покарання, судом не встановлені.
		Обставинами, які відповідно до ст.67 КК Україниобтяжують покарання, суд враховує вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст.ст.50,65 КК Україниметою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі.
		Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1ст.1 КК Українизавдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
		Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		З огляду на вище наведене, суд вважає за можливе застосовувати щодо обвинуваченої покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
		Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченою злочину проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винної, відсутність обставин, що пом`якшують та наявність обставини, що обтяжує покарання, суд дійшов висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченої, дають підстави для призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом, без конфіскації майна, й водночас указує на неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування більш м`якого, є винятково високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину й особи винної. 
		Суд приходить до висновку, що ізоляція ОСОБА_5 шляхом позбавлення волі, відповідає вимогам справедливості щодо застосування покарання та відображає співмірність злочину та кари і буде відповідати меті покарання, закріпленій ст. ст.50,65 КК України, а також забезпечить мету покарання у виді виправлення засудженої та запобігання вчинення нею нових злочинів. Підстави для застосування положень ст.ст.69,75КК України, відсутні.
		VI. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Процесуальні витрати, речові докази та цивільний позов в кримінальному провадженні відсутні.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.372-374,376 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК Українита призначити покаранняу виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом строком на 15 (п`ятнадцять) років без конфіскації майна.
		Строк відбування покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
		На підставі ч. 5ст. 72 КК Українизарахувати ОСОБА_5  у строк відбування покарання строк попереднього ув`язненняз 19.10.2023 по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
		Запобіжний захід у виді «тримання під вартою», застосований щодо  ОСОБА_5 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Обвинувачена має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
		Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
		Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому, прокурору та захиснику.
		 
		 
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...