Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/7165/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; застава.
Надіслано судом: 21.07.2025. Зареєстровано: 22.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2025.
Дата набрання законної сили: 22.07.2025
Номер судового провадження: 1-кс/991/7233/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/7165/25
		Провадження 1-кс/991/7233/25
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 липня 2025 року                                                                 м.Київ 
		 
		Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		підозрюваного ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні
		клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо
		ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, працює прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Харківської обласної прокуратури),
		підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27/частиною 3 статті 15/частини 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),
		у кримінальному провадженні №52022000000000144 від 17.06.2022
		ВСТАНОВИВ:
		1. Стислий опис судового провадження.
		11.07.2025 до ВАКС надійшло клопотання детектива НАБУ ОСОБА_6 (далі-детектив), погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким здійснено судовий розгляд 14.07.2025.
		2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.
		2.1. Детектив у клопотанні просив: «1. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 992 400,00 грн. 2. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та суду за першою вимогою; повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками та експертами щодо обставин кримінального провадження поза межами слідчих та процесуальних дій; здати на зберігання до відповідного органу державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України»,
		що обґрунтовувалось зокрема таким «Детективами Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000144 від 17.06.2022 за обставинами співучасті ОСОБА_4 у незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що Державне підприємство «Хлібна база №76» Державного агентства резерву України (далі - ДП «Хлібна база №76») засноване на державній власності і станом на час вчинення замаху на злочин належало до сфери управління Державного агентства резерву України (далі - Держрезерв), що діяло відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 року №517 «Про затвердження Положення про Державне агентство резерву України».
		Відповідно до статуту ДП «Хлібна база №76», затвердженого наказом Державного агентства резерву України від 10.03.2021 № 55 (далі - Статут) метою діяльності останнього є одержання прибутку на основі здійснення господарської діяльності, задоволення державних та суспільних потреб у державному матеріальному резерві та потреб споживачів на продукцію, роботи і послуги.
		Предметом діяльності ДП «Хлібна база № 76», зокрема, є виробництво, переробка, зберігання, відвантаження, заготівля та реалізація сільськогосподарської продукції, створення та експлуатація агропромислових об`єктів з виробництва та переробки зерна, олійних культур, м`яса, молока, птиці, плодоовочевої продукції та іншої продукції тваринництва і рослинництва, забезпечення належного зберігання матеріальних цінностей, забезпечення контролю за їх кількісними і якісними показниками.
		ДП «Хлібна база №76» є юридичною особою, заснованою на державній власності, функції з управління якою виконувало Державне агентство резерву України (далі - Держрезерв). Підприємство діє на принципах госпрозрахунку, самофінансування та самоокупності і функціонує як самостійний суб`єкт господарювання. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно із законодавством.
		15 червня 2009 року між Державним агентством резерву України та ДП «Хлібна база №76» в якості зберігача було укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву №юр-2зб/363-2009 з додатковою угодою до нього від 19 липня 2016 року.
		Згідно з п. 2.1. зазначеного договору, зберігач зобов`язаний вживати заходів для належного зберігання цінностей відповідного виду.
		Пунктом 2.4. зазначеного договору встановлено, що зберігач зобов`язаний відшкодувати втрату, нестачу цінностей та їх пошкодження з використанням продукції відповідного асортименту і належної якості у 5-денний термін після виявлення втрати, нестачі або пошкодження.
		Відповідно до п.2.5. зазначеного договору, зберігач зобов`язаний проводити відпуск цінностей тільки за розпорядженням (нарядом) Держрезерву та у кількості що визначена в розпорядженні (наряді).
		Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний матеріальний резерв», який діяв станом на час вчинення замаху на злочин (далі - Закон), державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).
		Відповідно до ст.2 цього Закону, відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву - зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.
		Як зазначено у ч.1 ст.12 Закону, державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.
		Станом на 01.03.2021 на відповідальному зберіганні ДП «Хлібна база №76» зберігались матеріальні цінності державного резерву, а саме пшениця 3 класу у кількості 6216,426 тон, пшениця 2 класу у кількості 873,313 тон, клас якої визначався згідно з «ДСТУ 3768:2010 Пшениця. Технічні умови» за показниками на момент передачі зерна пшениці на відповідальне зберігання.
		Таким чином з урахуванням положень договору відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 15.06.2009 ДП «Хлібна база № 76» було зобов`язано зберігати зазначене зерно пшениці державного резерву та здійснювати його відпуск лише на підставі відповідних розпоряджень (нарядів).
		У ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений період часу, але не пізніше 20.10.2020, у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувальний акт стосовно якого направлений до суду і перебуває на розгляді, виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме матеріальними цінностями державного резерву, які знаходилися на відповідальному зберіганні у ДП «Хлібна база №76».
		Разом з тим, ОСОБА_7 достовірно усвідомлював, що для реалізації цього злочинного умислу йому необхідно розробити злочинний план, підшукати інших співучасників, вступити у змову з керівником ДП «Хлібна база №76», вчинити інші дії, направлені на заволодіння майном державного резерву.
		З цією метою, ОСОБА_7 , підшукуючи співучасників для реалізації свого злочинного умислу, в невстановлений період часу та невстановленому місці, але не пізніше 20.10.2020, розповів про свій намір заволодіти матеріальними цінностями державного резерву ОСОБА_4 , з яким познайомився за невстановлених обставин.
		Будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_7 , ОСОБА_4 з корисливих мотивів погодився сприяти вчиненню кримінального правопорушення шляхом надання порад та вказівок щодо заволодіння майном Держрезерву, яке знаходилося на відповідальному зберіганні у ДП «Хлібна база № 76», а також використовувати свої зв`язки та вплив у Держрезерві для досягнення злочинного результату, і таким чином вступив у злочинну змову з ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами.
		У той же час, ОСОБА_7 у невстановленому місці, не пізніше 20.10.2020, з відома та згоди ОСОБА_4 вступив у злочинну змову з раніше знайомим йому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому довів свій умисел на заволодіння майном державного резерву. Після згоди ОСОБА_8 прийняти участь у реалізації злочинного умислу, ОСОБА_7 із залученням ОСОБА_4 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, а саме їхніх зв`язків та впливу на прийняття керівництвом Держрезерву управлінських рішень, забезпечив прийняття Держрезервом наказу від 20.10.2020 №315-к про призначення ОСОБА_8 виконуючим обов`язки генерального директора ДП «Хлібна база № 76».
		Після призначення на відповідну посаду ОСОБА_8 21.10.2020 прийняв участь в інвентаризації зерна Держрезерву, яке зберігалось на ДП «Хлібна база № 76» та в силу свого службового статусу особисто пересвідчився в кількості та якості майна, зокрема, зерна пшениці державного резерву, яке на момент інвентаризації зберігалось на державному підприємстві, після чого передав такі відомості ОСОБА_7 .
		Отримавши ці відомості, ОСОБА_7 з урахуванням порад і вказівок ОСОБА_4 який володів знаннями щодо порядку зберігання матеріальних цінностей державного резерву у вигляді зерна, а також за участі інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, у період з 21.10.2020 по 27.11.2020, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, розробив злочинний план, направлений на заволодіння матеріальними цінностями державного резерву у вигляді зерна пшениці, яке зберігалось у ДП «Хлібна база № 76».
		Розроблений злочинний план передбачав заволодіння частиною зерна пшениці Держрезерву, яке зберігалося на ДП «Хлібна база № 76» під виглядом вивезення зерна пшениці іншого поклажодавця, який нібито передав таке майно на зберігання до державного підприємства, та списання з балансу ДП «Хлібна база № 76» частини зерна пшениці Держрезерву під виглядом утилізації зернових відходів, утворених внаслідок проведення технологічних робіт з сепарації та очистки зерна пшениці Держрезерву, яке знаходилось на зберіганні на державному підприємстві.
