Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 206/2020/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; усунення перешкод у користуванні майном.
Надіслано судом: 17.07.2025. Зареєстровано: 17.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2025.

Номер судового провадження: 2/206/1437/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 206/2020/25 
		                               Провадження № 2/206/1437/25 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		15.07.2025                                    м. Дніпро
		Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
		головуючого судді Нестеренко Т.В.,
		секретаря судового засідання Шевцової В.В.,
		за участю позивача ОСОБА_1 ,
		представника позивача адвоката Лисенка І.С.,
		представника відповідачки адвоката Орсіка О.Е.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном,-
		ВСТАНОВИВ:
		Позивачка, в особі свого представника, адвоката Лисенка І.С., звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 , 1954 року народження, усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 1979 року народження 1/2 частиною колодязя, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом забезпечення вільного доступу до колодязя та його безперешкодного використання для потреб ОСОБА_1 та не чинити будь-яких перешкод у користуванні цією частиною колодязя в майбутньому.
		Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона є власницею об`єкта нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 та земельної ділянки, що знаходиться на території АДРЕСА_1 , площею 0,0737 га.
		ОСОБА_2 , 1954 року народження проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тобто є сусідкою позивачки та водночас особою, яка фактично чинить перешкоди у користуванні майном позивачці. 
		Підтвердженням права власності на земельну ділянку позивачки є договір дарування земельної ділянки від 28.09.2006 року та Державний акт на право власності на земельну ділянку від 11.04.2007 року серія ЯГ № 555821. Кадастровий номер земельної ділянки позивачки - 1210100000:09:287:0008. 
		У володінні позивачки також перебуває  1/2 колодязя, що розташований на межі двох земельних ділянок, за адресами: АДРЕСА_1 (ділянка позивачки) та АДРЕСА_2 (ділянка відповідачки). Відповідно до розділу технічного паспорта позивачки «Характеристика будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 » літера № 1- 13, 1/2 к до інших споруд відносяться огорожі, сходи, водоколонка, яма зливна, колодязь. На плані земельної ділянки технічного паспорта позивачки колодязь позначений літерою «к». Схематично можна побачити, як колодязь рівномірно знаходиться на межі двох земельних ділянок, за адресами: АДРЕСА_1 (ділянка позивачки) та АДРЕСА_2 (ділянка відповідачки). У технічному паспорті минулої власниці будинку позивачки колодязь віднесений до інших споруд та позначений літерою 1/2 к.
		Відповідачка є власницею земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . Кадастровий номер земельної ділянки відповідачки - 1210100000:09:287:0066. 
		Для візуалізації предмета спору стороною позивачки додано фотографії колодязя з території позивачки, що є додатком 11 до позовної заяви. 
		Отже, відповідно до технічної документації на земельну ділянку позивачки, їй належить 1/2 частини вказаного колодязя. 
		Аналогічна частка - 1/2 частини колодязя знаходиться на земельній ділянці відповідачки, що підтверджується технічною документацією. Позивачка використовувала колодязь за своїм функціональним призначенням - отримання води з колодязя за допомогою глибинного насоса марки «Водолій». Однак, з 02.02.2025 року відповідачка чинить перешкоди у користуванні частиною колодязя позивачки, а саме заборонила користуватися колодязем та пошкодила сокирою кабелі насоса, який впав у колодязь.
		Для фіксації протиправних дій, позивачкою була викликана поліція та зафіксовано факт звернення до правоохоронних органів. 
		Листом від 03.03.2025 р. № 502/412 позивачці було повідомлено, що поліція не вбачає підстав для внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань та провадження досудового слідства. Протизаконні дії відповідачки зафіксовані відеозніманням та є додатком 13 до позовної заяви. 
		Неодноразові прохання до відповідачки усунути перешкоди залишились безрезультатними. 
		Враховуючи бездіяльність правоохоронних органів у вирішенні цього питання, єдиним дієвим захистом порушеного права позивачки є звернення до суду відповідно до ст. 4 Цивільно-процесуального кодексу України. 
