Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 182/5465/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 17.07.2025. Зареєстровано: 17.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2025.

Номер судового провадження: 2/0182/3186/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 182/5465/24
		Провадження № 2/0182/3186/2025 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		Іменем України
		 
		11.07.2025 року                                м. Нікополь
		 
		Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька-Шаховал І.О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів -
		   
		В С Т А Н О В И В:
		Позивачка звернулась до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19.07.2022 року, приблизно з 12.51 годині до 12.53 годин, невідома особа шахрайським шляхом, безперешкодно з боку служби безпеки банку, заволоділа коштами в сумі 30 298 грн. 32 коп. грн. за три зняття: 10 446 грн. 80 коп., 10 446 грн. 80 коп. та 9 404 грн. 72 коп. з її карткового рахунку у м.Кривий Ріг. Вона одразу ж звернулась до Нікопольського районного управління поліції з заявою про шахрайські дії та викрадення коштів, яку було зареєстровано та внесено до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022046340000215 за ч.2 ст.190 КК України. Крім цього, вона також одразу звернулась на гарячу лінію АБ КБ «Приватбанк» та повідомила про зникнення коштів, але від оператора АБ «Приватбанк» отримала відповідь, що їй необхідно звернутись до поліції і що АБ «Приватбанк» нічим допомогти не може. Тільки уточнили, що зняття коштів відбулось в м.Кривий Ріг. При цьому, коли кошти з її карткового рахунку знімались в м.Кривий Ріг, вона в цей час знаходилась на території Нікопольського району і її банківська картка знаходилась у неї. Під час зняття коштів операційна система «Приват 24» не надсилала їй повідомлення про підтвердження зняття коштів. Тобто, система безпеки банку не спрацювала. АБ КБ «Приватбанк» по її повідомленню про зникнення коштів cлужбового розслідування не проводило, а лише повідомили в телефонній розмові, що їм відома особа, яка здійснила шахрайські дії відносно неї, але вони нічого зробити по поверненню коштів не можуть. Також, працівники банку повідомили її, що, згідно Умов банківського договору, саме клієнт несе відповідальність за всі операції і тому вона повинна повернути кошти, які в неї викрали шахраї. Станом на 14.06.2023 року АБ «Приватбанк» нарахував заборгованість в розмірі 37689 грн. 09 коп., яка складається з наступного: 30713 грн. 29 коп.  поточна заборгованість та 6975 грн. 80 коп. - відсотки за користування кредитом. На даний час АБ КБ «Приватбанк» повідомив її, що вищезазначені викрадені кошти рахуються за нею як заборгованість за отриманим кредитом та на них нараховуються відсотки. Однак, позивачка вказує, що свої банківські картки не втрачала, ніколи стороннім особам не передавала, пін-коди та інші банківські дані нікому не розголошувала. Тобто, своїми діями не сприяла незаконному використанню інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції, не давала банку розпорядження на списання коштів, а саме - не отримувала смс-повідомлення з кодом та не вводила його, не передавала свою сім-карту третім особам, та, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила про це в банк і в правоохоронні органи. Таким чином, оскільки в позасудовому порядку вирішити питання не вбачається за можливе, позивачка змушена звернутись до суду та просить ухвалити рішення, яким зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» відновити кошти на її рахунку та припинити нарахування відсотків та пені. Крім цього, стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на її користь грошові кошти в сумі 37 689 грн. 09 коп. 
		 
		Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2024 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності до ст.178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.13-14). 
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином та своїм правом, визначеним ст.178 ЦПК України, скористався, подавши відзив на позовну заяву, згідно якого зазначає наступне. Так, предметом спору є те, що позивач заперечує здійснення нею 19.07.2022 року банківських операції з переказу коштів через додаток «Приват24» на загальну суму 30 298 грн. 32 коп. з використанням її кредитних карток вважаючи, що такий переказ було вчинено шахрайським шляхом. Перевіркою встановлено, що клієнт ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , має прострочені заборгованості перед банком, перебуває в списку обмежень. Переглядом кореспонденції по клієнту ОСОБА_1 встановлено, що письмового звернення щодо факту шахрайства, який мав місце 19.07.2022 року, від клієнта до Банку не надходило та в роботу СБ не передавалось, але було звернення клієнта на "Гарячу лінію" Банку 3700. Прослуховуванням діалогів клієнта ОСОБА_1 зі співробітниками НОКЦ Банку встановлено звернення 21.07.2022 року, о 12:41:44 год., клієнта з приводу несанкціонованого списання коштів з її кредитної картки на суму близько 23 000 грн. 00 коп. У ході діалогу клієнт ОСОБА_1 зазначила, що списанню коштів передувало оформлення послуги безкоштовної доставки через торговельну площадку IZI. При цьому, ОСОБА_1 на інтернет-сторінці були внесені дані картки: номер, CVV та строк дії. Через 10 - 15 хвилин їй почали надходити повідомлення про списання з її кредитної картки коштів. У ході перевірки отриманої інформації встановлено, що станом на 19.07.2022 року ОСОБА_1 в особистому користуванні мала кредитну картку НОМЕР_2 (для авторизації в банку використовувався номер мобільного НОМЕР_3 який не змінювався). Аналізом руху коштів по картковим рахункам клієнта ОСОБА_1 встановлено, що 19.07.2022 року з її картки НОМЕР_2 через термінал самообслуговування ПриватБанку TC210117 (м.Кривий Ріг, пр-т Металургів, 42А, Варус) здійснені перекази на картку НОМЕР_4 грошових коштів на загальну суму 29133 грн. 00 коп. (комісія 1 165,32 грн.), а саме: о 12:51:12 год. - на суму 10 045 грн. (комісія 401,80 грн.); о 12:52:28 год. - на суму 10 045 грн. (комісія 401,80 грн.); о 12:53:23год. - на суму 9 043 грн. (комісія 361,72 грн.). Аналізом операцій по картці 4149629388578700 клієнта ОСОБА_1 встановлено, що перекази здійснено за відсутності платіжної картки, з введенням вірного ПІН - коду картки. Картка НОМЕР_4 належить клієнту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , id НОМЕР_5 , ІПН НОМЕР_6 , електронний паспорт НОМЕР_7 , виданий 04.11.2021 року органом 1228, зареєстрованому: АДРЕСА_1 . Аналізом руху коштів по картковому рахунку НОМЕР_4 клієнта ОСОБА_2 встановлено, що частина зарахованих від клієнта ОСОБА_1 коштів, сумами по 10 000 грн. 00 коп., кожна, двічі були зняті готівкою 19.07.2022 року, о 12:55:15 год. та о 12:56:08 год. в банкоматі CADN9787 (м.Кривий Ріг, пр-т Металургів, 42А, Варус). Решта коштів на суму 8 500 грн. 19.07.2022 року, о 13:02:04 год., були переказані з картки 4731219649358292 клієнта ОСОБА_2 через термінал самообслуговування TC210117 (м.Кривий Ріг, пр-т Металургів, 42А, Варус) на картку НОМЕР_8 , емітовану АТ "ТАСкомбанк", у зв`язку з чим відслідкувати подальший рух коштів не надається можливим. Переглядом матеріалів фотофіксації банкомата CADN9787 за 19.07.2022 року встановлено, що зняття коштів з картки НОМЕР_4 клієнта ОСОБА_2 здійснював чоловік, ідентифікувати особу якого у ході перевірки не надалося можливим. Зібрані в ході перевірки дані свідчать про те, що несанкціонований вхід в акаунт «Приват24» клієнта ОСОБА_1 став можливим через компрометацію клієнтом конфіденційних даних (фінансовий номер не змінювався, вхід в акаунт «Приват24» здійснено шляхом коректного вводу логіну, паролю). Компрометація конфіденційних даних, ймовірно, виникла внаслідок переходу клієнта за фішинговими посиланнями в мережі інтернет, з подальшим внесенням вказаних даних у відповідну форму. Використовуючи вказані дані, зловмисники отримали доступ до акаунту «Приват24» клієнта ОСОБА_1 , отримали ПІН-код від картки та здійснили несанкціоновані шахрайські операції по картковому рахунку клієнта. В результаті шахрайських дій, зловмисники заволоділи грошовими коштами клієнта ОСОБА_1 на загальну суму 29 133 грн. Таким чином, факт шахрайства у відношенні клієнта ОСОБА_1 став можливим через порушення клієнтом Умов і правил надання банківських послуг, до яких Відповідач приєдналась, підписавши Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 28/04/2021 року. На підставі підписаних анкет-заяв про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, між Приватбанком та Позивачкою склалися договірні правовідносини щодо надання банківських послуг. На підставі цих анкет-заяв, Банком видавались клієнтові кредитні картки і на час здійснення спірної операцій, в тому числі, діяла кредитна картка, якою Позивач активно користувалась. Отже, на час здійснення спірних транзакцій, у Банка були відсутні будь-які заяви від клієнта про блокування карток та правові підстави для не здійснення цих платежів клієнта, а тому з боку Банка не було вчинено жодних порушень. Відповідальність за здійснення 19.07.2022 року банківських операцій з переказу коштів та оплати послуг повністю покладається на Позивача. Тому, враховуючи вищевикладене, представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволенні позову відмовити (а.с.19-24).
		 
