Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 650/691/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 17.07.2025. Зареєстровано: 18.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/650/16/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023230000000010

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 650/691/23
		провадження № 1-кп/650/16/25
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		14 липня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		із секретарем  ОСОБА_2 ,
		за участю: прокурора  ОСОБА_3 ,
		захисника  ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в спеціальному судовому провадженні кримінальне провадження № 22023230000000010 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки п. Зосімський (с. Созимський) Верхньокамського району Кіровської області Російської Федерації, документованої паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 11 червня 1997 року Великоолександрівським РВ УМВС України в Херсонській області, такої, що проживала на час вчинення злочину та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , не є депутатом ради будь-якого рівня, раніше не судимої,
		у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 111-1 КК України,
		 
		встановив:
		 
		Ґрунтуючись на Декларації про державний суверенітет України та Конституції України, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах міжнародно визнаного державного кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до пунктів "а", "b", "c", "d" та "g" статті 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року застосування російською федерацією збройної сили проти України становить злочин збройної агресії та грубо порушує Меморандум про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року та істотно порушило чинний на момент початку збройної агресії Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією від 31 травня 1997 року.
		У світлі положень IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року, одним із наслідків збройної агресії російської федерації проти України стала тимчасова окупація частини території України.
		Виходячи з положень резолюцій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Про територіальну цілісність України" від 27 березня 2014 року № 68/262, "Стан справ у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)" A/RES/71/205 (2016), A/RES/72/190 (2017), A/RES/73/263 (2018), A/RES/74/168 (2019), A/RES/75/192 (2020), а також "Проблеми мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, а також частини Чорного та Азовського морів" A/RES/73/194 (2018), A/RES/74/17 (2019), A/RES/75/29 (2020), вони підкреслюють нелегітимність проведення в Автономній Республіці Крим референдуму, визнають Автономну Республіку Крим та місто Севастополь територією, тимчасово окупованою російською федерацією, і закликають міжнародне співтовариство не визнавати будь-яку зміну статусу Автономної Республіки Крим і міста Севастополя на основі результатів зазначеного референдуму.
		Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Агресія проти України" A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року визнається, що росія вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, і від російської федерації вимагається припинити збройну агресію проти України, включаючи також деокупацію Криму та Донбасу, негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
		Рішенням Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй від 16 березня 2022 року на найвищому юридичному рівні констатовано факт вторгнення російської федерації на територію України.
		Згідно Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року.
		Збройна агресія російської федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України, після того як президент російської федерації ОСОБА_6 оголосив про початок так званої «спеціальної воєнної операції» проти України.
		Російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-УІІ), тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Тимчасова окупація російською федерацією території України, визначених ч. 1 ст. З цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
		За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходяться на тимчасово окупованій території.
		Згідно ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року), територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.
		Так, 24.02.2022 військовослужбовці збройних сил російської федерації та підконтрольні їм учасники незаконних збройних формувань шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснили окупацію частини території України, в тому числі і Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.
		Згідно з указом Президента України ОСОБА_7 № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжено, востаннє з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, відповідно до Закону України від 2 травня 2023 року № 3057-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
		Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022, станом на 10.12.2022 у переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) у розділі «VIII Херсонська область» у п. 1 зазначено Бериславський район: Борозенська сільська територіальна громада.
		Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», початок окупації Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області датується 03.03.2022, а закінчення - 09.11.2022.
		Разом з тим, у невстановлений досудовим розслідуванням час, представниками збройних формувань російської федерації всупереч законного порядку установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими діючими нормативно-правовими актами, на тимчасово окупованій території Бериславського району Херсонської області цілеспрямовано було створено підпорядковану, керовану та фінансовану російською федерацією окупаційну адміністрацію - «Военно-гражданская администрация Бериславского административного района Херсонской области», в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України, з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території та реалізації всіх узурпованих владних повноважень.
		При цьому, представники підконтрольних російській федерації самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави, а також підприємств, установ та організацій на тимчасово окупованій території, в тому числі Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, державних підприємствах, у тому числі із числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території. 
		Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи громадянином України, фактично проживаючи на території с. Борозенське Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, усвідомлюючи, що Херсонська область є невід`ємною складовою частиною України, а порядок утворення органів виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, об`єктивно розуміючи зміст загальновідомих подій, про те що збройні формування російської федерації, шляхом вчинення воєнного нападу 24.02.2022, захопили Бериславський район Херсонської області і всупереч законного порядку створили підпорядковану, керовану та фінансовану російською федерацією окупаційну адміністрацію  «Военно-гражданская администрация Бериславского административного района Херсонской области», усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02 вересня 2022 року прийняла пропозицію осіб із числа представників окупаційної влади держави-агресора російської федерації та добровільно зайняла посаду так званої «главы Борозенского сельского совета Военно-гражданской администрации Бериславского административного района Херсонской области», пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області.
		ОСОБА_5 , зайнявши вказану вище посаду у незаконно створеному на тимчасово окупованій території органі, здійснювала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, зокрема:
		організовувала формування апарату так званого «Борозенского сельского совета», комунальних підприємств та установ;
		виконувала обов`язки щодо виконання функцій, пов`язаних з вирішенням питань щодо оформлення та виплати російських пенсій та грошової допомоги населенню громади, прийняття та оформленням заявок на такі виплати;
		вимагала від суб`єктів господарювання Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області здійснити перехід на російську систему реєстрації та оподаткування;
		здійснювала контроль щодо забезпечення функціонування житлово-комунальної сфери;
		здійснювала організаційне забезпечення проведення незаконного референдуму на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.
		На судовому засіданні прокурор підтримав обвинувачення, вказав про доведеність вини обвинуваченої зібраними в ході досудового розслідування доказами, які були досліджені судом у відкритому судовому засіданні, а також показаннями свідків, та просив суд призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі строком на десять років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг, строком на п`ятнадцять років та з конфіскацією всього належного їй майна. Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін. Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання. Судові витрати стягнути з обвинуваченої на користь держави.
		Захисник у судовому засіданні просив призначити обвинуваченій найменш суворий вид покарання, посилаючись на неможливість достеменно встановити, чи вчиняла вона інкриміновані дії добровільно.
		Обвинувачена насудове засіданняне з`явилася,досудове розслідуванняу даномукримінальному провадженні,відповідно доухвали слідчогосудді Центральногорайонного судуміста Миколаєвавід 24липня 2023року усправі №490/6762/23проведено успеціальному порядку,а судовийрозгляд справиздійснений успеціальному судовомупровадженні,за їївідсутності,відповідно доухвали Великоолександрівськогорайонного судуХерсонської областівід 11січня 2024року,у зв`язкуз чимсуд констатує,що якстороною обвинуваченняв ходіздійснення спеціальногодосудового розслідування,так ісудом вході здійсненняспеціального судовогопровадження (inabsentia),були здійснені всі можливіпередбачені закономзаходи щододотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя.
