Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/9840/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано судом: 17.07.2025. Зареєстровано: 18.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2025.
Дата набрання законної сили: 17.07.2025
Номер судового провадження: К/990/38576/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 липня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 320/9840/24
		адміністративне провадження № К/990/38576/24  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Білак М.В., 
		суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М., 
		розглянувши у порядку письмового провадження справу
		за касаційною скаргою ОСОБА_1   
		на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року (головуючий суддя - Парненко В.С.)
		та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року (головуючий суддя - Мєзєнцев Є.І., судді: Епель О.В., Файдюк В.В.)
		у справі №320/9840/24 
		за позовом ОСОБА_1   
		до Головного управління Національної соціальної сервісної служби у м. Києві та Київській області 
		про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
		I. ПРОЦЕДУРА
		1. У лютому 2024 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
		- визнати протиправними дії Головного управління Національної соціальної сервісної служби у м. Києві та Київській області, яка полягає у наданні ОСОБА_1 неточної та неповної інформації на пункт 1 його запиту на інформацію, який було подано електронною поштою 14 серпня 2023 року о 13:38 год до Головного управління соціальної сервісної служби у м. Києві та Київській області;
		- визнати протиправною відмову Головного управління Національної соціальної сервісної служби у м. Києві та Київській області від 18 серпня 2023 року № 2400-01/0/1411 в задоволенні пункту 2 запиту на інформацію ОСОБА_1 , який було подано електронною поштою 14 серпня 2023 року о 13:38 год до Головного управління соціальної сервісної служби у м. Києві та Київській області;
		- визнати протиправною відмову Головного управління Національної соціальної сервісної служби у м. Києві та Київській області від 18 серпня 2023 року № 2400-01/0/1411 в задоволенні пунктів 3 та 4 запиту на інформацію ОСОБА_1 , який було подано електронною поштою 14 серпня 2023 року о 13:38 год до Головного управління соціальної сервісної служби у м. Києві та Київській області;
		- зобов`язати Головне управління соціальної сервісної служби у м. Києві та Київській області повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 , який було подано електронною поштою 14 серпня 2023 року о 13:38 год до Головного управління соціальної сервісної служби у м. Києві та Київській області у порядку, передбаченому  Законом України «Про доступ до публічної інформації».
		2. Одночасно позивач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 1 частини першої та частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» (розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік).  
		3. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. 
		Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду належних доказів на підтвердження звільнення від сплати судового збору або документу (оригіналу або який прирівнюється до оригіналу), що підтверджує сплату судового збору за позов майнового характеру у розмірі 1 211,20 грн.
		4. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року, позовну заяву повернуто позивачу у зв`язку з тим, що не було усунуто недоліки позовної заяви.
		5. Позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		6. Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		7. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 липня 2025 року для розгляду справи № 320/9840/24 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Білак М.В., суддів Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.
		II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		8. Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору суд зазначив, що відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про судовий збір» суду надано право, а не покладено обов`язок зменшити, відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору. Обов`язок обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні сплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
		9. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
		10. Позовна заява зареєстрована в системі «Електронний суд» в 2024 році, проте доказів перебування позивача у скрутному фінансовому становищі станом на 2024 рік не надано, а надано довідку про статус безробітного та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела отриманого доходу за 1 квартал-4 квартал 2023 року.
		11. Суд наголосив, що належними та достатніми доказами для підтвердження скрутного майнового становища позивача можуть бути довідки про доходи з органів державної податкової інспекції, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги тощо.
		12. Оскільки станом на 09 травня 2024 року позивачем не було виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху та клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви не надходило, то суд першої інстанції повернув таку позовну заяву.
