Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/5629/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері.
Надіслано судом: 23.07.2025. Зареєстровано: 24.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2025.
Дата набрання законної сили: 22.07.2025
Номер судового провадження: К/990/9885/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 липня 2025 року 
		 
		м. Київ
		справа № 580/5629/24
		адміністративне провадження № К/990/9885/25  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
		розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 (колегія суддів у складі: головуючого судді Собківа Я.М., суддів Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.) у справі №580/5629/24 за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради, Виконавчого комітету Уманської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство культури та інформаційної політики України, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Благодійна організація «Благодійний фонд «Історико-культурний центр міста Умані», про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
		I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		1. ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Уманської міської ради, Виконавчого комітету Уманської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство культури та інформаційної політики України, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Благодійна організація «Благодійний фонд «Історико-культурний центр міста Умані», в якому просив:
		визнати протиправним та нечинним рішення 66 сесії Уманської міської ради VIII скликання від 29.03.2024 №10-66/8 «Про затвердження науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план міста Умань Черкаської області» з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів як складову частину Генерального плану міста Умань, затвердженого рішенням міської ради від 04.06.2002 № 1-4/24 та рішенням міської ради від 20.03.2013 № 4.11-35/6, яким його визнано таким, що є діючим та можливим для подальшого використання у вирішенні питань розвитку та містобудівного освоєння території до моменту затвердження нової містобудівної документації в частині обмеження охоронної зони пам`ятки «Могила цадика Нахмана» з пантеоном над могилою по вул. Григорія Косинки розмірами ділянки, на якій розташована;
		визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Уманської міської ради як замовника історико-архітектурного опорного плану міста Умань в частині ненадання виконавцю відомостей про затверджені в установленому порядку науково-проектною документацією зони охорони пам`ятки культурної спадщини «Могила цадика Нахмана 1811 р.»;
		зобов`язати Виконавчий комітет Уманської міської ради вжити заходів щодо замовлення та розроблення історико-архітектурного опорного плану міста Умань з урахуванням меж та режимів використання зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811 р.», затверджених наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 № 41.
		2. На обґрунтування вимог, позивач зазначає, що належні йому земельні ділянки знаходяться в місті Умань, в межах охоронних зон пам`ятки культури «Могила цадика Нахмана 1811р.», затверджених наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 №41, що свідчить про факт застосування оскаржуваного рішення, яким затверджено Історико-архітектурний  опорний план міста Умані, до правовідносин, що виникають між позивачем та органами влади з приводу володіння, користування та розпорядження належним йому нерухомим майном (зокрема, під час отримання містобудівельних обмежень, а також під час отримання позивачем дозволів на будівництво та реконструкцію на належній йому земельній ділянці). Позивач вважає, що згідно з частиною другою статті 264 КАС України він має право оскаржити ці рішення. Позивач доводить, що Виконавчим комітетом Уманської міської ради під час розроблення науково-проектної документації «Істрико-архітектурний опорний план міста Умані» не було включено до складу містобудівної документації охоронні зони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811р.», затверджені в межах повноважень наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 №41, з тих підстав, що на 175-й сторінці науково-проектної документації «Істрико-архітектурний опорний план міста Умані» визначено, що охоронна зона могили цадика Нахмана з пантеоном над могилою по вулиці Григорія Косинки обмежується розмірами ділянки, на якій розташована. Позивач звертає увагу, що для нього має особливе значення захист порушеного охоронюваного законом інтересу, в тому числі захист права на охорону культурної спадщини пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811р.», гарантованого нормами Конституції України, яке порушується шляхом зменшення правової охорони об`єкту культурної спадщини (його охоронних зон) та як наслідок фактичного знищення Старовинного кладовища, на якому розташована пам`ятка культури, внаслідок незаконного будівництва.   
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		3. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Уманської міської ради від 22.05.1992 № 10 землі по вул. Бєлінського, 1 в м. Умань (нині вулиця Григорія Косинки, 1) площею 0,4698 га віднесено до категорії земель історико-культурного призначення.
		4. Між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки було укладено Угоду про охорону і збереження культурної спадщини від 04.03.1994, у параграфі 1 якої встановлено, що кожна із Сторін вживатиме належних заходів для охорони і збереження культурної спадщини всіх національних, релігійних або етнічних груп (далі іменуються «Групами»), які проживають або проживали на її території і були такими жертвами Другої світової війни. Поняття «культурна спадщина», що стосується цілей цієї Угоди, означає культові заклади, місця історичного значення, пам`ятники, кладовища та меморіали загиблим, а також архівні матеріали, які мають до цього відношення.