		Так, участь захисника у даному кримінальному провадженні, залученого для здійснення захисту за призначенням, була забезпечена із самого початку кримінального переслідування обвинуваченої та здійснювалася до ухвалення вироку у справі. Захисник брав участь у кожній слідчій (розшуковій) дії, яка передбачала його обов`язкову участь, отримував усі процесуальні документи, що підлягали врученню обвинуваченій, брав участь у кожному судовому засіданні, в якому здійснювався розгляд справи по суті. Жодних зауважень, клопотань чи заперечень з цього приводу від захисника протягом здійснення кримінального провадження не надходило.
		Впродовж усього судового розгляду справи інформація про відповідні процесуальні документи та повістки про виклик обвинуваченої до суду завчасно публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5КПК України (газета «Урядовий кур`єр») та на офіційному веб-сайті суду, в порядку передбаченому абз. 6 частини третьої статті 323 КПК України, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, у зв`язку з чим обвинувачена вважається належним чином ознайомленою з їх змістом.
		Після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження та до ухвалення вироку у справі обвинувачена до суду не з`являлася та не була до нього доставлена, що свідчило про відсутність підстав для переходу суду до судового розгляду згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.
		З матеріалів справи суд також встановив, що обвинувачена мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримала чи мала би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мала можливість бути обізнаною із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати захисника самостійно; в) бути судженою в її присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного нею захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного їй захисника безплатно для неї. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6Європейської Конвенціїз правлюдини та статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. 
		Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову обвинуваченої, яка повинна знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченої від правосуддя суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» пункту 3 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статті 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (частина третя статті 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинувачених була застосована належна правова процедура в контексті приписів статті 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Отже, зважаючи на виконання судом усіх передбачених наведеними положеннями кримінального процесуального законодавства вимог щодо проведення спеціального судового провадження, кримінальне провадження здійснено за відсутності обвинуваченої, а обставини причетності останньої до інкримінованого їй кримінального правопорушення, перевірені у відкритому судовому засіданні, із дотриманням засад кримінального провадження та за активної участі захисника. 
		Вина обвинуваченої у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується такими наданими стороною обвинувачення та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
		Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22023230000000010 від 05.01.2023 року, кримінальне провадження було розпочато за інформацією про можливу причетність громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до колабораційної діяльності, що полягала у добровільному зайнятті посади «главы Борозенского сельского совета Военно-гражданской администрации Бериславского административного района Херсонской области», створеної на тимчасово окупованій території Херсонської області. Вказана посада була пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території України.
		Відповідно до рапорту про виявлення кримінального правопорушення вбачається, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо можливої причетності громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, стали наявні оперативні матеріали, що свідчили факт добровільного зайняття нею з середини вересня 2022 року посади "главы Борозенского сельского совета Военно-гражданской администрации Бериславского административного района Херсонской области", створеної окупаційною владою російської федерації на тимчасово окупованій території України.
		У ході перевірки вказаних обставин були отримані письмові пояснення трьох жителів села Борозенське Херсонської області: громадянки ОСОБА_8 , яка підтвердила, що у вересні 2022 року бачила, як ОСОБА_5 зайняла посаду голови Борозенського сільського совета; громадянки ОСОБА_9 , яка зазначила, що їй відомо про зайняття ОСОБА_5 вказаної посади у той же період; громадянки ОСОБА_10 , яка вказала, що на власні очі бачила, як під час окупації російськими військами села Борозенське ОСОБА_5 розпочала виконання функцій голови сільської ради, призначеної окупаційною владою.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 17 лютого 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, свідок ОСОБА_11 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнала ОСОБА_5 як особу, яка в період окупації населеного пункту с. Борозенське Бериславського району добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою (російською федерацією) та зайняла посаду т.зв. «сільського голови» с. Борозенське Бериславського району Херсонської області.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 17 лютого 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, свідок ОСОБА_8 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнала ОСОБА_5 як особу, яка в період окупації населеного пункту с. Борозенське Бериславського району добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою (російською федерацією) та зайняла посаду т.зв. «сільського голови» с. Борозенське Бериславського району Херсонської області.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 17 лютого 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, свідок ОСОБА_12 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнала ОСОБА_5 як особу, яка в період окупації населеного пункту с. Борозенське Бериславського району добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою (російською федерацією) та зайняла посаду т.зв. «сільського голови» с. Борозенське Бериславського району Херсонської області.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 17 лютого 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, свідок ОСОБА_13 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнала ОСОБА_5 як особу, яка в період окупації населеного пункту с. Борозенське Бериславського району добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою (російською федерацією) та зайняла посаду т.зв. «сільського голови» с. Борозенське Бериславського району Херсонської області.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 24 квітня 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, свідок ОСОБА_14 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнав ОСОБА_5 як особу, яка в період окупації с. Борозенське Бериславського району погодилась на співпрацю з окупаційною владою та зайняла посаду т.зв. «голови» сільради с. Борозенське від окупаційної влади.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 24 квітня 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, свідок ОСОБА_15 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнала ОСОБА_5 як особу, яка будучи місцевою жителькою с. Борозенське Бериславського району, в період окупації добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою та зайняла посаду «голови» Борозенської сільської ради від окупаційної влади.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 24 квітня 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, свідок ОСОБА_16 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнав ОСОБА_5 як особу, яка будучи місцевою жителькою с. Борозенське Бериславського району, в період окупації погодилась на співпрацю з окупаційною владою та зайняла посаду «голови» Борозенської сільської ради від окупаційної влади.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 01 травня 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, свідок ОСОБА_17 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнав ОСОБА_5 як особу, яка в період окупації військовослужбовцями зс рф с. Борозенське Бериславського району погодилась на співпрацю з окупаційною владою та добровільно зайняла посаду т.зв. «голови» Борозенської сільської ради від окупаційної влади.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 29 травня 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, свідок ОСОБА_18 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнав ОСОБА_5 , яка будучи місцевою жителькою с. Борозенське Бериславського району, в період окупації с. Борозенське військами зс рф погодилась на співпрацю з окупаційною владою та зайняла посаду т.зв. «голови» Борозенської сільської ради від окупаційної влади.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 31 травня 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, свідок ОСОБА_19 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнала ОСОБА_5 як особу, яка будучи місцевою жителькою с. Борозенське Бериславського району, в період окупації військами зс рф добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою та зайняла посаду т.зв. «голови» Борозенської сільської ради від окупаційної влади.