		13. Також суд першої інстанції у відповідь на заяву позивача, в якій зазначено про те, що Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, сформованого в системі «Електронний суд», не містить даних про те, що підписувач Документа (а саме Парненко Вікторія Станіславівна) належить взагалі до якоїсь організації (установи), яка має відповідний код ЄДРПОУ, у даному випадку до Київського окружного адміністративного суду (код ЄДРПОУ 35919304), повідомив, що ухвала від 15 квітня 2024 року була підписана у цей же день електронним цифровим підписом судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С. з дотриманням вимог Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
		14. Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що до суду першої інстанції позивач подав довідку Святошинського управління Київського міського центру зайнятості про статус безробітного від 15 лютого 2023 року, відповідно до якої дохід з 19 вересня 2019 року до 31 січня 2023 року становить 6 727,47 грн. Водночас у такій довідці містяться відомості лише за січень 2023 року, а тому суд першої інстанції був позбавлений можливості встановити розмір річного доходу позивача  за 2023 рік, і як наслідок звільнити від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір».
		15. Також суд звернув увагу на те, що клопотання позивача від 25 квітня 2024 року не містить належних та допустимих доказів для звільнення позивача від сплати судового збору, а лише засвідчує його незгоду із ухвалою суду першої інстанції від 15 квітня 2024 року, підписаною електронним цифровим підписом судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
		III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		16. Позивач у обґрунтування касаційної скарги вказував на те, що у лютому та березні 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» сформував до Київського окружного адміністративного суду п`ять позовних заяв з вимогами до Головного управління Національної соціальної сервісної служби у м. Києві та Київській області. В усіх п`яти позовних заявах, керуючись частиною п`ятою статті 161 КАС України заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої та частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», додавши одні й ті ж самі документи у підтвердження майнового стану (відомості з Державного реєстр фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 06 лютого 2024 року за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року; довідка Святошинського управління Київського міського центру зайнятості від 15 лютого 2023 року № 275.1-466/23; довідка Святошинського управління Київського міського центру зайнятості від 23 січня 2024 року № 275.1-297/24).
		17. З поданих позовних заяв провадження було відкрито за чотирма позовами, з яких у трьох вирішено питання про звільнення від сплати судового збору, що свідчить про неоднозначну судову практику щодо розгляду та вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
		18. 15 березня 2024 року, з порушенням строку, встановленого частиною другою статті 169 КАС України, суддя першої інстанції постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху з підстав несплати судового збору. Пізніше (09 травня 2024 року) з порушенням строку, встановленого частиною п`ятою статті 169 КАС України, постановлено ухвалу про повернення позовної заяви.   
		19. На переконання позивача аналіз частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить про те, що судам надано право у виняткових випадках і залежно від обставин справи, урахувавши майновий стан сторони, звільнити її від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити сплату судового збору. Передбачена Законом України «Про судовий збір» можливість звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору пов`язана виключно з майновим станом сторони.
		20. При цьому, якщо позивач належить до певної категорії осіб (пункт 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір»), або ж предметом спору є захист певних прав (пункт 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір»), то закон не обмежує сторону у виборі способів та засобів доказування свого важкого майнового стану, який не дозволяє їй сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі. Такий зміст закону покликаний захистити окремі вразливі та менш соціально захищені категорії громадян та сприяти їм у захисті своїх основоположних прав. 
		21. Якщо ж сторона не підпадає під дію пункту 2 або 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», то вона вправі клопотати перед судом про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору на підставі пункту 1 цієї норми. Однак, у такому разі сторона повинна довести вже конкретні обставини, які унеможливлюють сплату судового збору. Такими обставинами є перевищення розміру судового збору на 5 відсотків розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. 
		22. У позовній заяві було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої та частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», проте таке клопотання не було вирішено з огляду на відсутність у резолютивній частині ухвали від 15 квітня 2024 року такого висновку, а у мотивувальній частині зазначено про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. У той же час поза увагою суду залишилося те, що за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» можна відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, чи звільнити особу від сплати судового збору, зокрема, у разі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи саме за попередній календарний рік (у спірному випадку за 2023 рік), а не за поточний (2024 рік), як помилково вважав суд першої інстанції.
		23. Також позивач переконаний у неправильному визначенні суми судового збору (1 211,20 грн) та предмету позову (майнового характеру), з огляду на те, що позов немайнового характеру та подано в електронній формі.
