Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 917/504/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них; щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них; щодо припинення права оренди.
Надіслано судом: 21.07.2025. Зареєстровано: 21.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2025.
Дата набрання законної сили: 08.07.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 липня 2025 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  917/504/23 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
		 
		секретар судового засідання - Письменна О. М., 
		 
		за участю представників:
		прокуратури - Валевач М. М., 
		позивача - не з`явилися,  
		відповідача-1 - Тукала В. І. (адвоката, в режимі відеоконференції), 
		відповідача-2 - не з`явилися,  
		третьої особи на стороні відповідача-1 - не з`явилися,  
		третьої особи на стороні відповідача-2 - не з`явилися,  
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Йовенка Олександра Івановича
		 
		на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 (колегія суддів: Попков Д. О. - головуючий, Стойка О. В., Гетьман Р. А.) та рішення Господарського суду Полтавської області від 17.12.2024 (суддя Солодюк О. В.) у справі
		 
		за позовом керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області
		 
		до: 1) Фізичної особи - підприємця Йовенка Олександра Івановича, 2)   Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротакт",
		 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Лебедь Наталії Валеріївни,
		 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Крамар Вікторії Вікторівни, 
		 
		про скасування державної реєстрації права оренди та суборенди, зобов`язання повернути земельну ділянку,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог 
		 
		1.1. Керівник Лубенської окружної прокуратури Полтавської області (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Полтавської області в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області (далі - Чорнухинська селищна рада) з позовом до Фізичної особи - підприємця Йовенка Олександра Івановича (далі - ФОП Йовенко О. І.) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротакт" (далі - ТОВ "Агротакт"), в якому просив: 
		 
		- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди за приватним підприємцем Йовенком О. І. на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002, що розташована за межами населених пунктів Харсіцького старостинського округу Чорнухинської селищної ради;
		 
		- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права суборенди за ТОВ "Агротакт" на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002, що розташована за межами населених пунктів Харсіцького старостинського округу Чорнухинської селищної ради;
		 
		- зобов`язати приватного підприємця Йовенка О. І. та ТОВ "Агротакт" повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002.
		 
		1.2. Позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради обґрунтовані тим, що державна реєстрація права оренди ФОП Йовенка О. І. щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 порушує інтереси держави в особі Чорнухинської селищної ради, а тому її необхідно скасувати. Оскільки наведений договір оренди землі від 21.12.2012 не набрав чинності, то Прокурор вважав, що ФОП Йовенко О. І. не набув прав орендаря за договором оренди землі від 21.12.2012. При цьому, як наголошував Прокурор, Східний апеляційний господарський суд у постанові від 05.08.2021 у справі №   917/1396/19 установив, що ФОП Йовенко   О. І. не набув права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002. Крім того, Прокурор зазначав, що 16.05.2022 між ФОП Йовенком О. І. та ТОВ "Агротакт" було укладено договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002. Оскільки ФОП Йовенко О. І. не набув права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002, то, за доводами Прокурора, він не мав правових підстав для укладення з ТОВ "Агротакт" договору суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 16.05.2022. 
		 
		На думку прокурора, наявність зареєстрованого права оренди ФОП Йовенка О. І. та права суборенди ТОВ "Агротакт" на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 обмежує права власника - Чорнухинської селищної ради у здійсненні права користування наведеною земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, що, на думку Прокурора, є підставою відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України вимагати усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 шляхом повернення земельної ділянки сільськогосподарського призначення Чорнухинській селищній раді. 
		 
		2. Короткий зміст судових рішень 
		 
		2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 17.12.2024 у справі № 917/504/23 частково задоволено позов Прокурора в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради.
		 
		Вирішено скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди за приватним підприємцем Йовенком О. І. на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002, що розташована за межами населених пунктів Харсіцького старостинського округу Чорнухинської селищної ради.
		 
		Вирішено зобов`язати приватного підприємця Йовенка О. І. повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002.
		 
		Закрито провадження у справі № 917/504/23 в іншій частині позовних вимог.
		 
		2.2. Господарський суд першої інстанції, розглядаючи справу № 917/504/23 по суті позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради, визнав обґрунтованими доводи Прокурора про те, що бездіяльність уповноваженого державою органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Чорнухинської селищної ради полягає у відсутності протягом тривалого періоду часу активних дій, спрямованих на звернення з позовом до суду. Наведене, за висновком місцевого господарського суду, є підставою для звернення Прокурора до суду із цим позовом. Господарський суд першої інстанції також установив, що Прокурор відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" листом від 09.03.2023 №   53-1684 вих-23 повідомив Чорнухинську селищну раду про звернення до суду з позовом.
		 