		Позивачка своїм правом, визначеним цивільно-процесуальним законодавством, скористалась та подала до суду заперечення на відзив, згідно якого послалась на обставини, викладені в позовній заяві, позовні вимоги підтримала та на задоволенні позову наполягала. 
		 
		Враховуючи думку учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановивши дійсні обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.
		 
		Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Частиною першоюстатті 13 ЦПК Українивизначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		 
		Як встановлено судом, 01 червня 2006 року між позивачкою та АТ КБ «Приватбанк» було укладено договір б/н, тип кредиту  відновлювальна кредитна лінія, картка «Універсальна» та позивачці було надано кредитну картку та відкрито кредитний рахунок. 19.07.2022 року, приблизно з 12.51 години до 12.53 години, невідома особа шахрайським шляхом, безперешкодно з боку служби безпеки банку, заволоділи коштами в сумі 30 298 грн. 32 коп. за три зняття: 10 446 грн. 80 коп., 10 446 грн. 80 коп. та 9 404 грн. 72 коп. з карткового рахунку, який належить позивачці по справі. Нікопольським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за заявою позивача про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР №12022046340000215 за правовою кваліфікацією ч.2 ст.190 КК України.
		Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 зазначає, що свої банківські картки не втрачала, ніколи стороннім особам не передавала, пін-коди та інші банківські дані нікому не розголошувала. Тобто, своїми діями не сприяла незаконному використанню інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції, не давала банку розпорядження на списання коштів, не отримувала смс-повідомлення з кодом та не вводила його, не передавала свою сім-карту третім особам та, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила про це в банк і в правоохоронні органи. А тому, не зобов`язана відповідати за дії третіх осіб, які незаконно виконували операції з її банківськими рахунками.
		Судом також встановлено, що після вчинення відносно позивачки шахрайських дій, вона одразу ж звернулась з заявою до АТ КБ «ПриватБанк» з метою проведення розслідування та встановлення винних осіб, з-за халатності яких було здійснено списання грошових коштів з її банківських карток. Однак, відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» було надано відповідь, що, згідно Умов банківського договору, саме клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Картці даних до моменту звернення клієнта в банк та блокування картки.
		На даний час, викрадені кошти рахуються за позивачкою як її заборгованість за отриманим кредитом та на них нараховуються відсотки.
		 