		5. Указом Президента України від 07.06.1994 № 283/94 створено Історико-культурний центр на місці поховання духовного лідера брацлавських хасидів цадика Нахмана в місті Умані Черкаської області. 
		6. Уманським міськвиконкомом прийнято рішення від 14.07.1994 №264 «Про заходи на виконання Указу Президента України про створення історико-культурного центру у м. Умань», яким задоволено прохання іудейської общини брацлавських хасидів м. Умань про створення Історико-культурного центру на місці поховання духовного лідера брацлавських хасидів цадика Нахмана.
		7. Межі охоронних зон Історико-культурного центру було визначено рішенням Виконавчого комітету Уманської міської ради народних депутатів від 13.10.1994 № 375, яким зокрема, погоджено охоронну зону забудови історико-культурного центру в межах будинковолодінь по АДРЕСА_1.
		8. Рішенням Виконавчого комітету Уманської міської ради народних депутатів від 10.11.1994 №431 було зареєстровано Положення про Історико культурний центр, пунктом 1.7 якого визначено, що на території центру в межах охоронних зон будь-які земляні, будівельні, шляхові роботи можуть здійснюватися лише за погодженням з державними органами охорони пам`яток історії та культури, а також з громадою.
		9. Рішенням Черкаської обласної ради народних депутатів рішенням від 07.02.1995 №23 могилу цадика Нахмана 1811 року у м. Умані (вул. Бєлінського, біля буд. №1) було включено до Списку  пам`яток історії та культури області, що перебувають під охороною держави (реєстраційний номер 3940). Цю могилу було внесено до пам`яток історії та культури до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини» у 1995 році, однак вона з урахуванням норм пункту 3 розділу Х «Прикінцеві Положення», статті 1 Закону  України «Про охорону культурної спадщини» визнається пам`яткою.
		10. ОСОБА_1 є власником земельних ділянок, наданих для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,0301 га кадастровий номер 7110800000:02:005:0303 та загальною площею 0,0187 га, кадастровий номер 7110800000:02:005:0304, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Ці земельні ділянки знаходяться в місті Умань на території Історико-культурного центру міста Умані в межах Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань». 
		11. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 затверджений Список історичних населених місць України, до якого, зокрема, увійшло місто Умань Черкаської області. 
		12. Уманська міська рада рішенням від 04.06.2002 № 1-4/24 затвердила Генеральний план міста Умань.
		Рішенням Уманської міської ради від 20.03.2013 № 4.11-35/6 цей план визнано таким, що є діючим та можливим для подальшого використання у вирішенні питань розвитку та містобудівного освоєння території до моменту затвердження нової містобудівної документації.
		13. Виконавчий комітет Черкаської обласної ради народних депутатів рішенням від 07.02.1995 №23 затвердив науково-проектну документацію меж і режимів використання території та зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана.1811» на території історико-культурного центру на місці поховання духовного лідера Брацлавських хасидів цадика Нахмана у м. Умані.
		Затвердження меж та режимів використання зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Могила цадика Нахмана. 1811 р. покликане забезпечувати її збереження і належного функціонування як об`єкта культурної спадщини.  
		14. Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації наказом від 09.04.2021 № 41 затвердило межі та режими використання зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811 р.».
		Відповідно до науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання території та зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана. 1811» зона охорони знаходиться в межах: з заходу від домоволодіння по АДРЕСА_2 по межам домоволодінь по вулиці Володимира Мономаха; з півночі по вулиці Володимира Мономаха до перетину з провулком Толстого, від перетину з провулком Толстого по вулиці Перовської до перетину з вулицею Пушкіна; зі сходу від перетину вулиці Перовського з вулицею Пушкіна по вулиці Пушкіна до домоволодіння по вулиці Пушкіна, 47; з півдня від вулиці Григорія Косинки до вулиці Пушкіна по межам домоволодінь: АДРЕСА_2 та 8.
		Загальна площа зони охорони пам`ятки історії та культури місцевого значення «Могила цадика Нахмана. 1811 р.» становить 3,74 га. Цією науково-проектною документацією визначено площу охоронної зони забудови історико-культурного центру - 8,08 га.
