Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 131/1736/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: 21.07.2025. Зареєстровано: 21.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2025.
Дата набрання законної сили: 11.08.2025
Номер судового провадження: 2/131/450/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 131/1736/24 
		Провадження № 2/131/450/2024 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 липня 2025 р.м. Іллінці 
		 
		 
		Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
		головуючого судді Шелюховського М.В.,
		за участю секретаря судового засідання Демчишиної О.В.,
		розглянувши у судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		10 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Іллінецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя шляхом визнання права власності за позивачем на 1/2 частку в спірному майні.
		Позов обґрунтований тим, що 05 березня 1978 року позивач ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Голицькій сільській раді Іллінецького району Вінницької області, актовий запис №4.
		Спільне життя у сторін не склалося через систематичні сварки, негаразди. Відповідач зневажливо ставиться до позивача, вказуючи, що все майно ними придбане в шлюбі належить їй, постійно виганяє позивача з дому. Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.
		Через систематичне порушення відповідачем права власності позивача у сторін виник спір з приводу спільного майна подружжя.
		За період спільного проживання у шлюбі сторони в листопаді 2006 року за спільні кошти та спільними зусиллями на місці викупленого приблизно в 1980 роках старого будинку з сараєм після його знесення за декілька років збудували новий житловий будинок з господарськими будівлями в якому проживають і на даний час. Все будівництво проводилось в період перебування сторін у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 23 вересня 2014 року виданим Пиличук Т.В. державним реєстратором реєстраційної служби Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області, в якому вказано, що ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , загальна площа якого 68,1 кв.м., житлова плаща 32,2 кв.м.
		Згідно технічної характеристики житлового будинку, господарських будівель та споруд в даному домогосподарстві по АДРЕСА_1 знаходиться: Жилий будинок - «А» 1986 року забудови, веранда - «а» 1987 року забудови, «Б» - сарай 1980 року забудови, «б» - сарай, «В» - літня кухня, В/під - погріб, «Г» - гараж, «Д» - убиральня, №1 - ворота з хвірткою, №2 - огорожа, №3 - ганок з козирком.
		Також для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у власність відповідачці ОСОБА_2 було передано земельну ділянку площею 0,10000 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 30 жовтня 2009 року, виданим Іллінецькою міською радою Вінницької області, кадастровий номер 0521210100:05:002:0516.
		Також для ведення особистого селянського господарства у власність відповідачці ОСОБА_2 було передано земельну ділянку площею 0,0990 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 30 жовтня 2009 року, виданим Іллінецькою міською радою Вінницької області, кадастровий номер 0521210100:05:002:0517.
		Згідно пункту 1 розпорядження міського голови Іллінецької міської ради Вінницької області № 81-01.7 від 30.12.2015 року було вирішено в місті Іллінці перейменувати зокрема вулицю «Радянська» на «Велика Голицька», а тому в зв`язку зі зміною назви вулиці всі вищевказані об`єкти нерухомості перебувають за адресою: АДРЕСА_1 , які підлягають поділу в судовому порядку між ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 , адже в добровільному порядку щодо поділу та правомірності користування даними об`єктами нерухомості позивач не дійшов згоди з відповідачкою, яка не визнає що він разом з нею являється співвласником житлового будинку з господарськими будівлями та земельних ділянок.
		11 грудня 2024 року ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в загальному позовному провадженні.
		24 лютого 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про збільшення та уточнення позовних вимог. Мотивуючи заяву ти, що відповідачка ОСОБА_2 на протязі тривалого проміжку часу їх спільного проживання у шлюбі спільні зароблені ними кошти вносила на грошові рахунки в АТ КБ «Приватбанк» в національній та іноземній валютах, а тому вважає, що дані кошти являються спільною власністю подружжя та підлягають поділу 1/2 на 1/2 частини між позивачем та відповідачем.
		25 лютого 2025 року ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області прийнято до розгляду заяву про збільшення та уточнення розміру позовних вимог.
