Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/20359/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано судом: 17.07.2025. Зареєстровано: 18.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2025.
Дата набрання законної сили: 15.07.2025
Номер судового провадження: К/990/20380/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 липня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 160/20359/23
		адміністративне провадження № К/990/19894/24 К/990/20380/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Хохуляка В.В., 
		суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
		секретар судового засідання Коваль А.С.,  
		за участю представника позивача Терехової О.О.,
		                   представник відповідача Попової І.В.,
		розглянув у судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 (суддя - Бондар М.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 (головуючий суддя - Чепурнов Д.В., судді: Сафронова С.В., Шальєва В.А.) у справі №160/20359/23.
		 
		встановив:
		Приватне акціонерне товариство «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» (далі - ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд: 
		 
		визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП)  щодо неповернення ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА» надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств (код бюджетної класифікації 11021000) у розмірі 18 469 111 грн;
		 
		стягнути з Державного бюджету через Головне управління державної казначейської служби у Дніпропетровській області на користь ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА» надмірно сплачений податок на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн та пеню в розмірі 1 202 263,23 грн із зарахуванням коштів на р/р UA 8833482510000000002600321870 (МФО банку 334851)
		 
		В обґрунтування позовної заяви зазначено, що в податковій декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2021 року (реєстраційний номер 9336774404 від 09.11.2021) ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА»  визначено податкове зобов`язання у розмірі 1 308 545 058 грн. Вказана сума була сплачена позивачем шляхом перерахування податку на прибуток платіжним дорученням від 18.11.2021 №4500121935 на суму 1 160 463 039 грн та 148 082 019 грн зараховано з переплати, яка була наявна станом на 19.11.2021. В звітній податковій декларації за 2021 рік з податку на прибуток визначене позивачем податкове зобов`язання з податку на прибуток за ІV квартал 2021 року мало від`ємне значення, а саме: - 18 469 111 грн. Податкові зобов`язання позивача за 2021 рік склали 3 904 411 691 грн, тобто за IV квартал позивачем задекларовано податок до зменшення у сумі 18 469 111 грн. Таким чином, за результатами звітного податкового 2021 року виникла переплата з податку на прибуток підприємств на суму 18 469 111 грн. Зважаючи на наведені обставини, позивач звернувся до  Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП із заявою про повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн. На заяву позивача Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП надіслано лист від 28.04.2023 №2591/6/32-00-51-01-08, відповідно до якого залишено заяву без виконання, мотивуючи відмову тим, що до зазначеної суми не можуть бути застосовані положення статті 43 Податкового кодексу України, оскільки зазначена сума податкового зобов`язання сплачена підприємством на підставі власної декларації за ІІІ квартал 2021 року, а отже зазначено суму не можна вважати надмірно сплаченою. На думку позивача, відповідач невірно трактує норму Податкового кодексу України щодо визначення сум податку надмірно сплаченими.
		 
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо залишення без виконання заяви ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА» про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084864895.
		 
		Зобов`язано Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повторно розглянути заяву ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА» про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084864895 та вчинити відповідні дії у порядку, визначеному чинним законодавством України, та з урахуванням висновків суду.
		 
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		 
		Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 змінено, викладено абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції:
		 
		«Зобов`язати Східне міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підготувати та надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн».
		 
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 в частині вимови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені - скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги в цій частині задоволено.
		 
		Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155) на користь ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА» (код ЄДРПОУ 00191129) пеню в розмірі 1 202 263, 23 грн., нараховану на суму такої заборгованості за період з 03.05.2023 по 31.07.2023.
		 
		В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 залишено без змін.
		 
		Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА» звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 у справі №160/20359/23 в частині зобов`язання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП повторно розглянути заяву ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА» про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084864895 та вчинити відповідні дії у порядку, визначеному чинним законодавством України, та з урахуванням висновків суду, скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 в частині зобов`язання Східного міжрегіонального управління
		ДПС по роботі з ВПП підготувати та надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн. Ухвалити у відповідній частині нову постанову, якою стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155) на користь ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА» (код ЄДРПОУ 00191129) надмірно сплачений податок на прибуток підприємств (код бюджетної класифікації 11021000) у розмірі 18 469 111 грн. із зарахуванням коштів на р/р UA883348510000000002600321870 (МФО банку 334851).
		 