		15. Пунктом 1.7 Положення №431 визначено, що на території Центру в межах охоронних зон, визначених його генеральним планом, будь-які земляні, будівельні, шляхові роботи можуть здійснюватися лише за погодженням з державними органами охорони пам`яток історії та культури.  
		Відповідно до підпункту 4.2.4 пункту 4.2 цього Положення науково-проектної документації режими використання території історико-культурного центру на місці поховання духовного лідера брацлавських хасидів цадика Нахмана у м. Умані зазначені в пункті 1.7 Положення про Історико-культурний центр в м. Умані Черкаської області, затвердженому рішенням Виконавчого комітету Уманської міської Ради «Про реєстрацію положення про Історико-культурний центр» від 10.11.1994 №431, а саме: на території Центру в межах охоронних зон, визначених його генеральним планом, будь які земляні, будівельні, шляхові роботи можуть здійснюватися лише за погодженням з державними органами охорони пам`яток історії та культури.
		16. У подальшому, Уманська міська рада рішенням від 29.03.2024 №10-66/8 «Про затвердження «Історико-архітектурного опорного плану міста Умань Черкаської області» затвердила науково-проектну документацію «Історико-архітектурний опорний план міста Умань Черкаської області» з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів, як складову частину Генерального плану міста Умань, затвердженого рішенням міської ради від 04.06.2002 № 1-4/24.
		Цією науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план міста Умані» було обмежено охоронні зони пам`ятки культури місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811 р.» розмірами ділянки, на якій розташована пам`ятка, що не враховує межі та режими використання охоронних зон пам`ятки, затверджені наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 № 41.
		17. Позивач вважаючи, що він, як власник нерухомого майна, є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано оскаржуваний нормативно-правовий акт, а також посилаючись на порушення охоронюваного законом інтересу, гарантованого нормами статей 13, 23, 50, 54 Конституції України, звернувся до суду.
		ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		18. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 17.10.2024 позов задовольнив.
		19. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, науково-проектна документації «Історико-архітектурний опорний план міста Умань Черкаської області» з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів щодо встановлення меж охоронних зон пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811 року» не відповідає нормам статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», оскільки при розробці науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план міста Умань Черкаської області» не було враховано межі та режими використання зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811 р.», які були затверджені наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 №41 на виконання вимог пункту 4 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		20. При цьому суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Виконавчого комітету Уманської міської ради вжити заходів щодо замовлення та розроблення історико-архітектурного опорного плану міста Умань саме з урахуванням меж та режимів використання зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811 р.», затверджених наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 №41.
		21. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 04.02.2025 скасував рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 і ухвалив нову постанову, якою у задоволенні позову відмовив.
		22. Відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції керувався тим, що судовими рішеннями у справі №580/1042/22, зокрема й постановою Верховного Суду від 20.06.2023, підтверджено, що наказ від 09.04.2021 № 41 «Про затвердження меж та режимів використання зон охорони пам`ятки місцевого значення м. Умань Черкаської області» є таким, що не набрав чинності у зв`язку з непроведенням його державної реєстрації в органах юстиції.
		23. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що зона охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811 р.» не була визначена у встановленому законом порядку до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від   28.04.2021 № 1423-IX (далі - Закон № 1423-IX). Після набрання чинності положеннями статті 33-4 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у редакції Закону №1423-IX наказ від 09.04.2021 №41 не підлягав державній реєстрації у зв`язку з його невідповідністю новим вимогам до переліку невід`ємних складових науково-проектної документації, якою встановлюються обмеження у використанні земель.
		24. Колегія суддів врахувала, що рішення Уманської міської ради від 29.03.2024 № 10-66/8 підлягатиме застосуванню до правовідносин, які виникатимуть між позивачем та органами влади з приводу володіння, користування та розпорядження належними йому земельними ділянками, розташованими в межах охоронних зон пам`ятки «Могила цадика Нахмана 1811 р.», зокрема під час отримання містобудівних умов та обмежень, дозволів на будівництво і реконструкцію об`єктів, розташованих на належних йому земельних ділянках. Відповідно, позивач має законний інтерес у тому, щоб визначені у затвердженому вказаним рішенням Історико-архітектурному опорну плані міста Умань межі охоронних зон пам`ятки відповідали статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		25. Стосовно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Уманської міської ради, колегія суддів вважала, що науково-проектна документація, затверджена наказом від 09.04.2021 № 41, не є такою, що визначала зону охорони пам`ятки культурної спадщини, встановлену в силу закону, тому правові підстави для задоволення позовних вимог, заявлених до Виконавчого комітету Уманської міської ради, також відсутні.
