Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/10366/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано судом: 23.07.2025. Зареєстровано: 24.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2025.

Номер судового провадження: 2/753/7958/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		справа № 753/10366/25
		провадження № 2/753/7958/25
		З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 липня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва в складі: 
		головуючого - судді Коренюк А.М. 
		при секретарі Начичко І.Ю.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, суд -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 у травні 2025 року звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
		Позов мотивований тим, що 11 листопада 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 прийнята постанова № 662 про притягнення його ( ОСОБА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КпАП України, накладено штраф у розмірі 17 000 грн. 00 коп. згідно з постановою про застосування штрафу.
		 12 листопада 2024 року він добровільно, без виконавчого провадження, сплатив штраф в сумі 17 000 грн. 00 коп.
		30 грудня 2025 року Дарницький районний суд м.Києва по справі за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правпорушення від 11 листопада 2024 року скасував постанову № 662 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КпАП України, із закриттям провадженні по справі.
		Вважає, що після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування адміністративно штрафу кошти, які він, як платник, сплатив на виконання цієї постанови, знаходяться у Державному бюджеті України без достатньої правової підстави, тому повернення йому таких коштів стосується захисту його майнових прав. Відтак, суму штрафу, перераховану до бюджету на підставі постанови про застосування такого стягнення, яку надалі визнав протиправною та скасував адміністративний суд, підлягають стягненню на користь платника згідно зі статтею 1212 ЦК України як безпідставно утримувану. На такі правовідносини приписи ЦК України про відшкодування шкоди та Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до Державного та місцевих бюджетів України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787) не поширюються, а тому просить стягнути з Державного бюджету України на його користь 17 000 грн. 00 коп. сплаченого ним 12 листопада 2024 року штрафу, із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду  від 08 серпня 2023 року у справі № 910/5880/21.
		Позивачем понесені судові витрати: судовий збор - 1 211 грн. 20 коп.
		В судове засідання позивач не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення, що підтверджується зворотнім повідомленням рекомендованого листа, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності з підтриманням позовних вимог, просив їх задовольнити, посилаючись на положення ст.1212 ЦК України.
		Відповідач, третя особа в судове засіданняне з`явивились, про час та місце розгляду справи повідомлені згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судової влади України (суду).
		Відзив на позов відповідачем не поданий.
		Третьою особою подано відзив на позов від 17.06.2025 року, у якому Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві просить відмовити у позові позивачу, вважаючи, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права, який регулюється Порядком № 787, та визначає спосіб захисту порушених прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах і шляхи відновлення становища, яке існувало до їхнього порушення. 
		Вввжає, що питання про повернення суми сплаченого адміністративного штрафу слід вирішувати у позасудовому порядку на підставі подання органу, що контролює справляння надходжень бюджету. Спосіб захисту, який визначений у Порядку № 787, є відмінним від порядку відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями органу державної влади, тому немає підстав для відновлення становища позивача шляхом повернення платнику штрафу сплачених коштів у порядку статті 1212 ЦК України.
		Відповідь на відзив не подано.
		Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
		Згідно положень п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за вказаною адресою місця проживання, а відтак за матеріалами справи відповідач вважається належно повідомленим про час розгляду.
		Судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача. 
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
		Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
		Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
		Наведені обставини свідчать, що сторони, третя особа завчасно повідомлені про розгляд справи судом.
		Виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.
		Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, вид судочинства - спрощеного провадження, вжиті судом заходи щодо направлення сторонам повідомлення про час та місце розгляду справи, копії позовної заяви з додатками до відповідача, із роз`ясненим правом надання відзиву на позов, суд визнав можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення за відсутності сторін згідно поданої позивачем заяви.
		Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
		Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
		Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
		Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
		Судом встановлено, що 11 листопада 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 прийнята постанова № 662 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КпАП України, на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000 грн. 00 коп. згідно з постановою про застосування штрафу (а.с.9).
		 12 вересня листопада 2024 року ОСОБА_1 добровільно, без виконавчого провадження, сплатив цей штраф у повному обсязі, що підтверджується платіжною квитанцією (а.с.23), а також підтьвердженням про сплату штрафу ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.22).
