Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 506/274/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано судом: 17.07.2025. Зареєстровано: 18.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2025.

Номер судового провадження: 2/506/163/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Окнянський районний суд Одеської області
		 
		Справа № 506/274/25
		Провадження № 2/506/163/25
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		16 липня 2025 року селище Окни
		Окнянський районний суд Одеської області у складі: 
		головуючого - судді Бурдинюк О.С.
		секретаря Тинкован Г.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Окни у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної незаконним виловом водних живих біоресурсів у розмірі 509 881 гривень,-
		Встановив:
		18.03.2025 року Заступник керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області звернулася до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення з відповідачів шкоди, яка заподіяна державі незаконним виловом водних живих біоресурсів, у розмірі 509 881 гривень, обгрунтовуючи свої вимоги, тим, що Подільською окружною прокуратурою Одеської області, в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст.ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства. Так, 28.09.2023 року о 17.32 годині ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , на місцевому ставку у с. Дігори, Подільського району, Одеської області здійснювали ловлю риби з гумового човна «Bark» зеленого кольору забороненим знаряддям лову сітками в кількості 4 штук, виловивши рибу карася у кількості 265 штук загальною вагою 56,200 кг; щуку у кількості 6 штук, загальною вагою 3,530 кг; окуня у кількості 21 штука, загальною вагою 3,645 кг; коропа (сазан) у кількості 1 штука, загальною вагою 5,135 кг, чим згідно Такс, затверджених Постановою КМУ від 21.11.2011 №1209 завдав шкоди рибним запасам України на суму 509 881 грн. Своїми діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грубо порушили п.п. 1, п. 1 Розділу 4 Правил любительського та спортивного рибальства, ст. 52-1 ЗУ «Про тваринний світ», а саме скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.63 Закону України «Про тваринний світ». За цим фактом відносно ОСОБА_1 , складений протокол про адміністративне правопорушення №005499/538 за ч. 4 ст. 85 КУпАП, а постановою Красноокнянського районного суду Одеської області у справі №506/905/24 від 25.09.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 нмдг, що складає 680 грн. з конфіскацією знарядь лову та незаконно добутих водних живих біоресурсів. Крім того, за цим фактом відносно ОСОБА_2 , складений протокол про адміністративне правопорушення №003970/537 за ч. 4 ст. 85 КУпАП, а постановою Красноокнянського районного суду Одеської області у справі №506/906/24 від 25.09.2024 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 нмдг, що складає 680 грн. без конфіскації знарядь лову та з конфіскацією незаконно добутих водних живих біоресурсів. Зазначені постанови в апеляційному порядку не оскаржені та набрали законної сили 08.10.2024 року. Своїми умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушили вимоги ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 9, 10, 17, 34, 38, 39 та 63 Закону України «Про тваринний світ», «Правил любительського і спортивного рибальства», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України №700 від 19.09.2022. Станом на момент звернення з позовом до суду шкода, заподіяна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , незаконним виловом водних живих біоресурсів внаслідок вчинення адміністративного правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища, в добровільному порядку не відшкодована, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду.
		19.03.2025 року заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
		28.03.2025 року від прокурора на виконання ухвали від 19.03.2025 року надійшли додаткові матеріали.
		02.04.2025 року надійшла відповідь щодо місця проживання відповідачів.
		02.04.2025 року відкрито провадження по даній справі.
		21.05.2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду.
		Учасники повідомлені належним чином, у судове засідання не з`явилися, від представника Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, Управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеської області, прокурора та відповідача ОСОБА_2 , надійшли заява, про розгляд справи в їх відсутність. Відповідачі про поважність причини неявки суд не сповістили, відзив не подали, відповідач ОСОБА_1 надав заяву, згідно якої зазначив, що не бажає подавати відзив. 
		Оскільки у судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, при цьому позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність, суд прийняв рішення про розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
		Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2023 року до ЄРДР за № 12023166160000409 внесені відомості за ознаками ч.1 ст. 249 КК /а.с.45/.
