Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 396/1884/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Сексуальне насильство.
Надіслано судом: 18.07.2025. Зареєстровано: 19.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/387/58/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024121080000201

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ЄУН 396/1884/24
		Номер провадження по справі 1-кп/387/58/25
		 
		   ВИРОК
		   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 липня 2025 року                     селище Добровеличківка
		Добровеличківський районний суд Кіровоградської області
		в складі головуючого судді                         ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання                 ОСОБА_2 
		 
		   розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024121080000201 від 14.05.2024, який надійшов з Кропивницького апеляційного суду за обвинуваченням
		    ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта базова загальна середня, не одружений, раніше судимий:
		- 27.11.2012 Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області засудив за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, з урахуванням статті 75 КК України було звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
		- 11.06.2013 Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 та ч. 1 ст. 71 КК України засудив до позбавлення волі строком на 4 роки;
		24.07.2013 Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 та ч. 1 ст. 70 КК України засудив до позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць;
		Ухвалою від 17.03.2017 звільнений у зв`язку із відбуттям строку покарання;
		03.01.2019 Добровеличківський районний суд Кіровоградської області засудив за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 та ч. 5 ст. 72 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки;
		- звільнений 09.08.2022 у зв`язку із відбуттям строку покарання;
		- 21.01.2025 Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області засудив за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, з урахуванням статті 75 КК України було звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
		    у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.153 КК України, 
		 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 
		захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5 
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 
		представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		   
		    ОСОБА_3 вчинив насильницькі дії сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої, щодо неповнолітньої - за таких обставин.
		14.05.2024 в період часу з 01 години до 03 години ( більш точного часу не встановлено), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував по вулиці Івана Франка в с.Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області, спільно з неповнолітньою потерпілою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в цей час в ОСОБА_3 , виник прямий умисел на вчинення дій сексуального характеру щодо ОСОБА_8 , без добровільної на те згоди останньої.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, та ігноруючи загальноприйняті норми моралі і поведінки у суспільстві, а також нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, діючи умисно і з мотивів задоволення статевої пристрасті, у порушення вимог статті 16 Конвенції про права дитини і статті 10 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до яких кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість і захист гідності,  використовуючи стан алкогольного сп`яніння неповнолітньої потерпілої, ОСОБА_9 ,  який полягав у тому, що вона не розуміла сутність та характер вчинюваних щодо неї дій і не могла чинити опір через свій стан та неповнолітній вік, відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема, у сфері інтимних відносин), індивідуальних особливостей, та усвідомлюючи можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічних травм,  використовуючи свою фізичну перевагу з метою задоволення статевої пристрасті, ОСОБА_3 ,  перебуваючи на ділянці місцевості філії Рівнянської ЗШ I-III ступенів №2, Рівнянської ЗШ №7, що по вул. Івана Франка у с. Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області,  скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає,  приспустивши штани та труси неповнолітньої, в яких вона була одягнена,  почав вчиняти дії, пов`язані з торканням (мацанням) її грудей, а також торканням і тертям пальцями своєї руки по зовнішніх статевих органах неповнолітньої ОСОБА_9 .
		Внаслідок вчинених дій, ОСОБА_3 спричинив неповнолітній потерпілій тілесне ушкодження у вигляді гематоми у ділянці дівочої пліви, яке утворилось внаслідок травматичного контакту з тупим предметом. Згідно з висновками судово-медичної експертизи, таке ушкодження належить до категорії легких тілесних ушкоджень. Після вчинених дій, ОСОБА_3 залишив неповнолітню ОСОБА_9 , яка пішла до себе додому та в подальшому звернулася до своєї невістки щодо її зґвалтування.