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВІВ ТА ПОЯСНЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
		26. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 і залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.10.2024.
		27. Як на підставу касаційного оскарження, позивач посилається на пункти 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України, неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		28. Підставою для визнання нечинним та протиправним оскаржуваного нормативно-правового акту, на думку скаржника, стала невідповідність нормативно-правового акту нормам статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Зокрема, зменшення охоронної зони пам`ятки «Могила цадика Нахмана» до розмірів ділянки, на якій остання розташована.
		29. Скаржник обґрунтовує порушення норм статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» тим, що в оскаржуваному нормативному акті не враховано і не відображено охоронних зон, визначених наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 №41. Також позивач стверджує про зменшення охоронної зони пам`ятки «Могила цадика Нахмана 1811р.» навіть по відношенню до 100-метрової охоронної зони, встановленої як мінімальна гарантія безпосередньо нормами частини другої статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		30. Позивач доводить, що судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права, викладених у статті 76, частині четвертій статті 78, статті 90 КАС України (не дослідження обставин набрання чинності наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 №41), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та призвело до порушення судами норм матеріального права.
		31. Виконавчий комітет Уманської міської ради у відзиві на касаційну скаргу просить суд залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що документів, які б свідчили про існування старовинного кладовища немає. Дослідження, що проводились на територіях цього району, не підтверджують жодного факту про наявність старовинного єврейського кладовища. 
		На думку Виконавчого комітету Уманської міської ради, у постанові від 20.06.2023 у справі №580/1042/22 визначено, що не проведення державної реєстрації та не оприлюднення наказу від 09.04.2021 №   41 свідчить, що такий наказ Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації не набрав чинності, тому обов`язку встановлювати факти, які вже встановлені в іншій справі, в суду апеляційної інстанції не було.
		32. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України у відзиві на касаційну скаргу підтримує касаційну скаргу позивача, а також зазначає, що на розгляд Міністерства культури та стратегічних комунікацій України матеріали історико-архітектурного опорного плану міста Умань Черкаської області, для отримання передбаченого пам`яткоохоронним законодавством погодження не подавалися. При цьому відсутність затвердженого історико-архітектурного опорного плану сприяє як порушенням законодавства про охорону культурної спадщини, що можуть призвести до невідворотних змін у вигляді та традиційному характері міського середовища, так і неможливості контролю Міністерством стану збереження характерного міського середовища, цінної історичної забудови та притягнення винних у порушенні законодавства про охорону культурної спадщини осіб до відповідальності.
		33. Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації у поясненнях на касаційну скаргу зазначає, що органом місцевого самоврядування на виконання законодавства в сфері містобудування розроблено історико-архітектурний опорний план м. Умань, в якому не відображено затверджену в установленому порядку науково-проектну документацію (наказ від 09.04.2021 № 41). Причини не відображення (не врахування) документації Управлінню невідомі, проте, зазначені дії, на думку Управління, можуть призвести невірного правового регулювання в сфері охорони культурної спадщини.
		34. Благодійна організація «Благодійний фонд «Історико-культурний центр міста Умані» у відзиві на касаційну скаргу погоджується з доводами касаційної скарги та зазначає, що затверджений Історико-архітектурний план не враховує необхідності захисту культурного середовища, а також збереження культурної спадщини, в той час як його затвердження спрямоване на надання можливості будівництва на території святині.
		VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		35. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
		36. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		37. Частинами четвертою і п`ятою статті 54 Конституції України передбачено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
		38. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи» від 20.09.2006 №165-V було ратифіковано Конвенцію про охорону архітектурної спадщини Європи від 03.10.1985, відповідно до статті 3 якої кожна Сторона взяла на себе зобов`язання зі збереження культурної спадщини. Держава в особі її органів влади та громадян зобов`язана забезпечувати на своїй території охорону об`єктів культурної спадщини та історичної спадщини, вживати заходи для здійснення обліку таких об`єктів, запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечувати їх захист, збереження та утримання, що, головним чином, спрямовано на захист суспільного (публічного) інтересу. 
