Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/7107/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 23.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2025.
Дата набрання законної сили: 15.07.2025
Номер судового провадження: 51-426км25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024142390000389

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 липня 2025 року
		м. Київ
		справа № 462/7107/24
		провадження № 51-426км25
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
		головуючого                                              ОСОБА_1 ,
		суддів                                                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                   ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року щодо
		ОСОБА_6 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Олександропілля Сєвєродонецького району Луганської області, який проживає у АДРЕСА_1 ,
		засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК, і
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Залізничного районного суду міста Львова від 19 вересня 2024 року  ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.  2 ст. 309 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
		На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Залізничного районного суду міста Львова від 03 червня 2024  року та призначено остаточне покарання у виді позбавленні волі на строк 1 рік 1 місяць.
		Вирішено інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
		Ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року вирок місцевого суду в частині призначення покарання змінено.
		Вирішено вважати засудженим ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.
		Вирок Залізничного районного суду міста Львова від 03 червня 2024 року вирішено виконувати самостійно.
		В решті вирок місцевого суду залишено без змін.
		Судами попередніх інстанцій ОСОБА_6 визнано винуватиму незаконному придбанні та зберіганні без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за ст. 309 КК, психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP масою 0,1709 г, яку у нього було виявлено 08 серпня 2024 року працівниками поліції.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала 
		У касаційній скарзі прокурор посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		На обґрунтування касаційних вимог прокурор стверджує, що під час призначення покарання засудженому апеляційний суд не врахував того, що ОСОБА_6 вдруге засуджений за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК, а також факт його в період іспитового строку за попереднім вироком. Стверджує, що апеляційний суд не дотримався вимог ч. 3 ст. 78 КК та ч. 1 ст. 71 КК. Зазначає, що призначення засудженому штрафу є м`якшим від покарання, призначеного за попереднім вироком, та не матиме належного впливу на засудженого.
		Позиції учасників судового провадження
		В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги касаційної скарги, просив її задовольнити.
		Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися.
		Мотиви суду
		Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення прокурора, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.
		Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 309 КК за обставин, встановлених у вироку місцевого суду, що ґрунтуються на доказах, досліджених у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, у касаційній скарзі не оспорюються.
		У касаційній скарзі прокурор висловлює незгоду із призначенням засудженому апеляційним судом основного покарання у виді штрафу та незастосуванням положень ст. 71 КК.
		Із доводами про м`якість призначеного засудженому основного покарання у виді штрафу колегія суддів не погоджується.
		Як вбачається з вироку місцевого суду, цей суд призначив ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 309 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік та на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків призначив остаточне покарання у виді позбавленні волі на строк 1 рік 1 місяць.
		Суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу винного, який раніше судимий, неодружений, офіційно непрацевлаштований, на обліку у диспансерах не перебуває, негативних характеристик з місця проживання щодо нього не встановлено.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , було визнано щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання, встановлено не було.
		Під час апеляційного перегляду вироку місцевого суду апеляційний суд змінив рішення цього суду в частині призначеного покарання та призначив ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 309 КК покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
		Таким чином під час обрання ОСОБА_6 більш м`якого іншого альтернативно визначеного санкцією ч. 2 ст. 309 КК основного покарання у виді штрафу суд апеляційної інстанції врахував відомості, встановлені місцевим судом, а також наявність двох пом`якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих.
		Водночас аргументи прокурора про незастосування апеляційним судом положень ст. 71 КК заслуговують на увагу.
		Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
		Згідно із ч. 1 ст. 71 КК якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. 
		Частиною 4 ст. 71 КК передбачено, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
		За правилами ч. 3 ст. 72 КК основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю кримінальних правопорушень і сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.
		Суд неодноразово наголошував у постановах, що у разі засудження особи за кримінальне правопорушення, вчинене у період іспитового строку за попереднім вироком, визначеним у порядку статей 75, 79, 104 КК, та призначення покарання, яке згідно із ч. 3 ст. 72 КК за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосувати вимоги ст. 71 КК і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У такому випадку суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком і покарання за новим вироком та ухвалює рішення про їх самостійне виконання.
		Окрім цього касаційним судом сформована стала практика про те, що у випадку вчинення особою кримінального правопорушення під час іспитового строку, покарання, від якого вона була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком. Тобто звільнення від покарання з випробуванням не вважається невід`ємною частиною покарання, призначеного попереднім вироком, а лише способом виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у випадку вчинення нового кримінального правопорушення під час іспитового строку.
		Наведений підхід відображено у постановах від 07 травня 2025 року у справі № 522/15810/22, від 14 вересня 2021 року у справі № 127/25037/17, від 30 вересня 2021 року № 641/5122/19, від 21 травня 2019 року у справі № 266/3940/16-к, від 14 серпня 2019 року № 127/4760/18.
		У цьому провадженні апеляційний суд не врахував вищезазначеної позиції. 
		Вироком Залізничного районного суду міста Львова від 03 червня 2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік та на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
		08 серпня 2024 року, тобто в період іспитового строку, ОСОБА_6 вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК, за яке його було засуджено вироком від 19 вересня 2024 року.
		Незважаючи на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК, ОСОБА_6 вчинив у період іспитового строку за попереднім вироком, апеляційний суд, змінюючи вказаний вище вирок у частині призначеного покарання, призначив останньому покарання за це кримінальне правопорушення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, і постановив, що вирок Залізничного районного суду міста Львова від 03 червня 2024 року підлягає самостійному виконанню, чим неправильно застосував кримінальний закон.
		Враховуючи викладене, ухвалу апеляційного суду потрібно скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Під час нового апеляційного розгляду суду необхідно врахувати наведене у цій постанові та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.
		Керуючись статтями 433, 436 - 438, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
		Ухвалу Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2024 рокущодоОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                              ОСОБА_2                                 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...