		    ОСОБА_3 у судовому засіданні частково визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Він зазначив, що це було не насиллям, а з добровільної згоди потерпілої ОСОБА_8 . Він дав показання, що 14.05.2023 близько 22-23 години за запрошенням своєї сестри ОСОБА_10 йшов, щоб провести її додому. Коли він прийшов на ринкову площу в селі Рівне Новоукраїнського району, то помітив компанію з хлопців і дівчат. З цією компанією він не мав жодних стосунків, оскільки вони були неповнолітні. Всі вживали алкоголь, і тому він приєднався до них. Згодом разом із неповнолітнім ОСОБА_11 поїхали до нього додому, де взяв літрову бутилку «Гараж», а також самогонку «Чекушка». Повернувшись на базарну площу, вони продовжили вживати алкогольні напої. ОСОБА_3 особисто пив самогон, щодо того, хто що пив, він не звертав уваги. Згодом ОСОБА_8 стала погано себе почувати через вживання алкоголю, почала нудити. Вони з ОСОБА_11 та іншими підбігли до колонки з водою, і ОСОБА_8 помилася, що їй полегшило стан. Згідно з проханням сестри ОСОБА_12 , ОСОБА_3 взяв її попід руку і разом з ОСОБА_8 проводжав додому. Йшли довго: то вона присідала, то їй ставало легше. В подальшому підійшовши до контори неподалік школи та вони присіли на лавку. Там вони спілкувалися, і раптом ОСОБА_8 почала його цілувати. Під час взаємних поцілунків ОСОБА_3 трогав її за груди через світер. Після цього ОСОБА_8 розстебнула замок на джинсах, і ОСОБА_3 засунув руку їй у штани та почав чіпати її статеві органи, робивши це приблизно близько однієї хвилини. Потерпіла перебувала в джинсах, у світері, а також у трусах. Після вчинених дій він запитав у ОСОБА_8 , скільки їй років, на що вона відповіла, що їй 17 років. Тому він припинив свої дії, і вони розійшлися. Під час доторкань до неї він вважав, що їй 19 років. ОСОБА_8 не давала згоди на торкання її грудей або статевих органів. Зі слів ОСОБА_13 , він не наносив ОСОБА_8 ушкоджень (гематоми) на статевих органах. Щодо віку ОСОБА_8 , він сумнівався і тому запитав її про це. У вчиненому розкаюється, однак просив врахувати суд, що мала місце згода ОСОБА_8 , яка сама почала його цілувати. Показання ОСОБА_8 є неправдивими. На запитання суду чи можливо потерпіла сторона шантажувала його або чи є інші підстави його обмовляти, ОСОБА_3 повідомив, що немає.
		Законний представник потерпілої ОСОБА_6 та представник адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні щодо міри покарання поклалися на розсуд суду. 
		Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджується показаннями свідків, а також дослідженими судом письмовими доказами.
		Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні надала такі показання: вона працює вчителем історії та географії у Рівнянському ліцеї №2 та є класним керівником потерпілої ОСОБА_8 . Свідок зазначила, що ОСОБА_8  здатна учениця, але має багато пропусків уроків. Мати ОСОБА_8 не з`являлась на батьківські збори і проживає за кордоном. Саме ОСОБА_8 мешкає разом із бабусею. Мати потерпілої у перший день після інциденту повідомила їй по телефону, що можливо, трапилося зґвалтування її доньки. Підозра була на ОСОБА_3 . Після цих подій ОСОБА_15 повернулася до школи, але не одразу. Що саме трапилося з ОСОБА_8 , вона не запитувала, однак дитина перебувала у пригніченому стані. У цьому навчальному році ОСОБА_8 часто хворіє. Вживання алкоголю нею не було помічено. У класі потерпіла мала різні стосунки з однокласниками, переважно спілкувалася з дівчатами, що перейшли до неї з іншої школи. За словами колег, у ліцеї повідомляли, що ОСОБА_8 зґвалтували, але об`єктивної інформації щодо цих обставин наразі немає. Після подій ОСОБА_8 була сумною.
		Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні дала такі показання: вона працює вчителем історії та географії, а також є заступником директора Рівнянського ліцею №2. Свідок повідомила, що у ОСОБА_8 викладає географію з 7 класу. За її словами, ОСОБА_8  здібна, активна, весела і доброзичлива учениця. Водночас часто запізнювалася на уроки і була не зовсім підготовленою. Свідок зазначила, що постійно проводить роботу з учнями щодо поведінки на вулиці. В колі старших осіб, які ведуть асоціальний спосіб життя, ОСОБА_8 не бачила. Згідно з інформацією педагогів, щодо інциденту з ОСОБА_8 повідомляли, що її зґвалтували, але об`єктивної інформації про ці події наразі немає. Після подій ОСОБА_8 була сумною.
		Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні надала показання, що у травні 2024 року близько 23-24 години ночі брат ОСОБА_3 прийшов забрати її додому. Вони перебували в с. Рівне, Новоукраїнського району, на базарчику, де відпочивала велика компанія. Вона з ОСОБА_8 знайома зі школи та вони часто гуляли. ОСОБА_8 сиділа разом із ними і випивала, також був і брат ОСОБА_18 . У подальшому ОСОБА_8 стало зле від сильного алкогольного сп`яніння, і ОСОБА_18 запропонував провести її додому. Вони обоє пішли у напрямку будинку потерпілої. ОСОБА_11 підтримував ОСОБА_15 по руці. Цього вечора всі спілкувалися між собою, і не було такого, що ОСОБА_8 спілкувалася виключно з ОСОБА_13 . Що саме відбувалося далі, свідок не знає. 
		Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні надав такі показання: час він не пам`ятає, але за його словами, було темно, приблизно 23-24 години. Він перебував з друзями на ринку в селі Рівне, де вони вживали алкогольні напої. ОСОБА_8 у той вечір сильно напилася. Віка, сестра ОСОБА_11 , також вживала горілку. Пізніше до них в компанію прийшов ОСОБА_18 , який разом із ними вживав алкогольні напої. В подальшому ОСОБА_11 пішов проводжати ОСОБА_15 додому. Причину, чому він це зробив, він не знає. Обвинувачений під час перебування з ними здебільшого спілкувався з хлопцями. У компанії було близько 7 осіб. Водночас свідок зазначає, що не був постійно у компанії, оскільки весь час катався з ОСОБА_20 на мотоциклі по селу. Коли ОСОБА_18 проводжував ОСОБА_8 додому, її трішки підшатувало. Сам свідок не бачив, щоб вони трималися за руки або йшли обнявшись. Наступного дня йому повідомили про зґвалтування ОСОБА_8 . Про цю ситуацію з друзями не обговорювали. Свідок додатково зазначив, що з ОСОБА_8 він навчається в одному ліцеї та є старшим за неї на рік. У школі поведінка ОСОБА_8 нормальна та адекватна. Більше свідку нічого не відомо.
		Неповнолітній свідок ОСОБА_21 у присутності законного представника надав такі показання: він знає ОСОБА_8 як однокласницю. Згадує, що вони разом вийшли погуляти, перебували на ринку в місті Рівне, а пізніше до них підійшов ОСОБА_18 . Всі разом вони вживали пиво, горілку та напій "Гараж". ОСОБА_8 та ОСОБА_18 сиділи за окремим столом удвох. Потерпіла не хотіла пити, але обвинувачений пропонував, і вона все-таки вживала алкоголь. Згодом у потерпілої почав боліти живіт, і вона хотіла пити воду. Вони сиділи за столом близько години, не обіймалися. Пізніше ОСОБА_18 запропонував провести ОСОБА_22 додому, і вона погодилася. Вони сказали, що йдуть додому, але у яку сторону  не звернув уваги. Наступного дня він дізнався, що ОСОБА_8 зґвалтували, і поліція його викликала для допиту. Він з приятелями роздумували, що це неправда, оскільки ОСОБА_15 може говорити неправду. З ОСОБА_15 свідок спілкується як із однокласницею, здебільшого вона спілкується з дівчатами. Більше свідку нічого не відомо.
		Суд також дослідив письмові та відео докази.
		Протоколом огляду місця події від 14.05.2024 та фототаблицею до протоколу огляду місця події, проведеного у присутності понятих у актовому залі СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, де неповнолітня ОСОБА_8 добровільно видала свої особисті речі.
		Постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 14.05.2024 визнано та приєднано до провадження №12024121080000201 від 14.05.2024 наступні речові докази, що мають ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України: однотонні труси коричневого кольору, футболка червоного кольору з зображенням жіночої постаті та написами іноземною мовою, з елементами декору у вигляді стразів, пара джинсів сірого кольору розміром TR29, EUR40 виробництва "Made in Turkey", марок "Happy Pink" та "New Collection". Зазначені речі приєднані до кримінального провадження №12024121080000201 від 14.05.2024 за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст.153 КК України, в якості речового доказу. 
		Протоколом огляду місця події від 14.05.2024, фототаблицею до протоколу огляду місця події та ілюстрованою таблицею до того ж протоколу, відповідно, під час огляду було вилучено: шорти зеленого кольору з надписом Puma, упаковані в паперовий конверт, чорну кофту з надписом New Balance, також упаковану в паперовий конверт.
		Постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 14.05.2024 визнано та приєднано до кримінального провадження №12024121080000201 від 14.05.2024 наступні речові докази, що мають ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України: зелені шорти з надписом Puma. Речові докази відповідно до п. 1 рішення зберігаються у камері зберігання речових доказів Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області.
		Згідно з даними, викладеними в протоколі про результати проведення негласної слідчої дії у вигляді аудіо-відео контролю особи з використанням спеціальних технічних засобів від 26 липня 2024 року та долученими до нього відеозаписами, зазначається, що ОСОБА_3 , спілкуючись з іншою особою, зізнався, що він проводжував ОСОБА_8 додому. Потерпіла, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, почувалася погано, відчувала нудоту і рвала. Надалі вона почала до нього приставати, а він руками торкався її статевих органів і грудей. Однак після того як вона повідомила, що їй 17 років, це його зупинило.
		   Судом було досліджено відеозапис проведеного слідчим суддею допиту неповнолітньої потерпілої за правилами «зеленої кімнати». У ньому ОСОБА_8 детально розповіла про обставини вчиненого злочину. Показання надавалися в порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Відеозапис судового засідання збережений на оптичному диску, і складено відповідний журнал судового засідання. Суд оглянув відеозапис і зазначає, що ОСОБА_8 , у присутності практичного психолога ОСОБА_23 , законного представника  ОСОБА_6 , а також представника адвоката  ОСОБА_7 , розповіла, що має маму, старшого брата та двох молодших сестер. У понеділок, коли сталася ця подія, ОСОБА_8 близько 18-ї години пішла гуляти. О 17-ій або 18-ій вечора вона перебувала у селі Рівне на ринку, разом із своїм братом, його дівчиною, подругами ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 і ще одним хлопцем  ОСОБА_11 . Віка зателефонувала своєму брату ОСОБА_11  «Карабасу»  і запросила його приєднатися до компанії. Віка, яка є сестрою ОСОБА_3 , була його подругою. ОСОБА_3 прибув до них приблизно о 21:0021:30 і разом із ними вживав алкоголь. Вся компанія вживала алкоголь, і ОСОБА_8 випила чотири стакани пива, а потім  «Гараж». Після цього їй стало погано, і ОСОБА_13 запропонував її провести додому. Близько 23:30 вони разом пішли та йшли по вулиці, де були лише дерева, і навколо нікого не було. Вона була вдягнена у футболку і джинси, при цьому  у трусах. ОСОБА_3 почав знімати її джинси. В цей час вона вже лежала на землі. Погода була теплою. Багато що вона не пам`ятає, але пам`ятає, що ОСОБА_13 приспустив її штани, і їй стало боляче внизу живота. Вона намагалася закричати, але ОСОБА_13 закрив їй рот, і вона закрила очі. Коли вона відкрила очі, ОСОБА_13 стояв поруч і щось знімав або одягав. Близько п`ятої ранку, коли на дворі з`явилося світло, вона побігла додому та лягла спати, щоб відпочити. Від болю в животі та області статевих органів вона прокинулася, почала митися й почала відчувати нудоту. Роздягаючись, помітила, що на ній не було трусів, хоча джинси були застібнуті. Близько цього часу їй зателефонувала невістка, і ОСОБА_8 повідомила, що її зґвалтував ОСОБА_27 . Після цих подій ОСОБА_3 більше з нею не спілкувався. Вони випадково перетнулися біля магазину, і вона помітила, що він дивився на неї косо та погрозливим виглядом, але нічого не сказав.
		   Відповідно до висновку психолога від 17.05.2024, за результатами допиту неповнолітньої ОСОБА_8 , ( місце проведення приміщення кімнати інтерв`ю за методикою "Зелена Кімната") відповідно до якого під час самого допиту дитина періодично споглядала на камеру, що може бути свідченням хвилювання, оскільки вона знала, що поряд знаходиться мама. Часто плуталась у відповідях. Щодо відповіді по самому випадку, інформації дівчинка ніякої не надавала. Інколи повторювала два рази деякі фрази, але загалом відповідь була одна "я нічого не пам`ятаю". Однак, після того як завершився допит, вона повідомила що все пам`ятає, просто нічого не хотіла говорити, оскільки мама була поряд і могла то все почути. Рекомендується змінити законного представника дитини (оскільки присутність мами може викликати почуття сорому, страху, провини) та одноразово допитати дитину в створеному для проведення слідчих інтерв`ю середовищі, дружньому по відношенню до дітей, центрі "Барнахус", оскільки дитина потребує підтримки і створення безпечного середовища для її емоційного благополуччя. 