		39. Згідно з преамбулою Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон № 1805-III) об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
		40. Відповідно до частини другої статті 2 Закону №1805-III до історичних об`єктів культурної спадщини відносяться окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих, визначні місця, пов`язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.
		41. Пунктом 3 розділу X «Перехідні положення» Закону №1805-III визначено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.
		42. Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		43. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI).
		Пунктами 4 та 5 частини першої статті 2 цього закону визначено, що планування і забудова територій - це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів.
		Пунктом 7 цієї норми передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1 Закону №3038-VI).
		44. Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону №3038-VI Генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини.
		45. Основною відмінністю планування та забудови територій населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, є розробка у складі генерального плану, як основного виду містобудівної документації на місцевому рівні, призначеного для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території такого населеного пункту, історико-архітектурного опорного плану. Розробка іншої містобудівної документації на місцевому рівні без розробки та затвердження в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану є такою, що не відповідає вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».   
		46. Статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 №2780-ХІІ передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів.
		47. Пунктом 5 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 (далі - Порядок №318, у редакції, чинні на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.  
		При цьому, відповідно до пункту 2 цієї постанови Міністерство  культури  і мистецтв,  Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування повинні були протягом  2002-2004  років  забезпечити визначення меж та режимів використання  історичних ареалів населених місць.
		48. Відповідно до абзацу третього пункту 16 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 (далі - Порядок №318, у редакції, чинні на час виникнення спірних правовідносин) місцеві містобудівні програми, містобудівна документація історичних населених місць затверджуються відповідними радами за погодженням з центральним органом охорони культурної спадщини, яким є Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, або уповноважених ним місцевих органів охорони культурної спадщини. 
		Зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації. Відомості про зазначені в історико-архітектурному опорному плані: об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території вносяться до Державного земельного кадастру в порядку, встановленому відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» як обмеження у використанні земель у сфері забудови. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися за результатами містобудівного моніторингу не частіше одного разу на рік.
		Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження генерального плану населеного пункту та Законом України «Про землеустрій», а якщо територія територіальної громади не обмежується територією одного населеного пункту, - у порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про землеустрій» для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану (частина тринадцята статті 17 Закону №3038-VI).
		49. Порядком розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №926 (далі - Порядок №926), визначено, що історико-архітектурний опорний план - науково-проектна документація, яка розробляється і затверджується у складі генерального плану населеного пункту, внесеного до Списку історичних населених місць України, згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», містить відомості про об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території; Внесення змін до плану зонування території, історико-архітектурного опорного плану та інших розділів комплексного плану, генерального плану населеного пункту здійснюється відповідно до процедури внесення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту, визначеної цим Порядком.
		50. Пунктом 40 цього Порядку визначено, що вихідними даними для генеральних планів та детальних планів території є об`єкти, пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони.
		51. Згідно з пунктом 42 Порядку №926 підготовчий етап включає формування замовником матеріалів затвердженої раніше інформації про об`єкти культурної спадщини та затверджені зони їх охорони в тому числі археологічні, їх території та зони охорони у разі їх затвердження.
		52. Відповідно до підпункт 4 пункту 43 Порядку № 926 під час розроблення генеральних планів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, здійснюється розроблення історико-архітектурного опорного плану відповідно до завдання, цього Порядку, державних будівельних норм та інших норм законодавства.
		Зазначені в історико-архітектурному опорному плані відомості є підставою для встановлення обмежень у використанні земель та враховуються під час розроблення планувальних рішень.
		53. У пунктах 56-58 Порядку №926 визначено, що історико-архітектурний опорний план розробляється для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у складі генерального плану населеного пункту. Під час розроблення історико-архітектурного опорного плану визначаються межі історичних ареалів та наносяться на його основне графічне креслення. У межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови.
		Одночасно з історико-архітектурним опорним планом населеного пункту до генерального плану населеного пункту під час затвердження в межах території територіальної громади можуть включатися відомості про правові режими використання історичних ареалів населених місць та межі та режими використання зон охорони пам`яток, які затверджені в установленому порядку відповідною науково-проектною документацією.
