Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/16867/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 17.07.2025. Зареєстровано: 18.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2025.
Дата набрання законної сили: 17.07.2025
Номер судового провадження: К/990/22026/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 липня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа №440/16867/23
		адміністративне провадження № К/990/22026/24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Білак М.В., 
		суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.
		розглянувши у порядку письмового провадження справу
		за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 
		на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року (головуючий суддя -Жигилій С.П., судді: Перцова Т.С. , Русанова В.Б.)
		у справі № 440/16867/23 
		за позовом ОСОБА_1 
		до Військової частини НОМЕР_1 
		про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		I. ПРОЦЕДУРА
		1.          13 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить суд:
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористану додаткову відпустку та одноразової грошової допомоги при звільненні за станом здоров`я;
		- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити кошти у сумі 99 825,24 грн, у тому числі грошову допомогу для оздоровлення у розмірі 62429,4 грн, компенсацію за невикористану додаткову відпустку у розмірі 6181,14 грн, одноразову грошову допомогу при звільненні за станом здоров`я у розмірі 31214,70 грн.
		2.          Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року позов задоволено частково. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік на підставі та у розмірах, передбачених пунктами 2, 6 розділу ХХIIІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №      260 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №      745/32197. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
		3.          На зазначене рішення суду першої інстанції Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
		4.          Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення суду першої інстанції повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		5.          Не погодившись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		6.          Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. 
		II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		7.          Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу від імені Військової частини НОМЕР_1 підписано ОСОБА_2, як представником, однак на підтвердження своїх повноважень до апеляційної скарги не додає жодних документів, які підтверджують повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу.
		8.          За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, що є підставою для її повернення.
		III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		9.          В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що 26 березня 2024 року командиром Військової частиною НОМЕР_1 до Другого апеляційного адміністративного суду подана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції у вказаній справі, яка ухвалою судді повернута 09 квітня 2024 року.
		10.          10 квітня 2024 року командиром військовою частиною НОМЕР_1 повторно подана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції у вказаній справі, однак 22 квітня 2024 року ухвалою судді суду апеляційної інстанції повторно повернута.
		11.          Командування Військової частини НОМЕР_1 вважає, що вказана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
		12.          Скаржник, посилаючись на зміст статті 59 КАС України, зазначає, що її дія не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи. Інші норми вказаного Кодексу також не вимагають надання, зокрема, до апеляційної скарги, документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника у випадку самопредставництва юридичної особи.
		13.          На думку скаржника, суд апеляційної інстанції помилково застосувавши частини третю, шосту, восьму статті 59 КАС України, дійшов помилкового висновку про необхідність підтвердження повноважень командира Військової частини НОМЕР_1 і, відповідно, про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України. 
		14.          Відтак, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що потягнуло постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		15.          Командування Військової частини НОМЕР_1 наголошує на тому, що повернення заяв (скарг) за наявності у суду процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи відповідних повноважень під час розгляду справи (скарги) містить ознаки зайвого формалізму та ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень, особливо у термінових адміністративних справах (§ 2 глави 11 розділу ІІ вказаного Кодексу).
		16.          Своєю чергою, суд апеляційної інстанції у силу пункту 2 частини першої статті 305 КАС України наділений повноваженням закрити апеляційне провадження у випадку, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати. 
		17.          Скаржник наголошує, що апеляційний суд при ухваленні оскаржуваного рішення, всупереч вимогам статті 90 КАС України не здійснив безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів, наданих військовою частиною НОМЕР_1 . А отже, внаслідок допущеного грубого порушення завдання та основних засад адміністративного судочинства, суд дійшов помилкових висновків про повернення апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення суду першої інстанцій у справі №      440/16867/23.
		18.          За наведеного правового регулювання та обставин справи, командування військової частини НОМЕР_1 вважає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		19.          На вказану касаційну скаргу представник позивача подала заяву, в якій зазначила про правильне застосування суддями Другого апеляційного адміністративного суду норм права при винесенні оскаржуваної ухвали. Також повідомила, що її апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року розглянуто та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року залишено без задоволення, а рішення першої інстанції - без змін.
		IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		20.          Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
		21.          Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
		22.          Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
		23.          Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
		24.          Указаною нормою процесуального закону передбачено дві форми участі сторін в адміністративній справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво).
		25.          Частинами третьою і четвертою статті 55 КАС України обумовлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
		26.          Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
		27.          Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
		28.          Законодавець розмежував поняття «самопредставництво» та «представницво інтересів», які, відповідно, передбачають участь, зокрема, юридичної особи незалежно від порядку її створення у справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або через представника.
		29.          Колегія суддів зауважує, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
		30.          Тож для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
		31.          Повертаючись до обставин цієї справи, як убачається з матеріалів справи, апеляційна скарга від імені Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року подана та підписана командиром ОСОБА_2 .
		32.          Водночас, жодних документів на підтвердження своїх повноважень, які підтверджують повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу до апеляційної скарги не надав.
		33.          Колегія суддів зазначає, що військова частина є установою публічного права, що належить до структури Збройних Сил України, має відокремлене майно й наділена здатністю брати участь у правовідносинах як носій прав та обов`язків.
		34.          Військову частину очолює командир (начальник), який виступає від її імені у правовідносинах з іншими особами.
		35.          Відповідно до пункту 11.4 розділу ІV Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 грудня 2016 року № 744, апеляційна (касаційна) скарга підписується керівником структурного підрозділу Міноборони та Генерального штабу, командиром (начальником, керівником) військової частини (установи, організації, підприємства) або посадовою (службовою) особою, уповноваженою на здійснення таких дій відповідною довіреністю.
		36.          З матеріалів справи встановлено, що на час вчинення процесуальної дії, а саме: подання апеляційної скарги, були відсутні докази (відповідний документ), які б підтверджували повноваження командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на підписання та подання апеляційної скарги, 
		37.          Відтак, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав її підписання особою, повноваження якої не підтверджені, правильно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
		38.          Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Військова частина НОМЕР_1 звертаючись вдруге з апеляційною скаргою до суду, не врахувала ухвалу суду апеляційної інстанції від 22 квітня 2024 року про повернення апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 з аналогічних підстав, тобто з підстав її підписання особою, повноваження якої не підтверджені (пункт 1 частини четвертої статті 298 КАС України). 
		39.          Твердження скаржника про те, що суд може пересвідчитись у наявності в особи відповідних повноважень під час розгляду справи колегія суддів оцінює критично з огляду на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Це означає, що в першу чергу учасники справи зобов`язані дотримуватися встановлених правил та процедур, а подання апеляційної скарги без належних доказів повноважень є порушенням процесуальних норм, які регулюють порядок звернення до суду.      Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають в належний спосіб дотримуватися відповідних правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні уникати виконання своїх процесуальних обов`язків. Тому, повернення апеляційної скарги через відсутність доказів повноважень на її подання не є надмірним формалізмом, а є необхідною умовою для забезпечення належної правової процедури, яка є чіткою та не допускає різного тлумачення.
		40.          Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		41.          За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
		42.          Оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		43.          З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 345, 350, 359 КАС України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі №440/16867/23 без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		М.В. Білак
		В.Е. Мацедонська
		Ж.М. Мельник-Томенко, 
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...