Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/15755/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 18.07.2025. Зареєстровано: 19.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2025.

Номер судового провадження: 2/759/622/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		ун. № 759/15755/24
		 
		пр. № 2/759/622/25
		        18 липня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді - Журибеди О.М.,
		при секретарі - Шило М.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: ОСОБА_2 про захист прав споживача та стягнення грошових коштів, 
		 
		                                               ВСТАНОВИВ:
		 
		        ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк», третя особа: ОСОБА_2 в якому просить: стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 , грошові кошти у розмірі 140236, 42 грн., а також судові витрати.
		       Позов обгрунтовано тим, що в провадженні Подільського районого суду міста Києва перебуває кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022105070000049 від 10.01.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 362, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України. Суть кримінального правопорушення полягає в тому, що 06.01.2022 року близько 01 год. 00 хв. позивач вийшов із закладу «Портер Паб», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 107 та викликав таксі «Uber». Коли очікував приїзду таксі до позивача подійшов незнайомий чоловік. Коли прибула машина таксі, позивач сів в авто та незайомий чоловік також сів в цей самий автомобіль, мотивувавши, що йому по дорозі. По приїзду на адресу АДРЕСА_1 позивач вийшов із таксі та направився до під`їзду, невідомий чоловік прослідував за ним. Біля під`їзду будинку, останній налив чарку та пригостив позивача. Випивши чарку коньяку, позивач почав почувати себе погано та через деякий час втратив свідомість. Через деякий час прийшовши до свідомості, позивач виявив відсутність телефона марки HUAWEI P30 ROM 128 GB MODEL ELE-L29 чорного кольору вартістю 26500, 00 грн., разом із SIM картою, чохлом HUAWEI P#) SMART VIEW FLIP COVER BLACK вартістю 600 грн., двох пластикових карток Приватбанку з наявними на них коштами в сумі 150000, 00 грн. та 2000, 00 грн., які знаходились в гаманці. Особа, яка обвинувачується у скоєжнні кримінальних правопорушень відносно позивача є ОСОБА_2 . Загальна сума викрадених ОСОБА_2 грошових коштів з карток відповідно до оголошеної підозри становить 148231,60 грн. Позивач повідомив банк 06.01.2022 року про викрадення карток та те, що невідомою особою було знято кошти. 28.01.2022 року на заяву позивача була надана відмова банку у припиненні нарахування відсотків по викраденій кредитній картці. А отже, позивач вирішив погасити кредит для того щоб не нараховувались відсотки та сплатив 140236, 42 грн., з яких сума кредиту 130018,10 грн. та відсотки у розмірі 10218, 32 грн., які позивач просить стягнути з банку, оскільки останнім не розголошувалась третім особам інформація про номери карткових рахунків, пін-коди та інша інформація, у зв`язку з тим, що картки були викрадені.
		       Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02.08.2025 року у справі відкрито провадження за правилами спроощеного позовного провадження без виклику сторін.
		       Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30.10.2024 року у справі здійснено перехід до розгляду справи за загальними правилами позовного провадження, залучено третю особу та витребувано докази.
		       Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.04.2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Журибеда О.М. відмовлено.
		       Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.05.2025 року в клопотанні представника відповідача АТ КБ «Приватбанк» - Рура Н.В. про зупинення провадження у справі відмовлено.
		       Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.05.2025 року підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.
		       В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 вимоги позову підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.
		       Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
		       Третя особа в судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
		       Заслухавши позивача, дослідивши матеріали цивільної справи в повному обсязі суд встановив наступне. 
		       Судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 у АТ КБ «Приватбанк» відкрито рахунок НОМЕР_1 та позивач є держателем карт «5363542060114692 та №4627055113138340.
		       06.01.2022 року близько 01 год. 00 хв. позивач вийшов із закладу «Портер Паб», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 107 та викликав таксі «Uber». Коли очікував приїзду таксі до позивача подійшов незнайомий чоловік. Коли прибула машина таксі, позивач сів в авто та незайомий чоловік також сів в цей самий автомобіль, мотивувавши, що йому по дорозі. По приїзду на адресу АДРЕСА_1 позивач вийшов із таксі та направився до під`їзду, невідомий чоловік прослідував за ним. Біля під`їзду будинку, останній налив чарку та пригостив позивача. Випивши чарку коньяку, позивач почав почувати себе погано та через деякий час втратив свідомість. Через деякий час прийшовши до свідомості, позивач виявив відсутність телефона марки HUAWEI P30 ROM 128 GB MODEL ELE-L29 чорного кольору вартістю 26500, 00 грн., разом із SIM картою, чохлом HUAWEI P30 SMART VIEW FLIP COVER BLACK вартістю 600 грн., двох пластикових карток Приватбанку з наявними на них коштами в сумі 150000, 00 грн. та 2000, 00 грн., які знаходились в гаманці.
		       Вказані обставини АТ КБ «Приватбанк» не спростовувались.
		       За фактом заволодіння картками Приватбанку та мобільного телефону ОСОБА_1 звернувся до Подільського УП ГУНП із завою про вчинення невідмомою особою кримінального правопорушення.
		       Ухвалою Подільського районного суду м. києва від 18.01.2022 року зобов`язано уповноважених осіб Подільського УП ГУНП у м. Києві внесити до ЖРДР відповідні відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_1 , від 06.01.2022 року про вчинення криміального правопорушення у відповідгості до ст. 214 КПК України.
		       Із Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.01.2022 року, вбачається, що досудове розслідування розпочато за заявою ОСОБА_1 з приводу того, що невстановлена особа викрала мобільний телефон та банківські картки, з яких було знято кошти в сумі 150000, 00 грн.