		У поданій касаційній скарзі позивач зазначає, що всупереч сформованій та усталеній практиці Верховного суду, Дніпропетровський окружний адміністративний суд у рішенні від 27.12.2023 та Третій Апеляційний адміністративний суд у постанові від 23.04.2024 застосував неефективний спосіб захисту, яким фактично «привів» позивача у вихідне становище, в якому він перебував у серпні 2023 року до звернення з позовом.
		 
		В обґрунтування своєї позиції посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 16.03.2016 у справі №804/10826/14, постанови Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №814/3619/15, від 14.04.2020 у справі №814/3227/15, від 04.03.2021 у справі №280/2059/19, відповідно до висновку яких належним способом захисту є саме стягнення надмірно сплаченого податку на прибутку. 
		 
		Позивач вважає, що такий спосіб як зобов`язання підготувати та надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток підприємств (у разі, якщо суб`єкт звернення дотримався усіх визначених законом умов і це підтверджено судом) не може призвести до реального відновлення прав позивача. Така мета буде досягнута у випадку стягнення на користь позивача відповідних сум.
		 
		Суди попередніх інстанцій, у справі, яка розглядається, не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 12.02.2019 № 826/7380/15, стосовно обрання ефективного способу захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, що є порушенням частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, дійшли вірного висновку, що Східним Міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП вчинено протиправні дії щодо залишення без виконання заяви ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА» про повернення помилково та/ або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084864895.
		 
		В той же час позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині застосування обраного судом способу захисту порушеного права позивача в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084864895 та вчинити відповідні дії у порядку, визначеному чинним та з висновком суду апеляційної інстанції в частині застосування обраного судом способу захисту порушеного права позивача в частині зобов`язанням Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підготувати та надати відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн.
		 
		У письмових поясненнях від 26.09.2024 до касаційної скарги позивач зазначає, що Верховним Судом у подібній справі було ухвалено постанову, в якій підтверджено незмінність та послідовність правової позиції Верховного Суду щодо належності такого способу судового захисту у спорах про повернення надміру сплаченого податку підтверджується висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 23.05.2024 по справі № 640/14999/19, а також численними постановами Верховного Суду. Наголошує, що обрані судами попередніх інстанцій способи захисту порушеного права позивача не забезпечують та не гарантують дійсного відновлення порушеного права позивача на отримання з бюджету надмірно сплаченої суми податку.  Вважає нерелевантним для застосування судами попередніх інстанцій у даному спорі висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 15.08.2023 у справі №822/2086/17.
		 
		У додаткових поясненнях від 15.07.2025 ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА» наголошує про відсутність застосованих санкцій відносно позивача та осіб, визначених абзацом другим пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України.
		 
		У відзиві на касаційну скаргу Східне Міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП не погоджується з доводами позивача про застосування судами неефективного способу захисту.  Вказує на те, що законодавець передбачив чітку процедуру і алгоритм дій, як платника податків, так і податкового органу в правовідносинах повернення надміру або помилково сплачених платежів.  
		 
		При перевірці даних інтегрованої картки (далі - ІКП) ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА»  встановлено, що в ІКП обліковуються кошти з податку на прибуток (код платежу 11021000) у розмірі 34 647 450,57 грн, які не є сумою надміру (помилково) сплачених грошових зобов`язань в частині застосування статті  43 Податкового кодексу України.
		 
		Відповідач не погоджується з твердженнями позивача, про те, що переплата з податку на прибуток у розмірі 18 469 111,00 грн виникла за рахунок перерахування до бюджету податку платіжним дорученням № 4500121935 від 18.11.2021 на суму 1 160 463     039 грн, оскільки зазначені кошти не були та не є станом на сьогодні надміру сплаченими в розумінні податкового законодавства.
		 
		Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП також звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
		 
		Підставою звернення з касаційною скаргою відповідач зазначає пункт 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно пункту 129.4 статті 129 та статті 43 Податкового кодексу України, а саме позовної вимоги щодо стягнення надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств та пені на суму несвоєчасно повернутого надмірно сплаченого податку на прибуток у період надзвичайного, воєнного стану.
		 