		24. Оскільки Протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого підпису не підтверджують належність ОСОБА_2 до Київського окружного адміністративного суду з огляду на відсутність навпроти слів «Організація (установа):» та «код ЄДРПОУ:» відомостей щодо належності ОСОБА_2 до будь-якої організації, то електронні документи (ухвали від 15 квітня та 09 травня 2024 року) підписані особою, яка використовує електронний підпис у невідповідності до вимог статті 17 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
		25. Підставою відкриття касаційного провадження вказує необхідність перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, застосування положень пункту 1 частини першої та частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір». 
		26. Відповідач не скористався правом надіслати відзив на касаційну скаргу.
		IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		27. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
		28. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині першій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
		29. За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист одним із способів, передбачених цією статтею, або в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		30. Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		31. Згідно з частинами першою та другою статті 169 КАС України  суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		32. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України обумовлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
		33. Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.
		34. При цьому в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такого позову та встановити спосіб і строк їх усунення.
		35. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
		36. Водночас, частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
		37. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
		38. Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України «Про судовий збір», відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 якого судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
		39. Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 
		1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
		2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
		3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
		40. Положеннями частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
		41. Наведений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
		42. Зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх сплати є правом, а не обов`язком суду і можливе лише за наявності для цього вичерпного переліку умов, визначених Законом.
		43. У разі подання позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору суд повинен надати йому оцінку з урахуванням поданих доказів на його обґрунтування, урахувати майновий стан сторони, що є оціночним поняттям і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану, та вирішити шляхом задоволення/відмови із наведенням відповідних підстав.
		44. Звернувшись у лютому 2024 року з позовною заявою ОСОБА_1 одночасно заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої та частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» (розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік).
		45. У підтвердження заявленого клопотання зазначив, що у 2023 році перебував на обліку у Святошинському управлінні Київського міського центру зайнятості (статус безробітного надано з 19 вересня 2019 року; перебуває на обліку по теперішній час; допомогу по безробіттю не отримує у зв`язку із закінченням її виплати 21 червня 2020 року) та отримував дохід у вигляді соціальної виплати, що підтверджують Відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у відповідь на запит у електронному вигляді від 06 лютого 2024 року за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року. Відповідно до відомостей річний дохід ОСОБА_1 за 2023 календарний рік складався виключно з одноразової соціальної допомоги з місцевого бюджету в сумі 4  000 грн (одноразова матеріальна допомога киянину, що опинився у складних життєвих обставинах за місцевою програмою «Турбота. Назустріч киянам»).    
		46. Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд першої інстанції вказав на необхідність надання документів, що підтверджують його скрутний фінансовий стан або документ про сплату судового збору.
		47. Так, суд вказав про те, що позивачем у підтвердження скрутного фінансового становища надано довідку про статус безробітного та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела отриманого доходу за 1 квартал - 4 квартал 2023 року, у той же час позовна заява зареєстрована в системі «Електронний суд» у 2024 році без доказів перебування позивача у скрутному фінансовому становищі станом на 2024 рік.
		48. Водночас суд наголосив, що належними та достатніми доказами для підтвердження скрутного майнового становища позивача можуть бути довідки про доходи з органів державної податкової інспекції, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги тощо.
		49. З цього приводу слід зазначити, що вимоги статті 8 Закону України «Про судовий збір» вказують саме на право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати за умови перевищення розміру такого судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а не рік, у якому було подано позовну заяву до суду, як помилково зазначає суд першої інстанції. У спірній ситуації позивач сформував позовну заяву через систему «Електронний суд» у лютому 2024 року, відповідно відомості про розмір річного доходу позивача мають враховуватися за 2023 рік.
		50. Установивши у статті 8 Закону України «Про судовий збір» зазначений критерій (а саме коли сума судового збору, що підлягає сплаті, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік) для звільнення від сплати судового збору, законодавець не визначив, якими саме доказами мають підтверджуватися такі обставини. Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи і у кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
		51. Водночас сталим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки/відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).