		Відповідно до протоколу огляду від 12 січня 2023 року, у ході огляду приміщення, розташованого за адресою: село Борозенське, пр. Мічуріна, 27, яке належить до комунальної власності Борозенської сільської ради та складається з двох кабінетів, було виявлено та вилучено ряд документів, що мають значення для кримінального провадження.
		Зокрема, вилучено: аркуш паперу формату А4 з друкованим текстом під назвою «Приказ №31 2 сентября 2022 г.», з підписом особи ОСОБА_20 та відтисками печатки; аркуш паперу формату А4 з рукописним текстом «Заявление 27.09.2022» з підписом особи; аркуш паперу формату А4 з рукописним текстом «Заявление 3.10.2022» з підписом особи; аркуш паперу формату А4 з рукописним текстом «Заявление 27.09.2022» з численними відтисками печатки «Борозенська сільська виборча комісія Великоолександрівського району Херсонської області»; аркуш паперу формату А4 з рукописним текстом під назвою «Структура 12»; аркуш паперу формату А4 з рукописним текстом «Коммунальное хозяйство обеспечивает»; аркуш паперу формату А4 з рукописним текстом, що починається словами «Штат…», з посиланням на директора; аркуш паперу формату А4 з друкованим текстом у вигляді заповненої таблиці, що має заголовок «Акт прийома-передачі» з підписом особи та датою складення - 29.09.2022. 
		Вказані документи були оглянуті та досліджені під час судового розгляду в судовому засіданні.
		Відповідно до протоколу огляду від 09 червня 2023 року у об`єктом огляду стали документи, що знаходилися у поліетиленовому пакеті №1 світло-сірого кольору, з написом: «Додаток до протоколу огляду від 12.01.2023 за адресою: с. Борозенське, вул. Мічуріна, 27. Пакет №1, документи щодо роботи т.зв. "главы Борозенского сельского совета ВГА Бериславского административного района Херсонской области"  ОСОБА_5 », а також із зазначенням кількості аркушів  8 шт. Усі документи були запаковані в прозорі поліетиленові файли.
		У ході огляду було встановлено такі відомості, важливі для кримінального провадження: Наказ «ПРИКАЗ №31 от 02.09.2022» - про призначення ОСОБА_5 на посаду «главы Борозенского сельского совета Военно-гражданской администрации Бериславского административного района Херсонской области», документ виготовлений друкованим способом, містить герб РФ, печатку та підпис ОСОБА_20 ; «Заявление» від 27.09.2022 - звернення ОСОБА_21 до ОСОБА_5 з проханням прийняти її на роботу техпрацівником; «Заявление» від 03.10.2022 - звернення ОСОБА_22 до ОСОБА_5 щодо прийому на посаду технічки; «Заявление» від 27.09.2022 - звернення ОСОБА_18 до ОСОБА_5 щодо прийому на роботу слюсарем, документ містить відбитки печатки «Борозенська сільська виборча комісія Великоолександрівського району Херсонської області»; документ під заголовком «Структура Борозенского сельского совета и штатное расписание» - рукописний текст із переліком посад, структурних підрозділів і сіл, що входять до складу ради, у нижній частині - цифра "12", обведена в коло; документ із заголовком «Коммунальное хозяйство обеспечивает…» - рукописний перелік працівників, зайнятих у сфері ЖКГ, дитсадку, клубах, охороні тощо, у нижній частині - цифра "2", обведена в коло; документ зі змістом про школу, лікарню та інші установи - рукописний текст із переліком посад у школі, музичній школі, лікарні тощо, у нижній частині - цифра "3", обведена в коло; документ із заголовком «АКТ ПРИЕМА-ПЕРЕДАЧИ» від 29.09.2022 - друкований текст із зазначенням передачі 2745 кг продуктів харчування представником «ВГА Бериславского административного района» ОСОБА_23 до освітніх закладів, з написами олівцем із назвами населених пунктів.
		Усі документи виконані російською мовою, містять посилання на органи окупаційної влади, відображають структуру, штати та організаційно-розпорядчі дії так званого "Борозенского сельского совета ВГА Бериславского административного района Херсонской области".
		Відповідно до протоколу огляду від 09 червня 2023 року було здійснено огляд копій документів, що були раніше вилучені в ході досудового розслідування та мали значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
		Об`єктом огляду стали копії документів, що зберігались у матеріалах кримінального провадження, а саме: копії «Заявлений», складених у період вересняжовтня 2022 року на ім`я ОСОБА_5 як так званої «главы Борозенского сельского совета Военно-гражданской администрации Бериславского административного района Херсонской области». У цих документах особи зверталися з проханнями прийняти їх на роботу в незаконні органи влади, створені окупаційною адміністрацією на тимчасово окупованій території.
		Зокрема, проведеним оглядом встановлено: Документ із назвою «Заявление», виготовлений 02.09.2022, в якому мешканець с. Борозенське звертається до ОСОБА_5 з проханням прийняти його на роботу в якості слюсаря; Інше «Заявление» від 02.09.2022 з аналогічним зверненням щодо працевлаштування на посаду тракториста; Документ, у якому особа просить призначити її на посаду вчителя в «школу с. Борозенське»; «Заявление» щодо призначення на посаду працівника дитячого садка; Документи з проханням про працевлаштування на посади прибиральниці, двірника, кухаря тощо.
		Всі заяви містять реквізити окупаційного органу, посилання на ОСОБА_5 як керівника, та складаються російською мовою, з фразами на кшталт: «Прошу Вас принять меня на работу…», «в качестве… на испытательный срок» тощо;
		Частина документів має реквізити - дати, підписи заявників, згадки про «главу Борозенского сельского совета», а також печатки псевдовиборчих комісій та окупаційних установ;
		Останній документ, оглянутий під час слідчої дії, - аркуш паперу з таблицею, у якій зазначено перелік посад, прізвищ та закріплення відповідних осіб за населеними пунктами Борозенської громади.
		Відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 14 липня 2023 року речовими доказами були визнані: поліетиленовий швидкозшивач з синьою бічною смугою; 8 прозорих поліетиленових файлів, в кожному з яких вкладено документи; Документ з назвою «ПРИКАЗ «О назначении на должность главы Борозенского сельского совета» №31 від 02.09.2022; Документ з назвою «Заявление» від 27.09.2022; Документ з назвою «Заявление» від 03.10.2022; Документ з назвою «Заявление» від 27.09.2022; Аркуші паперу формату А4 білого кольору з рукописним текстом, нанесеним кульковою ручкою синього та чорного кольору з заглавною назвою «Структура Борозенского сельского совета и штатное расписание»; Аркуші паперу формату А4 білого кольору з рукописним текстом, нанесеним кульковою ручкою чорного кольору; Аркуші паперу формату А4 білого кольору з рукописним текстом, нанесеним кульковою ручкою синього та чорного кольору; Документ з назвою «АКТ ПРИЕМА-ПЕРЕДАЧИ».