		У поданій касаційній скарзі Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП зазначає, що при вирішенні даного спору суди попередніх інстанцій не звернули увагу на а: 1)відсутність правомірного застосування статті 43 Податкового кодексу України через сплату коштів у розмірі власно задекларованих зобов`язань без надмірності; 2) дискретність повноважень податкового органу;           3) строки звернення та виконання відповідної заяви; 4) перевірку розрахунку пені та її обґрунтованості; 5) відсутність доказів сплати з власних коштів зазначеної суми у позові;                                 6) наявність чи відсутність акту перевірки контролюючого органу на спірну суму.
		 
		За доводами контролюючого органу податкові зобов`язання з податку на прибуток самостійно визначені ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА»  наростаючим підсумком за рік 2021 склали 3 904 411 691 грн, тобто за IV квартал 2021 рік підприємством задекларовано податок на прибуток до зменшення у сумі 18 469 111 грн.
		 
		Оскільки метод визначення податку на прибуток підприємств передбачає включення до декларацій за рік показників податкової декларації попереднього періоду (3 квартали) у підприємства утворилась переплата з податку на прибуток у розмірі 18 469 111 грн через те, що податкове зобов`язання за підсумками 2021 року є меншим ніж зобов`язання за підсумками 3 квартали                  2021 року на 18 469 111 грн. 
		 
		Наявність коштів на рахунку з податку на прибуток у розмірі 34 647 450,57 грн не заперечується контролюючим органом, але механізм повернення цієї суми підприємству на підставі статті 43 Податкового кодексу України не врегульований через сплату цієї суми добровільно підприємством за самостійно поданою декларацією в її межах без будь-яких перебільшень у сумі. Вся наявна сума коштів сплачена відповідно до самостійно задекларованих сум підприємством і отримана через коригування у майбутніх періодах, законність якого буде перевірена документальною перевіркою.
		 
		Водночас, до зазначеної суми не можуть бути застосовані норми статті 43 Податкового кодексу України, оскільки зазначена сума податкового зобов`язання сплачена підприємством на підставі власної декларації за 3 квартали 2021 року, а отже зазначену суму не можна вважати надміру сплаченою.
		 
		Також акцентує, що заявлена сума переплати для повернення не співпадає з наявною сумою переплати в ІКП на теперішній час. При цьому позивачем на підтвердження сплати відповідних сум податку на прибуток (коштів) до бюджету не надано відповідних платіжних доручень, які б підтверджували факт сплати коштів у відповідному розмірі (18 469 111,00 грн), в тому числі до адміністративного позову.
		 
		19.07.2024 від Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП надійшли додаткові пояснення, в яких контролюючий орган звертає увагу на те, що надміру сплачені суми грошових зобов`язань - це суми коштів, надмірність надходжень яких до бюджету не лише декларується платником податків, а й підтверджується контролюючим органом в межах його функціональних повноважень у зв`язку із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
		 
		У додаткових поясненнях від 19.11.2024  та від 04.12.2024 Східне  міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП повідомляє про дію санкцій щодо позивача, які обмежують виконання дій, які оскаржуються у цій судовій справі та законну можливість виконати судове рішення на сьогодні та акцентує на правомірності дій контролюючого органу при застосуванні до позивача наявних санкцій згідно рішення Ради національної безпеки і оборони України, яке введено в дію указом Президента, що підтверджено Державним Реєстром санкцій та відсутності підстав для задоволення позовних вимог. 
		 
		Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП додано до матеріалів справи Додаток 1 та 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08.10.2024 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 08.10.2024 № 698/2024.
		 
		17.02.2025 відповідач надав додаткові пояснення та просить долучити копію постанови Верховного Суду від 06.02.2025 по справі №160/20358/23, яка є подібною за суб`єктним складом, предметом та категорією з даною справою.
		 
		Верховний Суд, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу та врахувавши суть наданих під час судового розгляду додаткових пояснень,  переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, виходить з наступного.
		 
		Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА» в податковій декларації з податку на прибуток (реєстраційний номер №9336774404 від 09.11.2021) визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток за ІІІ квартал 2021 року у розмірі 1 308 545 058 грн.
		 
		Сума, визначена податковим зобов`язанням з податку на прибуток за ІІІ квартал 2021 року у розмірі 1 308 545 058 грн, сплачена позивачем шляхом перерахування податку на прибуток платіжною інструкцією від 18.11.2021 №4500121935 на суму 1 160 463 039 грн та 148 082 019 грн зараховано з переплати, яка була наявна станом на 19.11.2021.
		 