		   Висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Кропивницьке відділення від 28.06.2024 № 1422/24-27 судової психологічної експертизи неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 відповідно до якого: за матеріалами відеозапису допиту від 17.05.2024 за участю неповнолітньої ОСОБА_8 , 2009 року народження задана кількість відкритих питань, що не мають активного випереджувального характеру, включають несамостійність відповідей та стимулюють до змістовного розширення її повідомлень у відповідності з психологічною специфікою спілкування. Упродовж всього часу проведення допиту від 17.05.2024 психоемоційний стан ОСОБА_8 2009 року народження, визначається як пригнічений та такий в якому зазвичай перебувають потерпілі від злочину: переживання ситуації супроводжувалось скритою відмовою коментувати події, а саме шляхом демонстрації провалів у пам`яті, голосові вібрації внаслідок стресу, коливання настрою, паузи у мові при наданні головних свідчень та потреба в стимулюючих питаннях, що відзначається в спілкуванні із уповноваженою особою-психологом. В поведінці ОСОБА_8 2009 року народження встановлені психологічні особливості, які властиві для самостійного відтворення нею досліджуваних подій під час проведення за її участю допиту від 17.05.2024. Допитувана надавала конкретну інформацію в досліджуваних подіях та в об`ємі який визначила особисто: при свідомому приховуванні обставин головних подій, які могли привести слідство до розкриття змісту ситуації, причиною чого можливим є тільки через припущення (можливо через страх осуду окремих дорослих або їх контроль за наданням свідчень та ситуації, причиною чого можливим є тільки через припущення (можливо через страх осуду окремих дорослих або їх контроль за наданням свідчень та ситуації, відчуває, що їй не повірять, не зрозуміють) ОСОБА_28 , намагається донести свої переживання та через поведінкові прояви, які є ознаками надання щирих відповідей та що виявлено під час аналізу відеозапису допиту: підвищується тембр голосу (стурбованість, демонстрація переживання негативних емоцій), швидка мова (явна схвильованість, занепокоєність, переконливість в тому, про що повідомляє, та що ймовірно дійсно мало місце). Дій примусового характеру до надання пояснень, під час проведення допиту: погроз, залякувань, образ, змістовних текстових підказок для відповідей, навідних запитань, дій що упереджують дії ОСОБА_8 , 2009 року народження - з боку особи, що спілкувалась під час проведення допиту та присутніх осіб - не фіксуються.
		Відповідно до висновку експерта КЗ "Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи" №39 від 16.05.2024 при судово-медичній експертизі ОСОБА_8 , виявлено тілесні ушкодження у вигляді: гематоми у ділянці дівочої пліви. Тілесне ушкодження утворилось внаслідок травматичного контакту з тупим (ми) предметом (ами), могло утворитись у термін, вказаний в постанові; відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень згідно п.2.3.5 "Правил судово -медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6. Локалізація тілесного ушкодження є доступною для спричинення власноруч. Зі слів ОСОБА_8 , статевим життям вона не жила. Експертиза з приводу здатності до статевих зносин і запліднення проводиться комісійно згідно п.2.5. 2.5.1 "Правил проведення судово-медичних експертиз", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6. Мазки і тампони з вмістом піхви, а також зразки марлі відправлені на судово-імунологічне дослідження. Судово-медичних даних про спричинення шкоди для здоров`я ОСОБА_8 немає.
		Висновком експерта КЗ "Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи" №61/39 від 06.08.2024 при судово-медичній експертизі ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: гематоми у ділянці дівочої пліви. Розриви дівочої пліви відсутні, тобто анатомічна цілісність пліви не порушена. Тілесне ушкодження утворилось внаслідок механічної дії на ділянку статевих органів тупим (ми) предметом (ами). Немає судово-медичних даних, які б підтверджували чи виключали можливість проникнення в тіло ОСОБА_8 будь-якою частиною тіла або предметом. Враховуючи морфофункціональні характеристики дівочої пліви ОСОБА_8 , не виключається можливість скоєння статевого атку без ушкодження пліви. 