		Відповідно до протоколу огляду від 26 липня 2023 року, було здійснено огляд публікації, розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_3 о 17:30 на Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 
		У ході огляду за допомогою браузера Google Chrome вказану публікацію було відкрито, зафіксовано її зміст та здійснено архівування сторінки через ресурс archive.today (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 з метою збереження її доступності.
		У вказаній публікації міститься фотографічне зображення особи з підписом « ОСОБА_5 , с. Борозенське», а також текст наступного змісту: «Дуже зрадила окупантам та одразу почала їм прислужувати! Наразі працює у так званій владі села! На додачу вже заробила собі на мінімум 10 років ув`язнення!»
		У публікації також містяться посилання на профіль Facebook, Telegram-бот та інші канали зв`язку.
		Відповідно до протоколу огляду від 26 липня 2023 року, було здійснено огляд публікації на Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_8 о 12:59 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9 
		У змісті публікації наведено перелік осіб, яких автори Telegram-каналу публічно звинувачують у співпраці з окупаційною владою. Серед них - ОСОБА_5 , прізвище якої зазначено під зображенням із підписом наступного змісту: «Всі «всезнаючі» місцеві жителі  це відомі колаборанти та їх сім`ї, які прислужували окупантам».
		У публікації зазначено ще декількох осіб, які, за змістом повідомлення, також причетні до співпраці з окупантами, а сама інформація супроводжувалась відповідним фото-графічним матеріалом та додатковими даними щодо Telegram-контактів.
		 
		Під час дослідження вказаних доказів жодна із сторін не заявила про недотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства при їх отриманні на стадії досудового розслідування, про їх недопустимість чи неналежність.
		Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки, зі змісту показів яких вбачається причетність обвинуваченої до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.
		На судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що під час тимчасової окупації Борозенської сільської територіальної громади вона, як сільський голова, залишалася на цій території. Свідок підтвердила, що обвинувачена ОСОБА_5 також перебувала в селі Борозенське та активно взаємодіяла з представниками окупаційної адміністрації.
		Свідок зазначила, що на початку вересня 2022 року в приміщенні сільської ради зібрався увесь колектив ради, де особа на ім`я ОСОБА_24 , у супроводі озброєних осіб, представив себе як призначений «старший» на території, демонстрував відповідний документ, підписаний ОСОБА_25 - так званим главою «Военно-гражданской администрации Бериславского административного района Херсонской области». У вказаному документі ОСОБА_25 підтверджував призначення ОСОБА_5 на посаду «главы Борозенского сельского совета».
		ОСОБА_8 засвідчила, що ОСОБА_5 після призначення здійснювала організаційно-розпорядчі функції, зокрема: координувала підбір персоналу до незаконно створених органів; пропонувала працевлаштування звільненим працівникам бюджетних установ за умов підписання нових заяв; організовувала незаконний «референдум» щодо входження окупованої території до складу рф свідок бачила її в оточенні інших місцевих мешканців, що брали участь у цій діяльності; демонструвала свідку документ про своє призначення головою окупаційного органу; брала участь у збиранні особистих документів у мешканців громади для нібито оформлення пенсій та грошових виплат за російським законодавством; вимагала передачу службового транспорту сільської ради та фактично розпоряджалася ним; підтримувала зв`язок з окупаційними військовими, пересувалася під охороною, мала фізичну присутність у приміщенні, де розміщувалася символіка РФ. ОСОБА_8 наголосила, що ОСОБА_5 добровільно погодилася співпрацювати з окупаційною владою, не приховувала свого статусу та проявляла ініціативу в адміністративній діяльності. Свідок також вказала на наявність документів, знайдених під час слідчих дій, які підтверджували діяльність обвинуваченої на вказаній посаді.
		На судовому засіданні свідок ОСОБА_26 показала, що добре знала обвинувачену ОСОБА_5 , оскільки вони все життя проживали в одному селі - с. Борозенське, на одній вулиці. З її слів, ще до початку повномасштабної війни ОСОБА_5 відкрито висловлювала проросійські погляди, не приховувала свого ставлення до держави-агресора, позитивно відгукувалася про її ймовірне вторгнення, говорила, що росія "нарешті наведе порядок", зневажливо висловлювалася про Україну, а злочини російської армії називала "фейками".
		Свідок підтвердила, що після початку окупації ОСОБА_5 заявила їй, що стала "головою ради", продемонструвала їй велику папку з документами та розповіла, що збирає українські паспорти для оформлення пенсій та грошової допомоги за стандартами російської федерації. Зі слів ОСОБА_5 , вона планувала забезпечити пенсіонерам отримання коштів і порадила свідку звертатися до неї за допомогою, зокрема - щодо вугілля чи дров на зиму.
		ОСОБА_26 також вказала, що ОСОБА_5 фактично виконувала функції керівника, спілкувалася з представником окупаційної адміністрації - особою на ім`я ОСОБА_24 , який, зі слів самої ОСОБА_5 , забезпечував її ліками. Свідок зазначила, що ОСОБА_5 пересувалася по селищу на автомобілі, який їй надавав односелець, а також що вона мала підлеглих.
		Також зі слів ОСОБА_26 ОСОБА_5 публічно визнавала себе посадовою особою - «головою ради», відкрито заявляла про свою роль і надавала вказівки звертатися до неї щодо соціальних питань. Свідок підтвердила, що обвинувачена організовувала збір документів у мешканців з метою оформлення пенсій за законодавством російської федерації, і що від її імені здійснювалась роздача гуманітарної допомоги та грошових виплат (по 10 000 рублів) пенсіонерам.
		Свідок також зазначила, що ОСОБА_5 висловлювала претензії підприємцям, зокрема, щодо магазину, що раніше належав місцевому жителю Армену. 
		На запитання суду свідок підтвердила, що, на її думку, ОСОБА_5 добровільно погодилася співпрацювати з окупаційною владою, і в неї немає щодо цього жодних сумнівів.
		На судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що проживав у селі Борозенське та особисто знав обвинувачену ОСОБА_5 ще зі школи. До початку повномасштабного вторгнення російської федерації свідок не помічав за нею відкритих антиукраїнських поглядів. Однак із часом, уже в період окупації, вона почала підтримувати дії держави-агресора та брати участь в організації діяльності окупаційної адміністрації.