		Зокрема, розроблений злочинний план передбачав: - підготовку офіційних документів щодо погіршення якісних показників зерна пшениці державного резерву, яке знаходиться на зберіганні на ДП «Хлібна база № 76; - отримання на підставі таких офіційних документів необхідних дозволів від уповноваженого органу в особі Держрезерву на проведення технологічних робіт із забезпечення дотримання якісних показників зерна пшениці державного резерву; - оформлення офіційних документів з відомостями про проведення робіт із забезпечення дотримання якісних показників зерна пшениці, які в дійсності проводитись не будуть, з утворенням в результаті таких робіт зернових відходів, які підлягають утилізації; - створення офіційних документів, направлених на формування уяви про законність підстав для вивезення зерна пшениці державного резерву, яке зберігається на ДП «Хлібна база № 76», шляхом складання документів, зокрема, договорів складського зберігання, складських квитанцій, внесення відомостей у службові журнали, якими підтверджуватиметься нібито прийняття ДП «Хлібна база № 76» на зберігання зерна пшениці від окремо визначеної юридичної особи, яке фактично на державне підприємство завозитись не буде; - відвантаження з ДП «Хлібна база № 76» на користь окремо визначеної юридичної особи зерна пшениці державного резерву, яке зберігається на державному підприємстві; - забезпечення безперешкодного вивезення зерна пшениці державного резерву з ДП «Хлібна база № 76» на користь окремо визначеної юридичної особи вантажними транспортними засобами шляхом складання відповідних документів, зокрема, товарно-транспортних накладних; - реалізація зерна пшениці державного резерву, вивезеного з ДП «Хлібна база № 76», за ринковими цінами та розподіл здобутих грошових коштів між усіма співучасниками; - списання зерна пшениці державного резерву з балансу ДП «Хлібна база №76» під виглядом утилізації зернових відходів, сформованих внаслідок виконання робіт із забезпечення дотримання якісних показників зерна пшениці державного резерву; - забезпечення фінансування окремих дій, направлених на виконання злочинного плану.
		Розроблений злочинний план забезпечував можливість приховати сліди злочинної діяльності, зокрема, частково приховати реальну нестачу зерна пшениці державного резерву, яка утвориться в результаті таких дій.
		Усвідомлюючи, що для реалізації злочинного плану, розробленого з урахуванням порад та вказівок ОСОБА_4 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, необхідно використати реквізити юридичної особи, яка виступить в якості поклажодавця зерна пшениці та на виконання злочинного плану забезпечить підписання необхідних фінансово-господарських документів, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , у період з 21.10.2020 по 27.11.2020, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, вступили у злочинну змову, спрямовану на заволодіння чужим майном, з раніше знайомим їм ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинувальний акт стосовно якого направлений до суду і перебуває на розгляді, який був єдиним учасником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слобожанщина».
		Повідомивши останньому деталі злочинного плану та отримавши від нього згоду на співучасть у діях, направлених на заволодіння майном державного резерву, у період з 21.10.2020 по 27.11.2020, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, співучасники розподілили між собою ролі у злочинному плані та розпочали активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети.
		Так, ОСОБА_7 як організатор злочину взяв на себе: - загальну організацію вчинення кримінального правопорушення;- залучення інших співучасників, необхідних для досягнення злочинної мети; - забезпечення фінансування кримінально протиправної діяльності; - забезпечення розподілення прибутку від кримінально протиправної діяльності між усіма співучасниками.
		ОСОБА_8 як виконавець злочину взяв на себе: - підписання від імені керівника ДП «Хлібна база № 76» офіційних документів, направлених на списання з балансу державного підприємства частини зерна пшениці державного резерву під виглядом утилізації зернових відходів;- підписання від імені керівника ДП «Хлібна база № 76» офіційних документів щодо нібито прийняття на зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» зерна пшениці; - забезпечення відвантаження з ДП «Хлібна база № 76» зерна пшениці державного резерву, у тому числі шляхом підшукання та використання інших осіб, які забезпечать завантаження та відпуск зерна пшениці.
		ОСОБА_9 як пособник у вчиненні злочину взяв на себе: - підписання від імені керівника ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» офіційних документів щодо нібито передачі на зберігання до ДП «Хлібна база № 76» зерна пшениці; - підготовку та підписання від імені керівника ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» документів, необхідних для вивезення з території ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці державного резерву під виглядом повернення майна юридичній особі - поклажодавцю.
		ОСОБА_4 як пособник у вчиненні злочину взяв на себе: - надання порад та вказівок, консультацій організаційного та практичного характеру організатору та іншим співучасникам на усіх стадіях виконання злочинного плану, направленого на заволодіння матеріальними цінностями державного резерву у вигляді зерна пшениці, що зберігалось у ДП «Хлібна база №76»; - сприяння вчиненню кримінального правопорушення шляхом усунення можливих перешкод у заволодінні зерном пшениці з використанням своїх зв`язків та впливу у Держрезерві, а також вжиття заходів для здійснення впливу на службових осіб Держрезерву з метою прийняття ними управлінських рішень, спрямованих на досягнення злочинної мети; - надання допомоги у підготовці та отриманні документів, необхідних для підтвердження погіршення якісних показників зерна пшениці, що зберігалось у ДП «Хлібна база № 76».
		На виконання злочинного плану, у невстановлений слідством час та місці ОСОБА_8 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном державного резерву, усвідомлюючи, що жодного майна на зберігання ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» до ДП «Хлібна база №76» передавати наміру не має, підписав від імені ДП «Хлібна база №76» договір складського зберігання зерна №31 від 27.11.2020 року, за умовами якого ДП «Хлібна база №76» як зерновий склад приймає від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» як поклажодавця сільськогосподарську продукцію на строкове зберігання.
		У свою чергу ОСОБА_9 на виконання злочинного плану у невстановлений слідством час та місці, діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном державного резерву, усвідомлюючи, що жодного майна на зберігання ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» до ДП «Хлібна база № 76» передавати наміру не має, підписав від імені поклажодавця - ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» вищеназваний договір складського зберігання.
		За умовами вказаного договору, ДП «Хлібна база №76» зобов`язано створити необхідні умови і забезпечити належне зберігання продукції та її схоронність, що виключає втрату, невиправдану нестачу і псування продукції протягом усього терміну зберігання, відшкодувати ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» витрату або невиправдану нестачу продукції, а також погіршення її якості, якщо таке є наслідком порушень встановлених правил зберігання, коштами або однорідною продукцією належної якості.
		У подальшому, 24.02.2021, перебуваючи у с. Кавуни Арбузинського району Миколаївської області, на виконання раніше досягнутої домовленості ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном державного резерву, зловживаючи своїм службовим становищем підписав лист від імені ДП «Хлібна база №76» вих. №47 від 24.02.2021 на адресу Держрезерву щодо необхідності проведення робіт зі збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці держаного резерву. При цьому, фотографія проєкту цього листа без реєстраційного номеру та дати о 13:41 год. 23.02.2021 направлена ОСОБА_7 за допомогою месенджера «Signal» ОСОБА_4 для узгодження.
		Після цього, о 10:15 год. 01.03.2021 ОСОБА_7 , за допомогою програмного додатку «Signal» надіслав ОСОБА_4 фотографію дисплея комп`ютера, на якому готувався проєкт листа від імені ОСОБА_8 щодо надання дозволу на проведення заходів з метою збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці. У відповідь на надіслані ОСОБА_7 фотографії, ОСОБА_4 у додатку «Signal» о 21:33 01.03.2021 надіслав фотографію з редагованим текстом цього ж проєкту листа, у якому були внесені зміни до 3, 4 та 5 абзаців, після чого попросив ОСОБА_7 довести до відома ОСОБА_8 , що лист повинен бути готовий до 9:30 год. 02.03.2021.
		01.03.2021 перебуваючи у с. Кавуни Арбузинського району Миколаївської області, на виконання раніше досягнутої домовленості ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном державного резерву, зловживаючи службовим становищем, з використанням тексту пересланого ОСОБА_7 від ОСОБА_4 , склав та підписав лист від імені ДП «Хлібна база №76» вих. №47/1 від 01.03.2021 на адресу Держрезерву щодо надання дозволу на проведення невідкладних заходів (сепарація, сушіння) з метою збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці державного резерву, що перебуває на зберіганні ДП «Хлібна база №76» відповідно до договору.
		02.03.2021 о 09:37 год. ОСОБА_7 надіслав ОСОБА_4 за допомогою програмного додатку «Signal» фотографію листа №47/1 від 01.03.2021, та отримав вказівку від останнього надіслати його адресату - Держрезерву, у тому числі за допомогою електронної пошти.
