Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 352/2389/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2025.
Дата набрання законної сили: 14.07.2025
Номер судового провадження: 51-4258км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42019091250000010

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 липня 2025 року
		м. Київ
		справа № 352/2389/20
		провадження № 51-4258 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                              ОСОБА_1 ,
		суддів                                                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,
		в режимі відеоконференції:
		прокурора                                                   ОСОБА_5 ,
		захисника                                                   ОСОБА_6 ,
		виправданої                                               ОСОБА_7 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 10 червня 2024 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до ЄРДР за № 42019091250000010 за обвинуваченням
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Короткий зміст ухвалених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19 січня 2024 року ОСОБА_7 визнано невинуватою та виправдано у зв`язку із недоведеністю наявності в її діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК.
		Як вказано у вироку, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувалася у тому, що вона 28 квітня 2019 року приблизно о 13:30, керуючи автомобілем марки «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Галицькій в с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області у напрямку с. Ямниця, порушуючи вимоги пунктів 2.3, 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), проявила неуважність, не врахувала дорожньої обстановки, не обрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, своєчасно не вжила заходів для зменшення швидкості руху аж до повної його зупинки керованого транспортного засобу, або безпечного для інших учасників дорожнього руху об`їзду перешкоди, не дотрималася безпечної дистанції, у наслідок чого здійснила зіткнення із задньою частиною моторолера марки «Honda Dio», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 який, рухаючись у попутному напрямку, з увімкненим показчиком лівого повороту зменшив свою швидкість для виконання маневру повороту ліворуч на вул. Миру у с. Угринів.
		У результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) водій моторолера марки «Honda Dio», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
		Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 червня 2024 року апеляційні скарги прокурора ОСОБА_5 та представника потерпілого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 залишено без задоволення, а вирок Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19 січня 2024 року - без змін.
		Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_5 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		Зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо недоведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй дій містять істотні суперечності, які не були усунуті під час апеляційного розгляду.
		Не погоджується з висновком місцевого та апеляційного судів про несвоєчасне внесення відомостей до ЄРДР, оскільки у зв`язку із невстановленням ознак кримінального правопорушення на місці ДТП було складено протокол про адміністративне правопорушення, проте у подальшому 06 червня 2019 року Тисменицькою місцевою прокуратурою після перевірки матеріалів правоохоронних органів були внесені відомості до ЄРДР за вказаною ДТП, а матеріали разом із протоколом про адміністративне правопорушення та додатками до нього скеровані для проведення досудового розслідування.
		Також вважає неправильними висновки суду про визнання фотознімків з місця ДТП недопустимими доказами, а також висновки апеляційного суду, згідно з якими вказані фотознімки не впливають на правильність висновку місцевого суду про відсутність доказів винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення. До того ж вважає, що недоліки схеми ДТП, про які вказують суди у своїх рішеннях, є несуттєвими та не можуть бути підставою для визнання такого доказу недопустимим.
		Крім того, зауважує, що судом надано неправильну оцінку показанням потерпілого ОСОБА_8 стосовно обставин ДТП, зокрема, коли та як він здійснював перестроювання в іншу смугу руху, де почав зупинятися для подальшого маневру ліворуч. Судом безпідставно вказано, що показання потерпілого суперечать іншим доказам у справі, а у судовому рішенні не зазначено обґрунтування, чому суд не взяв такі показання до уваги, натомість без належної аргументації дійшов висновку, що показання саме ОСОБА_7 узгоджуються з висновками експертів, тлумачення яких суд здійснив неправильно.
		Вказує, що суд апеляційної інстанції невірно оцінив докази щодо встановлення механізму ДТП, такі як протокол про адміністративне правопорушення, схему ДТП, фотознімки з місця події, висновки експертиз, протокол слідчого експерименту з обвинуваченою ОСОБА_7 , що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та, як наслідок, до безпідставного виправдання ОСОБА_7 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК. Крім того, порушуючи вимоги ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), відмовив у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про повторне дослідження доказів у справі.
		Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
		Позиції учасників судового провадження
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, а ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
		Захисник ОСОБА_6 та виправдана ОСОБА_7 заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора, просили оскаржуване судове рішення залишити без зміни.
		Інші учасники були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, у судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення касаційного розгляду до Суду не надходило.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, думку учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
		Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Верховний Суд неодноразово стверджував, що одним з головних чинників ухвалення законного та обґрунтованого рішення є оцінка наявних у матеріалах провадження доказів у відповідності до статей 85-87, 94 КПК.
		Як зазначалося вище суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Разом з тим, питання допустимості доказів, тобто їх отримання у порядку, встановленому КПК, є предметом касаційної перевірки, у зв`язку з чим колегія суддів зазначає наступне.
