Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 351/43/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано судом: 22.07.2025. Зареєстровано: 22.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/351/126/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024096230000144

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		       Справа № 351/43/25
		        Номер провадження №1-кп/351/126/25 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		21 липня 2025 року м. Снятин
		 
		        Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:
		 
		               головуючого судді -                 ОСОБА_1 ,
		за участі:        секретаря -                         ОСОБА_2 ,
		               прокурорів -                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		представника потерпілої- ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
		захисника - ОСОБА_7 ,
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятин кримінальне провадження про обвинувачення:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стецева, Снятинського району, Івано-Франківської області та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, являється особою з ІІ групою інвалідності, раніше не судимого,- 
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю. 
		Кримінальний проступок вчинено за наступних обставин.
		Так, обвинувачений ОСОБА_6 29 листопада 2024 року о 15:30 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Сімейний міні-маркет» по АДРЕСА_1 , у якому свою підприємницьку діяльність здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_8 , у присутності працівників та відвідувачів вказаного торгівельного закладу, усвідомлюючи те, що він знаходиться в громадському місці, з хуліганських спонукань, прагнучи продемонструвати свою зневагу до існуючих норм та правил поведінки у суспільстві, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під видуманим приводом, пов`язаним із оплатою придбаних ним товарно-матеріальних цінностей, безпідставно влаштував словесний конфлікт із потерпілою ОСОБА_8 , під час якого голосно кричав, у грубій формі ображав її нецензурною лайкою, висловлював погрози в її сторону, у результаті чого порушив нормальну роботу вказаного закладу.
		Продовжуючи свої протиправні дії 29 листопада 2024 року обвинувачений ОСОБА_6 , маючи на меті пошкодити товарно-матеріальні цінності та майно, яке належало ОСОБА_8 , перекинув на підлогу лоток із яйцями та касовий апарат, які знаходилися на прилавку, а також дві скляні вітрини з солодощами, які знаходилися на холодильній камері, рукою розбив одну скляну вітрину з солодощами, а в подальшому, прямуючи до виходу із магазину, вирвав із кріплення монітор комп`ютера, по якому наніс один удар правою ногою. Після чого покинув приміщення магазину. 
		У результаті протиправних дій, обвинувачений ОСОБА_6 спричинив потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду у розмірі 11 979, 40 грн.
		Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні вину у вчиненому та заявлений цивільний позов визнав частково. Зазначив, що у приміщенні магазину придбав алкогольні напої, в подальшому виник конфлікт з потерпілою, в ході якого він розбив монітор та інші предмети, що були на прилавку. Визнав, що вживав нецензурну лексику по відношенню до потерпілої.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 просив суворо не карати ОСОБА_6 , оскільки обвинувачений вину у вчиненні хуліганських дій визнав. Заявлений цивільний позов визнав частково, а саме: майнову шкоду у сумі 4 000,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн.
		Незважаючи на часткове  визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, його вина підтверджується показаннями потерпілої, свідків, та іншими доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду кримінального провадження та поза всяким розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_6 .
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 суду пояснила, що наприкінці листопада 2024 року до магазину, де вона здійснює підприємницьку діяльність прийщов обвинувачений ОСОБА_6 , який придбав коньяк та продукти харчування. Присівши за столик у приміщенні магазину, почав розпивати куплений алкоголь. Через деякий час, коли необхідно було здійснити оплату за придбаний товар, останній відмовився розраховуватись та почав її ображати нецензурними словами. Скидав товар з прилавків та побив скляні вітрини з товаром, копав ногами касовий апарат. Після чого вона зателефонувала до поліції. Даний конфлікт призупинив роботу магазину. Завдані збитки не відшкодовані. Заявлений цивільний позов підтримала повністю. Обвинуваченого просила карати суворо. 
