Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/169/25 (208/67/25) : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник; про стягнення заробітної плати.
Надіслано судом: 21.07.2025. Зареєстровано: 23.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2025.
Дата набрання законної сили: 12.08.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		14.07.2025 Справа №905/169/25 (208/67/25)
		 
		Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В. 
		при секретарі судового засідання Кравець А.Є. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи 
		за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 
		до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519) 
		про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, - 
		 
		в межах справи № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ, - 
		 
		представники учасників справи не з?явились  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі № 905/169/25 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; вирішені інші процедурні питання. 
		На офіційній сторінці Верховного суду веб-порталу Судова влада України опубліковано 26.03.2025 оголошення № 75623 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ. 
		01.05.2025 до господарського суду від Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшла цивільна справа № 208/67/25 (№ провадження 2/208/1955/25) за позовом ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" середнього заробітку за час затримки розрахунку (вх.№ 3067/25) для розгляду в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ". 
		За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи № 905/169/25 (208/67/25) та на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.05.2025 передано на розгляд судді Величко Н.В. 
		Ухвалою господарського суду від 06.05.2025 прийнято до свого провадження цивільну справу № 208/67/25 для розгляду в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ; постановлено справу № 905/169/25 (208/67/25) розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 17.06.2025; визнано явку представників сторін не обов`язковою; встановлено учасникам справи строк для вчинення дій процесуального характеру та вирішено інші процедурні питання. 
		Ухвалою суду від 17.06.2025 відкладено розгляд справи на 14.07.2025; витребувано від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, що містить усі відомості певного актового запису цивільного стану, зміни та іншу інформацію, унесену до нього, або відомості про відсутність такого запису щодо позивача; встановлено сторонам строк до 07.07.2025 для виконання вимог ухвали від 06.05.2025 у повному обсязі; вирішено інші процедурні питання. 
		Процесуальні документи суду направлялись позивачу рекомендованою поштою на адресу вказану у позовній заяві, проте поштові відправлення повернулись без вручення адресату з відміткою АТ Укрпошта адресат відсутній за вказаною адресою, у зв`язку з чим для ОСОБА_1 на офіційному сайті Господарського суду Донецької області веб-портала Судова влада України оприлюднені відповідні оголошення. Відповідач повідомлений про розгляд справи в системі "Електронний суд". 
		З огляду на приписи статей 120, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України, позивач та відповідач вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.
		Також, всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України "Про доступ до судових рішень". 
		У рішеннях Європейського суду з прав людини, останній неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Також Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. 
		Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень. Більше того, позивач має цікавитись ходом розгляду даної справи судом, оскільки саме він ініціював вказане судове провадження. 
		У судовому засіданні 14.07.2025 сторони участі не приймали. 
		Позивач предмет чи підстави позову не змінював, додаткових доказів не подавав.
		Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини суд не повідомив. У той же час 03.07.2025 через підсистему Електронний суд від відповідача надійшли додаткові пояснення з додатками згідно переліку (вх.№ 01-41/6629/25), в яких зазначено, що згідно даних боржника, середньоденний заробіток ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на дату звільнення складає 2305,61 грн. Також зазначає, що 27.11.2024 в примусовому порядку ним виконано рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області № 235/5134/24 про стягнення заробітної плати. 
		07.07.2025 від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за супровідним листом № 21738/25265-10-25/15.1 від 04.07.2025 надійшли витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з якими станом на теперішній час зміну імені та смерть вказаної особи не виявлено.
		Згідно з частиною 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
		Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, явку представників сторін у судове засідання суд не визнавав обов`язковою, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених процесуальним законодавством, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, заяви по суті спору є сформованими, визначений процесуальним законом строк розгляду справи спливає, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
		Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі  КузПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. 
		Згідно з частиною 4 статті 7 КУзПБ у разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду. 
		Позивачем не надано суду письмові пояснення щодо звернення/не звернення до господарського суду із заявою про грошові вимоги до боржника з таким самим предметом як у цьому спорі в порядку ст. 45 КУзПБ в межах справи № 905/169/25. Судом таких обставин не встановлено.
		Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. 
		Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне. 
		Як встановлено судом і не оспорюється сторонами, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) він працював в ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» в період з 07.08.2023 по 02.05.2024, був звільнений за власним бажанням.
		З часу припинення трудових відносин, всупереч ст. 116 КЗпП України, відповідачем своєчасно не здійснено остаточного розрахунку з позивачем, що зумовило звернення ОСОБА_1 до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» заборгованості по заробітній платі.
		Згідно рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29.07.2024 по справі № 235/5134/24 (провадження № 2/235/1395/24) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за травень 2024 року в сумі 102235,33 грн. без утримання податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. 
