Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 207/5118/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано судом: 17.07.2025. Зареєстровано: 18.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2025.
Дата набрання законної сили: 17.07.2025
Номер судового провадження: К/990/11012/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 липня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа №207/5118/24
		адміністративне провадження № К/990/11012/25  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
		cудді-доповідача - Радишевської   О.Р.,
		суддів - Смоковича   М.І., Мацедонської   В.Е.,
		розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №   207/5118/24
		за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, провадження в якій відкрито,
		за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025, постановлену у складі: судді-доповідача Семененка   Я.В., суддів Бишевської   Н.А., Добродняк   І.Ю.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Обставини справи
		1.           ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) з вимогою скасувати постанову інспектора Відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Чайки   О.Л. про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №234203 від 30.09.2024.
		2.          Рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.12.2024 позов задоволено.
		3.          Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
		4.          Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.12.2024 залишено без руху. 
		5.          Перевіряючи апеляційну скаргу, суд установив, що її подано за межами строку на апеляційне оскарження та без сплати судового збору.
		6.          З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції запропонував відповідачеві усунути недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 726,72   грн і подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням поважних підстав його пропуску та наданням доказів на їхнє підтвердження.
		7.          Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.12.2024 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		8.          Як зазначив суд апеляційної інстанції, рішення Баглійського районного суду м.   Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.12.2024 було доставлено до електронного кабінету Депртаменту патрульної поліції 30.12.2024 о 17:53 год і вважається врученим йому 31.12.2024. Апеляційну скаргу відповідач подав 11.02.2025, тобто з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження.
		9.          Оцінюючи посилання відповідача на велику кількість справ, учасником яких є Департамент патрульної поліції, та невелику кількість працівників підрозділів документального та правового забезпечення, суд апеляційної інстанції зауважив, що ці обставини не належать до тих, що об`єктивно перешкоджають своєчасному зверненню до суду.
		10.          Суд апеляційної інстанції зазначив, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, у зв`язку з чим суб`єкт владних повноважень не може посилатися на труднощі в організації діловодства та представництва інтересів Департаменту в суді як на підставу для здійснення процесуальних прав поза межами визначених у законі строків.
		11.          Суд апеляційної інстанції також відхилив посилання відповідача на те, що строк на апеляційне оскарження в цій справі необхідно обчислювати з 07.02.2025, з дня, коли представник Департаменту патрульної поліції ознайомився з рішенням суду першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Як зазначив суд апеляційної інстанції, учасником справи - стороною у справі - є саме Департамент патрульної поліції, і йому примірник судового рішення було вручено 31.12.2024.
		12.          Щодо посилань відповідача на введення воєнного стану як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зауважив, що лише факт введення воєнного стану на території України не може бути безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань і доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу.
		13.          У цьому контексті суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що введення воєнного стану ускладнило або ж навіть унеможливило повноцінне функціонування Департаменту патрульної поліції в період, що припадав на пропущений строк апеляційного оскарження.
		14.          Констатувавши, що інших підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження апелянт не зазначив, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України (якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними).
		ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
		15.          Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		16.          На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно оцінив ті факти й обставини, що були зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.
		17.          Відповідач зауважує, що строк на апеляційне оскарження був пропущений ним з об`єктивних і поважних причин. Так, в Департамент патрульної поліції є учасником понад 40 тисяч судових справ. Водночас штатна чисельність управлінь, відповідальних за документальне та правове забезпечення, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 №85 і Департамент позбавлений можливості розширити відповідні структурні підрозділи для своєчасної обробки вхідної кореспонденції та забезпечення участі представників у всіх судових справах.
		18.          Відповідач також зауважує, що з огляду на обсяг судових справ, які перебувають у провадженні Департаменту патрульної поліції, своєчасне вчинення процесуальних дій у справі було б можливе за умови надсилання копії рішення безпосередньо до електронного кабінету представника.
		19.          Водночас суд першої інстанції, маючи інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків представника Департаменту, можливістю направлення рішення йому безпосередньо не скористався.
		20.          Зрештою відповідач зазначає, що посилався на обставини введення воєнного стану в Україні, які суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив. На противагу висновкам суду апеляційної інстанції про відсутність доказів впливу введення воєнного стану на роботу Департаменту, відповідач зазначає, що Департамент патрульної поліції був переведений на посилений режим служби, значна частина особового складу Департаменту продовжує виконувати бойові завдання на лінії зіткнення.
		21.          Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
		22.          Касаційна скарга надійшла до Суду 17.03.2025. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській   О.Р., суддям Смоковичу   М.І., Мацедонській   В.Е.
		23.          Ухвалою Суду від 01.04.2025 відкрито касаційне провадження за цією вказаною скаргою.
		ІІІ. Джерела права
		24.          Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		25.          Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		26.          Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		27.          Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
		28.          Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено у статті 286 КАС України.
