Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 314/1049/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності.
Надіслано судом: 17.07.2025. Зареєстровано: 17.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2025.
Дата набрання законної сили: 12.08.2025
Номер судового провадження: 2/314/1071/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 314/1049/25
		Провадження № 2/314/1071/2025
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(заочне)
		02.07.2025 року                         м.Вільнянськ 
		Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
		головуючого судді                                Кіяшко В.О.,
		секретар судового засідання                        Румянцева А.М.,
		справа № 314/1049/25;
		провадження № 2/314/1071/2025;
		учасники справи:
		- позивач ОСОБА_1 ;
		- відповідач Приморська міська військова адміністрація Бердянського району Запорізької області;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянськ в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовноюзаявою ОСОБА_1 до Приморської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області про визнання права власності,
		за участю позивача                         ОСОБА_1 ,
		 
		стислий виклад позицій сторін.
		Позивач ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до Приморської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області про визнання права власності.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Приморської міської ради народних депутатів № 180 від 17.10.1997 було дозволено ОСОБА_1 , будівництво індивідуального житлового будинку на 5 кімнат, житловою площею 80 кв.м та господарських будівель для особистого підсобного господарства площею 50 кв.м у АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 1000 кв.м, що підтверджується випискою з цього рішення, яка міститься у складі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки.
		Упродовж жовтня 1997 року - лютого 1998 року нею було збудовано за вказаною адресою житловий будинок із будівлями та спорудами.
		Згідно з технічним паспортом, складеним 06.02.1998, на земельній ділянці за вказаною адресою розташовано: житловий будинок літ. А загальною площею 111.5 кв.м, житловою площею 70.9 кв.м, сарай літ. Б, сарай літ. Г, сарай літ. Д, погреб літ. В, вбиральня літ. ОСОБА_2 паркан літ. N. ворота літ. N1. Площа забудови становить 192 кв.м.
		17.02.1998 було складено акт приймання в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку, згідно з яким, на ділянці збудовано одноповерховий житловий будинок, площа забудови 192 кв.м, корисна площа 111,5 кв.м, житлова площа 70,9 кв.м. Комісія постановила: закінчений будівництвом житловий будинок та господарські будівлі на земельній ділянці ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 - вважати прийнятим в експлуатацію з оцінкою «задовільно».
		Рішенням Приморської міської ради народних депутатів № 31 від 20.02.1998 зазначений вище акт було затверджено, про що свідчить відмітка на акті.
		На підставі цього рішення, 15.04.1998 ОСОБА_1 , Приморською міською радою народних депутатів було видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок. В ньому зазначено, що їй дійсно належить весь житловий будинок із належними до нього будівлями та спорудами, який знаходиться у АДРЕСА_1 .
		Того ж дня, 15.04.1998 Приморське бюро технічної інвентаризації зареєструвало цей будинок за ОСОБА_1 та записало в реєстрову книгу № 26 за реєстровим № 4152, про що свідчить напис на свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок.
		12.11.2024 ОСОБА_1 звернулася із заявою до державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради з метою внесення відомостей про наявність у мене права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Проте рішенням від 28.01.2025 № 76832875 державний реєстратор відмовив в проведенні реєстраційних дій у зв`язку з тим, що не вдалося отримати інформацію від Комунального підприємства технічної інвентаризації Приморської міської ради Приморського району Запорізької області щодо зареєстрованих прав, що виникли до 1 січня 2013 року.
		Бюро технічної інвентаризації, яке здійснювало державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 , залишилося на тимчасово окупованій території, а саме в м. Приморськ Бердянського району Запорізької області, тому отримання державним реєстратором інформації з цього бюро технічної інвентаризації є неможливим.
		З цих причин вона позбавлена можливості внести відомості про свій будинок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому порушуються мої права на володіння, користування та розпорядження належним мені об`єктом нерухомого майна.
		У зв`язку з чим позивач звернулась до суду з відповідним позовом.
		В судовому засіданні позивач на задоволенні позову наполягала, проти заочного рішення суду не заперечувала.
		Відповідач про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи. Позивач та її представник надали свою згоду на заочний розгляд справи.
		 
		Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.
		Ухвалою суду від 06.03.2025 відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження, роз`яснено права сторін, призначено підготовче судове засідання.
		Ухвалою суду від 24.04.2025 підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.
		Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
		Суд, вислухавши позивача. дослідивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, 
		встановив
		 
		рішенням Приморської міської ради народних депутатів № 180 від 17.10.1997 було дозволено ОСОБА_1 , будівництво індивідуального житлового будинку на 5 кімнат, житловою площею 80 кв.м та господарських будівель для особистого підсобного господарства площею 50 кв.м у АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 1000 кв.м, що підтверджується випискою з цього рішення, яка міститься у складі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки.
		Упродовж жовтня 1997 року - лютого 1998 року нею було збудовано за вказаною адресою житловий будинок із будівлями та спорудами.
		Згідно з технічним паспортом, складеним 06.02.1998, на земельній ділянці за вказаною адресою розташовано: житловий будинок літ. А загальною площею 111.5 кв.м, житловою площею 70.9 кв.м, сарай літ. Б, сарай літ. Г, сарай літ. Д, погреб літ. В, вбиральня літ. ОСОБА_2 паркан літ. N. ворота літ. N1. Площа забудови становить 192 кв.м.
		17.02.1998 було складено акт приймання в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку, згідно з яким, на ділянці збудовано одноповерховий житловий будинок, площа забудови 192 кв.м, корисна площа 111,5 кв.м, житлова площа 70,9 кв.м. Комісія постановила: закінчений будівництвом житловий будинок та господарські будівлі на земельній ділянці ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 - вважати прийнятим в експлуатацію з оцінкою «задовільно».
		Рішенням Приморської міської ради народних депутатів № 31 від 20.02.1998 зазначений вище акт було затверджено, про що свідчить відмітка на акті.
		На підставі цього рішення, 15.04.1998 ОСОБА_1 , Приморською міською радою народних депутатів було видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок. В ньому зазначено, що їй дійсно належить весь житловий будинок із належними до нього будівлями та спорудами, який знаходиться у АДРЕСА_1 .
		Того ж дня, 15.04.1998 Приморське бюро технічної інвентаризації зареєструвало цей будинок за ОСОБА_1 та записало в реєстрову книгу № 26 за реєстровим № 4152, про що свідчить напис на свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок.
		12.11.2024 ОСОБА_1 звернулася із заявою до державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради з метою внесення відомостей про наявність у мене права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Проте рішенням від 28.01.2025 № 76832875 державний реєстратор відмовив в проведенні реєстраційних дій у зв`язку з тим, що не вдалося отримати інформацію від Комунального підприємства технічної інвентаризації Приморської міської ради Приморського району Запорізької області щодо зареєстрованих прав, що виникли до 1 січня 2013 року.
		Бюро технічної інвентаризації, яке здійснювало державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 , залишилося на тимчасово окупованій території, а саме в м. Приморськ Бердянського району Запорізької області, тому отримання державним реєстратором інформації з цього бюро технічної інвентаризації є неможливим.
		Тому в позивача немає іншого способу захисту її прав в умовах що сталися, окрім як визнання права власності в судовому порядку.
		 
		Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.
		Доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.
		Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
		Згідно ст. 392 цього Кодексу власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Частиною 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що право на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
		Відповідно до частини 3 статті 3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
		Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
		Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
		Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
		Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17.
		Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що речові права на нерухоме майно, їх обтяжень та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
		Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то воно виникає з моменту проведення такої реєстрації.
		Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із угод.
		Відповідно до положень ч.1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
		Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом (частина четверта статті 182 Цивільного кодексу України, статті 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
		Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Частиною 3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
		Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Виходячи з викладеного, суд вважає доведеним наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
		 
		Судові витрати.
		Судові витрати у справі складаються із судового збору, вони понесені та сплачені позивачем і в силу ст.141ЦПК Українипідлягають зарахуванню на користь держави.
		 
		На підставівищевикладеного,та керуючисьст.ст. 259, 263-265, 282-285, 354 ЦПК України, суд,-
		вирішив:
		 
		   Позовну заяву  ОСОБА_1 доПриморської міськоївійськової адміністраціїБердянського районуЗапорізької областіпро визнанняправа власності- задовольнити.
		 
		   Визнати за ОСОБА_1 право власності, на житловий будинок із належними до нього будівлями та спорудами, який знаходиться у АДРЕСА_1 , із площею забудови 192 кв. м., корисною площею 111,5 кв.м., житловою площею 70,9 кв. м., що складається із житлового будинку літ. А загальною площею 111,5 кв.м., житловою площею 70,9 кв.м., сараю літ. Б, сараю літ. ОСОБА_3 , погребу літ.В., вбиральні літ. Ж., душу літ. Е, паркану літ N, воріт літ. N1.
		 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області, протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
		Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		   
		Повний текст рішення складено 10.07.2025.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце мешкання: АДРЕСА_3 .
		 
		Відповідач:Приморська міська військова адміністрація Бердянського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 44797386, адреса: проспект Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107.
		 
		 
		 
		Суддя                         Вікторія Олександрівна Кіяшко
		10.07.2025

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...