		Суд першої інстанції визнав недопустимими такі докази:
		-       фотознімки та їх копії з місця події, які були долучені до клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_7 за ст. 124 КУпАП, як такі, що отримані з порушенням порядку, встановленого КПК, оскільки матеріали кримінального провадженням не містять жодних процесуальних документів, які б свідчили про дотримання стороною обвинувачення порядку збирання цих доказів, згідно з вимогами ст. 93 КПК. Окрім того, такі фотознімки та їх копії є ще й неналежними доказами, оскільки не містять відомостей про те: де саме, вони були зроблені; коли; ким саме; який технічний засіб був використаний для їх створення, тощо;
		-  протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №051626, враховуючи, що він сам по собі за відсутністю інших належних та допустимих доказів не може бути беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні саме кримінального правопорушення, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Окрім цього вказаний протокол також визнаний і не належним доказом;
		-   додаток до протоколу про адміністративне правопорушення - схему місця ДТП, яка має ряд недоліків, а саме: по-перше, не містить даних про серію та номер протоколу про адміністративне правопорушення до якого вона додається; по-друге, в ній зазначені місце і час ДТП 28 квітня 2019 року о 12:30 в с. Угринів по вул. Галицькій, 25, що не збігається з місцем і часом вказаним в протоколі (28 квітня 2019 року о 13:18 в с. Угринів по вул. Галицькій, 1); по-третє, у ній не вказано: сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів; координати місця зіткнення відносно сталих орієнтирів; розташування дорожніх знаків, зокрема знаків пріоритету. З урахуванням вищевказаного, зважаючи, що схема місця ДТП складена з порушеннями та не відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом №1395 від 07 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», схема місця ДТП визнана судом як неналежний і недопустимий доказ винуватості ОСОБА_7 ;
		-  результати слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 від 21 серпня 2020 року, оскільки в ході вказаної слідчої дії потерпілим фактично були надані лише повторні показання на місці події, проте протокол слідчого експерименту не містить відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, не були використані жодні транспортні засоби;
		-  висновок експерта № СЕ-19/109/13/3-666ІТ/20 від 29 вересня 2020 року, оскільки: по-перше, слідчим експерту були надані лише постанова про призначення експертизи та протокол слідчого експерименту за участі потерпілого, який не може мати в суді доказового значення з огляду на ч. 4 ст. 95 КПК; по-друге, посилання в експертизі на порушення ОСОБА_7 п. 13.1 ПДР є неприйнятними, оскільки автомобіль «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , не був оглянутий ані слідчим, ані експертом. Окрім того, в постанові про призначення експертизи слідчим були вказані неправдиві відомості, щодо відсутності слідів гальмування на місці ДПТ, що суперечить даним схеми ДТП; по-третє, посилання слідчим у вихідних даних на здійснення потерпілим маневру перестроювання в ліву смугу руху більше як за 100 м до перехрестя не підтверджене жодними об`єктивними даним і суперечить іншими доказам по справі;
		-  висновок експерта № СЕ-19/109/13/3-665ІТ/220 від 28 вересня 2020 року з огляду на те, що в ході експертного дослідження експертом були використані фотографії, що визнані судом недопустимими доказами.
		Не погоджуючись з вироком місцевого суду, прокурор та представник потерпілого оскаржили його в апеляційному порядку. При цьому прокурор наводив аргументи щодо незгоди з правильністю оцінки місцевим судом низки доказів з точки зору їх допустимості.
		Так прокурор вказував про помилковість висновків суду щодо визнання недопустимими фотознімків з місця ДТП, протоколу про адміністративне правопорушення та схеми місця ДТП (з посиланням на практику Верховного Суду), висновку експерта № СЕ-19/109/13/3-665ІТ/220 від 28 вересня 2020 року.
		Вказуючи на суперечності та неузгодженість висновків суду першої інстанції прокурор звертав увагу апеляційного суду, що з підстав, з яких було визнано недопустимим висновок експерта № СЕ-19/109/13/3-665ІТ/220 від 28 вересня 2020 року, мав бути визнаний недопустимим й висновок експерта № 169/23-22 від 06 жовтня 2023 року, оскільки об`єктом дослідження були ті ж фотознімки з місця ДТП.
		Визнання недопустимими висновку експерта № СЕ-19/109/13/3-666ІТ/20 від 29 вересня 2020 року та результатів слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 від 21 серпня 2020 року прокурором та представником потерпілого не оспорювалися, хоча прокурор просив суд апеляційної інстанції повторно дослідити зазначений вище висновок експерта.
		За результатами апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції погодився з такими узагальнюючими висновками суду першої інстанції про те, що:
		- досудове розслідування в порушення вимог ст. 214 КПК, було розпочато лише 06 червня 2020 року, тоді як ДТП мала місце 28 квітня 2019 року, внаслідок чого органом досудового розслідування не були проведені обов`язкові першочергові слідчі дії, а саме: не був проведений огляд місця події, не були оглянуті і вилучені транспортні засоби, не були встановлені очевидці ДТП. Тобто, в ході досудового розслідування належним чином не була зафіксована слідова інформація, не були встановлені вихідні данні, які б надали змогу в подальшому встановити хто саме з водіїв порушив ПДР, що призвело до ДТП. Всі наявні у справі докази зводяться до показань обвинуваченої та потерпілого, які мають взаємовиключний характер;
		- сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом винуватості особи у вчиненні саме кримінального правопорушення, а додана до нього схема місця ДТП має суттєві недоліки;
		- показання потерпілого ОСОБА_8 щодо механізму розвитку ДТП є непослідовними і не підтверджуються іншим доказами у справі, а протокол слідчого експерименту за участю потерпілого і зроблений на підставі нього висновок експерта № СЕ-19/109/13/3-666ІТ/20 від 29 вересня 2020 року про наявність в діях ОСОБА_7 порушень ПДР, через його однобічність (використання лише протоколу слідчого експерименту за участі потерпілого) та невідповідності іншим доказам у справі визнані судом недопустимими доказами. Натомість показання обвинуваченої ОСОБА_7 щодо механізму ДТП були підтвердженні висновками експертиз № 2519/21-28/658/22-28 від 08 лютого 2022 року, № 169/23-22 від 06 жовтня 2023 року.