		Свідок зазначив, що ОСОБА_5 здійснювала прийом громадян у приміщенні кафе, де разом із іншою жінкою займалася оформленням певних документів. ОСОБА_16 особисто бачив її в цьому кафе, однак зміст паперів, якими вона оперувала, йому невідомий. Також свідок підтвердив, що ОСОБА_5 перебувала у близьких контактах з представником окупаційної влади на ім`я ОСОБА_24 , якого він назвав комендантом села. За його словами, Магомед особисто заявляв, що він вирішує всі питання, та мав відповідну символіку збройних формувань російської федерації.
		ОСОБА_16 розповів, що бачив, як ОСОБА_5 пересувалася автомобілем разом із Магомедом, при цьому іноді з ними їхала також охорона. Під час окупації вона висловлювала наміри стати головою сільської ради, а також, за повідомленнями від інших осіб, брала участь у оформленні пенсій. За словами свідка, ОСОБА_5 відкрито говорила про свої наміри "навести порядок у селі".
		Свідок підтвердив, що ОСОБА_5 виїхала з села перед його деокупацією разом з військовослужбовцем російської федерації та іншою жінкою. 
		Щодо добровільності її дій, свідок однозначно вказав, що ОСОБА_5 добровільно погодилася на співпрацю з окупаційною адміністрацією та добровільно зайняла відповідну посаду.
		На судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показав, що тривалий час проживає в селі Борозенське, особисто знав обвинувачену ОСОБА_5 , яка була його сусідкою. За його словами, до початку повномасштабного вторгнення російської федерації вона відкрито не виявляла проросійських поглядів, однак після окупації населеного пункту стала підтримувати дії окупаційної адміністрації.
		Свідок підтвердив, що представники окупаційної влади шукали людину, яка б очолила сільську раду після відмови представників попередньої легітимної влади від співпраці. У результаті таких пошуків до ОСОБА_5 почав приїжджати представник окупаційної адміністрації на ім`я Магомед, який виконував функції коменданта. Свідок зазначив, що спочатку ОСОБА_5 вагалася, однак згодом погодилася очолити орган місцевого самоврядування в умовах окупації.
		Після цього, за показаннями ОСОБА_18 , ОСОБА_5 почала давати доручення місцевим мешканцям, зокрема організовувала роботу з благоустрою населеного пункту, обіцяючи оплату за роботу в розмірі 10 тисяч рублів. Свідок разом з іншими особами виконував доручення, які давала саме ОСОБА_5 , а не інші особи, вона особисто формувала наряди та спрямовувала людей на виконання конкретних завдань. ОСОБА_18 вказав, що вона координувала дії інших осіб, зокрема пов`язані з роботою водогону, пересуванням техніки та отриманням гуманітарної допомоги, яку доставляли з ОСОБА_27 на КАМАЗі.
		Свідок також розповів, що ОСОБА_5 організовувала розподіл гуманітарної допомоги, а також безпосередньо брала участь у підготовці та організації так званого «референдуму», зокрема давала вказівки розносити урни для голосування по домівках мешканців. ОСОБА_18 зазначив, що її особисту участь у обходах він не бачив, однак знає, що вона направляла інших осіб на ці дії.
		Крім того, свідок повідомив, що в приміщенні, де діяла окупаційна адміністрація, він бачив значні пошкодження і безлад, спричинені, ймовірно, втечею представників окупаційної влади після початку активних бойових дій у районі. За словами свідка, ОСОБА_5 втекла з населеного пункту до прибуття Збройних Сил України.
		Відповідаючи на запитання щодо добровільності її дій, свідок ОСОБА_18 наголосив, що, на його думку, ОСОБА_5 діяла добровільно, без примусу з боку окупаційної влади.
		На судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що проживає в селі Кучерське, яке знаходиться неподалік села Борозенське, та особисто знав обвинувачену ОСОБА_5 . За словами свідка, після окупації населених пунктів військовими формуваннями російської федерації, які з`явилися в цьому районі наприкінці квітня 2022 року, ОСОБА_5 стала виконувати обов`язки голови так званої сільської ради.
		Свідок повідомив, що дізнався про її призначення від місцевих мешканців, які зазначали, що її на цю посаду поставили представники окупаційної адміністрації, зокрема особа на ім`я ОСОБА_24 , яку він ідентифікував як дагестанця. Після цього ОСОБА_5 почала здійснювати контроль над деякими об`єктами у селі, зокрема, вона взяла під контроль два магазини, власники яких евакуювалися, а також кафе, яке використовувалося для зберігання гуманітарної допомоги.
		ОСОБА_14 повідомив, що ОСОБА_5 кілька разів приїжджала до нього додому разом із російськими військовими, схиляючи його дочку до переоформлення документів на магазин відповідно до законодавства російської федерації. З її боку, за словами свідка, лунали погрози щодо того, що в разі відмови він більше не побачить ні себе, ні свого сина. Сам свідок пов`язує ці слова з тим, що він із сином був на той час незаконно утримуваний у підвалі окупантами.
		Свідок зазначив, що ОСОБА_5 намагалася легалізувати діяльність на підконтрольній території за законами російської федерації, закликала сплачувати податки до бюджетів держави-окупанта та вимагала реєструвати підприємницьку діяльність згідно з російськими нормами. На його думку, вона діяла добровільно, без зовнішнього примусу, і тісно взаємодіяла з військовими російської федерації.
		Також свідок підтвердив, що ОСОБА_5 брала участь в організації так званого «референдуму». За його словами, в селі ходили представниці окупаційної влади, зокрема жінки з прізвищем ОСОБА_28 , разом із дочкою ОСОБА_5 , і здійснювали обхід мешканців із закликами до голосування.
		Свідок наголосив, що вважає дії ОСОБА_5 добровільними, спрямованими на співпрацю з окупаційною адміністрацією, і такими, що відбувалися у відкритій формі.
		На судовому засіданні свідок ОСОБА_29 показав, що проживав у селі Борозенське Бериславського району Херсонської області під час тимчасової окупації території військовими формуваннями російської федерації. Свідок підтвердив, що залишався у селі протягом всього періоду окупації.
		За його словами, після вторгнення окупаційні сили, які мали характерні позначки «Z», «V» на техніці та білі пов`язки, поступово зайняли населений пункт. Вони встановили так звану «владу», спочатку виконувала функції старости особа на ім`я ОСОБА_30 , яка, за словами свідка, підтримувала місцевих мешканців і виступала проти загарбників. Однак згодом, приблизно через 23 тижні, на її місце окупанти призначили ОСОБА_5 , яка почала виконувати обов`язки так званої голови сільської ради.
		Свідок зазначив, що ОСОБА_5 діяла у співпраці з російськими військовими, зокрема з особою на ім`я ОСОБА_24 , якого в селі називали комендантом. Вона постійно пересувалася із супроводом збройних осіб, поводилася публічно та заявляла про встановлення "нового порядку". Зокрема, була зафіксована її участь у вилученні магазину, який належав місцевій мешканці, після чого в цьому приміщенні організували пункт видачі так званої «гуманітарної допомоги», якою займалися ОСОБА_5 та її заступниця.