		У подальшому, продовжуючи дії, спрямовані на виконання злочинного плану, ОСОБА_8 , користуючись своїм службовим становищем, достовірно усвідомлюючи, що роботи із доробки, очистки, сепарації або сушінні зерна пшениці державного резерву виконуватись не будуть, підписав наказ №7 від 04.03.2021, яким прийняв рішення розпочати оздоровчі заходи зерна, а саме: сушіння, вентилювання, переміщення у сухі силоси, сепарацію та відбір проб для проведення аналізів в незалежній акредитованій лабораторії. При цьому, ОСОБА_7 , використовуючи програмний додаток «Signal», у період часу з 9:57 по 12:33 год. 07.03.2021 надіслав ОСОБА_4 фотографії проєктів наказу №7 від 04.03.2021 та розпорядження №1 від 17.02.2021 з дисплея комп`ютера, а також фотографії вказаних документів, підписаних ОСОБА_8 для узгодження їх змісту.
		У подальшому, на виконання злочинного плану, з метою надання діям, направленим на заволодіння зерном пшениці державного резерву, вигляду законних, від імені ОСОБА_8 як керівника ДП «Хлібна база № 76» було складено та підписано:- розпорядження-акт на доробку зерна, насіння олійних культур № 1 від 04.03.2021, яким передбачено виконання робіт з доробки зерна пшениці 2 класу Держрезерву масою 868921 кг; - розпорядження-акт на доробку зерна, насіння олійних культур № 2 від 04.03.2021, яким передбачено виконання робіт з доробки зерна пшениці 3 класу Держрезерву масою 6151326 кг; - розпорядження-акт на доробку зерна, насіння олійних культур № 3 від 04.03.2021, яким передбачено виконання робіт з доробки зерна пшениці 3 класу Держрезерву масою 30011 кг; - розпорядження-акт на доробку зерна, насіння олійних культур № 4 від 04.03.2021, яким передбачено виконання робіт з доробки зерна пшениці 3 класу Держрезерву масою 76405 кг.
		Однак у ході готування до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та можливі негативні наслідки у вигляді подальшого кримінального переслідування за співучасть у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, у період з 10.03.2021 по 12.03.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, прийняв рішення про добровільну відмову від готування до вчинення кримінального правопорушення, усвідомлюючи при цьому можливість доведення ним у співучасті з іншими особами кримінального правопорушення до кінця.
		11.03.2021 о 14:05 год. ОСОБА_7 , використовуючи програмний додаток «Signal» проінформував ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_8 має намір звільнитися з посади керівника ДП «Хлібна база № 76» і про його відмову продовжити вчинення злочину.
		Після цього, ОСОБА_8 звернувся до Державного агентства резерву України з заявою від 22.03.2021 про звільнення із займаної посади та наказом т.в.о. Голови Державного агентства резерву України ОСОБА_10 №59-к від 23.03.2021 був звільнений з посади в.о. генерального директора ДП «Хлібна база №76».
		У подальшому, 12.03.2021 о 21:50 год. ОСОБА_7 , використовуючи програмний додаток «Signal» надіслав ОСОБА_4 проєкт тексту листа від ДП «Хлібна база №76» до Держрезерву щодо проведення оздоровчих заходів із зерном пшениці та утворення відходів за їх результатами. Ознайомившись зі змістом, ОСОБА_4 висловив свою зауваження щодо тексту і за допомогою програмного додатку "Signal" дав вказівку ОСОБА_7 організувати направлення аналогічного за змістом листа до Державного агентства резерву України.
		Бажаючи реалізувати спільний злочинний умисел до кінця, усвідомлюючи, що досягнення злочинної мети неможливо без активної участі керівника ДП «Хлібна база №76» у таких діях, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 з корисливих мотивів, у період з 12.03.2021 по 24.03.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, з відома ОСОБА_4 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, довели рідному брату ОСОБА_9 - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинувальний акт стосовно якого направлений до суду і перебуває на розгляді, раніше розроблений злочинний план і запропонували останньому тимчасово очолити ДП «Хлібна база №76» та у подальшому використати своє службове становище для досягнення спільної злочинної мети у вигляді заволодіння зерном пшениці 3 класу державного резерву, яке зберігалось на вищеназваному державному підприємстві, та після його реалізації за ринковими цінами розподілити отримані кошти між усіма співучасниками.
		Після отримання згоди ОСОБА_11 на прийняття участі у злочинних діях, ОСОБА_7 о 10:36 год. 24.03.2021 отримав від ОСОБА_4 вказівку довести до відома ОСОБА_11 інформацію, про необхідність його термінового прибуття до Державного агентства резерву України зі всіма необхідними документами, а саме: паспортом громадянина України, дипломами про вищу освіту, військовим квитком та трудовою книжкою. При цьому, ОСОБА_4 , використовуючи програмний додаток «Signal» о 12:39 год. 24.03.2021 надіслав ОСОБА_7 повідомлення, у якому вказав номер телефону керівника Державного агентства резерву України ОСОБА_10 та повідомив, що ОСОБА_11 повинен подзвонити йому та домовитись про співбесіду. У цьому ж повідомленні ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_7 , що ОСОБА_10 очікує дзвінка від ОСОБА_11 .
		У подальшому, ОСОБА_4 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, використовуючи свої зв`язки та вплив на прийняття рішень керівництвом Держрезерву, забезпечили прийняття наказу від 24.03.2021 №61-к про призначення ОСОБА_11 виконуючим обов`язки генерального директора ДП «Хлібна база № 76».
		При цьому ОСОБА_11 як виконавець злочину взяв на себе:- підписання від імені керівника ДП «Хлібна база №76» офіційних документів, направлених на списання з балансу державного підприємства частини зерна пшениці державного резерву під виглядом утилізації зернових відходів; - підписання від імені керівника ДП «Хлібна база №76» офіційних документів щодо нібито прийняття на зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» зерна пшениці; - забезпечення відвантаження з ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці державного резерву, у тому числі шляхом підшукання та використання інших осіб, які забезпечать завантаження та відпуск зерна пшениці.
		Відповідно до п. 7.2 Статуту ДП «Хлібна база №76», управління підприємством здійснюється керівником підприємства - Генеральним директором, який підзвітний уповноваженому органу управління.
		Згідно з п. 7.5. Статуту, керівник самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції уповноваженого органу управління.
		Пунктом 7.7. Статуту, зокрема, встановлено, що керівник підприємства несе відповідальність за виконання покладених на нього завдань, що визначені Статутом та укладеним контрактом; під час реалізації своїх прав і виконання обов`язків повинен діяти в інтересах підприємства; діє без довіреності від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, інших організаціях, а також у відносинах з юридичними та фізичними особами; формує адміністрацію підприємства; видає в межах своєї компетенції накази та доручення; організовує виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність підприємства відповідно до мети та основних напрямків його діяльності; розпоряджається коштами та майном підприємства відповідно до цього статуту, законодавства та затвердженого фінансового плану підприємства; забезпечує ефективне використання та збереження майна, переданого підприємству; укладає договору, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки; несе відповідальність за формування та виконання показників затверджених фінансових планів, додержання трудової, фінансово-бюджетної дисципліни і вимог законодавства.
		Таким чином, ОСОБА_11 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язків генерального директора ДП «Хлібна база №76», наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у зв`язку з чим, відповідно до ч.3 ст. 18 КК України був службовою особою.
		Після призначення на посаду ОСОБА_11 , на виконання злочинного плану, діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном Держрезерву, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, у невстановлений слідством час та місці підписав від імені ДП «Хлібна база №76» лист вих. №50 від 30.03.2021 на ім`я Держрезерву щодо утворення різниці між кількістю зерна пшениці до проведення оздоровчих заходів та кількістю зерна після проведення таких заходів в обсязі 781 403 кг, з яких відходи третьої категорії в обсязі 637 176 кг, та попросив надати рекомендації щодо утилізації даних відходів. Фотографія проєкту вказаного листа за допомогою програмного додатку «Signal» о 20:47 год. 31.03.2021 надіслана ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , з яким погоджено його зміст. В цей же час ОСОБА_7 надіслав ОСОБА_4 фотографії інших документів, які стосувалися якісних характеристик зерна пшениці, що зберігалося у ДП «Хлібна база №76», зокрема карток аналізу зерна та актів-розпоряджень на доробку зерна, насіння олійних культур.
		У подальшому, о 20:53 год. 15.04.2021 ОСОБА_4 , використовуючи програмний додаток «Signal» надіслав ОСОБА_7 приблизний перелік дій, які співучасники повинні вчинити з метою заволодіння зерном пшениці, яке зберігається на ДП «Хлібна база № 76», викладених у формі вказівок для ОСОБА_11 та ОСОБА_9 .