		Представник потерпілої, адвокат ОСОБА_5 зазначив, що вина обвинуваченого у вчиненому доводиться зібраними доказами, просив заявлений цивільний позов задоволити у повному обсязі,
		Свідок ОСОБА_9 суду показала, що працює продавцем у магазині «Сімейний міні-маркет», який належить ОСОБА_8 29 листопада 2024р., коли вона працювала, до магазину зайшов ОСОБА_6 . На його прохання йому зробили каву. Однак, за деякий час, обвинувачений почав суперечку через поданий рахунок, почав ображати ОСОБА_8 нецензурними словами, також почула звук розбитої вітрини. Зайшовши у продуктовий відділ магазину, вона побачила розбиту скляну вітрину, монітор та вагу, які були на підлозі. Робота магазину була припинена.
		Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні зазначила, що працює продавцем у магазині «Сімейний міні-маркет», який належить ОСОБА_8 . Наприкінці листопада 2024 року до магазину зайшов обвинувачений ОСОБА_6 та сів за столик. Потерпіла принесла йому до столика каву. Коли настав час розраховуватися, обвинувачений почав кричати та ображати ОСОБА_8 нецензурними словами. У ході словесного конфлікту, останній почав розкидати товар, розбив скляну вітрину, скинув монітор та вагу на підлогу. Після чого магазин припинив свою роботу.
		Також вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку підтверджується іншими доказами, які згідно ст. 358 КПК України досліджені судом:
		із витягу з ЄРДР вбачається, що 29 листопада 2024 року о 15:30 год., ОСОБА_6 перебуваючи у приміщенні магазину «Сімейний міні-маркет» по АДРЕСА_1 , у якому свою підприємницьку діяльність здійснює фізична особа-підприємець  ОСОБА_8 ,  у присутності працівників та відвідувачів вказаного торгівельного закладу, усвідомлюючи те, що він знаходиться в громадському місці, з хуліганських спонукань, прагнучи продемонструвати свою зневагу до існуючих норм та правил поведінки у суспільстві, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під видуманим приводом , пов`язаним із оплатою придбаних ним товарно-матеріальних цінностей, безпідставно влаштував словесний конфлікт із потерпілою ОСОБА_8 , під час якого голосно кричав, у грубій формі ображав її нецензурною лайкою, висловлював погрози в її сторону, у результаті чого порушив нормальну роботу вказаного закладу. Продовжуючи свої протиправні дії 29.11.2024 о 15:52год. ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні магазину «Сімейний міні-маркет» по вул. Січових Стрільців, 1 а в селі Стецева Коломийського району, Івано-Франківської області у присутності працівників та відвідувачів вказаного торгівельного закладу, маючи на меті пошкодити товарно-матеріальні цінності та майно, яке належало ОСОБА_8 , у процесі словесних образ перекинув на підлогу лоток із яйцями та касовий апарат, які знаходилися на прилавку, а також дві скляні вітрини з солодощами, які знаходилися на холодильній камері, рукою розбив одну скляну вітрину з солодощами, а в подальшому, прямуючи до виходу із магазину, вирвав із кріплення монітор комп`ютера, по якому наніс один удар правою ногою. Надалі ОСОБА_6 покинув приміщення магазину «Сімейний міні-маркет», тим самим припинивши свої хуліханські дії. У результаті протиправних дій ОСОБА_6 спричинив потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду у розмірі 11 979 грн. 40 коп.; 
		із протоколу огляду місця події від 29.11.2024р. та доданих до нього фототаблиць вбачаються пошкодження в приміщенні магазину «Сімейний міні-маркет», а саме: розкидані по підлозі продукти харчування, розбита вітрина, перекинутий монітор та касовий апарат;
		з оглянутого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що 29.11.2024р. о 15:52 год. ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні магазину «Сімейний міні-маркет» у присутності продавців та відвідувачів даного закладу, влаштував словесну суперечку з потерпілою ОСОБА_8 , в ході якої голосно кричав та ображав останню нецензурними словами. Продовжуючи свої протиправні дії, обвинувачений перекинув на підлогу лоток із яйцями та касовий апарат, які знаходились на прилавку, а також дві скляні вітрини з солодощами, які знаходились на холодильній камері, рукою розбив одну скляну вітрину з солодощами, а в подальшому, прямуючи до виходу із магазину, вирвав із кріплення монітор комп`ютера, по якому наніс удар ногою. 
		Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Згідно ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Згідно з приписами ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Суд, оцінивши здобуті у судовому засіданні докази, визнає їх, відповідно до ст.ст. 85,86 КПК України, належними та допустимими, оскільки вони зібрані у порядку ст. 93 КПК України, тому суд покладає їх в обгрунтування вироку.
		Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу, свідків та дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.
		За таких обставин, суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч.1 ст.296 КК України, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю. 
		Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення за ст. 296 ч.1 КК України, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_6 є кримінальним проступком. 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення такого правопорушення, його тяжкість, ступінь здійснення злочинних намірів, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, а також враховує роз`яснення, які містяться у Постанові Пленуму ВСУ №7від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. 
		Статтею 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Обставин, які обтяжують та пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом не встановлено.
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах не перебуває, згідно характеризуючих даних виданих виконавчим комітетом Снятинської міської ради, скарг та усних зауважень за місцем проживання на ОСОБА_6 до виконкому не надходило, є інвалідом ІІ групи.
		Судом встановлено, що у ОСОБА_6 відсутні щире каяття та визнання всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення. 
		Враховуючи відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання обвинуваченому, з урахуванням особи обвинуваченого, характеру вчиненого ним кримінального проступку, його спосіб життя, суд вважає, за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.296 КК України  у виді трьох років пробаційного нагляду з покладенням на нього відповідних обов`язків, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
		На думку суду, призначене покарання є справедливим та законним, з врахуванням всіх фактичних обставин по справі у їх сукупності.
		Потерпілою було заявлено цивільний позов, в якому вона просила стягнути з обвинуваченого на її користь 10 835,80 грн. матеріальної шкоди, 25 000,00 грн. моральної шкоди, завданої неправомірними діями обвинуваченого та витрати про надання правової допомоги в розмірі 21 000,00 грн.
		Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
		Згідно ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред"явити цивільний позов до обвинуваченого.
		Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Від неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_6 потерпіла ОСОБА_8 зазнала певних незручностей, моральних переживань, погіршення загального стану здоров"я, що спричинило необхідність звернутись до лікаря за медичною допомогою.
		Однак, розмір моральної шкоди, яку визначила потерпіла ОСОБА_8 , на думку суду є завищеним та не відповідає фактичним обставинам справи та наданим доказам, не відповідає реально спричиненій шкоді та наслідкам, що настали. 
		З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення моральної шкоди з обвинуваченого на користь потерпілої у сумі 10 000,00 грн.
		Позовна вимога потерпілої щодо стягнення матеріальної шкоди підлягає до задоволення, оскільки вартість пошкодженого товару та скляних вітрин підтверджується накладними, які містяться в матеріалах справи.
		Суд, вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
		Главою 8 КПК України визначено процесуальні витрати у кримінальному провадженні, ст. 120 КПК України до них віднесено витрати на правову допомогу. Зокрема, ч. 2 ст. 120 КПК України передбачено, що витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, відповідач.
		У разі ухвалення обвинувального вироку, відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілої всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), обсягу наданих послуг, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності.
		Верховний Суд у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, обсяг наданих послуг та витрачений адвокатом час.
		Відтак, суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
		Витрати на залучення експерта відсутні.                          
		Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 376, 381, 382,394 КПК України,суд, -
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та  призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років пробаційного нагляду з покладенням на нього таких обов`язків:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
		3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_8 - 10 835 (десять тисяч вісімсот тридцять п`ять) грн. 80 коп. завданої матеріальної шкоди та 10 000 (десять тисяч ) гривень завданої моральної шкоди.
		Стягнути ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_8 - 8 000 (вісім тисяч ) грн. 00 коп. витрат на надання правової допомоги.
		В решті позовних вимог - відмовити.
		Речовий доказ: оптичний DVD-R диск, на якому міститься відеозапис із камер відеоспостереження магазину «Сімейний міні-маркет», що по вул. Січових Стрільців,1а Коломийського району, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		       Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд у строк 30 днів з моменту його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		       Головуючий                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...