Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 367/9576/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано судом: 19.07.2025. Зареєстровано: 20.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2025.
Дата набрання законної сили: 18.08.2025
Номер судового провадження: 2/367/1021/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 367/9576/23
		                           Провадження №2/367/1021/2025
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		18 липня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
		головуючого судді - Кравчук Ю.В., 
		за участю:
		секретаря судових засідань  Миколаєнко П.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Ірпінської державної нотаріальної контори Редька Віра Петрівна про визнання права власності в порядку спадкування,-
		в с т а н о в и в:
		20 листопада 2023 року представник позивача ОСОБА_1  ОСОБА_7 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Ірпінської державної нотаріальної контори Редька Віра Петрівна про визнання права власності в порядку спадкування.
		Обґрунтовуючи позов, представник позивача вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_1  ОСОБА_6 , у віці 65 років. Від шлюбу вони мають п`ятеро синів: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . 
		Зазначає, що після смерті ОСОБА_6 у встановленому законом порядку, за заявою позивачки заведено спадкову справу № 468/2013 року, яка знаходиться у державного нотаріуса Ірпінської державної нотаріальної контори Редьки Віри Петрівни.
		Вказує, що спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_1 та її сини, які протягом шести місяців після смерті батька відмовились від прийняття спадщини за законом, про що подали відповідні заяви нотаріусу. 
		Стверджує, що до складу спадкового майна входить житловий будинок садибного типу з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
		Вказує, що 12 жовтня 2023 року державний нотаріус видала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із тим, що інформація про власників зазначених в Рішенні № 120 від 09 листопада 1993 року та в документі на право власності суперечить інформації про реєстрацію права власності. 
		Зазначає, що 19 квітня 1994 року за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою Ірпінського бюро Інвентаризації із записом в книгу за номером 73. Право власності на домоволодіння зареєстровано на підставі Акту № 120 виданого 09 листопада 1993 року Виконкомом Гостомельської ради народних депутатів про передачу в особисту власність ОСОБА_6 та його сім`ї житлового будинку садибного типу з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
		Стверджує, що ОСОБА_6 , являвся особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1 , а тому передача йому в особисту власність житла відбулась на підставі п. 12 ст. 20 Закону Україні «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції статті, яка діяла станом на 09 листопада 1993 року.
		Зазначає, що реєстрація права власності за ОСОБА_6 відбулась у встановленому законом порядку та ніким не оскаржена. 
		Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_11 . 
		Зазначає, що право власності за ОСОБА_6 із приміткою «цілий будинок» зареєстровано в установлено законом порядку 19 квітня 1994 року Ірпінським міжміським Бюро технічної інвентаризації.
		Стверджує, що за понад 20 років сини позивачки не висловили бажання отримати у власність частки домоволодіння, жодного спору, щодо права власності ОСОБА_6 немає. Більше того, як уже зазначалось всі вони у встановленому законом порядку відмовились від прийняття спадщини за законом на користь матері, про що подали відповідні заяви до Державного нотаріуса Редьки Віри Петрівни.
		Вказує, що з метою отримання доказів відмови від спадкування відповідачами, направлено адвокатський запит до державного нотаріуса Редьки Віри Петрівни, проте отримано відповідь про неможливість надання інформації на підставі Ст. 8 ЗУ «Про нотаріат».
		Зазначає, ОСОБА_6 набув права власності на житловий будинок садибного типу з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , у встановленому законом порядку, а тому до спадкового майна входить цілий будинок за вказаною адресою, що підтверджується Актом № 120 від 09 листопада 1993 року та довідкою КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації».
		Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок садибного типу з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті її чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 22 грудня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі.
		07 лютого 2024 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому він зазначив, що ним до державного нотаріуса Ірпінської державної нотаріальної контори Редьки Віри Петрівни подано заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , на користь матері ОСОБА_1 , позовні вимоги визнає повністю та не заперечує щодо задоволення позову.
		13 лютого 2024 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшли аналогічні заяви в яких вони зазначили, що подали заяви до державного нотаріуса Ірпінської державної нотаріальної контори Редьки Віри Петрівни про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , на користь матері ОСОБА_1 , позовні вимоги визнають в повному обсязі, не заперечують проти їх задоволення.
		Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 22 лютого 2024 року витребувано від Ірпінської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи заведену після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		07 березня 2024 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від відповідача ОСОБА_6 надійшло клопотання, в якому зазначив, що ним було подано до державного нотаріуса Ірпінської державної нотаріальної контори Редьки Віри Петрівни заяву про відмову від спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , на користь матері ОСОБА_1 , позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує щодо задоволення позову.
		01 травня 2024 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від Ірпінської державної нотаріальної контори на виконання ухвали суду від 22 лютого 2024 року надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №468/2013 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 . 
		Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 03 грудня 2024 року витребувано із Комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» копію інвентаризаційної справи по об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .
		15 січня 2025 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника позивача ОСОБА_1  ОСОБА_7 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи звіту про оцінку (житлового будинку) розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_6 , відповідно до якого вартість майна складає 1016577 (один мільйон шістнадцять тисяч п`ятсот сімдесят сім) гривень 00 копійок. 
		23 січня 2025 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від Комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» на виконання ухвали суду від 03 грудня 2024 року надійшла належним чином завірена копія інвентаризаційної справи по об`єкту нерухомості, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 . 
		 
		Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_1  ОСОБА_7 в підготовче судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, в матеріалах справи міститься заява представника позивача ОСОБА_1  ОСОБА_7 про розгляд справи без її участі. 
		Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у підготовче судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, в матеріалах справи містяться заяви відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання позовних вимог.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Ірпінської державної нотаріальної контори Редька Віра Петрівна в підготовче судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без її участі. 