		Тому позивачка просить суд про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 , 1954 року народження, усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 1979 року народження 1/2 частиною колодязя, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом забезпечення вільного доступу до колодязя та його безперешкодного використання для потреб ОСОБА_1 та не чинити будь-яких перешкод у користуванні цією частиною колодязя в майбутньому.
		Відповідачка, в особі свого представника, адвоката Орсіка О.Е., надала відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими, не відповідають дійсності і не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав. 
		В мотивувальній частині позовної заяви зазначено, що у володінні позивачки перебуває  колодязь, що розташований на межі двох земельних ділянок, за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . 
		В якості правової підстави на якій позивачка володіє 1/2 колодязем йдеться посилання на технічний паспорт на будинок в якому схематично відображено, що колодязь позначений літерою «к» рівномірно розташовано на межі двох земельних ділянок. 
		З цього приводу відповідачка зазначила, що колодязь фактично, тобто реально не знаходиться на межі земельних ділянок, в цьому можливо впевнитьсь шляхом огляду його місця розташування на місцевості. На відеозапису який відповідачкою долучено до відзиву в якості доказу чітко видно, що колодязь розташовано повністю на території земельної ділянки відповідачки. Межа яка розділяє земельні ділянки проходить за межами розташування колодязя. Між домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 на капітальному-вмурованому в земельну поверхню бетонному фундаменті встановлений залізобетонний паркан (ще його називають європаркан). На відео зйомці чітко видно, що його встановлено за межами колодязя який повністю розташований т.т. викопаний на земельній ділянці відповідачки. Так було завжди. Раніше користуватися колодязем відповідачка дозволяла сусідам тільки тому, щоб підтримувати добросусідські відносини та щоб не псувати стосунки. Коли ж нові сусіди  позивачка і її люди знахабніли і почали за допомогою свого водяного насосу висмоктувати майже всю воду із колодязя відповідачка попередила, що не слід так робити, але вони не слухали. Бувало по декілька чоловіків азербайджанської національності перелазили через паркан і включали насос. На території домоволодіння позивачки їх там ціла юрба. Відповідачка жінка похилого віку і не могла їм протидіяти. Щодо усунення перешкод в користуванні майном вважає що користуватися колодязем в любий спосіб, в тому числі брати з нього воду позивачка не має ніяких правових підстав.
		Позивачкою до позовної заяви додані в якості доказів, відеозапис, фотографії та документи складені поліцією. Що стосується відеозапису при його перегляді вбачається, що на ньому не відображено щоб відповідачка безпосередньо пошкоджував якесь майно, кабелі насоса «Водолій» чи щось інше. Як пояснила відповідачка, 02.02.2025 року вона за допомогою сокири вирубувала кущі які сильно розрослися біля колодязя, також вона за допомогою цього інструменту підбивала цвяхи в дошках рами (оскільки вона розсохлася) на якій встановлена колодязна корба. Ніякі кабелі вона не перерубувала і на відеозапису не відображені такі дії. Для неї залишилося незрозумілим чому позивачка вирішила що вона перерубала кабелі насоса, здійняла галас та викликала поліцію. Напевне це вона здійснила тому, що між ними вже існували неприязні відносини і таким чином вирішила її покарати. Що стосується фотографій, як доказу, то безпосередньо на них зафіксовано зображення краю колодязя і це зроблено зі сторони земельної ділянки позивача. Будь яких пошкоджень кабелів на фотографіях не видно, не видно і насоса «Водолій» і що з ним трапилося. Напроти на цих фотографіях видно що колодязь знаходиться за територією земельної ділянки позивачки. Що стосується документів які були складені поліцейськими за результатами виклику 02.02.2025 року ОСОБА_1 то із них є тільки заява позивачки, протоколу огляду місця події немає, будь яких інших доказів зібраних правоохоронцями які б вказували на вину відповідачки немає. Відтак на думку відповідачки докази надані позивачам не підтверджують здійснення ОСОБА_2 будь яких протиправних дій проти майна позивачки, а є тільки її голослівні нічим не підкріплені обвинувачення.