		Позивачем подано звітну податкову декларацію за 2021 рік з податку на прибуток (реєстраційний номер 9432528987 від 28.02.2022) та визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток за ІV квартал 2021 року з від`ємним значенням - 18 469 111 грн.
		 
		Таким чином, за результатами звітного податкового 2021 року у позивача виникла переплата з податку на прибуток підприємств на суму 18 469 111 грн.
		 
		ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА» подало до Східного МУ ДПС по роботі з ВПП заяву №9084864895 від 19.04.2023 про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 18 469 111 грн на поточний рахунок платника податку в установі банку.
		 
		Східне МУ ДПС по роботі з ВПП листом №2591/6/32-00-51-08 від 28.04.2023 повідомило позивача, що при перевірці даних інтегрованої картки позивача встановлено, що в ІКП обліковується переплата з податку на прибуток (код платежу 11021000) у розмірі 34 647 450,57 грн, яка не є сумою надміру (помилково) сплачених грошових зобов`язань в частині застосування статті 43 Податкового кодексу України. Позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2021 визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток за III квартал 2021 у розмірі 1 308 545 058 грн, яке було сплачено підприємством шляхом перерахування податку на прибуток платіжним дорученням від 18.11.2021 №4500121935 на суму 1 160 463 039 грн та 148 082 019 грн зараховано з переплати, яка була наявна в ІКП станом на 19.11.2021. 
		 
		Таким чином, позивачем використано суму перерахованих коштів згідно з платіжним дорученням, зазначеним у заяві від 19.04.2023 №9084864895 для погашення самостійно задекларованої суми податкового зобов`язання за ІІІ квартал 2021 року. 
		 
		Згідно з даними ІКП з податку на прибуток по ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА»  сума переплати станом на 20.11.2021 становила 16 178 339,57 грн. 
		 
		Податкові зобов`язання з податку на прибуток самостійно визначені позивачем наростаючим підсумком за рік 2021 рік склали 3 904 411 691 грн, тобто за IV квартал 2021 підприємством задекларовано податок на прибуток до зменшення у сумі 18 469 111 грн. 
		 
		Оскільки метод визначення податку на прибуток підприємств передбачає включення до декларацій за рік показників податкової декларації попереднього періоду (3 квартали) у підприємства утворилась переплата з податку на прибуток у розмірі 18 469 111 грн через те, що податкове зобов`язання за підсумками 2021 року є меншим ніж зобов`язання за підсумками ІІІ кварталу 2021 року на 18 469 111 грн. 
		 
		Наявність зазначеної переплати не заперечуються контролюючим органом. Водночас, як зазначено відповідачем, до зазначеної суми не можуть бути застосовані норми статті 43 Податкового кодексу України, оскільки зазначена сума податкового зобов`язання сплачена підприємством на підставі власної декларації за 3 квартали 2021 року, а отже, зазначену суму не можна вважати надміру сплаченою. 
		 
		Для набуття сумами переплати статусу «надмірно сплачених грошових коштів» такі суми повинні бути сплачені платником податку понад суми нарахованих податкових зобов`язань. Відповідно до пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів, зокрема на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету. 
		 
		Зважаючи на те, що зменшення самостійно нарахованих податкових платежів (зобов`язань) шляхом коригування податку до зменшення за підсумками вищевказаних звітних періодів не може розглядатись як надмірне надходження грошових зобов`язань, зазначена сума не є сумою надміру (помилково) сплачених грошових зобов`язань в частині застосування статті 43 Податкового кодексу України. 
		 
		Виходячи з викладеного, заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084864895 залишена Східним МУ ДПС по роботі з ВПП без виконання.
		 
		Позивач не погодившись із бездіяльністю Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП щодо неповернення ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн, звернувся до суду із вказаним позовом.
		 
		Вирішуючи даний спір суд першої інстанції виходив з того, що Східним МУ ДПС по роботі з ВПП вчинено протиправні дії щодо залишення без виконання заяви ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084864895.
		 
		Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету через ГУ ДКС України у Дніпропетровській області на користь ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» надмірно сплачений податок на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн та пеню в розмірі 1 202 263, 23 грн, суд, посилаючись на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 15.08.2023 у справі №822/2086/17, зазначив, що повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.
		 