		Враховуючи те, що учасники справи в підготовче засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
		Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
		Згідно з ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
		Беручи до уваги, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 визнають позов і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити за результатами підготовчого провадження.
		Дослідивши й оцінивши письмові матеріали справи, приймаючи до уваги безумовне визнання позову відповідачами, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що слід задовольнити з таких підстав.
		Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Судом встановлено, що згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого Виконавчим комітетом Гостомельської селищної ради міста Ірпеня Київської області, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 02 липня 2013 року зроблено відповідний актовий запис № 80.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1218, ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається спадщина, до складу якої входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.
		Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 , яке належало ОСОБА_6 на праві приватної власності зареєстрованого 19 квітня 1994 року на підставі Акту передачі затвердженого рішенням виконкому Гостомельської селищної ради народних депутатів № 120 від 09 листопада 1993 року.
		Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).
		Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
		У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).
		Так, встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , що підтверджується відміткою на аркуші 10 паспорту серії НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , відповідно до якої Відділом РАГС Коростенського району Житомирської області 01 листопада 1975 року зареєстровано шлюб з ОСОБА_6 . 
		Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого Добринською сільською радою Володарсько-Волинського району Житомирської області 12 січня 1977 року, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , задокументовані: батько  ОСОБА_6 , мати ОСОБА_1 . 
		Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 виданого районним ЗАЦС м. Коростеня Житомирської області 05 серпня 1981 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , задокументовані: батько  ОСОБА_6 , мати ОСОБА_1 .
		Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 виданого 06 січня 1981 року, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , задокументовані: батько  ОСОБА_6 , мати ОСОБА_1 .
		Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 виданого Ірпінським міським відділом ЗАЦС Київської області 07 травня 1983 року, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , задокументовані: батько  ОСОБА_6 , мати ОСОБА_1 .
		Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 виданого Ірпінським міським відділом ЗАЦС Київської області 31 липня 1986 року, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , задокументовані: батько  ОСОБА_6 , мати ОСОБА_1 .
		Таким чином, позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Відповідно до ч. ч. 1, 3 , 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
		Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).
		Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
		Згідно з матеріалів спадкової справи № 468/2013 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 наданої Ірпінською державною нотаріальною конторою на виконання ухвали суду від 22 лютого 2024 року встановлено, що 27 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Ірпінської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 
		Крім того встановлено, що 27 грудня 2013 року до Ірпінської державної нотаріальної контори звернулися  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , із заявами про відмову від спадщини після померлого батька  ОСОБА_6 на користь дружини померлого  ОСОБА_1 .
		Отже, єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6 , який прийняв спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини є його дружина ОСОБА_1  позивач по справі.
		Однак, 12 жовтня 2023 року державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Редькою Вірою Петрівною відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із тим, що інформація про власників зазначена у рішенні № 120 від 09 листопада 1993 року та в документі на право власності  суперечить інформації про реєстрацію права власності в БТІ.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.
		Отже, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
		Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.
		В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України
		У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 22 вересня 2021 року по справі № 227/3750/19 (провадження - № 61-16069св20).
		Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
		Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
		Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Відповідно до інформації про об`єкт нерухомого майна № Ір0123027 від 10 січня 2023 року наданої Комунальним підприємством Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації», станом на 31 грудня 2012 року об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_6 згідно акту передачі затвердженого рішенням виконкому Гостомельської селищної ради народних депутатів № 120 від 09 листопада 1993 року, дата реєстрації 19 квітня 1994 року, реєстровий номер 73. 
		Згідно з актом про передачу в особисту власність ОСОБА_6 та його сім`ї житлового будинку садибного типу з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , затвердженого Рішенням Гостомельської селищної ради народних № 120 від 09 листопада 1993 року, встановлено, що радгосп Бучанський передає безоплатно в особисту власність житловий будинок садибного типу з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , з земельною ділянкою 0,02 га громадянину ОСОБА_6 з сім`єю в складі: ОСОБА_1  дружина, ОСОБА_2  син, ОСОБА_5  син, ОСОБА_6  син. 
		На даному акті наявна реєстрація БТІ від 19 квітня 1994 року з записом в книгу за номером 73, згідно з яким право власності зареєстровано лише за ОСОБА_6 , а не за сімома власниками як зазначено в документі, що і стало підставою у відмові у видачі свідоцтва нотаріусом, яка зазначила, що розбіжності в документі щодо кількості власників та реєстрації права власності є спірними і не дають нотаріусу визначити обсяг спадщини.
		Однак, встановлено, що матеріали спадкової справи містять відмови від спадщини всіх синів ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь дружини померлого ОСОБА_1 , таким чином ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем згідно чинного законодавства. 
		Суд, на підставі статті 89 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
		Частиною 1 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки позивач дійсно є спадкоємцем за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 , спадщину прийняла своєчасно, інші спадкоємці першої черги у встановленому законом порядку відмовилися від своєї спадщини на користь позивача, іншим шляхом реалізувати свої спадкові права позивач не може, а тому необхідно визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок садибного типу з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Керуючись ст. ст. 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
		в и р і ш и в:
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Ірпінської державної нотаріальної контори Редька Віра Петрівна про визнання права власності в порядку спадкування  задовольнити.
		Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок садибного типу з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті її чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Учасники справи: 
		позивач  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
		відповідач  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; 
		відповідач  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_11 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
		відповідач  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_12 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
		відповідач  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_13 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
		відповідач  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_14 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог  Державний нотаріус Ірпінської державної нотаріальної контори Редька Віра Петрівна, місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Центральна, буд. 55.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Суддя                                            Ю.В. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...