		Науково-проектну документацію щодо розроблення історико-архітектурного опорного плану, визначення режимів використання історичних ареалів, а також зон охорони пам`яток як взаємодоповнюючі документи доцільно замовляти, розробляти та затверджувати одночасно.
		54. Пунктом 59 Порядку №926 передбачено, що зміни до історико-архітектурного опорного плану можуть вноситься тільки одночасно із внесенням змін до генерального плану населеного пункту. 
		При цьому пунктом 9 цього Порядку встановлено, що внесення змін до містобудівної документації без попереднього проведення містобудівного моніторингу її реалізації не допускається. 
		55. Згідно з пунктом 62 Порядку № 926 в історико-архітектурному опорному плані зазначаються відомості про об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та за наявності буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та за наявності зони охорони пам`ятки; пов`язану з об`єктами культурної спадщини історичну забудову (значні і рядові історичні будівлі); землі історико-культурного призначення; місця втрачених будинків, споруд, оборонних укріплень, що мали важливе історичне або містобудівне значення; дисгармонійні будівлі та споруди; природоохоронні території та об`єкти, охоронювані археологічні території; за наявності режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та за наявності їх зони охорони.
		56. Наведені вище норми кореспондуються також з нормами законодавства, що діяло до набрання сили постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації». Зокрема, відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.
		57. За правилами пункту 67 цього Порядку експертиза проекту історико-архітектурного опорного плану проводиться у складі проекту генерального плану населеного пункту відповідно до Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №548 (далі - Порядок №548, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		58. Разом з тим, механізм здійснення розроблення, оновлення, внесення змін, погодження та затвердження проектів містобудівної документації на місцевому рівні включає звернення до відповідних органів виконавчої влади для визначення державних інтересів, проведення громадського обговорення та експертизи проекту містобудівної документації. 
		59. Пунктами 4, 5, 12 Порядку №318, відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини; межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць; визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури. 
		60. Обов`язкові вимоги до складу та змісту історико-архітектурного опорного плану населеного пункту встановлюють Державні будівельні норми Б.2.2-3:2021 «Склад та зміст історико-архітектурного опорного плану населеного пункту», затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 30.12.2021 № 367 (далі - ДБН Б.2.2-3:2021).
		61. Порядок затвердження меж та режимів використання зон охорони пам`яток передбачений пунктом 1.4 ДБН А.2.2-14-2016, пунктом 4.17 ДСТУ 8855:2019 і абзацом 6 пункту 5 статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Зокрема, вищевказаними нормативними документами визначаються розміри охоронних зон, а їх затвердження здійснюється органом охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації відповідно до пункту 4 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		У пункті 4.1 ДБН Б.2.2-3:2021 визначено, що історико-архітектурний опорний план виконують у складі генерального плану населеного пункту для всіх населених пунктів, що занесені до Списку історичних населених місць України.
		Відповідно до пункту 6.4 ДБН Б.2.2-3:2021 на історико-архітектурному опорному плані зображають, зокрема: нерухомі об`єкти всесвітньої спадщини, пам`ятки та об`єкти культурної спадщини усіх типів, видів та категорій обліку; щойно виявлені об`єкти культурної спадщини; території, які мають статус земель історико-культурного призначення; території пам`яток, історико-культурних заповідників, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території; межі історичних ареалів населеного пункту; межі буферних зон об`єктів всесвітньої спадщини, зон охорони пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, затверджених у встановленому законом порядку.
		62. Аналіз зазначених норм свідчить, що історико-архітектурний опорний план може включати в себе відомості як про пам`ятку культурної спадщини, так і про межі зони охорони пам`ятки культурної спадщини. При цьому, межі зон охорони пам`яток культурної спадщини підлягають зазначенню та зображенню в історико-архітектурному опорному плані виключно у тому випадку, якщо вони були затверджені у встановленому законом порядку.
		63. Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III.
		Статтею 1 цього Закону визначено, що об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.
		64. Відповідно до частини першої статті 32 Закону №1805-III (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення Уманської міської ради) з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та об`єктів всесвітньої спадщини визначаються зони охорони (охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару) і буферні зони.
		Межі та режими використання зон охорони визначаються науково-проектною документацією, що складається за результатами проведених досліджень.
		Рішення про затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання зони охорони приймається: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо зон охорони пам`яток національного значення, історико-культурних заповідників державного значення, історико-культурних заповідних територій; органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо пам`яток місцевого значення; історико-культурних заповідників місцевого значення.