		2.3. Господарський суд першої інстанції, частково задовольняючи позов Прокурора в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради з посиланням на частину 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, установив, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2021 у справі № 917/1396/19 має преюдиційне значення для цієї справи. Як зазначив місцевий господарський суд, у наведеній постанові Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2021 у справі № 917/1396/19 установлено, що ФОП Йовенко О. І. не здійснив державну реєстрацію договору оренди землі від 21.12.2012, укладеного між Чорнухинською районною державною адміністрацією та ФОП Йовенком О. І.; наведений договір оренди не набрав чинності, а ФОП Йовенко О. І. не набув прав орендаря за договором оренди землі від 21.12.2012. Крім того, постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2021 у справі № 917/1396/19 зобов`язано ФОП Йовенка О. І. та Приватне сільськогосподарське підприємство "Чорнухи Агро" (далі - ПСП "Чорнухи Агро") повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002. Разом з тим, як установив господарський суд першої інстанції, виконавче провадження № 68380135 із примусового виконання рішення суду у справі №   917/1396/19 завершено, а спірну земельну ділянку 02.02.2022 повернуто ПСП "Чорнухи-Агро" Чорнухинській селищній раді. 
		 
		Однак ФОП Йовенко О. І., скориставшись тим, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно продовжують міститися відомості про державну реєстрацію за ним права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002, проведену 23.12.2016 на підставі договору оренди землі від 21.12.2012, уклав договір суборенди від 16.05.2022 з ТОВ "Агротакт". З урахуванням наведеного місцевий господарський суд установив, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2021 у справі № 917/1396/19 у частині зобов`язання ФОП Йовенка О. І. повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 не виконана, а ця земельна ділянка на підставі договору суборенди від 16.05.2022 передана в суборенду ТОВ "Агротакт" строком до 21.12.2032. 
		 
		Оскільки у справі № 917/1396/19 Прокурор не пред`являв позовні вимоги про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди за ФОП Йовенком   О. І. на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002, то суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в цьому випадку ефективним способом захисту порушених прав держави в особі Чорнухинської селищної ради є скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди за приватним підприємцем Йовенком О. І. на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002. 
		 
		Крім того, господарський суд першої інстанції зазначив, що рішення у справі №   917/1396/19 є підставою вимагати усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 шляхом повернення земельної ділянки на підставі статті 391 Цивільного кодексу України. Оскільки, як установив місцевий господарський суд, ФОП Йовенко О. І. володіє спірною земельною ділянкою за відсутності вчиненого правочину, а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасовано державну реєстрацію права оренди за приватним підприємцем Йовенком О. І. на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002, то господарський суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог Прокурора щодо зобов`язання приватного підприємця Йовенка О. І. повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002.
		 
		2.4. Водночас у процесі розгляду справи господарський суд першої інстанції установив, що на підставі акта приймання-передачі земельної ділянки із суборенди від 02.12.2022 ТОВ "Агротакт" повернуло, а ФОП Йовенко О. І. прийняв земельну ділянку площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002. Крім того, 02.12.2022 ТОВ "Агротакт" та ФОП Йовенко   О.   І. уклали додаткову угоду про розірвання договору суборенди земельної ділянки від 16.05.2022, а 06.05.2024 було проведену державну реєстрацію припинення права суборенди ТОВ "Агротакт". За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність предмета спору в частині скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права суборенди за ТОВ "Агротакт" на земельну ділянку площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 та зобов`язання ТОВ "Агротакт" повернути Чорнухинській селищній раді наведену земельну ділянку. 
		 
		Тому господарський суд першої інстанції на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про закриття провадження у справі № 917/504/23 в частині позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права суборенди за ТОВ "Агротакт" на земельну ділянку площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 та зобов`язання ТОВ "Агротакт" повернути Чорнухинській селищній раді наведену земельну ділянку.
		 
		2.5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 17.12.2024 у справі № 917/504/23 в частині задоволення позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради про зобов`язання приватного підприємця Йовенка О. І. повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002.  
		 
		Апеляційний господарський суд на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 та пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України вирішив закрити провадження в межах справи № 917/504/23 в частині позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради про зобов`язання приватного підприємця Йовенка О. І. повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002.  
		 
		В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 17.12.2024 у справі № 917/504/23 залишено без змін.
		 
		2.6. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, встановив наявність належних доказів на підтвердження завчасного повідомлення Прокурором позивача про виявлені, на його думку, порушення. Оскільки позивач не вжив заходів реагування, то Прокурор повідомив його про намір подати позов.
		 
		2.7. Апеляційний господарський суд, переглянувши рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, визнав помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради щодо зобов`язання приватного підприємця Йовенка О. І. повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002. При цьому, як установив апеляційний господарський суд, позовні вимоги про зобов`язання приватного підприємця Йовенка О. І. повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 розглядалися та були задоволені рішенням Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1396/19, яке набрало законної сили за результатами апеляційного перегляду згідно з постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2021. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що обставини набуття ФОП Йовенком О. І. спірної земельної ділянки є тотожними в обох справах (№ 917/1396/19, №   917/504/23). 
		 
