Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/19199/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано судом: 23.07.2025. Зареєстровано: 24.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2025.
Дата набрання законної сили: 23.07.2025
Номер судового провадження: К/990/18082/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 липня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 560/19199/24
		адміністративне провадження № К/990/18082/25  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Білоуса О.В.,  
		суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року (головуючий суддя Гонтарук В.М., судді - Біла Л.М., Моніч Б.С.) у справі за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,
		У С Т А Н О В И В:
		У грудні 2024 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу у сумі 24 039,60 грн.
		Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 8 січня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 кошти у рахунок погашення податкового бору у сумі 24039,60 грн.
		Не погоджуючись із рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 8 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали, з огляду на наявні недоліки апеляційної скарги, заявника зобов`язано надати до суду оригінал документа про сплату судового збору у розмірі 4542 грн.
		Копію ухвали відповідачем отримано 26 березня 2025 року о 21:20, що підтверджено Довідкою про доставку електронного листа від 27 березня 2025 року.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повернуто, у зв`язку з тим, що недоліки апеляційної скарги скаржником у строк визначений судом не усунуто та не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, інших заяв (клопотань) на виконання ухвали скаржником не надано.
		Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати. Зокрема, касаційна скарга обґрунтована тим, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 26 березня 2025 року та ухвала про повернення апеляційної скарги від 28 квітня 2025 року є незаконними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Суд апеляційної інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення апеляційної скарги виходив з того, що відповідачем не усунуто недоліки апеляційної скарги та не сплачено судовий збір за її подання, а також не надано інших заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення скарги без руху, разом з тим, суд не врахував, що скаржник у відповідності до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, оскільки є інвалідом ІІ групи, що підтверджено пенсійним посвідченням, яке було додано до апеляційної скарги та про що відповідачем було зазначено у тексті апеляційної скарги.   
		Верховний Суд ухвалою від 14 травня 2023 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною третьою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги; підставами касаційного оскарження є порушення з боку суду апеляційної інстанції норм процесуального права.
		Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		За приписами частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Згідно із частинами першою - другою статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Водночас таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що полягає у дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
		У цій справі підставою для повернення апеляційної скарги слугувало невиконання позивачем у встановлений судом строк вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 26 березня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху з огляду на необхідність сплати судового збору при зверненні з апеляційною скаргою.
		Вказаною ухвалою суд апеляційної інстанції надав позивачу п`ятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом сплати судового збору.
		Так, вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.
		Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
		Водночас за приписами частини шостої статті 296 КАС України якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
		Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
		Згідно з частиною другою статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
		Ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не може бути оскаржена окремо у касаційному порядку, оскільки не включена до переліку ухвал, визначеного частиною третьою статті 328 КАС України.
		Разом з тим, правомірність застосування до апеляційної скарги судом апеляційної інстанції статей 169, 298 КАС України та залишення її без руху перевіряється судом касаційної інстанції під час перегляду ухвали, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
		Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
		За приписами статей 1, 2 Закону № 3674-VI судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. 
		Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
		Пунктом 9 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
		Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 не надав до суду документ про сплату судового збору, водночас просив звільнити його від сплати судового збору відповідно до положень пункту 9 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI. Разом з цим, у додатках до апеляційної скарги відповідач додав копію пенсійного посвідчення в якому зазначено про наявність в останнього інвалідності. 
		Проте суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про повернення апеляційної скарги не надав оцінки доводам наведеним в апеляційній скарзі відповідачем щодо звільнення його від сплати судового збору, у зв`язку з наявністю у нього інвалідності та доказам наданим відповідачем до апеляційної скарги щодо підтвердження наявності чи відсутності в останнього підстав для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до пункту 9 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI. 
		Повертаючи апеляційну скаргу заявнику у зв`язку із невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції зазначив проте, що станом на 28 квітня 2025 року вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 26 березня 2025 року скаржником не виконані.
		Враховуючи вимоги до апеляційної скарги, передбачені КАС України, Верховний Суд вважає, що застосовані судом апеляційної інстанції наслідки є передчасними та такими, що обмежили право на апеляційне оскарження в аспекті доступу до суду та слугували перешкодою для захисту прав відповідача.
		Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не врахував зазначені обставини та не надав їм належної правової оцінки, а тому дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги.
		Відповідно до частини першої статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги з направленням справи до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, в ході якого має бути вирішено питання про можливість відкриття провадження у справі.
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року скасувати, а справу № 560/19199/24 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                    О.В.Білоус
		Судді                     Н.Є.Блажівська
		                                                                                          І.Л.Желтобрюх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...