		65.Таким чином, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації є контролюючим органом з питань охорони культурної спадщини, який в межах своїх повноважень видав наказ від 09.04. 2021 №41, який правомірно прийнято, що встановлено Верховним Судом у постанові від 20.06.2023 у справі №580/1042/22 (пункт 36).
		66. Як установлено судами, межі та режими використання зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811 р.» були визначені науково-проектною документацією «Визначення меж і режимів використання території та зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана», затвердженою рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 07.02.1995 №23, на території Історико-культурного центру на місці поховання духовного лідера Брацлавських хасидів цадика Нахмана у м. Умань (Указ Президента від 07.06.1994 №283/94)», виготовленої на замовлення Міжнародного Благодійного Фонду імені Рабі Нахмана з Бреславу.
		67. Наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 №41 затверджено межі та режим використання зон охорони пам`ятки історії місцевого значення "Могила цадика Нахмана 1811р".
		Протиправність і чинність цього наказу були предметом оскарження у справі № 580/1042/22, в якій Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 21.10.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023, у задоволенні позову відмовив. 
		Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення, послався на висновки Верховного Суду, сформульовані у постанові від 20.06.2023 у справі № 580/1042/22 про те, що наказ Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 № 1 «Про затвердження меж та режимів використання зон охорони пам`ятки місцевого значення м. Умань Черкаської області» не набрав чинності через не проведення державної реєстрації та не оприлюднення відповідачем відповідного наказу.
		Суд апеляційної інстанції, зважаючи на те, що межі зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811 р.», затверджені наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 № 41, який не набрав чинності, то такі межі не підлягали відображенню в Історико-архітектурному опорному плані міста Умань Черкаської області, затвердженому рішенням Уманської міської ради від 29.03.2024 № 10-66/8 «Про затвердження науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план міста Умань Черкаської області».
		68. Однак, суд касаційної інстанції не погоджується з цими висновками суду апеляційної інстанції з тих підстав, що у постанові від 09.04.2021 у справі № 580/1042/22, на яку покликається суд апеляційної інстанції, Верховний Суд також дійшов висновку, що невиконання суб`єктом владних повноважень заходів щодо оприлюднення нормативно-правового акту не може слугувати підставою для визнання його протиправним. 
		69. Важливим є встановлення судами обставин, що саме рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 07.02.1995 №23 була затверджена науково-проектна документація меж і режимів використання території та зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана.1811» на території історико-культурного центру на місці поховання духовного лідера Брацлавських хасидів цадика Нахмана у м. Умані, а наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 № 1 «Про затвердження меж та режимів використання зон охорони пам`ятки місцевого значення м. Умань Черкаської області», на який покликався суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення у цій справі, лише завершено юридичний процес затвердження охоронних зон пам`ятки, що також встановлено Верховним Судом у постанові від 20.06.2023 у справі №580/1042/22 (пункт 56). 
		70. Однак суд апеляційної інстанції у цій справі залишив поза увагою встановлені судами обставини у справі №580/1042/22 про те, що Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації правомірно видано наказ від 09.04.2021 №41, однак не дотримано процедури його оприлюднення.
		71. З преамбули цього наказу вбачається, що наказ видано відповідно до вимог статей 6, 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» із урахуванням рекомендації Архітектурно-містобудівної ради при управління містобудування та архітектури Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації.
		72. Пунктами 1, 2, 4-7, 9, 10, 14, 19 частини першої статті 6 цього Закону визначено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього; визначення меж територій пам`яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони; встановлення режиму використання пам`яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; забезпечення виготовлення, складання і передачі центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини наукової документації з описами та фіксацією об`єктів культурної спадщини, а в разі отримання дозволу на їх переміщення (перенесення) - демонтаж із них елементів, які становлять культурну цінність, з метою збереження; погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони; погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; подання пропозиції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України.
		73. Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації видало наказ від 09.04.2021 № 41 «Про затвердження меж та режимів використання зон охорони пам`ятки місцевого значення м. Умань Черкаської області» в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог статей 6, 32 Закону України  «Про охорону культурної спадщини». Це також підтверджується і висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 20.06.2023 у справі № 580/1042/22 та висновками судів у справі №580/9514/21.