		При цьому, за висновком суду, участь у справі № 917/1396/19 у якості відповідачів ПСП "Чорнухи Агро" та Чорнухинської районної державної адміністрації, а в цій справі участь співвідповідачем ТОВ "Агротакт" не усувають тотожності позовів Прокурора в інтересах Чорнухинської селищної ради в частині вимог до ФОП Йовенка О. І. про зобов`язання повернути земельну ділянку. Апеляційний господарський суд установив, що матеріали цієї справи не містять доказів виконання ФОП Йовенком О. І. рішення суду у справі №   917/1396/19 в частині повернення спірної земельної ділянки. За висновком суду, на цей час чинне процесуальне законодавство не передбачає можливості повторного звернення з тотожною позовною вимогою та її задоволення судом замість примусового виконання вже наявного чинного рішення, оскільки це несумісно з принципом "res judicata". Повторне звернення Прокурора в інтересах Чорнухинської селищної ради з позовними вимогами про зобов`язання приватного підприємця Йовенка О. І. повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 не відповідає критерію ефективності способу захисту, адже всупереч принципу процесуальної економії опосередковує зайве дублювання судового рішення, яке саме по собі не створює більш "посиленої примусовості" стосовно первісного невиконаного чинного судового припису про повернення спірної земельної ділянки. 
		 
		Тому, за висновком апеляційного господарського суду, провадження у справі в частині позовних вимог Прокурора в інтересах Чорнухинської селищної ради про зобов`язання приватного підприємця Йовенка О. І. повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 належить закрити на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 та пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		Водночас апеляційний господарський суд погодився з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог Прокурора в інтересах Чорнухинської селищної ради щодо скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди за приватним підприємцем Йовенком О. І. на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002. 
		 
		3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
		 
		3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 та рішенням Господарського суду Полтавської області від 17.12.2024 у справі № 917/504/23, до Верховного Суду звернувся ФОП Йовенко   О. І. з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу № 917/504/23 передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
		 
		3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ФОП Йовенко О. І. зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ФОП Йовенко О. І. звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		3.3. ФОП Йовенко О. І. вважає, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, порушив пункт 3 частини 1 статті 231 і пункт 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/354/22.
		 
		3.4. Крім того, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій не застосували приписи статей 387, 388 Цивільного кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №   359/5719/17.
		 
		3.5. ФОП Йовенко О. І. також вважає, що господарські суди повинні були відмовити в задоволенні позовних вимог Прокурора в інтересах Чорнухинської селищної ради про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди за приватним підприємцем Йовенком О. І. на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002, що розташована за межами населених пунктів Харсіцького старостинського округу Чорнухинської селищної ради, оскільки Прокурор обрав неефективний спосіб захисту. При цьому, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій помилково не застосували до спірних правовідносин розділ VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державний земельний кадастр". 
		 
		3.6. Крім того, за доводами скаржника, господарські суди попередніх інстанцій врахували недопустимі докази, якими скаржник вважає висновки суду у справі № 917/1396/19.
		 
		3.7. Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ФОП Йовенка   О. І. залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. На думку заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області, звернення Прокурора в інтересах Чорнухинської селищної ради з позовними вимогами про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди за приватним підприємцем Йовенком О. І. на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 у цьому випадку є ефективним способом захисту. 
		 
		4. Обставини справи, встановлені судами 
		 
		4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 21.12.2012 між Чорнухинською районною державною адміністрацією Полтавської області (орендодавець) та ФОП Йовенком О. І. (орендарем) підписано договір оренди землі, відповідно до пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель запасу для ведення садівництва, яка знаходиться на території Харсіцької сільської ради Чорнухинського району Полтавської області .
		 
		4.2. Відповідно до пункту 2 оренди землі від 21.12.2012 в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності, для введення садівництва, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Харсіцької сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, загальною площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 із земель запасу.
		 
		4.3. Договір укладений на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк (пункт 7 договору оренди землі від 21.12.2012).
		 
		4.4. Згідно з пунктом 8 договору оренди землі від 21.12.2012 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1102,27 грн з розрахунку: 25,00   грн за 1 га земель запасу на відповідний рахунок Харсіцької сільської ради. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Орендна плата вноситься відповідно до чинного законодавства України.
		 
		4.5. Пунктами 14- 16 договору оренди землі від 21.12.2012 встановлено, що передача земельних ділянок в оренду здійснюється з розробленням проекту землеустрою. Всі витрати, пов`язані з розробленням проекту, несе орендар. Інші умови передачі земельних ділянок в оренду: орендарю надається право орендованих земельних ділянок на період дії строку договору лише за згодою орендодавця. Передача земельних ділянок орендарю здійснюється в місячний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.
		 