		Крім того, у невстановлений слідством час та місці ОСОБА_11 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , на виконання злочинного плану, з метою приховання слідів кримінального правопорушення, усвідомлюючи, що жодних відходів зерна пшениці внаслідок проведення з ним оздоровчих заходів не утворювалось, зловживаючи своїм службовим становищем забезпечив внесення відомостей, підписання невстановленою особою та скріплення печаткою ДП «Хлібна база № 76»: - акту доробки зерна, насіння олійних культур і трав від 27.04.2021 з відомостями про сушіння зерна пшениці 2 класу в обсязі 868 921 кг та одержання в результаті відходів третьої категорії в обсязі 72 035 кг; - акту доробки зерна, насіння олійних культур і трав від 27.04.2021 з відомостями про сушіння зерна пшениці 3 класу в обсязі 6 151 326 кг та одержання в результаті відходів третьої категорії в обсязі 555 468 кг; - акту доробки зерна, насіння олійних культур і трав від 27.04.2021 з відомостями про сушіння зерна пшениці 3 класу в обсязі 30 011 кг та одержання в результаті відходів третьої категорії в обсязі 2 710 кг; - акту доробки зерна, насіння олійних культур і трав від 27.04.2021 з відомостями про сушіння зерна пшениці 3 класу в обсязі 76 405 кг та одержання в результаті відходів третьої категорії в обсязі 6 963 кг, а всього відходів третьої категорії в обсязі 637 176 кг.
		У подальшому ОСОБА_11 на виконання злочинного плану у період з 20.05.2021 по 24.05.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном державного резерву, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи, що жодних господарських операцій між ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» та ДП «Хлібна база №76» щодо передачі майна на строкове зберігання не відбувалось, знаходячись у невстановленому слідством місці, забезпечив складання завідомо неправдивих офіційних документів щодо передачі до ДП «Хлібна база №76» на відповідальне зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» зерна пшениці 3 класу в обсязі 1 558 290 кг.
		Зокрема, ОСОБА_11 , діючи з корисливих мотивів, будучи достовірно обізнаним, що зерно пшениці 3 класу від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на зберігання до державного підприємства не надходило, реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння майном державного резерву, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем підписав від імені ДП «Хлібна база № 76» складські квитанції, а саме: - складську квитанцію на зерно № 1 від 26.04.2021, згідно якої ДП «Хлібна база № 76» прийняло на зберігання від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СЛОБОЖАНЩИНА» УКРАИНА на підставі договору складського зберігання від 27 листопада 2020 р. №31 пшеницю м`яку (3 класу), рік збирання врожаю 2020, вага фізична 121320 кг, вага залікова 121320 кг, ДСТУ 3768:2019, вологість 13,5, зернова домішка 8, сміттєва домішка 1, зараженість не виявлено, білок - 12,8; натура 780 зі строком зберігання до 31.12.2022; - складську квитанцію на зерно № 2 від 26.04.2021, згідно якої ДП «Хлібна база № 76» прийняло на зберігання від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СЛОБОЖАНЩИНА» на підставі договору складського зберігання від 27 листопада 2020 р. №31 пшеницю м`яку (3 класу), рік збирання врожаю 2020, вага фізична 199020 кг, вага залікова 199020 кг, ДСТУ 3768:2019, вологість 13,5, зернова домішка 8, сміттєва домішка 1, зараженість не виявлено, білок - 12,6; натура 770 зі строком зберігання до 31.12.2022; - складську квитанцію на зерно № 3 від 26.04.2021, згідно якої ДП «Хлібна база № 76» прийняло на зберігання від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СЛОБОЖАНЩИНА» на підставі договору складського зберігання від 27 листопада 2020 р. №31 пшеницю м`яку (3 класу), рік збирання врожаю 2020, вага фізична 362950 кг, вага залікова 362950 кг, ДСТУ 3768:2019, вологість 13,5, зернова домішка 8, сміттєва домішка 1, зараженість не виявлено, білок - 12,8; натура 780 зі строком зберігання до 31.12.2022; - складську квитанцію на зерно № 4 від 28.04.2021, згідно якої ДП «Хлібна база № 76» прийняло на зберігання від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СЛОБОЖАНЩИНА» на підставі договору складського зберігання від 27 листопада 2020 р. №31 пшеницю м`яку (3 класу), рік збирання врожаю 2020, вага фізична 362950 кг, вага залікова 362950 кг, ДСТУ 3768:2019, вологість 13,5, зернова домішка 8, сміттєва домішка 1, зараженість не виявлено, білок - 12,6; натура 760 зі строком зберігання до 31.12.2022; - складську квитанцію на зерно № 5 від 10.05.2021, згідно якої ДП «Хлібна база № 76» прийняло на зберігання від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СЛОБОЖАНЩИНА» на підставі договору складського зберігання від 27 листопада 2020 р. №31 пшеницю м`яку (3 класу), рік збирання врожаю 2020, вага фізична 240840 кг, вага залікова 240840 кг, ДСТУ 3768:2019, вологість 13,5, зернова домішка 8, сміттєва домішка 1, зараженість не виявлено, білок - 12,8; натура 780 зі строком зберігання до 31.12.2022; - складську квитанцію на зерно №6 від 10.05.2021, згідно якої ДП «Хлібна база №76» прийняло на зберігання від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СЛОБОЖАНЩИНА» на підставі договору складського зберігання від 27 листопада 2020 р. №31 пшениця м`яка (3 класу), рік збирання врожаю 2020, вага фізична 271210 кг, вага залікова 271210 кг, ДСТУ 3768:2019, вологість 13,5, зернова домішка 8, сміттєва домішка 1, зараженість не виявлено, білок - 12,6; натура 770 зі строком зберігання до 31.12.2022.
		Всього зазначеними складськими квитанція створено видимість про прийняття ДП «Хлібна база №76» на зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» пшениці 3 класу у загальному обсязі 1 558 290 кг.
		Відповідно до п. 24 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (далі - Закон), складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.
		Згідно зі ст. 43 Закону, якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію.
		Як зазначено у ст. 32 Закону, зерновий склад зобов`язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.
		Крім того, на виконання злочинного плану, у період часу з 20.05.2021 до 24.05.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_11 , діючи з прямим умислом, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою створення уяви про реальність господарських операцій з передачі на строкове зберігання до ДП «Хлібна база №76» від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» вищезазначеного зерна пшениці, забезпечив підписання від імені невстановленої особи та скріплення печаткою ДП «Хлібна база № 76»: - товарно-транспортної накладної № 1 від 23.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40120 кг;- товарно-транспортної накладної № 2 від 23.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40050 кг; - товарно-транспортної накладної № 3 від 23.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 41150 кг; - товарно-транспортної накладної № 4, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 38930 кг; - товарно-транспортної накладної №5, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40080 кг; - товарно-транспортної накладної № 6, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39940 кг; - товарно-транспортної накладної № 7, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40990 кг; - товарно-транспортної накладної № 9 від 26.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40220 кг; - товарно-транспортної накладної № 10, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40220 кг; - товарно-транспортної накладної №11, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40450 кг; - товарно-транспортної накладної № 12, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40910 кг; - товарно-транспортної накладної № 13, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39910 кг; - товарно-транспортної накладної № 14, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40340 кг; - товарно-транспортної накладної № 15, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40010 кг; - товарно-транспортної накладної №16, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40880 кг; - товарно-транспортної накладної №17, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40010 кг; - товарно-транспортної накладної № 18 від 27.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40520 кг;- товарно-транспортної накладної №19 від 27.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40110 кг; - товарно-транспортної накладної № 20 від 27.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40060 кг;- товарно-транспортної накладної № 21 від 27.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 41210 кг; - товарно-транспортної накладної № 22 від 27.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39840 кг; - товарно-транспортної накладної № 23 від 27.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40220 кг; - товарно-транспортної накладної № 24 від 27.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40130 кг; - товарно-транспортної накладної № 25 від 27.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40920 кг; - товарно-транспортної накладної № 26 від 27.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39940 кг; - товарно-транспортної накладної № 27 від 06.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39880 кг; - товарно-транспортної накладної № 28 від 06.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39860 кг; - товарно-транспортної накладної № 29 від 06.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 41020 кг; - товарно-транспортної накладної № 30 від 06.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40120 кг; - товарно-транспортної накладної № 31 від 06.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40050 кг; - товарно-транспортної накладної № 32 від 06.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39910 кг; - товарно-транспортної накладної № 33 від 07.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39970 кг; - товарно-транспортної накладної № 34 від 07.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40190 кг; - товарно-транспортної накладної № 35 від 07.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40080 кг; - товарно-транспортної накладної № 36 від 07.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 41060 кг; - товарно-транспортної накладної № 37 від 07.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39830 кг; - товарно-транспортної накладної № 38 від 07.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39960 кг; - товарно-транспортної накладної № 39 від 07.09.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 30120 кг; - товарно-транспортної накладної без номеру, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база №76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39080 кг.