		29.          Частиною першою статті 286 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		30.          Відповідно до частини першої статті 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289, 289-5 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
		31.          Згідно з частиною четвертою статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею [у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності], можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
		32.          Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		33.          Згідно з частиною п`ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету -рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		34.          Відповідно частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
		1)          день вручення судового рішення під розписку;
		2)          день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
		3)          день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
		4)          день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
		5)          день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		35.          Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
		36.          Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. 
		IV. Позиція Верховного Суду
		37.          У цій справі суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки вважав, що апеляційну скаргу подано за межами строків, визначених у статті 286 КАС України, за відсутності підстав, які б свідчили, що пропуск строку був пов`язаний з поважними причинами.
		38.          Щодо тривалості строку на апеляційне оскарження, початку його перебігу та підстав поновлення, Суд зазначає таке.
		39.          Предметом цієї справи є постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
		40.          Справи, предметом яких є указані постанови, розглядаються з особливостями, передбаченими статтями 271, 286 КАС України. Суть цих особливостей (у контексті вимог касаційної скарги) полягає у тому, що такі справи судом вирішуються у десятиденний строк, а за наслідками судового розгляду відразу проголошується повне судове рішення (без можливості відкласти складання його повного тексту, як це передбачено частиною третьою статті 243 КАС України), і саме з дня проголошення рішення суду у таких справа починає відлік встановлений у частині четвертій статті 286 КАС України десятиденний строк на його апеляційне оскарження.
		41.          Отже, у справах стосовно рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності КАС України встановлено спеціальний строк на апеляційне оскарження судових рішень (десять днів) і безальтернативний порядок його обчислення (з дня проголошення судового рішення), що виключає можливість застосування частини другої статті 295 КАС України щодо обов`язкового поновлення строку, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти (а в цій справі - десяти) днів з дня вручення повного рішення суду.
		42.          Водночас оскільки стаття 286 КАС України не містить застережень щодо неможливості поновлення вказаного строку на апеляційне оскарження (не встановлює присічного строку, як наприклад, частина п`ята статті 270 КАС України), пропущений строк на апеляційне оскарження рішень судів, ухвалених з особливостями, установленими статтею 286 КАС України, може бути поновлений у загальному порядку, передбаченому частиною третьою статті 295 КАС України, після надання судом оцінки поважності зазначених скаржником причин його пропуску.
		43.          Поважними причинами пропуску строку звернення визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
		44.          Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, що рішення суду першої інстанції було проголошено у відкритому судовому засіданні 09.12.2024 у повному обсязі (без відкладення складення повного тексту).
		45.          Отже, з урахуванням особливостей, установлених статтею 286 КАС України, це рішення могло бути оскаржене не пізніше 19.12.2024. Як убачається з матеріалів справи, до суду апеляційної інстанції з відповідною скаргою відповідач звернувся 11.02.2025, тобто за межами строку на апеляційне оскарження.
		46.          Оцінюючи посилання відповідача на надмірне навантаження на структурні підрозділи, обмежений штат структурних підрозділів Департаменту, відповідальних за документообіг та представництво інтересів Департаменту в судах, Суд зазначає, що неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
		47.          Аргументи скаржника про те, що своєчасне вчинення процесуальних дій у справі було б можливе за умови надсилання копії рішення безпосередньо до електронного кабінету особи, уповноваженої діяти від імені Департаменту в порядку самопредставництва, є безпідставними.
		48.          Суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу на те, що рішення суду першої інстанції було надіслано до електронного кабінету Департаменту патрульної поліції, який є відповідачем і безпосереднім учасником справи, і таке рішення є належним чином вручене відповідачу у розумінні вимог статті 251 КАС України.
		49.          Суд також зазначає, що для доступу представників до матеріалів справи в підсистемі «Електронний суд» необхідно подати до суду заяву за допомогою шаблону «Заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді ( внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи )» або «Заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи)».
		50.          Водночас матеріали справи не містять доказів того, що особа, уповноважена діяти від імені Департаменту в порядку самопредставництва, вчиняла відповідні процесуальні дії для отримання доступу до справи в електронному кабінеті з метою, про яку зазначає Департамент - для оперативного реагування на процесуальні рішення та виконання процесуальних обов`язків.
		51.          Щодо посилань скаржника на воєнний стан як на перешкоду для своєчасної реалізації процесуальних прав, то Суд зазначає, що введення в Україні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Водночас Суд уважає за необхідне зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебігу процесуальних строків у судових справах, а сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. 
		52.          Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що під час оцінки поважності причин пропуску процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання   /   місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою   /   клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.
		53.          У контексті викладеного Суд зазначає, що скаржник не наводить обставин, спричинених введенням воєнного стану, які могли б бути перешкодою для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.
		54.          Отже, наведені відповідачем обставини не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
		55.          За таких обставин Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.
		56.          У статті 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		V. Судові витрати
		57.          Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		58.          Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		59.          Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
		60.          Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №207/5118/24 залишити без змін.
		61.          Судові витрати не розподіляються.
		62.          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		Суддя-доповідач:                                                                                О.Р.   Радишевська
		Судді:                                                                                                    М.І.   Смокович
		                                                                                                    В.Е.   Мацедонська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...