		4.6. Після припинення строку дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду (пункт 17 договору оренди землі від 21.12.2012).
		 
		4.7. Пунктом 36 договору оренди землі від 21.12.2012 передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації.
		 
		4.8. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що договір оренди землі від 21.12.2012 підписаний представниками сторін та скріплений печатками, проте його державну реєстрацію здійснено не було, а також відсутній акт приймання-передачі земельної ділянки.
		 
		4.9. Господарські суди також установили, що в межах справи № 917/1396/19 розглядалася позовна заява про визнання недійсним договору оренди землі від 21.12.2012, визнання припиненим договору суборенди земельної ділянки від 01.01.2017 та зобов`язання повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002.
		 
		4.10. За результатами розгляду справи № 917/1396/19 рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.03.2021 позов задоволено. Вирішено визнати недійсним договір, укладений 21.12.2012 між Чорнухинською районною державною адміністрацією Полтавської області та приватним підприємцем Йовенком О. І., щодо оренди земельної ділянки загальною площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002; визнано припиненим договір суборенди земельної ділянки загальною площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 від 01.01.2017, укладений між приватним підприємцем Йовенком О. І. та ПСП "Чорнухи Агро"; зобов`язано ПСП "Чорнухи Агро" та приватного підприємця Йовенка О. І. повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002.
		 
		4.11. ФОП Йовенко О. І. не погодився з рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.03.2021 у справі № 917/1396/19, а тому звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати наведене рішення Господарського суду Полтавської області від 23.03.2021 у справі № 917/1396/19 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		 
		4.12. За результатами розгляду вказаної апеляційної скарги постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2021 скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 23.03.2021 у справі № 917/1396/19 в частині задоволення позову та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору, укладеного 21.12.2012 між Чорнухинською районною державною адміністрацією Полтавської області та приватним підприємцем Йовенком   О.   І., щодо оренди земельної ділянки загальною площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002. Пункт 1 резолютивної частини рішення Господарського суду Полтавської області від 23.03.2021 у справі №   917/1396/19 викладено в такій редакції: "Позов задовольнити частково". В решті рішення Господарського суду Полтавської області від 23.03.2021 у справі № 917/1396/19 залишено без змін.
		 
		4.13. Східний апеляційний господарський суду в постанові від 05.08.2021 у справі № 917/1396/19 установив, що матеріали справи не містять рішення відповідного органу виконавчої влади, яке би передувало укладенню договору оренди землі від 21.12.2012; про рішення відповідного органу не зазначено безпосередньо в договорі оренди землі від 21.12.2012, що свідчить про відсутність такого рішення уповноваженого органу виконавчої влади. 
		 
		Апеляційний господарський суд погодився з господарським судом першої інстанції про те, що розпорядження голови Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області від 09.01.2013 №18, яким вирішено передати в оренду ФОП Йовенку О. І. земельну ділянку площею 44,0908 га із земель запасу для ведення садівництва, прийняте після укладення договору оренди землі від 21.12.2012 та скасовано розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 15.04.2013, що свідчить про укладення договору оренди землі від 21.12.2012 з порушенням приписів статті 124 Земельного кодексу України. 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у постанові від 05.08.2021 у справі №   917/1396/19 також установив відсуніть акта приймання-передачі об`єкта оренди відповідно до договору оренди землі від 21.12.2012. При цьому апеляційній господарський суд із посиланням на пункти 16, 36 договору оренди землі від 21.12.2012, ураховуючи відсутність акта приймання-передачі земельної ділянки за цим договором, дійшов висновку про те, що передача земельної ділянки площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 ФОП Йовенку О. І. не відбулася. За висновком апеляційного господарського суду у справі № 917/1396/19, проведення 23.12.2016 державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 21.12.2012 не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі від 21.12.2012, укладеного до 01.01.2013. 
		 
		Оскільки ФОП Йовенко О. І. не здійснив державну реєстрацію договору оренди землі, то такий договір не набрав чинності, а ФОП Йовенко О. І. не набув прав орендаря за договором оренди землі від 21.12.2012. На підставі викладеного апеляційний господарський суд у справі № 917/1396/19 дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору, укладеного 21.12.2012 між Чорнухинською районною державною адміністрацією Полтавської області та приватним підприємцем Йовенком О. І., щодо оренди земельної ділянки загальною площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002, оскільки визнати недійсним можна лише укладений договір. Оскільки ФОП Йовенко О. І. володіє земельною ділянкою за відсутності вчиненого правочину та передав її в користування ПСП "Чорнухи Агро" без належних на те повноважень, то, за висновком апеляційного господарського суду у справі № 917/1396/19, належить задовольнити позовні вимоги про зобов`язання ФОП Йовенка О. І. та ПСП "Чорнухи Агро" повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002.
		 