		Свідок особисто чув, як ОСОБА_5 заявляла, що є «председателем сельского совета», і вимагала від місцевих підприємців реєструватися за законодавством російської федерації. Після проведення псевдореферендуму вона прямо погрожувала, що в разі відмови від реєстрації їхні магазини будуть арештовані, товари конфісковані, а торгівлю здійснюватимуть інші особи. У зв`язку з цим свідок зачинив магазин і припинив господарську діяльність.
		Крім того, ОСОБА_5 , за його словами, публічно агітувала за росію, закликала отримувати російські паспорти, заявляла, що «росія тут назавжди» і видавала людям солдатські пайки, видаючи це за турботу окупаційної влади. Свідок також підтвердив, що особисто бачив, як ОСОБА_5 брала участь у проведенні псевдореферендуму  зокрема, знаходилася біля сільради, біля прапора, разом із ОСОБА_31 та її дочкою, які носили урни для голосування.
		На запитання суду, чи добровільно ОСОБА_5 займала відповідну посаду, свідок відповів ствердно - за його переконанням, вона діяла добровільно, з власної волі та в інтересах окупаційної влади.
		На судовому засіданні свідок ОСОБА_32 показала, що під час тимчасової окупації села Борозенське військовими формуваннями російської федерації особисто стикалася з обвинуваченою ОСОБА_5 один раз у вересні 2022 року на базарній площі. За її словами, ОСОБА_33 прибула на автомобілі з водієм, вийшла з машини та привітала свідка словами, що «ми вже в росії». Вона заявила, що підприємці, які займаються торгівлею, повинні поїхати до ОСОБА_27 для оформлення документів та реєстрації згідно з вимогами законодавства російської федерації.
		ОСОБА_5 попередила, що в разі відмови від переоформлення магазину, їхня торгівельна точка буде відібрана, товар конфіскований, а на її місці працюватиме інша особа. Після цієї розмови свідок разом із родиною зачинила магазин і вивезла залишки товару.
		Свідок підтвердила, що раніше особисто не була знайома з ОСОБА_5 , однак знала, що та була призначена окупантами виконувати обов`язки голови так званої сільської ради. Відомо також, що ОСОБА_33 організовувала зібрання в кафе поблизу базарної площі, їздила до ОСОБА_27 , намагалася організувати оподаткування підприємців за «законами російської федерації», а також публічно заявляла, що відтепер населений пункт перебуває під юрисдикцією росії.
		Крім того, свідок підтвердила, що ОСОБА_5 закликала людей до співпраці з окупаційною владою, підтримувала її дії, підбирала осіб для роботи в окупаційній адміністрації. Про участь обвинуваченої в організації чи безпосередньому проведенні псевдореферендуму свідок нічого не знала, однак повідомила, що чула про його проведення, а у день голосування вдома нікого не було.
		Свідок вважає, що ОСОБА_5 добровільно співпрацювала з окупаційними військами та обіймала відповідну посаду без примусу.
		На судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що знає обвинувачену ОСОБА_5 особисто. Зі свідчень вбачається, що під час тимчасової окупації населеного пункту військовими формуваннями російської федерації ОСОБА_5 обіймала посаду так званої «голови Борозенської сільської ради» та діяла як представниця окупаційної адміністрації.
		Свідок підтвердила, що мала з нею контакт, зокрема, ОСОБА_5 приїжджала до неї, вказувала, що село знаходиться під контролем росії, та вимагала перереєстрації магазину відповідно до «російського законодавства», попереджаючи, що в разі відмови магазин буде відібрано. Ці вимоги, як наголосила свідок, висувала саме ОСОБА_5 , яка при цьому не надавала жодних документів чи посвідчень.
		Свідок також зазначила, що обвинувачена виконувала функції, пов`язані з діяльністю окупаційної адміністрації: зокрема, вона відвідувала людей, спілкувалась із населенням, організовувала певні процеси, пов`язані з реєстрацією бізнесу та господарської діяльності. Свідку було відомо, що ОСОБА_5 діяла добровільно, за власною ініціативою. Вона не висловлювала жодного спротиву окупаційній владі, навпаки, демонструвала лояльність до російської федерації та підтримувала її дії.
		Свідок також повідомила, що не мала інформації про те, щоб ОСОБА_5 діяла під тиском або примусом. Її поведінка, за словами свідка, свідчила про усвідомлене і добровільне прийняття ролі в окупаційній адміністрації.
		На судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що особисто не знайома з обвинуваченою ОСОБА_5 , однак під час окупації села Борозенське російськими військовими бачила її, коли та виконувала функції, пов`язані з діяльністю окупаційної адміністрації.
		Свідок повідомила, що ОСОБА_5 фактично обіймала посаду так званої «голови Борозенської сільської ради» в період окупації, а також пропонувала їй влаштуватися на роботу в зазначений орган. При цьому жодних офіційних документів чи посвідчень ОСОБА_5 не демонструвала, однак сам факт її діяльності на вказаній посаді був очевидний.
		Свідок зазначила, що обвинувачена займалася організаційними питаннями, зокрема, могла бути причетна до оформлення пенсій, документів, а також питаннями, що стосувалися введення «російської системи оподаткування». Крім того, зі слів свідка, ОСОБА_5 брала участь в організації та проведенні так званого «референдуму», зокрема приймала відвідувачів на «дільниці» та була задіяна у підготовці бюлетенів і пакуванні матеріалів для подальшого транспортування до окупаційної адміністрації.
		Свідок також зазначила, що від ОСОБА_5 не надходило інформації про будь-який тиск чи погрози з боку представників окупаційної влади. За словами ОСОБА_12 , ОСОБА_5 заявляла, що діє добровільно, при цьому не було ознак примусу. Водночас свідок додала, що ОСОБА_5 могла отримати обіцяну винагороду від окупаційної адміністрації за свою діяльність, хоча точна інформація про це їй невідома.
		Також, на судовому засіданні були досліджені показання свідка отримані не шляхом його безпосереднього допиту судом під час судового засідання, а у порядку частини одинадцятоїстатті 615КПК України, відповідно до якої показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
		У вказаному порядку досліджені показання свідка ОСОБА_34 , яка була допитана під час досудового розслідування 09 січня 2023 року, що підтверджується протоколом допиту свідка від цієї дати, а також змістом DVD-R диску, доданого до протоколу допиту, який було розпаковано в присутності учасників справи та відтворені в залі суду.