		52. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 215/7312/20 зазначено, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
		53. Аналогічна позиція була висловлена і Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року у справі № 9901/166/19.
		54. Як наголошено в постанові Верховного Суду у справі від 29 вересня 2021 року №160/12251/20, документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
		55. Така правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 27 червня 2023 року у справі №  120/3505/22, від 02 листопада 2023 року у справі № 120/6039/22, від 18 січня 2024 року у справі № 520/495/23, від 30 квітня 2025 року у справі № 207/1966/24.
		56. Державний реєстр фізичних осіб - платників податків створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов`язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України  та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 1 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 882).
		57. Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 1 розділу V вказаного Положення до Державного реєстру включаються дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об`єкти оподаткування; сума нарахованого та/або виплаченого доходу; сума нарахованого та/або перерахованого податку; сума нарахованого та/або перерахованого військового збору; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків; відомості про державну реєстрацію, реєстрацію і взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
		58. Отже, у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків повинні міститися відомості про всі доходи фізичної особи, незалежно від джерела їх походження та підстави виплати.
		59. Позивач у підтвердження свого майнового стану надав, зокрема, Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (відповідь на запит в електронному вигляді від 06 лютого 2024 року) за період з 1 кварталу по 4 квартал 2023 року. У таких відомостях станом на 06 лютого 2024 року (за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2024 року) указано, що сума нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 доходу складає 4  000 грн (соціальні виплати з відповідних бюджетів у березні 2023 року).  
		60. Тобто убачається, що позивач на виконання вимог статті 8 Закону України «Про судовий збір» надав суду першої інстанції відомості про свій майновий стан, за результатами надання оцінки яким суд мав ухвалити рішення про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору. 
		61. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої  статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		62. При цьому у частині третій статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
		63. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року установлено в розмірі 3 028 грн.
		64. Позовна заява ОСОБА_1 подана в електронній формі та містить вимоги немайнового характеру.
		65. Суд першої інстанції правомірно керувався вимогами підпункту 1 пункту 3 частини другої  статті 4 Закону України «Про судовий збір» при визначенні розміру судового збору за подання позову немайнового характеру, а тому зазначення у мотивувальній та резолютивній частинах ухвали від 15 квітня 2024 року про необхідність надання документу про сплату судового збору за позов майнового характеру не свідчить про неправильне визначення предмету спору. Проте при цьому суд не врахував вимоги частини третьої статті 4 цього Закону щодо застосування коефіцієнту пониження відповідного розміру ставки судового збору, що в кінцевому результаті впливає на розмір судового збору.
		66. Щодо доводів позивача у касаційній скарзі про невирішення його клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з відсутністю у резолютивній частині ухвали відповідного висновку, то слід звернути увагу на те, що у мотивувальній частині ухвали зазначено висновок про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору, отже таке клопотання було розглянуто судом.
		67. Посилання позивача у касаційній скарзі на те, що з п`яти поданих ним до Київського окружного адміністративного суду позовних заяв з вимогами до Головного управління Національної соціальної сервісної служби у м. Києві та Київській області, у чотирьох було відкрито провадження, з них у трьох із задоволенням клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір», не свідчить про неоднозначну судову практику застосування цієї норми права. В черговий раз суд звертає увагу касатора на те, що стаття 8 Закону України «Про судовий збір» надає суду право відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати з урахуванням майнового стану позивача, а не обов`язок.
		68. Так, згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір»  є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
		69. Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
		70. Як наслідок, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для розгляду клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та необґрунтовано повернув позовну заяву позивачу, вказавши на невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, чим порушив норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню в цій адміністративній справі.
		71. Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції, вказавши лише про надання суду довідки з Святошинського управління Київського міського центру зайнятості про статус безробітного від 15 лютого 2023 року, на підставі якої позбавлений можливості встановити розмір річного доходу позивача за 2023 рік і, як наслідок, звільнити від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір».