		4.14. Кім того, господарські суди попередніх інстанцій установили, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.10.2022 право власності на земельну ділянку площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 24.10.2019 зареєстровано за Чорнухинською селищною радою. Рішення про державну реєстрацію речових прав (з відкриттям розділу) прийняв 23.12.2016 приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу (індексний номер рішення 33252749). Підставою внесення відомостей є договір оренди землі від 21.12.2012, укладений між Чорнухинською районною державною адміністрацією та ФОП Йовенком О. І. Договір укладено на 49 років (з правом передачі в піднайм (суборенду). 
		 
		4.15. 02.02.2022 відповідно до акта повернення з оренди земельної ділянки за договором оренди від 21.12.2012 суборендар - ПСП "Чорнухи Агро" передав земельну ділянку площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002, а Чорнухинська селищна рада прийняла цю земельну ділянку. Наведений акт складено без участі ФОП Йовенка О. І.
		 
		4.16. Як зазначили господарські суди, з інформації про виконавче провадження № 68380135 вбачається, що 26.01.2022 є датою надходження виконавчого документа до державного виконавця. 14.02.2022 було ухвалено постанову про закінчення виконавчого провадження № 68380135 з примусового виконання рішення суду у справі № 917/1396/19, зважаючи на акт про повернення земельної ділянки.
		 
		4.17. 16.05.2022 між ФОП Йовенком О. І. та ТОВ "Агротакт" укладено договір суборенди земельної ділянки, відповідно до пункту 2.1 якого предметом договору є земельна ділянка, що перебуває в користуванні орендаря відповідно до договору оренди землі від 21.12.2012, за яким орендодавець надав згоду на передачу в суборенду земельної ділянки площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002. Відповідно до акта передачі від 16.05.2022 наведена земельна ділянка була передана ФОП Йовенком О. І. в суборенду ТОВ "Агротакт".
		 
		4.18. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 28.10.2022 Лубенська окружна прокуратура Полтавської області звернулася до Чорнухинської селищної ради з повідомленням у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", щодо наявності порушень законодавства України при користуванні земельною ділянкою площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002.
		 
		4.19. У відповідь на це звернення Чорнухинська селищна рада 14.11.2022 повідомила Лубенську окружна прокуратура Полтавської області про відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору. Чорнухинська селищна рада зазначала, що не має можливості для самостійного звернення до суду щодо усунення вказаних порушень і просила Лубенську окружну прокуратуру вжити заходів реагування в її інтересах.
		 
		4.20. 30.11.2022 Лубенська окружна прокуратура Полтавської області звернулася з листом № 53-7136вих22 до державного реєстратора Виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради про скасування запису щодо державної реєстрації за ФОП Йовенком О. І. права оренди земельною ділянкою площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002. У відповідь державний реєстратор Виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради 06.12.2022 повідомив про неможливість вчинення таких дій, оскільки в постанові Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2021 у справі №   917/1396/19 не прийнято жодного з рішень, передбачених у статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". щодо договору, укладеного 21.12.2012.
		 
		4.21. Лубенська окружна прокуратура Полтавської області листом від 20.02.2023 №   53-1253вих-23 повідомила Чорнухинську селищну раду про намір звернутися до суду в інтересах держави в її особі, а в подальшому Прокурор подав позов у цій справі. 
		 
		5. Позиція Верховного Суду 
		 
		5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		 
		У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. 
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		 
		5.2. Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представника відповідача-1, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке. 
		 
		5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради до ФОП Йовенка О. І. та ТОВ "Агротакт" про скасування державної реєстрації права оренди та суборенди, зобов`язання повернути земельну ділянку.
		 
		5.4. Позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради обґрунтовані тим, що державна реєстрація права оренди ФОП Йовенка О. І. щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 порушує інтереси держави в особі Чорнухинської селищної ради, а тому її необхідно скасувати. Оскільки наведений договір оренди землі від 21.12.2012 не набрав чинності, то Прокурор вважав, що ФОП Йовенко О. І. не набув прав орендаря за договором оренди землі від 21.12.2012. При цьому, як наголошував Прокурор, Східний апеляційний господарський суд у постанові від 05.08.2021 у справі №   917/1396/19 установив, що ФОП Йовенко   О. І. не набув права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002. 
		 
		Крім того, Прокурор зазначав, що 16.05.2022 між ФОП Йовенком О. І. та ТОВ "Агротакт" було укладено договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002. Оскільки ФОП Йовенко О. І. не набув права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002, то, за доводами Прокурора, він не мав правових підстав для укладення з ТОВ "Агротакт" договору суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 16.05.2022. 
		 