		Позивачка, в особі свого представника, адвоката Лисенка І.С., надала відповідь на відзив, у якому не погоджується з відзивом відповідачки на позов з наступних обставин. Відповідачкою надана документація, яка не свідчить взагалі про наявність у неї права власності на колодязь або певну його частину. В документації, що додана до відзиву на позовну заяву відповідачки, будь-яка інформація щодо колодязя взагалі відсутня. Таким чином, або відповідачкою свідомо прихована технічна документація щодо 1/2 колодязя або така документація відсутня, що в будь-якому випадку призводить до єдиного правомірного висновку - позивачка має законне право на володіння, розпорядження та користування 1/2 колодязя, що знаходиться на межі земельних ділянок позивачки та відповідачки. Крім того позивачка вважає що факт наявності перешкод у користуванні майном з боку відповідачки доведений у повному обсязі й не заперечується самою відповідачкою.
		Щодо судових витрат стороною позивачки зазначено про таке. 
		Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідачка таке клопотання не подала та не довела не співмірність витрат. 
		Більш того, фактичні витрати позивачки будуть становити більше ніж 8 000 грн., бо відповідачка відмовилася визнавати позов та здійснює дії щодо затягування судового процесу, а отже за кожне нове судове засідання позивачка буде нести додаткові витрати. 
		Договором про надання правничої допомоги № 7 від 01.04.2025 року, укладеним між позивачкою та її представником передбачена участь адвоката у одному судовому засіданні. У відповідачки було більше, ніж достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, знаходження собі представника, складання та подання відзиву на позовну заяву, але клопотання про ознайомлення з матеріалами подано лише у день судового засідання, що є свідомим затягуванням судового процесу. Отже, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. є справедливими, співмірними та мають бути стягнуті з відповідачки у випадку задоволення позову.
		Позивачка та її представник у судовому засідання позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
		Представник відповідачки у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
		Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, та керуючись законом, приходить до такого висновку.
		Договір купівлі-продажу житлового будинку від 28.09.2006 року, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.11.2006 року № 12507514, договір дарування земельної ділянки від 28.09.2006 року та Державний акт на право власності на земельну ділянку від 11.04.2007 року серія ЯГ № 555821, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:09:287:0008, є підтвердженням права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , що не заперечене сторонами справи (а.с. 8-15).
		У володінні ОСОБА_1 перебуває  1/2 колодязя, що розташований на межі двох земельних ділянок, за адресами: АДРЕСА_1 (Позивач) та АДРЕСА_2 (Відповідач), що відповідає розділу технічного паспорта позивачки Характеристика будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1  літера № 1- 13, 1/2 к до інших споруд відносяться огорожі, сходи, водоколонка, яма зливна, колодязь (а.с. 9).
		На плані земельної ділянки технічного паспорта позивачки колодязь, позначений літерою к, колодязь рівномірно знаходиться на межі двох земельних ділянок, за адресами: АДРЕСА_1 (Позивач) та АДРЕСА_2 (Відповідач). 
		У технічному паспорті попередньої власниці будинку позивачки колодязь віднесений до інших споруд та позначений літерою 1/2 к. 
		Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України, Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		За ч. 1, 3 ст. 103 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
		Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.
		Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4, 6 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
		Згідно ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
		Відтак враховуючи зазначене, суд погоджується з думкою сторони позивачки, про те, що право позивачки на володіння, розпорядження та користування 1/2 колодязя, що знаходиться на межі земельних ділянок є доведеним у даному випадку, з огляду на аналіз наданих документів на майно. Документація, надана відповідачкою не підтверджує, що колодязь є її особистою власністю, так як будь-яка інформація щодо колодязя у ній відсутня. Також крім поданих доказів щодо наявності перешкод у користуванні майном з боку відповідачки такими як: звернення до поліції, фото та відео доказів пошкодження насоса, прохання долучити свідка, що може підтвердити перешкоди, цей факт не заперечується і самою відповідачкою згідно викладеного нею у відзиві на позовну заяву. Колодязь дійсно встановлений нерівномірно щодо паркану і не дозволяє повноцінно користуватися позивачці 1/2 частиною колодязя, а відповідачка ще й чинить перешкоди у цьому. 