		У свою чергу ОСОБА_9 на виконання злочинного плану у період часу з 20.05.2021 до 24.05.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном державного резерву, усвідомлюючи, що жодних господарських операцій між ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» та ДП «Хлібна база №76» щодо передачі майна на строкове зберігання не відбувалось, знаходячись у невстановленому слідством місці, підписав та скріпив печаткою ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» вищезазначені товарно-транспорті накладні щодо нібито транспортування зерна пшениці до ДП «Хлібна база №76» та передачу його на зберігання до державного підприємства.
		У подальшому 23.05.2021 ОСОБА_11 , перебуваючи у с.Кавуни Миколаївської області, на виконання злочинного плану, усвідомлюючи, що метою виконання вищезазначених дій є забезпечення вивезення зерна пшениці державного резерву з метою подальшого заволодіння ним, підшукав окремих фізичних осіб з числа раніше звільнених працівників ДП «Хлібна база № 76» та інших осіб, які за рахунок своїх професійних знань та навичок мали забезпечити технологічний процес із завантаження зерна пшениці державного резерву у вантажні транспорті засоби. При цьому такі фізичні особи не були обізнані про злочинний план, участь у реалізації якого приймав ОСОБА_11 та інші особи.
		У свою чергу ОСОБА_9 у період з 23.05.2021 по 24.05.2021, перебуваючи на території Миколаївської області, діючи з прямим умислом та на виконання злочинного плану, достовірно усвідомлюючи, що очолюване ним ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» зерно пшениці на строкове зберігання до ДП «Хлібна база №76» не передавало, з метою створення уяви про реальність господарської операції з повернення майна поклажодавцю, підготовив та підписав дозвіл-довіреність №23 від 24.05.2021 на відвантаження зерна з додатком, у якому наведений перелік із заздалегідь підшуканих вантажних транспортних засобів у кількості 8 одиниць, які мають прибути на територію ДП «Хлібна база № 76» з метою вивезення зерна пшениці державного резерву з території державного підприємства до морського порту у місті Миколаїв під виглядом повернення зерна ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» та довіреність № 20 від 24.05.2021 на ім`я ОСОБА_9 на отримання від ДП «Хлібна база № 76» за договором зберігання № 31 від 27.11.2020 пшениці 3 класу у кількості 1 500 тон.
		Водночас ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , на виконання злочинного плану, направленого на заволодіння майном державного резерву, використовуючи своє службове становище, 24.05.2021, перебуваючи на території ДП «Хлібна база №76» у с.Кавуни Миколаївської області, забезпечив безперешкодний заїзд вантажного автотранспорту та його виїзд із вантажем - зерном пшениці державного резерву з території ДП «Хлібна база № 76».
		На виконання злочинного плану 24.05.2021 ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, забезпечив відвантаження зерна пшениці державного резерву, яке зберігалось на ДП «Хлібна база №76» у заздалегідь підшукані вісім вантажних автомобілів, водії яких не були обізнані про злочинний план, у загальній кількості згідно відомостей з Журналу обліку документів на вивезення (винесення) матеріальних цінностей ДП «Хлібна база № 76», Книзі вагаря ДП «Хлібна база № 76» від 2021 року 342 760 кг або 342 тони 760 кг та підписання з боку ДП «Хлібна база № 76» товарно-транспортних накладних, необхідних для вивезення зерна пшениці з території державного підприємства.
		Натомість, у ході виконання об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України дії, направлені на заволодіння майном державного резерву, були зупинені детективами Національного антикорупційного бюро України у ході слідчих дій.
		При цьому у ході проведення невідкладних слідчих дій детективами Національного антикорупційного бюро України було оглянуто вищевказані вісім вантажних автомобілів, які використовувались співучасниками кримінального правопорушення для вивезення зерна пшениці державного резерву, яке зберігалось на ДП «Хлібна база №76» та у ході огляду виявлено та вилучено зерно пшениці державного резерву у загальному обсязі 337 480 кг або 337 тон 480 кг, яким співучасники кримінального правопорушення з причин, що не залежали від їх волі, не змогли заволодіти та розпорядитися на власний розсуд.
		Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової експертизи з дослідження об`єктів рослинного походження від 15.11.2021, виконаної експертом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», у ході якої досліджувались зразки пшениці, вилучені з вищезазначених восьми вантажних автомобілів, зразки пшениці, що надавались на дослідження, згідно вимог «ДСТУ 3768:2019 Пшениця. Технічні умови» відносяться до 4 класу.
		Згідно з висновком товарознавчої експертизи від 24.05.2022, виконаної експертом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, ринкова вартість зерна пшениці, яка згідно вимог «ДСТУ 3768:2019 Пшениця. Технічні умови» відноситься до 4 класу, з урахуванням ПДВ, станом на 24.05.2021 на умовах «Франко елеватор» (EXW-елеватор) на території Миколаївської області вагою 1 558,29 тон могла складати 11 531 346,00 грн (одинадцять мільйонів п`ятсот тридцять одна тисяча триста сорок шість гривень 00 копійок), вагою 337,48 тон могла складати 2 497 352,00 грн (два мільйони чотириста дев`яносто сім тисяч триста п`ятдесят дві гривні 00 копійок).
		При цьому встановлено, що у ході виконання злочинного плану, направленого на заволодіння матеріальними цінностями державного резерву у вигляді зерна пшениці, що зберігалось у ДП «Хлібна база №76», ОСОБА_4 отримував від ОСОБА_7 інформацію про вчинені іншими співучасниками дії з метою реалізації спільного злочинного умислу.
		В свою чергу ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів та спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, починаючи, не пізніше 20.10.2020 та до 24.05.2021 надавав ОСОБА_7 поради та вказівки, спрямовані на сприяння у протиправному заволодінні цінностями державного резерву - зерном пшениці та приховуванню злочинних дій шляхом нібито створення і списання зернових відходів, що підлягають утилізації.
		Так, поради і вказівки ОСОБА_4 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, що надавались ОСОБА_7 за допомогою програм для спілкування у всесвітній мережі Інтернет, містили рекомендації щодо дій ОСОБА_8 та в подальшому ОСОБА_11 для нібито створення у ДП «Хлібна база №76» зернових відходів, які підлягали списанню, а також щодо підготовки до вивезення зерна держрезерву на вимогу ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» в особі ОСОБА_9 , яке насправді в якості поклажодавця сільськогосподарську продукцію на строкове зберігання у ДП «Хлібна база №76» не передавало.
		У свою чергу ОСОБА_7 , будучи організатором вчинення кримінального правопорушення, керував діями ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , направленими на реалізацію злочинного плану та доведення кримінального правопорушення до кінця, з урахуванням порад та вказівок ОСОБА_4 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
		Наведені вище обставини свідчать, що ОСОБА_4 , діючи в групі осіб за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, вчинив пособництво у незакінченому замаху на заволодіння зерном пшениці Держрезерву у загальному обсязі 1 558 тон 290 кг на загальну суму 11 531 346,00 гривень, однак злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі та волі інших співучасників. 
		Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в пособництві у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України. 
		ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України».