		Таким чином, наявність зареєстрованого права оренди ФОП Йовенка   О. І. та права суборенди ТОВ "Агротакт" на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 обмежує права власника - Чорнухинської селищної ради у здійсненні права користування наведеною земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, що, на думку Прокурора, є підставою відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України вимагати усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 шляхом повернення земельної ділянки сільськогосподарського призначення Чорнухинській селищній раді. 
		 
		5.5. Господарський суд першої інстанції, розглянувши справу №   917/504/23 по суті позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради, вирішив скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди за приватним підприємцем Йовенком О. І. на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 за зобов`язати приватного підприємця Йовенка О. І. повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002. В іншій частині позовних вимог суд закрив провадження у справі № 917/504/23.
		 
		5.6. Апеляційний господарський суд, переглянувши рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, частково не погодився з місцевим господарським судом, а тому скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради про зобов`язання приватного підприємця Йовенка О. І. повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002. Апеляційний господарський суд на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 та пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України вирішив закрити провадження в межах справи № 917/504/23 в частині позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради про зобов`язання приватного підприємця Йовенка О. І. повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002. В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 17.12.2024 у справі №   917/504/23 залишено без змін.
		 
		5.7. ФОП Йовенко О. І. не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернувся з касаційною скаргою на судові рішення у справі № 917/504/23. 
		 
		5.8. Водночас Верховний Суд установив, що в касаційній скарзі ФОП Йовенка   О. І. відсутні доводи щодо незгоди скаржника з висновком господарського суду першої інстанції про закриття провадження у справі №   917/504/23 в частині позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права суборенди за ТОВ "Агротакт" на земельну ділянку площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 та зобов`язання ТОВ "Агротакт" повернути Чорнухинській селищній раді наведену земельну ділянку. Отже, під час касаційного провадження Верховний Суд здійснює перегляд оскаржуваних судових рішень у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
		 
		5.9. ФОП Йовенко О. І. звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		5.10. Пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
		 
		Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
		 
		5.11. Касаційна скарга з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, порушив пункт 3 частини 1 статті 231 та пункт 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/354/22.
		 
		5.12. Крім того, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій не застосували приписи статей 387, 388 Цивільного кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №   359/5719/17.
		 
		5.13. ФОП Йовенко О. І. також вважає, що господарські суди повинні були відмовити в задоволенні позовних вимог Прокурора в інтересах Чорнухинської селищної ради про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди за приватним підприємцем Йовенком О. І. на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002, що розташована за межами населених пунктів Харсіцького старостинського округу Чорнухинської селищної ради, оскільки Прокурор обрав неефективний спосіб захисту. При цьому, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій помилково не застосували до спірних правовідносин розділ VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державний земельний кадастр". 
		 
		5.14. Крім того, за доводами скаржника, господарські суди попередніх інстанцій врахували недопустимі докази, якими скаржник вважає висновки суду у справі №   917/1396/19.
		 
		5.15. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
		 
		5.16. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, в цьому випадку не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на таке.
		 
		5.17. Колегія суддів установила, що в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/354/22, на яку посилається скаржник, викладено висновки щодо застосування пункту 3 частини 1 статті 231 та пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України необхідна наявність, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, та яке ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.
		 
		Із посиланням на наведений висновок скаржник вважає, що апеляційний господарський суд помилково закрив провадження у справі в частині позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради про зобов`язання приватного підприємця Йовенка О. І. повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002, оскільки у справі № 917/1396/19 брали участь, зокрема, ФОП Йовенко О. І. та ПСП "Чорнухи Агро". Крім того, за доводами скаржника, у справі № 917/1396/19 підставою для повернення Чорнухинській селищній раді земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 була реституція у зв`язку з визнанням судом першої інстанції недійсним договору оренди землі від 21.12.2012. Водночас, як зазначає скаржник, апеляційний господарський суд у справі № 917/1396/19 скасував рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору оренди землі від 21.12.2012. Разом з тим скаржник зазначає, що в цій справі, яка розглядається, вимогу про зобов`язання повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 Прокурор обґрунтовував фактом безпідставного володіння земельною ділянкою, але без віндикації. Тому скаржник вважає, що у справі № 917/1396/19 та у справі № 917/504/23, що розглядається, різні учасники та відмінні підстави позовів.  
		 
		5.18. Верховний Суд з урахуванням доводів скаржника зазначає, що відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		5.19. Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		 
		5.20. Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
		 
		5.21. Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі.
		 
		5.22. Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
		 
		5.23. Колегія суддів зазначає, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.11.2024 у справі №   927/1187/23, від 18.07.2023 у справі № 906/1357/20, від 22.02.2022 у справі № 917/957/20, від 19.10.2021 у справі № 904/5506/18.
		 