		Таке рішення було судом ухвалене у зв`язку з неможливістю забезпечення прибуття зазначеного свідка до зали суду з об`єктивних причин, а саме: перебування її у хворобливому стані пов`язаного із гіпертонічною хворобою ІІ ст., ризику ІІІ стенокардії напруги, дифузного кардіосклерозу, який унеможливлює її явку в судове засідання вже тривалий час. 
		Вказані обставини підтверджуються довідкою сімейного лікаря КНП Великоолександрівської ЦРЛ.
		Так, відповідно до результатів допиту свідка ОСОБА_34 , які зафіксовані за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, встановлено, що вона 09 січня 2023 року надала такі показання. 
		Свідок зазначила, що проживає у селі Борозенське, яке наприкінці лютого 2022 року було окуповане військовослужбовцями збройних сил російської федерації. За її словами, вже у травні 2022 року серед місцевого населення почала ширитися інформація про те, що ОСОБА_5 має намір обійняти посаду «голови сільської ради» від окупаційної адміністрації, при цьому вона тричі їздила до м. Херсон, у так званий «білий дім».
		Свідок вказала, що ОСОБА_5 проявляла активність у публічному просторі, здійснювала керівництво роздачею гуманітарної допомоги, пересувалася службовим автомобілем, що раніше належав законній голові сільської ради, і фактично виконувала адміністративні функції. Під час розмови свідка з обвинуваченою у приміщенні кафе остання повідомила, які документи необхідно подати для оформлення російської пенсії, та наказала якомога швидше передати їх, оскільки їх мали везти до ОСОБА_27 . При цьому ОСОБА_5 пов`язувала можливість оформлення пенсії з участю у так званому «референдумі», а також погрожувала свідку викликом «російської поліції» у випадку відмови.
		Крім того, свідок повідомила, що ОСОБА_5 здійснювала свою діяльність у приміщенні колишньої пральні біля лікарні, де розміщувався комп`ютер, принтер та велика кількість особистих документів громадян. За твердженням свідка, саме там вона знайшла свої документи, які були неушкоджені, а також повідомила про місце їх зберігання чинній голові сільської ради.
		Також зі слів свідка стало відомо, що ОСОБА_5 організовувала працевлаштування окремих осіб, у тому числі доньки її знайомої, якій вона нараховувала заробітну плату за виконання технічної роботи з комп`ютерами.
		Будь-яких зауважень, заперечень чи клопотань з приводу порядку відтворення відеозапису допитів вказаних свідків та їх змісту від учасників справи не надійшло.
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Таким чином, суд безсторонньо та неупереджено оцінивши надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, які є належними та допустимими, дійшов висновку, що підтверджені ними обставини виключають будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований обвинуваченій злочин було вчинено і остання є винною у його вчиненні. Стороною обвинувачення, на переконання суду, поза розумним сумнівом доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації вказаного діяння.
		Наявність в діях обвинуваченої прямого умислу на вчинення інкримінованого злочину, а саме на добровільне зайняття посади у незаконному органі влади, створеному окупаційною адміністрацією російської федерації, встановлені судом на підставі сукупності досліджених судом доказів, зокрема, тих, що підтверджують обставини, які свідчать про очевидне розуміння обвинуваченою факту окупації вказаної території, яка мала відкритий характер, факту незаконності створення та роботи окупаційних адміністрацій та підпорядкованих їм органів влади, яка діяла на відповідній території, необхідності вчинення особою активних дій, спрямованих на забезпечення діяльності незаконного органу влади, виконання функцій представницької та виконавчої влади від імені окупаційної адміністрації, покладення на неї у зв`язку з цим відповідних обов`язків та наділення повноваженнями, що не охоплювалися діючим в Україні законодавством, що призвело до фактичного виконання завдань окупаційної адміністрації держави-агресора, не прихованою співпрацею із представниками окупаційної влади від російської федерації, яка офіційно визнана країною-агресором не лише на території України, а й більшістю країн світу та міжнародними організаціями.
		Крім того, обвинувачена на момент окупації с. Борозенське та перед вчиненням злочину була місцевою мешканкою, тобто вона була обізнана щодо законної влади від України, яка діяла на відповідній території, а отже очевидно розуміла незаконність вчинених нею дій, які були спрямовані на створення ознак зовнішньої легітимності для громадян рф та забезпечення діяльності окупаційного органу влади, що в свою чергу передбачало чітке розуміння нею наслідків, які вони мали зумовити та правових процедур, які при цьому мали бути застосовані до таких осіб. Крім того, з боку офіційних представників України неодноразово через засоби масової інформації громадянам України, які залишились на тимчасово окупованій території, роз`яснювалось про те, що дії, спрямовані на співпрацю з окупаційною владою, тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
		Зазначене є беззаперечним свідченням невимушеної поведінки обвинуваченої, відсутності будь-якого примусу щодо неї, а відтак, і цілковитої добровільності його дій.
		Крім того, як встановлено із пояснень свідків, ОСОБА_5 не проявляла ознак пригнічення, виконання покладених на неї обов`язків суто формально. Навпаки, свідки бачили, що ОСОБА_5 активно брала участь у роботі так званої «сільської ради», вчиняла дії, спрямовані на забезпечення функціонування окупаційної адміністрації, організацію місцевого самоврядування та реалізацію політики окупаційної влади, проявляла ініціативність у виконанні своїх обов`язків, активно комунікувала з представниками окупаційної влади, підписувала документи та організовувала заходи від імені так званої окупаційної адміністрації.
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження у межах, передбачених частиною першою статті 337 КПК України, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази у їх сукупності, надавши їм правову оцінку, відповідно до вимог статті 94КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, взявши до уваги показання свідків, як тих, які були допитані безпосередньо під час судового засідання, так і тих, які були допитані під час досудового розслідування у порядку частини одинадцятої статті 615 КПК України,та відтворенів залісуду,які єпослідовними,узгодженими міжсобою таіншими обставинамипідтвердженими письмовимидоказами,які,на думкусуду,є належнимита допустимими,не викликаютьсумнівів уїх достовірності,у зв`язкуз чимїх слідпокласти воснову обвинувальноговироку,суд дійшоввисновку,що намомент вчиненнязлочину територіяс.с.Борозенське Бериславськогорайону Херсонськоїобласті булатимчасово окупованою,на нійбуло сформованоокупаційний органвлади,підконтрольний державі-агресоруросійській федерації,а обвинувачена,будучи громадянкоюУкраїни табезсумнівно обізнаноюпро вказаніобставини,добровільно вчинилавказані дії,які судкваліфікує за частиною п`ятою статті 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, а саме  добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання суд дійшов таких висновків. 