		Вказане судове рішення сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили 29.08.2024, про що свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень України офіційного веб-сайта Судова влада України.
		Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 
		Таким чином, обставини, встановлені Красноармійським міськрайонним судом Донецької області у рішенні від 29.07.2024 у справі № 235/5134/24 мають преюдиційний характер і повторному доведенню не потребують. 
		З наданих до матеріалів справи доказів встановлено, що згідно платіжних інструкцій № 4432 від 27.11.2024 на суму 49073,11 грн. та № 4406 від 22.11.2024 на суму 53162,22 грн. заборгованість у сумі 102235,33 грн. сплачена позивачеві під час примусового виконання судового рішення у виконавчому провадженні № 76233638.
		Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом та просить стягнути з ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.07.2024 по 27.11.2024 у сумі 102235,33 грн., виходячи з середньоденної заробітної плати в сумі 2535,61 грн. 
		Відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні визначена ст. 117 КЗпП України.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. 
		Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні, факт проведення з ним остаточного розрахунку та встановлення вини.
		Згідно статті 233 КЗпП України Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
		Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
		Для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
		Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищого у порядку підлеглості органу.
		З цим позовом позивач звернувся до суду в системі "Електронний суд" 30.12.2024, через майже один місяць після виплати йому сум, стягнутих за судовим рішенням у справі № 235/5134/24, тобто з дотриманням встановленого законодавством строку.
		Суд бере до уваги, що якщо між роботодавцем та колишнім працівником виник спір про розміри належних звільненому працівникові сум, то в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування (тобто, зазначене в частині першій статті 117 КЗпП України). Відтак, у цьому випадку законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов`язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює можливість відповідальності роботодавця протягом усього періоду прострочення. 
		Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення. 
		Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 810/451/17 (провадження № 11-1210апп19). 
		Як зазначає позивач, а відповідач не оспорює, час затримки розрахунку при звільненні починається з 02.07.2024 року і закінчується 27.11.2024, та становить 107 робочих днів. 
		Відповідно до наведеного позивачем розрахунку середній заробіток позивача за 1 робочий день становить 2535,61 грн. (9657,90+6745,54 / 21+22), а загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки за підрахунком позивача становить 271310,27 грн. (2535,61 грн. х 107 р.д.), втім з урахуванням співмірності заявляє до стягнення 102235,33 грн. 
		При здійсненні розрахунку позивач використовував індивідуальні дані з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що веде Пенсійний фонд України (довідки форми ОК-5).
		Суд бере до уваги, що згідно з трудовим законодавством України, при звільненні працівника виплата заробітної плати здійснюється після утримання з неї податків та зборів. Це означає, що роботодавець зобов`язаний утримати з нарахованої заробітної плати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовий збір та інші обов`язкові платежі, передбачені законодавством, а потім виплатити працівникові вже чисту суму.
		Як встановлено судом з наданої відповідачем довідки від 03.07.2025, ОСОБА_1 (ІПН № НОМЕР_2 ), таб. № 26576, працював на підприємстві з 07.08.2023 по 02.05.2024 та його середньоденний заробіток на дату звільнення склав 2305,61 грн. (59945,74 грн. (нарахована заробітна плата за березень-квітень 2024 року) / 26 р.д. (робочі дні у березні 2024 року (21) та квітні 2024 року (5) = 2306,61 грн.). 
		За правилами пункту 2 розділу II Порядку №100, при визначенні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, врахуванню підлягають виплати за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення. 
		Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. 3 п. 4 Порядку).
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд не може погодитись із ним, оскільки позивач в своєму розрахунку виходив з того, що ним у березні та квітні 2024 року було відпрацьовано 21 та 22 дні відповідно, в той час коли за інформацією відповідача-роботодавця позивач відпрацював 21 та 5 робочих дні відповідно. Також не зрозуміла природа сум 9657,90 грн. та 6745,54 грн., які позивач використовує в розрахунку середньоденного заробітку. Позивач не подавав відповіді на додаткові пояснення позивача (документ сформований в системі "Електронний суд" 03.07.2025), відомості наданої ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" довідки від 03.07.2025 про середньоденний заробіток позивача на дату звільнення не оспорив та доказів на їх спростування не надав.
		Тобто суд визнає наданий позивачем розрахунок середнього заробітку методологічно не вірним та не обґрунтованим, оскільки матеріалами справи не підтверджується фактично відпрацьовані дні за 2 місяці, що передують даті звільнення, а саме 21 робочий день у березні 2024 року та 22 робочих дні у квітні 2024 року. 
		Зробивши власний перерахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку за період 02.07.2024-27.11.2024, виходячи з даних відповідача-роботодавця, суд дійшов висновку, що середній заробіток позивача за заявлений ним період становить 246700,27 грн. (2305,61 грн. х 107 к.д.). 
		В свою чергу суд керується приписами ч. 2 ст. 237 ГПК України, якою унормовано, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Відтак, до стягнення підлягає середній заробіток за час затримки при звільненні у пред`явленій до стягнення сумі - 102235,33 грн. 
		Враховуючи, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів виплати повністю чи частково середнього заробітку позивачу, пред`явлені позовні вимоги суд задовольняє.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України відшкодування судового збору покладається повністю на відповідача. 
		Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, - 
		 
		ВИІРШИВ:
		 
		Позовні вимоги задовольнити. 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 102235,33 грн. та відшкодування сплаченого судового збору в сумі 968,96 грн. 
		Після набрання рішенням законної сили видати наказ. 
		Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Рішення підписано 21.07.2025. 
		 
		 
		Суддя Н.В. Величко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...