		5.24. Перелік підстав закриття провадження у справі визначений у статті 231 Господарського процесуального кодексу України є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
		 
		5.25. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини 1 статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 2 статті 175 цього Кодексу.
		 
		5.26. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (пункт 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України).
		 
		5.27. Отже, однією із цілей застосування цих норм процесуального права є, зокрема, уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, спрямованого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.08.2024 у справі № 904/6158/23, від 04.11.2024 у справі № 927/1187/23.
		 
		5.28. Передумовою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, та, як наслідок, застосування пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, є наявність двох справ із тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами.
		 
		5.29. При цьому для закриття провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - сторін, предмета, підстав звернення до суду з позовною заявою. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.08.2024 у справі № 904/6158/23, від 04.11.2024 у справі № 927/1187/23.
		 
		5.30. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, що характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин. Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такими обставинами є юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. 
		 
		5.31. Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку. Чинні процесуальні норми не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет у разі зазначення ним інших підстав позову та надання інших доказів, якими він обґрунтовує ці підстави. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду 04.11.2024 у справі № 927/1187/23, від 11.03.2025 у справі № 914/1122/24, від 14.01.2025 у справі № 916/5763/23.
		 
		5.32. Верховний Суд зазначає, що апеляційний господарський суд, переглянувши рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, визнав помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради щодо зобов`язання приватного підприємця Йовенка О. І. повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002. 
		 
		5.33. При цьому, як установив апеляційний господарський суд, позовні вимоги про зобов`язання приватного підприємця Йовенка О. І. повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 розглядалися та були задоволені рішенням Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1396/19, яке набрало законної сили за результатами апеляційного перегляду згідно з постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2021. 
		 
		5.34. Крім того, апеляційний господарський суд установив, що обставини набуття ФОП Йовенком О. І. спірної земельної ділянки є тотожними в обох справах (№ 917/1396/19, № 917/504/23). При цьому, за висновком суду, участь у справі №   917/1396/19 у якості відповідачів ПСП "Чорнухи Агро" та Чорнухинської районної державної адміністрації, а в цій справі участь співвідповідачем ТОВ "Агротакт", не усувають тотожності позовів Прокурора в інтересах Чорнухинської селищної ради в частині вимог до ФОП Йовенка О. І. про зобов`язання повернути земельну ділянку. При цьому апеляційний господарський суд установив, що матеріали цієї справи не містять доказів виконання ФОП Йовенком О. І. рішення суду у справі №   917/1396/19 в частині повернення спірної земельної ділянки. 
		 
		5.35. За висновком апеляційного господарського суду, на цей час діюче процесуальне законодавство не передбачає можливості повторного подання тотожної позовної вимоги та її задоволення судом замість примусового виконання вже наявного чинного рішення, оскільки це несумісно з принципом "res judicata". Повторне звернення Прокурора в інтересах Чорнухинської селищної ради з позовними вимогами про зобов`язання приватного підприємця Йовенка О. І. повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 не відповідає критерію ефективності способу захисту, адже всупереч принципу процесуальної економії опосередковує зайве дублювання судового рішення, яке саме по собі не створює більш "посиленої примусовості" стосовно первісного невиконаного чинного судового припису про повернення спірної земельної ділянки. 
		 
		5.36. Верховний Суд зазначає, що апеляційний господарський суд, установивши наведені обставини, дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог Прокурора в інтересах Чорнухинської селищної ради про зобов`язання приватного підприємця Йовенка О. І. повернути Чорнухинській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 та пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		5.37. Колегія суддів зазначає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного господарського суду. Тому Верховний Суд не може взяти до уваги доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, порушив пункт 3 частини 1 статті 231 та пункт 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/354/22, оскільки висновки, викладені в оскаржуваній постанові не суперечать висновкам, на які посилається скаржник.
		 
		5.38. Верховний Суд також визнає необґрунтованими доводи скаржника про те, що господарські суди попередніх інстанцій не застосували приписи статей 387, 388 Цивільного кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 359/5719/17, а також про те, що Прокурор обрав неефективний спосіб захисту в частині позовних вимог про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди за приватним підприємцем Йовенком О. І. на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002, з огляду на таке. 
		 
		5.39. Колегія суддів зазначає, що під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
		 
		5.40. Суб`єктивні цивільні права та інтереси особи захищаються в порядку, передбаченому законом, за допомогою застосування, зокрема, способів захисту.
		 
		5.41. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12.11.2024 у справі № 911/3292/23, від 03.09.2024 у справі № 907/358/20, від 27.08.2024 у справі № 924/128/21, від 11.06.2024 у справі №   914/3293/20, від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23.
		 
		5.42. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалися Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.
		 
		5.43. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		 
		5.44. Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		 
		5.45. При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та постановах Верховного Суду від 12.11.2024 у справі № 911/3292/23, від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 18.10.2022 у справі № 912/4031/20, від 13.09.2022 у справі № 910/9727/21.
		 