		25 лютого 2025 року ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області постановлено витребувати в АТ КБ «Приватбанк» відомості про наявність рахунків в національній та іноземній валютах відкритих на ОСОБА_2 .
		09 квітня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про збільшення та уточнення позовних вимог.
		09 квітня 2025 року ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області прийнято до розгляду заяву про збільшення та уточнення розміру позовних вимог.
		29 квітня 2025 року ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області постановлено витребувати у РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях інформацію щодо зареєстрованих транспортних засобів за ОСОБА_1 та витребувати в АТ КБ «Приватбанк», АТ «Райфайзен банк Аваль» та «Ощадбанк» відомості про наявність рахунків в національній та іноземній валютах відкритих на ОСОБА_1 .
		25 червня 2025 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю.
		25 червня 2025 року ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області постановлено у прийнятті зустрічного позову відмовити.
		25 червня 2025 ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу досудового розгляду по суті.
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.
		В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 просили відмовити в задоволенні позову.
		Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, з`ясувавши позицію сторін, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
		Судом встановлено, що 05 березня 1978 року позивач ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Голицькій сільській раді Іллінецького району Вінницької області, актовий запис №4 відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.6).
		За час перебування в шлюбі за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 23.09.2014 року(а.с.13).
		Також за час перебування в шлюбі за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0990 га, кадастровий номер 0521210100:05:002:0517, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯЖ №399885 від 30 жовтня 2009 року(а.с.15).
		Також за час перебування в шлюбі за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10000 га, кадастровий номер 0521210100:05:002:0516, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯЖ №399884 від 30 жовтня 2009 року(а.с.18).
		Відповідно розпорядження міського голови Іллінецької міської ради Вінницької області № 81-01.7 від 30.12.2015 року(а.с.8) було вирішено в місті Іллінці перейменувати вулицю «Радянська» на «Велика Голицька».
		Крім того, за час перебування в шлюбі ОСОБА_2 мала у власності грошові кошти на рахунках в АТ КБ «Приватбанк» а саме:
		НОМЕР_2 , дата відкриття 29.01.2019, залишок - 166322,47 грн;
		НОМЕР_3 , дата відкриття 29.01.2019, залишок - 2955,18 євро;
		НОМЕР_4 , дата відкриття 21.09.2021, залишок - 349000,24 грн;
		НОМЕР_5 , дата відкриття 07.12.2021, залишок - 505326,28 грн, що підтверджується інформацією з АТ КБ «Приватбанк» від 06.03.2025 р. №20.1.0.0.0/7-250226/51737-БТ(а.с.83)
		Таким чином під час шлюбу подружжям набуто майно, а саме жилий будинок, земельні ділянки та грошові кошти, що в розумінні ст.60 СК України вважаються об`єктами права спільної сумісної власності подружжя.
		Вирішуючи по суті даний спір, який виник між сторонами, щодо поділу майна подружжя, суд виходить з того, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).
		У відповідності до ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно ч.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
		Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		Частиною 1 ст.61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
		Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
		Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
		Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений, як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
		Частинами 1,2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.
		Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
		Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. 
		Зі змісту п.п. 23, 24, 27 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. 
		Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
		Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.
		До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. 
		Відповідно до ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери.
		Відповідно до п.30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.
		При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.
		Суд звертає увагу на те, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст.60 СК України.
		Щодо розподілу земельних ділянок суд виходить з наступного.
		Згідно з пунктом 5 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації.
		Згідно з положеннями частини першою статті 81, частини третьої статті 116 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.
		Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
		Частиною першою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
		Частиною четвертою статті 120 ЗК України визначено, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
		У пункті 18-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»(зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) судам роз`яснено, що відповідно до положень статей 81,116 ЗК України окрема земельна ділянка, земельна ділянка, одержана громадянином в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.
		Разом із тим, якщо на земельній ділянці, одержаній громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України.
		Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 09 грудня 2015 року № 6-814цс15, від 25 лютого 2019 року у справі № 199/2099/17, від 30 листопада 2022 року у справі № 361/4500/19, а також у Постанові Великої Палати ВС від 4 грудня 2018 року у справі №910/18560/16 (пункт 8.5)
		Відтак Верховний Суд притримується послідовної позиції, що чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.
		Судом встановлено, що у період перебування у шлюбі ОСОБА_2 було надано земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка була приватизована нею під час перебування у шлюбі. 
		Таким чином, враховуючи обставини справи, що набуті у власність ОСОБА_2 земельні ділянки були отримані у період шлюбу для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та ведення особистого селянського господарства, на яких знаходиться житловий будинок, який належить сторонам на праві спільної сумісної власності, тому суд вважає, що вони підлягає поділу в рівних частках, враховуючи те, що у кожного із подружжя, який має частку у спільно набутому будинку, у такій самій частці виникає й право власності на земельну ділянку, необхідну для обслуговування будинку: по частині.
		Статтями 11-13 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Відповідно до положень ст.ст.76-78, 80-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		За таких обставин суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, а тому слід визнати спільним майном подружжя житловий будинок з господарськими будівлями, земельні ділянки, грошові кошти та визнати право власності на 1/2 частину житлового будинку із господарськими будівлями та 1/2 частки земельних ділянок за позивачем ОСОБА_1 та поділити в рівних долях грошові кошти між позивачем та відповідачем.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 18, 60, 63, 69-72 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 328, 368, 372, 377 ЦК України, суд,-
		 
		 УХВАЛИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити повністю.
		Визнати жилий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , земельну ділянку, що знаходиться по цій же адресі площею 0,1000 га кадастровий номер 0521210100:05:002:0516, земельну ділянку площею 0,0990 га за цією ж адресою, кадастровий номер 0521210100:05:002:0517, а також грошові кошти, що знаходяться на рахунках відкритих відповідачем ОСОБА_2 в АТ КБ «Приватбанк» спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку в жилому будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , що позначений в технічній характеристиці як: жилий будинок - «А», веранда - «а», «Б» - сарай, «б» - сарай, «В» - літня кухня, В/під - погріб, «Г» - гараж, «Д» - убиральня, №1 - ворота з хвірткою, №2 - огорожа, №3 - ганок з козирком, а також право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частку в земельній ділянці площею 0,1000 га в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0521210100:05:002:0516 та на 1/2 частку в земельній ділянці площею 0,0990 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521210100:05:002:0517.
		Поділити в рівних долях, тобто 1/2 та 1/2 частки між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 кошти, що знаходяться на відкритих ОСОБА_2 рахунках в АТ КБ «Приватбанк», тобто на слідуючих рахунках цього банку в національній валюті:
		НОМЕР_2 - 166322,47 грн;
		НОМЕР_4 - 349000,24 грн;
		НОМЕР_5 - 505326,28 грн.
		та визнати в цих частках за ОСОБА_1 право власності на кошти в загальній сумі 510324,49 гривень та за відповідачкою ОСОБА_2 право власності на кошти в загальній сумі 510324,50 гривень в порядку їх розподілу між ними на 1/2 та 1/2 частки.
		Також визнати за ОСОБА_1 в порядку розподілу на 1/2 та 1/2 частки на валютному рахунку НОМЕР_3 - з залишком коштів 2955,18 євро, що знаходяться в АТ КБ «Приватбанк», право власності на 1477,59 євро, а також за відповідачкою ОСОБА_2 в порядку їх розподілу на 1/2 та 1/2 частки на валютному рахунку НОМЕР_3 - з залишком коштів 2955,18 євро, що знаходяться в АТ КБ «Приватбанк», право власності на 1477,59 євро.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15140, грн витрат зі сплати судового збору за подання позову та 908,40 грн за подання заяви про забезпечення позову.
		Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 03.04.2025 року продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
		Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 18 липня 2025 року.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 ;
		 
		Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомий, адреса: АДРЕСА_2 .
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...