		Висновком експерта №38 від 16.05.2024 при судово-медичній експертизі ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді : саден і синців (3) у лівій ліктьовій ямці, саден і синців (2) у правій ліктьовій ямці, садна по внутрішній поверхні лівого стегна, саден (2) у проекції внутрішньої кісточки правої гомілки. Тілесні ушкодження у ділянці правої і лівої ліктьової ямки характерні для проведення медичних маніпуляцій у вигляді внутрішньовенних ін`єкцій, утворилися у термін близько 1-3 діб до моменту проведення судово-медичної експертизи; ушкодження у ділянці лівого стегна-внаслідок травматичного контакту з тупим предметом з різко обмеженою контактуючою поверхнею у термін до 2 діб до моменту проведення судово-медичної експертизи; ушкодження у ділянці правої гомілки-внаслідок травматичної дії тупим (ми) предметом (ами) у термін близько 1,5-5 діб до моменту проведення судово-медичної експертизи ( згідно"Диагностикум механизмов и морфологии повреждений мягких тканей при тупой травме" В.Н. Крюков, Б.А. Саркисян, В.Є. Янковский і др., Новосибирск, 2001 г., стр. 41, а також таблиці "Стадии заживления ссадин различной давности и локализации ( по ОСОБА_29 , 1985); відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень згідно п.2.3.5. "Правил судово-медичного визначення "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6. Локалізація тілесних ушкоджень є доступною для спричинення їх власноручно. Для судово-цитологічного дослідження взято відбитки голівки статевого члена, змив з статевого члена, зрізи нігтів з піднігтьовим вмістом пальців правої і лівої кисті; для судово-імунологічного-змиви з правої і лівої кисті і контроль марлі. Об`єкти передано до лабораторії.
		Суд в судовому засіданні оглянув також витяг з ЄРДР від 14.05.2024 № 12024121080000201 правова кваліфікація ч.3 ст.153 КК України, а також протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.05.2024, згідно з яким 13.05.2024 близько 22:0000:00 години неповнолітня ОСОБА_8 , 2009 року народження, перебувала в межах населеного пункту с. Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області та вступила в статеві зносини з невідомою особою.
		На спростування доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_30 мав добровільні статеві стосунки з потерпілою, суд зазначає, що потерпіла не мала можливості усвідомлювати характер і значення дій сексуального спрямування, вчинених стосовно неї так як перебувала в стані алкогольного сп`яніння та під час перебування з ОСОБА_3 її нудило та неповнолітній ОСОБА_8 було лише 14 років. Зазначене вказує на нездатність здійснення ефективного спротиву, неповнолітня перебувала в уразливому стані, що обумовлено крім неповнолітнього віку наявність стану значного алкогольного сп`яніння - безпорадний стан. 
		Суд зазначає, що мінімальний стандарт добровільної згоди полягає в тому, що особа здатна розуміти характер і значення своїх дій чи бездіяльності та їх наслідків, досягнула віку сексуальної згоди, здатна фізично, вербально або іншими конклюдентними діями проявляти свободу сексуального волевиявлення, така згода мала місце без погроз, насильства, обману, психічного впливу в інших формах, тощо.
		   Суд зазначає, що навіть якщо неповнолітня не чинила активних дій проти злочинця, суд враховує факт її нездатності дати законну згоду через вік, психологічний та алкогольний стан.
		   Суд також враховує вік, стан дитини, її здатність дати згоду, а також характер і обсяг дій ОСОБА_3 .
		Суд приймає до уваги протокол проведення НСРД  аудіо-, відеоконтроль особи, показання обвинуваченого ОСОБА_3 та надані показання слідчому судді потерпілою в контексті того, що обвинувачений торкався статевих органів неповнолітньої ОСОБА_8 . 
		Водночас суд не приймає до уваги показання обвинуваченого, що він не заподіював потерпілій тілесних ушкоджень в районі статевих органів та вчиняв ці дії за добровільної згоди потерпілої так як відповідно до показань потерпілої ОСОБА_8 , вона пояснила, що ОСОБА_13 приспустив її штани, і їй стало боляче внизу живота. Вона намагалася закричати, але ОСОБА_13 закрив їй рот, і вона закрила очі. Ці обставини щодо болю внизу живота підтверджуються висновком експерта КЗ "Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи" №61/39 від 06.08.2024, відповідно до якого встановлені гематоми у ділянці дівочої пліви, яка утворилась внаслідок механічної дії на ділянку статевих органів тупим (ми) предметом (ами). 
		Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_13 , що йому був невідомий вік потерпілої ОСОБА_8 суд також не приймає до уваги, оскільки із показань ОСОБА_31 слідує, що він розумів, що прийшов у компанію де перебувала його неповнолітня сестра та інші неповнолітні особи. Крім того, рідна сестра ОСОБА_32 повідомила суду, що із ОСОБА_8 знайома зі школи. Також суд враховує, що ОСОБА_8 та ОСОБА_30 постійно проживають в одному селі Рівне із незначною кількістю населення. Крім того ОСОБА_30 є повнолітнім та мав зрілий вік 28 років, а тому розуміючи безпорадний стан неповнолітньої ОСОБА_8 цілком усвідомлював, що не повинен був вчиняти дії сексуального характеру щодо неї. 
		   Оскільки ОСОБА_3 вчинив торкання статевих органів неповнолітньої ОСОБА_8 , що спричинило легкі тілесні ушкодження у вигляді гематом у ділянці дівочої пліви, це свідчить про застосування фізичного насильства, що є ознакою злочину сексуального насильства.
		   Також законний представник потерпілого та обвинувачений заявляли клопотання про повторний допит потерпілої, однак останні не навели суду даних, які би свідчили про те, що допитана слідчим суддею потерпіла ОСОБА_8 може надати показання стосовно обставин, щодо яких її не допитували або інші істотні суперечності в показаннях, які неможливо усунути в судовому засіданні. 
		   Суд вважає таке клопотання безпідставним, а тому відмовив у його задоволенні з цих підстав.
		   Суд оцінив достовірність показань потерпілої ОСОБА_8 , які вона надала в судовому засіданні, та показань, наданих у порядку процедури, передбаченої ст. 225 КПК, дійшов висновку, що ці показання в цілому були послідовними і узгоджуються між собою. 
		   Суд звернув увагу на деякі розбіжності в показаннях потерпілої, які судом визнаються не суттєвими для цього кримінального провадження, і суд зауважує, що мінливі пояснення ОСОБА_8 є наслідком психологічної травми, заподіяної їй у підлітковому віці.
		   Суд також враховує висновок психолога від 17.05.2024, яка рекомендувала проводити допит ОСОБА_8 одноразово.
		   Крім того, суд зважає на те, що ця справа стосується вчинення протиправних дій сексуального характеру стосовно неповнолітньої дитини, якій на час вчинення злочину було 14 років, а тому суд не вбачає підстав для її повторного допиту. 
		   ККС ВС у одній із постанов підтримав допустимість відмови від допиту малолітньої . ККС ВС зазначив, що судом було досліджено відеозапис допиту свідка ОСОБА_2 за правилами «зеленої кімнати», в якому вона детально розповіла про обставини вчиненого злочину. Таке дослідження доказу-відеозапису допиту малолітнього свідка й прийняття таких відеосвідчень як доказу в суді дозволяє уникнути необхідності повторних викликів та допитів дитини та її ревіктимізації, що відповідає міжнародним вимогам до опитування дитини  свідка чи жертви злочинних посягань, а саме статті 35 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротська конвенція, 2007 р.), яка була ратифікована Верховною Радою України 27 серпня 2012 р. і набула чинності з 1 грудня 2012 р., вимогам Конвенції ООН про права дитини та Керівним принципам ООН щодо правосуддя у питаннях, пов`язаних із участю дітей  жертв і свідків злочинів (справа №369/1044/19).
		Отже,аналізуючи дослідженів судовомузасіданні доказив їхсукупності,суд доходитьвисновку,що винуватістьобвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненнізлочину передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України доведена повністю. Його дії судом кваліфікуються за ч. 3 ст. 153 КК України як вчинення насильницьких дій сексуального характеру, що не пов`язані з проникненням у тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи, щодо неповнолітньої.
		   Згідно з ч. 5 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 153 КК України, кваліфікується як тяжкий злочин.
		   Суд звертає увагу, що згідно з положеннями міжнародного законодавства, які закріплені, зокрема, в Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою ВР від 27.02.1991) та Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (ратифікована Законом України від 20.06.2012) дані злочини становлять високу суспільну небезпечність, яка зумовлюється шкодою, що заподіюється статевій недоторканості та нормальному фізичному й психічному розвитку неповнолітнього.