		Щодо доводів касаційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», слід зазначити таке.
		72. За змістом частини десятої статті 243 КАС України усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії).
		73. Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів визначено положеннями Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
		74. Відповідно до статті 5 вказаного Закону електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
		75. Згідно зі статтею 6 Закону накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
		76. У пунктах 12 та 23 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
		77. Отже, на судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (суддів, що входять до складу колегії), а судове рішення у паперовій формі підписується суддею (суддями, що входять до складу колегії).
		78. Відповідно до пункту 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
		До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
		79. 15 квітня 2024 року суддею Київського окружного адміністративного суду постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху (номер штрих-коду *311*4128930*1*2*). У матеріали справи підшито паперову копію ухвали з підписом судді. В електронному вигляді таку ухвалу було надіслано позивачу в його електронний кабінет після підписання електронним цифровим підписом судді Парненко В.С., про що свідчить довідка від 23 квітня 2024 року відповідального працівника про доставку електронного листа.
		80. Окрім того, текст ухвали суду першої інстанції від 15 квітня 2024 року оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що також свідчить про те, що вказане судове рішення в електронній формі підписане електронним підписом судді, визначеної протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 лютого 2024 року.
		81. На тлі наведеного колегія суддів відхиляє доводи касатора про порушення судом першої інстанції положень частини десятої статті 243 КАС України.
		82. У той же час суд погоджується з доводами касаційної скарги в частині порушення судом першої інстанції строку, встановленого частиною другою статті 169 КАС України, при постановленні ухвали від 15 березня 2024 року, а також вимог частини п`ятої статті 169 КАС України при постановленні ухвали від 09 травня 2024 року.
		83. Так, позивач сформував свою позовну заяву в системі «Електронний суд» 19 лютого 2024 року, а відповідно до штампу вхідної кореспонденції позовну заяву одержано та зареєстровано Київським окружним адміністративним судом 26 лютого 2024 року. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 лютого 2024 року надано справі єдиний унікальний номер судової справи 320/9840/24 та призначено суддю - Парненко В.С.  
		84. Проте ухвалу про залишення позовної заяви без руху постановлено 15 квітня 2024 року, тобто з порушенням встановленого частиною першою статті 169 КАС України п`ятиденного строку.
		85. Строк для усунення недоліків позовної заяви в ухвалі від 15 квітня 2024 року було надано протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали. Копію ухвали позивачу було доставлено в електронному вигляді 15 квітня 2024 року, а 25 квітня 2024 року він сформував в системі «Електронний суд» клопотання з процесуальних питань. У той же час ухвала про повернення позовної заяви у зв`язку з невиконанням вимог про усунення недоліків позовної заяви постановлена судом 09 травня 2024 року.  
		86. Водночас такі недоліки оскаржуваної ухвали суду першої інстанції не вплинули на результат розгляду цієї справи.
		87. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		88. Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		89. Оскільки судом першої інстанції не дотримано вимоги процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, на що не звернув увагу суд апеляційної інстанції, Верховний Суд уважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу, скасувати судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		90. Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ОСОБА_1 також заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини першої та частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
		91. Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року відстрочено позивачу сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі №320/9840/24.
		92. Отже, наявні підстави для стягнення з касатора судового збору за оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року.
		93. Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		94. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн.
		95. Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті за звернення із цією касаційною скаргою, поданою в електронній формі, складала 2  422,40 грн (3  028 *0,8).
		96. Відстрочення сплати судового збору не є звільненням від його сплати, а тому, відповідно, наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в сумі 2  422,40 грн.
		Керуючись статтями 341, 345, 350, 356 КАС України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В: 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у справі №320/9840/24 скасувати, а справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101) судові витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 2  422  гривні 40 копійок.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		...........................
		 
		 
		 
		...........................
		 
		 
		 
		...........................
		М.В. Білак
		В.Е. Мацедонська
		Ж.М. Мельник-Томенко,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...