		Також в клопотанні стверджувалось, що обґрунтованість підозри підтверджується такими доказами: 1) протоколами огляду накопичувача з інформацією з мобільного телефону ОСОБА_7 від 31.05.2025 та 14.06.2025; 2) протоколом огляду накопичувача з інформацією з мобільного телефону ОСОБА_4 від 05.06.2025; 3) протоколом огляду накопичувача з інформацією з мобільного телефону ОСОБА_12 від 04.06.2025; 4) протоколом обшуку від 06.05.2021 будинку по АДРЕСА_3 , у ході якого вилучено мобільний телефон ОСОБА_7 ; 5) протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 06.05.2025, у ході якого створено та вилучено повну копію мобільного телефону ОСОБА_7 ; 6) протоколом обшуку від 15.07.2021 частини квартири АДРЕСА_4 , у ході якого вилучено мобільний телефон ОСОБА_4 ; 7) протоколом обшуку від 15.07.2021 за місцем фактичного проживання ОСОБА_12 (садове товариство «Пролісок» Старобезрадичіської сільської ради Обухівського району Київської області), у ході якого вилучено його мобільний телефон; 8) протоколом за результатами проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем ОСОБА_7 від 21.05.2021 (розсекречено); 9) протоколом огляду від 04.06.2021 карти пам`яті з результатами зняття інформації з електронних інформаційних систем ОСОБА_7 ; 10) протоколами огляду транспортних засобів із зерном, яке вивозилось з ДП «Хлібна база №76» від 26.05.2021 - 29.05.2025 ; 11) висновком експерта №17640/30193-30199 за результатами проведення судової експертизи з дослідження об`єктів рослинного походження від 15.11.2021; 12) висновком експерта № СЕ-19-22/9110-ТВ від 24.05.2022, яким встановлено ринкову вартість зерна пшениці.
		З огляду на вищенаведене, в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
		2.2. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання і просив таке задовольнити.
		Захисник ОСОБА_5 і підозрюваний ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення клопотання і просили відмовити у його задоволенні, а у випадку задоволення клопотання просили визначити розмір застави в межах статті 182 КПК, тобто 80-300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Захисник також подав письмове заперечення на клопотання, де узагальнено зазначив таке: 
		- «Додані до клопотання матеріали не містять належних доказів, які б достовірно підтверджували фіктивність» проведення ДП «Хлібна база №76» заходів (сепарація, сушіння) з метою збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці державного резерву, що перебувало на його зберіганні. Зокрема, стороною обвинувачення не долучені до клопотання протоколи допитів свідків, матеріали інвентаризацій, висновки судових експертів, які б підтвердили вказані обставини. Так само відсутні в матеріалах, доданих до клопотання, докази, підтверджуючі фактичне не передання ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на зберігання ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці, яке відображено у відповідних складських квитанціях. Натомість, додані до клопотання вісім протоколів оглядів від 26, 27, 28 та 29 травня 2021 року, в ході яких були оглянуті вантажні транспортні засоби із зерном (том 2, а.с. 47-63), та висновок судової біологічної експертизи №17640/30193-30199 від 15.11.2021 (том 2, а.с. 64-83), проведеної щодо зразків зерна, вилучених у вказаних автомобілях, підтверджують виключно наявність у цих транспортних засобах пшениці, яка відноситься до 4 класу (за ДСТУ 2019 року) або 5 класу (за ДСТУ 2010 року) загальною масою 337 480 кг. Проте, дані про власника (володільця) вказаного зерна, місце завантаження, пункт призначення та інші відомості, які б підтверджували протиправність його походження, в доданих до клопотання матеріалах відсутні взагалі»;
		- «В доданих до клопотання матеріалах відсутні докази причетності ОСОБА_4 до інкримінованих йому злочинних подій, зокрема, обізнаності у злочинних планах, надання порад та вказівок учасникам групи, усунення можливих перешкод у заволодінні зерном з використанням своїх зв?язків і впливу в Держрезерві тощо. Зокрема, органом досудового розслідування не долучено до клопотання показання свідків, матеріали НСРД, письмові документи, які б прямо чи опосередковано підтверджували ці обставини. Також в ході огляду вилученого під час обшуку мобільного телефона ОСОБА_4 у ньому не виявлено жодного листування за 2020-2021 роки чи документів, які б підтверджували його причетність до злочину. При цьому, зафіксована в протоколах огляду інформація з мобільних телефонів третіх осіб (ОСОБА_15, ОСОБА_16) про листування та обмін документів з ОСОБА_4 об`єктивно вказує лише на їх знайомство і надання останнім юридичних консультацій із загальних питань (складання документів, порядок дій, визначених нормативно-правовими документами тощо). Висновки органу досудового розслідування щодо наявності в цьому листуванні ознак пособництва у вчиненні злочину є виключно суб`єктивним тлумаченням змісту спілкування з боку сторони обвинувачення, не підтвердженим об`єктивними доказами. Таким чином, на теперішній час висунута ОСОБА_4 підозра у вчиненні злочину є необґрунтованою та не підтверджується наявними матеріалами досудового розслідування. Стороною обвинувачення не надано вагомих доказів, здатних переконати стороннього спостерігача у його причетності до вчинення кримінального правопорушення»;
		- «справа за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, пособництво у якому інкримінується ОСОБА_4 , направлена до суду, тривалий час здійснюється її судовий розгляд, у якому обвинувачені доводять свою невинуватість. Більш того, на початковому етапі досудового розслідування стосовно вказаних осіб застосовані значно м?якіші запобіжні заходи, ніж той, про застосування якого клопоче сторона обвинувачення відносно ОСОБА_4 . Зокрема, стосовно ОСОБА_7 (організатор) застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту ухвала ВАКС від 03.08.2021 у справі №991/5207/21), стосовно ОСОБА_11 (виконавець) - тримання під вартою з альтернативою застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 454 тис. грн. (ухвала ВАКС від 03.08.2021 у справі №991/5208/21), стосовно ОСОБА_9 (пособник) - нічний домашній арешт (ухвала ВАКС від 03.08.2021 у справі №991/5209/21). Станом на теперішній час до вказаних осіб взагалі не застосовані запобіжні заходи, але вони продовжують виконувати покладені на них кримінальним процесуальним законом обов?язки і жодним чином не перешкоджають кримінальному провадженню. Наведене свідчить про очевидну неспівмірність і необґрунтованість запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 3 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до підозрюваного Шовкопляса обвинувачення»;
		- «детективом взагалі не зазначено та не доведено обставин, які б свідчили про «виключність випадку» в розумінні абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України і давали підстави для висновку про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 шляхом застосування до нього застави у визначеному законом розмірі від 80 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб». 
		Також в запереченні наводились аргументи щодо необґрунтованості вказаних у клопотанні ризиків та додавалось таке: службова характеристика прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 ; медичну довідку, видану хворому ОСОБА_13 ; копії ухвали слідчого судді ВАКС у справі 991/5207/21; копії ухвали слідчого судді ВАКС від 03.08.2021 у справі №991/5209/21; копії ухвали слідчого судді ВАКС від 03.08.2021 у справі №991/5208/21; 
		3. Обґрунтування позиції суду.
		3.1.  Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
		Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
		Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
		Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
		Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених 3 або 4 статті 183 цього кодексу.
		Частинами 4, 5 статті 182 КПК визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		Згідно з частиною 11 статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		Відповідно до частини 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Згідно з частиною 5 статті 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
		Частиною 7 статті 194 КПК визначено, що обов`язки, передбачені цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
		3.2. Слідчий суддя зазначає, що подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_4 відповідає формальним вимогам статті 184 КПК, в матеріалах справи міститься розписка підозрюваного про отримання такого клопотання 10.07.2025 о 11:28 год.
		Також належить зазначити, що кримінальне провадження №52022000000000144 від 17.06.2022 належить до предметної підсудності ВАКС відповідно до пункту 2 частини 5 статті 216 КПК з огляду на розмір завданої шкоди.
		3.3. Підставою застосування запобіжного заходу зокрема є набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.
		Частина 2 статті 191 КК передбачає кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Об`єктом цього злочину є відносини власності. Об`єктивна сторона: привласнення, розтрата чи заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Суб`єктом є тільки службова особа. Суб`єктивна сторона передбачає прямий умисел і корисливий мотив - одержання матеріальних благ для себе чи іншої фізичної або юридичної особи. Частина 5 статті 191 передбачає такі кваліфікуючі ознаки - вчинення у особливо великих розмірах або організованою групою. Тобто з об`єктивної сторони стаття 191 КК передбачає три різні форми вчинення злочину: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Привласнення - це незаконне безоплатне утримання майна, ввіреного винному, або майна, яке перебуває в його віданні на законній підставі. Розтрата - це незаконне безоплатне відчуження, використання, витрачання майна, яке було ввірене винному чи перебувало в його віданні (продаж, дарування, споживання, передача іншим особам тощо). Зловживання службовим становищем - це спосіб заволодіння майном, що означає, що така службова особа порушує свої повноваження і використовує владні організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного заволодіння чужим майном, водночас така особа ігнорувала покладені на неї функції, діяла на противагу ним, нехтувала службовими обов`язками чи хибно сприймала їх, тобто поводилась незаконно та невідповідно до її статусу.