		Положеннями частин першої,другої статті50КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до частини другоїстатті 65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Пунктом 3частини першоїстатті 65КК України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до положень частини п`ятоїстатті 12КК України та санкції частини п`ятої статті 111-1 КК України встановлено, що інкриміноване обвинуваченій кримінальне правопорушення є тяжким злочином проти основ національної безпеки України, яке передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
		Отже, при визначенні обвинуваченій виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення, наслідки його вчинення, інші обставини, які впливають на покарання, а також дані про її особу, яка раніше не судима, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, на момент окупації проживала в населеному пункті в якому і вчинила дії щодо сприяння функціонуванню окупаційного органу влади та виконання організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, характеризується за місцем проживання посередньо, не притягувалася до кримінальної відповідальності.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 відповідно до статті 66 КК України, суд не встановив.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 суд, відповідно до пункту 11частини першоїстатті 67КК України, визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Зважаючи на те, що обвинувачена, як громадянка України, вчинила тяжкий злочин проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, який у зв`язку з цим становить підвищену суспільну небезпеку, наслідки якого виявились, зокрема, у сприянні своїми діями державі-агресору в утвердженні незаконної окупаційної влади на території України, що порушило незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та конституційний лад України, а також враховуючи вчинення обвинуваченою вказаного злочину із корисливих мотивів, про що свідчить відсутність обставин, які б підтверджували перебування її у тяжкому матеріальному стані, інші обставини, які б об`єктивно давали б підстави для відповідних висновків, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої, її перевиховання та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень можливо досягти шляхом призначення їй основного покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк  десять років, та додаткового покарання, у виді конфіскації всього майна, яке є її власністю, а також враховуючи, положення частини першої статті 55 КК України, висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду висловлені в постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 344/16025/18, правові позиції наведені в пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо застосування стаття 55 КК України, викладений у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 404/2081/22, обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг строком на п`ятнадцять років, що за характером і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинене кримінального правопорушення.
		Доводи захисника щодо недостатності наведених доказів для призначення обвинуваченій максимально суворого покарання суд відхиляє як безпідставні, оскільки обставини кримінального провадження та сукупність досліджених доказів беззаперечно вказують на наявність у діях обвинуваченої прямого умислу на добровільне співробітництво з окупаційною владою держави-агресора та активну участь у функціонуванні незаконних органів влади. 
		Суд бере до уваги, що злочин вчинено у період воєнного стану, в умовах збройної агресії проти України, що значно підвищує його суспільну небезпечність та вимагає суворої реакції держави. Обвинувачена своєю діяльністю фактично сприяла закріпленню та зміцненню влади окупаційної адміністрації на частині території України, тим самим підривала основи державного суверенітету, територіальної цілісності та конституційного ладу України. Будучи громадянкою України та місцевою мешканкою, вона обізнано й добровільно займала керівну посаду у незаконному органі влади та реалізовувала надані їй організаційно-розпорядчі й адміністративно-господарські функції, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки. 
		При цьому судом не встановлено жодних обставин, які б могли пом`якшити її відповідальність чи свідчили б про наявність тяжкого матеріального або іншого виняткового стану, який змусив би її діяти у спосіб, що порушує кримінальне законодавство. Навпаки, обвинувачена діяла свідомо, без примусу, проявляючи ініціативу та сприяючи діяльності окупаційної влади. 
		З огляду на викладене, суд вважає, що призначення покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк - десять років, з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування строком на п`ятнадцять років, відповідає принципам справедливості та загальнонаціональному інтересу захисту безпеки держави, а також є необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.
		З матеріалівкримінального провадженнявбачається,що ухвалоюслідчого суддіЦентрального районногосуду містаМиколаєва від24липня 2023року усправі №490/6762/23стосовно обвинуваченої,за їївідсутності,було обранозапобіжний західу видітримання підвартою, без зазначення строку дії такої ухвали.
		Зважаючи на обставини справи, призначене обвинуваченій покарання, яке пов`язане з позбавленням волі, а також відсутність останньої на проголошенні вироку, суд вважає за необхідне продовжити застосований запобіжний захід до набрання вироком законної сили, з метою забезпечення його виконання.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, судові витрати відсутні.
		Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2023 року № 490/6762/23 на належні на праві власності обвинуваченій земельні ділянки слід залишити з метою забезпечення їх конфіскації.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 КПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винноюу вчиненнізлочину,передбаченого частиною п`ятою статті 111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг, строком на п`ятнадцять років та з конфіскацією усього належного їй на праві приватної власності майна.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний стосовно ОСОБА_5 ,  залишити до набрання вироком законної сили.
		Строк відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченій ОСОБА_5 , обраховувати з моменту її затримання в порядку виконання вироку суду.
		Строк відбування покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2023 року № 490/6762/23 на: земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 211415565209, кадастровий номер: 6520981000:06:011:0025, площа: 7.3818, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Херсонська обл., Великоолександрівський р., с/рада. Борозенська); земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 210633165209, кадастровий номер: 6520981000:06:011:0023, площа: 7.3464, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Херсонська обл., Великоолександрівський р., с/рада. Борозенська); земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 211449165209, кадастровий номер: 6520981000:05:027:0292, площа: 0.4961, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Херсонська обл., Великоолександрівський р., с/рада. Борозенська); земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 211390265209, кадастровий номер: 6520981000:05:027:0290, площа: 0.5499, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Херсонська обл., Великоолександрівський р., с/рада. Борозенська); земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 211403765209, кадастровий номер: 6520981000:06:044:0035, площа: 0.5948, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Херсонська обл., Великоолександрівський р., с/рада. Борозенська); земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 211375565209, кадастровий номер: 6520981000:06:044:0037, площа: 0.595, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Херсонська обл., Великоолександрівський р., с/рада. Борозенська)- залишити.
		Речові докази: поліетиленовий швидкозшивач з синьою бічною смугою; 8 прозорих поліетиленових файлів, в кожному з яких вкладено документи; Документ з назвою «ПРИКАЗ «О назначении на должность главы Борозенского сельского совета» №31 від 02.09.2022; Документ з назвою «Заявление» від 27.09.2022; Документ з назвою «Заявление» від 03.10.2022; Документ з назвою «Заявление» від 27.09.2022; Аркуші паперу формату А4 білого кольору з рукописним текстом, нанесеним кульковою ручкою синього та чорного кольору з заглавною назвою «Структура Борозенского сельского совета и штатное расписание»; Аркуші паперу формату А4 білого кольору з рукописним текстом, нанесеним кульковою ручкою чорного кольору; Аркуші паперу формату А4 білого кольору з рукописним текстом, нанесеним кульковою ручкою синього та чорного кольору; Документ з назвою «АКТ ПРИЕМА-ПЕРЕДАЧИ». залишити в матеріалах справи.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику, а інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями частини третьоїстатті 323 і статті 297-5КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя:              ________________                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...