		       В провадженні Подільского районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження відомості про яке внесенв до ЄРДР за №12022105070000049 від 10.01.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України. 
		       Відповідно до оголошеної підозри загальна сума викрадених ОСОБА_2 , коштів становить 148231, 60 грн. 
		       Як вбачається з довідки АТ КБ «Приватбанк» від 13.01.2022 року з банківської картки похзивача було знято 126231,16 грн., а також 3786, 94 грн. комісії утриманої банком.
		       Як вбачається із скрішоту з застосунку «Телеграм» позивач звернувся до банкіра АТ КБ «Приватбанк» з повідомленняи про викрадення карток належних позивачу.
		       Згідно листа від 06.01.2022 року, який був направлений від АТ КБ «Приватбанк» о 04 год. 38 хв. на електронну адресу позивача, у зв`язку з неможливістю зв`язку з клієнтом карту позивача заблоковано.
		       26.01.2022 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, в якій просить не нараховувати відсотки по банківськй (кредитній) картці, оскільки кошти не були зняті останнім та на даний час проводиться досудове розслідування.
		       Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» від 24.06.2024 року позивачем було погашено заборгованість у розмірі 140236, 42 грн., з яких: 130018,10 грн. сума за тілом кредиту (126231,16 грн. + 3786, 94 грн.) та відсоктки за користування кредитом у розмірі 10218, 32 грн.
		       Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності врегульовані Законом України «Про захист прав споживачів», який встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
		       Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
		       Відповідно до п.17 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
		       Згідно з п.14 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються такі послуги: банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність».
		       Статтями 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість обслуговування, звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.
		       Підставами позовних вимог ОСОБА_1 є відсутність його розпорядження про зняття коштів з його банківського рахунку відкритого в АТ КБ «Приватбанк».
		       Згідно із ст.1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		       Відповідно до ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		       Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
		       Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		       Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
		       Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта і встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		       Положенням частин першої, третьої статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		       Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
		       Відповідно до частини першої статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
		       У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 зазначено, що: «відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		       У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		       Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		       Посилання АТ КБ «Приватбанк» на ту обставину, що відповідач своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі на списання коштів, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. 
		       У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що:«сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		       Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		       Таким чином відповідач не надав доказів, які безспірно доводять, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції та зняття готівки.
		       Висновки банку про те, що операції щодо зняття з платіжної картки ОСОБА_1 списаної суми відбулись з фізичним використання платіжних карток та його електронною ідентифікацією, а умовами договору між банком та позивачем передбачено обов`язок позивача забезпечити належне зберігання платіжної картки, не розголошувати ПІН і не передавати картку третім особам, що виключає відповідальність банку повернути безпідставно списані кошти, є помилковими.
		       Зверенння позивача до банку з повідомлення про викрадення карток, а також зверення до правоохоронних органів з приводу вчинення щодо нього незаконних дій свідчать про те, що у позивача була відсутня воля на вчинення таких перерахувань та списань. 
		       Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
		       За правилами статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності.
		       Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		       Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		       Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		       Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову. 
		       Оскільки споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав (частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів») судовий збір підлягає стягненню з відповідача в сумі 1211,20 грн.
		       Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 526 ЦК України, суд, -
		 
		                                               УХВАЛИВ:
		 
		       Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: ОСОБА_2 про захист прав споживача та стягнення грошових коштів - задовольнити.
		       Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (адреса: м. Київ, вул. Грушевського 1д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) грошові кошти у розмірі 140236 (сто сорок тисяч двісті тридцять шість) грн. 42 коп.
		       Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (адреса: м. Київ, вул. Грушевського 1д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) на кристь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
		       Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		       Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		       У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		        Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		       
		       Суддя                                                                 О.М. Журибеда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...