Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/343/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 21.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2025.
Дата набрання законної сили: 05.06.2025
Номер судового провадження: 51-5535км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022100000000751

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		5 червня 2025 року
		м. Київ
		справа № 756/343/23
		провадження № 51-5535км24
		Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		головуючої                                                  ОСОБА_1 ,
		суддів                                                            ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю:
		секретаря судового засідання              ОСОБА_4 
		захисників                                                   ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		представника потерпілих                       ОСОБА_7 
		прокурора                                                   ОСОБА_8 
		розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_9 на  вирок Київського апеляційного суду від 4 грудня 2024 року в кримінальному провадженні стосовно
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 ,
		засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Рух справи, короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини
		За вироком Оболонського районного суду м. Києва від 15 січня 2024 року ОСОБА_9 було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, а на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і  покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
		Вирішено цивільні позови, питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
		ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні за обставин, викладених у вироку, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості та тяжке тілесні ушкодження.
		Як установив суд, 6 жовтня 2022 року приблизно об 11:40 у дворі будинку № 51 на  вул. Героїв Дніпра в м. Києві ОСОБА_9 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Ssang Yong» моделі «Rexton» (д.р.н. НОМЕР_1 ), усупереч вимогам пунктів 10.1,10.9 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) перед початком руху заднім ходом не переконався, що це не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, унаслідок чого допустив наїзд на пішоходів - ОСОБА_10 та її малолітнього (2018 року народження) сина ОСОБА_11 , котрі стояли на проїзній частині житлової зони позаду транспортного засобу. У результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) потерпіла ОСОБА_10 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритої травми лівої гомілки, а  потерпілий ОСОБА_11 - тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритих травм грудної клітки та живота.
		Київський апеляційний суд, задовольнивши частково скаргу прокурора, 4 грудня 2024 року скасував вирок у частині заходу примусу й ухвалив новий, яким призначив ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 286 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_9 , посилаючись на надмірну суворість покарання, яке належить відбувати реально, просить на підставах, передбачених  пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) змінити вирок апеляційного суду і застосувати інститут умовного звільнення (ст. 75 КК). Суть доводів зводиться до того, що згаданий суд неправомірно погіршив становище засудженого, адже попри вимоги статей 65,66 КК не врахував усіх даних про його особу, пом`якшуючих обставин та відсутності обтяжуючих. На думку скаржника, без належної оцінки залишилося те, що він раніше не судимий, не притягався до адміністративної відповідальності, не перебуває на спеціальних обліках, має вищу освіту, працевлаштований, одружений, утримує неповнолітню дитину та непрацездатну матір, учинив необережний злочин, визнав свою провину, щиро розкаявся, вжив заходів для відшкодування потерпілим завданих матеріальних збитків; крім того, для запобігання повторення подібних дорожніх ситуацій установив у своєму автомобілі відповідну камеру. Окреслене, як вважає ОСОБА_9 , доводить можливість його виправлення без ізоляції від суспільства та помилковість протилежного висновку суду апеляційної інстанції.
		Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
		Позиції учасників судового провадження
		У суді касаційної інстанції захисники підтримали подану засудженим касаційну скаргу, представник потерпілих та прокурор заперечили обґрунтованість касаційних вимог сторони захисту.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
		Доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації діяння за ч. 2 ст. 286 КК у поданій скарзі не оспорюються. Тому в силу ст. 433 КПК у цій частині судове рішення не ревізується.
		Доводи засудженого про надмірну суворість покарання через те, що його належить відбувати реально, не можна визнати прийнятними.
		Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й  принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації захід примусу повинен бути адекватним характеру вчинених діянь, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання беруться до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
		За змістом ст. 75 КК її застосування допустиме лише за наявності обґрунтованих підстав для висновку, що з урахуванням тяжкості діяння, особи винного та інших обставин справи виправлення засудженого та попередження нових злочинів є  можливим без відбування покарання.
		Отже, визначення способу відбування покарання законодавець пов`язує не тільки з даними про особу винного й обставинами, які пом`якшують покарання, а і з установленими фактичними обставинами кримінального правопорушення.
		Обираючи ОСОБА_9 захід примусу, апеляційний суд дотримався наведених законодавчих положень.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, указаний суд відповідно до ст. 65 КК урахував, що вчинений ОСОБА_9 злочин хоча за формою вини є необережним, але за класифікацією (ст. 12 цього Кодексу) належить до тяжких. Усупереч твердженням скаржника суд зважив на дані про особу винного, котрий раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має вищу освіту, одружений, виховує неповнолітню дитину, займався суспільно корисною працею, намагався добровільно компенсувати потерпілим завдану шкоду і висловив намір також і надалі допомагати останнім. Не залишилось поза увагою суду визнання засудженим провини та щире каяття, що згідно зі ст. 66 КК було віднесено до пом`якшуючих обставин. Натомість протилежних за змістом обставин суд не встановив. З огляду на все це суд апеляційної інстанції призначив засудженому основне покарання в мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 286 КК - у  виді 3 років позбавлення волі, тобто за розміром меншим, ніж обрав місцевий суд.
		Разом із тим апеляційний суд оцінив характер дій засудженого, допущеного ним під час руху в межах житлової зони грубого порушення ПДР, унаслідок чого було завдано значної шкоди здоров`ю двох людей, у тому числі заподіяно тяжкі тілесні ушкодження малолітній дитині. Зважаючи на встановлені конкретні обставини ДТП та її наслідки, суд дійшов переконання, що досягнення визначеної в ст. 50 КК мети заходу примусу - попередження нових злочинів проти безпеки дорожнього руху неможливе без ізоляції ОСОБА_9 від суспільства. А тому виснував про неправильне застосування судом першої інстанції ст. 75 КК у цій справі.
		Таким чином, апеляційний суд урахував усі обставини, які мають правове значення при виборі покарання та способу його відбування.
		У контексті викладеного колегія суддів не вбачає підстав уважати застосоване за  вироком апеляційного суду передбачене законом обмеження прав і свобод засудженого явно несправедливим через суворість. 
		Вирок апеляційного суду не суперечить приписам ст. 420 КПК.
		Істотних порушень норм права, які зумовлюють обов`язкову зміну оспорюваного вироку й пом`якшення покарання, про що йдеться в касаційній скарзі, під час перевірки в касаційному порядку не встановлено.
		Тому подану засудженим касаційну скаргу належить залишити без задоволення. 
		Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів 
		ухвалила:
		Вирок Київського апеляційного суду від 4 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_9 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_9 - без задоволення.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                           ОСОБА_12                                      ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...