		За таких обставин, належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій Східного МУ ДПС по роботі з ВПП та зобов`язання повторно розглянути заяву позивача про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084864895 та вчинити відповідні дії у порядку, визначеному чинним законодавством України, та з урахуванням висновків суду.
		 
		Колегія суддів апеляційної інстанції погодилась з висновком суду першої інстанції, що Східним МУ ДПС по роботі з ВПП вчинено протиправні дії щодо залишення без виконання заяви ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084864895.
		 
		В той же час колегія суддів не погодилась з висновком суду першої інстанції в частині застосування обраного судом способу захисту порушеного права позивача в частині зобов`язання Східного МУ ДПС по роботі з ВПП повторно розглянути заяву позивача про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084864895 та вчинити відповідні дії у порядку, визначеному чинним законодавством України та змінила рішення суду першої інстанції шляхом зобов`язанням Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підготувати та надати відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн.
		 
		Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» пені в заявленій позивачем сумі.
		 
		Надаючи оцінку обставинам у справі, Верховний Суд виходить з наступного.
		 
		Згідно з пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
		 
		У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.1 статті 43 Податкового кодексу України).
		 
		Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (пункт 43.1 статті 43 Податкового кодексу України).
		 
		Згідно з підпунктами 14.1.115, 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату; помилково сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань, та у випадках, передбачених статтею 35-1 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Порядок сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлений пунктом 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України.
		 
		Згідно з пунктом 137.4 статті 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
		 
		Судами встановлено та не заперечувалось сторонами, позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2021 року визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток за III квартал 2021 у розмірі 1 308 545 058 грн, яке було сплачено підприємством шляхом перерахування податку на прибуток платіжним дорученням від 18.11.2021 №4500121935 на суму 1 160 463 039 грн та 148 082 019 грн зараховано з переплати, яка була наявна в ІКП станом на 19.11.2021. Таким чином, позивачем використано суму перерахованих коштів згідно з платіжним дорученням, зазначеним у заяві від 19.04.2023 №9084864895 для погашення самостійно задекларованої суми податкового зобов`язання за ІІІ квартал 2021. Згідно з даними ІКП з податку на прибуток по ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА»  сума переплати станом на 20.11.2021 становила 16 178 339,57 грн. Податкові зобов`язання з податку на прибуток самостійно визначені позивачем наростаючим підсумком за рік 2021 склали 3 904 411 691 грн, тобто за IV квартал 2021 підприємством задекларовано податок на прибуток до зменшення у сумі 18 469 111 грн. В звітній податковій декларації за 2021 рік з податку на прибуток визначене позивачем податкове зобов`язання з податку на прибуток за ІV квартал 2021 року мало від`ємне значення, а саме: - 18 469 111 грн.
		 
		За доводами позивача за результатами звітного податкового 2021 року виникла переплата з податку на прибуток підприємств на суму 18 469 111 грн. Зважаючи на наведені обставини, ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА» подало до Східного МУ ДПС по роботі з ВПП заяву №9084864895 від 19.04.2023 про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 18 469 111 грн на поточний рахунок платника податку в установі банку.
		 
		Відповідно до листа від 28.04.2023 №2591/6/32-00-51-01-08 Східним Міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП залишено заяву позивача без виконання, мотивуючи відмову тим, що до зазначеної суми не можуть бути застосовані положення статті 43 Податкового кодексу України, оскільки зазначена сума податкового зобов`язання сплачена підприємством на підставі власної декларації за ІІІ квартал 2021 року, а отже зазначено суму не можна вважати надмірно сплаченою.
		 
		Проаналізувавши зміст оскаржуваних у цій справі судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що для правильного вирішення даного спору судами попередніх інстанцій не з`ясовано чи є заявлена ПрАТ «ММК  ІМ. ІЛЛІЧА» сума у розмірі 18 469 111 грн надмірно сплаченим грошовим зобов`язання в розумінні підпунктами 14.1.115, 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та можливість застосування до них порядку, встановленого статтею 43 Податкового кодексу України. 
		 