		Згідно з протоколом №005499/538 від 29.09.2023 року 28.09.2023 о 17.32 годині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на місцевому ставку в с. Дігори, Окнянського ОТГ, Подільського району Одеської області здійснював ловлю риби з гумового човна «Bark» зеленого кольору забороненим знаряддям лову сітками в кількості 4 штук, виловивши рибу карася у кількості 265 шт. загальною вагою 56,200 кг.; щуку у кількості 6 шт. загальною вагою 3,530 кг; окуня у кількості 21 шт. загальною вагою 3,645 кг; коропа (сазан) у кількості 1 шт. загальною вагою 5,135 кг, чим згідно Такс, затверджених постановою КМУ від 21.11.2011 №1209 завдав шкоди рибним запасам України на суму 509 881 грн. Своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив п.п. 1, п. 1 Розділу 4 Правил любительського та спортивного рибальства, ст. 52-1 ЗУ «Про тваринний світ», а саме скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.63 Закону України «Про тваринний світ» та складено протокол за порушення ч.4 ст. 85 КУпАП. Крім того, в особи вилучено знаряддя лову та рибу /а.с. 36-38/.
		Крім того, згідно з протоколом №003970/537 від 29.09.2023 року 28.09.2023 о 17.32 годині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на місцевому ставку в с. Дігори, Окнянського ОТГ, Подільського району Одеської області здійснював ловлю риби з гумового човна «Bark» зеленого кольору забороненим знаряддям лову сітками в кількості 4 штук, виловивши рибу карася у кількості 265 шт. загальною вагою 56,200 кг; щуку у кількості 6 шт. загальною вагою 3,530 кг; окуня у кількості 21 шт. загальною вагою 3,645 кг; коропа (сазан) у кількості 1 шт. загальною вагою 5,135 кг., чим згідно Такс, затверджених постановою КМУ від 21.11.2011 №1209 завдав шкоди рибним запасам України на суму 509 881 грн. Своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив п.п. 1, п. 1 Розділу 4 Правил любительського та спортивного рибальства, ст. 52-1 ЗУ «Про тваринний світ», а саме скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.63 Закону України «Про тваринний світ» та складено протокол за порушення ч.4 ст. 85 КУпАП. Крім того, в особи вилучено знаряддя лову та рибу /а.с. 39-41/.
		Постановою від 27.06.2024 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023166180000409 від 29.09.2024 року, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення /а.с. 43/.
		Постановою Красноокнянського районного суду Одеської області у справі №506/906/24 від 25.09.2024 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 нмдг, що складає 680 грн. з конфіскацією знарядь лову та незаконно добутих водних живих біоресурсів. Постанова набрала законної сили 08.10.2024 року /а.с. 24-27/.
		Крім того, постановою Красноокнянського районного суду Одеської області у справі №506/905/24 від 25.09.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 нмдг, що складає 680 грн. з конфіскацією знарядь лову та незаконно добутих водних живих біоресурсів. Постанова набрала законної сили 08.10.2024 року /а.с. 28-31/.
		Згідно з довідкою Одеського рибоохоронного патруля від 12.08.2024 року встановлений розмір відшкодування шкоди, станом на 09.10.2023 року заподіяної гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що діяв сумісно з гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, завдали шкоди, яка згідно Такс, встановлених Постановою КМУ від 21.11.2011 №1209, на загальну суму в розмірі 509881 грн., з яких Сазан (короп) - 1 од. х 3 706 грн.: (218х17) = 3700 грн, Карась 265 од. х 1581 грн. (93 х17) = 418 965 грн, Щука 6 од. х 3 468 грн. (204х17) = 20 808 грн, Окунь-21 од. х 3 162 грн. (186 (17) = 66 402 грн /а.с.42/.
		Згідно листа №02-25/403 від 05.02.2025 року Окнянської селищної ради ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 у добровільному порядку не відшкодували шкоду за вдану їх діями /а.с.70/.
		Відповідно до статті 15, частини першої статті 16 ЦК України, частин першої, другої статті 4, частини першої статті 5 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Згідно пункту 8 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути відшкодування майнової шкоди.
		Статтею 6 Конституції України встановлено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.
		Відповідно до статті 13 Конституції України, статті 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.
		Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
		Згідно з пунктом "б" частини першої статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
		Частиною першою статті 37 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" встановлено, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
		Статтею 27 Закону України "Про тваринний світ" та статтею 26 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" встановлено, що у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.
		Згідно абзацу 9 частини другої статті 10 "Про тваринний світ" громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
		У частинах другій, четвертій, п`ятій статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" вказано, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів (пункт "ж"). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
		Відповідно до частини першої статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.
		Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК України доказуванню підлягає факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.
		Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
		Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
		У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.
		Тобто саме протиправне діяння уже є порушенням та особа, яка його вчинила має нести відповідальність передбачену відповідним законом.
		У пункті 17 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 року № 1126, вказано, що застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.
		Відомостей про відшкодування шкоди на момент розгляду справи в суді матеріали справи не містять.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» затверджено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) цінних видів водних біоресурсів у водних об`єктах України, а саме:
		сазан (короп) 1 од. х 3 706 грн. + карась 265 од. х 1581 грн. + щука 6 од. х 3 468 грн. + окунь 21 од. х 3 162 грн. = 509 881 грн.
		Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
		Згідно з п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
		Майнова шкода, завдана спільними діями кількох осіб, відповідно ст.1190 ЦК України, відшкодовується солідарно.
		Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, с обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду. лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		У зв`язку з чим, вина відповідачів у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, встановлена постановами Красноокнянського районного суду від 25.09.2024 року у справі №505/905/24 та №505/906/24, в силу вимог ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає, що обумовлює обов`язок відповідачів відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним виловом живих біоресурсів.
		Враховуючи викладене, шкода в розмірі 509 881 грн., заподіяна незаконним виловом живих біоресурсів, підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у повному обсязі.
		Крім того, згідно ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадкам, визначених законом.
		Статтею 56 ЦПК України встановлено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
		У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно з роз`яснень Конституційного Суду України в рішенні №3-рп/99 від 8.04.1999, представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб`єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації. Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства прокуратурою заявляючи позов слід зазначити: в чому полягає інтерес держави та нездійснення чи неналежне здійснення захисту такого інтересу уповноваженим органом.
		Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		Зазначені правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду уточнила свої висновки, зроблені в постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 року у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18, від 18 квітня 2019 року у справі № 913/299/18, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 440/6738/18, вказавши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
		Відповідно до ч. 3, ч. 7 ст.128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.
		ЄСПЛ звертає увагу, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, §35).
		Оскільки позивачами по справі не вжито заходів щодо відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів, тому звернення прокурора до суду із вказаним вище позовом є правомірним.
		Окрім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 141, 265, 354 ЦПК України, -
		УХВАЛИВ:
		Позов Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській областідо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної незаконним виловом водних живих біоресурсів - задовольнити повністю.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користьОкнянської селищноїради Подільськогорайону Одеськоїобласті шкоду,заподіяну державінезаконним виловомводних живихбіоресурсів урозмірі 509881грн.(п"ятсотдев"ятьтисяч вісімсотвісімдесят однагривня),розрахунковий рахунокUA288999980333169331000015626,отримувач коштів-Одеськійобл./ОТГсмт Окни,банк отримувача-Казначейство України(ел.адм.подат),код платежу-240621(грошовістягнення зашкоду заподіяну-ГУК в порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності).
		Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Одеської обласної прокуратури (отримувач коштів Одеська обласна прокуратура (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3); код отримувача (код за ЄДРПОУ): 03528552; рахунок отримувача: UA808201720343100002000000564; банк отримувача: ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101) сплачений судовий збір за подачу позову, а саме: 3824, 11 грн. (три тисячі вісімсот двадцять чотири гривні одинадцять копійок).
		Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Одеської обласної прокуратури (отримувач коштів Одеська обласна прокуратура (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3); код отримувача (код за ЄДРПОУ): 03528552; рахунок отримувача: UA808201720343100002000000564; банк отримувача: ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101) сплачений судовий збір за подачу позову, а саме 3824, 11 грн. (три тисячі вісімсот двадцять чотири гривні одинадцять копійок).
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Копію судового рішення, протягом двох днів з дня його складання, надіслати особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		 
		 
		 
		СуддяО.С. Бурдинюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...