		Крім того, слід зазначити про те, що колодязь - це гідротехнічна споруда,що складаєтьсяз вертикальновиритої порожнини-шахти,вручну абоза допомогоюмеханізмів,з укріпленимивід обвалівстінками задопомогою залізобетоннихкілець,дерев`яногобруса,бута. А регулярне використання колодязя може покращити циркуляцію води і, можливо, зменшити застій. Тобто частіше використання колодязю збільшує об`єм води а не зменшує його, всупереч думці відповідачки, яка вважає, що сусіди викачують з колодязя майже усю воду.
		Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Земельним кодексом України не передбачено окремих норм щодо користування колодязями на земельній ділянці. Однак, питання користування колодязем регулюються загальними положеннями про право користування земельною ділянкою та правами власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки має право на використання всіх природних ресурсів, що знаходяться на ній, включаючи воду, якщо це не суперечить законодавству та правам інших осіб
		Згідно зі ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав тощо.
		Суд, надавши оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, встановив неправомірність дій відповідачки ОСОБА_1 по забороні позивачці у користуванні 1/2 частини колодязя, що знаходиться на межі земельних ділянок належних сторонам.
		Із системного аналізу зазначених вище норм права випливає, що позивачка в даних правовідносинах має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання відповідачки усунути перешкоди у користуванні колодязем.
		Суд відхиляє доводи відповідачки, що колодязь є її власністю, перебуває на належній їй на праві власності земельній ділянці, і тому вона має надати можливість ОСОБА_1 користуватися 1/2 частиною колодязя, що є по суті законним правом ОСОБА_1 , що підтверджується наданими письмовими доказами, оскільки посилання ОСОБА_2 не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Судом встановлено, що позивачці відповідачкою дійсно чиняться перешкоди в користуванні колодязем всупереч правилам добросусідства.
		У відповідності до статті 12 ЦПК України, принцип змагальності зобов`язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом
		Так, ст. 41 Конституції України, встановлено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
		За таких обставин, керуючись Конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд вважає необхідним позов задовольнити в повному обсязі, а саме: зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 1/2 частиною колодязя, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом забезпечення вільного доступу до колодязя та його безперешкодного використання для потреб ОСОБА_1 та не чинити будь-яких перешкод у користуванні цією частиною колодязя в майбутньому.
		Щодо стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу судом зазначається про таке:
		За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. 
		Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). 
		Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. 
		У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. 
		При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
		В підтвердження витрат на правову допомогу стороною позивача надано ордер про надання правової допомоги від 09.04.2025 р. та договір № 7 про надання правової допомоги від 01.04.2025 року. 
		Згідно договору № 7, за надання правової допомоги, ОСОБА_1 має сплатити адвокату Лисенко І.С. гонорар у розмірі 8000,00 грн.
		Стороною позивачки у позовній заяві заявлено про стягнення з відповідачки витрат на надання професійної правничої допомоги на загальну суму 8000,00 грн.
		Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року, згідно яких наголошено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		Тому, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі, є співрозмірними з категорією справи та ринковими цінами адвокатських послуг.
		Крім того, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачки необхідно стягнути судові витрати, що складаються з судового збору та які документально підтверджені.
		Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 103, 152 ЗК України, ст.ст. 1, 2, 3, 4, 6, 15, 16, 319, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76, 78, 80, 81, 89, 14, 259, 263-265, 268, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном - задовольнити.
		Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 1/2 частиною колодязя, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом забезпечення вільного доступу до колодязя та його безперешкодного використання для потреб ОСОБА_1 та не чинити будь-яких перешкод у користуванні цією частиною колодязя в майбутньому.
		Стягнути з ОСОБА_2 , 1954 року народження, на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн.. 96 коп. та витрати на сплату гонорару адвокату у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн.. 00 коп.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст судового рішення виготовлено до 16-55 год. 15.07.2025 р.
		 
		 
		 
		Суддя                                Т.В. Нестеренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...