		   Згідно з Декларацією прав дитини, яка прийнята резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959, дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони й піклування, у тому числі й у належному правовому захисті як до, так і після народження.
		   Таким чином, жодна дитина не може бути об`єктом свавільного або незаконного втручання у здійснення її права на особисте життя. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання. (ст. 16 Конвенції про права дитини).
		   Відповідно до вимог ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		   Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями, виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		   Суд бере до уваги висновок досудової доповіді Новоукраїнського РС№1філії ДУ"Центрпробації вКіровоградській області" щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , де зазначено, що на думку органу пробації, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому силі для окремих осіб як високий. Орган пробації вважає, що виправлення особи без ізоляції від суспільства можлива із покладенням додаткових обов`язків та заходів пробаційних програм.
		   При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 153 КК України, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України зазначає, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відносяться до класифікації тяжких, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, офіційно не працює, утриманців немає, раніше неодноразово судимий та має негативні характеристики за місцем проживання. 
		   Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
		   Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 вчинення злочину щодо неповнолітньої особи та перебування в стані алкогольного сп`яніння.
		   Суд також враховує, що відповідно до вироку Новоукраїнського районногосуду Кіровоградськоїобласті від21.01.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, з урахуванням статті 75 КК України було звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
		   Згідно з вимогами ч.4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання призначається за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		   З урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 , даних про особу обвинуваченого і думок учасників судового розгляду, суд вважає за необхідне призначити покарання, яке буде достатнім та необхідним для його виправлення й попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		    З огляду на зазначене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе за умов ізоляції від суспільства, а тому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкції передбачених ч.3 ст.153 КК України із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України, оскільки саме таке покарання на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами.
		   Також прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою до набрання вироком законної сили так як ризики, які існували раніше не зменшилися та не перестали існувати.
		   Суд дослідивши матеріали справи вважає, що процесуальні ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були заявлені під час попереднього застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, не перестали існувати та виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.
		   Отже з метою належної процесуальної поведінки та запобіганню ризикам переховування обвинуваченого від суду у зв`язку із призначенням суворого виду покарання у виді позбавлення волі, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 необхідно продовжити до набрання вироком законної сили. З урахуванням вимог п.2 ч. 4 ст. 374, ч. 1 ст. 534 КПК України запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію у випадку набрання вироком суду законної сили.
		   Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 необхідно обчислювати з 15серпня 2024рокуз часу затримання.
		   Цивільний позов у справі не заявлено.
		    Долю речових доказів у справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		   Процесуальні витрати у справі за проведення судової психологічної експертизи за №1422/24-27 в сумі 11 359 гривень 20 копійок необхідно стягнути з обвинуваченого.
		   Керуючись ст. ст. 17, 100, 124, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 62, 63 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (зі змінами та доповненнями), суд
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		    ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.
		   На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання невідбутого покарання за вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.01.2025 та за цим вироком визначити  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
		   Початок строку відбування покарання ОСОБА_3  обчислювати з 15 серпня 2024 року з часу затримання.
		   На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання строк тримання під вартою (строк попереднього ув`язнення) ОСОБА_3  з 15 серпня 2024 року, із співвідношення одному дню тримання під вартою (попереднього ув`язнення) відповідає один день позбавлення волі.
		   Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3  залишити до набрання вироком законної сили.
		   Стягнути з ОСОБА_3 на користь  Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Кропивницького відділення процесуальні витрати у розмірі 11 359 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) гривень 20 копійок. 
		   Речові докази: однотонні труси коричневого кольору, футболку червоного кольору із зображенням жіночої постаті та написами іноземною мовою, а також елементи декору у вигляді стразів; пара джинсів сірого кольору розміру TR 29, EUR 40 виробника " Made in Turkey", "Happy Pink" "New Collection" - повернути потерпілій ОСОБА_8 після набрання вироком законної сили; шорти зеленого кольору з надписом "Puma", які передано на зберігання до кімнати речових доказів Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області за адресою пров. Степана Бандери,4 м.Новоукраїнка - повернути ОСОБА_3 після набрання вироком законної сили.
		   Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя 
		Добровеличківського районного суду
		Кіровоградської області                               ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...