		Водночас, колегія суддів апеляційного суду не погодилася з висновком місцевого суду про те, що наявні в матеріалах справи фотознімки транспортних засобів та експертні дослідження, об`єктом яких були фотознімки, є недопустимими доказами.
		Апеляційний суд дійшов висновку, що цей факт не вплинув на правильність висновків суду, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки сторони не заперечують, що фотознімки зроблені саме на місці ДТП після зіткнення, на них зафіксовані транспортні засоби учасників події.
		При цьому колегія суддів апеляційного суду, оцінюючи фотознімки, встановила, що зіткнення сталося в лівій смузі дороги, яка містить по дві смуги руху в кожному з напрямків, без виїзду автомобіля обвинуваченої на зустрічну смугу та про те, що транспортний засіб обвинуваченої має пошкодження в правій передній частині по ходу руху автомобіля, пошкодження на транспортному засобі потерпілого знаходяться в лівій боковій та задній частині. Вказані обставини підтверджують зіткнення транспортних засобів за обставинами, про які наголошує саме обвинувачена, що вбачається з фотографій та підтверджується висновком експерта №169/23-22 від 06 жовтня 2023 року щодо кута зіткнення транспортних засобів.
		Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції належно перевірив надані докази в межах пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення та оцінив їх, як з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.
		З таким висновком колегія суду погодитися не може з огляду на наступне.
		Так, практика Верховного Суду переконливо свідчить, що лише факт, що схема була отримана до внесення відомостей до ЄРДР, оскільки складена у рамках оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, не свідчить про недопустимість такого доказу, враховуючи, що вона була складена під час здійснення передбаченої законом процедури на момент фіксування наслідків ДТП (до прикладу див. постанову від 09 квітня 2019 року у справі № 740/5033/15-к, провадження № 51-152 км 20).
		Недоліки схеми ДТП, які суди пов`язують з недотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом №1395 від 07 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», не можуть тягнути за собою визнання доказу недопустимим, оскільки такі наслідки мають місце лише при істотному порушенні порядку отримання, встановленому КПК. Недоліки, про які йдеться у вироку місцевого суду та ухвалі апеляційного суду, можуть призвести до визнання доказів недостовірними (такими, що не відповідають об`єктивній дійсності) або неналежними (такими, що не спроможні встановлювати наявність або відсутність обставин, які підлягають доказуванню), але не недопустимими.
		Як зазначала об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 03 квітня 2023 року у справі № 537/984/20 (провадження № 51-1747 кмо 22), в основі апеляційного перегляду судового рішення лежить перевірка його обґрунтованості і законності, задля чого апеляційний суд наділений відповідними процесуальними можливостями, ключовою із яких є перевірка повноти і правильності встановлення судом першої інстанції обставин кримінального провадження за результатами дослідження і оцінки доказів. 
		Також Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
		Апеляційний суд покликаний не стільки самостійно встановити обставини кримінального провадження, скільки перевірити та оцінити правильність їх встановлення судом першої інстанції, точність та відповідність застосування судом норм матеріального і процесуального закону, безпомилковість вирішення тих питань, що підлягають з`ясуванню під час ухвалення судового рішення.
		На всі доводи скарги, з огляду на приписи статей 370, 374, 420 КПК, суд апеляційної інстанції має надати вмотивовані відповіді і постановити законне та обґрунтоване рішення.
		Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу, у повному обсязі не дотримався вимог кримінального процесуального закону, що призвело до передчасності прийняття рішення про відсутність в діях ОСОБА_7 складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1  ст. 286 КК.
		З огляду на те, що Суд не погоджується з правильністю оцінки низки доказів з точки зору допустимості, що тягне за собою зміну кількісного та якісного показників доказової бази у цьому кримінальному провадженні, їх дослідження й оцінка кожного окремо та сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, може бути здійснено лише судом факту, яким не є суд касаційної інстанції.
		У зв`язку з цим, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції суд повинен, використовуючи усі процесуальні можливості, керуючись вимогами процесуального закону, ретельно перевірити доводи апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого, надати на них вмотивовану та вичерпну відповідь, а за наслідками апеляційного розгляду - постановити законне й обґрунтоване судове рішення.
		Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
		 
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_5 задовольнити частково.
		Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 10 червня 2024 року стосовно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                 ОСОБА_2                            ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...