		Так, судами не досліджено підстав виникнення переплати у декларації за податковий (звітний) період 2021 рік. З огляду на наявні в матеріалах справи дві декларації (за три квартали 2021 року і річну), позивач декларував і сплачував суми податку на прибуток за результатами його діяльності за кожний податковий (звітний) період 2021 року наростаючим підсумком. Зменшення об`єкта оподаткування податком на прибуток, як наслідок зменшення позитивного значення цього податку, у декларації за підсумками року спричинено, зокрема, істотним зменшенням значення рядку 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+,-). Суди не перевіряли, що саме вплинуло на зменшення такого показника і, як наслідок, визначення об`єкта оподаткування (збитковість підприємства у четвертому кварталі 2021 року чи виправлення показників попередніх періодів). З`ясування цих обставин надало б можливість встановити, чи є підстави вважати наявну переплату сумою «надмірно сплачених грошових зобов`язань». 
		 
		Слід також зауважити, що у спорах про повернення надмірно сплачених сум податкових платежів суд повинен перевірити підстави виникнення переплати.
		 
		Верховний Суд також зазначає, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, є одночасна наявність таких обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України. За наслідками подання відповідної заяви контролюючий орган у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицію проведення звірення стану рахунків (у разі відсутності в інформаційних базах даних відомостей щодо розміру заявленої до повернення суми).
		 
		Суди попередніх інстанцій зазначили про відсутність у позивача податкового боргу. Натомість, посилання на конкретний доказ, наявний в матеріалах справи, який підтверджує відсутність станом на 19.04.2023, а так само станом на час ухвалення судових рішень, податкового боргу за усіма видами податкових платежів судові рішення не містять. Обставин витребування у Східного МУ ДПС відповідної інформації з матеріалів справи не вбачається. 
		 
		Щодо позовної вимоги про стягнення пені слід зазначити, що суд першої інстанції зобов`язав Східне МУ ДПС розглянути заяву позивача, проте висновку щодо наявності/відсутності підстав для нарахування і сплати пені судове рішення не містить. Суд апеляційної інстанції, стягнувши з Державного бюджету України пеню в сумі 1 202 263,23 грн, як не зазначив підстав для задоволення позову в цій частині, так і не перевірив правильність здійсненого позивачем розрахунку. 
		 
		Перевірка обраного позивачем способу захисту порушеного права також є ключовим питанням у цій справі, оскільки вирішується за підсумками судового розгляду і за умови висновку про наявність порушеного права, визначення його характеру з точки зору законодавчо встановлених механізмів його відновлення.
		 
		Під час вирішення цього питання, суди мали перевірити, який спосіб захисту порушеного права встановлений законодавством, з`ясувати чи є він дієвим (що могло бути з`ясовано у Східного МУ ДПС). Це обґрунтовується тим, що у випадку, якщо законодавство встановлює певний механізм реалізації права, за захистом якого позивач звернувся до суду з позовом, то саме такий спосіб захисту як зобов`язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов`язків має розглядатися судом в першу чергу, а у випадку наявності обставин, що унеможливлюють застосування такого способу захисту, суд може застосувати інший, який буде більш ефективним.
		 
		Не можна залишити поза увагою й те, що на час розгляду даної справи судами першої та  апеляційної інстанції до Податкового кодексу України були внесені зміни, пов`язані із реалізацією спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), які пункт 43.1 статті 43 Податкового кодексу України встановлює як такі, що унеможливлюють повернення надміру та/або помилково сплачених коштів відповідній особі.
		 
		Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини, з посиланням на відповідні норми, які регулюють спірні правовідносини. Для цього Кодекс адміністративного судочинства України покладає на суд обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з`ясування всіх обставин справи. У тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).
		 
		Згідно з статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Виходячи із меж перегляду справи судом касаційної інстанції, установлених частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, як суд права, не наділений повноваженнями на встановлення обставин у справі, без яких правильне вирішення спору неможливе.
		 
		У зв`язку з наведеним Суд визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано правової оцінки всім обставинам справи, що свідчить про недотримання судами вимог процесуального закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи, не вжито належних та достатніх заходів для встановлення фактичних обставин справи, що є підставою для часткового задоволення касаційних скарг та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Відповідно до пункту 2 частини першої  статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України  суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		 
		Керуючись статтями 250, 341, 344, 349, 353, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		постановив:
		Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» та Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - задовольнити частково.
		 
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №160/20359/23 - скасувати.
		 
		Справу №160/20359/23 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...