		Згідно з частиною 5 статті 27 КК, пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення.
		Відповідно до положень частини 3 статті 15 КК замах на вчинення кримінального правопорушення є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
		КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).
		Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення ОСОБА_4 10.07.2025 повідомлення про підозру (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК), дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та наявність в його діянні ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 3 статті 15/частини 5 статті 191 КК, тому є неспроможними доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої підозри ОСОБА_4 .
		Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для доведення чи не доведення винуватості особи (що здійснюється судом при ухваленні вироку), а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
		3.4. Підставою застосування запобіжного заходу, серед іншого, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.
		3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду в клопотанні обґрунтовувався таким: «Так, відповідно до інформації з Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби України та з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи «Аркан» ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (дійсний до 27.07.2027), що може свідчити про можливість підозрюваного, усвідомлюючи ймовірність призначення йому покарання, пов`язаного з позбавленням волі, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду шляхом виїзду за межі України. 
		Оглядом інформації з мобільного телефону ОСОБА_7 встановлено, що під час листування у застосунку Signal 09.04.2021 останній одержав від ОСОБА_4 зображення «распорядок дня псковских десантников», у якому йшлося про напад на Україну. У відповідь на це зображення ОСОБА_7 написав ОСОБА_4 , що готовий брати участь у всіх «мероприятиях распорядка».
		Наведена переписка розкриває погляди підозрюваного ОСОБА_4 з приводу війни та вказує на його відношення до держави-агресора.
		З огляду на викладене, не можна виключати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду на території держави-агресора або на тимчасово окупованих нею територіях.
		Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.1997 Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.
		Ураховуючи вищенаведене сторона обвинувачення вважає за необхідне звернутися до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia N 71362/01 від 21.07.2003), у якому суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
		Наведені вище обставини, дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_4 .
		Згідно з поданою ОСОБА_4 декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2024 рік його доходи у тому ж році склали понад 1 189 400,00 грн., а доходи його дружини - понад 5 973 000,00 грн. Також підозрюваний задекларував грошові активи своєї дружини у вигляді грошових коштів в сумі 700 000,00 грн та 40 000,00 доларів США (на 31.12.2024 еквівалентно 1 681 560,00 грн). Станом на кінець звітного періоду ОСОБА_4 мав право користування автомобілем AUDI Q7, 2017 року випуску, а його дружина - LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE, 2020 року випуску (т. 2 арк. 169-177). 
		Все вищевикладене свідчить про фінансові та організаційні можливості ОСОБА_4 , за рахунок яких він може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі за кордоном».
		Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема суворістю можливого покарання.
		Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, за яке санкція статті передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, то тяжкість ймовірного покарання, нехай з урахуванням норм статті 68 КК (щодо призначення покарання за незакінчене кримінальне правопорушення та за кримінальне правопорушення, вчинене у співучасті з, врахуванням ступеню тяжкості вчиненого особою діяння, ступеню здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця, призначення покарання за вчинення замаху на кримінальне правопорушення не більше двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього кодексу, при призначенні покарання співучасникам кримінального правопорушення враховується характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні кримінального правопорушення) особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
		Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
		Також належить зазначити, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ), дія якого неодноразово продовжувалась і наразі Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 (затверджений Законом України №4356-IX від 16.04.2025) продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 07.08.2025 включно.
		Слідчий суддя бере до уваги, що у зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків, до яких відносяться чоловіки віком від 25 до 60 років. Однак наразі є території України, які тимчасово окуповані російською федерацією, й території, на яких ведуться бойові дії, для виїзду на які не потрібен закордонний паспорт), що потенційно посилює ступінь ризику переховування.
		Таким чином, слідчий суддя вважає, що враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та додані матеріали, а також майновий стан, є достатніми підстави вважати наявним ризик можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану.
		3.4.2. Ризик спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в клопотанні обґрунтовувався таким: «Під час досудового розслідування встановлено зв`язки ОСОБА_4 з службовими особами Держрезерву, з допомогою яких він координував питання щодо прийняття управлінських рішень, що, на думку співучасників, мали б створити умови для досягнення злочинного результату, зокрема щодо призначення ОСОБА_11 в.о. директора ДП «Хлібна база № 76».
		Також, ОСОБА_4 підтримує тісні зв`язки з працівником Служби безпеки України ОСОБА_14 , який, виходячи з матеріалів кримінального провадження, володів інформацією про замах на розтрату зерна Держрезерву, та під час обшуку розбив належний йому мобільний телефон, чим унеможливив доступ органу досудового розслідування до відомостей, що зберігались на вказаному мобільному терміналі.
		Оглядом інформації з мобільного телефону ОСОБА_4 виявлено його запити про пошук інформації в мережі Інтернет, які стосуються можливості розблокування мобільного пристрою та видалення інформації (зокрема «набу взлом айфон 12», «взломать пароль iphone 7» «cellebrite взлом», «удалить ватсат через icloud»). Таким чином, після документування злочинної діяльності та вилучення мобільного телефону у ОСОБА_7 підозрюваний ОСОБА_4 вживав заходів щодо подальшого приховування своєї співучасті у вчиненні замаху на злочин, у тому числі мав на меті знайти спосіб видалити своє листування, що стосується кримінального правопорушення. 
		Разом з тим, при вилученні мобільного телефону ОСОБА_4 , що здійснено під час обшуку за місцем його проживання, останній не надав пароль доступу до свого мобільного пристрою. У подальшому, після розблокування мобільного телефону ОСОБА_4 виявлено відсутність його листування, що мало місце до викриття детективами Національного бюро факту вивезення зерна пшениці. 
		Також, уже після припинення злочинних дій ОСОБА_4 активно шукав способи приховати свою та інших співучасників злочинну діяльність, про що свідчить листування з його мобільного телефону у застосунку Тhreema. Так, у зазначеному листуванні йде мова про оформлення документів «задніми числами», про інвентаризацію зерна на ДП «Хлібна база № 76» (без повідомлення представників НАБУ), а також про інші питання, що стосуються вилученого зерна пшениці).
		Таким чином, не виключено, що й на даний час ОСОБА_4 , використовуючи свої зв`язки як в Держрезерві, так і в правоохоронних органах, може вживати заходів щодо створення нових доказів своєї невинуватості з метою уникнення кримінальної відповідальності». 
		Слідчий суддя враховує, що наразі у справі №991/4314/22 колегією суддів ВАКС здійснюється судовий розгляд у кримінальному провадженні №52022000000000145 від 17.06.2022 (яке постановою прокурора САП ОСОБА_3  виділено з кримінального провадження №52020000000000525  від 19.08.2020 одночасно з кримінальним провадженням №52022000000000144 від 17.06.2022) щодо обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 27/частиною 3 статті 15/ частиною 5 статті 191 КК, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15/ частиною 5 статті 191 КК і частиною 1 статті 366 КК, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 3 статті 15/ частиною 5 статті 191 КК і частиною 1 статті 366 КК, у матеріалах якого вже зберігаються усі письмові і речові докази сторони обвинувачення, зокрема мобільні телефони осіб, яких орган досудового розслідування вважав причетними й до цього кримінального провадження, які досліджені експертним шляхом і оглянуті через надання тимчасового доступу. Будь-яких інших матеріалів, які б доводили існування цього ризику, не надано.
		З огляду на таке, слідчий суддя вважає недоведеним цей ризик.
		3.4.3. Ризик незаконного впливу на свідків та експертів у кримінальному провадженні в клопотанні обґрунтовувався таким: «У ході досудового розслідування отримано показання низки свідків та висновки експертів, що мають ключове значення у процесі доказування.
		ОСОБА_4 тривалий час працює в органах прокуратури, зокрема на посаду прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Харківської обласної прокуратури, а тому може мати досить широке коло знайомств серед працівників правоохоронних органів, що надає йому реальну можливість впливати на свідків кримінального правопорушення, що негативним чином у свою чергу впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та у подальшому в суді. 