		Відповідно дост.22 ЦК України,особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Згідно ч.1ст.1066 ЦК України,за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Відповідно до ч.1ст.1071 ЦК України,банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що тільки клієнт може ініціювати списання коштів, а банк, в свою чергу, зобов`язаний ідентифікувати його особу.
		Стаття 1073 ЦК Українипередбачає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Загальний порядок виконання платіжних операцій (зокрема, з використанням електронних платіжних засобів) в Україні визначається Законом України «Про платіжні послуги»та Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженимипостановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року № 164.
		Згідно ч.1ст.20 Закону України «Про платіжні послуги»,платіжні установи, оператори поштового зв`язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, зобов`язані забезпечувати належний захист і збереження коштів, отриманих ними від користувачів або які надійшли (утримані) на користь користувачів, у тому числі через комерційних агентів (, відповідно до вимог цьогоЗаконута нормативно-правових актів Національного банку України.
		Відповідно до п.39 ч.1 ст.1 Закону, неакцептована платіжна операція - платіжна операція, виконана надавачем платіжних послуг платника на підставі наданої ініціатором платіжної інструкції без отримання згоди платника (крім примусового списання (стягнення) або після відкликання такої згоди.
		Згідно ч.ч.1, 4, 5 ст.42 Закону, надавач платіжних послуг платника зобов`язаний отримати згоду платника на виконання кожної платіжної операції, крім випадків, передбачених цим Законом. Платіжна операція вважається акцептованою після надання платником згоди на її виконання. Якщо немає згоди платника на виконання платіжної операції - така операція вважається неакцептованою, якщо інше не передбачено цим Законом.Надавач платіжних послуг платника за виконання неакцептованих платіжних операцій несе відповідальність, передбачену цим Законом.
		Відповідно до ч.3, 5ст.68 Закону України «Про платіжні послуги»,надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час ініціювання дистанційної платіжної операції. Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.
		Згідно ч.2ст.86 Закону України «Про платіжні послуги», надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		 
		Відповідно до ч.3ст.86 Закону України «Про платіжні послуги»,користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		Згідно ч.4ст.87 цього Закону,платник зобов`язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку про факт виконання з його рахунку неналежної або неакцептованої платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією. Платник має право вимагати відшкодування коштів за неналежною платіжною операцією, за умови повідомлення про це надавача платіжних послуг протягом 90 календарних днів з дати списання коштів за такою операцією з його рахунку.
		Відповідно до пунктів 136, 140, 146, 147 Положення № 164, користувач зобов`язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень. Користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом. Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Згідно ч.2ст.614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
		Верховний Суд у Постанові Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження № 61-8249св23) зазначив, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Сам факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який, зазвичай, є «слабкою» стороною в таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивачка повідомила про цей факт банк та звернулась до правоохоронних органів, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч.ч.1, 6ст.81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		З огляду на викладені обставини, оскільки позивачка як користувач карток своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, не вчиняла жодних дій з передавання банківської інформації по її карткам третім особам, не надавала розпорядження банку на списання коштів, а отже, не повинна нести відповідальності за такі операції та повертати викрадені третіми особами кредитні грошові кошти в розмірі 37689 грн. 09 коп., а також, враховуючи те, що відповідач жодних доказів своєї невинуватості у спричиненні позивачеві збитків не надав, суд приходить до висновку про визнання позовних вимог в частині стягнення грошових коштів в розмірі 37689 грн. 09 коп. обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
		При цьому, суддя при ухваленні рішення по даній справі, з урахуванням заявлених вимог, приходить до висновку, що заявлені вимоги в частині зобов`язання Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відновити кошти на її рахунку та припинення нарахування відсотків і пені задоволенню не підлягають, оскільки фактично є ідентичною вимогою, думка відносно якої викладена вище. 
		Таким чином, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити, оскільки заявлені вимоги є взаємопов`язаними та фактично ідентичними, що дає суду підстави для ухвалення рішення про часткове задоволення позовних вимог.
		Також, на підставіст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп. на користь держави.
		Керуючись ст.ст.15, 16, 22, 1066, 1071,1073 ЦК України,Закону України «Про платіжні послуги», ст.ст.13,76,77,78,81, 82,89,95,263,264,352,354 ЦПК України, суддя 
		 
		В И Р І Ш И В :
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів - задовольнити.
		 
		Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошові кошти в сумі 37 689 грн. (тридцять сім тисяч шістсот вісімдесят дев`ять грн.) 09 коп.
		 
		Стягнути з АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн.) 20 коп. 
		 
		На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		 
		 
		Суддя:  І.  О.  Кобеляцька-Шаховал

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...