		30 грудня 2025 року Дарницький районний суд м.Києва по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правпорушення від 11 листопада 2024 року скасував постанова № 662 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КпАП України, із закриттям провадженні по справі (а.с.10-19).
		Безпідставним є твердження третьої особи про те, що позивач мав звернутись до органу, якому позивач перерахував кошти. Такий аргумент суперечить пункту 5 Порядку № 787, згідно з якими Казначейство України за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Доводи не вказують на обставини, що можуть перешкоджати позивачеві безпосередньо звернутися до суду для повернення з Державного бюджету України відповідних коштів, не спростовуючи надходження спірної суми (17 000 грн.) на рахунок за відповідним кодом класифікації доходів бюджету, отримувач: Казначейство України, ГУК у м.Києві/Даррни.р-н, назва послуги: бюджений платіж, призначення платежу: штраф, відсутність правових підстав для її утримання (а.с.23).
		Суд вважає, що позивач відповідно до ст.1212 ЦК України має право на повернення сплачених на підставі вказаної постанови 17 000 грн. 00 коп. Цьому праву кореспондує обов`язок відповідача вчинити дії, спрямовані на повернення коштів. Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Тому вона як учасник цивільних відносин є боржником у відповідному зобов`язанні та бере участь у цивільному процесі через орган державної влади - ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснює контроль справляння надходжень бюджету.
		Коли орган, який контролює справляння надходжень бюджету за відповідним кодом класифікації доходів бюджету в установлений законом строк не надає відповідне подання органу державного казначейства, платник може скористатись своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів (повернення надміру/помилково сплаченої суми) з Державного бюджету України.
		 У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (частини перша та друга статті 326 ЦК України).
		 Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України), яка діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України).
		Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина перша статті 170 ЦК України).
		Держава відповідає за своїми зобов`язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (стаття 174 ЦК України).
		З огляду на наведені приписи, а також ураховуючи те, що поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних правовідносинах, у спорі щодо стягнення суми адміністративного штрафу, яка утримується на казначейському рахунку органу державної влади без достатньої правової підстави, держава бере участь у матеріальних і процесуальних правовідносинах в особі її органу, який контролює справляння надходжень бюджету за відповідним кодом класифікації доходів бюджету. У спірних правовідносинах таким органом є ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		За змістом абзацу першого частини третьої статті 17 ЦК України орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.
		Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює  повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій (частина друга статті 45 БК України у редакції, чинній на час звернення до суду).
		Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (абзаци перший і п`ятий пункту 5 розділу І Порядку № 787).
		У випадках, встановлених Конституцією України та законом, особа має право звернутися за захистом цивільного права та інтересу до органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 17 ЦК України). Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду (абзац другий частини третьої статті 17 ЦК України).
		Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частини перша та друга статті 1212 ЦК України).
		Вимога про стягнення суми сплаченого позивачем адміністративного штрафу підлягає задоволенню з огляду на те, що суд в адміністративній справі скасував постанову про застосування такого штрафу, а тому позов на підставі статті 1212 ЦК України підлягає задоволенню, адже сплачену до Державного бюджету України суму адміністративного штрафу після того, як підстава такого перерахування відпала (зокрема у разі скасування адміністративним судом постанови про застосування такого штрафу), суд може стягнути на користь платника згідно зі статтею 1212 ЦК України як таку, що утримується у бюджеті без достатньої правової підстави, що узгоджується із правової позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/5880/21, провадження № 12-36гс22.
		Згідно з ч.ч. 5,6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-прівовнй акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Відповідно до ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. 
		Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. 
		Інші доводи сторін, які наведені у позові, відзиві на позов третьої особи, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
		Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
		Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Таким чином суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені. 
		Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення частини 1 статті 141 ЦПК України. 
		Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
		Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. 
		На підставі вищевикладеного, ст.1212 ЦК України, керуючись ст.ст. п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд -
		ВИРІШИВ :
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, - задовольнити.
		Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , 17 000 грн. 00 коп. - коштів сплаченого штрафу відповідно до постанови № 662 від 11.11.2024 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КпАП України, 1 211 грн. 20 коп. - судового збору, а всього - 18 211 (вісімнадцять тисяч двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Київського апеляційного суду.
		 
		 
		 
		 
		 
		СУДДЯ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...