		Зважаючи на досвід роботи в прокуратурі, а також зв`язки з працівниками інших правоохоронних органів, ОСОБА_4 може отримати достатньо інформації про особисте життя свідків, експертів і членів їхніх сімей, та надалі протиправно використовуючи ці відомості, може чинити на них незаконний вплив для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності, протиправно тиснути на них або членів їх сімей.
		Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про існування реального ризику у подальшому вжиття заходів ОСОБА_4 з метою впливу на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні.
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід також враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Оскільки згідно з вимогами ч. 4. ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. 
		За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		У зв`язку з наявністю такого ризику також обґрунтованим є покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками та експертами поза межами слідчих та процесуальних дій».
		Ризик незаконного впливу на свідка, іншого підозрюваного у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків та підозрюваних отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тобто ризик впливу на осіб існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань такими, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.
		Частиною 5 статті 194 КПК передбачено, що слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена, зокрема таких як «утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом» і «не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом».
		Тобто слідчий суддя має повноваження обмежити спілкування підозрюваного з будь-якою особою, але водночас належить їх конкретно визначити шляхом зазначення повних імен таких осіб.
		Разом з тим, враховуючи те, що в клопотанні не зазначено конкретний перелік свідків та експертів, а також те, що у справі №991/4314/22 під час судового розгляду у кримінальному провадження №52022000000000145 від 17.06.2022 вже розпочата і триває процедура допиту свідків, слідчий суддя вважає недоведеною вірогідність існування ризику можливого незаконного впливу підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності на свідків чи експертів у цьому кримінальному провадженні.
		3.4.4. Ризик чинити перешкоди кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід в клопотанні обґрунтовувався таким: «оскільки підозрюваний тривалий час працює в органах прокуратури, у нього наявні відповідні організаційні можливості, особисті та ділові зв`язки з працівниками правоохоронних органів, зокрема зі співробітником Служби безпеки України ОСОБА_14 .. Зазначені можливості та зв`язки ОСОБА_4 зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників та сторін кримінального провадження, штучного створення доказів своєї невинуватості.
		Свій статус та зв`язки, пов`язані із ним, а також особисті зв`язки ОСОБА_4 може також використовувати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності».
		Слідчий суддя ретельно дослідив обґрунтування цього ризику і висновує про недоведеність його існування з огляду на лише необґрунтовані припущення такого. Разом з тим, у подальшому цей ризик може виникнути на будь-якому етапі досудового розслідування чи судового розгляду справи, що вимагатиме належного обґрунтування.
		3.4.5. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення у клопотанні обґрунтовувався таким: «оглядом інформації з мобільного телефону ОСОБА_12 виявлено листування останнього з підозрюваним ОСОБА_4 , що стосується не тільки протиправного заволодіння зерном ДП «Хлібна база № 76», але й можливого вчинення інших кримінальних правопорушень. Так, зі змісту вказаного листування від 17.11.2020 вбачається, що ОСОБА_4 володів інформацією про стан справ на ДП «Хлібна база № 73», у тому числі щодо розкрадання зерна вагою близько 7000 тон. Наведене вказує на можливу причетність ОСОБА_4 до інших злочинів, що стосуються матеріальних цінностей суб`єктів господарювання, підпорядкованих Держрезерву, які вчинено та які ще можуть вчинятися». 
		Слідчий суддя зазначає, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження скоєного вимагає обґрунтування не абстрактними припущеннями щодо можливості таких подій згодом, а належного обгрунтування реальними фактами, які мають місце в об`єктивній реальності на основі реальних доводів. Окрім того, слідчий суддя враховує позицію сторони захисту про те, що в органу досудового розслідування упродовж 2021-2025 років вже були можливості прискіпливо встановити можливу причетність підозрюваного до вчинення інших кримінальних правопорушень.
		З огляду на таке, слідчий суддя вважає недоведеним існування цього ризику.
		3.5. Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши прокурора, захисника і підозрюваного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, доведених ризиків, а також таке:
		1) надані відомості свідчать про вагомість на цьому етапі досудового розслідування наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 3 статті 15/частиною 5 статті 191 КК;
		2) інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення відповідно до статті 12 КК класифікується як особливо тяжке, тобто у разі визнання підозрюваного винуватим йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років з конфіскацією майна, без можливості застосування інституту кримінального права щодо звільнення від покарання з випробуванням;
		3) наразі підозрюваному 35 років і відсутня інформація щодо його стану здоров`я, яка перешкоджає застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави;
		4) підозрюваний одружений, не має дітей, проте має на утриманні батька, який потребує піклування, що свідчить про достатньо високий ступінь міцності його соціальних зв`язків на території України;
		5) підозрюваний офіційно працює; 
		6) майновий стан підозрюваного та його родини є достатньо високим. Так, згіідно з поданою ОСОБА_4 декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2024 рік його доходи у тому ж році склали понад 1 189 400,00 грн., а доходи його дружини від здійснення підприємницької діяльності - понад 5 973 000 грн. Також підозрюваний задекларував грошові активи своєї дружини у вигляді грошових коштів в сумі 700 000,00 грн та 40 000,00 доларів США (на 31.12.2024 еквівалентно 1 681 560,00 грн). Станом на кінець звітного періоду ОСОБА_4 мав право користування автомобілем AUDI Q7, 2017 року випуску, а його дружина - LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE, 2020 року випуску;
		7) підозрюваний раніше не судимий, 
		вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж застава, нездатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного  ОСОБА_4 і виконання ним процесуальних обов`язків на цьому етапі досудового розслідування.
		3.6. Вирішуючи питання про визначення розміру застави для підозрюваного ОСОБА_4 достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК, слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в органі досудового розслідування чи суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою кримінальному провадженню.
		При вирішенні такого питання варто взяти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява №23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) зазначив, що, зокрема, гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок підозрюваного правопорушення, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрата застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його або її боку втекти. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.
		Тобто, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого боку- не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.
		У той же час КПК визначає саме слідчого суддю чи суд суб`єктом визначення розміру застави як запобіжного заходу, що ґрунтується на суддівському розсуді, тобто суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи.
		Відтак слідчий суддя зазначає, що в клопотанні належним чином не обґрунтовано та в судовому засіданні не доведено пропорційність запропонованого розміру застави у розмірі 3300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб будь-якими аргументами, які могли би бути враховані.
		Разом з тим при визначенні розміру застави слідчий суддя враховує доведеність лише одного ризику, факт обґрунтованої підозри у незакінченому замаху на вчинення кримінального правопорушення, характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, визначену органом досудового розслідування роль підозрюваного як пособника вчинення особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, яка є найменш суспільно небезпечною, що свідчить про наявність випадку, коли застава у межах пункту 3 частини 5 статті 182 КПК здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених обов`язків.
		Слідчий суддя вважає, що з урахуванням доведених обставин і наданих доказів, майнового стану підозрюваного, клопотання належить задовольнити частково із визначенням суми застави у максимально можливих межах пункту 3 частини 5 статті 182 КПК, тобто в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 3028 гривень, тому грошовий еквівалент розміру застави становитиме 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірним.
		Окрім іншого, слідчий суддя зазначає, що частина 5 статті 194 КПК містить припис щодо визначення обов`язку підозрюваного, обвинуваченого (без визначення строку дії такого обов`язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Окремо від цього слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або декілька обов`язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК).
		Тобто застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави безстроково забезпечуватиме виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, покладених на нього безпосередньо процесуальним законом - частиною 7 статті 42 КПК, - а також в межах строку досудового розслідування визначених ухвалою слідчого судді чи суду обов`язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу, які наведені у резолютивній частині ухвали.
		 
		Керуючись статтями 131, 132, 176-199, 309, 369-372, 532 КПК, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Задовольнити частково клопотання,
		2. Застосувати до  ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, яка має бути внесена самим підозрюваним чи іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (код 42836259, рахунок UA678201720355279004000096000 у Державній казначейській службі України міста Києва, призначення платежу: «Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, застава згідно з ухвалою ВАКС (номер справи, дата ухвали)».
		3. Покласти на підозрюваного  ОСОБА_4 до 14.09.2025 включно такі обов`язки:
		1) прибувати за кожною вимогою до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду;
		2) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи;
		3) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.
		Роз`яснити підозрюваному і заставодавцю, що якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свого неприбуття, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, та також в разі невиконання обов`язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, і прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Повний текст ухвали оголошений 21.07.2025.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1 ____________

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...