		5.46. Отже, колегія суддів зазначає, що, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку в задоволенні позову слід відмовити. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12.11.2024 у справі № 911/3292/23, від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23, від 20.06.2023 у справі № 904/2470/22, від 04.04.2023 у справі № 902/311/22.
		 
		5.47. Крім того, Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі - в редакції, чинній на момент звернення Прокурора до суду) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		 
		5.48. За змістом частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
		 
		У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
		 
		5.49. З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що станом на момент звернення Прокурора до суду приписи статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачали можливість ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації речових прав. Тому необґрунтованими є доводи скаржника про те, що Прокурор обрав неефективний спосіб захисту в частині позовних вимог про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди за приватним підприємцем Йовенком О. І. на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002.
		 
		5.50. Крім того, справа № 359/5719/17, на яку посилається скаржник, ухвалена в неподібних правовідносинах зі справою, що розглядається. Так, у справі № 359/5719/17 предметом позову були вимоги про визнання недійсними договору про резервування об`єкта нерухомості та договору купівлі-продажу цінних паперів, актів про пред`явлення до погашення та погашення пакета облігацій, акта приймання-передачі майнових прав на квартиру та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності на квартиру, витребування її із чужого незаконного володіння та визнання майнових прав на квартиру. При цьому у справі № 359/5719/17, на яку посилається скаржник, Велика Палата Верховного Суду вирішувала такі питання: які саме права на об`єкт інвестування виникають у інвестора та в який спосіб інвестор житлової нерухомості повинен захищати свої права на проінвестовану нерухомість: шляхом зобов`язання забудовника виконати обов`язок в натурі - після завершення будівництва передати об`єкт інвестування інвестору (зобов`язально-правовий), чи шляхом витребування об`єкта інвестування у власність інвестора (речево-правовий). За таких обставин необґрунтованими є доводи скаржника про те, що господарські суди попередніх інстанцій не застосували приписи статей 387, 388 Цивільного кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №   359/5719/17.
		 
		5.51. Верховний Суд також не може взяти до уваги доводи скаржника про те, що господарські суди попередніх інстанцій помилково не застосували до спірних правовідносин розділ VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державний земельний кадастр", оскільки, як зазначили суди, у справі №   917/1396/19 установлено, що договір оренди землі від 21.12.2012 не набрав чинності, а ФОП Йовенко   О.   І. не набув прав орендаря за цим договором.
		 
		5.52. Крім того, не заслуговують на увагу доводи скаржника про врахування господарськими судами попередніх інстанцій недопустимих доказів, якими скаржник вважає висновки суду у справі № 917/1396/19, оскільки посилання господарських судів на преюдиційні обставини в іншій справі не може вважатися врахуванням судами недопустимих доказів.
		 
		5.53. Крім того, господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства. Зокрема, згідно з принципами рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов`язок із доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
		 
		5.54. Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
		 
		5.55. При цьому відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		 
		5.56. Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		 
		5.57. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.08.2024 у справі № 910/2878/22, від 19.09.2024 у справі № 910/14394/23, від 22.08.2024 у справі № 910/14467/19, від 04.07.2024 у справі № 910/13407/23.
		 
		5.58. Тобто, з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову. Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.
		 
		5.59. Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		 
		5.60. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
		 
		5.61. Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 911/1411/19, від 30.08.2022 у справі № 925/778/19, від 16.06.2022 у справі № 910/366/21, від 15.07.2021 у справі №916/2586/20, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
		 
		5.62. Верховний Суд зазначає, що недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.09.2024 у справі № 927/55/23, від 16.08.2024 у справі №   910/14895/23, від 23.04.2024 у справі № 920/1114/21, від 02.07.2024 у справі № 908/815/22.
		 
		6.63. На підставі викладеного Верховний Суд зазначає, що скаржник у цьому випадку не довів врахування господарськими судами попередніх інстанцій недопустимих доказів у справі № 917/504/23.
		 
		5.64. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови з цих підстав.
		 
		5.65. За результатами перегляду оскаржуваної постанови в касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносин апеляційним господарським судом із правильним застосуванням норм матеріального права та процесуального права. Тому в цьому випадку відсутні правові підстави для скасування чи зміни судового рішень, що оскаржується. 
		 
		5.66. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками господарських судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень.
		 
		5.67. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		6. Висновки Верховного Суду 
		 
		6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. 
		 
		Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		6.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
		 
		7. Судові витрати 
		 
		Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
		 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд  
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Йовенка Олександра Івановича залишити без задоволення.  
		 
		2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі №   917/504/23 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Головуючий                                                                                                            Н. О. Багай
		 
		 
		Судді                                                                                                                        Т. Б. Дроботова                                                                                                             
		  
		           
		 Ю. Я. Чумак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...