		74. Статтею 32 Закону України  «Про охорону культурної спадщини» передбачені зони охорони пам`яток, буферні зони об`єктів всесвітньої спадщини, історичні ареали населених місць.
		Відповідно до частин першої, третьої та четвертої цієї норми з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.
		Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
		З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.
		Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.
		На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
		75. Ураховуючи, що визначення межі культурної спадщини пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811р.» відноситься до повноважень Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації і виходячи з наведених вище норм передує затвердженню науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план міста Умань Черкаської області», яка підлягає погодженню із Черкаською обласною державною адміністрацією та органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини з підстав знаходження на цій території історичного ареалу, колегія суддів дійшла висновку про протиправність оспорюваного рішення 66 сесії Уманської міської ради VIII скликання від 29.03.2024 №10-66/8 «Про затвердження науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план міста Умань Черкаської області», оскільки в цьому рішенні Уманська міська рада не врахувала рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 07.02.1995 №23, яким була затверджена науково-проектна документація меж і режимів використання території та зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана.1811» на території історико-культурного центру на місці поховання духовного лідера Брацлавських хасидів цадика Нахмана у м. Умані.
		76. Слід зазначити, що відповідно до положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень Міністерства культури та інформаційної політики України належить затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режиму використання історичних ареалів. Однак, як установлено судами, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження затвердження або зміни раніше визначених меж і режимів використання території та зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана.1811».
		77. Повноваження Міністерства визначені Положенням про Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 №885, відповідно до якого Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісними майновими комплексами державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» та Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ») та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах відновлення та збереження національної пам`яті, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей. 
		Відповідно до пункту 4 цього Положення Міністерство культури та стратегічних комунікацій України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за виконанням Закону України «Про охорону культурної спадщини», інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини.    
		78. Отже, у цьому випадку визначення межі культурної спадщини пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811р.» відноситься до повноважень Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації і виходячи з наведених вище норм передує затвердженню науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план міста Умань Черкаської області» та повинно враховуватись при розробці цієї науково-проектної документації, яка підлягає погодженню із Черкаською обласною державною адміністрацією та органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини з підстав знаходження на цій території історичного ареалу.
		79. Однак, як установлено судами, на розгляд до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України матеріали історико-архітектурного опорного плану міста Умань Черкаської області для отримання передбаченого законодавством погодження не подавалися. 
		80. Ураховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність оспорюваного рішення 66 сесії Уманської міської ради VIII скликання від 29.03.2024 №10-66/8 «Про затвердження науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план міста Умань Черкаської області».
		81. Колегія суддів також бере до уваги встановлені судом першої інстанції обставини в цій справі щодо невідповідності нормам статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план міста Умань Черкаської області» з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів щодо встановлення меж охоронних зон пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811 року».
		82. Колегія суддів також враховує, що Указом Президента України від 07.06.1994 № 283/94 було створено Історико-культурний центр на місці поховання духовного лідера брацлавських хасидів цадика Нахмана у місті Умані Черкаської області. Межі охоронних зон Історико-культурного центру було визначено рішенням Виконавчого комітету Уманської міської ради народних депутатів від 13.10.1994 № 375, однак, як свідчать матеріали справи, ці межі також не було враховано у спірному рішенні. 
		83. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішення 66 сесії Уманської міської ради VIII скликання від 29.03.2024 №10-66/8 «Про затвердження науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план міста Умань Черкаської області» підлягає скасуванню.
		84. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, помилково скасованим судом апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним і нечинним рішення 66 сесії Уманської міської ради VIII скликання від 29.03.2024 №10-66/8 «Про затвердження науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план міста Умань Черкаської області» та визнання протиправною бездіяльності  Виконавчого комітету Уманської міської ради, як замовника історико-архітектурного опорного плану міста Умань, в частині ненадання виконавцю відомостей про затверджені в установленому порядку науково-проектною документацією зони охорони пам`ятки культурної спадщини «Могила цадика Нахмана 1811 р.», однак за мотивами, викладеними у цій постанові.  
		85. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		86. Підсумовуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про те, що у зв`язку із неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статті 32 Закону України  «Про охорону культурної спадщини», постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі №580/5629/24 скасувати та залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.10.2024.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                А.А. Єзеров
		 
		Суддя                                                                                                    В.М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                    О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...